Іноке́нтій III (лат. Innocentius III; 22 лютого 1161 — 16 липня 1216) — 176-ий Папа Римський (1198—1216). Світське ім'я — Лотаріо Конті з Сеньї (італ. Lotario dei Conti di Segni).
Інокентій ІІІ | ||
| ||
---|---|---|
8 січня 1198 — 16 липня 1216 | ||
Попередник: | Целестин III | |
Наступник: | Гонорій III | |
Ім'я при народженні: | італ. Lotario de' Conti di Segni | |
Дата народження: | 22 лютого 1160 або 1161 | |
Місце народження: | Гавіньяно, Папська держава[1] | |
Дата смерті: | 16 липня 1216[1][2] | |
Місце смерті: | Перуджа, Папська держава[3] | |
Поховання: | Латеранська базиліка | |
Релігія: | католицька церква[4] | |
Освіта: | Паризький університет і Болонський університет | |
Батько: | d[5] | |
Інтронізація: | 22 лютого 1198 | |
У миру: | граф Лотаріо Конті з Сеньї | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Італії, в місті Ананьї (італ. Anagni). Син графа Тразімондо, племінник Климента III. Вивчав богослов'я в Паризькому університеті й права в Болонському університеті. У вересні 1190 року Климент III призначив його кардиналом.
Незабаром після свого обрання Інокентій III підпорядкував римський муніципалітет владі папи (префект став папським чиновником). Ініціював Четвертий хрестовий похід (1199—1204), який 1204 року поклав початок Латинської імперії в Константинополі. Підтримував створення 1198 року в Палестині Тевтонського ордена й надавав підтримку його першому Великому Магістрові — Генріху Вальпотові. Ініціював хрестовий похід проти альбігойців (1208). Тоді ж запровадив церковну інквізицію з місією проти альбігойців, призначивши її головою іспанця Домініка де Гусмана. 1212 року папа організував хрестовий похід дітей. На захоплених хрестоносцями землях Візантійської імперії підтримував проведення суворих заходів із примусового переходу православних під свою владу та прийняття греками латинських догматів. Дав початок встановленню на завойованій території режиму латинократії. Серед іншого, вимагав страт православних монахів, які відмовлялись латинізуватись.
1215 року скликав Четвертий Латеранський собор.
Взаємовідносини папи й Англії були складними. Після того, як папа наклав на Англію інтердикт (1208) і позбавив влади англійського короля Іоанна Безземельного (1209), останній 1213 року цілковито підкорився папі. Папа заборонив Франції війну проти Англії, на що французький король Філіп II Август заявив: «Папі немає справи до того, що відбувається між королями». За це папа наклав інтердикт і на Францію. Іоанн Безземельний домігся від папи визнання «великої хартії вольностей» (лат. Magna Charta) (1215) недійсною та відлучення баронів від Церкви. Васалами папи визнали себе також цар Болгарії (1204) та королі Арагону й Португалії. Будучи з 1198 року опікуном Фрідріха II Швабського, папа успадкував сицилійський престол і тимчасово підпорядкував собі Сицилійське королівство.
1204 року Інокентій III пропонував Роману Мстиславовичу князю Волинському та Галицькому королівську корону.
З метою поширення впливу в Східній Європі Інокентій III 1202 року санкціонував заснування Ордена мечоносців (лат. Fratres militiæ Christi Livoniae). 1215 року він організував хрестовий похід німецьких лицарів проти прусів. Домігся розширення Папської області за рахунок приєднання земель, що раніше належали імперії (але перерахованих в угоді дарування Карла Великого): Анкони (Марке), герцогства Сполето (Умбрія), Радікофано, тимчасово Романьї. Однак Болонью та Пентаполь він утримати не зміг. 1209 року коронував імператором Священної Римської імперії Оттона, герцога Саксонського. Проте вже у листопаді 1210 року він відлучив його від церкви за те, що той зайняв Романью та вирішив напасти на Неаполітанське королівство. 1212 року папа призначив імператором його супротивника Фрідріха, короля Неаполітанського, але не коронував його. Коли Фрідріх прибув до Риму прийняти корону, папа відмовився його коронувати, побоюючись його могутності та сподіваючись вигнати його з Італії, як перед тим Оттона. Обурений Фрідріх рушив до Німеччини та переміг Оттона. Але Інокентій III вже на той час помер.
Примітки
- autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- BeWeB
- Maleczek W. Dizionario Biografico degli Italiani — 2004. — Vol. 62.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
Джерела
- Ott, Michael. Pope Innocent XIII [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 8. New York: Robert Appleton Company, 1910.
