Вас́иль Миќитович Тат́ищев (нар. 19 (29) квітня 1686 — пом. 15 (26) липня 1750) — російський історик, державний діяч.
Татищев Василь Микитович | |
---|---|
Народився | 19 (29) квітня 1686[2][3] або 29 квітня 1686[4] Псков, Санкт-Петербурзька губернія |
Помер | 15 (26) липня 1750[1][2][3] (64 роки) або 26 липня 1750[4] (64 роки) d, d, Московська губернія, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, антрополог, історик, географ, економіст, політик, історія, економіка, lexicologist |
Знання мов | російська[1] |
Батько | Q121859440? |
Діти | d і Q110995185? |
Автограф | |
|
Хоча його книга «История Российская» («Історія Росії», видана посмертно) стала досить відомою, пізніші історики не змогли знайти багато її першоджерел. Було доведено, що деякі джерела були вигадані самим Татищевим, що змусило вчених називати будь-які тексти в книзі, які не відомі з інших збережених джерел, «татищевськими звістками» доти, яким не варто довіряти доки не буде підтверджено їхню автентичність.
Біографія
Народився поблизу Пскова у дворянській сім'ї. Навчався у московській інженерній і артилерійській школі.
Брав участь у Північній війні 1700—1721, виконував дипломатичні доручення Петра I.
У 1720—1722 і 1734—1737 управляв казенними заводами на Уралі.
У 1741-1745 — астраханський губернатор. Під час палацових переворотів у Росії активно виступив проти Верховної таємної ради. Зацікавлення історичним минулим Росії спонукали Татищева вивчати писемні джерела. Ввів у науковий обіг «Руську правду», «Судебник» (1550), пам'ятки давньоруського літописання північних списків і редакцій, які не дійшли до наших днів. Сприяв розвитку етнографії, історичної географії, мовознавства. Основна праця — «Історія Російська з найдавніших часів» (кн. 1-4, 1768—1784, кн. 5, 1848).
Татищев про походження сучасних росіян
Татищев про те, що сучасний російський народ утворився як симбіоз різних етнічних культур, що взяв собі історичне ім'я Київської Русі:
Тисячі років народи переходячи мішалися, іноді полоненими і підкореними себе множили, іноді полоном і володінням від інших мову свою змінити і покинути примушені були, отже, по мові іншим народом, ніж насправді, вважаються. Тому точніше буде сказати, що всі сармати і татари підкорені й інші народи, що здавна до Русі прийшли, мову і віру змінивши, по мові, що нині вживають, слов'янами або росіянами з давнини себе вважають. |
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
- Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 3: Р—Я / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 2010. — С. 215–221. —
- Скочиляс, 2010, с. 18—19.
- Толочко, 2005, с. 458—468.
- Островський, 2018, с. 36, 38, 47.
- Luria, 1968, с. 1—2.
- див., напр. В. Н. Татищев «Собрание сочинений: В 8-и томах». М.: Ладомир, 1994 — 1996. [ 24 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- В. Н. Татищев. История Российская с самых древнейших времен. І, 33, 7. // М-Л, 1962, т.І, стр. 313. (рос.)
Джерела та література
- Ясь О. В. Татищев Василь Микитович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 39. — .
- О. М. Мироненко. Татищев Василь Микитович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 24. — .
Література
- Кузьмин А. Г. Татищев. — М., Мол. гвардия, 1987. — 368 с. 150.000 экз.
- Кусов В. С. О картографическом наследии В. Н. Татищева // Геодезия и картография, 1988, № 9. С. 38—41.
- Романов С. И. Могила историка Татищева // Русская старина, 1879. — Т. 26. — № 11. — С. 540—543. [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Саракаев М. О. Социально-экономические воззрения В. Н. Татищева. М., 1997.
- Свердлов М. Б. Василий Никитич Татищев — автор и редактор «Истории Российской». СПб., 2009.
- Странная смерть Василия Никитича Татищева // Библиографические записки, 1858. — Т. 1. — № 7. — Стб. 198—200. [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Шакинко И. М. В. Н. Татищев. — М., , 1987. 126 с. 60.000 экз.
- Юхт А. И. Государственная деятельность В. Н. Татищева в 20-х—начале 30-х годов XVIII в. / Отв. ред. докт. ист. наук А. А. Преображенский. — М., Наука, 1985. — 368 с. 8.700 экз.
