Deșteaptă te române рум Прокинься румуне національний гімн Румунії з 1989 року й гімн Молдови у 1991 1994 рр Прокинься р

Deșteaptă-te, române (рум. Прокинься, румуне) – національний гімн Румунії з 1989 року й гімн Молдови у 1991-1994 рр.

Прокинься, румуне
Музичний приклад

Країна	Румунія
Слова	Андрей Мурешану
Мелодія	^d

Гімн Румунії

' *у Вікісховищі*

Інструментальна версія гімну

При проблемах гляньте в .

Дані про гімн

Слова національного гімну Румунії належать Андрею Мурешану (1816-1863), поетові романтичного напряму, журналістові, перекладачеві, трибунові епохи . Музику написав (1796-1854), поет і етнограф, співак і автор підручників з музикознавства. Уперше було виконано 29 червня 1848 року у .

Державний гімн Румунії складається з декількох строф, чотири з них повинні виконуватися в урочистих випадках (виділені курсивним шрифтом). Крім цього гімну, у румунів була «Hora Unirii», написана поетом Васіле Александрі (1821-1890), що виконували в часи об’єднання Князівств (1859), у всіх випадках, коли румуни прагнули до єднання та гармонії.

Гімн

1: Deșteaptă-te, române, din somnul cel de moarte,; În care te-adânciră barbarii de tirani; Acum ori niciodată croiește-ți altă soartă,; La care să se-nchine și cruzii tăi dușmani.
2: Acum ori niciodată să dăm dovezi în lume; Că-n aste mâni mai curge un sânge de roman,; Și că-n a noastre piepturi păstrăm cu fală-un nume; Triumfător în lupte, un nume de Traian.
3: Înalță-ți lata frunte și caută-n giur de tine,; Cum stau ca brazi în munte voinici sute de mii;; Un glas ei mai așteaptă și sar ca lupi în stâne,; Bătrâni, bărbați, juni, tineri, din munți și din câmpii.
4: Priviți, mărețe umbre, Mihai, Ștefan, Corvine,; Româna națiune, ai voştri strănepoți,; Cu brațele armate, cu focul vostru-n vine,; «Viața-n libertate ori moarte» strigă toți.
5: Pre voi vă nimiciră a pizmei răutate; Și oarba neunire la Milcov și Carpați; Dar noi, pătrunși la suflet de sfânta libertate,; Jurăm că vom da mâna, să fim pururea frați.
6: O mamă văduvită de la Mihai cel Mare; Pretinde de la fii-și azi mână d-ajutori,; Și blastămă cu lacrămi în ochi pe orișicare,; În astfel de pericul s-ar face vânzători.
7: De fulgere să piară, de trăsnet și pucioasă,; Oricare s-ar retrage din gloriosul loc,; Când patria sau mama, cu inima duioasă,; Va cere ca să trecem prin sabie și foc.
8: N-ajunge iataganul barbarei semilune,; A cărui plăgi fatale și azi le mai simțim;; Acum se vâră cnuta în vetrele străbune,; Dar martor ne de Domnul că vii nu oprimim.
9: N-ajunge despotismul cu-ntreaga lui orbie,; Al cărui jug de seculi ca vitele-l purtăm;; Acum se-ncearcă cruzii, cu oarba lor trufie,; Să ne răpească limba, dar morți numai o dăm.
10: Români din patru unghiuri, acum ori niciodată; Uniți-vă în cuget, uniți-vă-n simțiri.; Strigați în lumea largă că Dunărea-i furată; Prin intrigă și silă, viclene uneltiri.
11: Preoți, cu crucea-n frunte căci oastea e creștină,; Deviza-i libertate și scopul ei preasfânt.; Murim mai bine-n luptă, cu glorie deplină,; Decât să fim sclavi iarăși în vechiul nost’pământ.

1: Прокинься, румуне, від смертельного сну,; В якому тримають тебе варвари-тирани; Зараз або ніколи створи собі іншу долю; Перед якою поникнуть злі вороги.
2: Зараз або ніколи доведемо всьому світові; В наших жилах тече кров римлян:; І з гордістю в серці ми бережемо славу; Переможця битв, на ім’я Траян.
3: Підведи свій погляд, вдивись, як піки гірських ялин; Стоять повсюди тисячі солдат, чекаючи наказу:; Накинутись як вовки на овець та перейти із гір на рівнину; Чоловіки, батьки, брати, старі й молоді.
4: Подивіться, тіні величних пращурів румунської нації; Михая, Стефана, Корвіна. То ваші правнуки; Зі зброєю в руках та вогнем в крові волають; «Життя на волі або смерть».
5: Злоба нас губила роз’єднаними перед битвами; В Мілково й Карпатах. Але віднині; Перейнявшись духом святої волі клянемось; Потиснути один одному руки, щоб бути братами навіки.
6: Вітчизна-мати – вдова з часів Великого Михая; Чекає допомоги синів відважних, вірних; І проклинає зі сльозами на очах, тих; Хто зрадить Батьківщину під страхом смерті.
7: Від блискавки померти їм, від блискавки і сірки; Всім хто втече із поля битви,; Де Батьківщину-мати, ласкаве серце,; Потрібно захищати вогнем й мечем.
8: Кривавим є півмісяць-ятаган; Фатальні рани ми все ще відчуваєм; То варвар споганив рідний дім; Наш дім, нашу кров і наші рани.
9: Але ніщо не зломить нас; Ні деспотизм сліпий, ні ятаган-півмісяць; Чиє ярмо як на худобу на нас наділи; Вбивали рідну мову.
10: Румуни, повстаньмо в гніві, честі й сталі; Зараз або ніколи об’єднаймося; На клич Вітчизни «В нас Дунай украли»; Злодюг підступних ми знищимо, брати.
11: Попереду священики й хрест, бо військо наше християнське; Метою воля є свята; Померти краще в боротьбі й повній славі; Ніж бути рабами в крадіїв землі.

Див. також

Посилання

Інструментальна версія