Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. (серпень 2023) |
| Історія Боснії і Герцеговини | |
|---|---|
 | |
| Рання історія | |
| Іллірія • Іллірик (римська провінція) • Далмація (римська провінція) • Римський період • Османський період | |
| Середньовічна Боснія | |
| Бановина Босанська • Котроманичі • Боснійське королівство | |
| Османська Боснія і Герцеговина | |
| Еялет Боснія • Боснійський вілаєт • Боснійсько-герцеговинське повстання (1875—1877) • Боснійське повстання (1831) | |
| Габсбурги | |
| Габсбурзьке правління • Боснійська криза | |
| Югославія | |
| Створення Югославії • Врбаська бановина • Дринська бановина • Зетська бановина • Бановина Хорватія • Незалежна Держава Хорватія • Друга світова війна • Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина (як частина СФР Югославія) • Розпад Югославії | |
| Сучасна Боснія і Герцеговина | |
| Боснійська війна • Республіка Боснія і Герцеговина • Хорватська республіка Герцег-Босна • Республіка Сербська • Республіка Західна Боснія • Дейтонські угоди • Боснія і Герцеговина | |
Давня історія. У складі Римської імперії
У центральній частині Боснії вже в неоліті з'явилося мистецтво кераміки, що свідчить про розвиток місцевого населення в ті століття. Неолітичну культуру Боснії прийнято називати , оскільки її сліди вперше були виявлені неподалік від Сараєво. Культура була знищена племенами, що вторглися до Боснії в III тисячолітті до н. е.. Ці племена вміли добувати залізо і робити з нього вироби і зброю, завдяки чому перемогли представників бутмірської культури. Про подальшу історію цих територій аж до II тисячоліття до н. е. мало що відомо.
На рубежі I і II тисячоліття до н. е. в Боснію прийшли іллірійці. Вони стали основними жителями країни. Через півстоліття в регіон з півночі стали переселятись кельти. В I столітті до н. е. територія Боснії була завойована римлянами. У складі Римської імперії вона отримала статус провінції і назву Іллірик (за назвою племені, що населяло цю територію).
З того часу і до V століття провінція належала римлянам. У V столітті Римська імперія розпалася, утворивши дві нові — Західну Римську імперію і Східну Римську імперію, або Візантію. Іллірик відійшов до Візантії. До того часу через Дунай на Балканський півострів потрапило безліч різних племен і народів, серед яких були й слов'яни. Слов'янські племена почали активне розселення на всьому півострові, і до VII століття зайняли боснійську територію. Населення західної частини Балкан слов'янізувалося, зайнявши більшу частину території і залишивши візантійськими тільки укріплені міста, які важко було взяти.
Середньовіччя
У середні віки Боснія останньою, з областей заселених південними слов'янами, створила власну державу і останньою навернулася в християнську віру, оскільки вона географічно була ізольована від своїх сусідів, що дозволяло її культурі розвиватися самобутнім шляхом. У ранньому Середньовіччі територія Боснії належала державі Рашка (Сербія). В 960 р. територія добилася самоврядування. В 1018 номінально потрапила під владу Візантії. На початку XII століття частина Боснії внаслідок воєн потрапила до складу Угорщини. Угорський король отримав титул «Ramae rex» (король Рами, тобто Боснії), оскільки держава лежала в основному в долині . Король Угорщини також призначав своїх намісників (банів) для керування Боснією. Потім на деякий час Боснія знову потрапила під візантійський вплив, але бан Кулін Боснійський наприкінці XII століття знову визнав себе васалом короля Угорщини, хоча поводив себе як цілком незалежний правитель. Він надав торговельні привілеї купцям з Дубровника, заохочував переселення майстрів та ремісників з Хорватії, підтримував видобуток залізної руди і т. д.
