Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бургундські війни (1474—1477) — серія воєнних конфліктів між Бургундським герцогством, з одного боку, та Францією і Швейцарським союзом, з іншого. Воєнні дії, що почались у 1474 році, розвивались невдало для герцога Бургундії Карла Сміливого, й завершились у 1477 році його смертю в битві при Нансі. В результаті Бургундська держава була розділена між королем Франції та династією Габсбургів, а Швейцарія посилила свою незалежність і стала однією з найсильніших у воєнному сенсі держав Західної Європи.
| Бургундські війни | |
 | |
| Місце розташування | Лотарингія |
|---|---|
| Наступник | d |
| Дата й час | 1474 |
| Час/дата початку | 1474 |
| Час/дата закінчення | 1477 |
 Бургундські війни у Вікісховищі | |
Передумови
Упродовж другої половини XIV століття — першої половини XV століття герцоги Бургундські поступово розширювали свої володіння шляхом династичних шлюбів та військових операцій проти сусідніх князів. До середини XV століття до складу Бургундії увійшли Франш-Конте, Ретель, Люксембург, Ніверне, Фландрія, Геннегау, Брабант, Лімбург, Голландія і Зеландія. За своєю економічною та воєнною міццю герцоги Бургундії могли конкурувати з королями Франції, васалами яких вони були. У період Столітньої війни бургундські правителі неодноразово надавали підтримку англійцям проти свого сюзерена, а по її закінченню домоглись приєднання до своїх володінь низки територій французького королівського домену, включаючи багаті міста Пікардії. Слабкою стороною Бургундської держави була розрізненість його території: економічно розвинені Нідерланди були відокремлені від власне герцогства Бургундія землями французького короля й територіями невеликих напівнезалежних князівств Священної Римської імперії. У зв'язку з цим стратегічно важливим для герцога Карла Сміливого був контроль над Ельзасом і Лотарингією, що дозволяв зв'язати в одне ціле дві основні частини Бургундської монархії.
Французькі королі завжди невдоволено ставились до розширення володінь та впливу свого васала. Столітня війна й конфлікти навколо французького престолу тривалий час не дозволяли королям провадити ефективну політику зі стримування експансії Бургундської держави. Однак вже у правління Карла VII почалось поступове посилення королівської влади у Франції й наступ на фактично незалежних найбільших васалів короля. Син Карла VII Людовік XI, пережив на початку свого правління громадянську війну з баронами держави, яких очолювали герцоги Бургундський та Бретонський, завдяки тонкій дипломатії, зміг зберегти та посилити позиції королівської влади та перейти в наступ проти Бургундії. Людовіку XI вдалось залучити на свій бік Габсбургів, що остерігались посилення бургундського впливу у родових володіннях дому в Ельзасі, а також Швейцарський союз, північно-західним рубежам якого також загрожувала агресивна політика Карла Сміливого.
Хід воєнних дій
У 1469 році герцог Передньої Австрії й Тіролю Сигізмунд Габсбург передав у лен Карлу Сміливому свої володіння в Ельзасі. Цей крок, імовірно, пояснювався бажанням Сигізмунда заручитись підтримкою Бургундії в його боротьбі зі Швейцарським союзом. Однак Карл не став атакувати Швейцарію, на що, можливо, сподівався австрійський герцог, надаючи перевагу експансії в напрямку середнього Рейну. У 1473 році Бургундія атакувала архієпископство Кельнське, обложивши місто Нойс. У той самий час Карл Сміливий заборонив торгівлю громадянам своїх широких земель з містами Базель, Страсбург і Мюльхаузен, які підтримували Швейцарію.
У 1474 році експансійна політика Бургундії вперше зазнала низки невдач: облога Нойсса провалилась, лотарінгські міста звернулись за воєнною допомогою до Швейцарії, а імператор Священної Римської імперії Фрідріх III змусив свого родича Сигізмунда Габсбурга відмовитись від союзу з Бургундією. Того ж року Габсбурги уклали мирну угоду із Швейцарією в Констанці та воєнний союз проти Бургундії. На вимогу Сигізмунда дозволити йому викуп ельзаських земель, Карл Сміливий відповів відмовою. Більше того, бургундські війська під командуванням Петера фон Гагенбаха швидко зайняли фортеці у Ельзасі. У відповідь об'єднані швейцарсько-австрійські війська вторглись до Франш-Конте й у листопаді 1474 року в битві під Ерікуром здобули перемогу над бургундською армією.
У 1475 році війська кантону Берн завоювали Во, володіння герцога Савойського, союзника Карла Сміливого. За підтримки бернців у Вале повстали міські комуни, які розбили савойську армію у битві під Плантою в листопаді 1475 року й звільнили територію нижнього Вале. На початку 1476 року швейцарці захопили савойський замок Грансон, але невдовзі його взяла в облогу армія Карла Сміливого. Захисники Грансона капітулювали перед переважаючими силами й були віроломно вбиті бургундцями. Війська Швейцарського союзу завдали рішучої поразки Карлу Сміливому в битві під Грансоном, змусивши герцога тікати з поля бою, кинувши свою артилерію й боєприпаси.
Бургундії вдалось незабаром зібрати нову армію, яку, однак, також розбили швейцарці під Муртеном. Фінальним епізодом Бургундських війн стала битва під Нансі 1477 року, в ході якої швейцарсько-лотарінгські війська розгромили бургундців, а сам герцог Карл Сміливий був убитий.
Наслідки
Зі смертю Карла Сміливого династія герцогів Бургундії припинилась. Він залишив по собі єдину дочку , яка була у шлюбі з сином імператора Фрідріха III Максиміліаном Габсбургом. Між Габсбургами й королем Франції розгорнулась боротьба за бургундську спадщину. За 1482 року колишня територія Бургундії була розділена: Габсбурги отримали Нідерланди й Люксембург, а король Франції — власне Бургундію, Франш-Конте й Пікардію. У 1493 році за угодою в Санлісі Франш-Конте було також передано Габсбургам за підтримку французького короля Карла VIII в його поході до Італії.
Крах Бургундії дозволив королю Франції об'єднати свою державу й перетворити її на централізовану монархію, що претендує на гегемонію в Західній Європі. Для Австрії приєднання бургундських Нідерландів, Люксембургу й Франш-Конте стало першим кроком на шляху до створення потужної багатонаціональної держави.
Перемоги швейцарських військ над силами Бургундії, однієї з найсильніших європейських держав, різко підняли воєнний престиж Швейцарії, створивши швейцарським солдатам репутацію непереможних. Починаючи з епохи Бургундських війн швейцарські найманці стали вкрай активно залучатись на воєнну службу в інших державах Європи.
Битви Бургундських війн
Посилання
- Бургундські війни [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.](нім.)
- [1] [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]Бургундські війни [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] [2] [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.](фр.)
- [3] [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]Бургундські війни [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] [4] [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.](італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burgundski vijni 1474 1477 seriya voyennih konfliktiv mizh Burgundskim gercogstvom z odnogo boku ta Franciyeyu i Shvejcarskim soyuzom z inshogo Voyenni diyi sho pochalis u 1474 roci rozvivalis nevdalo dlya gercoga Burgundiyi Karla Smilivogo j zavershilis u 1477 roci jogo smertyu v bitvi pri Nansi V rezultati Burgundska derzhava bula rozdilena mizh korolem Franciyi ta dinastiyeyu Gabsburgiv a Shvejcariya posilila svoyu nezalezhnist i stala odniyeyu z najsilnishih u voyennomu sensi derzhav Zahidnoyi Yevropi Burgundski vijni Misce roztashuvannyaLotaringiya Nastupnikd Data j chas1474 Chas data pochatku1474 Chas data zakinchennya1477 Burgundski vijni u Vikishovishi Bitva pri Nansi Burgundski vijni Malyunok iz hroniki 1515 rokuPeredumoviFranciya u 1477 roci Korolivskij domen Volodinnya Karla Smilivogo Uprodovzh drugoyi polovini XIV stolittya pershoyi polovini XV stolittya gercogi Burgundski postupovo rozshiryuvali svoyi volodinnya shlyahom dinastichnih shlyubiv ta vijskovih operacij proti susidnih knyaziv Do seredini XV stolittya do skladu Burgundiyi uvijshli Fransh Konte Retel Lyuksemburg Niverne Flandriya Gennegau Brabant Limburg Gollandiya i Zelandiya Za svoyeyu ekonomichnoyu ta voyennoyu miccyu gercogi Burgundiyi mogli konkuruvati z korolyami Franciyi vasalami yakih voni buli U period Stolitnoyi vijni burgundski praviteli neodnorazovo nadavali pidtrimku anglijcyam proti svogo syuzerena a po yiyi zakinchennyu domoglis priyednannya do svoyih volodin nizki teritorij francuzkogo korolivskogo domenu vklyuchayuchi bagati mista Pikardiyi Slabkoyu storonoyu Burgundskoyi derzhavi bula rozriznenist jogo teritoriyi ekonomichno rozvineni Niderlandi buli vidokremleni vid vlasne gercogstva Burgundiya zemlyami francuzkogo korolya j teritoriyami nevelikih napivnezalezhnih knyazivstv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U zv yazku z cim strategichno vazhlivim dlya gercoga Karla Smilivogo buv kontrol nad Elzasom i Lotaringiyeyu sho dozvolyav zv yazati v odne cile dvi osnovni chastini Burgundskoyi monarhiyi Francuzki koroli zavzhdi nevdovoleno stavilis do rozshirennya volodin ta vplivu svogo vasala Stolitnya vijna j konflikti navkolo francuzkogo prestolu trivalij chas ne dozvolyali korolyam provaditi efektivnu politiku zi strimuvannya ekspansiyi Burgundskoyi derzhavi Odnak vzhe u pravlinnya Karla VII pochalos postupove posilennya korolivskoyi vladi u Franciyi j nastup na faktichno nezalezhnih najbilshih vasaliv korolya Sin Karla VII Lyudovik XI perezhiv na pochatku svogo pravlinnya gromadyansku vijnu z baronami derzhavi yakih ocholyuvali gercogi Burgundskij ta Bretonskij zavdyaki tonkij diplomatiyi zmig zberegti ta posiliti poziciyi korolivskoyi vladi ta perejti v nastup proti Burgundiyi Lyudoviku XI vdalos zaluchiti na svij bik Gabsburgiv sho osterigalis posilennya burgundskogo vplivu u rodovih volodinnyah domu v Elzasi a takozh Shvejcarskij soyuz pivnichno zahidnim rubezham yakogo takozh zagrozhuvala agresivna politika Karla Smilivogo Hid voyennih dijKarl Smilivij gercog Burgundiyi U 1469 roci gercog Perednoyi Avstriyi j Tirolyu Sigizmund Gabsburg peredav u len Karlu Smilivomu svoyi volodinnya v Elzasi Cej krok imovirno poyasnyuvavsya bazhannyam Sigizmunda zaruchitis pidtrimkoyu Burgundiyi v jogo borotbi zi Shvejcarskim soyuzom Odnak Karl ne stav atakuvati Shvejcariyu na sho mozhlivo spodivavsya avstrijskij gercog nadayuchi perevagu ekspansiyi v napryamku serednogo Rejnu U 1473 roci Burgundiya atakuvala arhiyepiskopstvo Kelnske oblozhivshi misto Nojs U toj samij chas Karl Smilivij zaboroniv torgivlyu gromadyanam svoyih shirokih zemel z mistami Bazel Strasburg i Myulhauzen yaki pidtrimuvali Shvejcariyu U 1474 roci ekspansijna politika Burgundiyi vpershe zaznala nizki nevdach obloga Nojssa provalilas lotaringski mista zvernulis za voyennoyu dopomogoyu do Shvejcariyi a imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridrih III zmusiv svogo rodicha Sigizmunda Gabsburga vidmovitis vid soyuzu z Burgundiyeyu Togo zh roku Gabsburgi uklali mirnu ugodu iz Shvejcariyeyu v Konstanci ta voyennij soyuz proti Burgundiyi Na vimogu Sigizmunda dozvoliti jomu vikup elzaskih zemel Karl Smilivij vidpoviv vidmovoyu Bilshe togo burgundski vijska pid komanduvannyam Petera fon Gagenbaha shvidko zajnyali forteci u Elzasi U vidpovid ob yednani shvejcarsko avstrijski vijska vtorglis do Fransh Konte j u listopadi 1474 roku v bitvi pid Erikurom zdobuli peremogu nad burgundskoyu armiyeyu U 1475 roci vijska kantonu Bern zavoyuvali Vo volodinnya gercoga Savojskogo soyuznika Karla Smilivogo Za pidtrimki bernciv u Vale povstali miski komuni yaki rozbili savojsku armiyu u bitvi pid Plantoyu v listopadi 1475 roku j zvilnili teritoriyu nizhnogo Vale Na pochatku 1476 roku shvejcarci zahopili savojskij zamok Granson ale nevdovzi jogo vzyala v oblogu armiya Karla Smilivogo Zahisniki Gransona kapitulyuvali pered perevazhayuchimi silami j buli virolomno vbiti burgundcyami Vijska Shvejcarskogo soyuzu zavdali rishuchoyi porazki Karlu Smilivomu v bitvi pid Gransonom zmusivshi gercoga tikati z polya boyu kinuvshi svoyu artileriyu j boyepripasi Burgundiyi vdalos nezabarom zibrati novu armiyu yaku odnak takozh rozbili shvejcarci pid Murtenom Finalnim epizodom Burgundskih vijn stala bitva pid Nansi 1477 roku v hodi yakoyi shvejcarsko lotaringski vijska rozgromili burgundciv a sam gercog Karl Smilivij buv ubitij NaslidkiZi smertyu Karla Smilivogo dinastiya gercogiv Burgundiyi pripinilas Vin zalishiv po sobi yedinu dochku yaka bula u shlyubi z sinom imperatora Fridriha III Maksimilianom Gabsburgom Mizh Gabsburgami j korolem Franciyi rozgornulas borotba za burgundsku spadshinu Za 1482 roku kolishnya teritoriya Burgundiyi bula rozdilena Gabsburgi otrimali Niderlandi j Lyuksemburg a korol Franciyi vlasne Burgundiyu Fransh Konte j Pikardiyu U 1493 roci za ugodoyu v Sanlisi Fransh Konte bulo takozh peredano Gabsburgam za pidtrimku francuzkogo korolya Karla VIII v jogo pohodi do Italiyi Krah Burgundiyi dozvoliv korolyu Franciyi ob yednati svoyu derzhavu j peretvoriti yiyi na centralizovanu monarhiyu sho pretenduye na gegemoniyu v Zahidnij Yevropi Dlya Avstriyi priyednannya burgundskih Niderlandiv Lyuksemburgu j Fransh Konte stalo pershim krokom na shlyahu do stvorennya potuzhnoyi bagatonacionalnoyi derzhavi Peremogi shvejcarskih vijsk nad silami Burgundiyi odniyeyi z najsilnishih yevropejskih derzhav rizko pidnyali voyennij prestizh Shvejcariyi stvorivshi shvejcarskim soldatam reputaciyu neperemozhnih Pochinayuchi z epohi Burgundskih vijn shvejcarski najmanci stali vkraj aktivno zaluchatis na voyennu sluzhbu v inshih derzhavah Yevropi Bitvi Burgundskih vijnBitva pid Erikurom Bitva pid Plantoyu Bitva pid Gransonom Bitva pid Murtenom Bitva pid NansiPosilannyaBurgundski vijni 22 travnya 2011 u Wayback Machine nim 1 22 travnya 2011 u Wayback Machine Burgundski vijni 22 travnya 2011 u Wayback Machine 2 22 travnya 2011 u Wayback Machine fr 3 22 travnya 2011 u Wayback Machine Burgundski vijni 22 travnya 2011 u Wayback Machine 4 22 travnya 2011 u Wayback Machine ital