Світова організація торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) — міжнародна організація, яка почала діяти 1 січня 1995 року задля лібералізації міжнародної торгівлі та регулювання торгово-політичних відносин країн-членів.
Світова організація торгівлі | |
---|---|
англ. World Trade Organization фр. Organisation mondiale du commerce ісп. Organización Mundial del Comercio | |
Абревіатура | OMC(фр.), OMC(ісп.), WTO(англ.) |
Тип | міжнародна організація[1] |
Засновано | 1 січня 1995 |
Правовий статус | суб'єкт міжнародного права |
Засади | Марракешська угода |
Сфера | d |
Країна | Швейцарія |
Штаб-квартира | d |
Місце діяльності | d |
Офіційні мови | англійська французька іспанська |
Офіс голови | d |
Керівник | Нгозі Оконджо-Івеала (1 березня 2021)[2] |
Членів | 164 країна[3] |
Штат працівників | 640 осіб (2018)[4] |
Партнерство | Міжнародна організація цивільної авіації[5] |
Дочірня(і) організація(ї) | d |
Бюджет | 197 200 000 Fr (2018) |
Вебсайт: wto.org | |
Світова організація торгівлі у Вікісховищі |
За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов'язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися в світове господарство.
Процеси створення, становлення й розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років масив загальних правил СОТ надзвичайно зріс, СОТ усе ще базується на принципі двосторонніх переговорів між членами з метою взаємного відкриття їхніх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їхніх ринків, відстоюють інтереси власних підприємств, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця. Тому переговорний процес є непростим і, як правило, тривалим.
Історія створення
Створення системи GATT
Після закінчення Другої світової війни у світі під егідою ООН почалися переговори про створення Світової організації торгівлі (СОТ). У ході Конференції ООН у 1948 р. була прийнята Гаванська хартія, якою затверджувався Статут СОТ. Однак Гаванська хартія так і не набрала чинності, оскільки парламенти деяких країн, у тому числі США, відмовилися ратифікувати Угоду про Статут СОТ.
Історія підписання ГАТТ 1947
1945 року коли США запропонували створити Міжнародну торговельну організацію (МТО). Створенням МТО займалася Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР), а розробка Статуту (Хартії) МТО здійснювалася на Лондонській (1946), Женевській (1947) та Гаванській конференціях (1947 р. — 1948 р.).
Результат роботи був продуктивний. Наприклад, було прийнято 45 тис. тарифних знижок (еквівалентно 10 млрд дол. США), які у майбутньому стали принциповими ознаками лібералізованого ринку, базою для міжнародної торгівлі.
1947 року ці знижки були затверджені у правилах міжнародної торгівлі та закріплені у Розділі IV статуту МТО, який отримав назву «Генеральна угода з тарифів і торгівлі» (від англ.: «General Agreement on Tariffs and Trade»), а статут МТО — «Гаванська хартія».
Статут також містив норми, що регулювали обмежувальну торговельну практику, використання міжнародних торгових угод як форм стабілізації сировинних ринків, закріплював принцип найбільшого сприяння (ПНБ) і принцип недискримінації при встановленні будь-яких заборон або обмежень у торгівлі. Статут був підписаний більш ніж 50 державами світу.
У той же час, наявність уже сформованої системи преференційної торгівлі в межах держав Британської співдружності не сприяли достатній підтримці проекту зі створення нової системи преференцій. У результаті дискусій до Гаванської хартії було внесено велику кількість виправлень і винятків, які не влаштували США.
Відповідно, 1949 року Президент США не став вносити Угоду про створення МТО на ратифікацію Сенату. 1950 року уряд США публічно відмовився від МТО. Таким чином, ГАТТ 1947 р. став єдиним міжнародним документом, що регулював торгівлю в післявоєнному світі на наступні 45 років!
У ході роботи над Статутом СОТ представники 23 країн почали шукати можливості зменшення протекціонізму в міжнародній торгівлі. Результатом такої роботи було прийняття 45 тисяч тарифних знижок, а також затвердження правил міжнародної торгівлі, що стали називатися Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (англ.: «General Agreement on Trade and Tariffs» — GATT). GATT набрала чинності з 1 січня 1948 року. Умовами GATT спочатку не передбачалося створення міжнародної організації. Норми GATT діяли як звичайний міжнародний договір. Зміни й доповнення норм могли здійснюватися винятково в рамках міжнародних конференцій, що іменувалися раундами. Завдяки запровадженого зазначеною угодою механізму обмеження тарифів, процес лібералізації торгівлі просувався повільно, проте, впевнено.
Усього з 1946 по 1994 було проведено вісім раундів багатосторонніх торговельних переговорів у рамках GATT:
- 1947 (Женева, Швейцарія)
- 1949 (Аннесі, Франція)
- 1951 (Турки, Велика Британія)
- 1956 (Женева, Швейцарія)
- 1960–1961 (Женева, Швейцарія), «Діллон-раунд»
- 1964–1967 (Женева, Швейцарія), «Кеннеді-раунд»
- 1973–1979 (Женева, Швейцарія), «Токіо-раунд»
- 1986–1993 (Женева, Швейцарія), «Уругвайський раунд»
Результатом кожного з раундів було прийняття нових угод, що регулюють різні аспекти міжнародної торгівлі, зокрема, зменшують митні ставки.
Серйозним недоліком системи GATT була відсутність інституційної основи, тобто міжнародної організації як такої. Угоди GATT не мали обов'язкового характеру для країн-учасників GATT. У подальшому кодекси, присвячені регулюванню субсидій і компенсаційних заходів, технічних бар'єрів у торгівлі, ліцензуванню імпорту, митної оцінки й антидемпінгових заходів, стали складовою частиною Угоди про утворення Світової організації торгівлі. Вони стали обов'язковими для всіх її членів.
Уругвайський раунд торговельних переговорів і створення СОТ
Останнім раундом багатосторонніх торговельних переговорів у рамках комплексу міжнародних угод GATT був восьмий Уругвайський раунд, що почався у вересні 1986 р. у Пунта-дель-Есте (Уругвай). Прийнятий порядок денний включав питання, що розширюють рамки міжнародної торговельної політики і питання створення повноцінної міжнародної організації як такої. До обговорення були включені питання регулювання торгівлі послугами й інтелектуальної власності, здійснення міжнародних інвестицій. Найскладнішим на сесіях Уругвайського раунду переговорів залишалося питання допуску на ринки сільськогосподарської продукції.
У квітні 1994 року більшість учасників переговорного процесу (123 учасників з 125), у Марракеші (Марокко) підписали Заключний акт Уругвайського раунду торговельних переговорів і Марракешську декларацію, якою засновувалася Світова організація торгівлі. Переговори в рамках GATT 1947 року були завершені. На сьогоднішній день, GATT 1994 року як угода про торгівлю товарами є однією з основних угод в рамках СОТ. Її доповнюють «Генеральна угода з торгівлі послугами» (англ. «General Agreement on Trade in Services» — «GATS») та Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (англ. «Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights» — «TRIPS»).
Про СОТ
Штаб-квартира
Centre William Rappard, Женева, Швейцарія.
Статус і сфера діяльності
Згідно зі статтею VIII Марракеської угоди про утворення Світової організації торгівлі, СОТ є міжнародною міжурядовою організацією, створеною згідно з нормами міжнародного права. СОТ може діяти незалежно від волі кожної країни-члена цієї організації. Проте така діяльність СОТ здійснюється винятково через створені нею органи (Міністерську конференцію, Генеральну раду і Секретаріат). Діяльність СОТ може здійснюватися винятково в рамках її компетенції, визначеної Марракеською угодою і прийнятими на її основі іншими документами.
Згідно з Марракеською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто утворює міжнародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками. Сфера регулювання СОТ може бути розширена за рахунок майбутніх угод, які будуть включені в загальну систему СОТ.
Цілі
Цілі СОТ визначено в преамбулі Марракеської Угоди про утворення СОТ. Основними з них є:
- підвищення життєвого рівня;
- забезпечення повної зайнятості;
- постійне зростання доходів і ефективного попиту;
- розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;
- оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;
- захист і збереження навколишнього середовища;
- забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.
Члени
Станом на 29 липня 2016 року до СОТ входить 164 члени, з яких 160 — це держави, а 4 — митні території. 160 країн світу — членів СОТ (з 192) — це понад 97 % обсягу світової торгівлі, близько 85 % світового ВВП та понад 85 % населення світу. При цьому 23 країни перебувають у стадії переговорного процесу про вступ до СОТ, зокрема: Алжир, Андорра, Азербайджан, Багами, Білорусь, Бутан, Боснія і Герцеговина, Ємен, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Ліван, Сербія, Судан, Узбекистан. Україна набула повноправного членства в СОТ 16 травня 2008 року.
Принципи
Регулювання міжнародної торгівлі в рамках СОТ здійснюється на базі основних правил і принципів, серед яких одним з найважливіших є принцип недискримінації. Він означає, що всі контрактні сторони-члени СОТ зобов'язані надавати одна одній однаково сприятливі умови. Таким чином, жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід. Принцип недискримінації поділяється на суб-принцип режиму найбільшого сприяння, який застосовується до зовнішніх ринків, та суб-принцип національного режиму, який стосується внутрішнього ринку.
Режим найбільшого сприяння передбачає надання однакових переваг всім країнам в разі надання певної переваги одній країні. Наприклад, держава-член СОТ надає окремій країні, яка необов'язково є членом СОТ, деякі пільги в торгівлі певною послугою. Зазначена країна повинна згідно з режимом найбільшого сприяння встановити щодо інших держав — членів СОТ однаковий пільговий режим. Таким чином викликається мультиплікаторний ефект, який забезпечує поширення пільг, наданих окремій країні, на всі держави — члени, що і сприяє подальшій лібералізації торгівлі. Допускаються також винятки із зазначеного принципу, термін дії яких обмежений до 10 років та які переглядаються через 5 років після впровадження з метою перевірки існування умов, що зумовили їхню необхідність.
Національний режим забороняє дискримінацію іноземних товарів та послуг, наприклад, якщо держава субсидіює вітчизняного оферента послуг, тоді право на субсидії повинен також отримати іноземний оферент. Оскільки такі положення стосуються, зокрема, аудіовізуальної продукції, державних університетів, дитячих садків тощо, вони вважаються проблематичними, тому що викликають примусову комерціалізацію певних сфер економіки.
Принцип взаємності, який в наш час особливо стосується України, зазначає, що країна, яка вступає в СОТ, отримає певні переваги, але і бере на себе певні зобов'язання. У зв'язку з цим важливо також зазначити, що жодна країна «де факто» не може відступити від попередньо взятих на себе зобов'язань в зв'язку з економічними наслідками для неї.
Принцип зобов'язання — тарифні зобов'язання створені членами СОТ пронумеровані у спеціальному списку. Цей список встановлює межу зобов'язань: країна може змінити свої зобов'язання, але лише після переговорів зі своїми торговими партнерами, що може також означати відшкодування їм грошових втрат. Якщо відшкодування не надано, то країна-позивач може ініціювати процедуру обговорення і вирішення даної проблеми на рівні СОТ.
Принцип запобіжних заходів — у певних випадках уряд має право ввести обмежувальні заходи щодо торгівлі.
Переваги торгової системи
Практично всі великі держави зараз є членами СОТ. Окрім суто економічних переваг, які досягаються шляхом зниження бар'єрів у торгівлі, система СОТ позитивно впливає на політичну і соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян.
Переваги СОТ для споживачів
Система СОТ заохочує конкуренцію і знижує торговельні бар'єри, внаслідок чого споживачі виграють. Найочевидніша вигода вільної торгівлі для споживача — це зниження вартості життя. У результаті зниження протекціоністських торговельних бар'єрів дешевшають готові імпортовані товари і послуги, а також вітчизняна продукція, у виробництві якої використовуються імпортні комплектуючі.
Як правило, митні тарифи, державні виробничі субсидії і кількісні обмеження імпорту ведуть не до захисту вітчизняного ринку, а до підвищення вартості життя. Так, у Великій Британії споживачі платять на 500 мільйонів фунтів у рік більше за одяг через торговельні обмеження на імпорт текстилю; для канадців ця сума становить приблизно 780 млн канадських доларів. Показово, що лібералізація сектору телекомунікацій у Європейському Союзі призвела до зниження цін за послуги в середньому на 7-10 %.
Ширший вибір товарів і послуг — також безсумнівна перевага вільної торгівлі. Зовнішня конкуренція стимулює ефективне вітчизняне виробництво, опосередковано знижує ціни і підвищує якість вітчизняної продукції.
У результаті активнішого товарообміну розвиваються нові технології, як це відбулося, наприклад, з мобільним зв'язком.
Збільшення експорту вітчизняної продукції також збільшує доходи виробників, податкові надходження в бюджет, а отже і доходи та добробут населення в цілому.
Вигоди СОТ для економіки країни в цілому
Економічні вигоди:
- Неможливо провести чітку межу між впливом вільної торгівлі на споживачів, виробників і державу. Зниження торговельних бар'єрів сприяє росту торгівлі, що веде до підвищення як державних, так і особистих доходів.
- У довгостроковій перспективі розвиток торгівлі веде до підвищення зайнятості в експортних галузях економіки, хоча короткострокове скорочення робочих місць у результаті конкуренції вітчизняних виробників із закордонними практично неминуче. Однак протекціонізм не вирішує проблеми зайнятості. Навпаки, підвищення торгових бар'єрів викликає зниження ефективності виробництва і якості вітчизняної продукції, що за умови обмеження імпорту веде до зростання цін, негативно позначається на обсягах продажу та, з рештою, на кількості робочих місць. Така ситуація склалася, наприклад, у 1980-ті рр. у США, коли були введені жорсткі обмеження на імпорт японських автомобілів.
- Застосування принципів СОТ дозволяє підвищити ефективність зовнішньоекономічної діяльності держави за рахунок зменшення тарифних і нетарифних торговельних бар'єрів. Недискримінаційний підхід, передбачуваність і прозорість економіки приваблюють партнерів і підвищують товарообіг, сприяють оптимізації діяльності і зниженню витрат компаній, створенню сприятливого клімату для торгівлі та інвестицій, припливу капіталу у країну.
Політичні вигоди:
- Уряд має більше можливостей захищатися від дій лобістських груп, здійснювати державну політику в інтересах розвитку всіх галузей економіки, а не окремих її частин, що допомагає уникнути викривлень конкурентного середовища.
- Створюються передумови для боротьби з корупцією і позитивних змін у законодавчій системі, що сприяє припливу інвестицій у країну. Застосування деяких форм нетарифних обмежень (наприклад, імпортних квот) пов'язано з можливістю корупції серед чиновників, що розподіляють ці квоти. Зараз у рамках СОТ ведеться робота щодо скорочення й усунення багатьох діючих квот.
- Прозорість та відкритість інформації, чіткі критерії безпеки, регламентовані стандарти, застосування принципу недискримінації впливають на політичну ситуацію, знижуючи можливість лобіювання рішень і маніпуляцій.
Вигоди системи СОТ для взаємовідносин між країнами:
- СОТ надає рівне право голосу всім країнам, обмежуючи у такий спосіб можливість економічного диктату великих держав. Учасникам не потрібно вести переговори щодо торговельних угод з кожним із численних партнерів, тому що відповідно до принципу недискримінації досягнуті в ході переговорів рівні зобов'язань автоматично поширюються на всіх членів СОТ.
- Система СОТ створює ефективний механізм для вирішення торговельних суперечок, що передбачає зобов'язання незастосування односторонніх дій. Кожна суперечка розглядається окремо з огляду на діючі норми і правила. Після ухвалення рішення країни концентрують свої зусилля на його виконанні, і, можливо, наступному перегляді норм і правил шляхом переговорів. Угоди СОТ створюють правову основу для прийняття чітких рішень.
- Система СОТ допомагає безперешкодному здійсненню торгівлі і з допомогою конструктивного механізму вирішення суперечок зміцнює міжнародну стабільність і співробітництво.
Процедура вирішення суперечок в рамках СОТ
Торговельні суперечки держав-членів СОТ є результатом порушених торговельних угод СОТ. Наприклад, суперечка виникає коли одна держава-член СОТ приймає законодавчий акт чи інші нормативно-правові документи, які розглядаються іншими державами-членами СОТ як протиправні відповідно зобов'язань які містяться в угодах СОТ.
Порушенням права СОТ розглядаються дії не лише керівництва держави, а й дії уряду, окремих державних органів та іноді і недержавних інституцій. Як приклад, порушенням права СОТ буде одноособове встановлення державою-членом СОТ проходження експортними/імпортними товарами (послугами) обов'язкових процедур (які не передбачаються окремими угодами СОТ) санітарного чи фітосанітарного контролю. Відповідно, кожна з держав-членів організації матиме право ініціювати процес вирішення спорів в рамках СОТ. Надалі, за результатами розгляду цього питання органом вирішення спорів СОТ такі обов'язкові процедури будуть визнані протиправними, а держава яка їх застосувала — порушником.
На відміну від ГАТТ 1947 року коли розгляд торговельних суперечок міг тягнутися десятиріччями, Уругвайський раунд запровадив чіткі та умовно швидкі строки для кожного з етапів процедури вирішення суперечок чим безумовно сприяв підвищенню її ефективності. За результатами цього раунду переговорів ряд дослідників стверджує про перехід від політико-дипломатичного методу врегулювання торговельних спорів до адміністративно-правового.
До складу Органу вирішення спорів (ОВС) входять скоріш політичні представники держав-членів СОТ, а не професійні та об'єктивні судді, арбітри чи науковці. В той же час, на відміну від політичного представництва інтересів держав в СОТ, фактичний розгляд торговельних спорів і прийняття рішень за ними здійснює не ОВС як такий, а «панелі». Цим і обумовлюється по-перше формальність «судейських» функцій ОВС, та по-друге, відповідно перехід від політичної до правової процедури вирішення спорів. Панелі утворюються згідно з положеннями «Домовленості про врегулювання суперечок».
'Процес вирішення спорів в рамках СОТ здійснюється в два етапи:' розгляд справи панеллю та розгляд справи апеляційним органом (за умов подання апеляції). Давайте зупинимось на аналізі цих етапів.
Розгляд справи Експертною групою
Приймаючи справу до розгляду, ОВС зобов'язує сторони пройти процедуру взаємних консультацій. Згідно зі ст. 4 Домовленості про врегулювання суперечок (надалі — «ДСА») консультації є обов'язковим етапом процесу вирішення спорів. Мета консультацій полягає в тому, щоб визначити чи можуть сторони по справі вирішити свої суперечки шляхом мирних переговорів. Якщо сторони по справі не здатні врегулювати суперечку на цьому етапі, впродовж 60 днів, то заявник (держава яка ініціювала процес вирішення суперечки) може вимагати, відповідно положень ДСА, заснування панелі для розгляду справи.
Заснування панелі для розгляду справи регламентується положенням ст. 6.1. ДСА. Панель засновується під час наступної зустрічі сторін після їх попередньої зустрічі на засіданні ОВС де заявник вперше вимагав про це. Така вимога повинна містити перелік спеціальних заходів чи процедур які на думку заявника порушила винна сторона. У вимозі також повинні бути зазначені норми права СОТ на яких заявник ґрунтує свої обвинувачення та стисло вказана суть спору. ОВС засновує панель в кожному такому випадку за одним можливим винятком — якщо обидві сторони по справі будуть проти заснування панелі.
За загальним правилом ст. 8.5 передбачає наявність трьох пеналістів однак за погодженістю сторін можливе збільшення їх кількості до п'яти. Стаття 8.6 передбачає, що Секретаріат СОТ має запропонувати кандидатури членів панелі сторонам по справі, причому останні можуть ветувати запропоновані кандидатури лише за наявності об'єктивних обставин. Однак, на практиці сторони по справі рідко мають можливість відхилити запропонований склад панелі. Крім того, якщо сторона чи сторони по справі не погоджуються з потенційним запропонованим їм складом панелі протягом 20 днів з моменту коли була заснована панель то кожна зі сторін має право вимагати від Генерального Директора СОТ остаточно визначити склад панелі.
Члени панелі повинні мати достатню кваліфікацію та знання права СОТ, бути фахівцями у питаннях вирішення суперечок чи міжнародними торговельними експертами. Наприклад, ними можуть бути люди які раніше були у складі панелі, представляли справу на розгляд панелі чи в минулому репрезентували держав-членів СОТ в процесі розгляду суперечок ще до створення ОВС, тобто відповідно загальним процедурам передбаченим ГАТТ 1947 року. Також до складу панелі можуть бути призначені відповідні представники держав-членів СОТ не зацікавлені по суті справи. Стаття 8.3. ДСА передбачає, що громадяни сторін по справі не можуть бути у складі панелі крім випадків коли обидві сторони по справі не погодяться на це.
Формально, рішення панелі по справі має рекомендаційний характер для ОВС, однак такі «рекомендації» можуть бути відхилені лише за умов «негативного консенсусу» усіх членів ОВС СОТ. Тобто, якщо усі члени СОТ будуть проти такої «рекомендації». По аналогії із судовим процесом, тут можна виділити два етапи: попередній розгляд справи панеллю та розгляд справи панеллю. Положення ст. 7.1 ДСА передбачає стандартний «мандат консультацій», якщо сторони не викажуть погодження на інший. Стандартний мандат консультацій включає право розгляду спірного питання на предмет його відповідності чи невідповідності угодам на порушення яких посилається заявник.
Правове регулювання процедури вирішення спорів в рамках розгляду справи панеллю закріплюється ст. 12 ДСА. Перед першим засіданням панелі, кожна зі сторін має надати їй свої письмові доводи. На першому засіданні сторони по справі та інші члени-СОТ які заявили свій інтерес у справі також надають свої доводи та аргументи однак зазвичай в усній формі. На другому засіданні сторони по справі надають свої доводи у письмовій формі. Мета надання доводів у письмовій формі, під час другого засідання панелі, полягає у необхідності як змістовного спростування аргументів наданих противною стороною під час першого засідання, так і фактичного підтвердження своїх власних аргументів.
Якщо якась із сторін під час розгляду справи панеллю підіймає наукові, експертні чи інші питання які потребують участі кваліфікованих спеціалістів то панель може запросити таких спеціалістів та/чи групу таких спеціалістів для надання висновку. Прийнявши експертний висновок та заслухавши відгуки сторін на нього панель приймає рішення та надає сторонам для ознайомлення описову його частину (факти та аргументацію) відповідно до якої сторони мають два тижні щоб привнести свої коментарі та/чи аргументи. За результатами вказаного двотижневого періоду панель надає сторонам уточнене рішення, яке має характер «проміжного відгуку», однак з уточненням виявлених порушень та відповідних висновків панелі.
Після цього сторони мають тиждень для надання своїх коментарів щодо цього проміжного відгуку панелі. Після вказаного періоду для надання сторонами своїх коментарів починається новий двотижневий період протягом якого панель розглядає доводи сторін та за своїм рішенням може або додатково призначити засідання (у ці два тижні) або остаточно вирішити справу. Три тижні по тому, це рішення панелі розповсюджується поміж усіма іншим державам-членам СОТ для ознайомлення.
Згідно з положенням ст. 16.4 ДСА вказане рішення панелі стає рекомендацією чи рішенням ОВС якщо: 1) протягом 60 днів не буде відхилено консенсусом ОВС; 2)протягом 60 днів «винна» сторона офіційно не повідомить ОВС про своє рішення подати апеляцію до Апеляційного органу.. Кожна зі сторін має право подати апеляцію.
Апеляційний розгляд
Кожна апеляційна заява розглядається трьома членами АО. АО складається з сіми членів які назначаються ОВС на чотири роки. Член АО може лише раз бути переобраним на другий строк. Крім того, членом АО може бути лише відома у професійних кругах людина, яка має достатній авторитет та довіру. Також члени АО мають бути фахівцями з права СОТ та добре розумітися у міжнародних торговельних відносинах.
На відміну від члена панелі, який може бути представником незацікавленої у спорі держави, член АО не може бути якимось чином пов'язаним із державною службою, тобто не може бути на посаді держслужбовця жодної з держав.
Апеляційний розгляд справи не передбачає повністю новий її перегляд, а лише перевірку суто правових її аспектів та насамперед правильності інтерпретації панеллю тих чи інших положень угод СОТ. Потрібно відмітити, що АО не має компетенції розглядати нові факти чи переглядати вірність вже наданих доказів. Відповідно до положень ст. 17.5 ДСА апеляційний розгляд справи не повинен перевищувати 60 днів, однак у особо складних випадках він може бути пролонгованим ще на 30 днів. За результатами апеляційного розгляду готується рішення-відгук, яке далі надається ОВС для затвердження.
Рішення-відгук АО вважається автоматично затвердженим ОВС якщо протягом 30 днів воно не буде відхилено за консенсусом ОВС (тобто консенсусом представників усіх країн-членів СОТ).
Критика
Встановленою ціллю СОТ є підтримка вільної торгівлі та економічного зростання. Багато людей[] аргументують думку, що вільна торгівля не допомагає зробити життя звичайних людей процвітаючим, а лише робить багатих (країн та людей) багатшими. СОТ часто звинувачують в частковому та нечесному ухилі в бік міжнародних корпорацій та багатих націй.
Критики доводять, що малі країни у СОТ користуються незначним впливом, і всупереч цілі СОТ, замість допомоги країнам, що розвиваються, впливові нації у СОТ фокусуються на своїх власних комерційних інтересах. Вони також стверджують, що принципи здоров'я, безпеки та охорони довкілля стабільно ігноруються.
Світова організація торгівлі й медичні препарати
Спроба СОТ знайти баланс між інтересами виробників і споживачів товарів медичного призначення вбачається в Преамбулі до ТРІПС де вказується, що захист та контроль за дотриманням прав ІВ «повинні сприяти запровадженню технологічних нововведень та передачі і розповсюдженню технологій для обопільної вигоди виробників і користувачів» технологічних знань «у такий спосіб, що сприяє соціальному та економічному добробуту, а також балансу прав і обов'язків» (див. Д. М. Чибісов).
Тобто, базовий принцип — використовувати результати інтелектуальної діяльності у спосіб, який не призводять до надмірної матеріальної шкоди законним інтересам її власника.
Однак, не зважаючи на текст Преамбули, з моменту прийняття ТРІПС виникли побоювання, що більша цінова влада, яку отримали фармацевтичні компанії, позначиться на доступності ліків в особливо бідних державах-членах СОТ. Як свідчить історія, такі побоювання були ґрунтовними та виправдались коли епідемія ВІЛ/СНІДу почала швидко поширюватись по територіях країн, що розвивалися, а вартість антиретровірусних препаратів робила їх недоступними для місцевого населення.
За умов стрімкого поширення епідемії, деякі члени СОТ, що розвиваються, зупинили процес патентування іноземних антиретровірусних препаратів, що дозволило їм копіювати та виробляти останні не сплачуючи ліцензійних виплат.
Це призвело до появи так званих «дженериків». Фактично, це копії запатентованих препаратів вартість яких у декілька разів менша вартості оригіналів. Поняття «дженеричні» препарати означає препарати які мають подібні з оригінальними препаратами властивості, але дешевші в середньому на 40 відсотків, за рахунок виключення з їх собівартості ліцензійних виплат, тобто виплат в тому числі за їх інтелектуальну складову. Пізніше виробництвом дженеричних препаратів зайнялися і розвинені держави.
Наприклад, США у 2001 р. під час епідемії «сибірки» погодилися надати примусові ліцензії на запатентований препарат «Ципрофлоксацин», що призвело до стрімкого падіння цін на нього.
Того ж року бразильська фармацевтична компанія «Рош» стала продавати антиретровіруси «Вірацепт» зі знижкою 40 відсотків після того, як було оголошено про видачу примусових ліцензій на його виробництво місцевій лабораторії. Так, у період з 2003 по 2010 р. щонайменше десять різних держав надали примусові ліцензії на виробництво тих чи інших лікарських препаратів[].
Україна та СОТ
Історія переговорного процесу зі вступу України до СОТ
В радянському минулому Україна була членом Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) — аналога GATT країн Варшавського пакту. У незалежній Україні приєднання до СОТ був одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядався як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного та прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України. На початку 2005 року Президент Віктор Ющенко проголосив приєднання України до Світової організації торгівлі одним із першочергових пріоритетів зовнішньоекономічної політики на 2005 рік. Членство в СОТ було також умовою Європейської комісії для початку переговорів щодо створення спільної торговельної зони.
Загалом процес приєднання України до СОТ передбачав дві головні складові:
- проведення двосторонніх та багатосторонніх переговорів та підписання угод з доступу до ринків товарів та послуг з країнами-членами Робочої групи СОТ;
- гармонізація законодавства України відповідно до вимог угод СОТ.
Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 17 грудня 1993 року, коли було прийнято рішення про створення Робочої групи (РГ) з розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ/СОТ. Наступним кроком, відповідно до процедури приєднання, стало подання на розгляд Робочої групи 28 червня 1994 року Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України. Після ознайомлення членів РГ з Меморандумом та завершення етапу запитань та відповідей розпочалися переговори про вступ у багатосторонньому форматі. З того часу в середньому раз на рік відбувалися офіційні засідання РГ, а з 1997 року розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами-членами РГ. В цілому до складу РГ з розгляду заявки України щодо приєднання до СОТ увійшло 49 країн (країни ЄС вели переговори як один учасник РГ).
У 2003–2006 роках було значно активізовано переговорний процес між Україною та СОТ. Зокрема, протягом цього періоду було забезпечено:
- проведення 7-ох засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ;
- проведення двосторонніх переговорів з 35 країнами-членами СОТ.
Протягом 2003—2006 років підписано 35 з 49 двосторонніх протоколів з доступу до ринків товарів та послуг:
- у 2003 році (11) з Бразилією, Болгарією, Естонією, ЄС, Ізраїлем, Кубою, Польщею, Словаччиною, Таїландом, Чехією, Угорщиною;
- у 2004 році (10) з Аргентиною, Гондурасом, Домініканською Республікою, Литвою, Малайзією, Монголією, Парагваєм, Туреччиною, Швейцарією, Шрі-Ланкою;
- у 2005 році (9) з Сальвадором, Молдовою, Норвегією, Індонезією, Японією, Ісландією, Хорватією, Еквадором та Китаєм;
- у 2006 році (5 протоколів) з США, Панамою, Австралією, Єгиптом та Колумбією.
Також завершено переговори із Перу, Вірменією та Тайванем. Тривали переговори з Киргизстаном.
Протягом 2005–2006 років було вирішено низку проблемних питань, які уповільнювали переговори між Україною та РГ СОТ.
Зокрема, було:
- усунуто податкові пільги, що надавались окремим підприємствам промисловості;
- встановлено однакові ставки акцизного збору на вітчизняні та імпортні транспортні засоби відповідно до принципу національного режиму;
- усунуто звільнення від ПДВ та податку на прибуток, платежів у Державний інноваційний фонд, від ПДВ та митних зборів на імпорт сировини, матеріалів, обладнання та товарів (не вироблених в Україні), які призначались для використання в межах технологічних парків;
- усунуто пільги у спеціальних економічних зонах та особливі режими для інвестиційної діяльності. Зокрема, всі звільнення від сплати мита на імпорт, ПДВ, акцизних зборів, квот та ліцензій, податку на прибуток, платежів у фонд соціального страхування безробіття, збору у Державний інноваційний фонд та обов'язкового продажу валютних надходжень;
- скасовано вимогу продажу Національному банку України 50 % суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності при реалізації зовнішньоторговельних контрактів;
- скасовано дискримінаційний підхід до іноземних компаній щодо використання податкових векселів при розрахунках з бюджетом;
- скасовано режим ліцензування і квотування експорту деяких видів продукції;
- встановлено фіксовану плату за видачу експортних ліцензій, що відповідає вартості надання зазначеної послуги замість плати в адвалерному еквіваленті до вартості контракту;
- скасовано додатковий збір при імпорті нафтопродуктів.
16 січня 2008 року Україна і ЄС на переговорах в Лондоні врегулювали питання експортних мит, знявши останню перешкоду на шляху України до СОТ.
За чотирнадцять років переговорів було завершено двосторонні переговори про доступ до ринків товарів та послуг з 52 країнами-членами СОТ, прийнято більше 50 законів необхідних для адаптації українського законодавства до вимог Світової організації торгівлі.
Найбільш відчутний і важливий прорив в переговорному процесі був досягнутий протягом 2005—2007 років, коли Україна отримала статус країни з ринковою економікою з боку ЄС та США, була скасована поправка Джексона-Вейніка, завершені переговори з найважливішими країнами-членами СОТ.
Україна і СОТ
5 лютого 2008 р. на засіданні Генеральної Ради Світової організації торгівлі прийнято рішення про приєднання України до Марракеської угоди про заснування СОТ. Того ж дня Президент України Віктор Ющенко та керівники СОТ підписали угоду про вступ України до організації.
У Верховної Ради України було п'ять місяців для ратифікації цієї угоди. У цей же день було оприлюднено пресреліз СОТ стосовно зобов'язань України.
10 квітня 2008 року Верховна Рада ратифікувала протокол про вступ України до Світової організації торгівлі 411 голосами. 16 квітня МЗС України направило ноту генеральному секретареві СОТ, в якій повідомило керівництво СОТ про ратифікацію Протоколу про вступ України до цієї організації. Також було ухвалено постанову Кабінету Міністрів. 16 травня Україна стала 152-им офіційним членом СОТ.
Позови України до СОТ
18 вересня 2023 року, згідно повідомлення пресслужби Мінекономіки України з посиланням на очільницю міністерства Юлію Свириденко, Україна подала позови до СОТ проти Польщі, Словаччини та Угорщини через заборону на імпорт зерна. В свою чергу, вже 19 вересня 2023 року, президент Польщі Анджей Дуда, після свого виступу на Генасамблеї ООН, заявив, що Україна має пам'ятати, що отримує допомогу від Польщі. «Було б добре, щоб Україна пам'ятала, що вона отримує від нас допомогу, і пам'ятала, що ми також є транзитною країною для України», — сказав польський президент.
5 жовтня 2023 року, згідно повідомлення торгового представника України Тараса Качки, Україна “поставила на паузу” розгляд скарги до СОТ на Польщу, Угорщину та Словаччину.
Див. також
Примітки
- https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592
- Ngozi Okonjo-Iweala Becomes First Woman, African To Lead World Trade Organization — Forbes, 2021.
- WTO | Members and Observers
- https://www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/what_stand_for_e.htm
- https://www.icao.int/about-icao/Pages/Invited-Organizations.aspx
- Чибісов Д. М. «Становлення міжнародного економічного правопорядку у 1945—1995 роках: історико-правовий аналіз Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року» // Південноукраїнський правничий часопис № 2, 2011 р. сс. 215—218
- Hart, Jeffrey A (2010). The politics of international economic relations (вид. 7th ed.). Boston, MA: Wadsworth Cengage Learning. ISBN .
- Фінанси. ЮА: Україна створила прецедент, запропонувавши СОТ переглянути мита майже за 400 позиціями[недоступне посилання]
- Чибісов Д. М. «Процедура вирішення спорів в рамках Світової організації торгівлі: теорія і практика» сс. 135—144 // Актуальні проблеми політики: зб.наук.пр. / гол. Ред.. С. В. Ківалов; відп. за. Вип. Л. І. Кормич. — Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія»: Південноукраїнський центр тендерних проблем, 2011. — Вип.. 42. — 352 с.
- Інституційно-організаційна система регулювання світових галузевих ринків. // Автор: А. Ігнатюк, д-р екон. наук, доц., Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 123/2011, с. 18-24
- Fink, C. (2003). «Implementing the Doha Mandate on TRIPS and Public Health.» Trade Note 5. (Trade Department, The World Bank).
- WTO: 2008 PRESS RELEASES Press/511 5 February 2008. WTO welcomes Ukraine as a new member(англ.)
- Кореспонлент: СОТ оприлюднила умови вступу України
- СОТ дає Україні п'ять років
- http://www.president.gov.ua/news/9927.html [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] Україна стала 152-им членом СОТ
- Україна подала до СОТ позови проти Польщі, Словаччини та УгорщиниЮ, які заборонили імпорт української агропродукції - Юлія Свириденко. 18.09.2023, 18:46
- Україна подала позови в СОТ проти Польщі, Словаччини та Угорщини. // Автор: Андрій Стець, 18.09.2023, 19:49
- Дуда щодо суперечки навколо зерна: "Україна має пам'ятати, що отримує допомогу від Польщі". 19.09.2023
- Україна призупинила скарги на Польщу, Угорщину та Словаччину в СОТ. 05.10.2023, 22:57
Джерела та література
- А. Ю. Мартинов. Світова організація торгівлі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 478. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Світова організація торгівлі |
- ВСЕСВІТНЯ ТОРГОВА ОРГАНІЗАЦІЯ //Фармацевтична енциклопедія
- В ході написання статті були використані матеріали
- Сайт Світової організації торгівлі (англ.)
- Доусон Л. Р. та інші. Комерційна дипломатія: торговельна політика і право: Навчальний посібник. — Львів: Астролябія, 2005. — 520 c.
- Умови та зобов'язання взяті Україною при втсупі до СОТ
Література
- В. Батрименко. Світова організація торгівлі // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.655
- Глобалізація, СОТ: конкурентні позиції України: матеріали наук.-практ. конф., 27 берез. 2007 р. / [редкол.: В. П. Черевань та ін.]. — К. : ЕксОб, 2007. — 188 с. : іл., табл. ; 20 см. — У надзаг.: Київ. ун-т ринк. відносин, Укр. союз промисловців та підприємців. —
- Механізм врегулювання суперечок в рамках СОТ та огляд торгової політики України : [підручник] / В. Довгань. – Львів : Панорама, 2016. – 320 с. – .
- Світова організація торгівлі: підруч. / С. Осика, В. Пятницький. — К. : К. І. С., 2004. — 516 с.
Посилання
- Світова організація торгівлі // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svitova organizaciya torgivli SOT angl World Trade Organization WTO mizhnarodna organizaciya yaka pochala diyati 1 sichnya 1995 roku zadlya liberalizaciyi mizhnarodnoyi torgivli ta regulyuvannya torgovo politichnih vidnosin krayin chleniv Svitova organizaciya torgivliangl World Trade Organization fr Organisation mondiale du commerce isp Organizacion Mundial del ComercioAbreviaturaOMC fr OMC isp WTO angl Tipmizhnarodna organizaciya 1 Zasnovano1 sichnya 1995Pravovij statussub yekt mizhnarodnogo pravaZasadiMarrakeshska ugodaSferadKrayina ShvejcariyaShtab kvartiradMisce diyalnostidOficijni movianglijska francuzka ispanskaOfis golovidKerivnikNgozi Okondzho Iveala 1 bereznya 2021 2 Chleniv164 krayina 3 Shtat pracivnikiv640 osib 2018 4 PartnerstvoMizhnarodna organizaciya civilnoyi aviaciyi 5 Dochirnya i organizaciya yi dByudzhet197 200 000 Fr 2018 Vebsajt wto org Svitova organizaciya torgivli u Vikishovishi Krayini chleni SOT stanom na 2013 rik Chleni Chleni predstavleni takozh cherez Yevropejskij Soyuz Sposterigachi Ne chleni Za ostanni roki znachno rozshirilasya sfera diyalnosti SOT yaka na sogodni daleko vihodit za ramki vlasne torgovelnih stosunkiv SOT ye potuzhnoyu i vplivovoyu mizhnarodnoyu strukturoyu zdatnoyu vikonuvati funkciyi mizhnarodnogo ekonomichnogo regulyuvannya Chlenstvo u SOT stalo na sogodni praktichno obov yazkovoyu umovoyu dlya bud yakoyi krayini sho pragne integruvatisya v svitove gospodarstvo Procesi stvorennya stanovlennya j rozshirennya SOT ne buli prostimi ta odnoznachnimi Hocha za ostanni 30 rokiv masiv zagalnih pravil SOT nadzvichajno zris SOT use she bazuyetsya na principi dvostoronnih peregovoriv mizh chlenami z metoyu vzayemnogo vidkrittya yihnih rinkiv Chleni SOT formulyuyuchi vimogi do krayin pretendentiv stosovno dostupu do yihnih rinkiv vidstoyuyut interesi vlasnih pidpriyemstv zahishayuchi takim chinom vlasne virobnictvo ta robochi miscya Tomu peregovornij proces ye neprostim i yak pravilo trivalim Istoriya stvorennyaStvorennya sistemi GATT Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni u sviti pid egidoyu OON pochalisya peregovori pro stvorennya Svitovoyi organizaciyi torgivli SOT U hodi Konferenciyi OON u 1948 r bula prijnyata Gavanska hartiya yakoyu zatverdzhuvavsya Statut SOT Odnak Gavanska hartiya tak i ne nabrala chinnosti oskilki parlamenti deyakih krayin u tomu chisli SShA vidmovilisya ratifikuvati Ugodu pro Statut SOT Istoriya pidpisannya GATT 1947 1945 roku koli SShA zaproponuvali stvoriti Mizhnarodnu torgovelnu organizaciyu MTO Stvorennyam MTO zajmalasya Ekonomichna i socialna rada OON EKOSOR a rozrobka Statutu Hartiyi MTO zdijsnyuvalasya na Londonskij 1946 Zhenevskij 1947 ta Gavanskij konferenciyah 1947 r 1948 r Rezultat roboti buv produktivnij Napriklad bulo prijnyato 45 tis tarifnih znizhok ekvivalentno 10 mlrd dol SShA yaki u majbutnomu stali principovimi oznakami liberalizovanogo rinku bazoyu dlya mizhnarodnoyi torgivli 1947 roku ci znizhki buli zatverdzheni u pravilah mizhnarodnoyi torgivli ta zakripleni u Rozdili IV statutu MTO yakij otrimav nazvu Generalna ugoda z tarifiv i torgivli vid angl General Agreement on Tariffs and Trade a statut MTO Gavanska hartiya Statut takozh mistiv normi sho regulyuvali obmezhuvalnu torgovelnu praktiku vikoristannya mizhnarodnih torgovih ugod yak form stabilizaciyi sirovinnih rinkiv zakriplyuvav princip najbilshogo spriyannya PNB i princip nediskriminaciyi pri vstanovlenni bud yakih zaboron abo obmezhen u torgivli Statut buv pidpisanij bilsh nizh 50 derzhavami svitu U toj zhe chas nayavnist uzhe sformovanoyi sistemi preferencijnoyi torgivli v mezhah derzhav Britanskoyi spivdruzhnosti ne spriyali dostatnij pidtrimci proektu zi stvorennya novoyi sistemi preferencij U rezultati diskusij do Gavanskoyi hartiyi bulo vneseno veliku kilkist vipravlen i vinyatkiv yaki ne vlashtuvali SShA Vidpovidno 1949 roku Prezident SShA ne stav vnositi Ugodu pro stvorennya MTO na ratifikaciyu Senatu 1950 roku uryad SShA publichno vidmovivsya vid MTO Takim chinom GATT 1947 r stav yedinim mizhnarodnim dokumentom sho regulyuvav torgivlyu v pislyavoyennomu sviti na nastupni 45 rokiv U hodi roboti nad Statutom SOT predstavniki 23 krayin pochali shukati mozhlivosti zmenshennya protekcionizmu v mizhnarodnij torgivli Rezultatom takoyi roboti bulo prijnyattya 45 tisyach tarifnih znizhok a takozh zatverdzhennya pravil mizhnarodnoyi torgivli sho stali nazivatisya Generalnoyu ugodoyu z tarifiv i torgivli angl General Agreement on Trade and Tariffs GATT GATT nabrala chinnosti z 1 sichnya 1948 roku Umovami GATT spochatku ne peredbachalosya stvorennya mizhnarodnoyi organizaciyi Normi GATT diyali yak zvichajnij mizhnarodnij dogovir Zmini j dopovnennya norm mogli zdijsnyuvatisya vinyatkovo v ramkah mizhnarodnih konferencij sho imenuvalisya raundami Zavdyaki zaprovadzhenogo zaznachenoyu ugodoyu mehanizmu obmezhennya tarifiv proces liberalizaciyi torgivli prosuvavsya povilno prote vpevneno Usogo z 1946 po 1994 bulo provedeno visim raundiv bagatostoronnih torgovelnih peregovoriv u ramkah GATT 1947 Zheneva Shvejcariya 1949 Annesi Franciya 1951 Turki Velika Britaniya 1956 Zheneva Shvejcariya 1960 1961 Zheneva Shvejcariya Dillon raund 1964 1967 Zheneva Shvejcariya Kennedi raund 1973 1979 Zheneva Shvejcariya Tokio raund 1986 1993 Zheneva Shvejcariya Urugvajskij raund Rezultatom kozhnogo z raundiv bulo prijnyattya novih ugod sho regulyuyut rizni aspekti mizhnarodnoyi torgivli zokrema zmenshuyut mitni stavki Serjoznim nedolikom sistemi GATT bula vidsutnist institucijnoyi osnovi tobto mizhnarodnoyi organizaciyi yak takoyi Ugodi GATT ne mali obov yazkovogo harakteru dlya krayin uchasnikiv GATT U podalshomu kodeksi prisvyacheni regulyuvannyu subsidij i kompensacijnih zahodiv tehnichnih bar yeriv u torgivli licenzuvannyu importu mitnoyi ocinki j antidempingovih zahodiv stali skladovoyu chastinoyu Ugodi pro utvorennya Svitovoyi organizaciyi torgivli Voni stali obov yazkovimi dlya vsih yiyi chleniv Urugvajskij raund torgovelnih peregovoriv i stvorennya SOT Ostannim raundom bagatostoronnih torgovelnih peregovoriv u ramkah kompleksu mizhnarodnih ugod GATT buv vosmij Urugvajskij raund sho pochavsya u veresni 1986 r u Punta del Este Urugvaj Prijnyatij poryadok dennij vklyuchav pitannya sho rozshiryuyut ramki mizhnarodnoyi torgovelnoyi politiki i pitannya stvorennya povnocinnoyi mizhnarodnoyi organizaciyi yak takoyi Do obgovorennya buli vklyucheni pitannya regulyuvannya torgivli poslugami j intelektualnoyi vlasnosti zdijsnennya mizhnarodnih investicij Najskladnishim na sesiyah Urugvajskogo raundu peregovoriv zalishalosya pitannya dopusku na rinki silskogospodarskoyi produkciyi U kvitni 1994 roku bilshist uchasnikiv peregovornogo procesu 123 uchasnikiv z 125 u Marrakeshi Marokko pidpisali Zaklyuchnij akt Urugvajskogo raundu torgovelnih peregovoriv i Marrakeshsku deklaraciyu yakoyu zasnovuvalasya Svitova organizaciya torgivli Peregovori v ramkah GATT 1947 roku buli zaversheni Na sogodnishnij den GATT 1994 roku yak ugoda pro torgivlyu tovarami ye odniyeyu z osnovnih ugod v ramkah SOT Yiyi dopovnyuyut Generalna ugoda z torgivli poslugami angl General Agreement on Trade in Services GATS ta Ugoda pro torgovelni aspekti prav intelektualnoyi vlasnosti angl Agreement on Trade Related Aspects of Intellectual Property Rights TRIPS Pro SOTShtab kvartira Centre William Rappard Zheneva Shvejcariya Status i sfera diyalnosti Zgidno zi statteyu VIII Marrakeskoyi ugodi pro utvorennya Svitovoyi organizaciyi torgivli SOT ye mizhnarodnoyu mizhuryadovoyu organizaciyeyu stvorenoyu zgidno z normami mizhnarodnogo prava SOT mozhe diyati nezalezhno vid voli kozhnoyi krayini chlena ciyeyi organizaciyi Prote taka diyalnist SOT zdijsnyuyetsya vinyatkovo cherez stvoreni neyu organi Ministersku konferenciyu Generalnu radu i Sekretariat Diyalnist SOT mozhe zdijsnyuvatisya vinyatkovo v ramkah yiyi kompetenciyi viznachenoyi Marrakeskoyu ugodoyu i prijnyatimi na yiyi osnovi inshimi dokumentami Zgidno z Marrakeskoyu ugodoyu SOT zabezpechuye zagalnu institucijnu osnovu dlya zdijsnennya torgovelnih vidnosin mizh yiyi chlenami tobto utvoryuye mizhnarodnij forum z robochimi organami V jogo ramkah mozhut zdijsnyuvatisya mizhnarodni peregovori yak mizh usima chlenami SOT tak i mizh okremimi uchasnikami Sfera regulyuvannya SOT mozhe buti rozshirena za rahunok majbutnih ugod yaki budut vklyucheni v zagalnu sistemu SOT Cili Cili SOT viznacheno v preambuli Marrakeskoyi Ugodi pro utvorennya SOT Osnovnimi z nih ye pidvishennya zhittyevogo rivnya zabezpechennya povnoyi zajnyatosti postijne zrostannya dohodiv i efektivnogo popitu rozshirennya virobnictva tovariv i poslug ta torgivli nimi optimalne vikoristannya svitovih resursiv zgidno z cilyami stalogo rozvitku zahist i zberezhennya navkolishnogo seredovisha zabezpechennya dlya krayin sho rozvivayutsya i najmensh rozvinenih krayin takoyi uchasti v mizhnarodnij torgivli yaka b vidpovidala potrebam yih ekonomichnogo rozvitku Chleni Div takozh Spisok krayin chleniv Svitovoyi organizaciyi torgivli Stanom na 29 lipnya 2016 roku do SOT vhodit 164 chleni z yakih 160 ce derzhavi a 4 mitni teritoriyi 160 krayin svitu chleniv SOT z 192 ce ponad 97 obsyagu svitovoyi torgivli blizko 85 svitovogo VVP ta ponad 85 naselennya svitu Pri comu 23 krayini perebuvayut u stadiyi peregovornogo procesu pro vstup do SOT zokrema Alzhir Andorra Azerbajdzhan Bagami Bilorus Butan Bosniya i Gercegovina Yemen Laoska Narodno Demokratichna Respublika Livan Serbiya Sudan Uzbekistan Ukrayina nabula povnopravnogo chlenstva v SOT 16 travnya 2008 roku Principi Regulyuvannya mizhnarodnoyi torgivli v ramkah SOT zdijsnyuyetsya na bazi osnovnih pravil i principiv sered yakih odnim z najvazhlivishih ye princip nediskriminaciyi Vin oznachaye sho vsi kontraktni storoni chleni SOT zobov yazani nadavati odna odnij odnakovo spriyatlivi umovi Takim chinom zhodna krayina ne povinna robiti vinyatki dlya inshoyi abo zastosovuvati shodo neyi diskriminacijnij pidhid Princip nediskriminaciyi podilyayetsya na sub princip rezhimu najbilshogo spriyannya yakij zastosovuyetsya do zovnishnih rinkiv ta sub princip nacionalnogo rezhimu yakij stosuyetsya vnutrishnogo rinku Rezhim najbilshogo spriyannya peredbachaye nadannya odnakovih perevag vsim krayinam v razi nadannya pevnoyi perevagi odnij krayini Napriklad derzhava chlen SOT nadaye okremij krayini yaka neobov yazkovo ye chlenom SOT deyaki pilgi v torgivli pevnoyu poslugoyu Zaznachena krayina povinna zgidno z rezhimom najbilshogo spriyannya vstanoviti shodo inshih derzhav chleniv SOT odnakovij pilgovij rezhim Takim chinom viklikayetsya multiplikatornij efekt yakij zabezpechuye poshirennya pilg nadanih okremij krayini na vsi derzhavi chleni sho i spriyaye podalshij liberalizaciyi torgivli Dopuskayutsya takozh vinyatki iz zaznachenogo principu termin diyi yakih obmezhenij do 10 rokiv ta yaki pereglyadayutsya cherez 5 rokiv pislya vprovadzhennya z metoyu perevirki isnuvannya umov sho zumovili yihnyu neobhidnist Nacionalnij rezhim zaboronyaye diskriminaciyu inozemnih tovariv ta poslug napriklad yaksho derzhava subsidiyuye vitchiznyanogo oferenta poslug todi pravo na subsidiyi povinen takozh otrimati inozemnij oferent Oskilki taki polozhennya stosuyutsya zokrema audiovizualnoyi produkciyi derzhavnih universitetiv dityachih sadkiv tosho voni vvazhayutsya problematichnimi tomu sho viklikayut primusovu komercializaciyu pevnih sfer ekonomiki Princip vzayemnosti yakij v nash chas osoblivo stosuyetsya Ukrayini zaznachaye sho krayina yaka vstupaye v SOT otrimaye pevni perevagi ale i bere na sebe pevni zobov yazannya U zv yazku z cim vazhlivo takozh zaznachiti sho zhodna krayina de fakto ne mozhe vidstupiti vid poperedno vzyatih na sebe zobov yazan v zv yazku z ekonomichnimi naslidkami dlya neyi Princip zobov yazannya tarifni zobov yazannya stvoreni chlenami SOT pronumerovani u specialnomu spisku Cej spisok vstanovlyuye mezhu zobov yazan krayina mozhe zminiti svoyi zobov yazannya ale lishe pislya peregovoriv zi svoyimi torgovimi partnerami sho mozhe takozh oznachati vidshkoduvannya yim groshovih vtrat Yaksho vidshkoduvannya ne nadano to krayina pozivach mozhe iniciyuvati proceduru obgovorennya i virishennya danoyi problemi na rivni SOT Princip zapobizhnih zahodiv u pevnih vipadkah uryad maye pravo vvesti obmezhuvalni zahodi shodo torgivli Perevagi torgovoyi sistemi Praktichno vsi veliki derzhavi zaraz ye chlenami SOT Okrim suto ekonomichnih perevag yaki dosyagayutsya shlyahom znizhennya bar yeriv u torgivli sistema SOT pozitivno vplivaye na politichnu i socialnu situaciyu v krayinah a takozh na individualnij dobrobut gromadyan Perevagi SOT dlya spozhivachiv Sistema SOT zaohochuye konkurenciyu i znizhuye torgovelni bar yeri vnaslidok chogo spozhivachi vigrayut Najochevidnisha vigoda vilnoyi torgivli dlya spozhivacha ce znizhennya vartosti zhittya U rezultati znizhennya protekcionistskih torgovelnih bar yeriv deshevshayut gotovi importovani tovari i poslugi a takozh vitchiznyana produkciya u virobnictvi yakoyi vikoristovuyutsya importni komplektuyuchi Yak pravilo mitni tarifi derzhavni virobnichi subsidiyi i kilkisni obmezhennya importu vedut ne do zahistu vitchiznyanogo rinku a do pidvishennya vartosti zhittya Tak u Velikij Britaniyi spozhivachi platyat na 500 miljoniv funtiv u rik bilshe za odyag cherez torgovelni obmezhennya na import tekstilyu dlya kanadciv cya suma stanovit priblizno 780 mln kanadskih dolariv Pokazovo sho liberalizaciya sektoru telekomunikacij u Yevropejskomu Soyuzi prizvela do znizhennya cin za poslugi v serednomu na 7 10 Shirshij vibir tovariv i poslug takozh bezsumnivna perevaga vilnoyi torgivli Zovnishnya konkurenciya stimulyuye efektivne vitchiznyane virobnictvo oposeredkovano znizhuye cini i pidvishuye yakist vitchiznyanoyi produkciyi U rezultati aktivnishogo tovaroobminu rozvivayutsya novi tehnologiyi yak ce vidbulosya napriklad z mobilnim zv yazkom Zbilshennya eksportu vitchiznyanoyi produkciyi takozh zbilshuye dohodi virobnikiv podatkovi nadhodzhennya v byudzhet a otzhe i dohodi ta dobrobut naselennya v cilomu Vigodi SOT dlya ekonomiki krayini v cilomu Ekonomichni vigodi Nemozhlivo provesti chitku mezhu mizh vplivom vilnoyi torgivli na spozhivachiv virobnikiv i derzhavu Znizhennya torgovelnih bar yeriv spriyaye rostu torgivli sho vede do pidvishennya yak derzhavnih tak i osobistih dohodiv U dovgostrokovij perspektivi rozvitok torgivli vede do pidvishennya zajnyatosti v eksportnih galuzyah ekonomiki hocha korotkostrokove skorochennya robochih misc u rezultati konkurenciyi vitchiznyanih virobnikiv iz zakordonnimi praktichno neminuche Odnak protekcionizm ne virishuye problemi zajnyatosti Navpaki pidvishennya torgovih bar yeriv viklikaye znizhennya efektivnosti virobnictva i yakosti vitchiznyanoyi produkciyi sho za umovi obmezhennya importu vede do zrostannya cin negativno poznachayetsya na obsyagah prodazhu ta z reshtoyu na kilkosti robochih misc Taka situaciya sklalasya napriklad u 1980 ti rr u SShA koli buli vvedeni zhorstki obmezhennya na import yaponskih avtomobiliv Zastosuvannya principiv SOT dozvolyaye pidvishiti efektivnist zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti derzhavi za rahunok zmenshennya tarifnih i netarifnih torgovelnih bar yeriv Nediskriminacijnij pidhid peredbachuvanist i prozorist ekonomiki privablyuyut partneriv i pidvishuyut tovaroobig spriyayut optimizaciyi diyalnosti i znizhennyu vitrat kompanij stvorennyu spriyatlivogo klimatu dlya torgivli ta investicij priplivu kapitalu u krayinu Politichni vigodi Uryad maye bilshe mozhlivostej zahishatisya vid dij lobistskih grup zdijsnyuvati derzhavnu politiku v interesah rozvitku vsih galuzej ekonomiki a ne okremih yiyi chastin sho dopomagaye uniknuti vikrivlen konkurentnogo seredovisha Stvoryuyutsya peredumovi dlya borotbi z korupciyeyu i pozitivnih zmin u zakonodavchij sistemi sho spriyaye priplivu investicij u krayinu Zastosuvannya deyakih form netarifnih obmezhen napriklad importnih kvot pov yazano z mozhlivistyu korupciyi sered chinovnikiv sho rozpodilyayut ci kvoti Zaraz u ramkah SOT vedetsya robota shodo skorochennya j usunennya bagatoh diyuchih kvot Prozorist ta vidkritist informaciyi chitki kriteriyi bezpeki reglamentovani standarti zastosuvannya principu nediskriminaciyi vplivayut na politichnu situaciyu znizhuyuchi mozhlivist lobiyuvannya rishen i manipulyacij Vigodi sistemi SOT dlya vzayemovidnosin mizh krayinami SOT nadaye rivne pravo golosu vsim krayinam obmezhuyuchi u takij sposib mozhlivist ekonomichnogo diktatu velikih derzhav Uchasnikam ne potribno vesti peregovori shodo torgovelnih ugod z kozhnim iz chislennih partneriv tomu sho vidpovidno do principu nediskriminaciyi dosyagnuti v hodi peregovoriv rivni zobov yazan avtomatichno poshiryuyutsya na vsih chleniv SOT Sistema SOT stvoryuye efektivnij mehanizm dlya virishennya torgovelnih superechok sho peredbachaye zobov yazannya nezastosuvannya odnostoronnih dij Kozhna superechka rozglyadayetsya okremo z oglyadu na diyuchi normi i pravila Pislya uhvalennya rishennya krayini koncentruyut svoyi zusillya na jogo vikonanni i mozhlivo nastupnomu pereglyadi norm i pravil shlyahom peregovoriv Ugodi SOT stvoryuyut pravovu osnovu dlya prijnyattya chitkih rishen Sistema SOT dopomagaye bezpereshkodnomu zdijsnennyu torgivli i z dopomogoyu konstruktivnogo mehanizmu virishennya superechok zmicnyuye mizhnarodnu stabilnist i spivrobitnictvo Procedura virishennya superechok v ramkah SOTTorgovelni superechki derzhav chleniv SOT ye rezultatom porushenih torgovelnih ugod SOT Napriklad superechka vinikaye koli odna derzhava chlen SOT prijmaye zakonodavchij akt chi inshi normativno pravovi dokumenti yaki rozglyadayutsya inshimi derzhavami chlenami SOT yak protipravni vidpovidno zobov yazan yaki mistyatsya v ugodah SOT Porushennyam prava SOT rozglyadayutsya diyi ne lishe kerivnictva derzhavi a j diyi uryadu okremih derzhavnih organiv ta inodi i nederzhavnih institucij Yak priklad porushennyam prava SOT bude odnoosobove vstanovlennya derzhavoyu chlenom SOT prohodzhennya eksportnimi importnimi tovarami poslugami obov yazkovih procedur yaki ne peredbachayutsya okremimi ugodami SOT sanitarnogo chi fitosanitarnogo kontrolyu Vidpovidno kozhna z derzhav chleniv organizaciyi matime pravo iniciyuvati proces virishennya sporiv v ramkah SOT Nadali za rezultatami rozglyadu cogo pitannya organom virishennya sporiv SOT taki obov yazkovi proceduri budut viznani protipravnimi a derzhava yaka yih zastosuvala porushnikom Na vidminu vid GATT 1947 roku koli rozglyad torgovelnih superechok mig tyagnutisya desyatirichchyami Urugvajskij raund zaprovadiv chitki ta umovno shvidki stroki dlya kozhnogo z etapiv proceduri virishennya superechok chim bezumovno spriyav pidvishennyu yiyi efektivnosti Za rezultatami cogo raundu peregovoriv ryad doslidnikiv stverdzhuye pro perehid vid politiko diplomatichnogo metodu vregulyuvannya torgovelnih sporiv do administrativno pravovogo Do skladu Organu virishennya sporiv OVS vhodyat skorish politichni predstavniki derzhav chleniv SOT a ne profesijni ta ob yektivni suddi arbitri chi naukovci V toj zhe chas na vidminu vid politichnogo predstavnictva interesiv derzhav v SOT faktichnij rozglyad torgovelnih sporiv i prijnyattya rishen za nimi zdijsnyuye ne OVS yak takij a paneli Cim i obumovlyuyetsya po pershe formalnist sudejskih funkcij OVS ta po druge vidpovidno perehid vid politichnoyi do pravovoyi proceduri virishennya sporiv Paneli utvoryuyutsya zgidno z polozhennyami Domovlenosti pro vregulyuvannya superechok Proces virishennya sporiv v ramkah SOT zdijsnyuyetsya v dva etapi rozglyad spravi panellyu ta rozglyad spravi apelyacijnim organom za umov podannya apelyaciyi Davajte zupinimos na analizi cih etapiv Rozglyad spravi Ekspertnoyu grupoyu Prijmayuchi spravu do rozglyadu OVS zobov yazuye storoni projti proceduru vzayemnih konsultacij Zgidno zi st 4 Domovlenosti pro vregulyuvannya superechok nadali DSA konsultaciyi ye obov yazkovim etapom procesu virishennya sporiv Meta konsultacij polyagaye v tomu shob viznachiti chi mozhut storoni po spravi virishiti svoyi superechki shlyahom mirnih peregovoriv Yaksho storoni po spravi ne zdatni vregulyuvati superechku na comu etapi vprodovzh 60 dniv to zayavnik derzhava yaka iniciyuvala proces virishennya superechki mozhe vimagati vidpovidno polozhen DSA zasnuvannya paneli dlya rozglyadu spravi Zasnuvannya paneli dlya rozglyadu spravi reglamentuyetsya polozhennyam st 6 1 DSA Panel zasnovuyetsya pid chas nastupnoyi zustrichi storin pislya yih poperednoyi zustrichi na zasidanni OVS de zayavnik vpershe vimagav pro ce Taka vimoga povinna mistiti perelik specialnih zahodiv chi procedur yaki na dumku zayavnika porushila vinna storona U vimozi takozh povinni buti zaznacheni normi prava SOT na yakih zayavnik gruntuye svoyi obvinuvachennya ta stislo vkazana sut sporu OVS zasnovuye panel v kozhnomu takomu vipadku za odnim mozhlivim vinyatkom yaksho obidvi storoni po spravi budut proti zasnuvannya paneli Za zagalnim pravilom st 8 5 peredbachaye nayavnist troh penalistiv odnak za pogodzhenistyu storin mozhlive zbilshennya yih kilkosti do p yati Stattya 8 6 peredbachaye sho Sekretariat SOT maye zaproponuvati kandidaturi chleniv paneli storonam po spravi prichomu ostanni mozhut vetuvati zaproponovani kandidaturi lishe za nayavnosti ob yektivnih obstavin Odnak na praktici storoni po spravi ridko mayut mozhlivist vidhiliti zaproponovanij sklad paneli Krim togo yaksho storona chi storoni po spravi ne pogodzhuyutsya z potencijnim zaproponovanim yim skladom paneli protyagom 20 dniv z momentu koli bula zasnovana panel to kozhna zi storin maye pravo vimagati vid Generalnogo Direktora SOT ostatochno viznachiti sklad paneli Chleni paneli povinni mati dostatnyu kvalifikaciyu ta znannya prava SOT buti fahivcyami u pitannyah virishennya superechok chi mizhnarodnimi torgovelnimi ekspertami Napriklad nimi mozhut buti lyudi yaki ranishe buli u skladi paneli predstavlyali spravu na rozglyad paneli chi v minulomu reprezentuvali derzhav chleniv SOT v procesi rozglyadu superechok she do stvorennya OVS tobto vidpovidno zagalnim proceduram peredbachenim GATT 1947 roku Takozh do skladu paneli mozhut buti priznacheni vidpovidni predstavniki derzhav chleniv SOT ne zacikavleni po suti spravi Stattya 8 3 DSA peredbachaye sho gromadyani storin po spravi ne mozhut buti u skladi paneli krim vipadkiv koli obidvi storoni po spravi ne pogodyatsya na ce Formalno rishennya paneli po spravi maye rekomendacijnij harakter dlya OVS odnak taki rekomendaciyi mozhut buti vidhileni lishe za umov negativnogo konsensusu usih chleniv OVS SOT Tobto yaksho usi chleni SOT budut proti takoyi rekomendaciyi Po analogiyi iz sudovim procesom tut mozhna vidiliti dva etapi poperednij rozglyad spravi panellyu ta rozglyad spravi panellyu Polozhennya st 7 1 DSA peredbachaye standartnij mandat konsultacij yaksho storoni ne vikazhut pogodzhennya na inshij Standartnij mandat konsultacij vklyuchaye pravo rozglyadu spirnogo pitannya na predmet jogo vidpovidnosti chi nevidpovidnosti ugodam na porushennya yakih posilayetsya zayavnik Pravove regulyuvannya proceduri virishennya sporiv v ramkah rozglyadu spravi panellyu zakriplyuyetsya st 12 DSA Pered pershim zasidannyam paneli kozhna zi storin maye nadati yij svoyi pismovi dovodi Na pershomu zasidanni storoni po spravi ta inshi chleni SOT yaki zayavili svij interes u spravi takozh nadayut svoyi dovodi ta argumenti odnak zazvichaj v usnij formi Na drugomu zasidanni storoni po spravi nadayut svoyi dovodi u pismovij formi Meta nadannya dovodiv u pismovij formi pid chas drugogo zasidannya paneli polyagaye u neobhidnosti yak zmistovnogo sprostuvannya argumentiv nadanih protivnoyu storonoyu pid chas pershogo zasidannya tak i faktichnogo pidtverdzhennya svoyih vlasnih argumentiv Yaksho yakas iz storin pid chas rozglyadu spravi panellyu pidijmaye naukovi ekspertni chi inshi pitannya yaki potrebuyut uchasti kvalifikovanih specialistiv to panel mozhe zaprositi takih specialistiv ta chi grupu takih specialistiv dlya nadannya visnovku Prijnyavshi ekspertnij visnovok ta zasluhavshi vidguki storin na nogo panel prijmaye rishennya ta nadaye storonam dlya oznajomlennya opisovu jogo chastinu fakti ta argumentaciyu vidpovidno do yakoyi storoni mayut dva tizhni shob privnesti svoyi komentari ta chi argumenti Za rezultatami vkazanogo dvotizhnevogo periodu panel nadaye storonam utochnene rishennya yake maye harakter promizhnogo vidguku odnak z utochnennyam viyavlenih porushen ta vidpovidnih visnovkiv paneli Pislya cogo storoni mayut tizhden dlya nadannya svoyih komentariv shodo cogo promizhnogo vidguku paneli Pislya vkazanogo periodu dlya nadannya storonami svoyih komentariv pochinayetsya novij dvotizhnevij period protyagom yakogo panel rozglyadaye dovodi storin ta za svoyim rishennyam mozhe abo dodatkovo priznachiti zasidannya u ci dva tizhni abo ostatochno virishiti spravu Tri tizhni po tomu ce rishennya paneli rozpovsyudzhuyetsya pomizh usima inshim derzhavam chlenam SOT dlya oznajomlennya Zgidno z polozhennyam st 16 4 DSA vkazane rishennya paneli staye rekomendaciyeyu chi rishennyam OVS yaksho 1 protyagom 60 dniv ne bude vidhileno konsensusom OVS 2 protyagom 60 dniv vinna storona oficijno ne povidomit OVS pro svoye rishennya podati apelyaciyu do Apelyacijnogo organu Kozhna zi storin maye pravo podati apelyaciyu Apelyacijnij rozglyad Kozhna apelyacijna zayava rozglyadayetsya troma chlenami AO AO skladayetsya z simi chleniv yaki naznachayutsya OVS na chotiri roki Chlen AO mozhe lishe raz buti pereobranim na drugij strok Krim togo chlenom AO mozhe buti lishe vidoma u profesijnih krugah lyudina yaka maye dostatnij avtoritet ta doviru Takozh chleni AO mayut buti fahivcyami z prava SOT ta dobre rozumitisya u mizhnarodnih torgovelnih vidnosinah Na vidminu vid chlena paneli yakij mozhe buti predstavnikom nezacikavlenoyi u spori derzhavi chlen AO ne mozhe buti yakimos chinom pov yazanim iz derzhavnoyu sluzhboyu tobto ne mozhe buti na posadi derzhsluzhbovcya zhodnoyi z derzhav Apelyacijnij rozglyad spravi ne peredbachaye povnistyu novij yiyi pereglyad a lishe perevirku suto pravovih yiyi aspektiv ta nasampered pravilnosti interpretaciyi panellyu tih chi inshih polozhen ugod SOT Potribno vidmititi sho AO ne maye kompetenciyi rozglyadati novi fakti chi pereglyadati virnist vzhe nadanih dokaziv Vidpovidno do polozhen st 17 5 DSA apelyacijnij rozglyad spravi ne povinen perevishuvati 60 dniv odnak u osobo skladnih vipadkah vin mozhe buti prolongovanim she na 30 dniv Za rezultatami apelyacijnogo rozglyadu gotuyetsya rishennya vidguk yake dali nadayetsya OVS dlya zatverdzhennya Rishennya vidguk AO vvazhayetsya avtomatichno zatverdzhenim OVS yaksho protyagom 30 dniv vono ne bude vidhileno za konsensusom OVS tobto konsensusom predstavnikiv usih krayin chleniv SOT KritikaVstanovlenoyu cillyu SOT ye pidtrimka vilnoyi torgivli ta ekonomichnogo zrostannya Bagato lyudej hto argumentuyut dumku sho vilna torgivlya ne dopomagaye zrobiti zhittya zvichajnih lyudej procvitayuchim a lishe robit bagatih krayin ta lyudej bagatshimi SOT chasto zvinuvachuyut v chastkovomu ta nechesnomu uhili v bik mizhnarodnih korporacij ta bagatih nacij Kritiki dovodyat sho mali krayini u SOT koristuyutsya neznachnim vplivom i vsuperech cili SOT zamist dopomogi krayinam sho rozvivayutsya vplivovi naciyi u SOT fokusuyutsya na svoyih vlasnih komercijnih interesah Voni takozh stverdzhuyut sho principi zdorov ya bezpeki ta ohoroni dovkillya stabilno ignoruyutsya Svitova organizaciya torgivli j medichni preparati Sproba SOT znajti balans mizh interesami virobnikiv i spozhivachiv tovariv medichnogo priznachennya vbachayetsya v Preambuli do TRIPS de vkazuyetsya sho zahist ta kontrol za dotrimannyam prav IV povinni spriyati zaprovadzhennyu tehnologichnih novovveden ta peredachi i rozpovsyudzhennyu tehnologij dlya obopilnoyi vigodi virobnikiv i koristuvachiv tehnologichnih znan u takij sposib sho spriyaye socialnomu ta ekonomichnomu dobrobutu a takozh balansu prav i obov yazkiv div D M Chibisov Tobto bazovij princip vikoristovuvati rezultati intelektualnoyi diyalnosti u sposib yakij ne prizvodyat do nadmirnoyi materialnoyi shkodi zakonnim interesam yiyi vlasnika Odnak ne zvazhayuchi na tekst Preambuli z momentu prijnyattya TRIPS vinikli poboyuvannya sho bilsha cinova vlada yaku otrimali farmacevtichni kompaniyi poznachitsya na dostupnosti likiv v osoblivo bidnih derzhavah chlenah SOT Yak svidchit istoriya taki poboyuvannya buli gruntovnimi ta vipravdalis koli epidemiya VIL SNIDu pochala shvidko poshiryuvatis po teritoriyah krayin sho rozvivalisya a vartist antiretrovirusnih preparativ robila yih nedostupnimi dlya miscevogo naselennya Za umov strimkogo poshirennya epidemiyi deyaki chleni SOT sho rozvivayutsya zupinili proces patentuvannya inozemnih antiretrovirusnih preparativ sho dozvolilo yim kopiyuvati ta viroblyati ostanni ne splachuyuchi licenzijnih viplat Ce prizvelo do poyavi tak zvanih dzhenerikiv Faktichno ce kopiyi zapatentovanih preparativ vartist yakih u dekilka raziv mensha vartosti originaliv Ponyattya dzhenerichni preparati oznachaye preparati yaki mayut podibni z originalnimi preparatami vlastivosti ale deshevshi v serednomu na 40 vidsotkiv za rahunok viklyuchennya z yih sobivartosti licenzijnih viplat tobto viplat v tomu chisli za yih intelektualnu skladovu Piznishe virobnictvom dzhenerichnih preparativ zajnyalisya i rozvineni derzhavi Napriklad SShA u 2001 r pid chas epidemiyi sibirki pogodilisya nadati primusovi licenziyi na zapatentovanij preparat Ciprofloksacin sho prizvelo do strimkogo padinnya cin na nogo Togo zh roku brazilska farmacevtichna kompaniya Rosh stala prodavati antiretrovirusi Viracept zi znizhkoyu 40 vidsotkiv pislya togo yak bulo ogolosheno pro vidachu primusovih licenzij na jogo virobnictvo miscevij laboratoriyi Tak u period z 2003 po 2010 r shonajmenshe desyat riznih derzhav nadali primusovi licenziyi na virobnictvo tih chi inshih likarskih preparativ dzherelo Ukrayina ta SOTIstoriya peregovornogo procesu zi vstupu Ukrayini do SOT V radyanskomu minulomu Ukrayina bula chlenom Radi ekonomichnoyi vzayemodopomogi REV analoga GATT krayin Varshavskogo paktu U nezalezhnij Ukrayini priyednannya do SOT buv odnim z prioritetiv zovnishnoekonomichnoyi politiki Ukrayini i rozglyadavsya yak sistemnij faktor rozvitku nacionalnoyi ekonomiki liberalizaciyi zovnishnoyi torgivli stvorennya peredbachuvanogo ta prozorogo seredovisha dlya zaluchennya inozemnih investicij sho vidpovidaye nacionalnim interesam Ukrayini Na pochatku 2005 roku Prezident Viktor Yushenko progolosiv priyednannya Ukrayini do Svitovoyi organizaciyi torgivli odnim iz pershochergovih prioritetiv zovnishnoekonomichnoyi politiki na 2005 rik Chlenstvo v SOT bulo takozh umovoyu Yevropejskoyi komisiyi dlya pochatku peregovoriv shodo stvorennya spilnoyi torgovelnoyi zoni Zagalom proces priyednannya Ukrayini do SOT peredbachav dvi golovni skladovi provedennya dvostoronnih ta bagatostoronnih peregovoriv ta pidpisannya ugod z dostupu do rinkiv tovariv ta poslug z krayinami chlenami Robochoyi grupi SOT garmonizaciya zakonodavstva Ukrayini vidpovidno do vimog ugod SOT Proces priyednannya Ukrayini do sistemi GATT SOT rozpochavsya 17 grudnya 1993 roku koli bulo prijnyato rishennya pro stvorennya Robochoyi grupi RG z rozglyadu zayavki Ukrayini shodo priyednannya do GATT SOT Nastupnim krokom vidpovidno do proceduri priyednannya stalo podannya na rozglyad Robochoyi grupi 28 chervnya 1994 roku Memorandumu pro zovnishnotorgovelnij rezhim Ukrayini Pislya oznajomlennya chleniv RG z Memorandumom ta zavershennya etapu zapitan ta vidpovidej rozpochalisya peregovori pro vstup u bagatostoronnomu formati Z togo chasu v serednomu raz na rik vidbuvalisya oficijni zasidannya RG a z 1997 roku rozpochavsya proces dvostoronnih peregovoriv z krayinami chlenami RG V cilomu do skladu RG z rozglyadu zayavki Ukrayini shodo priyednannya do SOT uvijshlo 49 krayin krayini YeS veli peregovori yak odin uchasnik RG U 2003 2006 rokah bulo znachno aktivizovano peregovornij proces mizh Ukrayinoyu ta SOT Zokrema protyagom cogo periodu bulo zabezpecheno provedennya 7 oh zasidan Robochoyi grupi z rozglyadu zayavki Ukrayini pro vstup do SOT provedennya dvostoronnih peregovoriv z 35 krayinami chlenami SOT Protyagom 2003 2006 rokiv pidpisano 35 z 49 dvostoronnih protokoliv z dostupu do rinkiv tovariv ta poslug u 2003 roci 11 z Braziliyeyu Bolgariyeyu Estoniyeyu YeS Izrayilem Kuboyu Polsheyu Slovachchinoyu Tayilandom Chehiyeyu Ugorshinoyu u 2004 roci 10 z Argentinoyu Gondurasom Dominikanskoyu Respublikoyu Litvoyu Malajziyeyu Mongoliyeyu Paragvayem Turechchinoyu Shvejcariyeyu Shri Lankoyu u 2005 roci 9 z Salvadorom Moldovoyu Norvegiyeyu Indoneziyeyu Yaponiyeyu Islandiyeyu Horvatiyeyu Ekvadorom ta Kitayem u 2006 roci 5 protokoliv z SShA Panamoyu Avstraliyeyu Yegiptom ta Kolumbiyeyu Takozh zaversheno peregovori iz Peru Virmeniyeyu ta Tajvanem Trivali peregovori z Kirgizstanom Protyagom 2005 2006 rokiv bulo virisheno nizku problemnih pitan yaki upovilnyuvali peregovori mizh Ukrayinoyu ta RG SOT Zokrema bulo usunuto podatkovi pilgi sho nadavalis okremim pidpriyemstvam promislovosti vstanovleno odnakovi stavki akciznogo zboru na vitchiznyani ta importni transportni zasobi vidpovidno do principu nacionalnogo rezhimu usunuto zvilnennya vid PDV ta podatku na pributok platezhiv u Derzhavnij innovacijnij fond vid PDV ta mitnih zboriv na import sirovini materialiv obladnannya ta tovariv ne viroblenih v Ukrayini yaki priznachalis dlya vikoristannya v mezhah tehnologichnih parkiv usunuto pilgi u specialnih ekonomichnih zonah ta osoblivi rezhimi dlya investicijnoyi diyalnosti Zokrema vsi zvilnennya vid splati mita na import PDV akciznih zboriv kvot ta licenzij podatku na pributok platezhiv u fond socialnogo strahuvannya bezrobittya zboru u Derzhavnij innovacijnij fond ta obov yazkovogo prodazhu valyutnih nadhodzhen skasovano vimogu prodazhu Nacionalnomu banku Ukrayini 50 sub yektami zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti pri realizaciyi zovnishnotorgovelnih kontraktiv skasovano diskriminacijnij pidhid do inozemnih kompanij shodo vikoristannya podatkovih vekseliv pri rozrahunkah z byudzhetom skasovano rezhim licenzuvannya i kvotuvannya eksportu deyakih vidiv produkciyi vstanovleno fiksovanu platu za vidachu eksportnih licenzij sho vidpovidaye vartosti nadannya zaznachenoyi poslugi zamist plati v advalernomu ekvivalenti do vartosti kontraktu skasovano dodatkovij zbir pri importi naftoproduktiv 16 sichnya 2008 roku Ukrayina i YeS na peregovorah v Londoni vregulyuvali pitannya eksportnih mit znyavshi ostannyu pereshkodu na shlyahu Ukrayini do SOT Za chotirnadcyat rokiv peregovoriv bulo zaversheno dvostoronni peregovori pro dostup do rinkiv tovariv ta poslug z 52 krayinami chlenami SOT prijnyato bilshe 50 zakoniv neobhidnih dlya adaptaciyi ukrayinskogo zakonodavstva do vimog Svitovoyi organizaciyi torgivli Najbilsh vidchutnij i vazhlivij proriv v peregovornomu procesi buv dosyagnutij protyagom 2005 2007 rokiv koli Ukrayina otrimala status krayini z rinkovoyu ekonomikoyu z boku YeS ta SShA bula skasovana popravka Dzheksona Vejnika zaversheni peregovori z najvazhlivishimi krayinami chlenami SOT Ukrayina i SOT 5 lyutogo 2008 r na zasidanni Generalnoyi Radi Svitovoyi organizaciyi torgivli prijnyato rishennya pro priyednannya Ukrayini do Marrakeskoyi ugodi pro zasnuvannya SOT Togo zh dnya Prezident Ukrayini Viktor Yushenko ta kerivniki SOT pidpisali ugodu pro vstup Ukrayini do organizaciyi U Verhovnoyi Radi Ukrayini bulo p yat misyaciv dlya ratifikaciyi ciyeyi ugodi U cej zhe den bulo oprilyudneno presreliz SOT stosovno zobov yazan Ukrayini 10 kvitnya 2008 roku Verhovna Rada ratifikuvala protokol pro vstup Ukrayini do Svitovoyi organizaciyi torgivli 411 golosami 16 kvitnya MZS Ukrayini napravilo notu generalnomu sekretarevi SOT v yakij povidomilo kerivnictvo SOT pro ratifikaciyu Protokolu pro vstup Ukrayini do ciyeyi organizaciyi Takozh bulo uhvaleno postanovu Kabinetu Ministriv 16 travnya Ukrayina stala 152 im oficijnim chlenom SOT Pozovi Ukrayini do SOT 18 veresnya 2023 roku zgidno povidomlennya pressluzhbi Minekonomiki Ukrayini z posilannyam na ochilnicyu ministerstva Yuliyu Sviridenko Ukrayina podala pozovi do SOT proti Polshi Slovachchini ta Ugorshini cherez zaboronu na import zerna V svoyu chergu vzhe 19 veresnya 2023 roku prezident Polshi Andzhej Duda pislya svogo vistupu na Genasambleyi OON zayaviv sho Ukrayina maye pam yatati sho otrimuye dopomogu vid Polshi Bulo b dobre shob Ukrayina pam yatala sho vona otrimuye vid nas dopomogu i pam yatala sho mi takozh ye tranzitnoyu krayinoyu dlya Ukrayini skazav polskij prezident 5 zhovtnya 2023 roku zgidno povidomlennya torgovogo predstavnika Ukrayini Tarasa Kachki Ukrayina postavila na pauzu rozglyad skargi do SOT na Polshu Ugorshinu ta Slovachchinu Div takozhUgoda pro informacijni tehnologiyi Primitkihttps unesdoc unesco org ark 48223 pf0000260592 Ngozi Okonjo Iweala Becomes First Woman African To Lead World Trade Organization Forbes 2021 d Track Q25161472 WTO Members and Observers https www wto org english thewto e whatis e what stand for e htm https www icao int about icao Pages Invited Organizations aspx Chibisov D M Stanovlennya mizhnarodnogo ekonomichnogo pravoporyadku u 1945 1995 rokah istoriko pravovij analiz Generalnoyi ugodi z tarifiv i torgivli 1947 roku Pivdennoukrayinskij pravnichij chasopis 2 2011 r ss 215 218 Hart Jeffrey A 2010 The politics of international economic relations vid 7th ed Boston MA Wadsworth Cengage Learning ISBN 0534602746 Finansi YuA Ukrayina stvorila precedent zaproponuvavshi SOT pereglyanuti mita majzhe za 400 poziciyami nedostupne posilannya Chibisov D M Procedura virishennya sporiv v ramkah Svitovoyi organizaciyi torgivli teoriya i praktika ss 135 144 Aktualni problemi politiki zb nauk pr gol Red S V Kivalov vidp za Vip L I Kormich Odesa Nacionalnij universitet Odeska yuridichna akademiya Pivdennoukrayinskij centr tendernih problem 2011 Vip 42 352 s Institucijno organizacijna sistema regulyuvannya svitovih galuzevih rinkiv Avtor A Ignatyuk d r ekon nauk doc Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 123 2011 s 18 24 Fink C 2003 Implementing the Doha Mandate on TRIPS and Public Health Trade Note 5 Trade Department The World Bank WTO 2008 PRESS RELEASES Press 511 5 February 2008 WTO welcomes Ukraine as a new member angl Koresponlent SOT oprilyudnila umovi vstupu Ukrayini SOT daye Ukrayini p yat rokiv http www president gov ua news 9927 html 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Ukrayina stala 152 im chlenom SOT Ukrayina podala do SOT pozovi proti Polshi Slovachchini ta UgorshiniYu yaki zaboronili import ukrayinskoyi agroprodukciyi Yuliya Sviridenko 18 09 2023 18 46 Ukrayina podala pozovi v SOT proti Polshi Slovachchini ta Ugorshini Avtor Andrij Stec 18 09 2023 19 49 Duda shodo superechki navkolo zerna Ukrayina maye pam yatati sho otrimuye dopomogu vid Polshi 19 09 2023 Ukrayina prizupinila skargi na Polshu Ugorshinu ta Slovachchinu v SOT 05 10 2023 22 57Dzherela ta literaturaA Yu Martinov Svitova organizaciya torgivli Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 478 ISBN 978 966 00 1290 5 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Svitova organizaciya torgivli VSESVITNYa TORGOVA ORGANIZACIYa Farmacevtichna enciklopediya V hodi napisannya statti buli vikoristani materiali Sajt Svitovoyi organizaciyi torgivli angl Douson L R ta inshi Komercijna diplomatiya torgovelna politika i pravo Navchalnij posibnik Lviv Astrolyabiya 2005 520 c Umovi ta zobov yazannya vzyati Ukrayinoyu pri vtsupi do SOT Literatura V Batrimenko Svitova organizaciya torgivli Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 655 ISBN 978 966 611 818 2 Globalizaciya SOT konkurentni poziciyi Ukrayini materiali nauk prakt konf 27 berez 2007 r redkol V P Cherevan ta in K EksOb 2007 188 s il tabl 20 sm U nadzag Kiyiv un t rink vidnosin Ukr soyuz promislovciv ta pidpriyemciv ISBN 966 7769 68 2 Mehanizm vregulyuvannya superechok v ramkah SOT ta oglyad torgovoyi politiki Ukrayini pidruchnik V Dovgan Lviv Panorama 2016 320 s ISBN 617 7227 16 7 Svitova organizaciya torgivli pidruch S Osika V Pyatnickij K K I S 2004 516 s PosilannyaSvitova organizaciya torgivli Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2