Посилання
- Інокентій III у церковному лексиконі (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Inoke ntij III lat Innocentius III 22 lyutogo 1161 11610222 16 lipnya 1216 176 ij Papa Rimskij 1198 1216 Svitske im ya Lotario Konti z Senyi ital Lotario dei Conti di Segni Inokentij IIIPapa Rimskij8 sichnya 1198 16 lipnya 1216Poperednik Celestin IIINastupnik Gonorij IIIIm ya pri narodzhenni ital Lotario de Conti di SegniData narodzhennya 22 lyutogo 1160 abo 1161Misce narodzhennya Gavinyano Papska derzhava 1 Data smerti 16 lipnya 1216 1 2 Misce smerti Perudzha Papska derzhava 3 Pohovannya Lateranska bazilikaReligiya katolicka cerkva 4 Osvita Parizkij universitet i Bolonskij universitetBatko d 5 Intronizaciya 22 lyutogo 1198U miru graf Lotario Konti z Senyi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Italiyi v misti Ananyi ital Anagni Sin grafa Trazimondo pleminnik Klimenta III Vivchav bogoslov ya v Parizkomu universiteti j prava v Bolonskomu universiteti U veresni 1190 roku Kliment III priznachiv jogo kardinalom Nezabarom pislya svogo obrannya Inokentij III pidporyadkuvav rimskij municipalitet vladi papi prefekt stav papskim chinovnikom Iniciyuvav Chetvertij hrestovij pohid 1199 1204 yakij 1204 roku poklav pochatok Latinskoyi imperiyi v Konstantinopoli Pidtrimuvav stvorennya 1198 roku v Palestini Tevtonskogo ordena j nadavav pidtrimku jogo pershomu Velikomu Magistrovi Genrihu Valpotovi Iniciyuvav hrestovij pohid proti albigojciv 1208 Todi zh zaprovadiv cerkovnu inkviziciyu z misiyeyu proti albigojciv priznachivshi yiyi golovoyu ispancya Dominika de Gusmana 1212 roku papa organizuvav hrestovij pohid ditej Na zahoplenih hrestonoscyami zemlyah Vizantijskoyi imperiyi pidtrimuvav provedennya suvorih zahodiv iz primusovogo perehodu pravoslavnih pid svoyu vladu ta prijnyattya grekami latinskih dogmativ Dav pochatok vstanovlennyu na zavojovanij teritoriyi rezhimu latinokratiyi Sered inshogo vimagav strat pravoslavnih monahiv yaki vidmovlyalis latinizuvatis 1215 roku sklikav Chetvertij Lateranskij sobor Vzayemovidnosini papi j Angliyi buli skladnimi Pislya togo yak papa naklav na Angliyu interdikt 1208 i pozbaviv vladi anglijskogo korolya Ioanna Bezzemelnogo 1209 ostannij 1213 roku cilkovito pidkorivsya papi Papa zaboroniv Franciyi vijnu proti Angliyi na sho francuzkij korol Filip II Avgust zayaviv Papi nemaye spravi do togo sho vidbuvayetsya mizh korolyami Za ce papa naklav interdikt i na Franciyu Ioann Bezzemelnij domigsya vid papi viznannya velikoyi hartiyi volnostej lat Magna Charta 1215 nedijsnoyu ta vidluchennya baroniv vid Cerkvi Vasalami papi viznali sebe takozh car Bolgariyi 1204 ta koroli Aragonu j Portugaliyi Buduchi z 1198 roku opikunom Fridriha II Shvabskogo papa uspadkuvav sicilijskij prestol i timchasovo pidporyadkuvav sobi Sicilijske korolivstvo 1204 roku Inokentij III proponuvav Romanu Mstislavovichu knyazyu Volinskomu ta Galickomu korolivsku koronu Z metoyu poshirennya vplivu v Shidnij Yevropi Inokentij III 1202 roku sankcionuvav zasnuvannya Ordena mechonosciv lat Fratres militiae Christi Livoniae 1215 roku vin organizuvav hrestovij pohid nimeckih licariv proti prusiv Domigsya rozshirennya Papskoyi oblasti za rahunok priyednannya zemel sho ranishe nalezhali imperiyi ale pererahovanih v ugodi daruvannya Karla Velikogo Ankoni Marke gercogstva Spoleto Umbriya Radikofano timchasovo Romanyi Odnak Bolonyu ta Pentapol vin utrimati ne zmig 1209 roku koronuvav imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ottona gercoga Saksonskogo Prote vzhe u listopadi 1210 roku vin vidluchiv jogo vid cerkvi za te sho toj zajnyav Romanyu ta virishiv napasti na Neapolitanske korolivstvo 1212 roku papa priznachiv imperatorom jogo suprotivnika Fridriha korolya Neapolitanskogo ale ne koronuvav jogo Koli Fridrih pribuv do Rimu prijnyati koronu papa vidmovivsya jogo koronuvati poboyuyuchis jogo mogutnosti ta spodivayuchis vignati jogo z Italiyi yak pered tim Ottona Oburenij Fridrih rushiv do Nimechchini ta peremig Ottona Ale Inokentij III vzhe na toj chas pomer Primitkiautori vari Enciclopedia dei Papi 2000 d Track Q2818964d Track Q3725036 BeWeB d Track Q77541206 Maleczek W Dizionario Biografico degli Italiani 2004 Vol 62 d Track Q1128537d Track Q89016 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 DzherelaOtt Michael Pope Innocent XIII Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite The Catholic Encyclopedia Vol 8 New York Robert Appleton Company 1910 PosilannyaInokentij III u cerkovnomu leksikoni nim