Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мати́льда (7 лютого 1102 — 10 вересня 1167) — імператриця Священної Римської імперії, королева римлян, герцогиня нормандців, графиня Анжу та леді англійців. Була дочкою Генріха I, дружиною імператора Генріха V, а потім Жоффруа IV, від якого народила короля Англії Генріха II.
| Матильда | |
|---|---|
 | |
| Священна Римська Імператриця; Королева Римлян; Герцогиня Норманців; Графиня Анжу Леді Англійців [en] | |
| Правління | 7 квітня - 1 листопада 1141 |
| Попередник | Стефан |
| Наступник | Стефан |
| Біографічні дані | |
| Народження | 7 лютого 1102[1][2][…] Вінчестер, Англія |
| Смерть | 10 вересня 1167[4][5][…] (65 років) Руан, Франція |
| Поховання | Руан, Франція |
| У шлюбі з | Генріх V[2] і Жоффруа V Плантагенет[2] |
| Діти | Генріх II Жоффруа VI Анжуйський Вільгельм Плантагенет, Граф Поіту |
| Династія | Плантагенети Саліан Норманці |
| Батько | Генріх I Боклерк[2] |
| Мати | Матильда Шотландська[2] |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Юність
Була єдиною дочкою англійського короля Генріха I Боклерка та його першої дружини Матильди Шотландської. За материнською лінією доводилась онукою королю Шотландії Малькольму III і Святій Маргариті, будучи таким чином прямим нащадком як англосаксонської королівської династії, так і Вільгельма Завойовника і нащадком лінії Київського князя Ярослава Мудрого.
Матильда народилась 7 лютого 1102 року. Місцем її народження вважається Вінчестер, однак нещодавні дослідження з великою долею ймовірності стверджують, що Матильда з'явилась на світ у королівському палаці в , Беркшир (нині у графстві Оксфордшир). У 7 років Матильду заручили з Генріхом V, імператором Священної Римської імперії, а 1111 року вона вирушила на виховання до двору нареченого у Німеччину.
7 січня 1114 року відбулась розкішна церемонія весілля Генріха V й Матильди у Вормсі. Цей шлюб був продиктований політичними міркуваннями: Англія прагнула знайти підтримку Священної Римської імперії у протистоянні з французьким королем Людовіком VI. У подальшому англо-німецький союз відіграв значну роль у стримуванні французької агресії в Нормандії: атака Генріха V у 11241 році зупинила вторгнення Людовіка VI у Вексен. Шлюб Матильди й Генріха виявився бездітним, хоч за словами сучасника, літописця , імператриця народила від Генріха одну дитину, яка померла немовлям. Існувала легенда, що ця дитина не померла, а була віддана на виховання названим батькам та у подальшому стала відомою під ім'ям Томаса Бекета, архієпископа Кентерберійського.
У 1125 році чоловік помер, залишивши 23-річну Матильду вдовою. Хоч у подальшому Матильда користувалась титулом імператриці, реально вона ніколи не була коронована папою римським, як того вимагала традиція, і формально мала лише право на титул королеви римлян. У зрілому віці Матильді вдалось переконати англійських хроністів, що її коронував папа.
Спадкоємиця англійського престолу
Невдовзі після смерті чоловіка Матильда повернулась до Англії. Оскільки 25 листопада 1120 року її брат Вільгельм Аделін — єдиний законний син Генріха I і спадкоємець престолу — загинув під час корабельної катастрофи, король вирішив оголосити Матильду своєю наступницею. У 1127 році він скликав баронів, в числі яких був його небіж Стефан Блуаський, та змусив їх присягнути Матильді на вірність і визнати її спадкоємицею англійського престолу у разі відсутності у короля законних синів. Ця клятва була підтверджена 8 вересня 1131 року і 2 серпня 1133 року. Однак ставлення англонормандських баронів до перспективи вступу на престол Матильди було неоднозначним. Ані в Англії, ані в Нормандії не існувало прецеденту царювання жінки. Більше того, Матильда, яка тривалий час перебувала поза межами Англії, практично не мала особистих зв'язків і достатньо широкого кола прибічників серед місцевої аристократії. За свідченнями сучасників, імператриця відзначалась неприємним характером: була пихатою, зверхньою, вимагала неухильного виконання своїх наказів та з презирством ставилась до простих людей. Це істотно ускладнювало формування міцної опори Матильди в англійському дворянстві.
Хоча головною умовою англонормандських баронів під час дання згоди на проголошення Матильди спадкоємицею існувала необхідність узгодження з аристократією кандидатури її майбутнього чоловіка, вже у 1127 році король Генріх I потай організував заручини своєї дочки з Жоффруа V Красивим, на прізвисько Плантагенет, сином Фулька V, графа Анжуйського, чия підтримка була необхідною Генріху для стабілізації становища в Нормандії. Однак шлюб спадкоємиці англійського престолу із Жоффруа Плантагенетом спричинив невдоволення знаті, яка не бажала бачити правителем англо-нормандської монархії представника Анжуйського дому, який упродовж понад століття був головним суперником нормандських герцогів у Північній Франції. За висловом хроніста, «всі англійці і французи недобрим словом згадували цей шлюб».
Граф Фульк V невдовзі вирушив у хрестовий похід у Святу землю, а у подальшому був проголошений королем Єрусалиму і більше не повернувся на батьківщину. На час своєї відсутності Фульк доручив юному сину управляти графством Анжу. Весілля Жоффруа й Матильди відбулось 11 червня 1128 року. Спочатку стосунки молодят не складались, відчувалась значна різниця у віці (Жоффруа було ненабагато більше чотирнадцяти років, а Матильді — близько двадцяти шести), а також вибухові темпераменти й авторитарність подружжя. Вже за рік після весілля Жоффруа відрядив свою дружину разом з усім її майном до Руану.
У 1131 році подружжя нарешті з'єдналось і деякий час жили у відносній згоді. 5 березня 1133 року народився їхній первісток Генріх — майбутній король Генріх II Плантагенет. У 1134 році Матильда народила другого сина — , графа Нанта, причому пологи були важкими, й вона ледве не померла. У 1136 році народився їхній третій син — , граф Пуату. Поява дітей у Матильди означала для Генріха I вирішення проблеми спадкування. У 1133 році король прибув до Руана, де провів останні роки життя в турботах зі своїм старшим онуком, а також у спробах приборкання хвилювань нормандських баронів, що спалахнули через інтриги Жоффруа й Матильди. 1 грудня 1135 року Генріх I помер.
Початок громадянської війни
Після смерті Генріха I ініціативу у боротьбі за англійський престол перехопив Стефан Блуаський, племінник померлого короля, молодший син його сестри Адели Нормандської. Він був достатньо популярним серед англійського дворянства, виховувався при дворі короля й мав великі володіння як у Нормандії, так і в Англії. Порушивши присягу вірності Матильді, Стефан негайно після звістки про смерть Генріха I висадився в Англії, де його з натхненням зустріли жителі Лондона. На його бік перейшло англійське духовенство на чолі з архієпископом і рідним братом Стефана , а також особи, що контролювали королівську адміністрацію ( і його родичі), і значна частина англійської аристократії, ворожа до Матильди. Відмова від виконання присяги вірності імператриці була виправдана тим, що Матильда ніби була незаконнонародженою — її мати, Матильда Шотландська, до шлюбу з Генріхом I перебувала у монастирі та, відповідно, була пов'язана обітницею цнотливості, — й не може претендувати на корону Англії. Спочатку обставини складались на користь Стефана: Матильда з дітьми перебувала за морем в Анжу, дворянство віддавало перевагу бачити на троні дорослого й популярного чоловіка, а не пихату жінку з малолітнім спадкоємцем. 22 грудня 1135 року в Лондоні поклав на Стефана Блуаського корону Англії. Наступного року на вірність Стефану присягнули барони Англії та Нормандії, в тому числі і зведений брат Матильди Роберт, граф Глостер, побічний син Генріха I.
Поки Стефан зміцнював своє положення в Англії, Матильда й Жоффруа вжили спроби підкорити собі Нормандію. Після смерті Генріха I Матильді вдалось установити контроль над найважливішими нормандськими фортецями уздовж південного кордону герцогства — Домфроном, Аржантаном, Алансоном і Се. Загони Жоффруа Анжуйського 1136 року вторглись в Нормандію, однак були зупинені військами нормандських баронів — прибічників Стефана на чолі з і . Після витоку шестимісячного перемир'я атаки анжуйців відновились. У березні 1137 року в Нормандії висадився Стефан Блуаський, якому однак не вдалось вчинити рішучий опір військам Жоффруа й Матильди, а конфлікт між фламандськими найманцями короля і нормандським лицарством спричинив розкіл у лавах прибічників Стефана. Згодом Стефан був змушений повернутись в Англію. Це дозволило анжуйцям перейти в наступ. У 1138 році під владу Жоффруа й Матильди потрапив Бессен, значна частина Котантена, Байо і Кан. Наступ армії Галерана де Бомона й Вільгельма Іпрського у відповідь змусив війська Матильди відступити в Анжу, але початок повномасштабної громадянської війни в Англії у 1139 році потягнув за собою від'їзд Галерана де Бомона й Вільгельма Іпрського за Ла-Манш та істотне послаблення партії Стефана в Нормандії. До 1144 року Жоффруа Анжуйському вдалось завоювати більшу частину герцогства і проголосити себе герцогом Нормандії.
Одночасно з воєнними діями проти Стефана, Матильда розгорнула боротьбу й на дипломатичному фронті. Влітку 1138 року вона звернулась до папи римського з проханням визнати коронацію Стефана незаконною. Справа розглядалась на Другому Латеранському соборі 1139 року у присутності представників обох партій і завершилась поразкою Матильди: папа Інокентій II визнав Стефана законним королем Англії. Однак дипломатична поразка імператриці була компенсована розривом Роберта Глостерського зі Стефаном та його відкритим переходом у 1138 році до табору прибічників Матильди, своєї зведеної сестри. Невдовзі навколо графа Роберта стали групуватись англійські барони, невдоволені королем, особливо феодали західних та південних графств. Стефану первинно вдавалось стримувати заколотників, однак його дії стосовно єпископа на початку 1139 року призвели до відходу англійського духовенства від підтримки короля. Навіть молодший брат Стефана , єпископ Вінчестера, призначений папським легатом в Англії, перейшов на бік Матильди. У країні почалась громадянська війна.
Початком воєнних дій в Англії скористалась Матильда. 30 вересня 1139 року імператриця висадилась на узбережжя Сассекса й укріпилась у замку Ерандел, який належав її мачусі . Граф Роберт рушив на захід й оселився у Бристолі. Військові операції короля проти імператриці й Роберта Глостерського були невдалими. Матильді невдовзі вдалось перебратись у Бристоль, який став головним центром прибічників імператриці в Англії. Упродовж 1140 року під контроль Матильди й Роберта потрапила практично вся західна та південно-західна частини країни, а також деякі області центральних графств. Давид I, король Шотландії, що пристав на бік імператриці, захопив більшу частину Північної Англії, на північ від Тісу.
Прихід до влади й падіння
Наприкінці 1140 року прибічник Матильди , граф Честер, захопив місто Лінкольн. Стефан вирушив на північ і спробував відбити місто. Проте 2 лютого 1141 року армія короля зазнала нищівної поразки у битві під Лінкольном від військ Роберта Глостерського і Ранульфа де Жернона, а сам Стефан був узятий у полон. Це відкрило перед Матильдою шлях до оволодіння англійською короною. Короля було ув'язнено у Бристольському замку, де, за легендою, його тримали у цепах, а Матильда з Робертом Глостерським вирушили на Вінчестер. Пообіцявши , єпископу Вінчестера, не втручатись у церковні справи після своєї коронації, Матильда була допущена в місто й заволоділа королівською казною. 8 квітня 1141 року у Вінчестері відбулось офіційне обрання Матильди королевою Англії. Вона прийняла титул господині англійців (лат. Domina Anglorum; англ. Lady of the English), як зазвичай іменувались монархи у період між їхнім обранням та коронацією.
Потім Матильда рушила в Лондон, дорогою займаючи фортеці прибічників Стефана (Оксфорд, Редінг). В середині червня 1141 року імператриця у супроводженні Роберта Глостерського і свого дядька, шотландського короля Давида I, вступила в Лондон, жителі якого, в цілому, залишались на боці Стефана. Уже після свого обрання королевою Матильда почала масову роздачу земель і титулів своїм прибічникам, що продовжила робити у Лондоні: за кілька місяців вона започаткувала шість нових графських титулів. Однак правління Матильди виявилось коротким: лондонці, які вже сформували до того часу воєнну організацію на кшталт італійських комун для захисту міських свобод, були обурені зневагою Матильди до їхніх привілеїв, її пихатістю та зверхністю. Імператриця спробувала обкласти місто , що спричинило бунт у Лондоні. Жителі взялись за зброю й вигнали Матильду з міста. У той самий час до Лондона підійшла велика армія прибічників Стефана, набрана у Кенті, на чолі якої стояла дружина короля Матильда Булонська. Імператриця відступила в Оксфорд, а до Лондона увійшли війська Матильди Булонської. Останній, шляхом масової роздачі земель і грошей, вдалось залучити на свій бік частину колишніх соратників імператриці, включаючи Жоффруа де Мандевіля та єпископа Вінчестерського.
На початку вересня 1141 року війська імператриці Матильди увійшли до Вінчестера та взяли в облогу єпископський палац. Однак раптово до міста підійшла армія королеви Матильди, яка значно переважала сили суперниці. 14 вересня імператриця віддала наказ про відхід, який перетворився на панічну втечу, коли війська королеви перейшли у наступ. Битва під Вінчестером завершилась поразкою імператриці. Самій Матильді вдалось врятуватись, та у компанії свого відданого слуги вона дісталась Глостера. Однак граф Роберт був узятий у полон. Для звільнення свого брата та лідера власної партії Матильді довелось піти на важку жертву: 1 листопада 1141 року вона випустила на волю короля Стефана в обмін на Роберта Глостерського.
Поразка у громадянській війні
Повний провал політики Матильди у період її нетривалого правління 1141 року істотно підірвав позиції прибічників імператриці. Значна частина баронів перейшла на бік Стефана, суспільна думка також схилялась на користь короля, який «жорстоко» страждав під час утримання під вартою. На підтримку Стефана виступила й англійська церква: на синоді у Вестмінстері 7 грудня 1141 року Стефана знову було визнано королем, а прибічникам Матильди пригрозили відлученням від церкви. Значну роль у розриві англійського духовенства з імператрицею відіграв той факт, що за період свого короткого правління вона відродила засуджену папою практику світської інвеститури єпископів, від якої ще 1107 року відмовився Генріх I. У 1142 році король перейшов у наступ: його війська захопили Варем, перерізавши, таким чином, зв'язок Матильди з анжуйцями в Нормандії, а також Чиренчестер, Бамптон і Радкот. 26 вересня 1142 року загони Стефана увірвались в Оксфорд, де на той час перебувала імператриця, і спалили місто. Матильда сховалась в Оксфордському замку та упродовж трьох місяців витримувала облогу переважаючих сил противника. Коли скінчилось продовольство, а допомога з боку прибічників у західних графствах так і не прийшла, Матильда здійснила зухвалу втеч з фортеці: зимовою ніччю, переодягнувшись у білу одежу, вона спустилась зі стіни замку та вкритою льодом Темзою втекла у Воллінгфорд, який знаходився під контролем її друга Брайєна Фіц-Каунта.
Падіння Оксфорда позбавило Матильду опори у центральних графствах. Під її владою залишились тільки Глостершир, Бристоль, Девон, Сомерсет, Герефордшир, Шропшир, Чешир, Ланкашир і частина Вілтширу, однак кількість її прихильників неухильно зменшувалась. У 1145 році на бік короля перейшли , граф Честер, і Філіп Глостерський, син графа Роберта. Того ж року, здобувши перемогу під Фарінгтоном, Стефан відрізав західноанглійські графства від союзників імператриці в долині Темзи. Нарешті, 31 жовтня 1147 року у Бристолі помер Роберт Глостерський — найвідданіший соратник імператриці і фактичний лідер її партії в Англії. Хоча того ж року у Північній Англії висадився на чолі невеликого загону Генріх Плантагенет, син Матильди та Жоффруа Анжуйського, йому нічого не вдалось досягнути. Після кількох поразок від королівської армії наприкінці 1147 року Генріх повернувся до Нормандії. Усвідомивши крах своїх планів, у лютому 1148 року Матильда також залишила Англію.
Останні роки
Після десятиліття боротьби за англійський престол Матильда у 1148 році повернулась до Нормандії, яка остаточно перейшла до того часу під владу її чоловіка Жоффруа Анжуйського. Імператриця виїхала в Руан, де утримувала власний двір, а у періоди відсутності в Нормандії свого сина Генріха Плантагенета очолювала адміністрацію герцогства. Хоч більше безпосередньої участі в боротьбі за англійський престол Матильда не брала, вона зберегла суттєвий вплив на Генріха, особливо у зовнішньополітичних питаннях. Так, у 1155 році під тиском Матильди Генріх відмовився від плану вторгнення в Ірландію.
У 1153 році Стефан, який втомився від двадцятиліття громадянської війни та анархії і зламаний смертю свого сина , уклав з Генріхом Воллінгфордську угоду, визнавши останнього спадкоємцем англійського престолу. Наприкінці 1154 році Стефан помер, і королем Англії був коронований Генріх II Плантагенет. Після цього Матильда залишилась в Нормандії. Вона неодноразово втручалась у конфлікти між Генріхом II та його молодшими братами, намагаючись зберегти мир у родині. У 1160-их роках при дворі Матильди знайшов притулок , граф Пуату, молодший і, мабуть, найулюбленіший її син, який залишив Англію через конфлікт з архієпископом Кентерберійським. Тут він і помер у січні 1164 року. Пізніше Матильда займалась, правда безуспішно, примиренням Генріха II й Томаса Бекета.
10 вересня 1167 року Матильда померла й була похована в абатстві Бек, у 1847 році її рештки були перенесені в Руанський собор. Епітафія на її надгробку каже:
 | Тут спочиває дочка, дружина й мати Генріха, велика за народженням, ще більша за шлюбом, але понад усе за материнством. |  |
Шлюб та діти
- Першим шлюбом (1114) одружена з Генріхом V (1086—1125), імператором Священної Римської імперії:
- Генріх (?)
- Другим шлюбом (1128) одружена з Жоффруа V Плантагенетом (1113—1151), графом Анжуйським, діти:
Фамільне Дерево
Нотатки
- нім. Mathilde; лат. Mathildis Imperatrix; англо-нормандська Imperatrice Mahaut
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Kindred Britain
- Chibnall M. Matilda [Matilda of England (1102–1167)] // Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Encyclopædia Britannica
- FemBio database
- Lundy D. R. The Peerage
- , Історія Англії. [1] [ 10 травня 2012 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 22 червня 2014. Процитовано 17 березня 2022.
- Графські титули започатковані Матильдою: граф Корнуолл, граф Девон, граф Оксфорд, граф Солсбері, граф Герефорд і граф Сомерсет.
- англ. Here lies the daughter, wife, and mother of Henry; great by birth, greater by marriage, but greatest in motherhood.
Література
- . Історія Англії. [2] [ 10 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ордерік Віталій. Церковна історія.
- Bradbury, J. Stephen and Matilda — The Civil War of 1139—53. — Alan Sutton Publishing, 1996. (англ.)
- Clibnall, M. The Empress Matilda: Queen Consort, Queen Mother and Lady of the English. — Oxford: Blackwell, 1993. (англ.)
- Poole, A. L. From Domesday Book to Magna Carta 1087—1216. — Oxford, 1956.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mati lda 7 lyutogo 1102 10 veresnya 1167 imperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi koroleva rimlyan gercoginya normandciv grafinya Anzhu ta ledi anglijciv Bula dochkoyu Genriha I druzhinoyu imperatora Genriha V a potim Zhoffrua IV vid yakogo narodila korolya Angliyi Genriha II MatildaSvyashenna Rimska Imperatricya Koroleva Rimlyan Gercoginya Normanciv Grafinya Anzhu Ledi Anglijciv en Pravlinnya7 kvitnya 1 listopada 1141PoperednikStefanNastupnikStefanBiografichni daniNarodzhennya7 lyutogo 1102 1102 02 07 1 2 Vinchester AngliyaSmert10 veresnya 1167 1167 09 10 4 5 65 rokiv Ruan FranciyaPohovannyaRuan FranciyaU shlyubi zGenrih V 2 i Zhoffrua V Plantagenet 2 DitiGenrih II Zhoffrua VI Anzhujskij Vilgelm Plantagenet Graf PoituDinastiyaPlantageneti Salian NormanciBatkoGenrih I Boklerk 2 MatiMatilda Shotlandska 2 Mediafajli u VikishovishiYunistBula yedinoyu dochkoyu anglijskogo korolya Genriha I Boklerka ta jogo pershoyi druzhini Matildi Shotlandskoyi Za materinskoyu liniyeyu dovodilas onukoyu korolyu Shotlandiyi Malkolmu III i Svyatij Margariti buduchi takim chinom pryamim nashadkom yak anglosaksonskoyi korolivskoyi dinastiyi tak i Vilgelma Zavojovnika i nashadkom liniyi Kiyivskogo knyazya Yaroslava Mudrogo Matilda narodilas 7 lyutogo 1102 roku Miscem yiyi narodzhennya vvazhayetsya Vinchester odnak neshodavni doslidzhennya z velikoyu doleyu jmovirnosti stverdzhuyut sho Matilda z yavilas na svit u korolivskomu palaci v Berkshir nini u grafstvi Oksfordshir U 7 rokiv Matildu zaruchili z Genrihom V imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi a 1111 roku vona virushila na vihovannya do dvoru narechenogo u Nimechchinu 7 sichnya 1114 roku vidbulas rozkishna ceremoniya vesillya Genriha V j Matildi u Vormsi Cej shlyub buv prodiktovanij politichnimi mirkuvannyami Angliya pragnula znajti pidtrimku Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u protistoyanni z francuzkim korolem Lyudovikom VI U podalshomu anglo nimeckij soyuz vidigrav znachnu rol u strimuvanni francuzkoyi agresiyi v Normandiyi ataka Genriha V u 11241 roci zupinila vtorgnennya Lyudovika VI u Veksen Shlyub Matildi j Genriha viyavivsya bezditnim hoch za slovami suchasnika litopiscya imperatricya narodila vid Genriha odnu ditinu yaka pomerla nemovlyam Isnuvala legenda sho cya ditina ne pomerla a bula viddana na vihovannya nazvanim batkam ta u podalshomu stala vidomoyu pid im yam Tomasa Beketa arhiyepiskopa Kenterberijskogo U 1125 roci cholovik pomer zalishivshi 23 richnu Matildu vdovoyu Hoch u podalshomu Matilda koristuvalas titulom imperatrici realno vona nikoli ne bula koronovana papoyu rimskim yak togo vimagala tradiciya i formalno mala lishe pravo na titul korolevi rimlyan U zrilomu vici Matildi vdalos perekonati anglijskih hronistiv sho yiyi koronuvav papa Spadkoyemicya anglijskogo prestoluKoroli Angliyi Normandska dinastiya Vilgelm I Zavojovnik Robert III Kurtgoz Vilgelm II Rufus Adela Normandska Genrih I Boklerk Robert III Kurtgoz Vilgelm Kliton Vilgelm II Rufus Genrih I Boklerk Imperatricya Matilda Vilgelm Adelin Stefan Bluaskij Nevdovzi pislya smerti cholovika Matilda povernulas do Angliyi Oskilki 25 listopada 1120 roku yiyi brat Vilgelm Adelin yedinij zakonnij sin Genriha I i spadkoyemec prestolu zaginuv pid chas korabelnoyi katastrofi korol virishiv ogolositi Matildu svoyeyu nastupniceyu U 1127 roci vin sklikav baroniv v chisli yakih buv jogo nebizh Stefan Bluaskij ta zmusiv yih prisyagnuti Matildi na virnist i viznati yiyi spadkoyemiceyu anglijskogo prestolu u razi vidsutnosti u korolya zakonnih siniv Cya klyatva bula pidtverdzhena 8 veresnya 1131 roku i 2 serpnya 1133 roku Odnak stavlennya anglonormandskih baroniv do perspektivi vstupu na prestol Matildi bulo neodnoznachnim Ani v Angliyi ani v Normandiyi ne isnuvalo precedentu caryuvannya zhinki Bilshe togo Matilda yaka trivalij chas perebuvala poza mezhami Angliyi praktichno ne mala osobistih zv yazkiv i dostatno shirokogo kola pribichnikiv sered miscevoyi aristokratiyi Za svidchennyami suchasnikiv imperatricya vidznachalas nepriyemnim harakterom bula pihatoyu zverhnoyu vimagala neuhilnogo vikonannya svoyih nakaziv ta z prezirstvom stavilas do prostih lyudej Ce istotno uskladnyuvalo formuvannya micnoyi opori Matildi v anglijskomu dvoryanstvi Hocha golovnoyu umovoyu anglonormandskih baroniv pid chas dannya zgodi na progoloshennya Matildi spadkoyemiceyu isnuvala neobhidnist uzgodzhennya z aristokratiyeyu kandidaturi yiyi majbutnogo cholovika vzhe u 1127 roci korol Genrih I potaj organizuvav zaruchini svoyeyi dochki z Zhoffrua V Krasivim na prizvisko Plantagenet sinom Fulka V grafa Anzhujskogo chiya pidtrimka bula neobhidnoyu Genrihu dlya stabilizaciyi stanovisha v Normandiyi Odnak shlyub spadkoyemici anglijskogo prestolu iz Zhoffrua Plantagenetom sprichiniv nevdovolennya znati yaka ne bazhala bachiti pravitelem anglo normandskoyi monarhiyi predstavnika Anzhujskogo domu yakij uprodovzh ponad stolittya buv golovnim supernikom normandskih gercogiv u Pivnichnij Franciyi Za vislovom hronista vsi anglijci i francuzi nedobrim slovom zgaduvali cej shlyub Graf Fulk V nevdovzi virushiv u hrestovij pohid u Svyatu zemlyu a u podalshomu buv progoloshenij korolem Yerusalimu i bilshe ne povernuvsya na batkivshinu Na chas svoyeyi vidsutnosti Fulk doruchiv yunomu sinu upravlyati grafstvom Anzhu Vesillya Zhoffrua j Matildi vidbulos 11 chervnya 1128 roku Spochatku stosunki molodyat ne skladalis vidchuvalas znachna riznicya u vici Zhoffrua bulo nenabagato bilshe chotirnadcyati rokiv a Matildi blizko dvadcyati shesti a takozh vibuhovi temperamenti j avtoritarnist podruzhzhya Vzhe za rik pislya vesillya Zhoffrua vidryadiv svoyu druzhinu razom z usim yiyi majnom do Ruanu U 1131 roci podruzhzhya nareshti z yednalos i deyakij chas zhili u vidnosnij zgodi 5 bereznya 1133 roku narodivsya yihnij pervistok Genrih majbutnij korol Genrih II Plantagenet U 1134 roci Matilda narodila drugogo sina grafa Nanta prichomu pologi buli vazhkimi j vona ledve ne pomerla U 1136 roci narodivsya yihnij tretij sin graf Puatu Poyava ditej u Matildi oznachala dlya Genriha I virishennya problemi spadkuvannya U 1133 roci korol pribuv do Ruana de proviv ostanni roki zhittya v turbotah zi svoyim starshim onukom a takozh u sprobah priborkannya hvilyuvan normandskih baroniv sho spalahnuli cherez intrigi Zhoffrua j Matildi 1 grudnya 1135 roku Genrih I pomer Pochatok gromadyanskoyi vijniDokladnishe Gromadyanska vijna v Angliyi 1135 1154 Pislya smerti Genriha I iniciativu u borotbi za anglijskij prestol perehopiv Stefan Bluaskij pleminnik pomerlogo korolya molodshij sin jogo sestri Adeli Normandskoyi Vin buv dostatno populyarnim sered anglijskogo dvoryanstva vihovuvavsya pri dvori korolya j mav veliki volodinnya yak u Normandiyi tak i v Angliyi Porushivshi prisyagu virnosti Matildi Stefan negajno pislya zvistki pro smert Genriha I visadivsya v Angliyi de jogo z nathnennyam zustrili zhiteli Londona Na jogo bik perejshlo anglijske duhovenstvo na choli z arhiyepiskopom i ridnim bratom Stefana a takozh osobi sho kontrolyuvali korolivsku administraciyu i jogo rodichi i znachna chastina anglijskoyi aristokratiyi vorozha do Matildi Vidmova vid vikonannya prisyagi virnosti imperatrici bula vipravdana tim sho Matilda nibi bula nezakonnonarodzhenoyu yiyi mati Matilda Shotlandska do shlyubu z Genrihom I perebuvala u monastiri ta vidpovidno bula pov yazana obitniceyu cnotlivosti j ne mozhe pretenduvati na koronu Angliyi Spochatku obstavini skladalis na korist Stefana Matilda z ditmi perebuvala za morem v Anzhu dvoryanstvo viddavalo perevagu bachiti na troni doroslogo j populyarnogo cholovika a ne pihatu zhinku z malolitnim spadkoyemcem 22 grudnya 1135 roku v Londoni poklav na Stefana Bluaskogo koronu Angliyi Nastupnogo roku na virnist Stefanu prisyagnuli baroni Angliyi ta Normandiyi v tomu chisli i zvedenij brat Matildi Robert graf Gloster pobichnij sin Genriha I Poki Stefan zmicnyuvav svoye polozhennya v Angliyi Matilda j Zhoffrua vzhili sprobi pidkoriti sobi Normandiyu Pislya smerti Genriha I Matildi vdalos ustanoviti kontrol nad najvazhlivishimi normandskimi fortecyami uzdovzh pivdennogo kordonu gercogstva Domfronom Arzhantanom Alansonom i Se Zagoni Zhoffrua Anzhujskogo 1136 roku vtorglis v Normandiyu odnak buli zupineni vijskami normandskih baroniv pribichnikiv Stefana na choli z i Pislya vitoku shestimisyachnogo peremir ya ataki anzhujciv vidnovilis U berezni 1137 roku v Normandiyi visadivsya Stefan Bluaskij yakomu odnak ne vdalos vchiniti rishuchij opir vijskam Zhoffrua j Matildi a konflikt mizh flamandskimi najmancyami korolya i normandskim licarstvom sprichiniv rozkil u lavah pribichnikiv Stefana Zgodom Stefan buv zmushenij povernutis v Angliyu Ce dozvolilo anzhujcyam perejti v nastup U 1138 roci pid vladu Zhoffrua j Matildi potrapiv Bessen znachna chastina Kotantena Bajo i Kan Nastup armiyi Galerana de Bomona j Vilgelma Iprskogo u vidpovid zmusiv vijska Matildi vidstupiti v Anzhu ale pochatok povnomasshtabnoyi gromadyanskoyi vijni v Angliyi u 1139 roci potyagnuv za soboyu vid yizd Galerana de Bomona j Vilgelma Iprskogo za La Mansh ta istotne poslablennya partiyi Stefana v Normandiyi Do 1144 roku Zhoffrua Anzhujskomu vdalos zavoyuvati bilshu chastinu gercogstva i progolositi sebe gercogom Normandiyi Odnochasno z voyennimi diyami proti Stefana Matilda rozgornula borotbu j na diplomatichnomu fronti Vlitku 1138 roku vona zvernulas do papi rimskogo z prohannyam viznati koronaciyu Stefana nezakonnoyu Sprava rozglyadalas na Drugomu Lateranskomu sobori 1139 roku u prisutnosti predstavnikiv oboh partij i zavershilas porazkoyu Matildi papa Inokentij II viznav Stefana zakonnim korolem Angliyi Odnak diplomatichna porazka imperatrici bula kompensovana rozrivom Roberta Glosterskogo zi Stefanom ta jogo vidkritim perehodom u 1138 roci do taboru pribichnikiv Matildi svoyeyi zvedenoyi sestri Nevdovzi navkolo grafa Roberta stali grupuvatis anglijski baroni nevdovoleni korolem osoblivo feodali zahidnih ta pivdennih grafstv Stefanu pervinno vdavalos strimuvati zakolotnikiv odnak jogo diyi stosovno yepiskopa na pochatku 1139 roku prizveli do vidhodu anglijskogo duhovenstva vid pidtrimki korolya Navit molodshij brat Stefana yepiskop Vinchestera priznachenij papskim legatom v Angliyi perejshov na bik Matildi U krayini pochalas gromadyanska vijna Pochatkom voyennih dij v Angliyi skoristalas Matilda 30 veresnya 1139 roku imperatricya visadilas na uzberezhzhya Sasseksa j ukripilas u zamku Erandel yakij nalezhav yiyi machusi Graf Robert rushiv na zahid j oselivsya u Bristoli Vijskovi operaciyi korolya proti imperatrici j Roberta Glosterskogo buli nevdalimi Matildi nevdovzi vdalos perebratis u Bristol yakij stav golovnim centrom pribichnikiv imperatrici v Angliyi Uprodovzh 1140 roku pid kontrol Matildi j Roberta potrapila praktichno vsya zahidna ta pivdenno zahidna chastini krayini a takozh deyaki oblasti centralnih grafstv David I korol Shotlandiyi sho pristav na bik imperatrici zahopiv bilshu chastinu Pivnichnoyi Angliyi na pivnich vid Tisu Prihid do vladi j padinnyaNaprikinci 1140 roku pribichnik Matildi graf Chester zahopiv misto Linkoln Stefan virushiv na pivnich i sprobuvav vidbiti misto Prote 2 lyutogo 1141 roku armiya korolya zaznala nishivnoyi porazki u bitvi pid Linkolnom vid vijsk Roberta Glosterskogo i Ranulfa de Zhernona a sam Stefan buv uzyatij u polon Ce vidkrilo pered Matildoyu shlyah do ovolodinnya anglijskoyu koronoyu Korolya bulo uv yazneno u Bristolskomu zamku de za legendoyu jogo trimali u cepah a Matilda z Robertom Glosterskim virushili na Vinchester Poobicyavshi yepiskopu Vinchestera ne vtruchatis u cerkovni spravi pislya svoyeyi koronaciyi Matilda bula dopushena v misto j zavolodila korolivskoyu kaznoyu 8 kvitnya 1141 roku u Vinchesteri vidbulos oficijne obrannya Matildi korolevoyu Angliyi Vona prijnyala titul gospodini anglijciv lat Domina Anglorum angl Lady of the English yak zazvichaj imenuvalis monarhi u period mizh yihnim obrannyam ta koronaciyeyu Potim Matilda rushila v London dorogoyu zajmayuchi forteci pribichnikiv Stefana Oksford Reding V seredini chervnya 1141 roku imperatricya u suprovodzhenni Roberta Glosterskogo i svogo dyadka shotlandskogo korolya Davida I vstupila v London zhiteli yakogo v cilomu zalishalis na boci Stefana Uzhe pislya svogo obrannya korolevoyu Matilda pochala masovu rozdachu zemel i tituliv svoyim pribichnikam sho prodovzhila robiti u Londoni za kilka misyaciv vona zapochatkuvala shist novih grafskih tituliv Odnak pravlinnya Matildi viyavilos korotkim londonci yaki vzhe sformuvali do togo chasu voyennu organizaciyu na kshtalt italijskih komun dlya zahistu miskih svobod buli obureni znevagoyu Matildi do yihnih privileyiv yiyi pihatistyu ta zverhnistyu Imperatricya sprobuvala obklasti misto sho sprichinilo bunt u Londoni Zhiteli vzyalis za zbroyu j vignali Matildu z mista U toj samij chas do Londona pidijshla velika armiya pribichnikiv Stefana nabrana u Kenti na choli yakoyi stoyala druzhina korolya Matilda Bulonska Imperatricya vidstupila v Oksford a do Londona uvijshli vijska Matildi Bulonskoyi Ostannij shlyahom masovoyi rozdachi zemel i groshej vdalos zaluchiti na svij bik chastinu kolishnih soratnikiv imperatrici vklyuchayuchi Zhoffrua de Mandevilya ta yepiskopa Vinchesterskogo Na pochatku veresnya 1141 roku vijska imperatrici Matildi uvijshli do Vinchestera ta vzyali v oblogu yepiskopskij palac Odnak raptovo do mista pidijshla armiya korolevi Matildi yaka znachno perevazhala sili supernici 14 veresnya imperatricya viddala nakaz pro vidhid yakij peretvorivsya na panichnu vtechu koli vijska korolevi perejshli u nastup Bitva pid Vinchesterom zavershilas porazkoyu imperatrici Samij Matildi vdalos vryatuvatis ta u kompaniyi svogo viddanogo slugi vona distalas Glostera Odnak graf Robert buv uzyatij u polon Dlya zvilnennya svogo brata ta lidera vlasnoyi partiyi Matildi dovelos piti na vazhku zhertvu 1 listopada 1141 roku vona vipustila na volyu korolya Stefana v obmin na Roberta Glosterskogo Porazka u gromadyanskij vijniPovnij proval politiki Matildi u period yiyi netrivalogo pravlinnya 1141 roku istotno pidirvav poziciyi pribichnikiv imperatrici Znachna chastina baroniv perejshla na bik Stefana suspilna dumka takozh shilyalas na korist korolya yakij zhorstoko strazhdav pid chas utrimannya pid vartoyu Na pidtrimku Stefana vistupila j anglijska cerkva na sinodi u Vestminsteri 7 grudnya 1141 roku Stefana znovu bulo viznano korolem a pribichnikam Matildi prigrozili vidluchennyam vid cerkvi Znachnu rol u rozrivi anglijskogo duhovenstva z imperatriceyu vidigrav toj fakt sho za period svogo korotkogo pravlinnya vona vidrodila zasudzhenu papoyu praktiku svitskoyi investituri yepiskopiv vid yakoyi she 1107 roku vidmovivsya Genrih I U 1142 roci korol perejshov u nastup jogo vijska zahopili Varem pererizavshi takim chinom zv yazok Matildi z anzhujcyami v Normandiyi a takozh Chirenchester Bampton i Radkot 26 veresnya 1142 roku zagoni Stefana uvirvalis v Oksford de na toj chas perebuvala imperatricya i spalili misto Matilda shovalas v Oksfordskomu zamku ta uprodovzh troh misyaciv vitrimuvala oblogu perevazhayuchih sil protivnika Koli skinchilos prodovolstvo a dopomoga z boku pribichnikiv u zahidnih grafstvah tak i ne prijshla Matilda zdijsnila zuhvalu vtech z forteci zimovoyu nichchyu pereodyagnuvshis u bilu odezhu vona spustilas zi stini zamku ta vkritoyu lodom Temzoyu vtekla u Vollingford yakij znahodivsya pid kontrolem yiyi druga Brajyena Fic Kaunta Padinnya Oksforda pozbavilo Matildu opori u centralnih grafstvah Pid yiyi vladoyu zalishilis tilki Glostershir Bristol Devon Somerset Gerefordshir Shropshir Cheshir Lankashir i chastina Viltshiru odnak kilkist yiyi prihilnikiv neuhilno zmenshuvalas U 1145 roci na bik korolya perejshli graf Chester i Filip Glosterskij sin grafa Roberta Togo zh roku zdobuvshi peremogu pid Faringtonom Stefan vidrizav zahidnoanglijski grafstva vid soyuznikiv imperatrici v dolini Temzi Nareshti 31 zhovtnya 1147 roku u Bristoli pomer Robert Glosterskij najviddanishij soratnik imperatrici i faktichnij lider yiyi partiyi v Angliyi Hocha togo zh roku u Pivnichnij Angliyi visadivsya na choli nevelikogo zagonu Genrih Plantagenet sin Matildi ta Zhoffrua Anzhujskogo jomu nichogo ne vdalos dosyagnuti Pislya kilkoh porazok vid korolivskoyi armiyi naprikinci 1147 roku Genrih povernuvsya do Normandiyi Usvidomivshi krah svoyih planiv u lyutomu 1148 roku Matilda takozh zalishila Angliyu Ostanni rokiRuanskij sobor Pislya desyatilittya borotbi za anglijskij prestol Matilda u 1148 roci povernulas do Normandiyi yaka ostatochno perejshla do togo chasu pid vladu yiyi cholovika Zhoffrua Anzhujskogo Imperatricya viyihala v Ruan de utrimuvala vlasnij dvir a u periodi vidsutnosti v Normandiyi svogo sina Genriha Plantageneta ocholyuvala administraciyu gercogstva Hoch bilshe bezposerednoyi uchasti v borotbi za anglijskij prestol Matilda ne brala vona zberegla suttyevij vpliv na Genriha osoblivo u zovnishnopolitichnih pitannyah Tak u 1155 roci pid tiskom Matildi Genrih vidmovivsya vid planu vtorgnennya v Irlandiyu U 1153 roci Stefan yakij vtomivsya vid dvadcyatilittya gromadyanskoyi vijni ta anarhiyi i zlamanij smertyu svogo sina uklav z Genrihom Vollingfordsku ugodu viznavshi ostannogo spadkoyemcem anglijskogo prestolu Naprikinci 1154 roci Stefan pomer i korolem Angliyi buv koronovanij Genrih II Plantagenet Pislya cogo Matilda zalishilas v Normandiyi Vona neodnorazovo vtruchalas u konflikti mizh Genrihom II ta jogo molodshimi bratami namagayuchis zberegti mir u rodini U 1160 ih rokah pri dvori Matildi znajshov pritulok graf Puatu molodshij i mabut najulyublenishij yiyi sin yakij zalishiv Angliyu cherez konflikt z arhiyepiskopom Kenterberijskim Tut vin i pomer u sichni 1164 roku Piznishe Matilda zajmalas pravda bezuspishno primirennyam Genriha II j Tomasa Beketa 10 veresnya 1167 roku Matilda pomerla j bula pohovana v abatstvi Bek u 1847 roci yiyi reshtki buli pereneseni v Ruanskij sobor Epitafiya na yiyi nadgrobku kazhe Tut spochivaye dochka druzhina j mati Genriha velika za narodzhennyam she bilsha za shlyubom ale ponad use za materinstvom Shlyub ta ditiPershim shlyubom 1114 odruzhena z Genrihom V 1086 1125 imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genrih Drugim shlyubom 1128 odruzhena z Zhoffrua V Plantagenetom 1113 1151 grafom Anzhujskim diti Genrih 1133 1189 korol Angliyi c 1154 gercog Akvitaniyi z 1151 graf Anzhujskij z 1151 1134 1158 graf Nanta nashadkiv ne zalishiv 1136 1164 Vikont D yeppa nashadkiv ne zalishiv Familne DerevoRobert I Chudovij Balduyin V graf Flandriyi Dunkan I korol Shotlandiyi Suten Eduard Vignanec Agata Kiyivska Vilgelm Zavojovnik Matilda Flandrska Malkolm III korol Shotlandiyi Sv Margarita Shotlandska Genrih I korol Angliyi Matilda Shotlandska Matilda Notatkinim Mathilde lat Mathildis Imperatrix anglo normandska Imperatrice MahautPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Kindred Britain d Track Q75653886 Chibnall M Matilda Matilda of England 1102 1167 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q217595d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q1899790 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 FemBio database d Track Q61356138 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Istoriya Angliyi 1 10 travnya 2012 u Wayback Machine Arhiv originalu za 22 chervnya 2014 Procitovano 17 bereznya 2022 Grafski tituli zapochatkovani Matildoyu graf Kornuoll graf Devon graf Oksford graf Solsberi graf Gereford i graf Somerset angl Here lies the daughter wife and mother of Henry great by birth greater by marriage but greatest in motherhood Literatura Istoriya Angliyi 2 10 travnya 2012 u Wayback Machine ros Orderik Vitalij Cerkovna istoriya Bradbury J Stephen and Matilda The Civil War of 1139 53 Alan Sutton Publishing 1996 angl Clibnall M The Empress Matilda Queen Consort Queen Mother and Lady of the English Oxford Blackwell 1993 angl Poole A L From Domesday Book to Magna Carta 1087 1216 Oxford 1956