У 1203 р. Папа римський закликав Куліна і боснійські старші релігійні громади відмовитися від єресі і прийняти католицтво. В 1250, після ряду хрестових походів у Боснії, Угорщина перепідпорядкувала собі ці землі. Сто років Боснія була католицькою державою, підпорядкованою Угорщині, поки в 1377 Твртко I Котроманич не оголосив себе боснійським королем. До кінця XIV століття Боснія, будучи розширеною за рахунок сусідніх земель, стала великою слов'янською державою з виходом до Адріатичного моря. Тепер до складу Боснії входили Хорватія, Далмація і Герцеговина (Хум), через що населення країни сильно зросло і стало багатонаціональним.
Однак після смерті Твртка держава розорилися і занепала. Угорці знову почали напади на Боснію, віднявши північну і центральну частини Далмації. У XV столітті ситуація ускладнилася тим, що феодали відмовилися підкорятися королю. У Хумі місцевий феодал Степан Вукчич в 1449 році самовільно став герцогом, через що на підвладні йому території поширилася назва «Герцеговина», яка й досі використовується.
У складі Османської імперії
У 1463 році більша частина Боснії потрапила під турецьку владу, а в 1482 р. і Герцеговина підкорилися туркам. У складі Османської імперії ці два регіони були об'єднані під владою єдиної місцевої адміністрації, і був утворений єдиний вілаят Боснія. У 1528 році, після перемоги турків над угорцями у битві при Мохачі, Боснійський район Яйце теж потрапив до турків. Так, об'єднані Боснія і Герцеговина, до 1718 року належали Османській імперії. У 1718 році, на два десятиліття, частина цих територій потрапила до Габсбургів, але потім знову була повернута до складу Османської імперії.
Під владою турків Боснія і Герцеговина отримала особливий статус успадкованого дворянства, а її територія була розширена за рахунок Хорватії. У Боснії почалося масове навернення до ісламу, але деякі місцеві мешканці зважилися залишитися католиками. Згодом релігійна картина Боснії та Герцеговини ускладнилася: після того, як православні валахи з Дунаю прибули до Сербії для охорони кордонів з Австро-Угорщиною, величезна частина католиків Герцеговини перейшла у православ'я.
В 1849 році стався заколот у зв'язку з введенням в 1839 році закону «про рівність всіх підданих султана Османської імперії перед законом» та скасуванням в Боснії в 1848 році обов'язкової феодальної праці. Його влаштували колишні великі землевласники, яким цей закон був не вигідний через те, що селяни тепер не зобов'язані були працювати на них безкоштовно. В 1851 році заколот був придушений.
В 1875 році спалахнуло нове повстання. Приводом до нього став неврожай, а причини були як економічними, так і політичними. Великі землевласники були незадоволені вкрай низькою рентою і, знову таки, законами 1839 і 1848 років, а люди бажали широкої автономії краю або об'єднання з Сербією або Хорватією. В 1878 році відбувся Берлінський конгрес, на якому було вирішено передати Боснію і Герцеговину під управління Австро-Угорщини.
У складі Австро-Угорщини
У перші десятиліття під владою австро-угорського імператора Боснія і Герцеговина активно розвивалися. Збудована залізниця, засновувано банки, відкривалися фабрики і заводи — у країні проходила індустріалізація. Попри це, в провінції встановився напівколоніальний режим. Місцеві вихідці не могли працювати в адміністрації краю, оскільки там працювали тільки австро-угорці. Посилилося політичне протистояння хорватів і сербів, так як і ті, і інші бажали приєднання цих територій, відповідно, до Хорватії та Сербії.
В 1903 році на сербський трон зійшов Петро I Карагеоргієвич. У Сербії відбувся сплеск націоналізму. Розпочалася Боснійська криза, що закінчилася в 1908 році приєднанням Боснії та Герцеговини до Австро-Угорщини. Це поставило всю Європу на межу Першої світової війни.
