Римський період в історії Боснії та Герцеговини — епоха правління Римської імперії на території сучасної Боснії і Герцеговини. Правління римлян почалося після серії кровопролитних воєн; спочатку територія сучасної Боснії та Герцеговини була частиною провінції Іллірія.
Історія Боснії і Герцеговини | |
---|---|
| |
Рання історія | |
Іллірія • Іллірик (римська провінція) • Далмація (римська провінція) • Римський період • Османський період | |
Середньовічна Боснія | |
Бановина Босанська • Котроманичі • Боснійське королівство | |
Османська Боснія і Герцеговина | |
Еялет Боснія • Боснійський вілаєт • Боснійсько-герцеговинське повстання (1875—1877) • Боснійське повстання (1831) | |
Габсбурги | |
Габсбурзьке правління • Боснійська криза | |
Югославія | |
Створення Югославії • Врбаська бановина • Дринська бановина • Зетська бановина • Бановина Хорватія • Незалежна Держава Хорватія • Друга світова війна • Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина (як частина СФР Югославія) • Розпад Югославії | |
Сучасна Боснія і Герцеговина | |
Боснійська війна • Республіка Боснія і Герцеговина • Хорватська республіка Герцег-Босна • Республіка Сербська • Республіка Західна Боснія • Дейтонські угоди • Боснія і Герцеговина | |
Регіон став багатим джерелом корисних копалин для всієї імперії: срібла, міді, заліза та свинцю. Для того, щоб прискорити освоєння території і розвиток гірничодобувної промисловості, римляни побудували в провінції низку поселень, доріг і військових таборів. Правління римлян у Боснії супроводжувалося романізацією місцевого населення: корінні народи стали використовувати латинську мову і алфавіт, взяли римську релігію. Територію заселили багато іммігрантів з різних частин Римської імперії — переважно, з Італії.
Історія
Перед приходом давніх римлян, на території Балканського півострова жили численні іллірійські племена. Серед цих племен на території нинішньої Боснії і Герцеговини проживали: [ru], [ru] (япіди), скордиски. В IV столітті до н. е. кельти вторгнулися в Боснію і змішалися з місцевим населенням. Тільки в III столітті до н. е. іллірійцям вдалося сформувати досить сильну самостійну державу. Однак, виявившись сусідом Риму, вона впала після серії воєн.
Територія сучасної Боснії та Герцеговини в Римській імперії була частиною провінції Іллірія, яка, в свою чергу ділилася на Далмацію (гірська і південна частина Боснії і Герцеговини) і Паннонію (північна Боснія). Починаючи 6-9 років н. е. римляни отримали можливість постійно правити регіоном: у цей період розпочався процес романізації іллірійського населення і створення більш розвинутої економіки, а також — розширення торгівлі. Місцеві жителі в той час переважно були зайняті в сільському господарстві: тваринництво, мисливство та вирощування злаків. Римляни будували ферми, заміські вілли, терми (лазні) і храми.
Римська провінція Далмація
Територія, що нині відноситься до Боснії і Герцеговини, належала в римський період переважно провінції Далмація. Регіон дістав свою назву за найвідомішим місцевим племенем «Dalmata». Межі Далмації проходили по річці Мат (Албанія) до гирла [en] в Істрії. Пізніше імператор Діоклетіан дещо змінив межі регіону.
Античне місто Салона було головним містом регіону — тут перетиналися всі дороги. Після того як імперію розділили на Західну та Східну, регіон став прикордонним між ними.
Римська провінція Паннонія
Провінція Паннонія межувала на півдні з Далмацією, на заході — з Істрією і Нориком, а на південному сході — з Мезією.
Після того як германські племена 166 року розорили Паннонію, з'явилися ознаки занепаду імперії. Спроба імператора Діоклетіан провести економічні та адміністративні реформи в країні стала відповіддю на громадянські війни і економічну нестабільність. Його реформи продовжив Костянтин Великий.
Економіка
Римляни досить швидко виявили, що в Боснії є багаті поклади корисних копалин: срібла, міді, заліза та свинцю. З'явилися великі срібні шахти (Сребрениця), в Купресі видобували мідь, у Варезе — залізо, а в Тузлі — сіль. Для того, щоб прискорити освоєння території і розвиток гірничодобувної промисловості, римляни побудували низку поселень, доріг і військових таборів. Ці інженерні споруди також сприяли розвитку торгівлі і полегшили встановлення римського панування в Боснії. Найважливіші маршрути розходилися по всіх напрямках від столиці Іллірії — Салони (біля сучасного міста Спліт у Хорватії).
Латинізація
Правління римлян у Боснії супроводжувалося романізацією місцевого населення: корінні народи стали використовувати латинську мову і алфавіт, прийняли римську релігію, і, таким чином, «втратили етнічну ідентичність». В свою чергу, територія Боснії була заселена багатьма іммігрантами з різних частин Римської імперії — переважно, з Італії; це були як римські солдати-ветерани, так і колоністи.
Місцеві римські легіони здебільшого набирали з самих іллірійців — і до кінця II століття регіон став джерелом військової сили для цілого ряду губернаторів і воєначальників, які пізніше стали римськими імператорами. Перший з них, Септимій Север, розпустив преторіанську гвардію і замінив її іллірійським військом.
Розділення імперії
Римський імператор Діоклетіан провів адміністративну реформу імперії, ввівши поділ країни на Східну та Західну частини. Річка Дрина 297 року стала кордоном між Сходом і Заходом — і, вважається, що «в цивілізаційному плані» це так і донині. Реформи Діоклетіана продовжив імператор Костянтин: він переніс свою резиденцію з Риму, який, через все частіші варварські напади, був під загрозою. Таким чином було створено «новий Рим» у місті Візантія, яке потім стало Константинополем (нині — Стамбул).
Література
- Noel Malcolm. Bosnia A Short History, Macmillan London Limited, 1994.
- Umjetničko Blago Bosne i Hercegovine // several authors, Svjetlost, Sarajevo, 1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimskij period v istoriyi Bosniyi ta Gercegovini epoha pravlinnya Rimskoyi imperiyi na teritoriyi suchasnoyi Bosniyi i Gercegovini Pravlinnya rimlyan pochalosya pislya seriyi krovoprolitnih voyen spochatku teritoriya suchasnoyi Bosniyi ta Gercegovini bula chastinoyu provinciyi Illiriya Istoriya Bosniyi i GercegoviniRannya istoriyaIlliriya Illirik rimska provinciya Dalmaciya rimska provinciya Rimskij period Osmanskij periodSerednovichna BosniyaBanovina Bosanska Kotromanichi Bosnijske korolivstvoOsmanska Bosniya i GercegovinaEyalet Bosniya Bosnijskij vilayet Bosnijsko gercegovinske povstannya 1875 1877 Bosnijske povstannya 1831 GabsburgiGabsburzke pravlinnya Bosnijska krizaYugoslaviyaStvorennya Yugoslaviyi Vrbaska banovina Drinska banovina Zetska banovina Banovina Horvatiya Nezalezhna Derzhava Horvatiya Druga svitova vijna Socialistichna Respublika Bosniya i Gercegovina yak chastina SFR Yugoslaviya Rozpad YugoslaviyiSuchasna Bosniya i GercegovinaBosnijska vijna Respublika Bosniya i Gercegovina Horvatska respublika Gerceg Bosna Respublika Serbska Respublika Zahidna Bosniya Dejtonski ugodi Bosniya i GercegovinaPortal Bosniya i Gercegovina pereglyanutiredaguvati Region stav bagatim dzherelom korisnih kopalin dlya vsiyeyi imperiyi sribla midi zaliza ta svincyu Dlya togo shob priskoriti osvoyennya teritoriyi i rozvitok girnichodobuvnoyi promislovosti rimlyani pobuduvali v provinciyi nizku poselen dorig i vijskovih taboriv Pravlinnya rimlyan u Bosniyi suprovodzhuvalosya romanizaciyeyu miscevogo naselennya korinni narodi stali vikoristovuvati latinsku movu i alfavit vzyali rimsku religiyu Teritoriyu zaselili bagato immigrantiv z riznih chastin Rimskoyi imperiyi perevazhno z Italiyi IstoriyaPered prihodom davnih rimlyan na teritoriyi Balkanskogo pivostrova zhili chislenni illirijski plemena Sered cih plemen na teritoriyi ninishnoyi Bosniyi i Gercegovini prozhivali ru ru yapidi skordiski V IV stolitti do n e kelti vtorgnulisya v Bosniyu i zmishalisya z miscevim naselennyam Tilki v III stolitti do n e illirijcyam vdalosya sformuvati dosit silnu samostijnu derzhavu Odnak viyavivshis susidom Rimu vona vpala pislya seriyi voyen Teritoriya suchasnoyi Bosniyi ta Gercegovini v Rimskij imperiyi bula chastinoyu provinciyi Illiriya yaka v svoyu chergu dililasya na Dalmaciyu girska i pivdenna chastina Bosniyi i Gercegovini i Pannoniyu pivnichna Bosniya Pochinayuchi 6 9 rokiv n e rimlyani otrimali mozhlivist postijno praviti regionom u cej period rozpochavsya proces romanizaciyi illirijskogo naselennya i stvorennya bilsh rozvinutoyi ekonomiki a takozh rozshirennya torgivli Miscevi zhiteli v toj chas perevazhno buli zajnyati v silskomu gospodarstvi tvarinnictvo mislivstvo ta viroshuvannya zlakiv Rimlyani buduvali fermi zamiski villi termi lazni i hrami Rimska provinciya Dalmaciya Dokladnishe Dalmaciya rimska provinciya Teritoriya sho nini vidnositsya do Bosniyi i Gercegovini nalezhala v rimskij period perevazhno provinciyi Dalmaciya Region distav svoyu nazvu za najvidomishim miscevim plemenem Dalmata Mezhi Dalmaciyi prohodili po richci Mat Albaniya do girla en v Istriyi Piznishe imperator Diokletian desho zminiv mezhi regionu Antichne misto Salona bulo golovnim mistom regionu tut peretinalisya vsi dorogi Pislya togo yak imperiyu rozdilili na Zahidnu ta Shidnu region stav prikordonnim mizh nimi Rimska provinciya Pannoniya Dokladnishe Pannoniya Provinciya Pannoniya mezhuvala na pivdni z Dalmaciyeyu na zahodi z Istriyeyu i Norikom a na pivdennomu shodi z Meziyeyu Pislya togo yak germanski plemena 166 roku rozorili Pannoniyu z yavilisya oznaki zanepadu imperiyi Sproba imperatora Diokletian provesti ekonomichni ta administrativni reformi v krayini stala vidpoviddyu na gromadyanski vijni i ekonomichnu nestabilnist Jogo reformi prodovzhiv Kostyantin Velikij EkonomikaRimlyani dosit shvidko viyavili sho v Bosniyi ye bagati pokladi korisnih kopalin sribla midi zaliza ta svincyu Z yavilisya veliki sribni shahti Srebrenicya v Kupresi vidobuvali mid u Vareze zalizo a v Tuzli sil Dlya togo shob priskoriti osvoyennya teritoriyi i rozvitok girnichodobuvnoyi promislovosti rimlyani pobuduvali nizku poselen dorig i vijskovih taboriv Ci inzhenerni sporudi takozh spriyali rozvitku torgivli i polegshili vstanovlennya rimskogo panuvannya v Bosniyi Najvazhlivishi marshruti rozhodilisya po vsih napryamkah vid stolici Illiriyi Saloni bilya suchasnogo mista Split u Horvatiyi LatinizaciyaPravlinnya rimlyan u Bosniyi suprovodzhuvalosya romanizaciyeyu miscevogo naselennya korinni narodi stali vikoristovuvati latinsku movu i alfavit prijnyali rimsku religiyu i takim chinom vtratili etnichnu identichnist V svoyu chergu teritoriya Bosniyi bula zaselena bagatma immigrantami z riznih chastin Rimskoyi imperiyi perevazhno z Italiyi ce buli yak rimski soldati veterani tak i kolonisti Miscevi rimski legioni zdebilshogo nabirali z samih illirijciv i do kincya II stolittya region stav dzherelom vijskovoyi sili dlya cilogo ryadu gubernatoriv i voyenachalnikiv yaki piznishe stali rimskimi imperatorami Pershij z nih Septimij Sever rozpustiv pretoriansku gvardiyu i zaminiv yiyi illirijskim vijskom Rozdilennya imperiyiRimskij imperator Diokletian proviv administrativnu reformu imperiyi vvivshi podil krayini na Shidnu ta Zahidnu chastini Richka Drina 297 roku stala kordonom mizh Shodom i Zahodom i vvazhayetsya sho v civilizacijnomu plani ce tak i donini Reformi Diokletiana prodovzhiv imperator Kostyantin vin perenis svoyu rezidenciyu z Rimu yakij cherez vse chastishi varvarski napadi buv pid zagrozoyu Takim chinom bulo stvoreno novij Rim u misti Vizantiya yake potim stalo Konstantinopolem nini Stambul LiteraturaNoel Malcolm Bosnia A Short History Macmillan London Limited 1994 Umjetnicko Blago Bosne i Hercegovine several authors Svjetlost Sarajevo 1987