Боснійське повстання (Повстання в Боснії і Герцеговині, Боснійсько-турецька війна), повстання проти Османської імперії, що почалося 1875 року в Невесині й незабаром поширилося по всій Боснії і Герцеговині.
Боснійсько-герцеговинське повстання 1875–77 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Національні повстання в Османській імперії | |||||||
Ілюстрація з героями повстання 1876 року видавництва Orao, сербського щорічного видання, опублікованого в Новому Саді | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
| Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
| Омар Паша | ||||||
Військові сили | |||||||
50,000+ [] | Невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомо | Невідомо |
Повстанців забезпечували зброєю і підтримували добровольці з Чорногорії і Сербії. Повстання призвело до початку сербсько-турецької, чорногорсько-турецької воєн і поклало початок так званої Великої Східної Кризи (Східне питання). Результатом повстання і війни проти Османської імперії став Берлінський конгрес 1878 року, на якому Сербія і Чорногорія здобули незалежність, у той час як Австро-Угорщина окупувала Боснію і Герцеговину, яка де-юре залишалася частиною Османської імперії.
У повстанні відзначилися: Мичо Любибратич, Максим Бачович, Лазар Сочица, Пера Тунгуз, Пеция Петрович, Голуб Бабич, Стоян Ковачевич і Богдан Зимоньіч. Також участь у баталіях брав український добровольчий легіон одним з вояк якого був Василь Яновський.
Повстання у Герцеговині
Підготовка
Лідери автономної Герцеговини Йован Гутич, Симон Зечевич, Ілля Стевановіч, Тривко Грубачич, Проданий Рупар і Петро Радович в серпні і вересні 1874 року зустрілися й вирішили розпочати підготовку до повстання. Були прийняті рішення про підготовку зброї і боєприпасів, притулків для людей, потребу заручитися підтримкою з Чорногорії. Термін початку повстання визначили навесні 1875 року. Ця група в жовтні вступила в переговори з чорногорським правителем Миколою Петровичем. Правитель спочатку не хотів передчасних дій, зокрема через небажання Росії воювати з османами. Проте підготовка тривала й далі. У більєчському і требінському краях нею керували сердар Тодор Муичич, Ґліґор Мілічевич, Василь Сворцан і Сава Якшич.
Османи дізнались про підготовку повстання і намагалися заарештувати ініціаторів, проте ті втекли до Чорногорії взимку 1874 року. Наступного року Великі держави втрутилися у спроби Османської імперії зловити їх, зокрема Австрія, у якої був ряд своїх інтересів в Боснії і Герцеговині. Вона попросила Османську імперію помилувати злочинців. Османи під тиском спробували вступити в переговори.
Невесинське повстання
Лідери повстанців повернулися 1875-го й далі готували повстання. План передбачав спочатку визволення невесинського краю, а потім поширення на інші частини Герцеговини. Тим часом османи шукали злочинця Перу Тунгуза, який 5 липня на Цетьній галявині в Бишині напав на караван. Переслідуючи Перу османи 9 липня зіткнулися з озброєними селянами під командуванням Джована Гутича на горбі на північ від села Крекова. Цей конфлікт став відомий як Невесинське повстання (серб. Невесињска пушка, Босанско-херцеговачки устанак) і поклав початок загальному повстанню по всій Герцеговині. Спочатку невесинський, а потім бильєчський і столачський краї були відвойовані у Османської імперії, а в серпні гатачський край і прикордонні території поруч з Чорногорією. Група з 50—300 чоловік і безліч загонів по 500—2000 людей з'єдналися й напали на османські прикордонні війська.
Османські війська складалися з чотирьох батальйонів регулярної армії (загалом 1800 солдатів). Розгорнуті в Мостарі, Требинє, Никшичі, Фочі стояли на кордоні. Також була велика кількість башибузук (нерегулярне військо). Османським військом командував Селім-паша, який, у свою чергу, перебував під командуванням Дервіш-паші, османського намісника в Боснії і Герцеговині. Після початку повстання в Османській імперії намагалися виграти час переговорами з повстанцями для підходу підкріплення. Повстанці прагнули знизити податки, якими османи обкладали місцеве населення. У серпні 4000 нізамів (регулярне військо) прийшли в Боснію, а потім ще чотири батальйони морем дісталися в Требинє. Повстанці в липні і серпні знищили більшу частину гарнізону і обложили Требинє 5 серпня. Османи розблокували місто 30 серпня. У кінці серпня для бойових дій у Боснії, Сербія і Чорногорія обіцяли допомогти. Це призвело до продовження повстання.
Князь Нікола послав Петра Вукотича і чорногорських добровольців під командуванням Пеко Павловича. Сербський уряд не наважується публічно допомагати повстанню під зовнішнім тиском, але послав Мичо Любибратича. Стався конфлікт між повстанцями через розбіжності між представниками чорногорського і сербського уряду.
Під Невесинем
Перший значний успіх стався 29 серпня при нападі на Невесине. Місто захищали 370 нізамів, загін башибузук та 300 вершників. Напад здійснювали 700 чорногорців і 2700 місцевих повстанців. Після напруженого дня боротьби все місто, за винятком деяких частин, витратило велику кількість продовольства і зброї. Цей успіх допоміг почати переговори з Портою, і з південно-слов'янськими містами, щоб організувати допомогу повстанцям. Белград, Нові-Сад, Загреб, Трієст, Дубровник і Цетинє отримували комітети для допомоги повстанцям. Зусиллями Джузеппе Гарібальді та інших комісії створювалася така допомога і в Римі, Венеції, Лондоні, Відні та в інших місцях.
Конфлікт під Прапратницею і блокада міста
Наприкінці серпня османам удалося зібрати 15 000 чоловік і 48 гармат. Повстанців налічувалося до 10 000 і набагато менше гармат. Повстанці здебільшого нападали із засідок, і таким чином почалася битва з османами. У вересні розпочалися османські блокади Никшича, Невесине, Гацько, Білечів і Горансько. В кінці вересня османи отримали ще чотири батальйони нізамів. Це змусило Пеко Павловича і Мічо Любибратича прийняти бій на шляху до Клек-Столац, під Прапратницею 30 вересня з двома батальйонами нізамів. Їм вдалося завдати тяжких втрат османам і захопити сотні гармат, а потім повернутись до засідок. У жовтні 49 караулів захопили повстанці в районі Гацько, Голіє і Баньіна. Після захоплення цих територій (каньйон Дуге) повстанці блокували головну османську лінію комунікації Гацько — Никшич.
Поразка османів під Муратовичею
Османи отримували нові підкріплення, а також у жовтні прибув новий командир Реуф-паша. Османи спробували зняти блокаду з Горанського та 10—11 листопада зазнали важких втрат під Муратовичею від 3500 повстанців.
Реуф-паша увійшов 24 листопада в Горанско з 4500 солдатами. На 22 грудня 8000 солдатів виїхали з Гацько до Никшича. На Крсцу повстанці об'єднали сили, але через розрізненість командування напад Лазара Сочица і Богдана Зимоньіча (5000 повстанців) на османів було відбито. Реуф-паша забезпечив гарнізон, а потім повернувся в Гацько. Зиму 1875—1876 обидві сторони використовували для відпочинку й поповнення військ. Командиром повстанців став Петро Вукотич.
Османська посилення і дипломатична інтервенція
Історія Боснії і Герцеговини | |
---|---|
| |
Рання історія | |
Іллірія • Іллірик (римська провінція) • Далмація (римська провінція) • Римський період • Османський період | |
Середньовічна Боснія | |
Бановина Босанська • Котроманичі • Боснійське королівство | |
Османська Боснія і Герцеговина | |
Еялет Боснія • Боснійський вілаєт • Боснійсько-герцеговинське повстання (1875—1877) • Боснійське повстання (1831) | |
Габсбурги | |
Габсбурзьке правління • Боснійська криза | |
Югославія | |
Створення Югославії • Врбаська бановина • Дринська бановина • Зетська бановина • Бановина Хорватія • Незалежна Держава Хорватія • Друга світова війна • Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина (як частина СФР Югославія) • Розпад Югославії | |
Сучасна Боснія і Герцеговина | |
Боснійська війна • Республіка Боснія і Герцеговина • Хорватська республіка Герцег-Босна • Республіка Сербська • Республіка Західна Боснія • Дейтонські угоди • Боснія і Герцеговина | |
Османи в січні 1876 замінили командувача Реуфа-пашу на Мухтара-пашу, який тоді мав 30 000 вояків під своїм командуванням, але тільки половина з них була готова до бою. Решта були хворі або поранені в попередніх боях. Пеко Павлович із загоном в 1500 осіб із засідки 18—20 січня напав на 5 батальйонів нізамів і башибузук і переміг їх. Мухтар-паша таємно зібрав 16 батальйонів у Требинє. Вночі вони перейшли на Попове поле і 29—30 січня з усіх боків напали на загін Пеко Павловича. До ночі бунтівники оборонялись, згодом їм вдалося втекти до Зупце. Сербські втрати були більш ніж 100 поранених і вбитих.
