Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Латенська культура

Латенська культура
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Латенська культура — археологічна культура кельтських племен, що була поширена у Західній, Центральній і Південній Європі у V-I ст. до н. е.

Латенська культура
image
Названо на честь d
Місце розташування Центральна Європа
Західна Європа
Південна Європа
Власник кельти[1]
Попередник Культура полів поховальних урн[2] і Галльштаттська культура
Наступник Переворська культура, Поєнешти-лукашівська культура і Зарубинецька культура
Час/дата початку 450 до н. е.
Час/дата закінчення 15
Першовідкривач або винахідник d[3]
image Латенська культура у Вікісховищі

Координати: 47°00′24″ пн. ш. 7°01′24″ сх. д. / 47.00694444002777317° пн. ш. 7.023611110028° сх. д. / 47.00694444002777317; 7.023611110028

Сформувалася у межиріччі верхнього Дунаю та Рейну на основі місцевої гальштатської культури під значним впливом античної цивілізації на зламі VI—V ст. до н. е. Назва походить від імені комуни Ла-Тен (фр. La Tène) у Швейцарії, де було виявлено першу археологічну пам'ятку цієї культури.

Найбільшого поширення культура набула у III—I ст. до н. е. і охопила території сучасних Франції, Швейцарії, Чехії, Словаччини, Австрії, Північної Італії, Південної Німеччини, Південної Польщі, Західної України, Британські острови та Ірландію, значні території Іберійського півострова, північ Балканського півострова, окремі райони півострову Мала Азія.

На території України племена кельтів, що представляли латенську культуру, у ІІІ—І ст. до н. е. проживали компактною групою (близько 40 населених пунктів) у верхів'ях річки Тиса на Закарпатті. Також їх окремі поселення знаходять у Галичині та на території басейну Дністра.

Занепад культури, починаючи з II—I ст. до н. е., пов'язаний з римськими завоюваннями та розселенням германців.

Латенська культура вплинула на культуру ряду європейських некельтських племен, зокрема, на германців і, меншою мірою, слов'ян.

Основні ознаки

  • Бронзові знаряддя вже не зустрічаються. Розвиваються ковальське, ювелірне й інші ремесла.
  • З'являється гончарне коло.
  • Виникають оппідуми — розташовані на підвищеннях рельєфу укріплені (фортифіковані) племінні центри або притулки. Деякі з них перетворюються в міста.
  • Вдосконалена техніка землеробства — винайдено залізні плужні лемеші, серпи і коси.

Розвиток ремесла й торгівлі призвів до поширення подібних форм матеріальної культури в Західній Європі.

Періоди

image
Вмираючий кельт, Пергамський вівтар.
Капітолійські музеї, Рим.

Латенська культура (класифікація запропонована німецькими вченими О. Тішлером і П. Рейнеке й французьким археологом Ж. Дешелетом) поділяється на 3 стадії:

  • І стадія (500—300 рр. до Р. Х.) — характерні короткі загострені мечі без перехрестя, із залізними піхвами; різноманітні металеві шийні гривні; фібули з людськими і тваринними прикрасами; кераміка головним чином ліпна, частково — виготовлена на гончарному колі, зі штампованим орнаментом; поховання в ґрунтові (без насипів) могильниках.
  • ІІ стадія (300—100 рр. до Р. Х.) — характеризується довгими мечами з округлим кінцем і вигнутим перехрестям; дерев'яними щитами з еліптичним залізним умбоном; скляними браслетами. З'являються перші місцеві монети. Кераміка високоякісна (виготовлена на гончарному крузі), у тому числі чорнолощена, вивозилася до віддалених областей. Поширюються залізні ножиці. В окремих районах зустрічаються поховання в курганах; крім трупоположення, укорінюється обряд трупоспалення.
  • ІІІ стадія (100 р. до Р. Х. — 100 р. після Р. Х.) — характерні дуже довгі мечі з округлим кінцем без перехрестя, кинджали з антропоморфними рукоятками, залізні шпори, замки й ключі, бронзові печатки. Численні скарби, могильники, залишки селищ, міст і укріплень латенської культури зустрічаються, крім основного району поширення і на інших територіях Західної Європи. У завойованих Римом областях латенська культура поступово зникає, поступаючись провінційній римській культурі.

