Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Економіка Боснії і Герцеговини займає одне з останніх місць в Європі за величиною ВВП. Розмір ВВП у 2009 році склав 16,202 млрд доларів США.
| Економіка Боснії і Герцеговини | |
|---|---|
| Валюта | 1 Конвертовна марка = 100 фенінгів |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | WTO, МВФ |
| Статистика | |
| ВВП | $39,46 млрд у 2015 |
| Зростання ВВП | ▲2,1 % (2015) |
| ВВП на душу населення | $10,200 (2015) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 7,9 %, промисловість: 26,5 %, послуги: 65,6 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | - 0,6 % (2015) |
| Населення поза межею бідності | 17,2 % (2011) |
| Індекс Джіні | 36,2 (2007) |
| Робоча сила | 1,47 млн (2015) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (19 %), промисловість (30 %), послуги (51 %) (2013) |
| Безробіття | 43,9 % (2014) |
| Галузі виробництва | сталь, вугілля, залізна руда, свинець, цинк, марганець, боксити, алюміній, складання автомобільних двигунів, текстильні вироби, тютюнові вироби, дерев'яні меблі, боєприпаси, побутова техніка, нафтопереробка |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $3,942 млрд (2015) |
| Експортні товари | метали, одяг, деревина |
| Партнери |  Словенія 16,4 % Італія 16,1 % Німеччина 12,8 % Австрія 12,3 % Хорватія 12 % (2014) |
| Імпорт | $8,784 млрд (2015) |
| Імпортні товари | машини та устаткування, хімікати, паливо, продукти харчування |
| Партнери | Хорватія 20,2 % Німеччина 12,6 % Словенія 12,2 % Італія 9,8 % Росія 6,8 % Австрія 5,7 % Угорщина 5,0 % (2014) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 46,1 % ВВП (2015) |
| Доходи | $7,204 млрд (2015) |
| Витрати | $7,565 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Сільське господарство
Частка сільського господарства Боснії і Герцеговини в ВВП країни за оцінками у 2012 році склала 7,4 %. У 2008 році в галузі працювало 20,5 % працездатного населення країни. У Боснії та Герцеговині обробляють пшеницю, кукурудзу, фрукти і овочі, вирощують сільськогосподарських тварин. У 2011 році площа сільськогосподарських земель становила 2151 тис. Га, з яких на орні землі доводилося 1107 тис. га, на луки і пасовища — 1044 тис. га.
Зернові культури
У 2013 році в Боснії і Герцеговині пшеницею було засіяно 62 тис. Га площ (також як і в минулому році), кукурудзою — 176 тис. Га (порівняно з 2012 роком на 10 % менше). У 2012 році було зібрано 208 тис. тонн пшениці і 500 тис. тонн кукурудзи.
Фрукти
У 2011 році кількість фруктових дерев в країні оцінювалося в 30 млн, щорічне виробництво фруктів — в 320 тис. тонн. Але при цьому в країну щорічно імпортуються фрукти та продукти переробки на суму 100 млн дол. Перероблення фруктів включає переважно виробництво сухофруктів, сокових концентратів і джемів. У даній галузі працює два великих виробника (Vegafruit, і Vitaminka, Баня-Лука), які виробляють з фруктів і овочів порядку 25 тис. тонн продукції на рік.
Тютюн
Тютюн вирощують в Герцеговині, Посавіні і Семберії. Відповідно до прийнятого у 2010 році Закону про тютюн (Zakon o duvanu Bosne i Hercegovine) в країні виробляють 3 сорти тютюну: Virdžinija, Berlej і Hercegovački ravnjak. Виробництво тютюну постійно знижується: так у 2007 році було засіяно 2313 га площ, а у 2012 році — 1545 га; у 2007 році було зібрано 3269 тонн, а у 2012 році — 1494 тонни. Зниження виробництва тютюну пов'язано зі зміною кліматичних умов і неможливістю застосування сучасних методів ведення сільського господарства.
Негативна тенденція намітилася також і в тютюновій промисловості: у 2005 році частка вироблених тютюнових виробів склала 2,7 % від загального обсягу промислового виробництва, а в 2010 році — 1,3 %. Дані зміни також вплинули на зайнятість у тютюнової промисловості: частка зайнятих у галузі в період з 2006 по 2010 рік знизилася з 0,25 % до 0,12 % у Федерації Боснія і Герцеговина, а в Республіці Сербській — до 0,08 % від загального числа зайнятих. У Боснії та Герцеговині працюють дві тютюнові фабрики: в Сараєво і Баня-Луці, частка яких на внутрішньому ринку зменшується з кожним роком.
Промисловість
До 1990 країна залишалася однією з найменш розвинених республік СФРЮ. Тим не менш, тут була розвинена видобувна промисловість, що включає видобуток вугілля, залізної руди, кам'яної солі. До початку військових дій діяли підприємства машинобудування (виробництво верстатів, велосипедів, сільськогосподарських машин), чорної і кольорової металургії, хімічної, та легкої промисловості. Боснійська війна (квітень 1992 — листопад 1995) завдала серйозної шкоди промисловості Боснії і Герцеговини. Загальний матеріальний збиток оцінюється різними джерелами від 20 до 80 млрд $. Рівень промислового виробництва різко скоротився і становив близько 15 % довоєнного. Після 1995 широкомасштабна міжнародна допомога була орієнтована на процес відновлення економіки, хоча наслідки міжетнічного конфлікту як і раніше продовжують чинити негативний вплив на її розвиток.
Поступово відновлюється добувна, металургійна, нафтопереробна, текстильна промисловість, виробництво комплектуючих для автомобілів і авіаційної промисловості, побутових приладів і проч.
На початку 2000 р. за допомогою німецького «Volkswagen» і чеської «Škoda Auto» розпочався випуск автомобілів; через низьку вартості вони користуються попитом у сусідніх державах. Один з основних інвесторів у промисловість — Словенія.
Транспортна система
Річкова мережа
Основу річкової мережі Боснії і Герцеговини складають праві притоки Сави, що відкривають прохід до Середньодунайської низовини, і долину Неретви, що забезпечує вихід до Адріатичного моря. У Сави відкритий водний шлях до Хорватії, але користуються ним рідко. На Саві розташовуються порти: Градишка, Брод, Шамац, Брчко, .
Автомагістралі Боснії і Герцеговини
Через Боснію і Герцеговину проходить автомагістраль A1. Вона є найдовшою ділянкою Європейського маршруту E73, що з'єднує Центральну Європу з Адріатичним морем. Також через країну пролягають Європейські маршрути E661, E761, E762. Всього на території Боснії і Герцеговини прокладено 22 926 км доріг, в тому числі з твердим покриттям — 19 426 км, з ґрунтовим покриттям — 3500 км.
Залізничний транспорт
На території Боснії і Герцеговині прокладений 601 км залізничних колій з шириною колії 1435 мм, включаючи 392 км електрифікованих колій. Залізничну мережу країни обслуговують дві компанії: на території Республіки Сербської — Željeznice Republike Srpske (ŽRS), а на території Федерації Боснія і Герцеговина — Željeznice Federacije Bosne i Hercegovine (ŽFBH).
Авіація
У Боснії і Герцеговини розташовується 24 аеропорти, у тому числі з твердим покриттям — 7, з ґрунтовим покриттям — 17, а також 6 вертолітних майданчиків. В країні діють 4 міжнародних аеропорти: Баня-Лука, , і Тузла.
Трубопроводи
Територією країни прокладено 147 км газопроводу і 9 км нафтопроводу.
Туризм
Туризм в Боснії і Герцеговині є швидко зростаючим сектором економіки. Після Боснійської війни 1992–1995 рр. в країні швидкими темпами розвивається туристична інфраструктура, у період 1995–2000 рр. щорічний приріст кількості туристів становив у середньому 24 %. У 2013 р. на Всесвітньому економічному форумі був представлений Звіт по конкурентоспроможності у сфері подорожей і туризму, в якому Боснії і Герцеговині було присвоєно восьме місце в списку найбільш доброзичливих країн по відношенню до туристів..
Бідність
У 2011 році в Боснії і Герцеговині за оцінками чисельність населення становила 3,8 млн осіб, з яких близько 700 тисяч знаходилися за межею бідності. У країні бідними визнавалися ті громадяни, чий щомісячний дохід не перевищував 120 євро. Щоденні витрати на їжу не перевищували 1,5 євро на людину, що дозволяло придбати лише хліб і молоко. Приблизно 20 тисяч осіб ведуть фактично жебрацький спосіб життя. Вони не мають засобів до існування і змушені задовольнятися одним прийомом їжі в день, який їм забезпечують муніципальна влада через мережу так званих «народних кухонь». Крім цього близько половини населення Боснії і Герцеговини, включаючи 1 мільйон пенсіонерів і безробітних, жили на межі бідності.
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2019. Процитовано 26 вересня 2014.
Посилання
- CIA World Fact Book [ 15 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika Bosniyi i Gercegovini zajmaye odne z ostannih misc v Yevropi za velichinoyu VVP Rozmir VVP u 2009 roci sklav 16 202 mlrd dolariv SShA Ekonomika Bosniyi i GercegoviniValyuta 1 Konvertovna marka 100 feningivFinansovij rik kalendarnij rikOrganizaciyi WTO MVFStatistikaVVP 39 46 mlrd u 2015Zrostannya VVP 2 1 2015 VVP na dushu naselennya 10 200 2015 VVP za sektorami silske gospodarstvo 7 9 promislovist 26 5 poslugi 65 6 2015 Inflyaciya ISC 0 6 2015 Naselennya poza mezheyu bidnosti 17 2 2011 Indeks Dzhini 36 2 2007 Robocha sila 1 47 mln 2015 Robocha sila za sektorami silske gospodarstvo 19 promislovist 30 poslugi 51 2013 Bezrobittya 43 9 2014 Galuzi virobnictva stal vugillya zalizna ruda svinec cink marganec boksiti alyuminij skladannya avtomobilnih dviguniv tekstilni virobi tyutyunovi virobi derev yani mebli boyepripasi pobutova tehnika naftopererobkaZovnishnya diyalnistEksport 3 942 mlrd 2015 Eksportni tovari metali odyag derevinaPartneri Sloveniya 16 4 Italiya 16 1 Nimechchina 12 8 Avstriya 12 3 Horvatiya 12 2014 Import 8 784 mlrd 2015 Importni tovari mashini ta ustatkuvannya himikati palivo produkti harchuvannyaPartneri Horvatiya 20 2 Nimechchina 12 6 Sloveniya 12 2 Italiya 9 8 Rosiya 6 8 Avstriya 5 7 Ugorshina 5 0 2014 Derzhavni finansiBorg 46 1 VVP 2015 Dohodi 7 204 mlrd 2015 Vitrati 7 565 mlrd 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact BookSilske gospodarstvoChastka silskogo gospodarstva Bosniyi i Gercegovini v VVP krayini za ocinkami u 2012 roci sklala 7 4 U 2008 roci v galuzi pracyuvalo 20 5 pracezdatnogo naselennya krayini U Bosniyi ta Gercegovini obroblyayut pshenicyu kukurudzu frukti i ovochi viroshuyut silskogospodarskih tvarin U 2011 roci plosha silskogospodarskih zemel stanovila 2151 tis Ga z yakih na orni zemli dovodilosya 1107 tis ga na luki i pasovisha 1044 tis ga Zernovi kulturi U 2013 roci v Bosniyi i Gercegovini psheniceyu bulo zasiyano 62 tis Ga plosh takozh yak i v minulomu roci kukurudzoyu 176 tis Ga porivnyano z 2012 rokom na 10 menshe U 2012 roci bulo zibrano 208 tis tonn pshenici i 500 tis tonn kukurudzi Frukti U 2011 roci kilkist fruktovih derev v krayini ocinyuvalosya v 30 mln shorichne virobnictvo fruktiv v 320 tis tonn Ale pri comu v krayinu shorichno importuyutsya frukti ta produkti pererobki na sumu 100 mln dol Pereroblennya fruktiv vklyuchaye perevazhno virobnictvo suhofruktiv sokovih koncentrativ i dzhemiv U danij galuzi pracyuye dva velikih virobnika Vegafruit i Vitaminka Banya Luka yaki viroblyayut z fruktiv i ovochiv poryadku 25 tis tonn produkciyi na rik Tyutyun Tyutyun viroshuyut v Gercegovini Posavini i Semberiyi Vidpovidno do prijnyatogo u 2010 roci Zakonu pro tyutyun Zakon o duvanu Bosne i Hercegovine v krayini viroblyayut 3 sorti tyutyunu Virdzinija Berlej i Hercegovacki ravnjak Virobnictvo tyutyunu postijno znizhuyetsya tak u 2007 roci bulo zasiyano 2313 ga plosh a u 2012 roci 1545 ga u 2007 roci bulo zibrano 3269 tonn a u 2012 roci 1494 tonni Znizhennya virobnictva tyutyunu pov yazano zi zminoyu klimatichnih umov i nemozhlivistyu zastosuvannya suchasnih metodiv vedennya silskogo gospodarstva Negativna tendenciya namitilasya takozh i v tyutyunovij promislovosti u 2005 roci chastka viroblenih tyutyunovih virobiv sklala 2 7 vid zagalnogo obsyagu promislovogo virobnictva a v 2010 roci 1 3 Dani zmini takozh vplinuli na zajnyatist u tyutyunovoyi promislovosti chastka zajnyatih u galuzi v period z 2006 po 2010 rik znizilasya z 0 25 do 0 12 u Federaciyi Bosniya i Gercegovina a v Respublici Serbskij do 0 08 vid zagalnogo chisla zajnyatih U Bosniyi ta Gercegovini pracyuyut dvi tyutyunovi fabriki v Sarayevo i Banya Luci chastka yakih na vnutrishnomu rinku zmenshuyetsya z kozhnim rokom PromislovistDo 1990 krayina zalishalasya odniyeyu z najmensh rozvinenih respublik SFRYu Tim ne mensh tut bula rozvinena vidobuvna promislovist sho vklyuchaye vidobutok vugillya zaliznoyi rudi kam yanoyi soli Do pochatku vijskovih dij diyali pidpriyemstva mashinobuduvannya virobnictvo verstativ velosipediv silskogospodarskih mashin chornoyi i kolorovoyi metalurgiyi himichnoyi ta legkoyi promislovosti Bosnijska vijna kviten 1992 listopad 1995 zavdala serjoznoyi shkodi promislovosti Bosniyi i Gercegovini Zagalnij materialnij zbitok ocinyuyetsya riznimi dzherelami vid 20 do 80 mlrd Riven promislovogo virobnictva rizko skorotivsya i stanoviv blizko 15 dovoyennogo Pislya 1995 shirokomasshtabna mizhnarodna dopomoga bula oriyentovana na proces vidnovlennya ekonomiki hocha naslidki mizhetnichnogo konfliktu yak i ranishe prodovzhuyut chiniti negativnij vpliv na yiyi rozvitok Postupovo vidnovlyuyetsya dobuvna metalurgijna naftopererobna tekstilna promislovist virobnictvo komplektuyuchih dlya avtomobiliv i aviacijnoyi promislovosti pobutovih priladiv i proch Na pochatku 2000 r za dopomogoyu nimeckogo Volkswagen i cheskoyi Skoda Auto rozpochavsya vipusk avtomobiliv cherez nizku vartosti voni koristuyutsya popitom u susidnih derzhavah Odin z osnovnih investoriv u promislovist Sloveniya Transportna sistemaRichkova merezha Osnovu richkovoyi merezhi Bosniyi i Gercegovini skladayut pravi pritoki Savi sho vidkrivayut prohid do Serednodunajskoyi nizovini i dolinu Neretvi sho zabezpechuye vihid do Adriatichnogo morya U Savi vidkritij vodnij shlyah do Horvatiyi ale koristuyutsya nim ridko Na Savi roztashovuyutsya porti Gradishka Brod Shamac Brchko Avtomagistrali Bosniyi i GercegoviniCherez Bosniyu i Gercegovinu prohodit avtomagistral A1 Vona ye najdovshoyu dilyankoyu Yevropejskogo marshrutu E73 sho z yednuye Centralnu Yevropu z Adriatichnim morem Takozh cherez krayinu prolyagayut Yevropejski marshruti E661 E761 E762 Vsogo na teritoriyi Bosniyi i Gercegovini prokladeno 22 926 km dorig v tomu chisli z tverdim pokrittyam 19 426 km z gruntovim pokrittyam 3500 km Zaliznichnij transportNa teritoriyi Bosniyi i Gercegovini prokladenij 601 km zaliznichnih kolij z shirinoyu koliyi 1435 mm vklyuchayuchi 392 km elektrifikovanih kolij Zaliznichnu merezhu krayini obslugovuyut dvi kompaniyi na teritoriyi Respubliki Serbskoyi Zeljeznice Republike Srpske ZRS a na teritoriyi Federaciyi Bosniya i Gercegovina Zeljeznice Federacije Bosne i Hercegovine ZFBH Aviaciya U Bosniyi i Gercegovini roztashovuyetsya 24 aeroporti u tomu chisli z tverdim pokrittyam 7 z gruntovim pokrittyam 17 a takozh 6 vertolitnih majdanchikiv V krayini diyut 4 mizhnarodnih aeroporti Banya Luka i Tuzla Truboprovodi Teritoriyeyu krayini prokladeno 147 km gazoprovodu i 9 km naftoprovodu TurizmDiv takozh Turizm u Respublici Serbskij Turizm v Bosniyi i Gercegovini ye shvidko zrostayuchim sektorom ekonomiki Pislya Bosnijskoyi vijni 1992 1995 rr v krayini shvidkimi tempami rozvivayetsya turistichna infrastruktura u period 1995 2000 rr shorichnij pririst kilkosti turistiv stanoviv u serednomu 24 U 2013 r na Vsesvitnomu ekonomichnomu forumi buv predstavlenij Zvit po konkurentospromozhnosti u sferi podorozhej i turizmu v yakomu Bosniyi i Gercegovini bulo prisvoyeno vosme misce v spisku najbilsh dobrozichlivih krayin po vidnoshennyu do turistiv BidnistU 2011 roci v Bosniyi i Gercegovini za ocinkami chiselnist naselennya stanovila 3 8 mln osib z yakih blizko 700 tisyach znahodilisya za mezheyu bidnosti U krayini bidnimi viznavalisya ti gromadyani chij shomisyachnij dohid ne perevishuvav 120 yevro Shodenni vitrati na yizhu ne perevishuvali 1 5 yevro na lyudinu sho dozvolyalo pridbati lishe hlib i moloko Priblizno 20 tisyach osib vedut faktichno zhebrackij sposib zhittya Voni ne mayut zasobiv do isnuvannya i zmusheni zadovolnyatisya odnim prijomom yizhi v den yakij yim zabezpechuyut municipalna vlada cherez merezhu tak zvanih narodnih kuhon Krim cogo blizko polovini naselennya Bosniyi i Gercegovini vklyuchayuchi 1 miljon pensioneriv i bezrobitnih zhili na mezhi bidnosti PrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA PDF Arhiv originalu PDF za 5 listopada 2019 Procitovano 26 veresnya 2014 PosilannyaCIA World Fact Book 15 bereznya 2018 u Wayback Machine