Австро-Угорщина 31 січня внесла нову пропозицію Порті щодо проведення реформ. Порта прийняла цю пропозицію, але цього не зробили повстанці, які спонукали австро-угорців почати переговори з князем Ніколою. Нікола прагнув до розширення меж Чорногорії та визнання її як суверенну державу, щоб зупинити надання допомоги повстанцям. У ході подальших переговорів османи запропонували амністію повстанцям, звільнення від десятини на рік, від інших податків на 2 роки та допомогу в ремонті будинків. Повстанці прагнули видати землі християнам третьої країни і зняття османських облог з Никшича, Фочі, Требинє, Мостара, Столаця і Плєвля. Османи їм відмовили.
Боротьба на Муратовичах і під Никшичем
У березні 1876 османи програли ще одну битву на Муратовичах із 800 загиблими і захопленням 1300 одиниць зброї повстанцями. Мухтар-паша отримав ще більше підкріплень в березні й уже мав 22 000 солдатів. З початком квітня його сили в Гацько становили 20 батальйонів нізамів і 2000 башибузук. 13 квітня вони попрямували до Никшича, і повстанці зібрали сили тільки на виході з каньйону Дуге. Бій тривав дні і ночі з 14 по 17 квітня і закінчився поразкою повстанців. Османи зазнали істотних втрат і пішли в Гацько. Там сили Мухтара-паші збільшилися до 29 батальйонів нізамів та 5000 башибузук. З цими силами Мухтар-паша пішов на Никшич 28—29 квітня. Повстанці майже здалися від голоду. Однак, повертаючись до Гацько, османи зазнали втрат через напади повстанців.
Розвиток ситуації перед окупацією БіГ
Повстання ще не завершилося, тож Німеччина, Російська імперія та Австро-Угорщина запропонували на два місяці припинення вогню і влаштували зустріч в середині травня. Паралельно з цією подією і почалися переговори між сербським і чорногорським урядами, які призвели до оголошення війни проти Османської імперії 30 червня 1876 року. Герцеговинські повстанці увійшли в армію Чорногорії і допомогли виграти 28 липня 1876 битву під Вучег Дола, 5 червня 1877 битву при Крусах і захопити місто Никшич у вересні 1877. 1878 року чорногорська армія діяла з повстанцями з Герцеговини на березі.
Повстання в Боснії
Підготовка почалась дещо пізніше, ніж у Герцеговині, і не проходила під місцевим керівництвом. У ході підготовки виділилися Валт Відович, Симон і Йово Білбійа, Спасойе Бабич і Валт Пелагич. Згідно з планом, першими повинні були визволити села під Козарой, Просарой і Мотаіцей, атакувати комунікації і блокувати савські міста, а пізніше захопити Баню-Луку. План передбачав початок повстання 18 серпня 1875. Дізнавшись про підготовку повстання, фермери з Дворишта, Читлука, Петрині, Бачвана, Побрчана і Тавіє 15 серпня напали на редіфа в Двориштиме. Лідером став Остоя Корманош.
Початок повстання
На початку було захоплено ділянку навколо Просари і Козари, а в околицях Прієдора утворився загін з близько 400 повстанців під командуванням Перо Бабича. Вони блокували Прієдор, а потім під керівництвом Марка Хенадійє атакували Босанску Костайніцу 19 серпня. Там вони зазнали поразки. Османські війська швидко сформували караули з башибузук в Баня-Луці, Травниках, Біхачі, Босанському Дубіце і Костайніце, Прієдорі і Старі Майдані. Повстанці відступили перед більшими силами. 25 серпня повстанці під командуванням Петра Поповича Пеція розділилися на невеликі групи, щоб уникнути поразки. З його допомогою на річці Сава 9—10 вересня прибули у великих кількостях гармати, передані з Сербії для допомоги повстанню. Наступного дня османське військо атакувало повстанців у Просарі й перемогло їх на Саві, де загинули Корманош і Пеція. Проте повстання й далі поширювалося в південно-західній частині Боснії (боснійська Країна), де очолив повстання Голуб Бабич.
Комітети допомоги були сформовані у Сербії, Чорногорії та Хорватії. Головний комітет повстання був заснований в Белграді в серпні 1875 року, а потім з'явилися і в інших місцях. У Новій Градишці було засновано Головне управління боснійського повстання за звільнення.
Сербські воєводи намагалися діяти так, щоб Боснія дісталася Сербії, а хорватські домагалися об'єднання з Хорватією. На Ямницкому Зборі 16-17 грудня 1875 відбулися також сутички між прихильниками Обреновичів і Карагеоргевиєчей.
1876 і проголошення про об'єднання
Навесні 1876 продовжилися дії повстанців зокрема під Козарою і Просарою, Грмечем, Вічакою і Мотаіцею. Голуб Бабич взимку закупив 200 гармат, рушниці, порох і свинець для них. Вище керівництво складалося з Бабича, Іллі Бильбия і Тодора Сучевича. Бабич не нападав на добре укріплені й захищені міста, а атакував маленькі османські загони. 30 червня Сербія вступила у війну проти Османської імперії, і стала ще більше допомагати повстанцям. Повстанське керівництво 2 липня 1876 проголосило про об'єднання Боснії з Князівством Сербія. Голуб Бабич з повстанцями 9 липня захопив Саніцу і Бравско, а 2-7 липня Босанско Грахова.