Будівництво

Поселення раннього періоду — це невеличкі укріплення, містечка і протоміста, багато з яких у пізній період перетворюються в крупні центри торгівлі і ремісництва, наприклад Бібракте (площа 135 гектарів) і Алезія (площа 97 гектарів) у Франції. Укріплення цієї епохи — передусім гальська стіна, описана ще Цезарем: дерев'яні комірки, заповнені землею і камінням та ззовні обкладені камінням, чи цеглою-сирцем. Така «композитна» конструкція робила стіну гнучкою (стійкою до таранних ударів), і одночасно вогнетривкою (через кам'яну кладку).

Жилі будинки раннього періоду — невеличкі прямокутні наземні/напівзакопані споруди зі стінами з хмизу, обмазаним глиною, на камінному цоколі і солом'яним дахом. Зустрічаються також округлі землянки з подібним дахом і стінами. Пізніше з'явились будинки з подвійними утепленими стінами.

Релігія

Релігійні уявлення носіїв Латенської культури відомі з римських джерел і за знахідками капищ. Ймовірно, у кельтів був культ «мертвої голови». Пантеон досить великий — Цернунос (бог достатку), Тараніс (аналог римського Юпітера), (богиня коней). Зважаючи на деталі орнаменту, мав місце і .

Мистецтво

Мистецтво латенської культури переважно орнаментально-стилізоване, що формувалося під впливом етруської і пізньоримської культур.

  • image
    Внутрішня сторона кельтського казана. Хіммерлянд Музей, Ґундерструп
  • image
    Фібули латенської культури 400—300 рр. до Р. Х.
  • image
    Кельтський шолом 2-го періоду Латенської культури

Див. також

Примітки

  1. Крістал Д. The Cambridge Encyclopedia of Language — Видавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 302. —
    d:Track:Q471550d:Track:Q912887d:Track:Q23306977
  2. Archaeology and Language: The Puzzle of Indo-European Origins — Pimlico, 1998. — С. 27. —
    d:Track:Q23301814d:Track:Q23301815
  3. Archaeology and Language: The Puzzle of Indo-European Origins — Pimlico, 1998. — С. 26. —
    d:Track:Q23301814d:Track:Q23301815
  4. . Енциклопедія історії України. (Сайт Інституту історії України) (укр.). 2009. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 5 листопада 2021.
  5. . Енциклопедія сучасної України (укр.). 2016. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.

Джерела

  • Латенская культура // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  • Монгайт А. Л., Советская историческая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия . Под ред. Е. М. Жукова. 1973—1982. (рос.)
  • Филип Я., Кельтская цивилизация и ее наследие, пер. с чешек., Прага, 1961; Filip J., Keltové ve stredni Evrope, Praha, 1956;
  • Hubert H., Les Celtes depuis l'époque de la Tene et la civilisation celtique, (2 ed.), P., 1950;
  • Déchelette J., Manuel d'archéologie préhistorique celtique et gallo-romaine, t. 4-Second âge du fer ou époque de le Tene, 2 éd., P., 1927.
  • Кухаренко Ю. В., Распространение латенских вещей на территории Восточной Европы. "Советская археология", 1959, № 1;
  • Бідзіля В. І., Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери. К., 1971;
  • Крушельницька Л. І., Племена латенської культури. В кн.: Стародавнє населення Прикарпаття і Волині. К., 1974.
  • Казакевич Геннадій, Східні кельти: культури, ідентичності, історіографічні конструкції [ 19 січня 2017 у Wayback Machine.], Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015 р. – 358 с. — / The Eastern Celts: cultures, identities, historiographic Constructions / G. M. Kazakevich; Taras Shevchenko National University of Kyiv. – Kyiv, Vinnytsia: Nilan Ltd., 2015. – 358 p.