Протягом десяти років в Боснії та Герцеговині відбувалося нагнітання сербського націоналізму. Тепер боснійські серби бажали повного об'єднання з Сербією. Боснією та Герцеговиною прокотилася хвиля терактів, учинених молодими місцевими сербами за підтримки сербської розвідки. В 1914 році сталося вбивство австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда, яке й поклало початок Першій світовій війні.
У складі Королівства Югославія і СФРЮ
Коли Перша світова війна закінчилася, то Австро-Угорщина розпалася. Боснія і Герцеговина потрапила до складу Королівства сербів, хорватів і словенців (королівство СХС). Боснійські мусульмани в особі організації ЮМО () почали боротьбу за надання автономії Боснії та Герцеговини. В 1929 р. Александр Карагеоргійович оголосив королівський диктат і перетворив Королівство СХС на королівство Югославія. Боснія і Герцеговина були розділені на кілька бановин. В 1939 р. з бановин з переважним хорватським населенням було створено автономну Бановину Хорватія.
Коли під час Другої світової війни Німеччина і її союзники окупували Королівство Югославії, то розділили його на кілька областей, при цьому Боснія і Герцеговина стали частиною незалежної хорватської держави. Цей німецький сателіт очолив фашистський режим усташів. Період окупації характеризувався тим, що в Боснії та Герцеговині усташі переслідували і вбивали сербське населення, а сербські підпільні організації навпаки, убивали мусульман.
Після закінчення війни Боснія і Герцеговина отримала статус республіки у складі Югославській федерації, яку за радянським зразком створив Йосип Броз Тіто. До 1966 р. в керівних структурах переважали серби, переслідувати хорватських та мусульманських націоналістів, однак, після 1966 року Броз Тіто став покладатися в основному на комуністів, хоч ким би вони були. Одночасно він створював умови для розвитку і процвітання мусульманських громад Боснії та Герцеговини як плату за поступливість перед його режимом.
Незалежність. Громадянська війна
За результатами місцевих виборів до влади в Боснії та Герцеговині прийшли різні національні партії. Мусульманська партія демократичної дії (ПДД) ніяк не могла ужитися з Сербською демократичною партією (СДП). У регіоні ріс релігійний і національний шовінізм.
У березні 1992 року Боснія і Герцеговина проголосила незалежність і спочатку була визнана країнами Європейського союзу і США, слідом за чим її почали визнавати й інші держави у всьому світі. Нерегулярні війська сербів, негласно підтримувані Югославською армією, почали громадянську війну, за підсумками якої держава розпалася. Під час війни часто підписувалися різні договори та перемир'я, які незабаром порушувалися.
ЄС і ООН розробили план з урегулювання ситуації в Боснії та Герцеговині. Відповідно до нього, країна поділялася на 10 областей, кожна з яких була однорідна за своїм національним складом. Боснійські серби на чолі з Радованом Караджичем мали б повернути відібрану у мусульман територію. Хорвати і боснійці погодилися з цим планом, але серби відмовилися слідувати йому. В серпні 1995 року літаки ВПС США приступили до бомбардування позицій військ боснійських сербів. У результаті боснійці і хорвати визнали автономію сербської громади у складі Боснії та Герцеговини. В грудні 1995 року конфлікт був улагоджений Дейтонськими угодами за посередництва США. Але і після підписання цих угод обстановка в регіоні була вкрай нестійка.
В Гаазі був заснований міжнародний трибунал з розслідування воєнних злочинів на теренах колишньої Югославії. У 1997 націоналізм і шовінізм в країні трохи стих, почали виявлятися тенденції до співпраці між сербською і боснійською владою, однак цього домоглися тільки шляхом тиску міжнародного співтовариства на Боснію і Герцеговину. Після Дейтонських угод за цілісністю держави стежили війська НАТО.