Зміна командування
Потім замість Бабича взяв на себе командування полковник з Сербії Мілета Деспотович. Він організував армію, посилив дисципліну і почав будувати плани на завоювання міст і районів Боснії, де вони будуть організовувати сербське правління. Згідно з планом було скоєно напад на Оджак 23 серпня і його здобули повстанці, але стало ясно, що окупація міста неможлива для такої невеликої групи повстанців. Після провалу війни Сербії з Османською імперією і припинення вогню 1 листопада, повстання пішло на спад. Відсутність єдності серед лідерів повстання, погана дисципліна давали перевагу Османській імперії.
Битва під Седлою і кінець повстання
Навесні 1877 повстанці пішли в атаку з 5000 людей. Їх просування мало змінний успіх. Деспотович з повстанцями у травні дісталися до центру Боснії, в якому османи згрупували сили (20 000 солдатів) з наміром знищити командування повстання під Тишковцем і Чорними Потоками. Бабич пропонував уникати фронтальних бойових дій, але Деспотович відмовився і з 3000 повстанцями окупував Сідло. 4 серпня там на них напали османи, і бій призвів до краху військового повстання. Деспотович втік до Австрії, де був узятий в полон і інтернований з групою повстанців. Бабич утік до Лики, а потім повернувся до Боснії з наміром продовжити повстання. Не в змозі отримати допомогу, він залишився зовсім один. Народні Збори з 200 делегатів обрали тимчасовий уряд Боснії з 14 членів. Уряд включив Голуба Бабича, Володимира Йоніна, Йово Білбія, Йово Скоблу, Віду Мілановіча та інших. Більшу частину цього уряду було заарештовано вже згодом, а Австро-Угорщина окупувала Боснію 1878 року за угодою Берлінського конгресу.
Причини поразки
Головною причиною поразки були роз'єднаність керівництва, несприятлива ситуація іноземної політики і неправильні тактичні ходи проти сильнішого суперника.
Див. також
Примітки
- Jelena Džank, Citizenship in Bosnia and Herzegovina,
- Castellan, Georges,
- Дорошенко Д. І. Історія України, 1917—1923 рр. Том 1 — К.: Темпора, 2002. — 320 с. (245 с.)
Література
- Војна енциклопедија, Београд, 1970., књига прва, країні 756 до 759.
Посилання
- Герцеговинское восстание 1875 г. // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bosnijske povstannya Povstannya v Bosniyi i Gercegovini Bosnijsko turecka vijna povstannya proti Osmanskoyi imperiyi sho pochalosya 1875 roku v Nevesini j nezabarom poshirilosya po vsij Bosniyi i Gercegovini Bosnijsko gercegovinske povstannya 1875 77 Nacionalni povstannya v Osmanskij imperiyi Ilyustraciya z geroyami povstannya 1876 roku vidavnictva Orao serbskogo shorichnogo vidannya opublikovanogo v Novomu Sadi Ilyustraciya z geroyami povstannya 1876 roku vidavnictva Orao serbskogo shorichnogo vidannya opublikovanogo v Novomu Sadi Data 9 lipnya 1875 4 serpnya 1877 Misce Bosniya vilayet Osmanska imperiya Rezultat Peremoga Osmanskoyi imperiyi Serbsko Osmanska vijna Chornogorsko turecka vijna Storoni Serbi v Bosniyi soyuzniki Korolivstvo Chornogoriya Korolivstvo Serbiya Osmanska imperiya Komanduvachi Bogdan Zimonich Petr Popovich Peciya Micho Lyubibratich Pero Tunguz Mileta Despotovich serpen 1876 Omar Pasha Vijskovi sili 50 000 dzherelo Nevidomo Vtrati Nevidomo Nevidomo Povstanciv zabezpechuvali zbroyeyu i pidtrimuvali dobrovolci z Chornogoriyi i Serbiyi Povstannya prizvelo do pochatku serbsko tureckoyi chornogorsko tureckoyi voyen i poklalo pochatok tak zvanoyi Velikoyi Shidnoyi Krizi Shidne pitannya Rezultatom povstannya i vijni proti Osmanskoyi imperiyi stav Berlinskij kongres 1878 roku na yakomu Serbiya i Chornogoriya zdobuli nezalezhnist u toj chas yak Avstro Ugorshina okupuvala Bosniyu i Gercegovinu yaka de yure zalishalasya chastinoyu Osmanskoyi imperiyi U povstanni vidznachilisya Micho Lyubibratich Maksim Bachovich Lazar Sochica Pera Tunguz Peciya Petrovich Golub Babich Stoyan Kovachevich i Bogdan Zimonich Takozh uchast u bataliyah brav ukrayinskij dobrovolchij legion odnim z voyak yakogo buv Vasil Yanovskij Povstannya u GercegoviniPidgotovka Lideri avtonomnoyi Gercegovini Jovan Gutich Simon Zechevich Illya Stevanovich Trivko Grubachich Prodanij Rupar i Petro Radovich v serpni i veresni 1874 roku zustrilisya j virishili rozpochati pidgotovku do povstannya Buli prijnyati rishennya pro pidgotovku zbroyi i boyepripasiv pritulkiv dlya lyudej potrebu zaruchitisya pidtrimkoyu z Chornogoriyi Termin pochatku povstannya viznachili navesni 1875 roku Cya grupa v zhovtni vstupila v peregovori z chornogorskim pravitelem Mikoloyu Petrovichem Pravitel spochatku ne hotiv peredchasnih dij zokrema cherez nebazhannya Rosiyi voyuvati z osmanami Prote pidgotovka trivala j dali U bilyechskomu i trebinskomu krayah neyu keruvali serdar Todor Muichich Gligor Milichevich Vasil Svorcan i Sava Yakshich Osmani diznalis pro pidgotovku povstannya i namagalisya zaareshtuvati iniciatoriv prote ti vtekli do Chornogoriyi vzimku 1874 roku Nastupnogo roku Veliki derzhavi vtrutilisya u sprobi Osmanskoyi imperiyi zloviti yih zokrema Avstriya u yakoyi buv ryad svoyih interesiv v Bosniyi i Gercegovini Vona poprosila Osmansku imperiyu pomiluvati zlochinciv Osmani pid tiskom sprobuvali vstupiti v peregovori Nevesinske povstannya Trebinye Lideri povstanciv povernulisya 1875 go j dali gotuvali povstannya Plan peredbachav spochatku vizvolennya nevesinskogo krayu a potim poshirennya na inshi chastini Gercegovini Tim chasom osmani shukali zlochincya Peru Tunguza yakij 5 lipnya na Cetnij galyavini v Bishini napav na karavan Peresliduyuchi Peru osmani 9 lipnya zitknulisya z ozbroyenimi selyanami pid komanduvannyam Dzhovana Guticha na gorbi na pivnich vid sela Krekova Cej konflikt stav vidomij yak Nevesinske povstannya serb Nevesiњska pushka Bosansko hercegovachki ustanak i poklav pochatok zagalnomu povstannyu po vsij Gercegovini Spochatku nevesinskij a potim bilyechskij i stolachskij krayi buli vidvojovani u Osmanskoyi imperiyi a v serpni gatachskij kraj i prikordonni teritoriyi poruch z Chornogoriyeyu Grupa z 50 300 cholovik i bezlich zagoniv po 500 2000 lyudej z yednalisya j napali na osmanski prikordonni vijska Osmanski vijska skladalisya z chotiroh bataljoniv regulyarnoyi armiyi zagalom 1800 soldativ Rozgornuti v Mostari Trebinye Nikshichi Fochi stoyali na kordoni Takozh bula velika kilkist bashibuzuk neregulyarne vijsko Osmanskim vijskom komanduvav Selim pasha yakij u svoyu chergu perebuvav pid komanduvannyam Dervish pashi osmanskogo namisnika v Bosniyi i Gercegovini Pislya pochatku povstannya v Osmanskij imperiyi namagalisya vigrati chas peregovorami z povstancyami dlya pidhodu pidkriplennya Povstanci pragnuli zniziti podatki yakimi osmani obkladali misceve naselennya U serpni 4000 nizamiv regulyarne vijsko prijshli v Bosniyu a potim she chotiri bataljoni morem distalisya v Trebinye Povstanci v lipni i serpni znishili bilshu chastinu garnizonu i oblozhili Trebinye 5 serpnya Osmani rozblokuvali misto 30 serpnya U kinci serpnya dlya bojovih dij u Bosniyi Serbiya i Chornogoriya obicyali dopomogti Ce prizvelo do prodovzhennya povstannya Knyaz Nikola poslav Petra Vukoticha i chornogorskih dobrovolciv pid komanduvannyam Peko Pavlovicha Serbskij uryad ne navazhuyetsya publichno dopomagati povstannyu pid zovnishnim tiskom ale poslav Micho Lyubibraticha Stavsya konflikt mizh povstancyami cherez rozbizhnosti mizh predstavnikami chornogorskogo i serbskogo uryadu Pid Nevesinem Gercegovinci v zasidci Pershij znachnij uspih stavsya 29 serpnya pri napadi na Nevesine Misto zahishali 370 nizamiv zagin bashibuzuk ta 300 vershnikiv Napad zdijsnyuvali 700 chornogorciv i 2700 miscevih povstanciv Pislya napruzhenogo dnya borotbi vse misto za vinyatkom deyakih chastin vitratilo veliku kilkist prodovolstva i zbroyi Cej uspih dopomig pochati peregovori z Portoyu i z pivdenno slov yanskimi mistami shob organizuvati dopomogu povstancyam Belgrad Novi Sad Zagreb Triyest Dubrovnik i Cetinye otrimuvali komiteti dlya dopomogi povstancyam Zusillyami Dzhuzeppe Garibaldi ta inshih komisiyi stvoryuvalasya taka dopomoga i v Rimi Veneciyi Londoni Vidni ta v inshih miscyah Konflikt pid Prapratniceyu i blokada mista Naprikinci serpnya osmanam udalosya zibrati 15 000 cholovik i 48 garmat Povstanciv nalichuvalosya do 10 000 i nabagato menshe garmat Povstanci zdebilshogo napadali iz zasidok i takim chinom pochalasya bitva z osmanami U veresni rozpochalisya osmanski blokadi Nikshicha Nevesine Gacko Bilechiv i Goransko V kinci veresnya osmani otrimali she chotiri bataljoni nizamiv Ce zmusilo Peko Pavlovicha i Micho Lyubibraticha prijnyati bij na shlyahu do Klek Stolac pid Prapratniceyu 30 veresnya z dvoma bataljonami nizamiv Yim vdalosya zavdati tyazhkih vtrat osmanam i zahopiti sotni garmat a potim povernutis do zasidok U zhovtni 49 karauliv zahopili povstanci v rajoni Gacko Goliye i Banina Pislya zahoplennya cih teritorij kanjon Duge povstanci blokuvali golovnu osmansku liniyu komunikaciyi Gacko Nikshich Porazka osmaniv pid Muratovicheyu Osmani otrimuvali novi pidkriplennya a takozh u zhovtni pribuv novij komandir Reuf pasha Osmani sprobuvali znyati blokadu z Goranskogo ta 10 11 listopada zaznali vazhkih vtrat pid Muratovicheyu vid 3500 povstanciv Reuf pasha uvijshov 24 listopada v Goransko z 4500 soldatami Na 22 grudnya 8000 soldativ viyihali z Gacko do Nikshicha Na Krscu povstanci ob yednali sili ale cherez rozriznenist komanduvannya napad Lazara Sochica i Bogdana Zimonicha 5000 povstanciv na osmaniv bulo vidbito Reuf pasha zabezpechiv garnizon a potim povernuvsya v Gacko Zimu 1875 1876 obidvi storoni vikoristovuvali dlya vidpochinku j popovnennya vijsk Komandirom povstanciv stav Petro Vukotich Osmanska posilennya i diplomatichna intervenciya Istoriya Bosniyi i GercegoviniRannya istoriyaIlliriya Illirik rimska provinciya Dalmaciya rimska provinciya Rimskij period Osmanskij periodSerednovichna BosniyaBanovina Bosanska Kotromanichi Bosnijske korolivstvoOsmanska Bosniya i GercegovinaEyalet Bosniya Bosnijskij vilayet Bosnijsko gercegovinske povstannya 1875 1877 Bosnijske povstannya 1831 GabsburgiGabsburzke pravlinnya Bosnijska krizaYugoslaviyaStvorennya Yugoslaviyi Vrbaska banovina Drinska banovina Zetska banovina Banovina Horvatiya Nezalezhna Derzhava Horvatiya Druga svitova vijna Socialistichna Respublika Bosniya i Gercegovina yak chastina SFR Yugoslaviya Rozpad YugoslaviyiSuchasna Bosniya i GercegovinaBosnijska vijna Respublika Bosniya i Gercegovina Horvatska respublika Gerceg Bosna Respublika Serbska Respublika Zahidna Bosniya Dejtonski ugodi Bosniya i GercegovinaPortal Bosniya i Gercegovina pereglyanutiredaguvati Osmani v sichni 1876 zaminili komanduvacha Reufa pashu na Muhtara pashu yakij todi mav 30 000 voyakiv pid svoyim komanduvannyam ale tilki polovina z nih bula gotova do boyu Reshta buli hvori abo poraneni v poperednih boyah Peko Pavlovich iz zagonom v 1500 osib iz zasidki 18 20 sichnya napav na 5 bataljoniv nizamiv i bashibuzuk i peremig yih Muhtar pasha tayemno zibrav 16 bataljoniv u Trebinye Vnochi voni perejshli na Popove pole i 29 30 sichnya z usih bokiv napali na zagin Peko Pavlovicha Do nochi buntivniki oboronyalis zgodom yim vdalosya vtekti do Zupce Serbski vtrati buli bilsh nizh 100 poranenih i vbitih Avstro Ugorshina 31 sichnya vnesla novu propoziciyu Porti shodo provedennya reform Porta prijnyala cyu propoziciyu ale cogo ne zrobili povstanci yaki sponukali avstro ugorciv pochati peregovori z knyazem Nikoloyu Nikola pragnuv do rozshirennya mezh Chornogoriyi ta viznannya yiyi yak suverennu derzhavu shob zupiniti nadannya dopomogi povstancyam U hodi podalshih peregovoriv osmani zaproponuvali amnistiyu povstancyam zvilnennya vid desyatini na rik vid inshih podatkiv na 2 roki ta dopomogu v remonti budinkiv Povstanci pragnuli vidati zemli hristiyanam tretoyi krayini i znyattya osmanskih oblog z Nikshicha Fochi Trebinye Mostara Stolacya i Plyevlya Osmani yim vidmovili Borotba na Muratovichah i pid Nikshichem U berezni 1876 osmani prograli she odnu bitvu na Muratovichah iz 800 zagiblimi i zahoplennyam 1300 odinic zbroyi povstancyami Muhtar pasha otrimav she bilshe pidkriplen v berezni j uzhe mav 22 000 soldativ Z pochatkom kvitnya jogo sili v Gacko stanovili 20 bataljoniv nizamiv i 2000 bashibuzuk 13 kvitnya voni popryamuvali do Nikshicha i povstanci zibrali sili tilki na vihodi z kanjonu Duge Bij trivav dni i nochi z 14 po 17 kvitnya i zakinchivsya porazkoyu povstanciv Osmani zaznali istotnih vtrat i pishli v Gacko Tam sili Muhtara pashi zbilshilisya do 29 bataljoniv nizamiv ta 5000 bashibuzuk Z cimi silami Muhtar pasha pishov na Nikshich 28 29 kvitnya Povstanci majzhe zdalisya vid golodu Odnak povertayuchis do Gacko osmani zaznali vtrat cherez napadi povstanciv Rozvitok situaciyi pered okupaciyeyu BiG Povstannya she ne zavershilosya tozh Nimechchina Rosijska imperiya ta Avstro Ugorshina zaproponuvali na dva misyaci pripinennya vognyu i vlashtuvali zustrich v seredini travnya Paralelno z ciyeyu podiyeyu i pochalisya peregovori mizh serbskim i chornogorskim uryadami yaki prizveli do ogoloshennya vijni proti Osmanskoyi imperiyi 30 chervnya 1876 roku Gercegovinski povstanci uvijshli v armiyu Chornogoriyi i dopomogli vigrati 28 lipnya 1876 bitvu pid Vucheg Dola 5 chervnya 1877 bitvu pri Krusah i zahopiti misto Nikshich u veresni 1877 1878 roku chornogorska armiya diyala z povstancyami z Gercegovini na berezi Povstannya v BosniyiPidgotovka pochalas desho piznishe nizh u Gercegovini i ne prohodila pid miscevim kerivnictvom U hodi pidgotovki vidililisya Valt Vidovich Simon i Jovo Bilbija Spasoje Babich i Valt Pelagich Zgidno z planom pershimi povinni buli vizvoliti sela pid Kozaroj Prosaroj i Motaicej atakuvati komunikaciyi i blokuvati savski mista a piznishe zahopiti Banyu Luku Plan peredbachav pochatok povstannya 18 serpnya 1875 Diznavshis pro pidgotovku povstannya fermeri z Dvorishta Chitluka Petrini Bachvana Pobrchana i Taviye 15 serpnya napali na redifa v Dvorishtime Liderom stav Ostoya Kormanosh Pochatok povstannya Na pochatku bulo zahopleno dilyanku navkolo Prosari i Kozari a v okolicyah Priyedora utvorivsya zagin z blizko 400 povstanciv pid komanduvannyam Pero Babicha Voni blokuvali Priyedor a potim pid kerivnictvom Marka Henadijye atakuvali Bosansku Kostajnicu 19 serpnya Tam voni zaznali porazki Osmanski vijska shvidko sformuvali karauli z bashibuzuk v Banya Luci Travnikah Bihachi Bosanskomu Dubice i Kostajnice Priyedori i Stari Majdani Povstanci vidstupili pered bilshimi silami 25 serpnya povstanci pid komanduvannyam Petra Popovicha Peciya rozdililisya na neveliki grupi shob uniknuti porazki Z jogo dopomogoyu na richci Sava 9 10 veresnya pribuli u velikih kilkostyah garmati peredani z Serbiyi dlya dopomogi povstannyu Nastupnogo dnya osmanske vijsko atakuvalo povstanciv u Prosari j peremoglo yih na Savi de zaginuli Kormanosh i Peciya Prote povstannya j dali poshiryuvalosya v pivdenno zahidnij chastini Bosniyi bosnijska Krayina de ocholiv povstannya Golub Babich Komiteti dopomogi buli sformovani u Serbiyi Chornogoriyi ta Horvatiyi Golovnij komitet povstannya buv zasnovanij v Belgradi v serpni 1875 roku a potim z yavilisya i v inshih miscyah U Novij Gradishci bulo zasnovano Golovne upravlinnya bosnijskogo povstannya za zvilnennya Serbski voyevodi namagalisya diyati tak shob Bosniya distalasya Serbiyi a horvatski domagalisya ob yednannya z Horvatiyeyu Na Yamnickomu Zbori 16 17 grudnya 1875 vidbulisya takozh sutichki mizh prihilnikami Obrenovichiv i Karageorgeviyechej 1876 i progoloshennya pro ob yednannya Navesni 1876 prodovzhilisya diyi povstanciv zokrema pid Kozaroyu i Prosaroyu Grmechem Vichakoyu i Motaiceyu Golub Babich vzimku zakupiv 200 garmat rushnici poroh i svinec dlya nih Vishe kerivnictvo skladalosya z Babicha Illi Bilbiya i Todora Suchevicha Babich ne napadav na dobre ukripleni j zahisheni mista a atakuvav malenki osmanski zagoni 30 chervnya Serbiya vstupila u vijnu proti Osmanskoyi imperiyi i stala she bilshe dopomagati povstancyam Povstanske kerivnictvo 2 lipnya 1876 progolosilo pro ob yednannya Bosniyi z Knyazivstvom Serbiya Golub Babich z povstancyami 9 lipnya zahopiv Sanicu i Bravsko a 2 7 lipnya Bosansko Grahova Zmina komanduvannya Potim zamist Babicha vzyav na sebe komanduvannya polkovnik z Serbiyi Mileta Despotovich Vin organizuvav armiyu posiliv disciplinu i pochav buduvati plani na zavoyuvannya mist i rajoniv Bosniyi de voni budut organizovuvati serbske pravlinnya Zgidno z planom bulo skoyeno napad na Odzhak 23 serpnya i jogo zdobuli povstanci ale stalo yasno sho okupaciya mista nemozhliva dlya takoyi nevelikoyi grupi povstanciv Pislya provalu vijni Serbiyi z Osmanskoyu imperiyeyu i pripinennya vognyu 1 listopada povstannya pishlo na spad Vidsutnist yednosti sered lideriv povstannya pogana disciplina davali perevagu Osmanskij imperiyi Bitva pid Sedloyu i kinec povstannya Navesni 1877 povstanci pishli v ataku z 5000 lyudej Yih prosuvannya malo zminnij uspih Despotovich z povstancyami u travni distalisya do centru Bosniyi v yakomu osmani zgrupuvali sili 20 000 soldativ z namirom znishiti komanduvannya povstannya pid Tishkovcem i Chornimi Potokami Babich proponuvav unikati frontalnih bojovih dij ale Despotovich vidmovivsya i z 3000 povstancyami okupuvav Sidlo 4 serpnya tam na nih napali osmani i bij prizviv do krahu vijskovogo povstannya Despotovich vtik do Avstriyi de buv uzyatij v polon i internovanij z grupoyu povstanciv Babich utik do Liki a potim povernuvsya do Bosniyi z namirom prodovzhiti povstannya Ne v zmozi otrimati dopomogu vin zalishivsya zovsim odin Narodni Zbori z 200 delegativ obrali timchasovij uryad Bosniyi z 14 chleniv Uryad vklyuchiv Goluba Babicha Volodimira Jonina Jovo Bilbiya Jovo Skoblu Vidu Milanovicha ta inshih Bilshu chastinu cogo uryadu bulo zaareshtovano vzhe zgodom a Avstro Ugorshina okupuvala Bosniyu 1878 roku za ugodoyu Berlinskogo kongresu Prichini porazkiGolovnoyu prichinoyu porazki buli roz yednanist kerivnictva nespriyatliva situaciya inozemnoyi politiki i nepravilni taktichni hodi proti silnishogo supernika Div takozhSerbsko turecka vijna 1876 1877 Chornogorsko turecka vijna 1876 1878 PrimitkiJelena Dzank Citizenship in Bosnia and Herzegovina Castellan Georges Doroshenko D I Istoriya Ukrayini 1917 1923 rr Tom 1 K Tempora 2002 320 s 245 s ISBN 966 95991 5 6LiteraturaVoјna enciklopediјa Beograd 1970 kњiga prva krayini 756 do 759 PosilannyaGercegovinskoe vosstanie 1875 g Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros