Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Аквітанія значення Аквіта нія лат Aquitania фр Aquitaine історична

Аквітанія

Аквітанія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аквітанія (значення).

Аквіта́нія (лат. Aquitania, фр. Aquitaine) — історична область і колишній регіон (з 1 січня 2016 року у складі регіону Нова Аквітанія) на південному заході сучасної Франції, обмежена Біскайською затокою на заході, Піренеями на півдні, річкою Луара на півночі і Роною на сході.
Столиця регіону — Бордо. Площа регіону 41 300 км².
Складається з департаментів Дордонь, Жиронда, Ланди, Ло і Гаронна, Атлантичні Піренеї.

Аквітанія

Aquitaine

image
image
Герб Прапор
image
Столиця Бордо
Країна image Франція
Регіон Метрополія Франції
Межує з: сусідні адмінодиниці
Пуату-Шарант, Лімузен, Південь-Піренеї, Наварра ?
Департаменти Дордонь
Жиронда
Ланди (департамент)
Лот і Гаронна
Атлантичні Піренеї
Округи 18
Кантони 235
Населення
 - повне 3 099 млн. (оцінка станом на 01.01.2006)
2 908 359 чол. (за переписом 08.03.1999) ((7-е))
 - густота 75/км² (2006)
Площа
 - повна 41,208 км²
Часовий пояс і
Дата заснування 4 червня 1960
Дата ліквідації 31 грудня 2015
Президент ради
Вебсайт aquitaine.fr
Код ISO 3166-2 FR-B
image
Карта Франції з позначенням регіону Аквітанія
Карта Франції з позначенням регіону Аквітанія
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Аквітанія

Історія

Вперше згадується Цезарем (I століття до н. е.) як частина Галії, розташована між Піренеями та річкою Гаронною, населена іберійськими племенами.

У Римській імперії в період правління Октавіана Августа (27 до н. е. — 14 н. е.) Аквітанія була імператорською провінцією, що включала територію між р. Луарою і Піренеями; за адміністративною реформою Діоклетіана (284—305) була розділена на 3 провінції:

  • Aquitania prima (північний схід)
  • Aquitania secunda (північний захід)
  • Aquitania Novempopulana («дев'яти народів») або Aquitania tertia — найпівденніша частина, із значною часткою баскського населення.

Під час розпаду Римської імперії Аквітанія була захоплена вестготами, що заснували в 418 році в Південній Галії вперше на території Західної Римської імперії варварське королівство з центром у Тулузі. Це королівство окрім Аквітанії охоплювало також частину Іспанії.

У 507 році після битви при Вує (фр. Vouillé) в результаті багаторічних війн відійшла до франків на чолі з Хлодвігом і стала герцогством у складі Франкської держави.

У 670 році в Аквітанії утвердилася влада герцогів, владу та самостійність яких зміг зламати лише Карл Великий у 769 році.

У VIII столітті до Аквітанії дійшли маври, але незабаром були вигнані, і з 778/781 по 877 Аквітанія без Гасконі — королівство, васальне Каролінгам, а потім знову герцогство з якого виділилися Тулузьке графство та Септиманія. Врешті Аквітанія дісталася графам Пуату, які в 1058 році підкорили і Гасконь.

У 1137 році Алієнор Аквітанська, спадкоємиця останнього герцога Аквітанії, вийшла заміж за французького короля Людовика VII, у зв'язку з чим Аквітанія була приєднана до володінь французької корони. У 1154 році в результаті другого шлюбу Елеонори з Генріхом Плантагенетом (1152) Аквітанія відійшла до Англії. У 1259 році за Паризьким договором було визнано, що Аквітанія — це володіння англійської корони.

З XIII століття назву Аквітанія витіснило найменування Гуйен (Guyenne). У XII–XV століттях вона періодично знаходилася під владою англійських королів, у 1453 році була остаточно повернена Франції. У XVII–XVIII століттях входила до складу губернаторства Гуйен і Гасконь (центр — Бордо), що перестало існувати з введенням в ході Великої французької революції поділу на департаменти.

Населення

  • 1986 — 2 718 000 осіб.
  • 2002 — 2 966 556 осіб.

Промисловість

Червоні вина (Margaux, St. Julien) виробляються в районі Медок, що межує з Жирондою.

Див. також

Примітки

  1. décret n° 60-516 du 2 juin 1960 portant harmonisation des circonscriptions administratives // Journal officiel de la République française — 1960. — ISSN 0242-6773
    d:Track:Q124947228d:Track:Q1815103
  2. Часто також Гієнь.

Посилання

image Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Akvitaniya znachennya Akvita niya lat Aquitania fr Aquitaine istorichna oblast i kolishnij region z 1 sichnya 2016 roku u skladi regionu Nova Akvitaniya na pivdennomu zahodi suchasnoyi Franciyi obmezhena Biskajskoyu zatokoyu na zahodi Pireneyami na pivdni richkoyu Luara na pivnochi i Ronoyu na shodi Stolicya regionu Bordo Plosha regionu 41 300 km Skladayetsya z departamentiv Dordon Zhironda Landi Lo i Garonna Atlantichni Pireneyi Akvitaniya Aquitaine Gerb Prapor Stolicya Bordo Krayina Franciya Region Metropoliya Franciyi Mezhuye z susidni adminodiniciPuatu Sharant Limuzen Pivden Pireneyi Navarra Departamenti Dordon Zhironda Landi departament Lot i Garonna Atlantichni Pireneyi Okrugi 18 Kantoni 235 Naselennya povne 3 099 mln ocinka stanom na 01 01 2006 2 908 359 chol za perepisom 08 03 1999 7 e gustota 75 km 2006 Plosha povna 41 208 km Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 Data zasnuvannya 4 chervnya 1960 Data likvidaciyi 31 grudnya 2015 Prezident radi Vebsajt aquitaine fr Kod ISO 3166 2 FR B Karta Franciyi z poznachennyam regionu Akvitaniya Karta Franciyi z poznachennyam regionu Akvitaniya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AkvitaniyaIstoriyaVpershe zgaduyetsya Cezarem I stolittya do n e yak chastina Galiyi roztashovana mizh Pireneyami ta richkoyu Garonnoyu naselena iberijskimi plemenami U Rimskij imperiyi v period pravlinnya Oktaviana Avgusta 27 do n e 14 n e Akvitaniya bula imperatorskoyu provinciyeyu sho vklyuchala teritoriyu mizh r Luaroyu i Pireneyami za administrativnoyu reformoyu Diokletiana 284 305 bula rozdilena na 3 provinciyi Aquitania prima pivnichnij shid Aquitania secunda pivnichnij zahid Aquitania Novempopulana dev yati narodiv abo Aquitania tertia najpivdennisha chastina iz znachnoyu chastkoyu baskskogo naselennya Pid chas rozpadu Rimskoyi imperiyi Akvitaniya bula zahoplena vestgotami sho zasnuvali v 418 roci v Pivdennij Galiyi vpershe na teritoriyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi varvarske korolivstvo z centrom u Tuluzi Ce korolivstvo okrim Akvitaniyi ohoplyuvalo takozh chastinu Ispaniyi U 507 roci pislya bitvi pri Vuye fr Vouille v rezultati bagatorichnih vijn vidijshla do frankiv na choli z Hlodvigom i stala gercogstvom u skladi Frankskoyi derzhavi U 670 roci v Akvitaniyi utverdilasya vlada gercogiv vladu ta samostijnist yakih zmig zlamati lishe Karl Velikij u 769 roci U VIII stolitti do Akvitaniyi dijshli mavri ale nezabarom buli vignani i z 778 781 po 877 Akvitaniya bez Gaskoni korolivstvo vasalne Karolingam a potim znovu gercogstvo z yakogo vidililisya Tuluzke grafstvo ta Septimaniya Vreshti Akvitaniya distalasya grafam Puatu yaki v 1058 roci pidkorili i Gaskon U 1137 roci Aliyenor Akvitanska spadkoyemicya ostannogo gercoga Akvitaniyi vijshla zamizh za francuzkogo korolya Lyudovika VII u zv yazku z chim Akvitaniya bula priyednana do volodin francuzkoyi koroni U 1154 roci v rezultati drugogo shlyubu Eleonori z Genrihom Plantagenetom 1152 Akvitaniya vidijshla do Angliyi U 1259 roci za Parizkim dogovorom bulo viznano sho Akvitaniya ce volodinnya anglijskoyi koroni Z XIII stolittya nazvu Akvitaniya vitisnilo najmenuvannya Gujen Guyenne U XII XV stolittyah vona periodichno znahodilasya pid vladoyu anglijskih koroliv u 1453 roci bula ostatochno povernena Franciyi U XVII XVIII stolittyah vhodila do skladu gubernatorstva Gujen i Gaskon centr Bordo sho perestalo isnuvati z vvedennyam v hodi Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi podilu na departamenti Naselennya1986 2 718 000 osib 2002 2 966 556 osib PromislovistChervoni vina Margaux St Julien viroblyayutsya v rajoni Medok sho mezhuye z Zhirondoyu Div takozh387 Akvitaniya asteroyid yakij bulo nazvano na chest ciyeyi istorichnoyi oblasti Primitkidecret n 60 516 du 2 juin 1960 portant harmonisation des circonscriptions administratives Journal officiel de la Republique francaise 1960 ISSN 0242 6773 d Track Q124947228d Track Q1815103 Chasto takozh Giyen PosilannyaAkvitaniya 28 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE Regional Council of Aquitaine 23 lyutogo 2011 u Wayback Machine fr Short guide to Aquitaine 10 bereznya 2011 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Franciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