Див. також
Посилання
- ВІЙСЬКОВА ЛІТЕРАТУРА-загальна історія-коротка компілятивна історія країн світу. Боснія і Герцеговина [ 10 червня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu serpen 2023 Istoriya Bosniyi i GercegoviniRannya istoriyaIlliriya Illirik rimska provinciya Dalmaciya rimska provinciya Rimskij period Osmanskij periodSerednovichna BosniyaBanovina Bosanska Kotromanichi Bosnijske korolivstvoOsmanska Bosniya i GercegovinaEyalet Bosniya Bosnijskij vilayet Bosnijsko gercegovinske povstannya 1875 1877 Bosnijske povstannya 1831 GabsburgiGabsburzke pravlinnya Bosnijska krizaYugoslaviyaStvorennya Yugoslaviyi Vrbaska banovina Drinska banovina Zetska banovina Banovina Horvatiya Nezalezhna Derzhava Horvatiya Druga svitova vijna Socialistichna Respublika Bosniya i Gercegovina yak chastina SFR Yugoslaviya Rozpad YugoslaviyiSuchasna Bosniya i GercegovinaBosnijska vijna Respublika Bosniya i Gercegovina Horvatska respublika Gerceg Bosna Respublika Serbska Respublika Zahidna Bosniya Dejtonski ugodi Bosniya i GercegovinaPortal Bosniya i Gercegovina pereglyanutiredaguvatiDavnya istoriya U skladi Rimskoyi imperiyiDokladnishe Rimskij period v istoriyi Bosniyi i Gercegovini U centralnij chastini Bosniyi vzhe v neoliti z yavilosya mistectvo keramiki sho svidchit pro rozvitok miscevogo naselennya v ti stolittya Neolitichnu kulturu Bosniyi prijnyato nazivati oskilki yiyi slidi vpershe buli viyavleni nepodalik vid Sarayevo Kultura bula znishena plemenami sho vtorglisya do Bosniyi v III tisyacholitti do n e Ci plemena vmili dobuvati zalizo i robiti z nogo virobi i zbroyu zavdyaki chomu peremogli predstavnikiv butmirskoyi kulturi Pro podalshu istoriyu cih teritorij azh do II tisyacholittya do n e malo sho vidomo Na rubezhi I i II tisyacholittya do n e v Bosniyu prijshli illirijci Voni stali osnovnimi zhitelyami krayini Cherez pivstolittya v region z pivnochi stali pereselyatis kelti V I stolitti do n e teritoriya Bosniyi bula zavojovana rimlyanami U skladi Rimskoyi imperiyi vona otrimala status provinciyi i nazvu Illirik za nazvoyu plemeni sho naselyalo cyu teritoriyu Karta 4 h rimskih provincij v tomu chisli i Illiriki Z togo chasu i do V stolittya provinciya nalezhala rimlyanam U V stolitti Rimska imperiya rozpalasya utvorivshi dvi novi Zahidnu Rimsku imperiyu i Shidnu Rimsku imperiyu abo Vizantiyu Illirik vidijshov do Vizantiyi Do togo chasu cherez Dunaj na Balkanskij pivostriv potrapilo bezlich riznih plemen i narodiv sered yakih buli j slov yani Slov yanski plemena pochali aktivne rozselennya na vsomu pivostrovi i do VII stolittya zajnyali bosnijsku teritoriyu Naselennya zahidnoyi chastini Balkan slov yanizuvalosya zajnyavshi bilshu chastinu teritoriyi i zalishivshi vizantijskimi tilki ukripleni mista yaki vazhko bulo vzyati SerednovichchyaU seredni viki Bosniya ostannoyu z oblastej zaselenih pivdennimi slov yanami stvorila vlasnu derzhavu i ostannoyu navernulasya v hristiyansku viru oskilki vona geografichno bula izolovana vid svoyih susidiv sho dozvolyalo