Сараго са ісп Zaragoza муніципалітет і місто в Іспанії в автономній спільноті Арагон провінція Сарагоса комарка Адмініст

Сараго́са (ісп. Zaragoza) — муніципалітет і місто в Іспанії, в автономній спільноті Арагон, провінція Сарагоса, комарка . Адміністративний центр провінції. Розташоване у північно-східній частині країни. Патрон — святий Вікентій Сарагоський. Площа муніципалітету — 973,78 км², населення муніципалітету — 675 301 ос. (2021); густота населення — 690 ос./км². Висота над рівнем моря — 199 м. Поштовий індекс — 50001.

Сарагоса
ісп. Zaragoza
араг. Zaragoza

Герб

Прапор

Муніципалітет

Країна

Іспанія

Автономна спільнота

Арагон

Провінція

^d

Комарка

Координати

41°39′00″ пн. ш. 0°53′00″ зх. д. / 41.65000000002777369445539080° пн. ш. 0.88333333336110775313443355° зх. д.

Площа

973 780 000 квадратний метр

Висота

200 ± 1 м^[1]

Поштові індекси

50001–50022

Розташування

Влада

Мер

^d

Офіційна сторінка

Назва

Сараго́са — сучасна іспанська назва, що походить від античної латинської.
Це́зар-Авгу́ста, або Це́заравгу́ста (лат. Caesar Augusta; Caesaraugusta) — назва від часів римського панування.

Географія

Місто розташоване на річці Ебро.Через місто течуть ще річки Уерва та Гальєго, що впадають в Ербо. В стародавні часи на цьому місці знаходилося море. Тому місто розташоване на пласкій долині зі стародавніми осадковими породами — пісковику та вапняку. Найбільш висока точка міста знаходиться на півдні.

Сарагоса розташована в зоні напівпосушливого, континентального, середземноморського клімату. Взимку та навесні віє холодний північний вітер. Зима досить холодна, з морозами та туманами. Але для посушливої Сарагоси це важливий період накопичення вологи, найбільші річні опади бувають саме взимку та навесні. Літо — спекотне і сухе, +35 градусів і вище, нерідко до +40. Температура влітку в липні 2009 року сягала +43,1 за Цельсієм.

Клімат

Клімат 1981-2010
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	20,6	22,5	28,3	32,4	36,5	41,0	44,5	42,8	39,2	32,0	28,4	22,0	44,5
Середній максимум, °C	10,5	13,1	17,3	19,6	24,1	29,3	32,4	31,7	27,1	21,4	14,8	10,8	21,0
Середня температура, °C	6,6	8,2	11,6	13,8	18,0	22,6	25,3	25,0	21,2	16,2	10,6	7,0	15,5
Середній мінімум, °C	2,7	3,3	5,8	7,9	11,8	15,8	18,3	18,3	15,2	11,0	6,3	3,2	10,0
Абсолютний мінімум, °C	−15,2	−11,4	−6,3	−2,4	0,5	1,6	8,0	8,4	4,8	0,6	−5,6	−9,5	−15,2
Норма опадів, мм	21	22	19	39	44	26	17	17	30	36	30	21	322
Кількість	131	165	217	226	275	307	348	315	243	195	148	124	2694
Кількість днів з опадами	4	4	4	6	6	4	3	2	3	5	5	5
Кількість сніжних днів	0,7	0,4	0,1	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,1	0,5
Вологість повітря, %	75	68	60	58	56	52	49	53	59	69	74	77	62
Джерело:

Історія

Мапа залишків римського міста в Сарагосі

Місто було засноване римлянами у 24 р. до н. е.. Початкова назва поселення було Colonia Caesaraugusta. Що з перекладу означає “Колонія імператора Августа”. Спочатку в цьому поселенні жили ветерани кантабрійських воєн. Трохи з часом Сарагоса стає найбільш важливим міським центром середньої долини Ебро. У 380 році тут відбувається загальний християнський синод.

У 5 столітті н. е. місто захопили вестготи. У 714 р. місто відвоювали сарацини і воно стало важливим осередком мусульманської цивілізації на Іберійському півострові. Маври додали до старого римського центру ще два райони — мусульманський (мосарабський) та Єврейський квартал.

Об'єднане військо Альфонсо І Арагонського у 1118 р. разом з військовими Кастилії відвоювали місто у маврів та зробили його столицею Арагону. Маврів силоміць переселили з міста в передмістя, де вони створили своє поселення.

Мавританська архітектура міста була пошкоджена та перебудована відносно мало. Фортеця та палац Альхаферія (11 століття) увійшли в трійцю найкраще збережених та реставрованих зразків мавританської архітектури в сучасній Іспанії.

Музеєфіковані залишки римського театру

Фортеця і палац Альхаферія

Альхаферія вночі
Поземний план фортеці та палацу (темним позначені рови, мури та вежі)
Дворик Санта Ісабель після реставрації
Портал колишньої мечеті

Династичний шлюб між Фернандо ІІ Агагонським та Ізабеллою Кастильською став важливим кроком об'єднання Іспанських князівств та створення централізованої держави. За часів Фернандо ІІ Агагонського в Сарагосі засновано університет та побудовано Рибний ринок. Важливою подією стало убивство інквізитора Педро Арбуеса. Два молодики помстилися тому за своїх закатованих родичів. Католицька церква відповіла убивством молодиків та створенням інквізиції у 1485 р. Убивство інквізитора відтворив на своїй картині художник Бартоломео Естебан Мурільйо.

За часів Католицьких королів відбулося ще дві важливі події — вони надали гроші на експедицію Христофора Колумба у Індію (але була відкрита Америка) та насиллям з Іспанії вигнали євреїв у 1492 р. Вигнання євреїв значно підірвало економіку міста. У 1609 р. церква спровокувала нове масове вигнання та виселення з країни маврів, що підсилило економічну кризу країни.

Франсіско Гоя, офорт «Яка мужність!», що увічнив мешканку Сарагоси Марію Агостіну, захисницю міста

Важливим етапом в історії міста стало 19 століття. В роки війни за незалежність (1808-1814) Іспанії від Наполеона Бонапарта Сарагоса стала містом героїчного спротиву французьким загарбникам і була захоплена лише після другої блокади. Уродженець міста Франсіско Гоя створив серію офортів, присвячених героїчним захисникам міста та трагічним подіям війни.

Залізничний транспорт з'явився у місті 16 вересня 1861 року, коли офіційно відкривали лінію Барселона-Сарагоса прибуттям поїзда з Барселони на Північний вокзал Сарагоси, що знаходився на лівому березі Ебро в районі Аррабал. Відкриття лінії Мадрид-Сарагоса відбулося через півтора року, 16 травня 1863 року.

Сарагоса сильно потерпала від епідемій у часи блокади та 1885 р., коли місто було спустошене після холери. Але з переходом на капіталістичний спосіб виробництва місто пройшло етап індустріалізації. Місто швидко розбудовувалось і в кінці 20 століття було п'ятим за кількістю мешканців в Іспанії.

У 2008 році у місті проходила міжнародна виставка Expo 2008. На 2014 рік планується Міжнародна виставка садівництва. Сарагоса подала заяву на право бути на один рік Культурною столицею Європи.

Визначні пам'ятки

Середньовічна архітектура Сарагоси (з візерунчатою цегельною кладкою, декоративними куполами, облицюванням різнокольоровими кахлями) багато зберегла з часів мавританського панування.
Серед визначних пам'яток є:

Музеї міста

Музей гобеленів Ла Сео. Собор Сан-Сальвадор.

Музей римського театру
Музей міста Сарагоса
Палеонтологічний музей
Музей гобеленів Ла Сео в різниці катедрального собору Сан-Сальвадор (де також експонують ювелірні вироби, костюми та картини, скульптуру).
Музей скульптора Пабло Серрано
Етнографічний музей
Музей кераміки
Музей річкового порту

Економіка

Сарагоса — великий транспортний вузол. Розвинені машинобудування, харчова, хімічна, текстильна, деревообробна та , паперова, шкіряна промисловість.

Сучасна забудова в Сарагосі

Музей Пабло Серрано
Виставковий павільйон Арагону, 2008р.
Центр міжнародної торгівлі в Сарагосі
Торре дель аква ( водонагнітна вежа ).

Адміністративний поділ

На території муніципалітету Сарагоса розташовані такі населені пункти: (дані про населення за 2010 рік)

Альфосеа: 180 осіб
Картуха-Баха: 2170 осіб
Касетас: 7298 осіб
Гаррапінільйос: 4979 осіб
Хусліболь: 1336 осіб
Монтаньяна: 3308 осіб
Монсальбарба: 1882 особи
Мовера: 2954 особи
Пеньяфлор: 1093 особи
Сан-Хуан-де-Мосарріфар: 2268 осіб
Торресілья-де-Вальмадрід: 24 особи
Вента-дель-Олівар: 989 осіб
Вільяррапа: 154 особи
Сарагоса: 645 899 осіб
Сан-Грегоріо: 587 осіб

Демографія

Динаміка населення (INE ):

Релігія

Центр Сарагоської архідіоцезії Католицької церкви.

Див. також

Посилання

Сараґоса // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Офіційна вебсторінка міста [ 11 квітня 2010 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сарагоса

Примітки

http://www.aemet.es/es/eltiempo/prediccion/municipios/zaragoza-id50297
. Архів оригіналу за 7 липня 2015.
Мандри-клуб (22 квітня 2020). Сарагоса |Іспанія| - все про місто, пам'ятки і фото Сарагоси. Мандри-клуб (укр.). Процитовано 7 червня 2023.
Nomenclátor. Relación de unidades poblacionales (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 18 лютого 2011.
Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991. Cifras oficiales de los Censos respectivos (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 18 лютого 2011.
Series de población desde 1996. Cifras oficiales de la Revisión anual del Padrón municipal a 1 de enero de cada año (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 18 лютого 2011.
Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

[[http://www.aemet.es/es/eltiempo/prediccion/municipios/zaragoza-id50297_http://www.aemet.es/es/eltiempo/prediccion/municipios/zaragoza-id50297]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.aemet.es/es/eltiempo/prediccion/municipios/zaragoza-id50297

[2] . Архів оригіналу за 7 липня 2015.

[3] Мандри-клуб (22 квітня 2020). Сарагоса |Іспанія| - все про місто, пам'ятки і фото Сарагоси. Мандри-клуб (укр.). Процитовано 7 червня 2023.

[4] Nomenclátor. Relación de unidades poblacionales (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 18 лютого 2011.

[5] Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991. Cifras oficiales de los Censos respectivos (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 18 лютого 2011.

[6] Series de población desde 1996. Cifras oficiales de la Revisión anual del Padrón municipal a 1 de enero de cada año (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 18 лютого 2011.

[7] Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

[1]