Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
29 липня — 210-й день року (211-й у високосні роки) за григоріанським календарем. До кінця року залишається 155 днів.
| ← липень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | 31 | ||||
| 2024 рік | ||||||
Цей день в історії: ——Свята і пам'ятні дні
Міжнародні
![image]()
Міжнародний день тигра.![image]()
Міжнародний день соціокультурного розмаїття та боротьби з дискримінацією.
Національні
![image]()
Румунія: День національного гімну![image]()
Молдова: ![image]()
Україна: День Сил спеціальних операцій![image]()
Таїланд: Національний день тайської мови
Релігійні
- День Святих Марти, Марії і Лазаря.
- День Святого Фелікса II.
- День Святого Олафа.
- День Блаженного Урбана II.
Іменини
Події
- 238 — преторіанською гвардією штурмом опанований палац імператорів Риму Пупієна і Бальбіна. Обидва правителі були волоком протягнуті вулицями Риму, та після тортур і знущань страчені. Того ж дня 13-річний Гордіан III оголошений імператором Римської імперії.
- 615 — Пакаль Великий у віці 12 років у місті Паленке успадкував трон правителя Баакульського царства мая.
- 626 — розпочалася десятиденна Візантійської імперії Константинополя аварами і союзними їм племенами слов'ян, булгар і гепідов під час .
- 1014 — під час візантійсько-болгарських війн — візантійський імператор Василій II Болгаробійця завдав нищівної поразки болгарському війську. Імператор наказав осліпити 15 тисяч болгарських полонених. Кожному 101-му викололи лише одне око — їм довелось виступати в ролі поводирів решти сліпих. Побачивши це, болгарський цар Самуїл помер від горя.
- 1018 — граф Західної Фрісландії Дірк III завдав поразки армії імператора Священної Римської Імперії Генріха II у .
- 1030 — , в якій норвезький король Олаф II бився та загинув, намагаючись відвоювати норвезький трон з-під правління данського короля Канута Великого.
- 1148 — завершена невдала 4-денна облога Дамаску хрестоносцями, що призвела до краху Другого хрестового походу.
- 1108 — Людовик VI став королем Франції.
- 1423 — Великим князем Литовським, королем Польським Владиславом II Ягайло в містечку Пшедбуж на річці Пилиця надані права міста Лодзі, в тому числі право проводити ярмарки по середах і дві великі ярмарки на рік.
- 1474 — під час бургундських війн армія Карла Сміливого атакувала архієпископство Кельнське, обложивши місто Нейсс. Облога тривала до 27 червня 1475.
- 1565 — королева Шотландії Марія Стюарт одружилася зі своїм кузеном , лордом Дарнлі.
- 1572 — почалася Молодинська битва — битва, що тривала до 2 серпня в 50 верстах південніше Москви, московське військо земського воєводи князя та опричного воєводи князя Дмитра Хворостиніна і армія кримського хана Девлет-Герая.
- 1586 — на річці Тура засноване місто Тюмень.
- 1693 — часів дев'ятирічної війни між Королівством Франція та Аугсбурзькою лігою, французька армія маршала Франсуа-Анрі Монморансі здобула піррову перемогу над коаліційними військами Вільгельма III Оранського.
- 1696 — козацьке військо за підтримки московських військ (захопило турецьку фортецю) Азов.
- 1776 — останній український кошовий отаман Петро Калнишевський відправлений на Соловецькі острови, де провів в ув'язненні 25 років.
- 1793 — перший віце-губернатор Верхньої Канади Джон Грейвз Сімко заснував форт та морський порт Йорк (нині Торонто).
- 1836 — урочисте відкриття в Парижі Тріумфальної арки.
- 1851 — італійський астроном Аннібале де Гаспаріс відкрив астероїд 15 Евномія.
- 1858 — під тиском Сполучених Штатів Японія відкрила для чужоземців Токіо та Осаку.
- 1865 — велика пожежа в Бучачі
- 1874 — британець Волтер Вінгфілд запатентував розбірний тенісний корт.
- 1880 — відкрито Феодосійську картинну галерею ім. І. К. Айвазовського.
- 1899 — завершилася I Гаазька конференція миру, з метою розробки багатосторонніх угод у галузі законів і звичаїв війни.
- 1900 — італійським анархістом Гаетано Бреші в Монці чотирма пострілами з револьвера вбито італійського короля Умберто I.
- 1907 — створена Всесвітня організація скаутського руху.
- 1913 — утворено незалежну Албанію.
- 1914 — введена до ладу перша трансамериканська телефонна лінія Нью-Йорк—Сан Франциско.
- 1938 — після втечі комісара держбезпеки Генріха Люшкова почалася радянсько-японська битва на озері Хасан.
- 1940 — у ході Другої світової війни почалися повітряні бомбардування Великої Британії силами німецького Люфтваффе.
- 1941 — Румунське королівство оголосило про повернення собі Бессарабії і Буковини, переданих нею СРСР у 1940.
- — Сталін, після численних прорахунків, поразок, оточень частин РСЧА, звільнив генерала армії Г.Жукова з посади начальника Генерального штабу та призначено на посаду командувача Резервним фронтом.
- 1948 — у Лондоні розпочалися XIV Літні Олімпійські ігри.
- 1957 — засновано Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).
- 1958 — у США Президентом країни Д. Ейзенхауером підписано акт про утворено Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA).
- 1974 — у СРСР створено перший в країні спеціальний підрозділ «А» для протидії можливим терористичним актам, яке стало відомим як .
- — на каналі NBC пройшов дебют ігрової програми «Вгадай мелодію».
- 1987 — Президентом Франції Франсуа Міттераном та прем'єр-міністром Великої Британії Маргарет Тетчер підписано угоду про початок будівництва Євротунелю під Ла-Маншем, що мав з'єднати дві країни.
- 1990 — місту Калінін повернуто історичну назву Твер.
- 1993 — після семи років ув'язнення рішенням Верховного суду Ізраїлю винесено виправдувальний вирок колишньому охоронцю нацистських концентраційних таборів Флоссенбюрг, Майданек та Собібор уродженцю Дубових Махаринців українцю Івану Дем'янюку.
- 1994 — Парламент України призупинив приватизацію в республіці.
- 2002 — У Львові сталася Скнилівська трагедія, з найбільшою кількістю жертв за історію авіашоу — 77 загиблих.
- 1998 — у Лос-Анджелесі американець С. Рід зробив найдовший в історії стрибок з даху 14-поверхового будинку на дах іншого будинку — на мотоциклі він пролетів 19,8 метрів.
- 2005 — астрономи оголосили про відкриття карликової планети Ерида.
- 2010 — в Демократичній Республіці Конго на річці Касаї в провінції Бандунду перекинувся пором. Щонайменше 80 (за іншими даними 140) людей загинуло.
- 2022 — на Землі зафіксували найкоротший день в історії планети — повний оберт навколо своєї осі зайняв у планети на 1,59 мілісекунди менше, ніж зазвичай. Причиною явища може бути коливання Чандлера — зміна обертання Землі навколо своєї осі.
Народились
Дивись також
- 1605 — (Simon Dach) († 1659), німецький поет.
- 1793 — Ян Коллар (Ján Kollár) († 1852), словацький поет, борець за об'єднання слов'ян («Дочка Слави»).
- 1796 — (Rasmus Villads Christian Ferdinand Winther) († 1876), данський поет, теолог.
- 1798 — (Carl Eduard Ferdinand Blechen) († 1840), німецький художник-пейзажист («Залізнопрокатний завод»).
- 1805 — Алексіс де Токвіль (Charles Alexis Henri Maurice Clérel de Tocqueville) († 1859), французький письменник, історик («Старий порядок і революція»), міністр закордонних справ (1849).
- 1817 — Іван Айвазовський, український живописець-мариніст вірменського походження.
- 1865 — Андрей Шептицький, український церковний діяч, меценат, голова УГКЦ, митрополит († 1944).
- 1887 — Михайло Садовський, український військовий та громадський діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, організатор Українського воєнно-історичного товариства у Польщі.
- 1904 — Дмитро Іваненко, український фізик-теоретик, автор протон-нейтронної моделі атомного ядра.
- 1938 — , канадський журналіст, оглядач Ей-Бі-Сі.
- 1957 — Неллі Кім, радянська гімнастка, п'ятикратна олімпійська чемпіонка.
- 1966 — Мартіна Макбрайд, американська кантрі-співачка, автор пісень та продюсер звукозаписів.
- 1981 — Фернандо Алонсо, іспанський автогонщик, дворазовий чемпіон світу з автоперегонів у класі Формула-1.
- 1984 — Ганна Безсонова, українська гімнастка, абсолютна чемпіонка світу з художньої гімнастики 2007 року, дворазова бронзова призерка Олімпійських ігор 2004 і 2008 років.
- 1999 — Євгеній Волков, військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.
Померли
Дивись також
- 1099 — Урбан II (Ед (Одо) де Шатійон де Лажері) (Urbanus PP. II: Eudes de Châtillon) (р. 1042), Папа Римський (1088–1099 рр.).
- 1108 — Філіп I, король Франції. Син Генріха I і Анни Київської.
- 1507 — Мартін Бехайм (Martin Behaim) (р. 1459), німецький географ і мандрівник, автор першого глобуса (1492).
- 1644 — Урбан VIII (Маффео Барберини) (Urban VIII: Maffeo Barberini) (р. 1568), Папа Римський з 1623 року.
- 1844 — Франц Ксавер Вольфганг Моцарт (Franz Xaver Wolfgang Mozart) (р. 1791), молодший син композитора В. А. Моцарта, — піаніст, диригент, композитор і педагог (Wolfgang Amadeus Mozart).
- 1856 — Роберт Шуман (р. 1810), німецький композитор, музичний критик, диригент.
- 1890 — Вінсент ван Гог (р. 1853), нідерландський художник-живописець, постімпресіоніст.
- 1872 — Едвард Гордон Крег, англійський актор, режисер, сценограф, теоретик; новатор, реформатор театрального мистецтва; символіст.
- 1983
- Луїс Бунюель, французький та мексиканський кінорежисер і сценарист іспанського походження. Один з основоположників і найбільших представників сюрреалізму в кінематографі.
- Дейвід Нівен, британський кіноактор,
- 1985 — Джуда Леон Вотен (Judah Leon Waten) (р. 1911), австралійський письменник та журналіст єврейського походження, народився в Україні.
- 1986 — Наталія Ужвій, українська театральна і кіно- актриса.
- 1995 — Леонід Бакштаєв (р. 1934), радянський український актор театру та кіно («Бумбараш», «Аты-баты, шли солдаты», «Убить шакала»).
- 1998 — Джером Роббінс (справжнє прізвище Рабінович) (Jerome Robbins: Jerome Rabinowitz) (р. 1918), американський хореограф. Однією з найвідоміших вистав став мюзикл «Вестсайдська історія».
- 1999 — Анатолій Солов'яненко (р. 1932), український оперовий співак, тенор, Лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, народний артист СРСР.
- 2008 — Хорст Вальтер Штайн (р. 1928), видатний німецький диригент.
- 2012 — Кріс Маркер, французький письменник, фотограф, режисер-документаліст та сценарист.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 29 липня |
- На Землі зафіксували найкоротший день в історії планети
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
29 lipnya 210 j den roku 211 j u visokosni roki za grigorianskim kalendarem Do kincya roku zalishayetsya 155 dniv lipen Pn Vt Sr Cht Pt Sb Nd1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 13 1415 16 17 18 19 20 2122 23 24 25 26 27 2829 30 31 2024 rikCej den v istoriyi 28 lipnya 29 lipnya 30 lipnyaSvyata i pam yatni dniMizhnarodni Mizhnarodnij den tigra Mizhnarodnij den sociokulturnogo rozmayittya ta borotbi z diskriminaciyeyu Nacionalni Rumuniya Den nacionalnogo gimnu Moldova Ukrayina Den Sil specialnih operacij Tayiland Nacionalnij den tajskoyi moviReligijni Hristiyanstvo Den Svyatih Marti Mariyi i Lazarya Den Svyatogo Feliksa II Den Svyatogo Olafa Den Blazhennogo Urbana II Imenini Yevgen Marta Olaf Pravoslavni Valentin Yevgen Manuyil Pavlo Yulij Podiyi238 pretorianskoyu gvardiyeyu shturmom opanovanij palac imperatoriv Rimu Pupiyena i Balbina Obidva praviteli buli volokom protyagnuti vulicyami Rimu ta pislya tortur i znushan stracheni Togo zh dnya 13 richnij Gordian III ogoloshenij imperatorom Rimskoyi imperiyi 615 Pakal Velikij u vici 12 rokiv u misti Palenke uspadkuvav tron pravitelya Baakulskogo carstva maya 626 rozpochalasya desyatidenna Vizantijskoyi imperiyi Konstantinopolya avarami i soyuznimi yim plemenami slov yan bulgar i gepidov pid chas 1014 pid chas vizantijsko bolgarskih vijn vizantijskij imperator Vasilij II Bolgarobijcya zavdav nishivnoyi porazki bolgarskomu vijsku Imperator nakazav oslipiti 15 tisyach bolgarskih polonenih Kozhnomu 101 mu vikololi lishe odne oko yim dovelos vistupati v roli povodiriv reshti slipih Pobachivshi ce bolgarskij car Samuyil pomer vid gorya 1018 graf Zahidnoyi Frislandiyi Dirk III zavdav porazki armiyi imperatora Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Genriha II u 1030 v yakij norvezkij korol Olaf II bivsya ta zaginuv namagayuchis vidvoyuvati norvezkij tron z pid pravlinnya danskogo korolya Kanuta Velikogo 1148 zavershena nevdala 4 denna obloga Damasku hrestonoscyami sho prizvela do krahu Drugogo hrestovogo pohodu 1108 Lyudovik VI stav korolem Franciyi 1423 Velikim knyazem Litovskim korolem Polskim Vladislavom II Yagajlo v mistechku Pshedbuzh na richci Pilicya nadani prava mista Lodzi v tomu chisli pravo provoditi yarmarki po seredah i dvi veliki yarmarki na rik 1474 pid chas burgundskih vijn armiya Karla Smilivogo atakuvala arhiyepiskopstvo Kelnske oblozhivshi misto Nejss Obloga trivala do 27 chervnya 1475 1565 koroleva Shotlandiyi Mariya Styuart odruzhilasya zi svoyim kuzenom lordom Darnli 1572 pochalasya Molodinska bitva bitva sho trivala do 2 serpnya v 50 verstah pivdennishe Moskvi moskovske vijsko zemskogo voyevodi knyazya ta oprichnogo voyevodi knyazya Dmitra Hvorostinina i armiya krimskogo hana Devlet Geraya 1586 na richci Tura zasnovane misto Tyumen 1693 chasiv dev yatirichnoyi vijni mizh Korolivstvom Franciya ta Augsburzkoyu ligoyu francuzka armiya marshala Fransua Anri Monmoransi zdobula pirrovu peremogu nad koalicijnimi vijskami Vilgelma III Oranskogo 1696 kozacke vijsko za pidtrimki moskovskih vijsk zahopilo turecku fortecyu Azov 1776 ostannij ukrayinskij koshovij otaman Petro Kalnishevskij vidpravlenij na Solovecki ostrovi de proviv v uv yaznenni 25 rokiv 1793 pershij vice gubernator Verhnoyi Kanadi Dzhon Grejvz Simko zasnuvav fort ta morskij port Jork nini Toronto 1836 urochiste vidkrittya v Parizhi Triumfalnoyi arki 1851 italijskij astronom Annibale de Gasparis vidkriv asteroyid 15 Evnomiya 1858 pid tiskom Spoluchenih Shtativ Yaponiya vidkrila dlya chuzhozemciv Tokio ta Osaku 1865 velika pozhezha v Buchachi 1874 britanec Volter Vingfild zapatentuvav rozbirnij tenisnij kort 1880 vidkrito Feodosijsku kartinnu galereyu im I K Ajvazovskogo 1899 zavershilasya I Gaazka konferenciya miru z metoyu rozrobki bagatostoronnih ugod u galuzi zakoniv i zvichayiv vijni 1900 italijskim anarhistom Gaetano Breshi v Monci chotirma postrilami z revolvera vbito italijskogo korolya Umberto I 1907 stvorena Vsesvitnya organizaciya skautskogo ruhu 1913 utvoreno nezalezhnu Albaniyu 1914 vvedena do ladu persha transamerikanska telefonna liniya Nyu Jork San Francisko 1938 pislya vtechi komisara derzhbezpeki Genriha Lyushkova pochalasya radyansko yaponska bitva na ozeri Hasan 1940 u hodi Drugoyi svitovoyi vijni pochalisya povitryani bombarduvannya Velikoyi Britaniyi silami nimeckogo Lyuftvaffe 1941 Rumunske korolivstvo ogolosilo pro povernennya sobi Bessarabiyi i Bukovini peredanih neyu SRSR u 1940 Stalin pislya chislennih prorahunkiv porazok otochen chastin RSChA zvilniv generala armiyi G Zhukova z posadi nachalnika Generalnogo shtabu ta priznacheno na posadu komanduvacha Rezervnim frontom dd 1948 u Londoni rozpochalisya XIV Litni Olimpijski igri 1957 zasnovano Mizhnarodne agentstvo z atomnoyi energiyi MAGATE 1958 u SShA Prezidentom krayini D Ejzenhauerom pidpisano akt pro utvoreno Nacionalne upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoru NASA 1974 u SRSR stvoreno pershij v krayini specialnij pidrozdil A dlya protidiyi mozhlivim teroristichnim aktam yake stalo vidomim yak na kanali NBC projshov debyut igrovoyi programi Vgadaj melodiyu dd 1987 Prezidentom Franciyi Fransua Mitteranom ta prem yer ministrom Velikoyi Britaniyi Margaret Tetcher pidpisano ugodu pro pochatok budivnictva Yevrotunelyu pid La Manshem sho mav z yednati dvi krayini 1990 mistu Kalinin povernuto istorichnu nazvu Tver 1993 pislya semi rokiv uv yaznennya rishennyam Verhovnogo sudu Izrayilyu vineseno vipravduvalnij virok kolishnomu ohoroncyu nacistskih koncentracijnih taboriv Flossenbyurg Majdanek ta Sobibor urodzhencyu Dubovih Maharinciv ukrayincyu Ivanu Dem yanyuku 1994 Parlament Ukrayini prizupiniv privatizaciyu v respublici 2002 U Lvovi stalasya Sknilivska tragediya z najbilshoyu kilkistyu zhertv za istoriyu aviashou 77 zagiblih 1998 u Los Andzhelesi amerikanec S Rid zrobiv najdovshij v istoriyi stribok z dahu 14 poverhovogo budinku na dah inshogo budinku na motocikli vin proletiv 19 8 metriv 2005 astronomi ogolosili pro vidkrittya karlikovoyi planeti Erida 2010 v Demokratichnij Respublici Kongo na richci Kasayi v provinciyi Bandundu perekinuvsya porom Shonajmenshe 80 za inshimi danimi 140 lyudej zaginulo 2022 na Zemli zafiksuvali najkorotshij den v istoriyi planeti povnij obert navkolo svoyeyi osi zajnyav u planeti na 1 59 milisekundi menshe nizh zazvichaj Prichinoyu yavisha mozhe buti kolivannya Chandlera zmina obertannya Zemli navkolo svoyeyi osi NarodilisDivis takozh Kategoriya Narodilis 29 lipnya 1605 Simon Dach 1659 nimeckij poet 1793 Yan Kollar Jan Kollar 1852 slovackij poet borec za ob yednannya slov yan Dochka Slavi 1796 Rasmus Villads Christian Ferdinand Winther 1876 danskij poet teolog 1798 Carl Eduard Ferdinand Blechen 1840 nimeckij hudozhnik pejzazhist Zaliznoprokatnij zavod 1805 Aleksis de Tokvil Charles Alexis Henri Maurice Clerel de Tocqueville 1859 francuzkij pismennik istorik Starij poryadok i revolyuciya ministr zakordonnih sprav 1849 1817 Ivan Ajvazovskij ukrayinskij zhivopisec marinist virmenskogo pohodzhennya 1865 Andrej Sheptickij ukrayinskij cerkovnij diyach mecenat golova UGKC mitropolit 1944 1887 Mihajlo Sadovskij ukrayinskij vijskovij ta gromadskij diyach general horunzhij Armiyi UNR organizator Ukrayinskogo voyenno istorichnogo tovaristva u Polshi 1904 Dmitro Ivanenko ukrayinskij fizik teoretik avtor proton nejtronnoyi modeli atomnogo yadra 1938 kanadskij zhurnalist oglyadach Ej Bi Si 1957 Nelli Kim radyanska gimnastka p yatikratna olimpijska chempionka 1966 Martina Makbrajd amerikanska kantri spivachka avtor pisen ta prodyuser zvukozapisiv 1981 Fernando Alonso ispanskij avtogonshik dvorazovij chempion svitu z avtoperegoniv u klasi Formula 1 1984 Ganna Bezsonova ukrayinska gimnastka absolyutna chempionka svitu z hudozhnoyi gimnastiki 2007 roku dvorazova bronzova prizerka Olimpijskih igor 2004 i 2008 rokiv 1999 Yevgenij Volkov vijskovosluzhbovec Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini PomerliDivis takozh Kategoriya Pomerli 29 lipnya 1099 Urban II Ed Odo de Shatijon de Lazheri Urbanus PP II Eudes de Chatillon r 1042 Papa Rimskij 1088 1099 rr 1108 Filip I korol Franciyi Sin Genriha I i Anni Kiyivskoyi 1507 Martin Behajm Martin Behaim r 1459 nimeckij geograf i mandrivnik avtor pershogo globusa 1492 1644 Urban VIII Maffeo Barberini Urban VIII Maffeo Barberini r 1568 Papa Rimskij z 1623 roku 1844 Franc Ksaver Volfgang Mocart Franz Xaver Wolfgang Mozart r 1791 molodshij sin kompozitora V A Mocarta pianist dirigent kompozitor i pedagog Wolfgang Amadeus Mozart 1856 Robert Shuman r 1810 nimeckij kompozitor muzichnij kritik dirigent 1890 Vinsent van Gog r 1853 niderlandskij hudozhnik zhivopisec postimpresionist 1872 Edvard Gordon Kreg anglijskij aktor rezhiser scenograf teoretik novator reformator teatralnogo mistectva simvolist 1983 Luyis Bunyuel francuzkij ta meksikanskij kinorezhiser i scenarist ispanskogo pohodzhennya Odin z osnovopolozhnikiv i najbilshih predstavnikiv syurrealizmu v kinematografi Dejvid Niven britanskij kinoaktor 1985 Dzhuda Leon Voten Judah Leon Waten r 1911 avstralijskij pismennik ta zhurnalist yevrejskogo pohodzhennya narodivsya v Ukrayini 1986 Nataliya Uzhvij ukrayinska teatralna i kino aktrisa 1995 Leonid Bakshtayev r 1934 radyanskij ukrayinskij aktor teatru ta kino Bumbarash Aty baty shli soldaty Ubit shakala 1998 Dzherom Robbins spravzhnye prizvishe Rabinovich Jerome Robbins Jerome Rabinowitz r 1918 amerikanskij horeograf Odniyeyu z najvidomishih vistav stav myuzikl Vestsajdska istoriya 1999 Anatolij Solov yanenko r 1932 ukrayinskij operovij spivak tenor Laureat premiyi im T G Shevchenka narodnij artist SRSR 2008 Horst Valter Shtajn r 1928 vidatnij nimeckij dirigent 2012 Kris Marker francuzkij pismennik fotograf rezhiser dokumentalist ta scenarist Div takozhCej den v literaturi Cej den v ukrayinskij literaturiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu 29 lipnyaNa Zemli zafiksuvali najkorotshij den v istoriyi planeti