Алія Ізетбе гович босн Alija Izetbegović 8 серпня 1925 19 жовтня 2003 боснійський письменник філософ мусульманський акти

Алія́ Ізетбе́гович (босн. Alija Izetbegović; 8 серпня 1925 — 19 жовтня 2003) — боснійський письменник, філософ, мусульманський активіст. Президент Республіки Боснії і Герцеговини у 1990—1996 роках, член Президії у 1996—2000 роках.

Алія Ізетбегович
босн. Alija Izetbegović

Прапор

1-й Президент Боснії і Герцеговини

20 грудня 1990 — 5 жовтня 1996 року

Попередник:

Посаду започатковано

Наступник:

Посаду ліквідовано

Прапор

Голова Президії Соціалістичної Республіки Боснія і Герцеговина

20 грудня 1990 — 5 квітня 1992 року

Попередник:

Наступник:

Посаду ліквідовано

Прапор

Член Президії Боснії і Герцеговини

1996 — 2000

Народження:

8 серпня 1925
Босанскі-Шамац, Королівство сербів, хорватів і словенців

Смерть:

19 жовтня 2003 (78 років)
Сараєво, Боснія і Герцеговина

Причина смерті:

серцево-судинні захворювання

Поховання:

^d

Національність:

Босняк

Країна:

Югославія і Боснія і Герцеговина

Релігія:

Іслам, сунітського спрямування

Освіта:

Сараєвський університет

Партія:

Партія демократичної дії

Діти:

син: Бакір

Автограф:

Нагороди:

^d (1993)

Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Алія.

Біографія

Народився в родині мусульманського торговця, був п'ятою дитиною в родині. 1928 року його рідні переїхали до Сараєва.

1940 року вступив до релігійно-політичної організації «Молоді мусульмани». 1943 року закінчив середню школу і вступив до сільськогосподарського технікуму. За часів Другої світової війни тісно співпрацював з прибічником Гітлера, великим муфтієм Єрусалима та німецькими нацистами, надаючи допомогу під час формування з боснійських мусульман 13-ї дивізії СС («Ханджар-дивізія», яка відзначилась звірствами у відношенні до сербів).

1946 року був засуджений до трьох років ув'язнення за , в тому числі активну участь у виданні журналу «Муджахід».

1949 року після виходу на волю вступив на юридичний факультет Сараєвського університету, закінчив його 1956 року. Працював юридичним консультантом у транспортних компаніях, одночасно продовжував займатись політичною діяльністю.

На початку 1980-х років написав «Ісламську декларацію», 1983 року був засуджений до 14 років в'язниці (з них відсидів 6).

1990 року був обраний головою Президії Боснії і Герцеговини у складі колишньої Югославії.

На час його перебування на посаді припала Боснійська війна. 2 травня 1992 року був заарештований в аеропорту Сараєва, проте вже наступного дня звільнений в обмін на вільну евакуацію казарм югославської армії з Сараєва. 1994 року зустрічався в Сараєві з Усамою бін Ладеном.

1995 року в результаті проведеної спільно з хорватською армією операції «Буря» з території ліквідованої Республіки Сербська Країна втекло 230—250 тисяч сербів. Того ж року підписав Дейтонську угоду від Боснії і Герцеговини.

19 жовтня 2003 року помер від хвороби серця, був похований на цвинтарі «Ковачі» (Сараєво).

У серпні 2006 року було здійснено акт вандалізму й підірвано його могилу.

Родина

Син — Бакір Ізетбегович — член Президії Боснії і Герцеговини від боснійських мусульман (з 6 листопада 2010 року).

Див. також

Зелені берети (Боснія і Герцеговина)

Література

М. С. Каменецький. Ізетбегович Алія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.

Примітки

. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 26 жовтня 2012.
. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 26 жовтня 2012.

Посилання

Помер Ізетбегович — колишній лідер боснійських мусульман [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 26 жовтня 2012.

[2] . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 26 жовтня 2012.