- Ігор Роздобудько. Чому нас вчать найвидатніші історики Росії, або Як побороти комплекс меншовартості. // Науковий вісник Українського університету. Москва, 2001 р. Стор. 30-37. [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Luria, J. (1968). Problems of Source Criticism (with Reference to Medieval Russian Documents) [Проблеми джерелознавчої критики (на матеріалі середньовічних руських документів)]. Slavic Review (англ.). Cambridge University Press. 27 (1): 1—22. doi:10.2307/2493909. ISSN 0037-6779. (Автор: Яков Соломонович Лурье. Переклав з російської на англійську Михайло Чернявський, 1922—1973).
- Островський, Дональд (2018). Was There a Riurikid Dynasty in Early Rus'? [Чи існувала династія Рюриковичів у ранній Русі?]. Canadian-American Slavic Studies (англ.). 52 (1): 30—49. doi:10.1163/22102396-05201009.
- Скочиляс, Ігор Ярославович (2010). Початки християнства у прикарпатському реґіоні та заснування Галицької єпархії в середині ХІІ століття (PDF). Княжа доба: історія і культура (укр.). Інститут українознавства (Львів) (3): 9—59.
- Толочко, Олексій Петрович (2005). "История Российская" Василия Татищева: источники и известия [«История Российская» Василя Татищева: джерела та звістки] (рос.). Москва: Новое литературное обозрение. с. 543. ISBN . Процитовано 17 травня 2023. (також опубліковано у Критика, Київ, 2005)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vas il Miќitovich Tat ishev nar 19 29 kvitnya 1686 16860429 pom 15 26 lipnya 1750 rosijskij istorik derzhavnij diyach Tatishev Vasil MikitovichNarodivsya 19 29 kvitnya 1686 2 3 abo 29 kvitnya 1686 1686 04 29 4 Pskov Sankt Peterburzka guberniyaPomer 15 26 lipnya 1750 1 2 3 64 roki abo 26 lipnya 1750 1750 07 26 4 64 roki d d Moskovska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist mandrivnik doslidnik antropolog istorik geograf ekonomist politik istoriya ekonomika lexicologistZnannya mov rosijska 1 Batko Q121859440 Diti d i Q110995185 Avtograf Mediafajli u Vikishovishi Hocha jogo kniga Istoriya Rossijskaya Istoriya Rosiyi vidana posmertno stala dosit vidomoyu piznishi istoriki ne zmogli znajti bagato yiyi pershodzherel Bulo dovedeno sho deyaki dzherela buli vigadani samim Tatishevim sho zmusilo vchenih nazivati bud yaki teksti v knizi yaki ne vidomi z inshih zberezhenih dzherel tatishevskimi zvistkami doti yakim ne varto doviryati doki ne bude pidtverdzheno yihnyu avtentichnist BiografiyaNarodivsya poblizu Pskova u dvoryanskij sim yi Navchavsya u moskovskij inzhenernij i artilerijskij shkoli Brav uchast u Pivnichnij vijni 1700 1721 vikonuvav diplomatichni doruchennya Petra I U 1720 1722 i 1734 1737 upravlyav kazennimi zavodami na Urali U 1741 1745 astrahanskij gubernator Pid chas palacovih perevorotiv u Rosiyi aktivno vistupiv proti Verhovnoyi tayemnoyi radi Zacikavlennya istorichnim minulim Rosiyi sponukali Tatisheva vivchati pisemni dzherela Vviv u naukovij obig Rusku pravdu Sudebnik 1550 pam yatki davnoruskogo litopisannya pivnichnih spiskiv i redakcij yaki ne dijshli do nashih dniv Spriyav rozvitku etnografiyi istorichnoyi geografiyi movoznavstva Osnovna pracya Istoriya Rosijska z najdavnishih chasiv kn 1 4 1768 1784 kn 5 1848 Tatishev pro pohodzhennya suchasnih rosiyanTatishev pro te sho suchasnij rosijskij narod utvorivsya yak simbioz riznih etnichnih kultur sho vzyav sobi istorichne im ya Kiyivskoyi Rusi Tisyachi rokiv narodi perehodyachi mishalisya inodi polonenimi i pidkorenimi sebe mnozhili inodi polonom i volodinnyam vid inshih movu svoyu zminiti i pokinuti primusheni buli otzhe po movi inshim narodom nizh naspravdi vvazhayutsya Tomu tochnishe bude skazati sho vsi sarmati i tatari pidkoreni j inshi narodi sho zdavna do Rusi prijshli movu i viru zminivshi po movi sho nini vzhivayut slov yanami abo rosiyanami z davnini sebe vvazhayut Originalnij tekst ros Tysyachi let narody perehodya meshalis inogda plennikami i pokorennymi sebya umnozhali inogda pleneniem i obladaniem ot drugih yazyk svoj peremenit i ostavit prinuzhdeny byli sledstvenno po yazyku inym narod nezheli na samom dele schitayutsya Potomu tochnee budet skazat chto vse sarmaty i tatary pokorennye i ot drugih narodov izdavna v Rus prishedshie yazyk i veru peremeniv po yazyku nyne upotreblyaemomu slavyanami ili russkimi s drevnosti sebya polagayut PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Slovar russkih pisatelej XVIII veka Vypusk 3 R Ya pod red A M Panchenko SPb Nauka 2010 S 215 221 ISBN 978 5 02 025203 5 d Track Q110027715d Track Q656d Track Q109277660d Track Q248326d Track Q4344457 Skochilyas 2010 s 18 19 Tolochko 2005 s 458 468 Ostrovskij 2018 s 36 38 47 Luria 1968 s 1 2 div napr V N Tatishev Sobranie sochinenij V 8 i tomah M Ladomir 1994 1996 24 kvitnya 2021 u Wayback Machine V N Tatishev Istoriya Rossijskaya s samyh drevnejshih vremen I 33 7 M L 1962 t I str 313 ros Dzherela ta literaturaYas O V Tatishev Vasil Mikitovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 39 ISBN 978 966 00 1359 9 O M Mironenko Tatishev Vasil Mikitovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 24 ISBN 966 7492 06 0 Literatura Kuzmin A G Tatishev M Mol gvardiya 1987 368 s 150 000 ekz Kusov V S O kartograficheskom nasledii V N Tatisheva Geodeziya i kartografiya 1988 9 S 38 41 Romanov S I Mogila istorika Tatisheva Russkaya starina 1879 T 26 11 S 540 543 3 listopada 2013 u Wayback Machine Sarakaev M O Socialno ekonomicheskie vozzreniya V N Tatisheva M 1997 Sverdlov M B Vasilij Nikitich Tatishev avtor i redaktor Istorii Rossijskoj SPb 2009 Strannaya smert Vasiliya Nikiticha Tatisheva Bibliograficheskie zapiski 1858 T 1 7 Stb 198 200 3 listopada 2013 u Wayback Machine Shakinko I M V N Tatishev M 1987 126 s 60 000 ekz Yuht A I Gosudarstvennaya deyatelnost V N Tatisheva v 20 h nachale 30 h godov XVIII v Otv red dokt ist nauk A A Preobrazhenskij M Nauka 1985 368 s 8 700 ekz Igor Rozdobudko Chomu nas vchat najvidatnishi istoriki Rosiyi abo Yak poboroti kompleks menshovartosti Naukovij visnik Ukrayinskogo universitetu Moskva 2001 r Stor 30 37 30 grudnya 2016 u Wayback Machine Luria J 1968 Problems of Source Criticism with Reference to Medieval Russian Documents Problemi dzhereloznavchoyi kritiki na materiali serednovichnih ruskih dokumentiv Slavic Review angl Cambridge University Press 27 1 1 22 doi 10 2307 2493909 ISSN 0037 6779 Avtor Yakov Solomonovich Lure Pereklav z rosijskoyi na anglijsku Mihajlo Chernyavskij 1922 1973 Ostrovskij Donald 2018 Was There a Riurikid Dynasty in Early Rus Chi isnuvala dinastiya Ryurikovichiv u rannij Rusi Canadian American Slavic Studies angl 52 1 30 49 doi 10 1163 22102396 05201009 Skochilyas Igor Yaroslavovich 2010 Pochatki hristiyanstva u prikarpatskomu regioni ta zasnuvannya Galickoyi yeparhiyi v seredini HII stolittya PDF Knyazha doba istoriya i kultura ukr Institut ukrayinoznavstva Lviv 3 9 59 Tolochko Oleksij Petrovich 2005 Istoriya Rossijskaya Vasiliya Tatisheva istochniki i izvestiya Istoriya Rossijskaya Vasilya Tatisheva dzherela ta zvistki ros Moskva Novoe literaturnoe obozrenie s 543 ISBN 9795867933462 Procitovano 17 travnya 2023 takozh opublikovano u Kritika Kiyiv 2005 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi