Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Собор Святого Івана Хрестителя на Латеранському пагорбі або Базиліка Сан-Джованні ін Латерано, Базиліка в Латерано (італ. Basilica di San Giovanni in Laterano; офіційна назва Archibasilica Sanctissimi Salvatoris) — кафедральний собор Риму з кафедрою римського єпископа (а також папського трону). Теперішня (з 2006 р.) повна офіційна назва — лат. Archibasilica Pontificia Sanctissimi Salvatoris et Sanctorum Iohannes Baptistae et Ioannis Evangelistae in Laterano, італ. Arcibasilica Papale del Santissimo Salvatore e dei Santi Giovanni Battista ed Evangelista in Laterano, нім. Päpstliche Erzbasilika des Allerheiligsten Erlösers, des Heiligen Johannes des Täufers und des Heiligen Johannes des Evangelisten im Lateran («Папська базиліка найсвятішого Спасителя, святих Івана Хрестителя та Івана Євангеліста у Латерано»).
| Латеранська базиліка англ. Cathedral of the Most Holy Savior and of Saints John the Baptist and the Evangelist in the Lateran лат. Archibasilica Sanctissimi Salvatoris ac Sancti Ioannis Baptistae et Ioannis Evangelistae ad Lateranum фр. Saint-Jean-de-Latran | |
|---|---|
|
| |
| 41°53′09″ пн. ш. 12°30′22″ сх. д. / 41.885905555583775595° пн. ш. 12.50615555558377778° сх. д.Координати: 41°53′09″ пн. ш. 12°30′22″ сх. д. / 41.885905555583775595° пн. ш. 12.50615555558377778° сх. д. | |
| Країна |  Італія[2] |
| Розташування | Рим[2] |
| Тип | d велика базиліка Папська базиліка[d] парафіяльна церква d і патріарша базиліка[d] |
| Матеріал | мармур, цемент і граніт |
| Стиль | бароко і архітектура неокласицизму |
| Архітектор | Франческо Борроміні і d |
| Засновник | Мільтіад |
  Латеранська базиліка Латеранська базиліка (Італія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Церква є папським собором і церквою єпископа Рима (Папи). Поруч із нею розташований Латеранський палац.
Ця церква є найстарішою та найвищою з чотирьох основних папських базилік, а також однією із семи церков паломників Риму, яка має унікальний титул «архибазиліка». Заснована в 324 році, це найстаріша публічна церква в місті Рим і найстаріша базиліка західного світу. Тут розміщується кафедра римського єпископа і має титул екуменічної материнської церкви католицьких вірних. Будівля занепала в середні віки і сильно постраждала від двох пожеж у XIV столітті. Перебудовували її наприкінці XVI століття під час правління папи Сікста V. Інтер'єр нової споруди був відреставрований наприкінці XVII століття, а його фасад був завершений у 1735 році за папи Климента XII.
Нинішній ректор — кардинал протоієрей Анджело Де Донатіс, генеральний вікарій Римської дієцезії. Президент Французької Республіки, нині Еммануель Макрон, за посадою є «першим і єдиним почесним каноніком» архібазиліки, титулом, яким володіли глави держав Франції з часів короля Генріха IV.
Великий латинський напис на фасаді говорить: Clemens XII Pont Max Anno V Christo Salvatori In Hon SS Ioan Bapt et Evang . Цей скорочений напис перекладається так: «Папа Климент XII на п'ятому році [свого Понтифікату присвятив цю будівлю] Христу Спасителю на честь святих Івана Хрестителя та [Івана] Євангеліста». Напис разом із повною назвою (див. нижче) вказує, що архібазиліка спочатку була присвячена Христу Спасителю, а через сторіччя спільно присвячена Святим Івану Хрестителю та Івану Євангелісту. Христа Спасителя залишається його основним присвяченням, а його головним святом є 6 серпня — Преображення Господнє. Будучи кафедральним собором папи як єпископа Риму, він є вищим за всі інші церкви католицької церкви, включаючи базиліку Святого Петра.
