Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Республіка Боснія і Герцеговина (Боснійська, Хорватська, Сербська, Сербо-хорватська: Republika Bosna i Hercegovina, RBiH, Сербська кирилична абетка: Република Босна и Херцеговина, РБиХ) — основний прямий попередник сучасної держави Боснія та Герцеговина. За часів боснійської війни була державним утворенням боснійців, в якій кожен з двох інших основних етносів Боснії і Герцеговині (боснійські серби і боснійські хорвати) створили свої власні держави (Республіка Сербська і ХР Герцег-Босна відповідно). Згідно з Вашингтонською угодою від 1994 року, боснійці і етнічні боснійські хорвати створили Федерацію Боснії та Герцеговини. У 1995 р., згідно з Дейтонською мирною угодою сербська держава, Республіка Сербська, вступила у Федерацію Боснія і Герцеговина, утворивши Боснію і Герцеговину.
| Republika Bosna i Hercegovina Република Босна и Херцеговина Республіка Боснія і Герцеговина | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн "Jedna si jedina" | |||||
 | |||||
| Столиця | Сараєво | ||||
| Мови | Боснійська, Сербо-хорватська | ||||
| Форма правління | Парламентська республіка | ||||
| Президент | |||||
| - 1992 - 1995 | Алія Ізетбегович (перший) | ||||
| - 1992 - 1993 | Юрай Пеліван (перший) | ||||
| - 1993 - 1996 | Харіс Сілайджич | ||||
| - 1996 - 1997 | Хасан Муратович | ||||
| Історичний період | 1990-і | ||||
| - Засновано | 1992 | ||||
| - Ліквідовано | 1997 | ||||
| Валюта | динар Боснії і Герцеговини (BAD) | ||||
Історія
Парламентські вибори 1990 привели до Національної асамблеї. Три політичні партії, сформовані за етнічною ознакою, утворили коаліцію задля усунення комуністів від влади. Наступні референдуми у Словенії й Хорватії, а також здобуття цими державами незалежності, призвели до розколу суспільства у Боснії та Герцеговині. Після декларації про суверенітет у жовтні 1991, було проведено референдум за незалежність від Югославії в лютому і березні 1992. Більшість боснійських сербів бойкотували референдум, таким чином за явки 64 %, 98 % виборців віддали свої голоси на користь незалежності Боснії і Герцеговині, після чого республіку оголошено незалежною державою
Першим етапом війни був значний сербський наступ у березні 1992, в східній і північній Боснії. Після декількох військових інцидентів, відкрита війна почалася в Сараєво 6 квітня Міжнародне визнання Боснії та Герцеговини означало, що Югославська народна армія (ЮНА) окупувала територію республіки, тому військові югославської армії просто перейшли до лав Армії Республіки Сербської. Озброєній та екіпірованій із запасів ЮНА в Боснії, підтримуваній добровольцями Республіці Сербській у 1992 р. вдалося взяти більшу частину території країни під свій контроль. На 1993 р., коли спалахнув збройний конфлікт між Республікою Боснія і Герцеговина й ХР Герцег-Босна, близько 70 % території країни знаходилося під контролем сербів
Підписання Вашингтонської угоди між боснійськими та хорватськими лідерами у березні 1994 року привело до створення спільної боснійсько-хорватської Федерації Боснії і Герцеговини. Це, разом з військовою допомогою НАТО, допомогло переламати хід війни. Підписання Дейтонських угод в Парижі президентами Боснії і Герцеговини (Алія Ізетбегович), Хорватії (Франьо Туджман), і Сербії (Слободан Мілошевич) зумовило припинення бойових дій та початку створення сучасної держави. Підсумками трьох років війни стало 95 000—100 000 осіб убитими і більш ніж 2 мільйони переміщених осіб
Див. також
Примітки
- Malcolm, Noel (1994). Bosnia A Short History. New York University Press. .
- Riedlmayer, Andras (1993). A Brief History of Bosnia-Herzegovina [ 18 червня 2006 у Wayback Machine.]. The Bosnian Manuscript Ingathering Project.
- November. 21, 2005. Bosnian war "claimed 100,000 lives". Deutsche Presse-Agentur.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respublika Bosniya i Gercegovina Bosnijska Horvatska Serbska Serbo horvatska Republika Bosna i Hercegovina RBiH Serbska kirilichna abetka Republika Bosna i Hercegovina RBiH osnovnij pryamij poperednik suchasnoyi derzhavi Bosniya ta Gercegovina Za chasiv bosnijskoyi vijni bula derzhavnim utvorennyam bosnijciv v yakij kozhen z dvoh inshih osnovnih etnosiv Bosniyi i Gercegovini bosnijski serbi i bosnijski horvati stvorili svoyi vlasni derzhavi Respublika Serbska i HR Gerceg Bosna vidpovidno Zgidno z Vashingtonskoyu ugodoyu vid 1994 roku bosnijci i etnichni bosnijski horvati stvorili Federaciyu Bosniyi ta Gercegovini U 1995 r zgidno z Dejtonskoyu mirnoyu ugodoyu serbska derzhava Respublika Serbska vstupila u Federaciyu Bosniya i Gercegovina utvorivshi Bosniyu i Gercegovinu Republika Bosna i Hercegovina Republika Bosna i Hercegovina Respublika Bosniya i Gercegovina1992 1997Prapor GerbGimn Jedna si jedina source source track track track track track track track track track track track track track track track Respubliki Bosniya i Gercegovina istorichni kordoni na kartiZelenim teren respubliki Bosniya i Gercegovina Zhovtim teren kontrolovanij inshimi uryadami pid chas bosnijskoyi vijni 1992 1995 1992 1995 Stolicya SarayevoMovi Bosnijska Serbo horvatskaForma pravlinnya Parlamentska respublikaPrezident 1992 1995 Aliya Izetbegovich pershij 1992 1993 Yuraj Pelivan pershij 1993 1996 Haris Silajdzhich 1996 1997 Hasan MuratovichIstorichnij period 1990 i Zasnovano 1992 Likvidovano 1997Valyuta dinar Bosniyi i Gercegovini BAD Socialistichna Federativna Respublika YugoslaviyaIstoriyaDokladnishe Bosnijska vijna ta rujnaciya Yugoslaviyi Parlamentski vibori 1990 priveli do Nacionalnoyi asambleyi Tri politichni partiyi sformovani za etnichnoyu oznakoyu utvorili koaliciyu zadlya usunennya komunistiv vid vladi Nastupni referendumi u Sloveniyi j Horvatiyi a takozh zdobuttya cimi derzhavami nezalezhnosti prizveli do rozkolu suspilstva u Bosniyi ta Gercegovini Pislya deklaraciyi pro suverenitet u zhovtni 1991 bulo provedeno referendum za nezalezhnist vid Yugoslaviyi v lyutomu i berezni 1992 Bilshist bosnijskih serbiv bojkotuvali referendum takim chinom za yavki 64 98 viborciv viddali svoyi golosi na korist nezalezhnosti Bosniyi i Gercegovini pislya chogo respubliku ogolosheno nezalezhnoyu derzhavoyu Pershim etapom vijni buv znachnij serbskij nastup u berezni 1992 v shidnij i pivnichnij Bosniyi Pislya dekilkoh vijskovih incidentiv vidkrita vijna pochalasya v Sarayevo 6 kvitnya Mizhnarodne viznannya Bosniyi ta Gercegovini oznachalo sho Yugoslavska narodna armiya YuNA okupuvala teritoriyu respubliki tomu vijskovi yugoslavskoyi armiyi prosto perejshli do lav Armiyi Respubliki Serbskoyi Ozbroyenij ta ekipirovanij iz zapasiv YuNA v Bosniyi pidtrimuvanij dobrovolcyami Respublici Serbskij u 1992 r vdalosya vzyati bilshu chastinu teritoriyi krayini pid svij kontrol Na 1993 r koli spalahnuv zbrojnij konflikt mizh Respublikoyu Bosniya i Gercegovina j HR Gerceg Bosna blizko 70 teritoriyi krayini znahodilosya pid kontrolem serbiv Pidpisannya Vashingtonskoyi ugodi mizh bosnijskimi ta horvatskimi liderami u berezni 1994 roku privelo do stvorennya spilnoyi bosnijsko horvatskoyi Federaciyi Bosniyi i Gercegovini Ce razom z vijskovoyu dopomogoyu NATO dopomoglo perelamati hid vijni Pidpisannya Dejtonskih ugod v Parizhi prezidentami Bosniyi i Gercegovini Aliya Izetbegovich Horvatiyi Frano Tudzhman i Serbiyi Slobodan Miloshevich zumovilo pripinennya bojovih dij ta pochatku stvorennya suchasnoyi derzhavi Pidsumkami troh rokiv vijni stalo 95 000 100 000 osib ubitimi i bilsh nizh 2 miljoni peremishenih osibDiv takozhBosniya i Gercegovina Bosnijska vijna Federaciya Bosniya i Gercegovina Respublika Serbska Horvatska respublika Gerceg Bosna Respublika Zahidna Bosniya Respublika Serbska Krayina okrug BrchkoPrimitkiMalcolm Noel 1994 Bosnia A Short History New York University Press ISBN 0 8147 5520 8 Riedlmayer Andras 1993 A Brief History of Bosnia Herzegovina 18 chervnya 2006 u Wayback Machine The Bosnian Manuscript Ingathering Project November 21 2005 Bosnian war claimed 100 000 lives Deutsche Presse Agentur