Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Генеалогічні дерева монархів Франції та їхні родинні зв язки від Хільдерика I до сучасності включаючи претендентівДинаст

Монархи Франції

Монархи Франції
image
Генеалогічні дерева монархів Франції та їхні родинні зв'язки від Хільдерика I до сучасності, включаючи претендентів

Династія Меровінгів

Королі франків

Після смерті Хлодвіга його королівство було розділене за франкським звичаєм між чотирма його синами — Хлотаром, Хільдебертом, Хлодомером і Теодоріхом.

Королі Суассона (Нейстрія) Королі Парижа Королі Орлеана Королі Реймса
image
Хлотар I (фр. Clotaire I, Clotaire le Vieux)
Роки життя: 498 — 29 листопада 561
Роки правління: 511 — 29 листопада 561
Провів походи (524, 531 та 534 роки) на Бургундію та Тюрингію і у 534 році вони перейшла під його владу та владу його братів. 524 року під час такого походу загинув Хлодомир. Хлотар згодом вбив всіх його дітей та розділив землі Орлеану між собою та Хільдебертом. Провів похід в Іспанію, однак облога Сарагоси закінчилася нічим. 555 року успадкував землі Реймса. 558 року, коли отримав землі Хільдеберта став єдиним правителем франків.
image
Хільдеберт I (фр. Childebert I)
Роки життя: 497 — 23 грудня 558
Роки правління: 27 листопада 511 — 23 грудня 558
Разом з Хлотаром провів третій похід (534 рік) на Бургундію і розділив її з Хлотарем. Перед тим брав участь у вбивстів дітей Хлодомира, тому був правителем Орлеана. Заснував абатство Сен-Жермен-де-Пре. Разом з Хлотаром провів похід в Іспанію.
image
Хлотар I
Роки правління: 23 грудня 558 — 29 листопада 561
image
Хлодомир (фр. Clodomir)
Роки життя: 495 — 21 червня 524
Роки правління: 27 листопада 511 — 21 червня 524
Виступив в похід на (524 рік). Переміг короля Сигізмунда, але загинув у бою з його братом — Годомаром. Його територія була розділена між Хлодомиром та Хільдебертом.
image
Хільдеберт I
Роки правління: 21 червня 524 — 23 грудня 558
Правив разом з Хлотарем.
image
Хлотар I
Роки правління: 21 червня 524 — 29 листопада 561
image
Теодоріх I (фр. Thierry)
Роки життя: прибл. 485 — 533/534
Роки правління: 27 листопада 511 — 533/534
Брав участь у поході на Тюрінгію в 531 році. Ліквідував повстання в Оверні та повстання .
image
Теодеберт I
(534–548)
image
Теодебальд
(548–555)
image
Хлотар I
(555–561)

Під час свого правління Хлотар І захопив землі своїх братів і об'єднав їх під своєю владою. Після його смерті в 561 р. королівство знову було розділене між його синами.

Королі Суассона (Нейстрії) Королі Парижа Королі Орлеана (Бургундії) Королі Меца (Австразії)

В 613 р. Хлотар ІІ захопив Бургундію і Австразію, об'єднавши королівство. Він ще за життя віддав Австразію своєму сину Дагоберту. Після їхньої смерті землі франків знову були поділені між їхніми наступниками.

Королі Нейстрії і Бургундії Королі Аквітанії Королі Австразії
Королі Нейстрії і Бургундії Королі Австразії
Королі франків
Король Нейстрії і Бургундії Королі Австразії
Королі франків

В період з 737 по 743 королів не було.

Династія Каролінгів

Майордоми

З часу правління Хлодвіга ІІ важливу роль почали відігравати майордоми — управителі палацового господарства. Ця посада стала спадковою і вони перетворились на фактичних правителів держави.

В 751 р. Піпін Короткий проголосив себе королем, на чому закінчилося правління династії Меровінгів і почалася династія Каролінгів.

Королі франків

В 843 р. онуки Карла I Великого — Лотар, Людовик Німецький і Карл Лисий уклали Верденський договір, згідно з яким землі імперії поділялися на три частини. Лотар отримав разом з титулом імператора Лотаринґію (до якої входили частина Італії, Бургундія, Прованс і частина західної Австразії), Людовик Німецький — землі на схід від Рейну (Східно-Франкське королівство, пізніше Німеччина), а Карл Лисий — землі на захід від Рейну (Західно-Франкське королівство, майбутня Франція).

Королі Західно-Франкського королівства Королі Лотарингії Королі Східно-Франкського королівства

Після смерті Людовика V престол перейшов до нової династії — Капетингів.

Після смерті Лотара I королівство було поділене між його синами.

  • Людовик II отримав імператорський титул і землі батька в Італії. Див. далі
  • отримав землі в Бургундії. Див. далі
  • Лотар II отримав франкські землі королівства, що називалися Лотарингією.

Після смерті Лотара ІІ його землі хотів захопити Карл Лисий і навіть коронувався в Меці, але його брат Людовик Німецький не погодився з цим.

870 року була укладена , за якою Лотарингія була розділена між братами.

Згідно з від 880 року Лотарингія повністю відійшла до Людовика Молодого, сина Людовика Німецького.

Далі корона відійшла до Конрада I, родича Каролінгів по матері. Його наступником став Генріх I Птахолов, засновник Саксонської династії. Див. далі

Капетинги

Капетинги (987—1328)

Правитель Титул Герб Роки життя Роки правління Характеристика правління
image
Гуго I Капет
(фр. Hugues Capet) 		Король франків 938 — 24 жовтня 996 3 липня 987 — 24 жовтня 996 Завдяки , реймському архієпископу, був оголошений найкращим кандидатом на трон короля. Реально володів землями Шартра, Анже, Парижа та Орлеана. Франція за його часів була поділена на окремі землі, в яких був свій правитель, і який або присягав, або ні, новому королю. Підтримував добрі стосунки з Священною Римською імперією.
image
Роберт II Побожний
(фр. Robert II, Robert le Pieux) 		Король франків 27 березня 972 — 20 липня 1031 24 жовтня 996 — 20 липня 1031 Коронований на правління ще в 987 році разом з батьком. Був вихованцем Герберта д'Орільяка. За його правління Франція далі була поділена між окремими правителями. З найбільшими з них (Річардом II Нормандським та Гільйомом V Аквітанським) у Роберта були добрі відносини. 1002 року намагався підкорити собі Бургундію, але йому це не вдалося. Під кінець свого правління воював зі своїми синами, які мітили на трон короля. Його син Гуго помер молодим, а з сином Генріхом I він помирився і той став його наступником.
image
Генріх І
(фр. Henri I) 		Король франків 4 травня 1008 — 4 серпня 1060 20 липня 1031 — 4 серпня 1060 Протягом усього свого правління воював проти сюзеренів та свого брата, Роберта. Помирився з ним тільки після того, як віддав йому на правління Бургундію. Також воював проти Вільгельма Нормандського; двічі терпів поразку у 1054 та 1058 роках. Був одружений з донькою Ярослава Мудрого — Анною Ярославною.
image
Філіп І
(фр. Philippe I) 		Король франків 23 травня 1052 — 29 липня 1108 4 серпня 1060 — 29 липня 1108 Розширив королівські володіння у Франції, завоювавши Вексен та Бурже. Провів похід на Бретань, після якого був підписаний мир з Вільгельмом Завойовником. Конфліктував з папою Урбаном VII (через те, що король вдруге одружився), був відлучений від церкви і через це не брав участь в Першому хрестовому поході.
image
Людовик VI Товстий
(фр. Louis VI, Louis le Gros) 		Король франків 1 грудня 1081— 1 серпня 1137 29 липня 1108— 1 серпня 1137 Людовик VI під час свого правління всіляко закріплював владу короля. Так, він оголосив, що король не може бути нічиїм васалом. Протягом 1104—1113 та 116—1120 років проводив війну проти англійського короля Генріха I, однак в кінці змушений був визнати його владу над Бретанню. Побудував ряд фортець, покликаних захистити його землі від вторгнення імператора Священної римської імперії — Генріха V.
image
Людовик VII Молодий
(фр. Louis VI, Louis le Jeune) 		Король франків 1120 — 18 вересня 1180 1 серпня 1137 — 18 вересня 1180 В 1147 році взяв участь в Другому хрестовому поході. 1148 року спробував, однак невдало, штурмувати Дамаск. 1152 року розвівся з дружиною Алієонор і втратив її придане — Аквітанію. Алієнор одружилася з королем Англії Генріхом II, який вже володів Бретанню, Анжу та Нормандією. Разом ці землі перевершували за величиною землі короля і у 1160 році між Англією та Францією сплахнула війна, яка тривала і після смерті Людовика.
image
Філіп II Август
(фр. Philippe II Auguste) 		Згадується, як король франків до 1204
Згадується, як король Франції з 1190 		21 серпня 1165 — 14 липня 1223 18 вересня 1180 — 14 липня 1223 Продовжував війну з Англією; повернув під контроль прихильні до Англії Фландрію, Намюр, Ено, Блуа, Шампань. 1190 року уклав перемир'я з Англією і взяв участь у Третьому хрестовому поході, під час якого завоював Акру. 1194 року відновив війну проти Англії. В 1203—1206 роках захопив Бретань, Нормандію, Анжу, Турень. 1214 року розбив війська Оттона IV та декількох нідерландських баронів, які були спільниками англійського короля Іоанна. За правління Філіп II значно розширилася зона впливу короля, а Франція стала відігравати важливу роль в Європі.
image
Людовик VIII Лев
(фр. Louis VIII, Louis le Lion) 		Король Франції 5 вересня 1187 — 8 листопада 1226 14 липня 1223 — 8 листопада 1226 Ступивши на трон відновив війну з Англією. Він відтіснив англійців з Ла-Рошель, Сен-Жан-д'Анжелі, Ніору, і, таким чином, заволодів всім Пуату. В той же час на півдні Франції тривала війна проти альбігойців і Людовик долучився до хрестового походу проти єретиків. 1226 року війн осадив та завоював Авіньйон, але того ж року помер від дизентерії.
image
Людовик ІХ Святий
(фр. Louis IX, Saint Louis) 		Король Франції 25 квітня 1215 — 25 серпня 1270 8 листопада 1226 — 25 серпня 1270 На початку сового правління мав невеликий конфлікт з Англією. Так, у Пуату в 1241 році виник бунт, який чекав підмоги Генріха III, але Людовик швидко його погасив. Він був основним ініціатором Сьомого хрестового походу, який завершився провалом: в 1249 році король і його родичі були захоплені в полон, багато лицарів загинули. Тільки наступного року короля звільнили і тільки в 1254 році він добрався до Франції. Він відмовився від претензій на Барселону і таким чином кордон між Іспанією та Францією ліг по Піренеях. 1259 року був підписаний з Англією. 1270 року організував Восьмий хрестовий похід, який теж завершився невдачею: король помер.
image
Філіп III Сміливий
(фр. Philippe III, Phillipe le Hardi) 		Король Франції 3 квітня 1245 — 5 жовтня 1285 25 серпня 1270 — 5 жовтня 1285 Розширив володіння Франції, коли одружив свого сина Філіпа на Хуанні, дочці графа Шампані та короля Наварри. Під час правління Філіпа відбулися події Сицилійської вечірні, які покінчили з правлінням Франції на острові. Згодом острів захопив Педро Арагонський. Папа відлучив його від церкви, пообіцяв трону сину Філіпа. Так відбувся . Похід завершився поразкою французів та смертю Філіпа від чуми.
image
Філіп IV Красивий
(фр. Phillipe IV, Phillipe le Bel) 		Король Франції і Наварри 1268 — 29 листопада 1314 5 жовтня 1285 — 29 листопада 1314 Філіп припинив війну на Сицилії та визнав владу арагонських правителів. 1295 року відновилася боротьба Франції з Англією. Англійці спонукали підконтрольних французам фламандців повстати, що вилилося в 1302 року, яке увінчалося та поразкою французів. Філіп став першим королем, що скликав Генеральні штати в 1302 році. За його правління відбулася напружена боротьба з папською владою, що закінчилося приходом до влади папи Климента V, який осів в Авіньйоні та був підконтрольним королю. Король був великим боржником ордену тамплієрів, тому останній було ліквідовано в березні 1313 року.
image
Людовик X Сварливий
(фр. Louis X, Louis le Hutin) 		Король Франції і Наварри 4 жовтня 1289 — 5 червня 1316 29 листопада 1314 — 5 червня 1316 Під час короткого правління Людовик дозволив кріпакам викупити за помірну ціну свою свободу. Здебільшого політикою Франції керував дядько короля — Карл Валуа. Також він провів невдалий похід в Фландрію.
image
Іоанн І Посмертний
(фр. Jean I, Jean le Posthume) 		Король Франції і Наварри 15 листопада 1316 — 20 листопада 1316 15 листопада 1316 — 20 листопада 1316 Правління було формальним і тривало п'ять днів, які прожив король.
image
Філіп V Довгий
(фр. Philippe V, Philippe le Long) 		Король Франції і Наварри 1293 — 3 січня 1322 20 листопада 1316 — 3 січня 1322 Уклав мирний договір з Робертом Фландрським, за умовами якого усі французькі землі, які були під владою Фландрії (Лілль, Дуе, Бетюн), поверталися Франції. Намагався провести стандартизацію показників міри та ваги. За його правління відбувся Другий хрестовий похід пастушків.
image
Карл IV Красивий
(фр. Charles IV, Charles le Bel) 		Король Франції і Наварри 1294 — 1 лютого 1328 3 січня 1322 — 1 лютого 1328 Його правління характеризується невдалою спробою купити трон німецького правителя та спробою захопити Фландрію. І перше, і друге намагання завершилися невдало. Відновив війну з Англією, коли . Вона завершилася в 1327 році виплатою п'ятдесяти тисяч марок Англією. Він не злишив після себе сина, тому на ньому основна гілка Капетингів переривається.