Дохристиянський період
Земля належала римській родині Латерано — звідти походить назва місця. У 60 році Нерон звинувачує Латерано у змові і конфісковує землю. У 161 році Марк Аврелій будує там палац. У 226 році імператор Септимій Север повертає частину власності назад сім'ї Латерано.
Папа Сильвестр I очолив офіційне відкриття архібазиліки та прилеглого Латеранського палацу в 324 році, змінивши назву з Domus Fausta на Domus Dei («Дім Бога») з присвятою Христу Спасителю (італ. Christo Salvatori).
Коли катедра стала символом єпископської влади, папська катедра була розміщена в її інтер'єрі, що перетворило її на катедру Папи як єпископа Риму.
Коли Григорій Великий відправив григоріанську місію до Англії під керівництвом Августина Кентерберійського, деякі оригінальні церкви в Кентербері взяли за зразок римський план, присвятивши церкву як Христу, так і святому Павлу, поза стінами міста. Церковна назва «Christ Church», настільки поширена сьогодні для церков по всьому світу в англомовних англіканських контекстах, спочатку походить від цієї римської церкви, центральної для досередньовічної християнської ідентичності.
Християнський період
На початку IV століття там, біля ауреліанської стіни розміщалися елітні війська (лат. quites singulares) імператора Максенція. Після того як імператор Констянтин у 312 році переміг Максентія наказав він знищити казарми (лат. damnatio memoriae — прокляття пам'яті) та стерти їх з пам'яті. На цьому місці збудував він базиліку та баптистерій для християнської громади Рима. Дружина Константина (сестра Максентія) Фауста передала єпископу Рима свій будинок на цьому місці у 313 році папі Мільтіаду. З якого часу стає Латерано резиденцією пап досі не зовсім ясно. В цей час базиліка в Латерано служила кафедральним собором поряд з двома іншими базиліками: Собор Святого Петра (збудований над могилою апостола Петра) та Базиліка Святого Павла під мурами (збудована на могилі святого апостола Павла) але лежала в межах міста тому вона і до сьогодні має почесне ім'я «Omnium urbis et orbis ecclesiarum mater et caput» — Мати і голова всіх церков міста Рима і землі. Спочатку була освячена як церква Спасителя, пізніше додано ім'я Івана Хрестителя.
На передній стіні архібазиліки між головними порталами є дошка з написом «SACROS LATERAN ECCLES OMNIUM VRBIS ET ORBIS ECCLESIARVM MATER ET CAPUT» («Найсвятіша Латеранська Церква, мати і глава всіх церков у місті та світі» ); видима вказівка на те, що базиліка є «матірною церквою» всього світу. У дванадцятому столітті каноніки Латерану стверджували, що у головному вівтарі зберігається Ковчег Заповіту та кілька святинь з Єрусалиму. Таким чином базиліка була представлена як Храм Нового Завіту.
Архибазиліку та Латеранський палац двічі переосвячували. Папа Сергій III присвятив їх святому Івану Хрестителю в X столітті на честь щойно освяченого баптистерія архібазиліки. Папа Луцій II присвятив їх Івану Євангелісту в XII столітті. Таким чином співпокровителями архібазиліки стали святі Іван Хреститель та Євангелист Іван, а головним покровителем все ще залишається Христос Спаситель, про що свідчить напис на вході та традиційно для патріарших соборів. Отже, архібазиліка залишається присвяченою Спасителю, а її головним святом є свято Преображення Христового 6 серпня. Аркабазиліка стала найважливішою святинею двох святих Іванів, хоча й нечасто спільно вшановуваною. Пізніше в Латеранському палаці було засновано бенедиктинський монастир, який був присвячений служінню архібазиліці та двом святим.
Кожен папа, починаючи з папи Мільтіада, займав Латеранський палац до правління французького папи Климента V, який у 1309 році переніс резиденцію папства до Авіньйону, папської вотчини, яка була анклавом у Франції. Латеранський палац також був місцем проведення п'яти Вселенських соборів (див. Латеранський собор).