yiyi kulturi rozvivatisya samobutnim shlyahom U rannomu Serednovichchi teritoriya Bosniyi nalezhala derzhavi Rashka Serbiya V 960 r teritoriya dobilasya samovryaduvannya V 1018 nominalno potrapila pid vladu Vizantiyi Na pochatku XII stolittya chastina Bosniyi vnaslidok voyen potrapila do skladu Ugorshini Ugorskij korol otrimav titul Ramae rex korol Rami tobto Bosniyi oskilki derzhava lezhala v osnovnomu v dolini Korol Ugorshini takozh priznachav svoyih namisnikiv baniv dlya keruvannya Bosniyeyu Potim na deyakij chas Bosniya znovu potrapila pid vizantijskij vpliv ale ban Kulin Bosnijskij naprikinci XII stolittya znovu viznav sebe vasalom korolya Ugorshini hocha povodiv sebe yak cilkom nezalezhnij pravitel Vin nadav torgovelni privileyi kupcyam z Dubrovnika zaohochuvav pereselennya majstriv ta remisnikiv z Horvatiyi pidtrimuvav vidobutok zaliznoyi rudi i t d U 1203 r Papa rimskij zaklikav Kulina i bosnijski starshi religijni gromadi vidmovitisya vid yeresi i prijnyati katolictvo V 1250 pislya ryadu hrestovih pohodiv u Bosniyi Ugorshina perepidporyadkuvala sobi ci zemli Sto rokiv Bosniya bula katolickoyu derzhavoyu pidporyadkovanoyu Ugorshini poki v 1377 Tvrtko I Kotromanich ne ogolosiv sebe bosnijskim korolem Do kincya XIV stolittya Bosniya buduchi rozshirenoyu za rahunok susidnih zemel stala velikoyu slov yanskoyu derzhavoyu z vihodom do Adriatichnogo morya Teper do skladu Bosniyi vhodili Horvatiya Dalmaciya i Gercegovina Hum cherez sho naselennya krayini silno zroslo i stalo bagatonacionalnim Odnak pislya smerti Tvrtka derzhava rozorilisya i zanepala Ugorci znovu pochali napadi na Bosniyu vidnyavshi pivnichnu i centralnu chastini Dalmaciyi U XV stolitti situaciya uskladnilasya tim sho feodali vidmovilisya pidkoryatisya korolyu U Humi miscevij feodal Stepan Vukchich v 1449 roci samovilno stav gercogom cherez sho na pidvladni jomu teritoriyi poshirilasya nazva Gercegovina yaka j dosi vikoristovuyetsya U skladi Osmanskoyi imperiyiDokladnishe Osmanskij period v istoriyi Bosniyi i Gercegovini U 1463 roci bilsha chastina Bosniyi potrapila pid turecku vladu a v 1482 r i Gercegovina pidkorilisya turkam U skladi Osmanskoyi imperiyi ci dva regioni buli ob yednani pid vladoyu yedinoyi miscevoyi administraciyi i buv utvorenij yedinij vilayat Bosniya U 1528 roci pislya peremogi turkiv nad ugorcyami u bitvi pri Mohachi Bosnijskij rajon Yajce tezh potrapiv do turkiv Tak ob yednani Bosniya i Gercegovina do 1718 roku nalezhali Osmanskij imperiyi U 1718 roci na dva desyatilittya chastina cih teritorij potrapila do Gabsburgiv ale potim znovu bula povernuta do skladu Osmanskoyi imperiyi Pid vladoyu turkiv Bosniya i Gercegovina otrimala osoblivij status uspadkovanogo dvoryanstva a yiyi teritoriya bula rozshirena za rahunok Horvatiyi U Bosniyi pochalosya masove navernennya do islamu ale deyaki miscevi meshkanci zvazhilisya zalishitisya katolikami Zgodom religijna kartina Bosniyi ta Gercegovini uskladnilasya pislya togo yak pravoslavni valahi z Dunayu pribuli do Serbiyi dlya ohoroni kordoniv z Avstro Ugorshinoyu velichezna chastina katolikiv Gercegovini perejshla u pravoslav ya V 1849 roci stavsya zakolot u zv yazku z vvedennyam v 1839 roci zakonu pro rivnist vsih piddanih sultana Osmanskoyi imperiyi pered zakonom ta skasuvannyam v Bosniyi v 1848 roci obov yazkovoyi feodalnoyi praci Jogo vlashtuvali kolishni veliki zemlevlasniki yakim cej zakon buv ne vigidnij cherez te sho selyani teper ne zobov yazani buli pracyuvati na nih bezkoshtovno V 1851 roci zakolot buv pridushenij V 1875 roci spalahnulo nove povstannya Privodom do nogo stav nevrozhaj a prichini buli yak ekonomichnimi tak i politichnimi Veliki zemlevlasniki buli nezadovoleni vkraj nizkoyu rentoyu i znovu taki zakonami 1839 i 1848 rokiv a lyudi bazhali shirokoyi avtonomiyi krayu abo ob yednannya z Serbiyeyu abo Horvatiyeyu V 1878 roci vidbuvsya Berlinskij kongres na yakomu bulo virisheno peredati Bosniyu i Gercegovinu pid upravlinnya Avstro Ugorshini U skladi Avstro UgorshiniU pershi desyatilittya pid vladoyu avstro ugorskogo imperatora Bosniya i Gercegovina aktivno rozvivalisya Zbudovana zaliznicya zasnovuvano banki vidkrivalisya fabriki i zavodi u krayini prohodila industrializaciya Popri ce v provinciyi vstanovivsya napivkolonialnij rezhim Miscevi vihidci ne mogli pracyuvati v administraciyi krayu oskilki tam pracyuvali tilki avstro ugorci Posililosya politichne protistoyannya horvativ i serbiv tak yak i ti i inshi bazhali priyednannya cih teritorij vidpovidno do Horvatiyi ta Serbiyi V 1903 roci na serbskij tron zijshov Petro I Karageorgiyevich U Serbiyi vidbuvsya splesk nacionalizmu Rozpochalasya Bosnijska kriza sho zakinchilasya v 1908 roci priyednannyam Bosniyi ta Gercegovini do Avstro Ugorshini Ce postavilo vsyu Yevropu na mezhu Pershoyi svitovoyi vijni Protyagom desyati rokiv v Bosniyi ta Gercegovini vidbuvalosya nagnitannya serbskogo nacionalizmu Teper bosnijski serbi bazhali povnogo ob yednannya z Serbiyeyu Bosniyeyu ta Gercegovinoyu prokotilasya hvilya teraktiv uchinenih molodimi miscevimi serbami za pidtrimki serbskoyi rozvidki V 1914 roci stalosya vbivstvo avstrijskogo ercgercoga Franca Ferdinanda yake j poklalo pochatok Pershij svitovij vijni U skladi Korolivstva Yugoslaviya i SFRYuKoli Persha svitova vijna zakinchilasya to Avstro Ugorshina rozpalasya Bosniya i Gercegovina potrapila do skladu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv korolivstvo SHS Bosnijski musulmani v osobi organizaciyi YuMO pochali borotbu za nadannya avtonomiyi Bosniyi ta Gercegovini V 1929 r Aleksandr Karageorgijovich ogolosiv korolivskij diktat i peretvoriv Korolivstvo SHS na korolivstvo Yugoslaviya Bosniya i Gercegovina buli rozdileni na kilka banovin V 1939 r z banovin z perevazhnim horvatskim naselennyam bulo stvoreno avtonomnu Banovinu Horvatiya Koli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Nimechchina i yiyi soyuzniki okupuvali Korolivstvo Yugoslaviyi to rozdilili jogo na kilka oblastej pri comu Bosniya i Gercegovina stali chastinoyu nezalezhnoyi horvatskoyi derzhavi Cej nimeckij satelit ocholiv fashistskij rezhim ustashiv Period okupaciyi harakterizuvavsya tim sho v Bosniyi ta Gercegovini ustashi peresliduvali i vbivali serbske naselennya a serbski pidpilni organizaciyi navpaki ubivali musulman Dokladnishe Bosniya i Gercegovina u Drugij svitovij vijni Pislya zakinchennya vijni Bosniya i Gercegovina otrimala status respubliki u skladi Yugoslavskij federaciyi yaku za radyanskim zrazkom stvoriv Josip Broz Tito Do 1966 r v kerivnih strukturah perevazhali serbi peresliduvati horvatskih ta musulmanskih nacionalistiv odnak pislya 1966 roku Broz Tito stav pokladatisya v osnovnomu na komunistiv hoch kim bi voni buli Odnochasno vin stvoryuvav umovi dlya rozvitku i procvitannya musulmanskih gromad Bosniyi ta Gercegovini yak platu za postuplivist pered jogo rezhimom Nezalezhnist Gromadyanska vijnaDokladnishe Bosnijska vijna Suchasnij podil Bosniyi ta Gercegovini Za rezultatami miscevih viboriv do vladi v Bosniyi ta Gercegovini prijshli rizni nacionalni partiyi Musulmanska partiya demokratichnoyi diyi PDD niyak ne mogla uzhitisya z Serbskoyu demokratichnoyu partiyeyu SDP U regioni ris religijnij i nacionalnij shovinizm U berezni 1992 roku Bosniya i Gercegovina progolosila nezalezhnist i spochatku bula viznana krayinami Yevropejskogo soyuzu i SShA slidom za chim yiyi pochali viznavati j inshi derzhavi u vsomu sviti Neregulyarni vijska serbiv neglasno pidtrimuvani Yugoslavskoyu armiyeyu pochali gromadyansku vijnu za pidsumkami yakoyi derzhava rozpalasya Pid chas vijni chasto pidpisuvalisya rizni dogovori ta peremir ya yaki nezabarom porushuvalisya YeS i OON rozrobili plan z uregulyuvannya situaciyi v Bosniyi ta Gercegovini Vidpovidno do nogo krayina podilyalasya na 10 oblastej kozhna z yakih bula odnoridna za svoyim nacionalnim skladom Bosnijski serbi na choli z Radovanom Karadzhichem mali b povernuti vidibranu u musulman teritoriyu Horvati i bosnijci pogodilisya z cim planom ale serbi vidmovilisya sliduvati jomu V serpni 1995 roku litaki VPS SShA pristupili do bombarduvannya pozicij vijsk bosnijskih serbiv U rezultati bosnijci i horvati viznali avtonomiyu serbskoyi gromadi u skladi Bosniyi ta Gercegovini V grudni 1995 roku konflikt buv ulagodzhenij Dejtonskimi ugodami za poserednictva SShA Ale i pislya pidpisannya cih ugod obstanovka v regioni bula vkraj nestijka V Gaazi buv zasnovanij mizhnarodnij tribunal z rozsliduvannya voyennih zlochiniv na terenah kolishnoyi Yugoslaviyi U 1997 nacionalizm i shovinizm v krayini trohi stih pochali viyavlyatisya tendenciyi do spivpraci mizh serbskoyu i bosnijskoyu vladoyu odnak cogo domoglisya tilki shlyahom tisku mizhnarodnogo spivtovaristva na Bosniyu i Gercegovinu Pislya Dejtonskih ugod za cilisnistyu derzhavi stezhili vijska NATO Div takozhIstoriya poshti i pochtovih marok Bosniyi ta Gercegovini Protesti v Bosniyi ta Gercegovini 2014 PosilannyaVIJSKOVA LITERATURA zagalna istoriya korotka kompilyativna istoriya krayin svitu Bosniya i Gercegovina 10 chervnya 2009 u Wayback Machine