Стефан Кулінич (Stjepan Kulinić; *д/н — †1236) — бан Боснії у 1204—1232 роках.
Стефан Кулінич | |
---|---|
Правління | 1204—1232 |
Коронація | Усора |
Попередник | Кулін |
Наступник | Матей Нінослав |
Біографічні дані | |
Смерть | 1236 |
Дружина | Анціла |
Діти | |
Династія | Куліничі |
Батько | Кулін |
Мати | Воїслава |
Життєпис
Походив з династії Куліничів. Син Куліна, бана Боснії, та Воїслави. Замолоду Стефан утримувався як заручник при угорському дворі, де був вихований у католицької вірі. Після смерті батька у 1204 році стає баном Боснії. Того ж року визнав зверхність Угорщини.
Під час його панування у Боснії, Хорватії, південній Угорщині набуло значного поширення вчення богомілів і навіть доходило до Північної Італії й Південної Франції. У 1221 році папа римський Гонорій III відправив до Боснії свого легата Аконція. Після того, як той доповів про те, що в Боснії ця єресь є всюди, папа римський закликав угорського короля Андраша II до хрестового походу проти Боснії. Втім той не зміг відгукнутися на папський заклик, оскільки був зайнятий внутрішніми конфліктами. Очолити похід погодився архієпископ Калочський за умови, що Гонорій III передасть йому духовну владу над Боснією. Останній погодився.
У 1225 році Боснія, Солі та Усора були переведені з Далматинської дієцезії під юрисдикцію Угрина Калочського. Архієпископ Калочський домовився з правителем Срему — Івана Ангела — стосовно організації спільного походу проти Боснії.
У відповідь богоміли у 1232 році богомили повалили бана Стефана, який не вживав заходів щодо оборони країни. Замість нього баном Боснії прихильник богомільства Матей Нінослав.
Стефан втік до двору свого сина Сібіслава, який княжив в Усорі, де і помер в 1236 році.
Джерела
- Thierry Mudry, Histoire de la Bosnie-Herzégovine faits et controverses, Ellipses, 1999, p. 29
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefan Kulinich Stjepan Kulinic d n 1236 ban Bosniyi u 1204 1232 rokah Stefan KulinichPravlinnya 1204 1232Koronaciya UsoraPoperednik KulinNastupnik Matej NinoslavBiografichni daniSmert 1236 1236 Druzhina AncilaDitiDinastiya KulinichiBatko KulinMati Voyislava U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kulinich ZhittyepisPohodiv z dinastiyi Kulinichiv Sin Kulina bana Bosniyi ta Voyislavi Zamolodu Stefan utrimuvavsya yak zaruchnik pri ugorskomu dvori de buv vihovanij u katolickoyi viri Pislya smerti batka u 1204 roci staye banom Bosniyi Togo zh roku viznav zverhnist Ugorshini Pid chas jogo panuvannya u Bosniyi Horvatiyi pivdennij Ugorshini nabulo znachnogo poshirennya vchennya bogomiliv i navit dohodilo do Pivnichnoyi Italiyi j Pivdennoyi Franciyi U 1221 roci papa rimskij Gonorij III vidpraviv do Bosniyi svogo legata Akonciya Pislya togo yak toj dopoviv pro te sho v Bosniyi cya yeres ye vsyudi papa rimskij zaklikav ugorskogo korolya Andrasha II do hrestovogo pohodu proti Bosniyi Vtim toj ne zmig vidguknutisya na papskij zaklik oskilki buv zajnyatij vnutrishnimi konfliktami Ocholiti pohid pogodivsya arhiyepiskop Kalochskij za umovi sho Gonorij III peredast jomu duhovnu vladu nad Bosniyeyu Ostannij pogodivsya U 1225 roci Bosniya Soli ta Usora buli perevedeni z Dalmatinskoyi diyeceziyi pid yurisdikciyu Ugrina Kalochskogo Arhiyepiskop Kalochskij domovivsya z pravitelem Sremu Ivana Angela stosovno organizaciyi spilnogo pohodu proti Bosniyi U vidpovid bogomili u 1232 roci bogomili povalili bana Stefana yakij ne vzhivav zahodiv shodo oboroni krayini Zamist nogo banom Bosniyi prihilnik bogomilstva Matej Ninoslav Stefan vtik do dvoru svogo sina Sibislava yakij knyazhiv v Usori de i pomer v 1236 roci DzherelaThierry Mudry Histoire de la Bosnie Herzegovine faits et controverses Ellipses 1999 p 29