Галерея
-
![image]()
Напис біля головного входу, з заявою про те, що Велика базиліка є «матір'ю-церквою» англ. mother church світу. -
![image]()
Статуя Івана Хрестителя. -
![image]()
Оздоблена стеля. -
![image]()
-
![image]()
Обитель прикріпленого монастиря з декораціями у стилі косматеско. -
![image]()
Обитель прикріпленого монастиря. -
![image]()
Ченстоховська ікона Божої Матері, зображена у Великій базиліці.
Примітки
- Vasari G. Le vite de' piu eccellenti pittori, scultori, e architettori: Scritte da M. Giorgio Vasari pittore et architetto aretino, di nuovo dal medesimo riviste et ampliate con i ritratti loro et con l'aggiunta delle vite de' vivi, et de' morti dall'anno 1550. insino al 1567. — 2 — Firenze: 1841.
- dati.beniculturali.it — 2014.
- Santa Sede - vatican.va (ред.). Cenni Storici. Arcibasilica Papale - San Giovanni in Laterano. Процитовано 5 maggio 2017.
Джерела
- Marco Bussagli. Rom. Die Goldene Jahrhunderte. Tandem Verlag GmbH. (нім.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Латеранська базиліка
- Базиліка в Латерано у католицькій енциклопедії [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- https://en.m.wikipedia.org/wiki/Archbasilica_of_Saint_John_Lateran
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sobor Svyatogo Ivana Hrestitelya na Lateranskomu pagorbi abo Bazilika San Dzhovanni in Laterano Bazilika v Laterano ital Basilica di San Giovanni in Laterano oficijna nazva Archibasilica Sanctissimi Salvatoris kafedralnij sobor Rimu z kafedroyu rimskogo yepiskopa a takozh papskogo tronu Teperishnya z 2006 r povna oficijna nazva lat Archibasilica Pontificia Sanctissimi Salvatoris et Sanctorum Iohannes Baptistae et Ioannis Evangelistae in Laterano ital Arcibasilica Papale del Santissimo Salvatore e dei Santi Giovanni Battista ed Evangelista in Laterano nim Papstliche Erzbasilika des Allerheiligsten Erlosers des Heiligen Johannes des Taufers und des Heiligen Johannes des Evangelisten im Lateran Papska bazilika najsvyatishogo Spasitelya svyatih Ivana Hrestitelya ta Ivana Yevangelista u Laterano Lateranska bazilika angl Cathedral of the Most Holy Savior and of Saints John the Baptist and the Evangelist in the Lateran lat Archibasilica Sanctissimi Salvatoris ac Sancti Ioannis Baptistae et Ioannis Evangelistae ad Lateranum fr Saint Jean de Latran41 53 09 pn sh 12 30 22 sh d 41 885905555583775595 pn sh 12 50615555558377778 sh d 41 885905555583775595 12 50615555558377778 Koordinati 41 53 09 pn sh 12 30 22 sh d 41 885905555583775595 pn sh 12 50615555558377778 sh d 41 885905555583775595 12 50615555558377778Krayina Italiya 2 Roztashuvannya Rim 2 Tip d velika bazilika Papska bazilika d parafiyalna cerkva d i patriarsha bazilika d Material marmur cement i granitStil baroko i arhitektura neoklasicizmuArhitektor Franchesko Borromini i dZasnovnik MiltiadLateranska bazilikaLateranska bazilika Italiya Mediafajli u Vikishovishi Bazilika v Laterano Golovnij fasad z 1736 Cerkva ye papskim soborom i cerkvoyu yepiskopa Rima Papi Poruch iz neyu roztashovanij Lateranskij palac Cya cerkva ye najstarishoyu ta najvishoyu z chotiroh osnovnih papskih bazilik a takozh odniyeyu iz semi cerkov palomnikiv Rimu yaka maye unikalnij titul arhibazilika Zasnovana v 324 roci ce najstarisha publichna cerkva v misti Rim i najstarisha bazilika zahidnogo svitu Tut rozmishuyetsya kafedra rimskogo yepiskopa i maye titul ekumenichnoyi materinskoyi cerkvi katolickih virnih Budivlya zanepala v seredni viki i silno postrazhdala vid dvoh pozhezh u XIV stolitti Perebudovuvali yiyi naprikinci XVI stolittya pid chas pravlinnya papi Siksta V Inter yer novoyi sporudi buv vidrestavrovanij naprikinci XVII stolittya a jogo fasad buv zavershenij u 1735 roci za papi Klimenta XII Ninishnij rektor kardinal protoiyerej Andzhelo De Donatis generalnij vikarij Rimskoyi diyeceziyi Prezident Francuzkoyi Respubliki nini Emmanuel Makron za posadoyu ye pershim i yedinim pochesnim kanonikom arhibaziliki titulom yakim volodili glavi derzhav Franciyi z chasiv korolya Genriha IV Velikij latinskij napis na fasadi govorit Clemens XII Pont Max Anno V Christo Salvatori In Hon SS Ioan Bapt et Evang Cej skorochenij napis perekladayetsya tak Papa Kliment XII na p yatomu roci svogo Pontifikatu prisvyativ cyu budivlyu Hristu Spasitelyu na chest svyatih Ivana Hrestitelya ta Ivana Yevangelista Napis razom iz povnoyu nazvoyu div nizhche vkazuye sho arhibazilika spochatku bula prisvyachena Hristu Spasitelyu a cherez storichchya spilno prisvyachena Svyatim Ivanu Hrestitelyu ta Ivanu Yevangelistu Hrista Spasitelya zalishayetsya jogo osnovnim prisvyachennyam a jogo golovnim svyatom ye 6 serpnya Preobrazhennya Gospodnye Buduchi kafedralnim soborom papi yak yepiskopa Rimu vin ye vishim za vsi inshi cerkvi katolickoyi cerkvi vklyuchayuchi baziliku Svyatogo Petra Dohristiyanskij periodZemlya nalezhala rimskij rodini Laterano zvidti pohodit nazva miscya U 60 roci Neron zvinuvachuye Laterano u zmovi i konfiskovuye zemlyu U 161 roci Mark Avrelij buduye tam palac U 226 roci imperator Septimij Sever povertaye chastinu vlasnosti nazad sim yi Laterano Papa Silvestr I ocholiv oficijne vidkrittya arhibaziliki ta prileglogo Lateranskogo palacu v 324 roci zminivshi nazvu z Domus Fausta na Domus Dei Dim Boga z prisvyatoyu Hristu Spasitelyu ital Christo Salvatori Koli katedra stala simvolom yepiskopskoyi vladi papska katedra bula rozmishena v yiyi inter yeri sho peretvorilo yiyi na katedru Papi yak yepiskopa Rimu Koli Grigorij Velikij vidpraviv grigoriansku misiyu do Angliyi pid kerivnictvom Avgustina Kenterberijskogo deyaki originalni cerkvi v Kenterberi vzyali za zrazok rimskij plan prisvyativshi cerkvu yak Hristu tak i svyatomu Pavlu poza stinami mista Cerkovna nazva Christ Church nastilki poshirena sogodni dlya cerkov po vsomu svitu v anglomovnih anglikanskih kontekstah spochatku pohodit vid ciyeyi rimskoyi cerkvi centralnoyi dlya doserednovichnoyi hristiyanskoyi identichnosti Hristiyanskij periodStina Avreliana v Laterano u teperishnij chas Na pochatku IV stolittya tam bilya aurelianskoyi stini rozmishalisya elitni vijska lat quites singulares imperatora Maksenciya Pislya togo yak imperator Konstyantin u 312 roci peremig Maksentiya nakazav vin znishiti kazarmi lat damnatio memoriae proklyattya pam yati ta sterti yih z pam yati Na comu misci zbuduvav vin baziliku ta baptisterij dlya hristiyanskoyi gromadi Rima Druzhina Konstantina sestra Maksentiya Fausta peredala yepiskopu Rima svij budinok na comu misci u 313 roci papi Miltiadu Z yakogo chasu staye Laterano rezidenciyeyu pap dosi ne zovsim yasno V cej chas bazilika v Laterano sluzhila kafedralnim soborom poryad z dvoma inshimi bazilikami Sobor Svyatogo Petra zbudovanij nad mogiloyu apostola Petra ta Bazilika Svyatogo Pavla pid murami zbudovana na mogili svyatogo apostola Pavla ale lezhala v mezhah mista tomu vona i do sogodni maye pochesne im ya Omnium urbis et orbis ecclesiarum mater et caput Mati i golova vsih cerkov mista Rima i zemli Spochatku bula osvyachena yak cerkva Spasitelya piznishe dodano im ya Ivana Hrestitelya Na perednij stini arhibaziliki mizh golovnimi portalami ye doshka z napisom SACROS LATERAN ECCLES OMNIUM VRBIS ET ORBIS ECCLESIARVM MATER ET CAPUT Najsvyatisha Lateranska Cerkva mati i glava vsih cerkov u misti ta sviti vidima vkazivka na te sho bazilika ye matirnoyu cerkvoyu vsogo svitu U dvanadcyatomu stolitti kanoniki Lateranu stverdzhuvali sho u golovnomu vivtari zberigayetsya Kovcheg Zapovitu ta kilka svyatin z Yerusalimu Takim chinom bazilika bula predstavlena yak Hram Novogo Zavitu Arhibaziliku ta Lateranskij palac dvichi pereosvyachuvali Papa Sergij III prisvyativ yih svyatomu Ivanu Hrestitelyu v X stolitti na chest shojno osvyachenogo baptisteriya arhibaziliki Papa Lucij II prisvyativ yih Ivanu Yevangelistu v XII stolitti Takim chinom spivpokrovitelyami arhibaziliki stali svyati Ivan Hrestitel ta Yevangelist Ivan a golovnim pokrovitelem vse she zalishayetsya Hristos Spasitel pro sho svidchit napis na vhodi ta tradicijno dlya patriarshih soboriv Otzhe arhibazilika zalishayetsya prisvyachenoyu Spasitelyu a yiyi golovnim svyatom ye svyato Preobrazhennya Hristovogo 6 serpnya Arkabazilika stala najvazhlivishoyu svyatineyu dvoh svyatih Ivaniv hocha j nechasto spilno vshanovuvanoyu Piznishe v Lateranskomu palaci bulo zasnovano benediktinskij monastir yakij buv prisvyachenij sluzhinnyu arhibazilici ta dvom svyatim Kozhen papa pochinayuchi z papi Miltiada zajmav Lateranskij palac do pravlinnya francuzkogo papi Klimenta V yakij u 1309 roci perenis rezidenciyu papstva do Avinjonu papskoyi votchini yaka bula anklavom u Franciyi Lateranskij palac takozh buv miscem provedennya p yati Vselenskih soboriv div Lateranskij sobor GalereyaNapis bilya golovnogo vhodu z zayavoyu pro te sho Velika bazilika ye matir yu cerkvoyu angl mother church svitu Statuya Ivana Hrestitelya Ozdoblena stelya Apsida z mozayikoyu z trikliniyu papi Leva III Obitel prikriplenogo monastirya z dekoraciyami u stili kosmatesko Obitel prikriplenogo monastirya Chenstohovska ikona Bozhoyi Materi zobrazhena u Velikij bazilici PrimitkiVasari G Le vite de piu eccellenti pittori scultori e architettori Scritte da M Giorgio Vasari pittore et architetto aretino di nuovo dal medesimo riviste et ampliate con i ritratti loro et con l aggiunta delle vite de vivi et de morti dall anno 1550 insino al 1567 2 Firenze 1841 d Track Q2044d Track Q128027d Track Q19135212 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 Santa Sede vatican va red Cenni Storici Arcibasilica Papale San Giovanni in Laterano Procitovano 5 maggio 2017 DzherelaMarco Bussagli Rom Die Goldene Jahrhunderte Tandem Verlag GmbH ISBN 978 3 8331 5574 1 nim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lateranska bazilika Bazilika v Laterano u katolickij enciklopediyi 14 chervnya 2018 u Wayback Machine angl https en m wikipedia org wiki Archbasilica of Saint John Lateran