Валуа (гілка Капетингів, 1328—1589)

Правитель Титул Герб Роки життя Роки правління Характеристика правління
image
Філіп VI Щасливий
(фр. Philipe IV, Philippe le Fortune) 		Король Франції image 1293 — 22 серпня 1350 1 квітня 1328 — 22 серпня 1350 Основною подією, пов'язаною з правлінням цього короля, є початок Столітньої війни. Едуард III (король англійський) був внуком Філіпа IV і вважав себе законним претендентом на французький трон. 1 листопада 1337 року він оголосив Філіпу VI війну, але тільки в серпні 1338 року англійці висадилися в Фландрії. 1340 року французький флот був розбитий при Сльойсі, велася невдала осада Турне і в серпні того ж року було оголошено перемир'я до 1345 року. 26 серпня 1346 року відбулася битва при Кресі, в якій французам було завдано нищівної поразки. Згодом було завойоване Кале. Було укладене нове перемир'я у вересні 1347 року. У 1349 році Філіп встиг придбати для Франції провінцію Дофіне та .
image
Іоанн II Добрий
(фр. Jean II, Jean le Bon) 		Король Франції 16 квітня 1319 — 8 квітня 1364 22 серпня 1350 — 8 квітня 1364 В 1355 році закінчилося перемир'я підписане між Філіпом VI та Едуардом III. 2 серпня були скликані Генеральні штати, які дозволили королю запровадити великі податки, але з контролем спеціальної комісії за витратами коштів. 1356 року Наварра розпочала війну з Францією, приєднавшись до Англії. 19 вересня відбулася битва при Пуатьє (1356), після якої Іоанн потрапив в полон до англійців. Повернувся до Франції тільки в 1360 році, але згодом, через порушення домовленостей, повернувся в Англію та помер там в 1364 році.
image
Карл V Мудрий
(фр. Charles V, Charles le Sage) 		Король Франції 31 січня 1338 — 16 вересня 1380 8 квітня 1364 — 16 вересня 1380 Карл V виконував обов'язки короля ще з 1356 року, коли Іоанн II потрапив в полон до англійців. 3 березня 1357 року він змушений був підписати Великий ордонанс, який суттєво обмежив повноваження короля. 1358 року розгорівся народний рух — Жакерія, який охопив значну частину Франції. Однак повстання того ж року, влітку, було придушене. Була підкорена Наварра, яка підтримувала бунт. Після смерті в 1356 році Іоанна офіційно став королем. З 1369 року (вперше як король) розпочав війну проти Англії. Війна тривала аж до 1375 року, коли було проголошено дворічне перемир'я. Скоро, пілся відновлення воєнних дій, Карл V помер.
image Карл VI Божевільний
(фр. Charles VI, Charles le Fol) 		Король Франції 3 грудня 1368 — 21 жовтня 1422 16 вересня 1380 — 21 жовтня 1422 Вперше почав використовувати свою владу для державного правління лише у 1389 році. Однак, через психічні розлади самостійно правити не міг. За владу над королем боролися два угрупування — арманьяки та бургіньйони, що привело до війни між ними та розділу держави. Тривала війна з Англією: в 1415 році французи зазнали поразки під Азенкуром, в 1419 році втратили Руан. Це призвело до підписання угоди в Труа, за якою англійський король Генріх V охолошувався спадкоємцем Карла VI.
image
Карл VII Переможний
(фр. Charles VII, Charles le Victorieux) 		Король 22 лютого 1403 — 21 липня 1461 21 жовтня 1429— 21 липня 1461 За час правління Карла VII на історичну арену вийшла Жанна д'Арк. 1429 року у англійців були відвойовані Орлеан, була здобута перемога . 1436 року був відвойований Париж. 1439 року Генеральними штатами було оголошено про створення єдиної французької армії. 1440 року проти короля відбулася змова (відома як Прагерія), за участі сина короля, Людовика (Людовик XI), але він був розкритий. З 1444 по 1449 роки було оголошено перемир'я з англійцями. В 1449—1452 були захоплені Руан, Кан, Шербур та Бордо, що призвело до кінця Столітньої війни.
image
Людовик ХІ Об'єднавець
(фр. Louis XI, Louis le Prudent) 		Король Франції 3 липня 1423 — 30 серпня 1483 22 липня 1461— 30 серпня 1483 Людовик XI намагався об'єднати Францію, що не сподобалося місцевим феодалам. Розпочалася боротьба короля проти Ліги загального блага. 1465 року Ліга завоювала Париж і між сторонами був укладений мирний договір. Проте опісля Людовик розсварив усіх союзників, і в період з 1468—1482 років підкорив собі Нормандію, Бургундську Пікардію, Гієнь, Анжу. 1477 року переміг свого головного суперника — Карла Сміливого, в битві під Нансі.
image
Карл VIII Люб'язний
(фр. Charles VIII, Charles l’Affable) 		Король Франції 30 червня 1470— 7 квітня 1498 30 серпня 1483— 7 квітня 1498 Карл VIII дав початок італійським війнам, коли в 1494 році виявив претензії на корону Неаполітанського короля. Спочатку він успішно діяв і 22 лютого завоював Неаполь, але утворена Венеціанська ліга спочатку перемогла його , а до 1496 року усі завоювання в Італії зникли.
image
Людовик ХІІ Батько Народу
(фр. Louis XII, Louis le Père du peuple) 		Король Франції 27 червня 1462 — 1 січня 1515 7 квітня 1498 — 1 січня 1515 Після італійських походів Карла VIII, Франція перебувала у важкій економічній ситуації. Людовик, однак, не підняв податків, взяв під контроль податки та обіг грошей і привів країну до стабільності. 1499 року він рушив в Італію, завоював Мілан і дав початок . 1501 року, разом з іспанцями, розділили Неаполітанське королівство. 1503 року між французами та італійцями почалася війна, яка вилилася у битві під Гарільяно та завершилася розгромом французів. 1504 року був підписаний мир. 1512 року Мілан вийшов з-під влади Франції.
image
Франциск І
(фр. François I) 		Король Франції image 12 вересня 1494 — 31 липня 1547 1 січня 1515— 31 липня 1547 У вересні 1515 року вторгся в Італію, завоював Мілан. В грудні того ж року папа Лев X визнав його правителем Мілану. 1521 року вступив в боротьбу за завойовані території з Карлом V — королем Іспанії. Війна закінчилася взяттям Франциска в полон. Опісля звільнення відновилися воєнні дії з Іспанією, які знову закінчилися поразкою для Франції та втратою Фландрії та Артуа. Підтримував дружні стосунки з Османською імперією. Франциск сприяв розвитку Ренесансу у Франції; при його дворі доживав свого віку Леонардо да Вінчі. Сприяв географічним відкриттям (Жак Картьє і його відкриття Квебеку (1534 рік)). Зробив французьку офіційною державною мовою, замість латини (1539 рік).
image
Генріх II
(фр. Henri II) 		Король Франції і герцог Бретані 31 березня 1519 — 10 липня 1559 31 липня 1547— 10 липня 1559 В 1551 році відновив боротьбу Франції проти Карла V. Боротьбу вів в Німеччині, де завоював Мец, Туль та Верден. 1556 року було укладене перемир'я, яке визнавало завоювання Франції. Продовжувалася війна в Італії: єдиним вагомим здобутком було повернення до Франції ; в самій Італії військова кампанія завершилася невдачею. 1559 року був підписаний Като-Камбрезький мир, який залишав за Францією Кале та відвойовані землі в Лотарінгії.
image
Франциск II
(фр. François II) 		Король Франції 19 січня 1544 — 5 грудня 1560 10 липня 1559— 5 грудня 1560 Правив під сильним впливом Франсуа де Гіза та його брата Карла, які домоглися жорстоких гонінь за протестантами. Невдоволення протестантів вилилося в планування (полягала у викраденні короля). В грудні 1560 року король захворів та помер бездітним.
image
Карл IX
(фр. Charles IX) 		Король Франції 27 червня 1550 — 30 травня 1574 5 грудня 1560— 30 травня 1574 Перед початком фактичного правління (до повноліття регентом була його мати, Катерина Медічі) у Франції розгорнулася війна між католиками та протестантами. Після невдалої спроби захоплення королівської сім'ї в 1565 році вона спалахнула з новою силою. Тільки в 1572 році почалися спроби примирення — гугенотів було запрошено на весілля молодшої сестри короля Маргарити Валуа та Генріха Бурбона. В ніч на 24 серпня відбулися події Варфоломіївської ночі. 1573 року був виданий едикт, який дозволяв протестантам справляти службу в містах Ла-Рошель, Нім та Монтобан.
image
Генріх III
(фр. Henri III) 		Король Франції 19 вересня 1551 — 2 серпня 1589 30 травня 1574— 2 серпня 1589 До утвердження на французькому троні він 146 днів був королем Польщі. Його правління проходило на фоні міжрелігійних воєн. 1576 року він суттєво збільшив права протестантів, що призвело до створення Католицької ліги, яка спочатку була в опозиції до нього, але яку він згодом очолив. 1577 року в Патьє було обмежено права протестантів, а в 1585 році був підписаний , який забороняв протестантизм. З часом він змушений був звернутися за допомогою до гугенотів, аби відновити свою владу та визнав Генріха Бурбона (Генріх IV) своїм наступником. Помер від удару кинджалом від монаха Яківа Клемана.

Бурбони (гілка Капетингів, 1589—1792)

Правитель Титул Герб Роки життя Роки правління Характеристика правління
image
Генріх IV Великий
(фр. Henri IV, Henri le Grand) 		Король image 13 грудня 1553 — 14 травня 1610 2 серпня 1589 — 14 травня 1610 Королем став на хвилі воєн між католиками та протестантами: у 1589 році помер Генріх III, який перед смертю оголосив Генріха Бурбона своїм наступником. Однак, останній був гугенотом і католики не визнали його королем. Лише у 1594 році, опісля того, як Генріх IV завоював такі міста, як Мант, Шартр та Нойон, та перейшов до католиків (сказавши при цьому крилате «Париж коштує меси»), він був визнаний королем всіма. 1598 року він оголосив Нантський едикт, який практично зрівнював у правах протестантів та католиків на всій території Франції (окрім Парижа). За час правління завоював Бургундію, воював з Філіпом III Іспанським. Загинув від рук католика-фанатика Равальяка у 1610 році.
image
Людовик ХІІІ Справедливий
(фр. Louis XIII, Louis le Juste) 		Король 27 вересня 1601 — 14 травня 1643 14 травня 1610 — 14 травня 1643 Коли відбулося вбивство Генріха IV Людовику було лише вісім років і він не міг правити країною через свій вік. Реальна влада знаходилася в його матері Марії Медічі та її фаворита Кончіно Кончіні (маршал д'Анкр). 1614 року короля оголосили повнолітнім, але влада далі знаходилася в руках матері та маркіза. Саме тому Людовик наважився на замовне вбивство: 24 квітня 1617 року маршал був застрелений капітаном Вітрі. Сам король не дуже сильно брав участь в керуванні державою; за нього це робив кардинал Рішельє. Під час правління Людовика було покінчено з сеператизмом гугенотів. Також, багато аристократів-противників Рішельє закінчили ешафотом в ті часи. Людовик був одружений з Анною Австрійською, з якою мав одного сина — Людовика XIV.
image
Людовик XIV Король-Сонце, або Людовик Великий
(фр. Louis XIV, Louis le Roi-Soleil, Louis le Grand) 		Король 5 вересня 1638 — 1 вересня 1715 14 травня 1643 — 1 вересня 1715 До здобуття повноліття Францією правила його мати — Анна Австрійська, хоча реальною владою володів її фаворит, кардинал Мазаріні, який протримав владу аж до 1661 року, не зважаючи на те, що Людовик тоді вже був повнолітнім. В цей період часу у Франції спалахнула Фронда. Після отримання справжньої влади Людовик скасував посаду першого міністра і сам почав підписувати усі накази. За часів Людовика був розбудований Версаль. Між 1672 та 1681 роками він завоював Фландрію, Ельзас та Страсбург, Лотарингію. Аби перемогти його у 1688 році Австрія, Голландія, Швеція та Іспанія (а згодом і Англія) створили ; в ході подальших військових операцій Франція повернула ряд завойованих у імперської Німеччини та Іспанії земель. Мир між воюючими сторонами був підписаний тільки у 1713 році з Англією та 1714 році з Австрією. Правив 72 роки, що стало рекордом правління серед французьких монархів.
image
Людовик XV Улюблений
(фр. Louis XV, Louis le Bien-Aimé) 		Король 5 лютого 1710 — 10 травня 1774 1 вересня 1715 — 10 травня 1774 Був проголошений королем, коли ще був неповнолітнім; регентом при ньому був Філіп Орлеанський. 1723 року став повновладним правителем, назначив першим міністром абата Флері. Протягом правління Людовика XV Франція була втягнута у дві великі воєнні кампанії: війну за австрійську спадщину (офіційно Франція вступила в неї в 1740 році) та Семирічну війну. Протягом першої кампанії французи завоювали Прагу (1741) та ряд німецьких земель, але вже в 1742 та 1743 роках покинули ці території. Протягом 1745—1747 років Франція завоювала значну територію Бельгії та Голландії, але програла бої в Італії. 30 жовтня 1748 року в Ахені був підписаний договір про припинення війни. Згодом Франція змінила Пруссію у ролі союзника на Австрію. Пруссія уклала союз з Англією, Франція з Австрією та Російською імперією. Це все вилилося у початок Семирічної війни (1756—1763 роки), під час якої Франція втратила свої колоніальні володіння у Канаді та на Індостані.
image
Людовик XVI Король-Мученик
(фр. Louis XVI) 		Король 23 серпня 1754 — 21 січня 1793 10 травня 1774 — 21 вересня 1792 Людовик XVI отримав від свого попередника Францію у розпал кризи. В різний час фінансові контролери намагалися ввести режим економії, який стосувався і королівського двору, але зустрів опір. Через ситуацію Людовик змушений був скликати Генеральні штати (1789 рік), що надалі стане початком революції. Представники від народу згодом оголосили про створення Національних установчих зборів, на яких 4 серпня 1789 року було проголошено про скасування привілеїв для дворян, однакову сплату податків як простими людьми, так і аристократами з духовенством. Людовик спочатку визнав усі свободи, але згодом намагався повернути країну до абсолютної монархії, за що був позбавлений влади Національним конвентом, заарештований, звинувачений в державній зраді та страчений на гільйотині.
image
Людовик XVII
(фр. Louis XVI) 		Король 27 березня 1785 — 8 червня 1795 21 січня 1792 — 8 червня 1795 Одразу після смерті свого батька визнаний монархістами королем. Помер у в'язниці.

Перший прихід Наполеона (1804—1814)

Див. також: Перша Французька імперія та Бонапарти
Правитель Титул Герб Роки життя Роки правління Характеристика правління
image
Наполеон I
(фр. Napoléon I) 		Імператор image 15 серпня 1769 — 5 травня 1821 18 травня 1804 — 6 квітня 1814 Фактично владою володів після подій 18 брюмера. 18 травня було проголошено про створення імперії на чолі з Наполеоном. Окрім цього, 26 травня 1805 року він був проголошений королем Італії. Під час його правління, у 1806 році, припинила існування Священна Римська імперія, був створений Рейнський союз шістнадцяти німецьких держав, Наполеон заволодів узбережжям Адріатичного моря. Наполеон хотів захопити Британські острови, але зазнав поразки біля мису Трафальгар. Успісніше він діяв з Австрією, якій завдав нищівної поразки під Аустерліцом. 1808 року розпочалися повстання в Іспанії і Франція була втягнута в іспано-французьку війну, яка стала дуже виснажливою для Франції. Іспанія і Португалія разом з Англією створили нову коаліцію. Наполеон в той же час помирився з Росією. Через деякий час він завдав поразки Австрії, яка теж повстала. 1812 року відбулася війна Франції з Росією. Вона закінчилася величезною поразкою французів і створенням шостої коаліції проти Франції (Англія, Швеція, Росія, Пруссія). 31 березня 1814 року союзні війська увійшли в Париж, а 6 квітня Наполеон відрікся від престолу і на Ельбу.

Капетинги (1814—1815)

Реставрація Бурбонів

Див. також: Реставрація Бурбонів
Правитель Титул Герб Роки життя Роки правління Характеристика правління
image
Людовик XVIII
(фр. Louis XVIII) 		Король image 17 листопада 1755 — 16 вересня 1824 6 квітня 1814 — 20 березня 1815
(Перше правління) 		Ступив на трон опісля поразки та відречення Наполеона. Погодився на форму правління, при якій король володів виконавчою владою, а законодавча — розділена між ним та двопалатним парламентом. Під час його першого правління була скорочена армія, натомість створені королівські полки, які складалися з солдат Конде (прихильних до короля). Емігранти, які повернулися в країну, вимагали відшкодування втраченого ними майна. Перше правління перервалося, коли на півдні Франції висадилися війська Наполеона.

Відновлення влади Бонапартів (1815)

Див. також: Сто днів
Правитель Титул Герб Роки життя Роки правління Характеристика правління
image
Наполеон I
(фр. Napoléon I) 		Імператор image 15 серпня 1769 — 5 травня 1821 20 березня 1815 — 22 червня 1815
(Друге правління) 		Після висадки на півдні Франції, ввійшов у Париж і знову оголосив себе імператором. Владу протримав недовго, тому цей період також відомий під назвою «Сто днів» (фр. Cent-Jours). Під час другого правління була оголошена амністія усім, хто був прихильником Бурбонів, окрім дванадцяти високопоставлених політиків, серед яких Талейран, який відмовився від посади міністра закордонних справ. Захват Наполеоном влади призвів до утворення сьомої . Битвою, яка стала вирішальною, стала битва під Ватерлоо, в якій Наполеону була завдана поразка. Наполеон відрікся престолу на користь свого сина, а сам був доставлений на острів Святої Єлени, де і прожив до своєї смерті.
image
Наполеон II
(фр. Napoléon II) 		Імператор 20 березня 1811 — 22 липня 1832 22 червня 1815 — 7 липня 1815 Після поразки під Ватерлоо від союзників та краху влади Наполеона, останній зрікся престолу на користь свого трьохрічного сина — Наполеона Франсуа Шарля Жозефа, який на той час володів також титулом короля Римського. Не зважаючи на зречення батька період правління Наполеона II був лише формальністю, адже антинаполеонівська коаліція бачила королем Людовика XVIII. 7 липня союзні війська ввійшли в Париж та поклали край владі Наполеона II. З 1815 року жив у Австрії, помер в від туберкульозу в 1832.

Капетинги (1815—1848)

Друге повернення Бурбонів (1815—1830)

Правитель Титул Герб Роки життя Роки правління Характеристика правління
image
Людовик XVIII
(фр. Louis XVIII) 		Король image 17 листопада 1755 — 16 вересня 1824 8 липня 1815 — 16 вересня 1824
(Друге правління) 		Людовик підписав прокламацію, в якій йшлося про вшанування ним здобутків Революції та дотримання Конституції. Однак, виконати це було важко: на парламентський виборах влада перейшла до ультрароялістів і в Франції розпочався «білий терор» (переслідування бонапартистів, республіканців, іноді спалахували міжрелігійні сутички проти протестантів та інших вір). Аби не дати початок новій революції Людовик XVIII розпустив парламент; на наступних виборах перемогли ліберали і з терором було покінчено. При Людовику XVIII знову дозволена була вільна преса, були змінені правила парламентських виборів (голосувати могли тільки найзаможніші люди, кількістю приблизно сто тисяч).
image
Карл X
(фр. Charles X) 		Король 9 жовтня 1757 — 6 листопада 1836 16 вересня 1824 — 2 серпня 1830 До влади прийшов після смерті Людовика XVIII. За часів його правління усім аристократам, які емігрували з країни, були відшкодовані збитки від націоналізації приватних земельних володінь. Робилося це переважно за рахунок буржуа, які володіли урядовими бондами. Були змінені три уряди. Саме під час існування останнього конфронтація між королем та суспільством досягла апогею: король схилявся до державного перевороту. Були підписані ордонанси, які обмежували свободу слова. Як наслідок — повстання, відоміше під назвою Липневої революції, відречення Карла X від престолу 2 серпня та його еміграція до Англії 15 серпня. З зовнішіх політичних здобутків можна відзначити завоювання Алжиру в 1829 році.

Орлеанський дім (1830—1848)

Див. також: Липнева монархія та Липнева революція
Правитель Титул Герб Роки життя Роки правління Характеристика правління
image
Луї-Філіп I
(фр. Louis-Philippe) 		Король image 6 жовтня 1773 — 26 серпня 1850 року 9 серпня 1830 — 24 лютого 1848 Офіційно на трон ступив 9 серпня, хоча ще 31 липня депутати оголосили його намісником королівства. Правління короля характеризується концентрацією влади в руках найбагатших буржуа, які використовували цю владу для свого ще більшого збагачення. Старався не віддавати перевагу якійсь одній партії, а тому «балансував» між радикальними монархістами (легітимісти) з одного боку та соціалістами та республіканцями з іншого. Короля неодноразово намагалися вбити і тому з часом у Франції розпочалися переслідування незадоволених владою, посилювалася цензура. Стан речей, коли найбагатші ще більше збагачуються, неурожаї 1845—1847 років, постійно зростаюча корупція — усе це привело до революції 1848 року. 24 лютого 1848 року Луї-Філіп відрікся від престолу.

Друга французька імперія, Бонапарти (1848—1852)

Див. також: Друга французька імперія
Правитель Титул Герб Роки життя Роки правління Характеристика правління
image
Наполеон III
(фр. Napoléon III) 		Імператор image 20 квітня 1808 — 9 січня 1873 2 грудня 1852 — 4 вересня 1870 Вперше прийшов до влади у Франції в 1848, коли переміг на президентських виборах і став президентом Другої Республіки. 2 грудня 1851 року відбувся державний переворот і він проголосив себе імператором Другої імперії — Наполеоном III. За часів його правління Франція брала участь у ряді воєнних конфліктів, серед яких війна з Австрією, Китаєм, Японією, Сирією та Кримська війна. Внутрішній устрій Франції базувався на сильній підтримці монархії (воєнній та поліцейській). Правління закінчилося, коли розпочалася війна з Пруссією. 2 вересня 1870 року Наполеон вирушив до Англії, де й прожив до своєї смерті (9 січня 1873 року). Офіційно перестав бути імператором 4 вересня, коли було проголошено повернення до республіканського устрою.

Див. також

Примітки

  1. . hrono.info. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.(рос.)
  2. . britannica.com. Encyclopædia Britannica, Inc. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.(англ.)
  3. . bbc.co.uk. BBC. Архів оригіналу за 18 липня 2008. Процитовано 24 жовтня 2014.(англ.)
  4. . hrono.info. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.(рос.)
  5. . britannica.com. Encyclopædia Britannica, Inc. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.(англ.)
  6. . hrono.info. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.(рос.)
  7. . napoleon.org. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.(англ.)
  8. . hrono.info. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 жовтня 2014.(рос.)
  9. . britannica.com. Encyclopædia Britannica, Inc. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.(англ.)
  10. . Archontology.org. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.(англ.)
  11. . Ohio.edu. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 23 жовтня 2014.(англ.)
  12. . britannica.com. Encyclopædia Britannica, Inc. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.(англ.)
  13. . Archontology.org. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.(англ.)
  14. . Napoleon.org. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.(англ.)
  15. . britannica.com. Encyclopædia Britannica, Inc. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.(англ.)

Джерела

  • Список Меровінгів на Foundation for Medieval Genealogy [ 4 червня 2009 у Wayback Machine.]
  • Список Каролінгів на Foundation for Medieval Genealogy [Архівовано 15 вересня 2012 у WebCite]
  • Список Капетингів на Foundation for Medieval Genealogy [Архівовано 26 серпня 2011 у WebCite]
  • Список королів на Regnal Chronogolies [Архівовано 9 травня 2012 у WebCite]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Genealogichni dereva monarhiv Franciyi ta yihni rodinni zv yazki vid Hilderika I do suchasnosti vklyuchayuchi pretendentivDinastiya MerovingivMarkomir mifichnij personazh Faramond blizko 420 426 Hlodion blizko 426 448 Merovej 448 457 Hilderik I 457 481 Koroli frankivHlodvig I 481 511 Pislya smerti Hlodviga jogo korolivstvo bulo rozdilene za frankskim zvichayem mizh chotirma jogo sinami Hlotarom Hildebertom Hlodomerom i Teodorihom Koroli Suassona Nejstriya Koroli Parizha Koroli Orleana Koroli RejmsaHlotar I fr Clotaire I Clotaire le Vieux Roki zhittya 498 29 listopada 561 Roki pravlinnya 511 29 listopada 561 Proviv pohodi 524 531 ta 534 roki na Burgundiyu ta Tyuringiyu i u 534 roci voni perejshla pid jogo vladu ta vladu jogo brativ 524 roku pid chas takogo pohodu zaginuv Hlodomir Hlotar zgodom vbiv vsih jogo ditej ta rozdiliv zemli Orleanu mizh soboyu ta Hildebertom Proviv pohid v Ispaniyu odnak obloga Saragosi zakinchilasya nichim 555 roku uspadkuvav zemli Rejmsa 558 roku koli otrimav zemli Hildeberta stav yedinim pravitelem frankiv Hildebert I fr Childebert I Roki zhittya 497 23 grudnya 558 Roki pravlinnya 27 listopada 511 23 grudnya 558 Razom z Hlotarom proviv tretij pohid 534 rik na Burgundiyu i rozdiliv yiyi z Hlotarem Pered tim brav uchast u vbivstiv ditej Hlodomira tomu buv pravitelem Orleana Zasnuvav abatstvo Sen Zhermen de Pre Razom z Hlotarom proviv pohid v Ispaniyu Hlotar I Roki pravlinnya 23 grudnya 558 29 listopada 561 Hlodomir fr Clodomir Roki zhittya 495 21 chervnya 524 Roki pravlinnya 27 listopada 511 21 chervnya 524 Vistupiv v pohid na 524 rik Peremig korolya Sigizmunda ale zaginuv u boyu z jogo bratom Godomarom Jogo teritoriya bula rozdilena mizh Hlodomirom ta Hildebertom Hildebert I Roki pravlinnya 21 chervnya 524 23 grudnya 558 Praviv razom z Hlotarem Hlotar I Roki pravlinnya 21 chervnya 524 29 listopada 561 Teodorih I fr Thierry Roki zhittya pribl 485 533 534 Roki pravlinnya 27 listopada 511 533 534 Brav uchast u pohodi na Tyuringiyu v 531 roci Likviduvav povstannya v Overni ta povstannya Teodebert I 534 548 Teodebald 548 555 Hlotar I 555 561 Pid chas svogo pravlinnya Hlotar I zahopiv zemli svoyih brativ i ob yednav yih pid svoyeyu vladoyu Pislya jogo smerti v 561 r korolivstvo znovu bulo rozdilene mizh jogo sinami Koroli Suassona Nejstriyi Koroli Parizha Koroli Orleana Burgundiyi Koroli Meca Avstraziyi Hilperik I 561 584 Hlotar II 584 629 Haribert I 561 567 Hilperik I 567 584 Hlotar II 584 629 Guntramn I 561 592 Hildebert II 592 595 Teodorih II 595 613 Sigibert II 613 Sigibert I 561 575 Hildebert II 575 595 Teodebert II 595 612 Teodorih II 612 613 Sigibert II 613 V 613 r Hlotar II zahopiv Burgundiyu i Avstraziyu ob yednavshi korolivstvo Vin she za zhittya viddav Avstraziyu svoyemu sinu Dagobertu Pislya yihnoyi smerti zemli frankiv znovu buli podileni mizh yihnimi nastupnikami Koroli Nejstriyi i Burgundiyi Koroli Akvitaniyi Koroli AvstraziyiHlotar II 584 629 Dagobert I 629 639 Hlotar II 584 629 Haribert II 629 632 Hilperik 632 Dagobert I 632 639 Dagobert I 623 634 Sigibert III 634 656 Koroli Nejstriyi i Burgundiyi Koroli AvstraziyiHlodvig II 639 658 Hlotar III 658 673 Teodorih III 673 i 675 691 Hilderik II 673 675 Sigibert III 634 656 Hildebert Usinovlenij 656 661 Hlotar III 661 662 Hilderik II 662 675 Hlodvig III 675 676 Dagobert II 676 679 Koroli frankivHlodvig IV Hildebert III Dagobert IIIKorol Nejstriyi i Burgundiyi Koroli AvstraziyiHilperik II 715 721 Hilperik II 715 717 i 720 721 Hlotar IV 717 720 Koroli frankivTeodorih IV 720 737 V period z 737 po 743 koroliv ne bulo Hilderik III 743 751 Dinastiya KarolingivMajordomiZ chasu pravlinnya Hlodviga II vazhlivu rol pochali vidigravati majordomi upraviteli palacovogo gospodarstva Cya posada stala spadkovoyu i voni peretvorilis na faktichnih praviteliv derzhavi Pipin I Landenskij abo Pipin Starij majordom Avstraziyi v 623 629 i 639 640 majordom Avstraziyi 629 639 majordom Avstraziyi 643 657 Pipin II Geristalskij abo Pipin Serednij majordom Avstraziyi 679 714 Karl Martell majordom Avstraziyi 741 747 Pipin III Korotkij abo Pipin Molodshij majordom Nejstriyi 741 751 ta Avstraziyi s 747 V 751 r Pipin Korotkij progolosiv sebe korolem na chomu zakinchilosya pravlinnya dinastiyi Merovingiv i pochalasya dinastiya Karolingiv Koroli frankivPipin III Korotkij 751 768 Karl I Velikij 768 814 korol Nejstriyi Akvitaniyi ta pivnichnoyi Avstraziyi z 771 korol ob yednanogo korolivstva frankiv z 800 r imperator Zahodu Karloman I korol Burgundiyi Allemaniyi ta pivdennoyi Avstraziyi 768 771 Lyudovik I Blagochestivij 814 840 imperator Zahodu Lotar I 817 855 do 840 spivpravitel batka Lyudovika I Blagochestivogo Pipin I korol Akvitaniyi 817 838 korol Akvitaniyi 838 864 V 843 r onuki Karla I Velikogo Lotar Lyudovik Nimeckij i Karl Lisij uklali Verdenskij dogovir zgidno z yakim zemli imperiyi podilyalisya na tri chastini Lotar otrimav razom z titulom imperatora Lotaringiyu do yakoyi vhodili chastina Italiyi Burgundiya Provans i chastina zahidnoyi Avstraziyi Lyudovik Nimeckij zemli na shid vid Rejnu Shidno Frankske korolivstvo piznishe Nimechchina a Karl Lisij zemli na zahid vid Rejnu Zahidno Frankske korolivstvo majbutnya Franciya Koroli Zahidno Frankskogo korolivstva Koroli Lotaringiyi Koroli Shidno Frankskogo korolivstvaKarl II Lisij 843 877 imperator z 875 Lyudovik II Zayika 877 879 Lyudovik III 879 882 Karloman II 879 884 spivpravitel Lyudovika III Karl III Tovstij 884 888 korol Shidno Frankskogo korolivstva 876 887 imperator z 881 Odo I Parizkij 888 898 ne z rodu Karolingiv Karl III Prostuvatij 898 922 Robert I 922 923 z rodu Robertiniv Raul I 923 936 z rodu Lyudovik IV Zamorskij 936 954 Lotar I 954 986 Lyudovik V Linivij 986 987 Pislya smerti Lyudovika V prestol perejshov do novoyi dinastiyi Kapetingiv Lotar I 817 855 imperator z 840 Lotar II 855 869 Karl II Lisij 869 877 Lyudovik III Molodij 880 882 Karl III Tovstij 882 887 Arnulf 887 895 895 900 Lyudovik IV Ditya 900 911 Karl III Prostuvatij 911 922 Pislya smerti Lotara I korolivstvo bulo podilene mizh jogo sinami Lyudovik II otrimav imperatorskij titul i zemli batka v Italiyi Div dali otrimav zemli v Burgundiyi Div dali Lotar II otrimav frankski zemli korolivstva sho nazivalisya Lotaringiyeyu Pislya smerti Lotara II jogo zemli hotiv zahopiti Karl Lisij i navit koronuvavsya v Meci ale jogo brat Lyudovik Nimeckij ne pogodivsya z cim 870 roku bula ukladena za yakoyu Lotaringiya bula rozdilena mizh bratami Zgidno z vid 880 roku Lotaringiya povnistyu vidijshla do Lyudovika Molodogo sina Lyudovika Nimeckogo Lyudovik II Nimeckij 843 876 Lyudovik III Molodij 876 882 korol Tyuringiyi Saksoniyi ta Bavariyi z 880 Karloman 876 880 korol Bavariyi Karl III Tovstij 876 887 korol Allemaniyi ta Reciyi korol Zahidno Frankskogo korolivstva z 884 imperator z 881 Arnulf 887 899 imperator z 896 Lyudovik IV Ditya 899 911 Dali korona vidijshla do Konrada I rodicha Karolingiv po materi Jogo nastupnikom stav Genrih I Ptaholov zasnovnik Saksonskoyi dinastiyi Div daliKapetingi Kapetingi 987 1328 Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Roki pravlinnya Harakteristika pravlinnyaGugo I Kapet fr Hugues Capet Korol frankiv 938 24 zhovtnya 996 3 lipnya 987 24 zhovtnya 996 Zavdyaki rejmskomu arhiyepiskopu buv ogoloshenij najkrashim kandidatom na tron korolya Realno volodiv zemlyami Shartra Anzhe Parizha ta Orleana Franciya za jogo chasiv bula podilena na okremi zemli v yakih buv svij pravitel i yakij abo prisyagav abo ni novomu korolyu Pidtrimuvav dobri stosunki z Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu Robert II Pobozhnij fr Robert II Robert le Pieux Korol frankiv 27 bereznya 972 20 lipnya 1031 24 zhovtnya 996 20 lipnya 1031 Koronovanij na pravlinnya she v 987 roci razom z batkom Buv vihovancem Gerberta d Orilyaka Za jogo pravlinnya Franciya dali bula podilena mizh okremimi pravitelyami Z najbilshimi z nih Richardom II Normandskim ta Giljomom V Akvitanskim u Roberta buli dobri vidnosini 1002 roku namagavsya pidkoriti sobi Burgundiyu ale jomu ce ne vdalosya Pid kinec svogo pravlinnya voyuvav zi svoyimi sinami yaki mitili na tron korolya Jogo sin Gugo pomer molodim a z sinom Genrihom I vin pomirivsya i toj stav jogo nastupnikom Genrih I fr Henri I Korol frankiv 4 travnya 1008 4 serpnya 1060 20 lipnya 1031 4 serpnya 1060 Protyagom usogo svogo pravlinnya voyuvav proti syuzereniv ta svogo brata Roberta Pomirivsya z nim tilki pislya togo yak viddav jomu na pravlinnya Burgundiyu Takozh voyuvav proti Vilgelma Normandskogo dvichi terpiv porazku u 1054 ta 1058 rokah Buv odruzhenij z donkoyu Yaroslava Mudrogo Annoyu Yaroslavnoyu Filip I fr Philippe I Korol frankiv 23 travnya 1052 29 lipnya 1108 4 serpnya 1060 29 lipnya 1108 Rozshiriv korolivski volodinnya u Franciyi zavoyuvavshi Veksen ta Burzhe Proviv pohid na Bretan pislya yakogo buv pidpisanij mir z Vilgelmom Zavojovnikom Konfliktuvav z papoyu Urbanom VII cherez te sho korol vdruge odruzhivsya buv vidluchenij vid cerkvi i cherez ce ne brav uchast v Pershomu hrestovomu pohodi Lyudovik VI Tovstij fr Louis VI Louis le Gros Korol frankiv 1 grudnya 1081 1 serpnya 1137 29 lipnya 1108 1 serpnya 1137 Lyudovik VI pid chas svogo pravlinnya vsilyako zakriplyuvav vladu korolya Tak vin ogolosiv sho korol ne mozhe buti nichiyim vasalom Protyagom 1104 1113 ta 116 1120 rokiv provodiv vijnu proti anglijskogo korolya Genriha I odnak v kinci zmushenij buv viznati jogo vladu nad Bretannyu Pobuduvav ryad fortec poklikanih zahistiti jogo zemli vid vtorgnennya imperatora Svyashennoyi rimskoyi imperiyi Genriha V Lyudovik VII Molodij fr Louis VI Louis le Jeune Korol frankiv 1120 18 veresnya 1180 1 serpnya 1137 18 veresnya 1180 V 1147 roci vzyav uchast v Drugomu hrestovomu pohodi 1148 roku sprobuvav odnak nevdalo shturmuvati Damask 1152 roku rozvivsya z druzhinoyu Aliyeonor i vtrativ yiyi pridane Akvitaniyu Aliyenor odruzhilasya z korolem Angliyi Genrihom II yakij vzhe volodiv Bretannyu Anzhu ta Normandiyeyu Razom ci zemli perevershuvali za velichinoyu zemli korolya i u 1160 roci mizh Angliyeyu ta Franciyeyu splahnula vijna yaka trivala i pislya smerti Lyudovika Filip II Avgust fr Philippe II Auguste Zgaduyetsya yak korol frankiv do 1204 Zgaduyetsya yak korol Franciyi z 1190 21 serpnya 1165 14 lipnya 1223 18 veresnya 1180 14 lipnya 1223 Prodovzhuvav vijnu z Angliyeyu povernuv pid kontrol prihilni do Angliyi Flandriyu Namyur Eno Blua Shampan 1190 roku uklav peremir ya z Angliyeyu i vzyav uchast u Tretomu hrestovomu pohodi pid chas yakogo zavoyuvav Akru 1194 roku vidnoviv vijnu proti Angliyi V 1203 1206 rokah zahopiv Bretan Normandiyu Anzhu Turen 1214 roku rozbiv vijska Ottona IV ta dekilkoh niderlandskih baroniv yaki buli spilnikami anglijskogo korolya Ioanna Za pravlinnya Filip II znachno rozshirilasya zona vplivu korolya a Franciya stala vidigravati vazhlivu rol v Yevropi Lyudovik VIII Lev fr Louis VIII Louis le Lion Korol Franciyi 5 veresnya 1187 8 listopada 1226 14 lipnya 1223 8 listopada 1226 Stupivshi na tron vidnoviv vijnu z Angliyeyu Vin vidtisniv anglijciv z La Roshel Sen Zhan d Anzheli Nioru i takim chinom zavolodiv vsim Puatu V toj zhe chas na pivdni Franciyi trivala vijna proti albigojciv i Lyudovik doluchivsya do hrestovogo pohodu proti yeretikiv 1226 roku vijn osadiv ta zavoyuvav Avinjon ale togo zh roku pomer vid dizenteriyi Lyudovik IH Svyatij fr Louis IX Saint Louis Korol Franciyi 25 kvitnya 1215 25 serpnya 1270 8 listopada 1226 25 serpnya 1270 Na pochatku sovogo pravlinnya mav nevelikij konflikt z Angliyeyu Tak u Puatu v 1241 roci vinik bunt yakij chekav pidmogi Genriha III ale Lyudovik shvidko jogo pogasiv Vin buv osnovnim iniciatorom Somogo hrestovogo pohodu yakij zavershivsya provalom v 1249 roci korol i jogo rodichi buli zahopleni v polon bagato licariv zaginuli Tilki nastupnogo roku korolya zvilnili i tilki v 1254 roci vin dobravsya do Franciyi Vin vidmovivsya vid pretenzij na Barselonu i takim chinom kordon mizh Ispaniyeyu ta Franciyeyu lig po Pireneyah 1259 roku buv pidpisanij z Angliyeyu 1270 roku organizuvav Vosmij hrestovij pohid yakij tezh zavershivsya nevdacheyu korol pomer Filip III Smilivij fr Philippe III Phillipe le Hardi Korol Franciyi 3 kvitnya 1245 5 zhovtnya 1285 25 serpnya 1270 5 zhovtnya 1285 Rozshiriv volodinnya Franciyi koli odruzhiv svogo sina Filipa na Huanni dochci grafa Shampani ta korolya Navarri Pid chas pravlinnya Filipa vidbulisya podiyi Sicilijskoyi vechirni yaki pokinchili z pravlinnyam Franciyi na ostrovi Zgodom ostriv zahopiv Pedro Aragonskij Papa vidluchiv jogo vid cerkvi poobicyav tronu sinu Filipa Tak vidbuvsya Pohid zavershivsya porazkoyu francuziv ta smertyu Filipa vid chumi Filip IV Krasivij fr Phillipe IV Phillipe le Bel Korol Franciyi i Navarri 1268 29 listopada 1314 5 zhovtnya 1285 29 listopada 1314 Filip pripiniv vijnu na Siciliyi ta viznav vladu aragonskih praviteliv 1295 roku vidnovilasya borotba Franciyi z Angliyeyu Anglijci sponukali pidkontrolnih francuzam flamandciv povstati sho vililosya v 1302 roku yake uvinchalosya ta porazkoyu francuziv Filip stav pershim korolem sho sklikav Generalni shtati v 1302 roci Za jogo pravlinnya vidbulasya napruzhena borotba z papskoyu vladoyu sho zakinchilosya prihodom do vladi papi Klimenta V yakij osiv v Avinjoni ta buv pidkontrolnim korolyu Korol buv velikim borzhnikom ordenu tampliyeriv tomu ostannij bulo likvidovano v berezni 1313 roku Lyudovik X Svarlivij fr Louis X Louis le Hutin Korol Franciyi i Navarri 4 zhovtnya 1289 5 chervnya 1316 29 listopada 1314 5 chervnya 1316 Pid chas korotkogo pravlinnya Lyudovik dozvoliv kripakam vikupiti za pomirnu cinu svoyu svobodu Zdebilshogo politikoyu Franciyi keruvav dyadko korolya Karl Valua Takozh vin proviv nevdalij pohid v Flandriyu Ioann I Posmertnij fr Jean I Jean le Posthume Korol Franciyi i Navarri 15 listopada 1316 20 listopada 1316 15 listopada 1316 20 listopada 1316 Pravlinnya bulo formalnim i trivalo p yat dniv yaki prozhiv korol Filip V Dovgij fr Philippe V Philippe le Long Korol Franciyi i Navarri 1293 3 sichnya 1322 20 listopada 1316 3 sichnya 1322 Uklav mirnij dogovir z Robertom Flandrskim za umovami yakogo usi francuzki zemli yaki buli pid vladoyu Flandriyi Lill Due Betyun povertalisya Franciyi Namagavsya provesti standartizaciyu pokaznikiv miri ta vagi Za jogo pravlinnya vidbuvsya Drugij hrestovij pohid pastushkiv Karl IV Krasivij fr Charles IV Charles le Bel Korol Franciyi i Navarri 1294 1 lyutogo 1328 3 sichnya 1322 1 lyutogo 1328 Jogo pravlinnya harakterizuyetsya nevdaloyu sproboyu kupiti tron nimeckogo pravitelya ta sproboyu zahopiti Flandriyu I pershe i druge namagannya zavershilisya nevdalo Vidnoviv vijnu z Angliyeyu koli Vona zavershilasya v 1327 roci viplatoyu p yatdesyati tisyach marok Angliyeyu Vin ne zlishiv pislya sebe sina tomu na nomu osnovna gilka Kapetingiv pererivayetsya Valua gilka Kapetingiv 1328 1589 Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Roki pravlinnya Harakteristika pravlinnyaFilip VI Shaslivij fr Philipe IV Philippe le Fortune Korol Franciyi 1293 22 serpnya 1350 1 kvitnya 1328 22 serpnya 1350 Osnovnoyu podiyeyu pov yazanoyu z pravlinnyam cogo korolya ye pochatok Stolitnoyi vijni Eduard III korol anglijskij buv vnukom Filipa IV i vvazhav sebe zakonnim pretendentom na francuzkij tron 1 listopada 1337 roku vin ogolosiv Filipu VI vijnu ale tilki v serpni 1338 roku anglijci visadilisya v Flandriyi 1340 roku francuzkij flot buv rozbitij pri Slojsi velasya nevdala osada Turne i v serpni togo zh roku bulo ogolosheno peremir ya do 1345 roku 26 serpnya 1346 roku vidbulasya bitva pri Kresi v yakij francuzam bulo zavdano nishivnoyi porazki Zgodom bulo zavojovane Kale Bulo ukladene nove peremir ya u veresni 1347 roku U 1349 roci Filip vstig pridbati dlya Franciyi provinciyu Dofine ta Ioann II Dobrij fr Jean II Jean le Bon Korol Franciyi 16 kvitnya 1319 8 kvitnya 1364 22 serpnya 1350 8 kvitnya 1364 V 1355 roci zakinchilosya peremir ya pidpisane mizh Filipom VI ta Eduardom III 2 serpnya buli sklikani Generalni shtati yaki dozvolili korolyu zaprovaditi veliki podatki ale z kontrolem specialnoyi komisiyi za vitratami koshtiv 1356 roku Navarra rozpochala vijnu z Franciyeyu priyednavshis do Angliyi 19 veresnya vidbulasya bitva pri Puatye 1356 pislya yakoyi Ioann potrapiv v polon do anglijciv Povernuvsya do Franciyi tilki v 1360 roci ale zgodom cherez porushennya domovlenostej povernuvsya v Angliyu ta pomer tam v 1364 roci Karl V Mudrij fr Charles V Charles le Sage Korol Franciyi 31 sichnya 1338 16 veresnya 1380 8 kvitnya 1364 16 veresnya 1380 Karl V vikonuvav obov yazki korolya she z 1356 roku koli Ioann II potrapiv v polon do anglijciv 3 bereznya 1357 roku vin zmushenij buv pidpisati Velikij ordonans yakij suttyevo obmezhiv povnovazhennya korolya 1358 roku rozgorivsya narodnij ruh Zhakeriya yakij ohopiv znachnu chastinu Franciyi Odnak povstannya togo zh roku vlitku bulo pridushene Bula pidkorena Navarra yaka pidtrimuvala bunt Pislya smerti v 1356 roci Ioanna oficijno stav korolem Z 1369 roku vpershe yak korol rozpochav vijnu proti Angliyi Vijna trivala azh do 1375 roku koli bulo progolosheno dvorichne peremir ya Skoro pilsya vidnovlennya voyennih dij Karl V pomer Karl VI Bozhevilnij fr Charles VI Charles le Fol Korol Franciyi 3 grudnya 1368 21 zhovtnya 1422 16 veresnya 1380 21 zhovtnya 1422 Vpershe pochav vikoristovuvati svoyu vladu dlya derzhavnogo pravlinnya lishe u 1389 roci Odnak cherez psihichni rozladi samostijno praviti ne mig Za vladu nad korolem borolisya dva ugrupuvannya armanyaki ta burginjoni sho privelo do vijni mizh nimi ta rozdilu derzhavi Trivala vijna z Angliyeyu v 1415 roci francuzi zaznali porazki pid Azenkurom v 1419 roci vtratili Ruan Ce prizvelo do pidpisannya ugodi v Trua za yakoyu anglijskij korol Genrih V oholoshuvavsya spadkoyemcem Karla VI Karl VII Peremozhnij fr Charles VII Charles le Victorieux Korol 22 lyutogo 1403 21 lipnya 1461 21 zhovtnya 1429 21 lipnya 1461 Za chas pravlinnya Karla VII na istorichnu arenu vijshla Zhanna d Ark 1429 roku u anglijciv buli vidvojovani Orlean bula zdobuta peremoga 1436 roku buv vidvojovanij Parizh 1439 roku Generalnimi shtatami bulo ogolosheno pro stvorennya yedinoyi francuzkoyi armiyi 1440 roku proti korolya vidbulasya zmova vidoma yak Prageriya za uchasti sina korolya Lyudovika Lyudovik XI ale vin buv rozkritij Z 1444 po 1449 roki bulo ogolosheno peremir ya z anglijcyami V 1449 1452 buli zahopleni Ruan Kan Sherbur ta Bordo sho prizvelo do kincya Stolitnoyi vijni Lyudovik HI Ob yednavec fr Louis XI Louis le Prudent Korol Franciyi 3 lipnya 1423 30 serpnya 1483 22 lipnya 1461 30 serpnya 1483 Lyudovik XI namagavsya ob yednati Franciyu sho ne spodobalosya miscevim feodalam Rozpochalasya borotba korolya proti Ligi zagalnogo blaga 1465 roku Liga zavoyuvala Parizh i mizh storonami buv ukladenij mirnij dogovir Prote opislya Lyudovik rozsvariv usih soyuznikiv i v period z 1468 1482 rokiv pidkoriv sobi Normandiyu Burgundsku Pikardiyu Giyen Anzhu 1477 roku peremig svogo golovnogo supernika Karla Smilivogo v bitvi pid Nansi Karl VIII Lyub yaznij fr Charles VIII Charles l Affable Korol Franciyi 30 chervnya 1470 7 kvitnya 1498 30 serpnya 1483 7 kvitnya 1498 Karl VIII dav pochatok italijskim vijnam koli v 1494 roci viyaviv pretenziyi na koronu Neapolitanskogo korolya Spochatku vin uspishno diyav i 22 lyutogo zavoyuvav Neapol ale utvorena Venecianska liga spochatku peremogla jogo a do 1496 roku usi zavoyuvannya v Italiyi znikli Lyudovik HII Batko Narodu fr Louis XII Louis le Pere du peuple Korol Franciyi 27 chervnya 1462 1 sichnya 1515 7 kvitnya 1498 1 sichnya 1515 Pislya italijskih pohodiv Karla VIII Franciya perebuvala u vazhkij ekonomichnij situaciyi Lyudovik odnak ne pidnyav podatkiv vzyav pid kontrol podatki ta obig groshej i priviv krayinu do stabilnosti 1499 roku vin rushiv v Italiyu zavoyuvav Milan i dav pochatok 1501 roku razom z ispancyami rozdilili Neapolitanske korolivstvo 1503 roku mizh francuzami ta italijcyami pochalasya vijna yaka vililasya u bitvi pid Garilyano ta zavershilasya rozgromom francuziv 1504 roku buv pidpisanij mir 1512 roku Milan vijshov z pid vladi Franciyi Francisk I fr Francois I Korol Franciyi 12 veresnya 1494 31 lipnya 1547 1 sichnya 1515 31 lipnya 1547 U veresni 1515 roku vtorgsya v Italiyu zavoyuvav Milan V grudni togo zh roku papa Lev X viznav jogo pravitelem Milanu 1521 roku vstupiv v borotbu za zavojovani teritoriyi z Karlom V korolem Ispaniyi Vijna zakinchilasya vzyattyam Franciska v polon Opislya zvilnennya vidnovilisya voyenni diyi z Ispaniyeyu yaki znovu zakinchilisya porazkoyu dlya Franciyi ta vtratoyu Flandriyi ta Artua Pidtrimuvav druzhni stosunki z Osmanskoyu imperiyeyu Francisk spriyav rozvitku Renesansu u Franciyi pri jogo dvori dozhivav svogo viku Leonardo da Vinchi Spriyav geografichnim vidkrittyam Zhak Kartye i jogo vidkrittya Kvebeku 1534 rik Zrobiv francuzku oficijnoyu derzhavnoyu movoyu zamist latini 1539 rik Genrih II fr Henri II Korol Franciyi i gercog Bretani 31 bereznya 1519 10 lipnya 1559 31 lipnya 1547 10 lipnya 1559 V 1551 roci vidnoviv borotbu Franciyi proti Karla V Borotbu viv v Nimechchini de zavoyuvav Mec Tul ta Verden 1556 roku bulo ukladene peremir ya yake viznavalo zavoyuvannya Franciyi Prodovzhuvalasya vijna v Italiyi yedinim vagomim zdobutkom bulo povernennya do Franciyi v samij Italiyi vijskova kampaniya zavershilasya nevdacheyu 1559 roku buv pidpisanij Kato Kambrezkij mir yakij zalishav za Franciyeyu Kale ta vidvojovani zemli v Lotaringiyi Francisk II fr Francois II Korol Franciyi 19 sichnya 1544 5 grudnya 1560 10 lipnya 1559 5 grudnya 1560 Praviv pid silnim vplivom Fransua de Giza ta jogo brata Karla yaki domoglisya zhorstokih gonin za protestantami Nevdovolennya protestantiv vililosya v planuvannya polyagala u vikradenni korolya V grudni 1560 roku korol zahvoriv ta pomer bezditnim Karl IX fr Charles IX Korol Franciyi 27 chervnya 1550 30 travnya 1574 5 grudnya 1560 30 travnya 1574 Pered pochatkom faktichnogo pravlinnya do povnolittya regentom bula jogo mati Katerina Medichi u Franciyi rozgornulasya vijna mizh katolikami ta protestantami Pislya nevdaloyi sprobi zahoplennya korolivskoyi sim yi v 1565 roci vona spalahnula z novoyu siloyu Tilki v 1572 roci pochalisya sprobi primirennya gugenotiv bulo zaprosheno na vesillya molodshoyi sestri korolya Margariti Valua ta Genriha Burbona V nich na 24 serpnya vidbulisya podiyi Varfolomiyivskoyi nochi 1573 roku buv vidanij edikt yakij dozvolyav protestantam spravlyati sluzhbu v mistah La Roshel Nim ta Montoban Genrih III fr Henri III Korol Franciyi 19 veresnya 1551 2 serpnya 1589 30 travnya 1574 2 serpnya 1589 Do utverdzhennya na francuzkomu troni vin 146 dniv buv korolem Polshi Jogo pravlinnya prohodilo na foni mizhreligijnih voyen 1576 roku vin suttyevo zbilshiv prava protestantiv sho prizvelo do stvorennya Katolickoyi ligi yaka spochatku bula v opoziciyi do nogo ale yaku vin zgodom ocholiv 1577 roku v Patye bulo obmezheno prava protestantiv a v 1585 roci buv pidpisanij yakij zaboronyav protestantizm Z chasom vin zmushenij buv zvernutisya za dopomogoyu do gugenotiv abi vidnoviti svoyu vladu ta viznav Genriha Burbona Genrih IV svoyim nastupnikom Pomer vid udaru kindzhalom vid monaha Yakiva Klemana Burboni gilka Kapetingiv 1589 1792 Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Roki pravlinnya Harakteristika pravlinnyaGenrih IV Velikij fr Henri IV Henri le Grand Korol 13 grudnya 1553 14 travnya 1610 2 serpnya 1589 14 travnya 1610 Korolem stav na hvili voyen mizh katolikami ta protestantami u 1589 roci pomer Genrih III yakij pered smertyu ogolosiv Genriha Burbona svoyim nastupnikom Odnak ostannij buv gugenotom i katoliki ne viznali jogo korolem Lishe u 1594 roci opislya togo yak Genrih IV zavoyuvav taki mista yak Mant Shartr ta Nojon ta perejshov do katolikiv skazavshi pri comu krilate Parizh koshtuye mesi vin buv viznanij korolem vsima 1598 roku vin ogolosiv Nantskij edikt yakij praktichno zrivnyuvav u pravah protestantiv ta katolikiv na vsij teritoriyi Franciyi okrim Parizha Za chas pravlinnya zavoyuvav Burgundiyu voyuvav z Filipom III Ispanskim Zaginuv vid ruk katolika fanatika Ravalyaka u 1610 roci Lyudovik HIII Spravedlivij fr Louis XIII Louis le Juste Korol 27 veresnya 1601 14 travnya 1643 14 travnya 1610 14 travnya 1643 Koli vidbulosya vbivstvo Genriha IV Lyudoviku bulo lishe visim rokiv i vin ne mig praviti krayinoyu cherez svij vik Realna vlada znahodilasya v jogo materi Mariyi Medichi ta yiyi favorita Konchino Konchini marshal d Ankr 1614 roku korolya ogolosili povnolitnim ale vlada dali znahodilasya v rukah materi ta markiza Same tomu Lyudovik navazhivsya na zamovne vbivstvo 24 kvitnya 1617 roku marshal buv zastrelenij kapitanom Vitri Sam korol ne duzhe silno brav uchast v keruvanni derzhavoyu za nogo ce robiv kardinal Rishelye Pid chas pravlinnya Lyudovika bulo pokincheno z seperatizmom gugenotiv Takozh bagato aristokrativ protivnikiv Rishelye zakinchili eshafotom v ti chasi Lyudovik buv odruzhenij z Annoyu Avstrijskoyu z yakoyu mav odnogo sina Lyudovika XIV Lyudovik XIV Korol Sonce abo Lyudovik Velikij fr Louis XIV Louis le Roi Soleil Louis le Grand Korol 5 veresnya 1638 1 veresnya 1715 14 travnya 1643 1 veresnya 1715 Do zdobuttya povnolittya Franciyeyu pravila jogo mati Anna Avstrijska hocha realnoyu vladoyu volodiv yiyi favorit kardinal Mazarini yakij protrimav vladu azh do 1661 roku ne zvazhayuchi na te sho Lyudovik todi vzhe buv povnolitnim V cej period chasu u Franciyi spalahnula Fronda Pislya otrimannya spravzhnoyi vladi Lyudovik skasuvav posadu pershogo ministra i sam pochav pidpisuvati usi nakazi Za chasiv Lyudovika buv rozbudovanij Versal Mizh 1672 ta 1681 rokami vin zavoyuvav Flandriyu Elzas ta Strasburg Lotaringiyu Abi peremogti jogo u 1688 roci Avstriya Gollandiya Shveciya ta Ispaniya a zgodom i Angliya stvorili v hodi podalshih vijskovih operacij Franciya povernula ryad zavojovanih u imperskoyi Nimechchini ta Ispaniyi zemel Mir mizh voyuyuchimi storonami buv pidpisanij tilki u 1713 roci z Angliyeyu ta 1714 roci z Avstriyeyu Praviv 72 roki sho stalo rekordom pravlinnya sered francuzkih monarhiv Lyudovik XV Ulyublenij fr Louis XV Louis le Bien Aime Korol 5 lyutogo 1710 10 travnya 1774 1 veresnya 1715 10 travnya 1774 Buv progoloshenij korolem koli she buv nepovnolitnim regentom pri nomu buv Filip Orleanskij 1723 roku stav povnovladnim pravitelem naznachiv pershim ministrom abata Fleri Protyagom pravlinnya Lyudovika XV Franciya bula vtyagnuta u dvi veliki voyenni kampaniyi vijnu za avstrijsku spadshinu oficijno Franciya vstupila v neyi v 1740 roci ta Semirichnu vijnu Protyagom pershoyi kampaniyi francuzi zavoyuvali Pragu 1741 ta ryad nimeckih zemel ale vzhe v 1742 ta 1743 rokah pokinuli ci teritoriyi Protyagom 1745 1747 rokiv Franciya zavoyuvala znachnu teritoriyu Belgiyi ta Gollandiyi ale prograla boyi v Italiyi 30 zhovtnya 1748 roku v Aheni buv pidpisanij dogovir pro pripinennya vijni Zgodom Franciya zminila Prussiyu u roli soyuznika na Avstriyu Prussiya uklala soyuz z Angliyeyu Franciya z Avstriyeyu ta Rosijskoyu imperiyeyu Ce vse vililosya u pochatok Semirichnoyi vijni 1756 1763 roki pid chas yakoyi Franciya vtratila svoyi kolonialni volodinnya u Kanadi ta na Indostani Lyudovik XVI Korol Muchenik fr Louis XVI Korol 23 serpnya 1754 21 sichnya 1793 10 travnya 1774 21 veresnya 1792 Lyudovik XVI otrimav vid svogo poperednika Franciyu u rozpal krizi V riznij chas finansovi kontroleri namagalisya vvesti rezhim ekonomiyi yakij stosuvavsya i korolivskogo dvoru ale zustriv opir Cherez situaciyu Lyudovik zmushenij buv sklikati Generalni shtati 1789 rik sho nadali stane pochatkom revolyuciyi Predstavniki vid narodu zgodom ogolosili pro stvorennya Nacionalnih ustanovchih zboriv na yakih 4 serpnya 1789 roku bulo progolosheno pro skasuvannya privileyiv dlya dvoryan odnakovu splatu podatkiv yak prostimi lyudmi tak i aristokratami z duhovenstvom Lyudovik spochatku viznav usi svobodi ale zgodom namagavsya povernuti krayinu do absolyutnoyi monarhiyi za sho buv pozbavlenij vladi Nacionalnim konventom zaareshtovanij zvinuvachenij v derzhavnij zradi ta strachenij na giljotini Lyudovik XVII fr Louis XVI Korol 27 bereznya 1785 8 chervnya 1795 21 sichnya 1792 8 chervnya 1795 Odrazu pislya smerti svogo batka viznanij monarhistami korolem Pomer u v yaznici Pershij prihid Napoleona 1804 1814 Div takozh Persha Francuzka imperiya ta Bonaparti Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Roki pravlinnya Harakteristika pravlinnyaNapoleon I fr Napoleon I Imperator 15 serpnya 1769 5 travnya 1821 18 travnya 1804 6 kvitnya 1814 Faktichno vladoyu volodiv pislya podij 18 bryumera 18 travnya bulo progolosheno pro stvorennya imperiyi na choli z Napoleonom Okrim cogo 26 travnya 1805 roku vin buv progoloshenij korolem Italiyi Pid chas jogo pravlinnya u 1806 roci pripinila isnuvannya Svyashenna Rimska imperiya buv stvorenij Rejnskij soyuz shistnadcyati nimeckih derzhav Napoleon zavolodiv uzberezhzhyam Adriatichnogo morya Napoleon hotiv zahopiti Britanski ostrovi ale zaznav porazki bilya misu Trafalgar Uspisnishe vin diyav z Avstriyeyu yakij zavdav nishivnoyi porazki pid Austerlicom 1808 roku rozpochalisya povstannya v Ispaniyi i Franciya bula vtyagnuta v ispano francuzku vijnu yaka stala duzhe visnazhlivoyu dlya Franciyi Ispaniya i Portugaliya razom z Angliyeyu stvorili novu koaliciyu Napoleon v toj zhe chas pomirivsya z Rosiyeyu Cherez deyakij chas vin zavdav porazki Avstriyi yaka tezh povstala 1812 roku vidbulasya vijna Franciyi z Rosiyeyu Vona zakinchilasya velicheznoyu porazkoyu francuziv i stvorennyam shostoyi koaliciyi proti Franciyi Angliya Shveciya Rosiya Prussiya 31 bereznya 1814 roku soyuzni vijska uvijshli v Parizh a 6 kvitnya Napoleon vidriksya vid prestolu i na Elbu Kapetingi 1814 1815 Restavraciya Burboniv Div takozh Restavraciya Burboniv Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Roki pravlinnya Harakteristika pravlinnyaLyudovik XVIII fr Louis XVIII Korol 17 listopada 1755 16 veresnya 1824 6 kvitnya 1814 20 bereznya 1815 Pershe pravlinnya Stupiv na tron opislya porazki ta vidrechennya Napoleona Pogodivsya na formu pravlinnya pri yakij korol volodiv vikonavchoyu vladoyu a zakonodavcha rozdilena mizh nim ta dvopalatnim parlamentom Pid chas jogo pershogo pravlinnya bula skorochena armiya natomist stvoreni korolivski polki yaki skladalisya z soldat Konde prihilnih do korolya Emigranti yaki povernulisya v krayinu vimagali vidshkoduvannya vtrachenogo nimi majna Pershe pravlinnya perervalosya koli na pivdni Franciyi visadilisya vijska Napoleona Vidnovlennya vladi Bonapartiv 1815 Div takozh Sto dniv Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Roki pravlinnya Harakteristika pravlinnyaNapoleon I fr Napoleon I Imperator 15 serpnya 1769 5 travnya 1821 20 bereznya 1815 22 chervnya 1815 Druge pravlinnya Pislya visadki na pivdni Franciyi vvijshov u Parizh i znovu ogolosiv sebe imperatorom Vladu protrimav nedovgo tomu cej period takozh vidomij pid nazvoyu Sto dniv fr Cent Jours Pid chas drugogo pravlinnya bula ogoloshena amnistiya usim hto buv prihilnikom Burboniv okrim dvanadcyati visokopostavlenih politikiv sered yakih Talejran yakij vidmovivsya vid posadi ministra zakordonnih sprav Zahvat Napoleonom vladi prizviv do utvorennya somoyi Bitvoyu yaka stala virishalnoyu stala bitva pid Vaterloo v yakij Napoleonu bula zavdana porazka Napoleon vidriksya prestolu na korist svogo sina a sam buv dostavlenij na ostriv Svyatoyi Yeleni de i prozhiv do svoyeyi smerti Napoleon II fr Napoleon II Imperator 20 bereznya 1811 22 lipnya 1832 22 chervnya 1815 7 lipnya 1815 Pislya porazki pid Vaterloo vid soyuznikiv ta krahu vladi Napoleona ostannij zriksya prestolu na korist svogo trohrichnogo sina Napoleona Fransua Sharlya Zhozefa yakij na toj chas volodiv takozh titulom korolya Rimskogo Ne zvazhayuchi na zrechennya batka period pravlinnya Napoleona II buv lishe formalnistyu adzhe antinapoleonivska koaliciya bachila korolem Lyudovika XVIII 7 lipnya soyuzni vijska vvijshli v Parizh ta poklali kraj vladi Napoleona II Z 1815 roku zhiv u Avstriyi pomer v vid tuberkulozu v 1832 Kapetingi 1815 1848 Druge povernennya Burboniv 1815 1830 Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Roki pravlinnya Harakteristika pravlinnyaLyudovik XVIII fr Louis XVIII Korol 17 listopada 1755 16 veresnya 1824 8 lipnya 1815 16 veresnya 1824 Druge pravlinnya Lyudovik pidpisav proklamaciyu v yakij jshlosya pro vshanuvannya nim zdobutkiv Revolyuciyi ta dotrimannya Konstituciyi Odnak vikonati ce bulo vazhko na parlamentskij viborah vlada perejshla do ultraroyalistiv i v Franciyi rozpochavsya bilij teror peresliduvannya bonapartistiv respublikanciv inodi spalahuvali mizhreligijni sutichki proti protestantiv ta inshih vir Abi ne dati pochatok novij revolyuciyi Lyudovik XVIII rozpustiv parlament na nastupnih viborah peremogli liberali i z terorom bulo pokincheno Pri Lyudoviku XVIII znovu dozvolena bula vilna presa buli zmineni pravila parlamentskih viboriv golosuvati mogli tilki najzamozhnishi lyudi kilkistyu priblizno sto tisyach Karl X fr Charles X Korol 9 zhovtnya 1757 6 listopada 1836 16 veresnya 1824 2 serpnya 1830 Do vladi prijshov pislya smerti Lyudovika XVIII Za chasiv jogo pravlinnya usim aristokratam yaki emigruvali z krayini buli vidshkodovani zbitki vid nacionalizaciyi privatnih zemelnih volodin Robilosya ce perevazhno za rahunok burzhua yaki volodili uryadovimi bondami Buli zmineni tri uryadi Same pid chas isnuvannya ostannogo konfrontaciya mizh korolem ta suspilstvom dosyagla apogeyu korol shilyavsya do derzhavnogo perevorotu Buli pidpisani ordonansi yaki obmezhuvali svobodu slova Yak naslidok povstannya vidomishe pid nazvoyu Lipnevoyi revolyuciyi vidrechennya Karla X vid prestolu 2 serpnya ta jogo emigraciya do Angliyi 15 serpnya Z zovnishih politichnih zdobutkiv mozhna vidznachiti zavoyuvannya Alzhiru v 1829 roci Orleanskij dim 1830 1848 Div takozh Lipneva monarhiya ta Lipneva revolyuciya Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Roki pravlinnya Harakteristika pravlinnyaLuyi Filip I fr Louis Philippe Korol 6 zhovtnya 1773 26 serpnya 1850 roku 9 serpnya 1830 24 lyutogo 1848 Oficijno na tron stupiv 9 serpnya hocha she 31 lipnya deputati ogolosili jogo namisnikom korolivstva Pravlinnya korolya harakterizuyetsya koncentraciyeyu vladi v rukah najbagatshih burzhua yaki vikoristovuvali cyu vladu dlya svogo she bilshogo zbagachennya Staravsya ne viddavati perevagu yakijs odnij partiyi a tomu balansuvav mizh radikalnimi monarhistami legitimisti z odnogo boku ta socialistami ta respublikancyami z inshogo Korolya neodnorazovo namagalisya vbiti i tomu z chasom u Franciyi rozpochalisya peresliduvannya nezadovolenih vladoyu posilyuvalasya cenzura Stan rechej koli najbagatshi she bilshe zbagachuyutsya neurozhayi 1845 1847 rokiv postijno zrostayucha korupciya use ce privelo do revolyuciyi 1848 roku 24 lyutogo 1848 roku Luyi Filip vidriksya vid prestolu Druga francuzka imperiya Bonaparti 1848 1852 Div takozh Druga francuzka imperiya Pravitel Titul Gerb Roki zhittya Roki pravlinnya Harakteristika pravlinnyaNapoleon III fr Napoleon III Imperator 20 kvitnya 1808 9 sichnya 1873 2 grudnya 1852 4 veresnya 1870 Vpershe prijshov do vladi u Franciyi v 1848 koli peremig na prezidentskih viborah i stav prezidentom Drugoyi Respubliki 2 grudnya 1851 roku vidbuvsya derzhavnij perevorot i vin progolosiv sebe imperatorom Drugoyi imperiyi Napoleonom III Za chasiv jogo pravlinnya Franciya brala uchast u ryadi voyennih konfliktiv sered yakih vijna z Avstriyeyu Kitayem Yaponiyeyu Siriyeyu ta Krimska vijna Vnutrishnij ustrij Franciyi bazuvavsya na silnij pidtrimci monarhiyi voyennij ta policejskij Pravlinnya zakinchilosya koli rozpochalasya vijna z Prussiyeyu 2 veresnya 1870 roku Napoleon virushiv do Angliyi de j prozhiv do svoyeyi smerti 9 sichnya 1873 roku Oficijno perestav buti imperatorom 4 veresnya koli bulo progolosheno povernennya do respublikanskogo ustroyu Div takozh Koronaciya korolya FranciyiPrimitki hrono info Arhiv originalu za 6 listopada 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2014 ros britannica com Encyclopaedia Britannica Inc Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2014 angl bbc co uk BBC Arhiv originalu za 18 lipnya 2008 Procitovano 24 zhovtnya 2014 angl hrono info Arhiv originalu za 9 lipnya 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2014 ros britannica com Encyclopaedia Britannica Inc Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2014 angl hrono info Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2014 Procitovano 30 zhovtnya 2014 ros napoleon org Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2014 Procitovano 30 zhovtnya 2014 angl hrono info Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 23 zhovtnya 2014 ros britannica com Encyclopaedia Britannica Inc Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2014 Procitovano 23 zhovtnya 2014 angl Archontology org Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2014 Procitovano 23 zhovtnya 2014 angl Ohio edu Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2012 Procitovano 23 zhovtnya 2014 angl britannica com Encyclopaedia Britannica Inc Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2014 Procitovano 23 zhovtnya 2014 angl Archontology org Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2014 Procitovano 22 zhovtnya 2014 angl Napoleon org Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2014 Procitovano 22 zhovtnya 2014 angl britannica com Encyclopaedia Britannica Inc Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2014 Procitovano 22 zhovtnya 2014 angl Dzherela Spisok Merovingiv na Foundation for Medieval Genealogy 4 chervnya 2009 u Wayback Machine Spisok Karolingiv na Foundation for Medieval Genealogy Arhivovano 15 veresnya 2012 u WebCite Spisok Kapetingiv na Foundation for Medieval Genealogy Arhivovano 26 serpnya 2011 u WebCite Spisok koroliv na Regnal Chronogolies Arhivovano 9 travnya 2012 u WebCite

Дата публікації:
Топ