Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Терміном «провінція» у сьогоденній Франції послуговуються для полегшення визначення географічного (культурного, етнологічного, історичного, а іноді й адміністративного) поділу Франції, до розподілу країни на департаменти, що його було впроваджено 1790 року.
Слово «провінція» у французькій в його сучасному розумінні з’явилось у XV столітті й стало все більше поширюватись як в офіційних документах, так і в загальному вжитку або в просторіччі. Але в будь-якому столітті в будь-якому словнику визначення цього слова досить нечітке, тоді як здавалося б цей термін є найпоширеніший для визначення певної територіальної одиниці. Географи, навіть з числа найвідоміших, неоднозначно трактували поняття або суть слова «провінція», тому чисельні списки й мапи з переліком провінцій Франції не збігаються повністю між собою і їх не можна точно зіставити.
Проте, до революції Франція розподілялась на територіальні округи або одиниці, що виникли як результат значних історичних, географічних і етнічних відмінностей, що призвели до практики утворення різних категорій територіальних одиниць, таких як метрополії, провінції, діоцези, герцогства, баронства, губернаторства, штати, елекції, генеральства, інтендатства, парламенти, землі, судові округи і т.д., що супроводжувались вказівкою на регіон, з яким іноді збігалися за назвою, але не за географічним покриттям. Таким чином, географічно, юрисдикція парламенту Артуа не збігалася за територією з юрисдикцією губернаторства Артуа, або з територіальним покриттям інтендантства Артуа.
Установчі збори 1789 року, після скасування всіх сеньйоріальних прав у різних регіонах (класових превілеїв дворянства й духівництва), вирішили заснувати одноманітний уніфікований територіальний устрій (департаменти) у такий спосіб, щоб новий поділ був однаковий для різних функцій держави — військової, релігійної, фіскальної, адміністративної, освітньої, судової тощо. Місто, що було вибрано центром кожного департаменту, мало зосередити місцеперебування органів управління вказаними функціями, а також містити префектуру, трибунал, університет, військову установу, резиденцію єпископа, біржу, шпиталь, ярмарок тощо.
Галли: найдавніші часи
Галлію заселяли близько сотні народів (300 за Йосипом Флавієм), дуже різних за своїми звичаями. Юлій Цезар називав кожне з цих незалежних об’єднань civitas — цивітас — окремий вид громадянства підданих Риму, громада, місто, але не малося на увазі саме «місто», йшлося про особливу територіальну одиницю, яка в свою чергу ділилась на паги (лат. pagi, pagus). Численні малі галльські народи були так званими «клієнтами» своїх більш могутніх сусідів, тобто залежали від них. Це можна назвати першим відомим поділом Галлії.
Римські провінції: устрій
Етимологія латинського слова «провінція» (pro vincire) — завойовані землі. Кожна римська провінція (provincia) в Галлії мала чітке правове визначення, чітко визначені межі й кодифіковану адміністративну структуру. Кількість провінцій, їх організація й їхні межі часто зазнавали змін упродовж 5 століть; кожну очолював претор або проконсул. Цезар розділив Галлію, окрім Провансу, що вже належав Риму й звався Нарбонська Галлія, на 3 провінції: Аквітанію, Бельгіку й Кельтику. За 4 століття римського панування кількість провінцій зросла з 3 до 11, що було обумовлено розширенням імперії, розділенням провінцій, що вже існували.
У середньовічну добу, з розвитком феодалізму, територія сучасної Франції розподілялась на провінції за певними функціями, цей розподіл, з деякими змінами, зберігався до Французької революції.
Церковні провінції
Основною церковною одиницею територіального поділу Франції була єпархія. Єпархії об’єднувались у метрополії, а складалися з діоцезів, що в свою чергу складалися з парафій. Метрополії також називались провінціями, бо їх було засновано ще за існування римських провінцій, що в них після занепаду імперії перші єпископи затвердили свою владу. Церковні територіальні одиниці, завдяки сердньовічному праву «мертвої руки», були найдавнішими і стабільними. Так зване право мертвої руки — це заборона на відчуження церковного майна й земель. Значних змін церковний територіальний поділ Франції зазнав лиш у 1802 році.
Судові одиниці — парламенти, бальяжі та сенешальства
Залежно від свого права, звичаїв і мови, землі корони поділялись на землі писаного права (територія відома сьогодні як Окситанія) і землі неписаного права (Північ Франції). Кожна з цих частин включала в себе певну кількість парламентів, до компетенції кожного парламенту входила відповідна судова округа, в якій парламент представляв функції королівського суду, означені округи звалися бальяжами (на півночі) і (на півдні країни), у деяких округах певні території послуговувались самобутніми правовими звичаями.
Фіскальні одиниці — штати, елекції, фінансові округи і інтендантства
Фінансові округи тотожні провінції, але не завжди збігаються за територією. Елекціями звались фінансові округи, де представник королівського уряду розподіляв податки за допомогою виборних осіб. Деякий час представники королівського уряду певної одиниці обирались Генеральними Штатами, звідси й назва — елекція, з французької l’élection. Штатами звались округи, або провінції, де зберігся інститут провінціальних Штатів, до обов’язків яких входили переговори з владою відносно суми податків, яку необхіно зібрати у провінції.
Військові одиниці — військові намісництва
Феоди, що безпосередньо підпорядковувались короні (герцогства, графства, марки), надавали їй військову допомогу. Окрім герцогства Франція, що згодом стало королівським доменом, шість найбільших феодів мали статус перства:
•три герцогства — Аквітанське, Гасконське, Нормандське;
•три графства — Тулуза, Фландрія, Шампань.
Їхні володарі вважались виборцями королів Франції, разом із шістьма церковними перами:
•три єпископи-герцоги: Реймса, Лана, Ланґра;
•три єпископи-графи: Бове, Шалона, Нуайона.
Кількість великих феодів з ходом історії змінювалось (спадщина, конфіскації, завоювання, втрати, договори), і збільшилось з остаточним приєднанням графства Прованського, герцогства Бургундського, герцогства Бретонського, герцогства Лотарингії. У деяких випадках такі феоди просто повернулись до корони, що їй вони раніше й належали, наприклад Бургундія, що нею колись володів брат Гуго Капета. В інших випадках це реальні придбання, як от Савойське герцогство, Корсика, Конта-Венессен (Комітат Венессен), графство Ніцца, що належали Священній Імперії або Святому Престолу. На відміну від церковних територіальних одиниць, обсяг військових коливається протягом всієї історії залежно від володінь їх власників, або політичних змін. (Так, герцогство Гасконь зникає в 12 столітті, герцогство Нормандію поділено на два військові намісництва).
Під кінець існування королівської влади, або так званого Старого режиму, у Франції (за винятком заморських територій) існувало 36 намісництв, що їхньою головною функцією була оборона. Тридцять шість намісництв, відповідно до числа провінцій, підпорядковували собі всі феоди і землі вавасерів, що також являли собою округи з функціями оборони і маршальського суду, рекру́цького набору, будівництва гарнізонів, арсеналів і за́мків, а також розглядали всі питання щодо дворянства, геральдики і т.д.
Ці тридцять шість намісництв відповідають (разом з областями, що їх було приєднано до Франції з 1791 року) переважно то́му, що зараз прийнято називати історичними областями Франції.
Перелік історичних провінцій Франції
Список історичних провінцій, у дужках вказано адміністративний центр і рік приєднання до Франції:
1.Іль-де-Франс (Париж): Ця провінція походить від королівського французького домену, тобто територія, що безпосередньо належала королям Франції. Саме ця провінція дає титул короля Франції, хоч у 1999 Анрі д’Орлеан прийняв титул герцога Франції, що відповідало лише Іль-де-Франс і не мало посилання саме на Францію.
2.Беррі (Бурж): Ця провінція походить від віконтства Бурж, придбаного в 1101.
3.Орлеан (Орлеан): Ця провінція походить від графства Орлеанського, що залежало від королівського домену.
4.Нормандія (Руан): Герцогство Нормандське, що створено у 911 для Роллона, одного з вожаків норманів, приєднано до королівського домену в 1204.
5.Лангедок (Тулуза) — графство Тулуза приєднано до королівського домену в 1271.
6.Ліонне (Ліон) — провінція походить від графства Ліонського, приєднано до Франції 1313 року.
7.Дофіне (Гренобль) — походть з дофінату В’єннського, рік приєднання до Франції — 1349.
8.Шампань (Труа) — грфство, приєднано до королівського домену як результат шлюбного союзу у 1285.
9.Оніс (Ла-Рошель) — лен Аквітанії, приєдно до Франції у 1371.
10.Сентонж (Сент) — приєднано у 1371.
11.Пуату (Пуатьє) — один з ленів Аквітанії, приєднано у ХІІІ ст.
12.Аквітанія (Бордо) — Аквітанське герцогство, засноване за Меровінгів, втрачено королівством Франція в 1152 в результаті розлучення короля і шлюбом герцогині Елеонори з королем Англії, повернено Францією в 1416, до 1789 складалося з герцогств Гієнь і Гасконь.
13.Герцогство Бургундія (Діжон), 1477.
16.Графство Прованс (Екс) — 1482.
17.Графство Ангумуа (Ангулем) — 1514.
18.Бурбонне (Мулен) — походить від графства Бурбонського, ввійшло у королівський домен у 1527 році.
19.Графство Ла Марш (Гере) — приєднано до королівського домену у 1527 році.
20.Бретань (Ренн) — походить від герцогства Бретань, об’єднано з Францією у 1532.
21. Графство Мен (Ле-Ман) — походить від графства Менського, приєднано до королівського домену 1584.
- Графство Перш (Ножан-ле-Ротру) — у 1789 належало до намісництва Мен-і-Перш.
22.Турень (Тур) — приєднано 1585.
23.Лімузен (Лімож) — приєднано у 1589.
24.Графство Фуа (Фуа) — приєднано у 1607.
25.Графство Овернь (Клермон-Ферран) –герцогство за Меровінгів, графство за Каролінгів, у королівському домені з 1457.
26.Беарн (По) — походить з віконтства Беарн, приєднано до домену короля в 1620.
27.Ельзас (Страсбург) — ландграфство Верхній Ельзас приєднано до Франції у 1648.
28.Графство Артуа (Аррас) — Артуа було частиною різних утворень, як і графство Фландрія, було частиною Іспанських Нідерландів під владою Габсбургів, приєднано до Франції 1659 року.
29.Руссільйон (Перпіньян) –приєднано у 1659.
30.Фландрія (Лілль) — провінція включала французьку Фландрію, частину Ено і . До приєднання до Франції у 1668 належала до Іспанських Нідерландів.
31.Франш-Конте (Безансон) — колишнє Бургундське графство (не плутати з Бургундським герцогством), приєднано у 1678.
32.Велике намісництво — об’єднання стародавніх провінцій Єпископства Мец (1648), герцогства Лотарингія і Бар (Нансі).
33.Корсика (Аяччо) — відсутня на мапі, володіння Генуї, приєднано до Франції у 1768.
34.Герцогство Ніверне (Невер) — хоча Ніверне й залежало від королівства Франція, не входило у королівський домен у 1789.
•Території сьогоденної Франції, що не входили до її складу в 1789:
35.Конта-Венессен (Карпантра) — папський лен (феод) — 1791. Також місто Авіньйон, папський лен. Князівство Оранж приєднано до Франції у 1713.
36. — приєднано пізніше до швейцарських кантонів, 1798.
37.Савоя (Шамбері) — колишнє Савойське герцогство, володіння Сардинського королівства, 1860.
38.Гафство Ніцца (Ніцца) — володіння Сардинського королівства, 1860.
39. (Монбельяр) — 1793.
Див. також
Література
- Almanach royal, annuaire administratif paraissant chaque année et donnant l'état des divisions administratives, ecclésiastiques, militaires, universitaires, judiciaires, fiscales, etc. du royaume de France jusqu'en 1789 avec le nom des chefs de toutes ces circonscriptions et juridictions.
- Les divisions administratives de la France en 1789, par Armand Brette, Онлайн [ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.].
- Les Provinces de la France par le Vicomte Olivier de Romanet, la Nouvelle Librairie Nationale, 1913
- Les Provinces au XVIIIe et leur division en départements de la France par Charles Berlet, Bloud, 2e éd., 1913
- Provinces et Pays de France par l’Abbé Alfred Jarry, (3 premiers tomes seulement avec 1 carte), Charles Poisson, 1943
- Les circonscriptions administratives de la France par Jean Bancal, Recueil Sirey, 1945
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Terminom provinciya u sogodennij Franciyi poslugovuyutsya dlya polegshennya viznachennya geografichnogo kulturnogo etnologichnogo istorichnogo a inodi j administrativnogo podilu Franciyi do rozpodilu krayini na departamenti sho jogo bulo vprovadzheno 1790 roku Slovo provinciya u francuzkij v jogo suchasnomu rozuminni z yavilos u XV stolitti j stalo vse bilshe poshiryuvatis yak v oficijnih dokumentah tak i v zagalnomu vzhitku abo v prostorichchi Ale v bud yakomu stolitti v bud yakomu slovniku viznachennya cogo slova dosit nechitke todi yak zdavalosya b cej termin ye najposhirenishij dlya viznachennya pevnoyi teritorialnoyi odinici Geografi navit z chisla najvidomishih neodnoznachno traktuvali ponyattya abo sut slova provinciya tomu chiselni spiski j mapi z perelikom provincij Franciyi ne zbigayutsya povnistyu mizh soboyu i yih ne mozhna tochno zistaviti Prote do revolyuciyi Franciya rozpodilyalas na teritorialni okrugi abo odinici sho vinikli yak rezultat znachnih istorichnih geografichnih i etnichnih vidminnostej sho prizveli do praktiki utvorennya riznih kategorij teritorialnih odinic takih yak metropoliyi provinciyi diocezi gercogstva baronstva gubernatorstva shtati elekciyi generalstva intendatstva parlamenti zemli sudovi okrugi i t d sho suprovodzhuvalis vkazivkoyu na region z yakim inodi zbigalisya za nazvoyu ale ne za geografichnim pokrittyam Takim chinom geografichno yurisdikciya parlamentu Artua ne zbigalasya za teritoriyeyu z yurisdikciyeyu gubernatorstva Artua abo z teritorialnim pokrittyam intendantstva Artua Ustanovchi zbori 1789 roku pislya skasuvannya vsih senjorialnih prav u riznih regionah klasovih previleyiv dvoryanstva j duhivnictva virishili zasnuvati odnomanitnij unifikovanij teritorialnij ustrij departamenti u takij sposib shob novij podil buv odnakovij dlya riznih funkcij derzhavi vijskovoyi religijnoyi fiskalnoyi administrativnoyi osvitnoyi sudovoyi tosho Misto sho bulo vibrano centrom kozhnogo departamentu malo zoserediti misceperebuvannya organiv upravlinnya vkazanimi funkciyami a takozh mistiti prefekturu tribunal universitet vijskovu ustanovu rezidenciyu yepiskopa birzhu shpital yarmarok tosho Galli najdavnishi chasiGalliyu zaselyali blizko sotni narodiv 300 za Josipom Flaviyem duzhe riznih za svoyimi zvichayami Yulij Cezar nazivav kozhne z cih nezalezhnih ob yednan civitas civitas okremij vid gromadyanstva piddanih Rimu gromada misto ale ne malosya na uvazi same misto jshlosya pro osoblivu teritorialnu odinicyu yaka v svoyu chergu dililas na pagi lat pagi pagus Chislenni mali gallski narodi buli tak zvanimi kliyentami svoyih bilsh mogutnih susidiv tobto zalezhali vid nih Ce mozhna nazvati pershim vidomim podilom Galliyi Rimski provinciyi ustrijChastini Galliyi 58 do n e Etimologiya latinskogo slova provinciya pro vincire zavojovani zemli Kozhna rimska provinciya provincia v Galliyi mala chitke pravove viznachennya chitko viznacheni mezhi j kodifikovanu administrativnu strukturu Kilkist provincij yih organizaciya j yihni mezhi chasto zaznavali zmin uprodovzh 5 stolit kozhnu ocholyuvav pretor abo prokonsul Cezar rozdiliv Galliyu okrim Provansu sho vzhe nalezhav Rimu j zvavsya Narbonska Galliya na 3 provinciyi Akvitaniyu Belgiku j Keltiku Za 4 stolittya rimskogo panuvannya kilkist provincij zrosla z 3 do 11 sho bulo obumovleno rozshirennyam imperiyi rozdilennyam provincij sho vzhe isnuvali U serednovichnu dobu z rozvitkom feodalizmu teritoriya suchasnoyi Franciyi rozpodilyalas na provinciyi za pevnimi funkciyami cej rozpodil z deyakimi zminami zberigavsya do Francuzkoyi revolyuciyi Cerkovni provinciyiOsnovnoyu cerkovnoyu odiniceyu teritorialnogo podilu Franciyi bula yeparhiya Yeparhiyi ob yednuvalis u metropoliyi a skladalisya z dioceziv sho v svoyu chergu skladalisya z parafij Metropoliyi takozh nazivalis provinciyami bo yih bulo zasnovano she za isnuvannya rimskih provincij sho v nih pislya zanepadu imperiyi pershi yepiskopi zatverdili svoyu vladu Cerkovni teritorialni odinici zavdyaki serdnovichnomu pravu mertvoyi ruki buli najdavnishimi i stabilnimi Tak zvane pravo mertvoyi ruki ce zaborona na vidchuzhennya cerkovnogo majna j zemel Znachnih zmin cerkovnij teritorialnij podil Franciyi zaznav lish u 1802 roci Sudovi odinici parlamenti balyazhi ta seneshalstvaZalezhno vid svogo prava zvichayiv i movi zemli koroni podilyalis na zemli pisanogo prava teritoriya vidoma sogodni yak Oksitaniya i zemli nepisanogo prava Pivnich Franciyi Kozhna z cih chastin vklyuchala v sebe pevnu kilkist parlamentiv do kompetenciyi kozhnogo parlamentu vhodila vidpovidna sudova okruga v yakij parlament predstavlyav funkciyi korolivskogo sudu oznacheni okrugi zvalisya balyazhami na pivnochi i na pivdni krayini u deyakih okrugah pevni teritoriyi poslugovuvalis samobutnimi pravovimi zvichayami Fiskalni odinici shtati elekciyi finansovi okrugi i intendantstvaFinansovi okrugi totozhni provinciyi ale ne zavzhdi zbigayutsya za teritoriyeyu Elekciyami zvalis finansovi okrugi de predstavnik korolivskogo uryadu rozpodilyav podatki za dopomogoyu vibornih osib Deyakij chas predstavniki korolivskogo uryadu pevnoyi odinici obiralis Generalnimi Shtatami zvidsi j nazva elekciya z francuzkoyi l election Shtatami zvalis okrugi abo provinciyi de zberigsya institut provincialnih Shtativ do obov yazkiv yakih vhodili peregovori z vladoyu vidnosno sumi podatkiv yaku neobhino zibrati u provinciyi Vijskovi odinici vijskovi namisnictvaFeodi sho bezposeredno pidporyadkovuvalis koroni gercogstva grafstva marki nadavali yij vijskovu dopomogu Okrim gercogstva Franciya sho zgodom stalo korolivskim domenom shist najbilshih feodiv mali status perstva tri gercogstva Akvitanske Gaskonske Normandske tri grafstva Tuluza Flandriya Shampan Yihni volodari vvazhalis viborcyami koroliv Franciyi razom iz shistma cerkovnimi perami tri yepiskopi gercogi Rejmsa Lana Langra tri yepiskopi grafi Bove Shalona Nuajona Kilkist velikih feodiv z hodom istoriyi zminyuvalos spadshina konfiskaciyi zavoyuvannya vtrati dogovori i zbilshilos z ostatochnim priyednannyam grafstva Provanskogo gercogstva Burgundskogo gercogstva Bretonskogo gercogstva Lotaringiyi U deyakih vipadkah taki feodi prosto povernulis do koroni sho yij voni ranishe j nalezhali napriklad Burgundiya sho neyu kolis volodiv brat Gugo Kapeta V inshih vipadkah ce realni pridbannya yak ot Savojske gercogstvo Korsika Konta Venessen Komitat Venessen grafstvo Nicca sho nalezhali Svyashennij Imperiyi abo Svyatomu Prestolu Na vidminu vid cerkovnih teritorialnih odinic obsyag vijskovih kolivayetsya protyagom vsiyeyi istoriyi zalezhno vid volodin yih vlasnikiv abo politichnih zmin Tak gercogstvo Gaskon znikaye v 12 stolitti gercogstvo Normandiyu podileno na dva vijskovi namisnictva Pid kinec isnuvannya korolivskoyi vladi abo tak zvanogo Starogo rezhimu u Franciyi za vinyatkom zamorskih teritorij isnuvalo 36 namisnictv sho yihnoyu golovnoyu funkciyeyu bula oborona Tridcyat shist namisnictv vidpovidno do chisla provincij pidporyadkovuvali sobi vsi feodi i zemli vavaseriv sho takozh yavlyali soboyu okrugi z funkciyami oboroni i marshalskogo sudu rekru ckogo naboru budivnictva garnizoniv arsenaliv i za mkiv a takozh rozglyadali vsi pitannya shodo dvoryanstva geraldiki i t d Ci tridcyat shist namisnictv vidpovidayut razom z oblastyami sho yih bulo priyednano do Franciyi z 1791 roku perevazhno to mu sho zaraz prijnyato nazivati istorichnimi oblastyami Franciyi Perelik istorichnih provincij Franciyi Spisok istorichnih provincij u duzhkah vkazano administrativnij centr i rik priyednannya do Franciyi Istorichni provinciyi Franciyi Namisnictva Franciyi 1789 1 Il de Frans Parizh Cya provinciya pohodit vid korolivskogo francuzkogo domenu tobto teritoriya sho bezposeredno nalezhala korolyam Franciyi Same cya provinciya daye titul korolya Franciyi hoch u 1999 Anri d Orlean prijnyav titul gercoga Franciyi sho vidpovidalo lishe Il de Frans i ne malo posilannya same na Franciyu 2 Berri Burzh Cya provinciya pohodit vid vikontstva Burzh pridbanogo v 1101 3 Orlean Orlean Cya provinciya pohodit vid grafstva Orleanskogo sho zalezhalo vid korolivskogo domenu 4 Normandiya Ruan Gercogstvo Normandske sho stvoreno u 911 dlya Rollona odnogo z vozhakiv normaniv priyednano do korolivskogo domenu v 1204 5 Langedok Tuluza grafstvo Tuluza priyednano do korolivskogo domenu v 1271 6 Lionne Lion provinciya pohodit vid grafstva Lionskogo priyednano do Franciyi 1313 roku 7 Dofine Grenobl pohodt z dofinatu V yennskogo rik priyednannya do Franciyi 1349 8 Shampan Trua grfstvo priyednano do korolivskogo domenu yak rezultat shlyubnogo soyuzu u 1285 9 Onis La Roshel len Akvitaniyi priyedno do Franciyi u 1371 10 Sentonzh Sent priyednano u 1371 11 Puatu Puatye odin z leniv Akvitaniyi priyednano u HIII st 12 Akvitaniya Bordo Akvitanske gercogstvo zasnovane za Merovingiv vtracheno korolivstvom Franciya v 1152 v rezultati rozluchennya korolya i shlyubom gercogini Eleonori z korolem Angliyi poverneno Franciyeyu v 1416 do 1789 skladalosya z gercogstv Giyen i Gaskon 13 Gercogstvo Burgundiya Dizhon 1477 14 Pikardiya Am yen 1482 15 Anzhu Anzhe 1482 16 Grafstvo Provans Eks 1482 17 Grafstvo Angumua Angulem 1514 18 Burbonne Mulen pohodit vid grafstva Burbonskogo vvijshlo u korolivskij domen u 1527 roci 19 Grafstvo La Marsh Gere priyednano do korolivskogo domenu u 1527 roci 20 Bretan Renn pohodit vid gercogstva Bretan ob yednano z Franciyeyu u 1532 21 Grafstvo Men Le Man pohodit vid grafstva Menskogo priyednano do korolivskogo domenu 1584 Grafstvo Persh Nozhan le Rotru u 1789 nalezhalo do namisnictva Men i Persh 22 Turen Tur priyednano 1585 23 Limuzen Limozh priyednano u 1589 24 Grafstvo Fua Fua priyednano u 1607 25 Grafstvo Overn Klermon Ferran gercogstvo za Merovingiv grafstvo za Karolingiv u korolivskomu domeni z 1457 26 Bearn Po pohodit z vikontstva Bearn priyednano do domenu korolya v 1620 27 Elzas Strasburg landgrafstvo Verhnij Elzas priyednano do Franciyi u 1648 28 Grafstvo Artua Arras Artua bulo chastinoyu riznih utvoren yak i grafstvo Flandriya bulo chastinoyu Ispanskih Niderlandiv pid vladoyu Gabsburgiv priyednano do Franciyi 1659 roku 29 Russiljon Perpinyan priyednano u 1659 30 Flandriya Lill provinciya vklyuchala francuzku Flandriyu chastinu Eno i Do priyednannya do Franciyi u 1668 nalezhala do Ispanskih Niderlandiv 31 Fransh Konte Bezanson kolishnye Burgundske grafstvo ne plutati z Burgundskim gercogstvom priyednano u 1678 32 Velike namisnictvo ob yednannya starodavnih provincij Yepiskopstva Mec 1648 gercogstva Lotaringiya i Bar Nansi 33 Korsika Ayachcho vidsutnya na mapi volodinnya Genuyi priyednano do Franciyi u 1768 34 Gercogstvo Niverne Never hocha Niverne j zalezhalo vid korolivstva Franciya ne vhodilo u korolivskij domen u 1789 Teritoriyi sogodennoyi Franciyi sho ne vhodili do yiyi skladu v 1789 35 Konta Venessen Karpantra papskij len feod 1791 Takozh misto Avinjon papskij len Knyazivstvo Oranzh priyednano do Franciyi u 1713 36 priyednano piznishe do shvejcarskih kantoniv 1798 37 Savoya Shamberi kolishnye Savojske gercogstvo volodinnya Sardinskogo korolivstva 1860 38 Gafstvo Nicca Nicca volodinnya Sardinskogo korolivstva 1860 39 Monbelyar 1793 Div takozhKnyazivstvo Franciya LiteraturaAlmanach royal annuaire administratif paraissant chaque annee et donnant l etat des divisions administratives ecclesiastiques militaires universitaires judiciaires fiscales etc du royaume de France jusqu en 1789 avec le nom des chefs de toutes ces circonscriptions et juridictions Les divisions administratives de la France en 1789 par Armand Brette Onlajn 15 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Les Provinces de la France par le Vicomte Olivier de Romanet la Nouvelle Librairie Nationale 1913 Les Provinces au XVIIIe et leur division en departements de la France par Charles Berlet Bloud 2e ed 1913 Provinces et Pays de France par l Abbe Alfred Jarry 3 premiers tomes seulement avec 1 carte Charles Poisson 1943 Les circonscriptions administratives de la France par Jean Bancal Recueil Sirey 1945