Посилання

  • Латенська культура [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт "Енциклопедія сучасної України", Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
  • Латенські пам'ятки Закарпаття [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт "Навчальні матеріали онлайн"
  • Латенська культура [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Крушельницька Л. І., Латенська культура [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Латенська культура [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Пеняк Павло, Кельти на Закарпатті [ 27 травня 2016 у Wayback Machine.], сайт "Портал Археології Закарпаття"
  • Латенська культура [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Латенская культура [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт "Академик" (рос.)
  • Латенская культура [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.], Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия. (рос.)
  • Общая характеристика латенской культуры [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Латенская культура [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт "Историческая библиотека" (рос.)
  • Латенская культура [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Монгайт А. Л., Латенська культура [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.], БСЭ (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Latenska kultura arheologichna kultura keltskih plemen sho bula poshirena u Zahidnij Centralnij i Pivdennij Yevropi u V I st do n e Latenska kulturaNazvano na chestdMisce roztashuvannyaCentralna Yevropa Zahidna Yevropa Pivdenna YevropaVlasnikkelti 1 PoperednikKultura poliv pohovalnih urn 2 i Gallshtattska kulturaNastupnikPerevorska kultura Poyeneshti lukashivska kultura i Zarubinecka kulturaChas data pochatku450 do n e Chas data zakinchennya15Pershovidkrivach abo vinahidnikd 3 Latenska kultura u Vikishovishi Koordinati 47 00 24 pn sh 7 01 24 sh d 47 00694444002777317 pn sh 7 023611110028 sh d 47 00694444002777317 7 023611110028 Sformuvalasya u mezhirichchi verhnogo Dunayu ta Rejnu na osnovi miscevoyi galshtatskoyi kulturi pid znachnim vplivom antichnoyi civilizaciyi na zlami VI V st do n e Nazva pohodit vid imeni komuni La Ten fr La Tene u Shvejcariyi de bulo viyavleno pershu arheologichnu pam yatku ciyeyi kulturi Najbilshogo poshirennya kultura nabula u III I st do n e i ohopila teritoriyi suchasnih Franciyi Shvejcariyi Chehiyi Slovachchini Avstriyi Pivnichnoyi Italiyi Pivdennoyi Nimechchini Pivdennoyi Polshi Zahidnoyi Ukrayini Britanski ostrovi ta Irlandiyu znachni teritoriyi Iberijskogo pivostrova pivnich Balkanskogo pivostrova okremi rajoni pivostrovu Mala Aziya Na teritoriyi Ukrayini plemena keltiv sho predstavlyali latensku kulturu u III I st do n e prozhivali kompaktnoyu grupoyu blizko 40 naselenih punktiv u verhiv yah richki Tisa na Zakarpatti Takozh yih okremi poselennya znahodyat u Galichini ta na teritoriyi basejnu Dnistra Zanepad kulturi pochinayuchi z II I st do n e pov yazanij z rimskimi zavoyuvannyami ta rozselennyam germanciv Latenska kultura vplinula na kulturu ryadu yevropejskih nekeltskih plemen zokrema na germanciv i menshoyu miroyu slov yan Osnovni oznakiBronzovi znaryaddya vzhe ne zustrichayutsya Rozvivayutsya kovalske yuvelirne j inshi remesla Z yavlyayetsya goncharne kolo Vinikayut oppidumi roztashovani na pidvishennyah relyefu ukripleni fortifikovani pleminni centri abo pritulki Deyaki z nih peretvoryuyutsya v mista Vdoskonalena tehnika zemlerobstva vinajdeno zalizni pluzhni lemeshi serpi i kosi Rozvitok remesla j torgivli prizviv do poshirennya podibnih form materialnoyi kulturi v Zahidnij Yevropi PeriodiVmirayuchij kelt Pergamskij vivtar Kapitolijski muzeyi Rim Latenska kultura klasifikaciya zaproponovana nimeckimi vchenimi O Tishlerom i P Rejneke j francuzkim arheologom Zh Desheletom podilyayetsya na 3 stadiyi I stadiya 500 300 rr do R H harakterni korotki zagostreni mechi bez perehrestya iz zaliznimi pihvami riznomanitni metalevi shijni grivni fibuli z lyudskimi i tvarinnimi prikrasami keramika golovnim chinom lipna chastkovo vigotovlena na goncharnomu koli zi shtampovanim ornamentom pohovannya v gruntovi bez nasipiv mogilnikah II stadiya 300 100 rr do R H harakterizuyetsya dovgimi mechami z okruglim kincem i vignutim perehrestyam derev yanimi shitami z eliptichnim zaliznim umbonom sklyanimi brasletami Z yavlyayutsya pershi miscevi moneti Keramika visokoyakisna vigotovlena na goncharnomu kruzi u tomu chisli chornoloshena vivozilasya do viddalenih oblastej Poshiryuyutsya zalizni nozhici V okremih rajonah zustrichayutsya pohovannya v kurganah krim trupopolozhennya ukorinyuyetsya obryad trupospalennya III stadiya 100 r do R H 100 r pislya R H harakterni duzhe dovgi mechi z okruglim kincem bez perehrestya kindzhali z antropomorfnimi rukoyatkami zalizni shpori zamki j klyuchi bronzovi pechatki Chislenni skarbi mogilniki zalishki selish mist i ukriplen latenskoyi kulturi zustrichayutsya krim osnovnogo rajonu poshirennya i na inshih teritoriyah Zahidnoyi Yevropi U zavojovanih Rimom oblastyah latenska kultura postupovo znikaye postupayuchis provincijnij rimskij kulturi BudivnictvoPoselennya rannogo periodu ce nevelichki ukriplennya mistechka i protomista bagato z yakih u piznij period peretvoryuyutsya v krupni centri torgivli i remisnictva napriklad Bibrakte plosha 135 gektariv i Aleziya plosha 97 gektariv u Franciyi Ukriplennya ciyeyi epohi peredusim galska stina opisana she Cezarem derev yani komirki zapovneni zemleyu i kaminnyam ta zzovni obkladeni kaminnyam chi cegloyu sircem Taka kompozitna konstrukciya robila stinu gnuchkoyu stijkoyu do tarannih udariv i odnochasno vognetrivkoyu cherez kam yanu kladku Zhili budinki rannogo periodu nevelichki pryamokutni nazemni napivzakopani sporudi zi stinami z hmizu obmazanim glinoyu na kaminnomu cokoli i solom yanim dahom Zustrichayutsya takozh okrugli zemlyanki z podibnim dahom i stinami Piznishe z yavilis budinki z podvijnimi uteplenimi stinami ReligiyaReligijni uyavlennya nosiyiv Latenskoyi kulturi vidomi z rimskih dzherel i za znahidkami kapish Jmovirno u keltiv buv kult mertvoyi golovi Panteon dosit velikij Cernunos bog dostatku Taranis analog rimskogo Yupitera boginya konej Zvazhayuchi na detali ornamentu mav misce i MistectvoMistectvo latenskoyi kulturi perevazhno ornamentalno stilizovane sho formuvalosya pid vplivom etruskoyi i piznorimskoyi kultur Na rannomu etapi z yavilisya maski uvinchani podoboyu dvolistoyi koroni ornamentalni motivi palmetti j lotosa U prikrasah zrilogo latenskogo stilyu 400 300 rr do R H poyednuyutsya relyef graviruvannya inkrustaciya koralami j emallyu na dorogocinnih metalah na metalevih virobah 350 ih rr do R H z yavilisya stilizovani zobrazhennya ptahiv i zviriv V 300 200 rr do R H vinik plastichnij stil liti bronzovi brasleti iz plastichnimi prikrasami obruchi z masivnimi vistupami blyahi z imitaciyeyu filigrani Dlya Britanskih ostroviv tipovi dvorogi bronzovi sholomi Vnutrishnya storona keltskogo kazana Himmerlyand Muzej Gunderstrup Fibuli latenskoyi kulturi 400 300 rr do R H Keltskij sholom 2 go periodu Latenskoyi kulturiDiv takozhLatenium arheologichnij muzej u Shvejcariyi Latenski pam yatki UkrayiniPrimitkiKristal D The Cambridge Encyclopedia of Language Vidavnictvo Kembridzhskogo universitetu 1987 S 302 ISBN 978 0 521 42443 1 d Track Q471550d Track Q912887d Track Q23306977 Archaeology and Language The Puzzle of Indo European Origins Pimlico 1998 S 27 ISBN 0 7126 6612 5 d Track Q23301814d Track Q23301815 Archaeology and Language The Puzzle of Indo European Origins Pimlico 1998 S 26 ISBN 0 7126 6612 5 d Track Q23301814d Track Q23301815 Enciklopediya istoriyi Ukrayini Sajt Institutu istoriyi Ukrayini ukr 2009 Arhiv originalu za 10 bereznya 2022 Procitovano 5 listopada 2021 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini ukr 2016 Arhiv originalu za 5 listopada 2021 Procitovano 5 listopada 2021 DzherelaLatenskaya kultura Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Mongajt A L Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya Pod red E M Zhukova 1973 1982 ros Filip Ya Keltskaya civilizaciya i ee nasledie per s cheshek Praga 1961 Filip J Keltove ve stredni Evrope Praha 1956 Hubert H Les Celtes depuis l epoque de la Tene et la civilisation celtique 2 ed P 1950 Dechelette J Manuel d archeologie prehistorique celtique et gallo romaine t 4 Second age du fer ou epoque de le Tene 2 ed P 1927 Kuharenko Yu V Rasprostranenie latenskih veshej na territorii Vostochnoj Evropy Sovetskaya arheologiya 1959 1 Bidzilya V I Istoriya kulturi Zakarpattya na rubezhi nashoyi eri K 1971 Krushelnicka L I Plemena latenskoyi kulturi V kn Starodavnye naselennya Prikarpattya i Volini K 1974 Kazakevich Gennadij Shidni kelti kulturi identichnosti istoriografichni konstrukciyi 19 sichnya 2017 u Wayback Machine Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Kiyiv Vinnicya TOV Nilan LTD 2015 r 358 s ISBN 978 617 7212 87 3 The Eastern Celts cultures identities historiographic Constructions G M Kazakevich Taras Shevchenko National University of Kyiv Kyiv Vinnytsia Nilan Ltd 2015 358 p PosilannyaLatenska kultura 8 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Latenski pam yatki Zakarpattya 11 serpnya 2016 u Wayback Machine sajt Navchalni materiali onlajn Latenska kultura 14 bereznya 2016 u Wayback Machine Krushelnicka L I Latenska kultura 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Latenska kultura 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Penyak Pavlo Kelti na Zakarpatti 27 travnya 2016 u Wayback Machine sajt Portal Arheologiyi Zakarpattya Latenska kultura 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Latenskaya kultura 11 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Akademik ros Latenskaya kultura 26 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Megaenciklopediya Kirilla i Mefodiya ros Obshaya harakteristika latenskoj kultury 8 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Latenskaya kultura 8 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Istoricheskaya biblioteka ros Latenskaya kultura 8 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Mongajt A L Latenska kultura 8 bereznya 2016 u Wayback Machine BSE ros

Дата публікації:
Топ