Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кулін (1163—1204) — бан Боснії з 1180 до 1204 року. Засновник династії Куліничів.
| Кулін | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1163 Боснія, Боснія і Герцеговина |
| Помер | 1204 Боснія і Герцеговина |
| Діяльність | політик |
| Титул | Бан |
| Конфесія | Боснійська церква |
| Рід | d |
| Діти | Стефан Кулінич |
| |
Життєпис
Про походження є окремі відомості: ймовірно був онуком або іншим родичем бана Борича. Стосовно молодих років Куліна також мало відомостей. Його ім'я з'являється під час боротьби імператора Візантії Мануїла I Комніна з королівством Угорщина за Боснію й Хорватію. Кулін стає васалом Візантійської імперії. У 1180 році він стає баном (володарем) всієї Боснії. Після смерті імператора Мануїла I почалася боротьба всередині Візантії. Цим скористався Кулін, який визнав залежність від королівства Угорського. Об'єднані сили Угорщини на чолі із Белою III Арпадом, Боснії на чолі із Куліном та Сербії на чолі із Стефанем Неманею почали війну із візантійськими військами на Балканах.
Номінально визнавши зверхність Угорщини, Кулін намагався тим часом таємно домогтися повної незалежності своєї країни. Для економічного розвитку Боснії заново відкрив срібні копальні, які не діяли з часів римського володарювання. 29 серпня 1189 року було укладено торговельну угоду між Боснійською державою та Рагузькою республікою, яка стала найдавнішим історичним документом Боснії.
Щоб його країна вистояла і щоб протидіяти як католицьким, та і православним впливам, Кулін прийняв богомильство та намагався піднести його до ступеня державної релігії. За час правління бана Куліна богомільство прийняло 10 тисяч осіб. Проте, наляканий втручанням папи римського Іннокентія III, котрий доручив Імре, королю Угорщини (1196—1204), вигнати прибічників єресі з Боснії, Кулін зрікся богомільства й дозволив скликати у Боснії церковні зборі. Такий синод зібрався 8 квітня 1203 року у Білому Полі за головуванням посланця папи римського Джовані Касамаріса. Богомільство у Боснії заборонялося, Кулін, знать, простий люд визнав римо-католицьку церкву своємю рідною, усі порушники цього рішення мали сплатити 1000 марок штрафу.
Родина
Дружина — Воїслава (прізвище невідоме)
Діти:
- Стефан (д/н-1232)
Джерела
- Dennis P. Hupchick et Harold E. Cox, Les Balkans Atlas Historique, Economica, Paris, 2008, p. 24
- Дворнік Ф. Слов'яни в Європейській історії та цивілізації. — К., 2005 -С.95
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Договори Куліна, бана Боснії |
 | Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulin 1163 1204 ban Bosniyi z 1180 do 1204 roku Zasnovnik dinastiyi Kulinichiv KulinNarodivsya 1163 Bosniya Bosniya i GercegovinaPomer 1204 Bosniya i GercegovinaDiyalnist politikTitul BanKonfesiya Bosnijska cerkvaRid dDiti Stefan Kulinich Mediafajli u Vikishovishi Bosniya za pravlinnya Kulina U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kulin ZhittyepisPlita bana Kulina Pro pohodzhennya ye okremi vidomosti jmovirno buv onukom abo inshim rodichem bana Boricha Stosovno molodih rokiv Kulina takozh malo vidomostej Jogo im ya z yavlyayetsya pid chas borotbi imperatora Vizantiyi Manuyila I Komnina z korolivstvom Ugorshina za Bosniyu j Horvatiyu Kulin staye vasalom Vizantijskoyi imperiyi U 1180 roci vin staye banom volodarem vsiyeyi Bosniyi Pislya smerti imperatora Manuyila I pochalasya borotba vseredini Vizantiyi Cim skoristavsya Kulin yakij viznav zalezhnist vid korolivstva Ugorskogo Ob yednani sili Ugorshini na choli iz Beloyu III Arpadom Bosniyi na choli iz Kulinom ta Serbiyi na choli iz Stefanem Nemaneyu pochali vijnu iz vizantijskimi vijskami na Balkanah Ugoda mizh Bosniyeyu ta Dubrovnikom Nominalno viznavshi zverhnist Ugorshini Kulin namagavsya tim chasom tayemno domogtisya povnoyi nezalezhnosti svoyeyi krayini Dlya ekonomichnogo rozvitku Bosniyi zanovo vidkriv sribni kopalni yaki ne diyali z chasiv rimskogo volodaryuvannya 29 serpnya 1189 roku bulo ukladeno torgovelnu ugodu mizh Bosnijskoyu derzhavoyu ta Raguzkoyu respublikoyu yaka stala najdavnishim istorichnim dokumentom Bosniyi Shob jogo krayina vistoyala i shob protidiyati yak katolickim ta i pravoslavnim vplivam Kulin prijnyav bogomilstvo ta namagavsya pidnesti jogo do stupenya derzhavnoyi religiyi Za chas pravlinnya bana Kulina bogomilstvo prijnyalo 10 tisyach osib Prote nalyakanij vtruchannyam papi rimskogo Innokentiya III kotrij doruchiv Imre korolyu Ugorshini 1196 1204 vignati pribichnikiv yeresi z Bosniyi Kulin zriksya bogomilstva j dozvoliv sklikati u Bosniyi cerkovni zbori Takij sinod zibravsya 8 kvitnya 1203 roku u Bilomu Poli za golovuvannyam poslancya papi rimskogo Dzhovani Kasamarisa Bogomilstvo u Bosniyi zaboronyalosya Kulin znat prostij lyud viznav rimo katolicku cerkvu svoyemyu ridnoyu usi porushniki cogo rishennya mali splatiti 1000 marok shtrafu RodinaDruzhina Voyislava prizvishe nevidome Diti Stefan d n 1232 DzherelaDennis P Hupchick et Harold E Cox Les Balkans Atlas Historique Economica Paris 2008 p 24 Dvornik F Slov yani v Yevropejskij istoriyi ta civilizaciyi K 2005 S 95 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dogovori Kulina bana Bosniyi Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi