Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Увага: Не вказане значення ""
| Нормандське герцогство фр. Duché de Normandie | |||||
| Герцогство | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Руан | ||||
| Державний устрій | Герцогство | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 911 | ||||
| - Ліквідовано | 1469 | ||||
| |||||
Герцогство Нормандське (фр. Duché de Normandie) — спочатку суверенне герцогство, потім одна з провінцій Франції.
Герцогство знаходилось на березі Ла-Маншу й межувало з Бретанню, Меном, Орлеаном, Іль-де-Франсом, Пікардією. Нині територія герцогства входить до регіонів Верхня Нормандія (департаменти Приморська Сена й Ер) та Нижня Нормандія (департаменти Орн, Кальвадос і Манш).
Поява норманів у Франції
За своїм географічним положенням приморська частина Нейстрії більше інших частин Франції зазнала спустошливих нападів норманів. Гирло Сени довго слугувало норманам надійним притулком, звідки вони здійснювали набіги на французькі міста. Наприкінці IX століття на чолі норманів, що вторгались у північну Францію, з'явився Ролло, або Рольф (Hrolf), син Рогнвальда, вигнаний з Норвегії конунгом Гаральдом Прекрасноволосим. На березі моря він присягнув, «що помре, якщо не стане володарем будь-якої землі, яку зможе завоювати». Після кількох вторгнень Роллон міцно закріпився в північній Нейстрії, яка й отримала ім'я «Нормандія» (тобто країна норманів — terra Northmannorum). За угодою в Сент-Клері (911) французький король Карл Простакуватий поступився йому частиною Нейстрії, між річкою і морем, за умови, що Роллон визнає себе васалом короля й навернеться в християнство. Роллон хрестився і став родоначальником нормандських герцогів. Він роздав землі своїм соратникам, число яких збільшувалось завдяки норманським загонам, що прибували з півночі. За прикладом Роллона багато норманів прийняли християнство. Доволі швидко нормани почали засвоювати французьку мову; свою рідну вони зберігали довше тільки в Нижній Нормандії. Утім, і тепер в нормандській вимові є слова, що вказують на вплив скандинавського елементу. Нормандський вплив відчувався доволі довго у войовничості жителів Нормандії та у їхній пристрасті до віддалених експедицій (завоювання південної Італії, Сицилії, Тунісу, Іфрикії, Англії, Канарських островів, хрестові походи).
X століття: війни з сусідами
Спочатку норманам доводилось витримувати запеклу боротьбу з сусідами: з Пікардією, з графами Фландрськими, з Іль-де-Франсом, особливо з Бретанню, яка мала невдовзі визнати нормандського герцога своїм сюзереном. Французькі королі не втрачали надії повернути втрачену область, і це також спричиняло війни. По смерті Ролло (931) герцогом Нормандії став його син Вільгельм Довгий Меч. Вільгельм придушив повстання частини нормандського дворянства, невдоволеного посиленням влади герцога. Він втрутився у розбрат між Людовиком Заморським та Гуго Великим, графом Паризьким, та, примирившись із королем, збільшив Нормандію приєднанням областей Авраншу й Кутансу. Коли Вільгельма було зрадницьки вбито (942) (за допомогу, надану ворогу останнього), герцогом нормандським було визнано малолітнього сина убитого, Річарда. Людовик Заморський з'явився в Руан, бажаючи взяти у свої руки управління Нормандією замість малолітнього Річарда. Він відвіз останнього до свого двору й почав прагнути до повного підкорення Нормандії. Нормани розділились, почалась боротьба партій. Король і Гуго Паризький, якому було обіцяно частину Нормандії, вступили до неї, але на допомогу нормандській партії прийшов данський король Гаральд I Синьозубий. Людовик потрапив у руки норманів і мав підтвердити поступку Нормандією. Невдовзі між Нормандією та королем знову з'явились розбіжності (Людовик був наляканий заручинами герцога Річарда з дочкою Гуго Паризького). Король закликав німців, з королем Оттоном, але похід скінчився нічим. Стосунки між Нормандією та королівською владою залишалися ворожими й за нового короля, Лотара: він також воював з Річардом, який знову покликав на допомогу Гаральда Синьозубого. Король мав укласти мир (969), а частина норманів, що прийшли з Гаральдом, лишилась в Нормандії та охрестилась. Вступ на королівський престол Гуго Капета — шурина Річарда — змінив у сприятливому сенсі стосунки між королем та Нормандією. Річард помер 996 року, призначивши своїм спадкоємцем сина.
XI століття
За Річарда II почались тісні стосунки Нормандії з Англією: сестра Річарда, Емма Норманська, була одружена з , королем Англії, і Етельред, вигнаний данцями, знайшов притулок у Нормандії. Річарду II спадкував його старший син від першої дружини Юдифі (дочки Конана I, герцога Бретонського), Річард III, який помер у перший же рік свого правління (1027). Річарду III спадкував його брат Роберт Диявол. Роберт воював з Бретанню та, за допомогу королю Генріху I проти його брата, отримав частину французького Вексену до Понтуаза. Роберт помер 1035 року під час паломництва в Єрусалим. Своїм спадкоємцем він змусив визнати Вільгельма, його сина від наложниці. Початок
і кінець царювання Вільгельма були для Нормандії епохою смут та війн. Вільгельму довелось витримати боротьбу зі своїм двоюрідним братом (сином графа Бургундського), що висував, внаслідок незаконності народження Вільгельма, свої права на нормандський престол. Вільгельму допоміг король Генріх, і він закріпився в Нормандії.
Завоювання норманами Англії
У 1066 році Вільгельм завоював Англію, й таким чином дім герцогів нормандських отримав англійську корону. Спадкоємцем Вільгельма в Нормандії став його старший, малоздібний син Роберт, якому довелось вести боротьбу з молодшим братом, англійським королем Вільгельмом Рудим. Вирушаючи 1096 року в перший хрестовий похід, Роберт заклав Нормандію Вільгельму, який зайняв герцогство і вів через французький боротьбу з королем Філіпом. Окрім того, Вільгельм воював з Меном. По смерті Вільгельма Рудого Нормандія та Англія знову розділились. 1101 року Роберт вступив у боротьбу зі своїм молодшим братом Генріхом, що захопив, всупереч правам Роберта, англійський престол. 28 вересня 1106 року в битві під Таншбре Роберт був розбитий, взятий у полон та ув'язнений у , де й помер 1134 року.
Нормандія знову з'єдналась під однією владою з Англією. Людовик VI Французький повинен був поступитись Генріху сюзеренними правами над Меном і Бретанню. Генріху I довелось витримати ще запеклу боротьбу за Нормандію із сином Роберта, Вільгельмом, якого підтримувало багато нормандців і французький король Людовик VI (королю допомагали графи Фландрський та Анжуйський), але Генріх вдало вийшов з цієї боротьби. Ще за життя Генріха I його дочка Матильда була визнана спадкоємицею Англії. По смерті Генріха I (1135) почалась боротьба між Стефаном Блуаським і Матильдою, що була другим шлюбом замужем за Жоффруа Плантагенетом Анжуйським. Жоффруа Плантагенет у 1142 році заволодів Нормандією. За деякий час Людовик VII визнав сина Жоффруа, Генріха Плантагенета, герцогом нормандським. Генріх спадкував 1154 року Стефану і в Англії, й таким чином Нормандія знову возз'єдналась з нею. Вбивство Іоанном Безземельним Артура та відмова першого з'явитись на суд перів дали французькому королю Філіпу II Августу привід почати війну з Іоанном, проти якого повстало багато нормандських баронів.
Втрата незалежності
У 1203—1204 роках Нормандія була завойована Філіпом; вона припинила існування як особлива держава та увійшла до складу доменів французьких королів. Тільки Нормандські острови — Джерсі й Гернсі та дрібніші — лишились донині під владою Англії. Філіп зберіг звичаї герцогства й права комун. Нормандія швидко пристосувалась до французького володарювання й поступово стала цілковито французькою провінцією. Формально англійський король відмовився від своїх прав на Нормандію за угодою з Людовиком IX лише 4 грудня 1259 року. 19 березня 1315 року король Людовик X дав Нормандії грамоту (Charte aux Normands), що надавала їй значні пільги й особливий суд. У часи Столітньої війни Нормандія часто слугувала головним театром воєнних дій. (8 травня 1360 року) залишив її у владі французького короля, проте у 1417—1419 роках її було завойовано англійським королем Генріхом V, причому нормандці дуже неохоче перейшли під владу нащадка Роллона, що був для них тепер чужинцем. Угода в Труа (21 травня 1420 року) визнавала Нормандію частиною Франції, оскільки Генріх V, «регент і спадкоємець Франції», обіцяв після вступу на французький престол возз'єднати Нормандію з Французькою монархією. Нормандія перебувала під владою англійців до 1449 року, коли війська Карла VII завоювали її. Карл VII обіцяв Нормандії збереження її привілеїв, додержання Charte aux Normands та місцевих звичаїв. Нормандія назавжди стала провінцією Франції. Вона зберігала деякі особливості аж до революції 1789 року, коли зникли всі особливі права та привілеї окремих провінцій.
Література
- Duchesne, Historiae Normannorum scriptores autiqui. — Париж, 1619;
- Palgrave, «The history of Normandy and of England» (Лонд., 1851—57);
- Barthélémy, «Histoire de la N. ancienne et moderne» (1857—1862);
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uvaga Ne vkazane znachennya continent Normandske gercogstvo fr Duche de NormandieGercogstvo911 1469fr Duche de Normandie istorichni kordoni na kartiStolicya Ruan KanDerzhavnij ustrij GercogstvoIstoriya Zasnovano 911 Likvidovano 1469Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Normandske gercogstvoU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Normandiya znachennya Gercogstvo Normandske fr Duche de Normandie spochatku suverenne gercogstvo potim odna z provincij Franciyi Gercogstvo znahodilos na berezi La Manshu j mezhuvalo z Bretannyu Menom Orleanom Il de Fransom Pikardiyeyu Nini teritoriya gercogstva vhodit do regioniv Verhnya Normandiya departamenti Primorska Sena j Er ta Nizhnya Normandiya departamenti Orn Kalvados i Mansh Poyava normaniv u FranciyiGercogstvo Normandiya na mapi Za svoyim geografichnim polozhennyam primorska chastina Nejstriyi bilshe inshih chastin Franciyi zaznala spustoshlivih napadiv normaniv Girlo Seni dovgo sluguvalo normanam nadijnim pritulkom zvidki voni zdijsnyuvali nabigi na francuzki mista Naprikinci IX stolittya na choli normaniv sho vtorgalis u pivnichnu Franciyu z yavivsya Rollo abo Rolf Hrolf sin Rognvalda vignanij z Norvegiyi konungom Garaldom Prekrasnovolosim Na berezi morya vin prisyagnuv sho pomre yaksho ne stane volodarem bud yakoyi zemli yaku zmozhe zavoyuvati Pislya kilkoh vtorgnen Rollon micno zakripivsya v pivnichnij Nejstriyi yaka j otrimala im ya Normandiya tobto krayina normaniv terra Northmannorum Za ugodoyu v Sent Kleri 911 francuzkij korol Karl Prostakuvatij postupivsya jomu chastinoyu Nejstriyi mizh richkoyu i morem za umovi sho Rollon viznaye sebe vasalom korolya j navernetsya v hristiyanstvo Rollon hrestivsya i stav rodonachalnikom normandskih gercogiv Vin rozdav zemli svoyim soratnikam chislo yakih zbilshuvalos zavdyaki normanskim zagonam sho pribuvali z pivnochi Za prikladom Rollona bagato normaniv prijnyali hristiyanstvo Dovoli shvidko normani pochali zasvoyuvati francuzku movu svoyu ridnu voni zberigali dovshe tilki v Nizhnij Normandiyi Utim i teper v normandskij vimovi ye slova sho vkazuyut na vpliv skandinavskogo elementu Normandskij vpliv vidchuvavsya dovoli dovgo u vojovnichosti zhiteliv Normandiyi ta u yihnij pristrasti do viddalenih ekspedicij zavoyuvannya pivdennoyi Italiyi Siciliyi Tunisu Ifrikiyi Angliyi Kanarskih ostroviv hrestovi pohodi X stolittya vijni z susidamiSpochatku normanam dovodilos vitrimuvati zapeklu borotbu z susidami z Pikardiyeyu z grafami Flandrskimi z Il de Fransom osoblivo z Bretannyu yaka mala nevdovzi viznati normandskogo gercoga svoyim syuzerenom Francuzki koroli ne vtrachali nadiyi povernuti vtrachenu oblast i ce takozh sprichinyalo vijni Po smerti Rollo 931 gercogom Normandiyi stav jogo sin Vilgelm Dovgij Mech Vilgelm pridushiv povstannya chastini normandskogo dvoryanstva nevdovolenogo posilennyam vladi gercoga Vin vtrutivsya u rozbrat mizh Lyudovikom Zamorskim ta Gugo Velikim grafom Parizkim ta primirivshis iz korolem zbilshiv Normandiyu priyednannyam oblastej Avranshu j Kutansu Koli Vilgelma bulo zradnicki vbito 942 za dopomogu nadanu vorogu ostannogo gercogom normandskim bulo viznano malolitnogo sina ubitogo Richarda Lyudovik Zamorskij z yavivsya v Ruan bazhayuchi vzyati u svoyi ruki upravlinnya Normandiyeyu zamist malolitnogo Richarda Vin vidviz ostannogo do svogo dvoru j pochav pragnuti do povnogo pidkorennya Normandiyi Normani rozdililis pochalas borotba partij Korol i Gugo Parizkij yakomu bulo obicyano chastinu Normandiyi vstupili do neyi ale na dopomogu normandskij partiyi prijshov danskij korol Garald I Sinozubij Lyudovik potrapiv u ruki normaniv i mav pidtverditi postupku Normandiyeyu Nevdovzi mizh Normandiyeyu ta korolem znovu z yavilis rozbizhnosti Lyudovik buv nalyakanij zaruchinami gercoga Richarda z dochkoyu Gugo Parizkogo Korol zaklikav nimciv z korolem Ottonom ale pohid skinchivsya nichim Stosunki mizh Normandiyeyu ta korolivskoyu vladoyu zalishalisya vorozhimi j za novogo korolya Lotara vin takozh voyuvav z Richardom yakij znovu poklikav na dopomogu Garalda Sinozubogo Korol mav uklasti mir 969 a chastina normaniv sho prijshli z Garaldom lishilas v Normandiyi ta ohrestilas Vstup na korolivskij prestol Gugo Kapeta shurina Richarda zminiv u spriyatlivomu sensi stosunki mizh korolem ta Normandiyeyu Richard pomer 996 roku priznachivshi svoyim spadkoyemcem sina XI stolittyaZa Richarda II pochalis tisni stosunki Normandiyi z Angliyeyu sestra Richarda Emma Normanska bula odruzhena z korolem Angliyi i Etelred vignanij dancyami znajshov pritulok u Normandiyi Richardu II spadkuvav jogo starshij sin vid pershoyi druzhini Yudifi dochki Konana I gercoga Bretonskogo Richard III yakij pomer u pershij zhe rik svogo pravlinnya 1027 Richardu III spadkuvav jogo brat Robert Diyavol Robert voyuvav z Bretannyu ta za dopomogu korolyu Genrihu I proti jogo brata otrimav chastinu francuzkogo Veksenu do Pontuaza Robert pomer 1035 roku pid chas palomnictva v Yerusalim Svoyim spadkoyemcem vin zmusiv viznati Vilgelma jogo sina vid nalozhnici Pochatok i kinec caryuvannya Vilgelma buli dlya Normandiyi epohoyu smut ta vijn Vilgelmu dovelos vitrimati borotbu zi svoyim dvoyuridnim bratom sinom grafa Burgundskogo sho visuvav vnaslidok nezakonnosti narodzhennya Vilgelma svoyi prava na normandskij prestol Vilgelmu dopomig korol Genrih i vin zakripivsya v Normandiyi Zavoyuvannya normanami AngliyiDokladnishe Anglo Normandska monarhiya Gerb gercogiv Normandiyi U 1066 roci Vilgelm zavoyuvav Angliyu j takim chinom dim gercogiv normandskih otrimav anglijsku koronu Spadkoyemcem Vilgelma v Normandiyi stav jogo starshij malozdibnij sin Robert yakomu dovelos vesti borotbu z molodshim bratom anglijskim korolem Vilgelmom Rudim Virushayuchi 1096 roku v pershij hrestovij pohid Robert zaklav Normandiyu Vilgelmu yakij zajnyav gercogstvo i viv cherez francuzkij borotbu z korolem Filipom Okrim togo Vilgelm voyuvav z Menom Po smerti Vilgelma Rudogo Normandiya ta Angliya znovu rozdililis 1101 roku Robert vstupiv u borotbu zi svoyim molodshim bratom Genrihom sho zahopiv vsuperech pravam Roberta anglijskij prestol 28 veresnya 1106 roku v bitvi pid Tanshbre Robert buv rozbitij vzyatij u polon ta uv yaznenij u de j pomer 1134 roku Normandiya znovu z yednalas pid odniyeyu vladoyu z Angliyeyu Lyudovik VI Francuzkij povinen buv postupitis Genrihu syuzerennimi pravami nad Menom i Bretannyu Genrihu I dovelos vitrimati she zapeklu borotbu za Normandiyu iz sinom Roberta Vilgelmom yakogo pidtrimuvalo bagato normandciv i francuzkij korol Lyudovik VI korolyu dopomagali grafi Flandrskij ta Anzhujskij ale Genrih vdalo vijshov z ciyeyi borotbi She za zhittya Genriha I jogo dochka Matilda bula viznana spadkoyemiceyu Angliyi Po smerti Genriha I 1135 pochalas borotba mizh Stefanom Bluaskim i Matildoyu sho bula drugim shlyubom zamuzhem za Zhoffrua Plantagenetom Anzhujskim Zhoffrua Plantagenet u 1142 roci zavolodiv Normandiyeyu Za deyakij chas Lyudovik VII viznav sina Zhoffrua Genriha Plantageneta gercogom normandskim Genrih spadkuvav 1154 roku Stefanu i v Angliyi j takim chinom Normandiya znovu vozz yednalas z neyu Vbivstvo Ioannom Bezzemelnim Artura ta vidmova pershogo z yavitis na sud periv dali francuzkomu korolyu Filipu II Avgustu privid pochati vijnu z Ioannom proti yakogo povstalo bagato normandskih baroniv Vtrata nezalezhnostiU 1203 1204 rokah Normandiya bula zavojovana Filipom vona pripinila isnuvannya yak osobliva derzhava ta uvijshla do skladu domeniv francuzkih koroliv Tilki Normandski ostrovi Dzhersi j Gernsi ta dribnishi lishilis donini pid vladoyu Angliyi Filip zberig zvichayi gercogstva j prava komun Normandiya shvidko pristosuvalas do francuzkogo volodaryuvannya j postupovo stala cilkovito francuzkoyu provinciyeyu Formalno anglijskij korol vidmovivsya vid svoyih prav na Normandiyu za ugodoyu z Lyudovikom IX lishe 4 grudnya 1259 roku 19 bereznya 1315 roku korol Lyudovik X dav Normandiyi gramotu Charte aux Normands sho nadavala yij znachni pilgi j osoblivij sud U chasi Stolitnoyi vijni Normandiya chasto sluguvala golovnim teatrom voyennih dij 8 travnya 1360 roku zalishiv yiyi u vladi francuzkogo korolya prote u 1417 1419 rokah yiyi bulo zavojovano anglijskim korolem Genrihom V prichomu normandci duzhe neohoche perejshli pid vladu nashadka Rollona sho buv dlya nih teper chuzhincem Ugoda v Trua 21 travnya 1420 roku viznavala Normandiyu chastinoyu Franciyi oskilki Genrih V regent i spadkoyemec Franciyi obicyav pislya vstupu na francuzkij prestol vozz yednati Normandiyu z Francuzkoyu monarhiyeyu Normandiya perebuvala pid vladoyu anglijciv do 1449 roku koli vijska Karla VII zavoyuvali yiyi Karl VII obicyav Normandiyi zberezhennya yiyi privileyiv doderzhannya Charte aux Normands ta miscevih zvichayiv Normandiya nazavzhdi stala provinciyeyu Franciyi Vona zberigala deyaki osoblivosti azh do revolyuciyi 1789 roku koli znikli vsi osoblivi prava ta privileyi okremih provincij LiteraturaDuchesne Historiae Normannorum scriptores autiqui Parizh 1619 Palgrave The history of Normandy and of England Lond 1851 57 Barthelemy Histoire de la N ancienne et moderne 1857 1862 Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona