Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Флама ндці нід Vlamingen германський народ основне населення Фландрії Північна Бельгія також компактно мешкають на півдн

Фламандці

Фламандці

Флама́ндці (нід. Vlamingen) — германський народ, основне населення Фландрії (Північна Бельгія), також компактно мешкають на півдні Нідерландів та на півночі Франції. Населення — близько 7,3 млн осіб. Розмовляють нідерландською мовою. Одна з двох основних етнічних груп Бельгії, поряд з валлонами. Основна релігія — католицизм (з IV століття). Нащадки салічних франків, саксів та фризів. Культурно близькі до голландців. Формування фламандців як етносу відбувалося у XV—XVI ст.

Фламандці
image
Фламандці (зеленим) у Бельгії
Кількість 7,3 мільйонів (2011)
Ареал image Бельгія 6 230 000
image Франція 1 456 937
image США 389 171
image Південно-Африканська Республіка 55 200
image Австралія 15 130
image Бразилія 6 000
Близькі до: нідерландці, африканери
Мова нідерландська, іноді французька
Релігія більшість католики

Історія

image
Мапа Фландрії 1609 року

На початку XIV століття Фландрія була окупована Францією, а 1384 року стала частиною володінь герцогів Бургундських, 1477 року ввійшла до складу володінь Габсбургів, з 1556 до 1700 року перебували під пануванням іспанців, з 1714 року під владою австрійців, 1794 року включена до складу Франції. За рішенням Віденського конгресу 1814—1815 років Фландрія ввійшла до складу Нідерландського королівства.

Після Бельгійської революції 1830 року більшість фламандців разом із валлонами створили незалежну державу Бельгія, частина фламандців залишилася в складі Нідерландів. У новоствореній державі франкомовні валлони політично й господарчо переважали в країні, оскільки Валлонія була більш економічно розвиненою, добробут базувався на металургії та вуглевидобутку. Тому французька мова була єдиною державною мовою, охоплювала основні сфери життя: освіту, правосуддя, армію. Преса та література видавалися французькою, вона ж була мовою вищих верств суспільства. При цьому чисельність валлонського населення була значно менша за фламандське, а фламандською мовою розмовляла більшість населення Бельгії. Фламандську не тільки витіснили з усіх сфер вжитку, але й забороняли. Франкомовна еліта контролювала прийняття рішень без урахування інтересів фламандців та чинила опір розширенню прав фламандців. Так, до 1883 року в Бельгії не було середніх шкіл, де б викладали фламандську.

1847 року фламандці створили рух, метою якого було домогтися рівності фламандської та французької мов. Перших успіхів досягнули 1898 року, коли був затверджений закон про принцип «двомовності». Наприкінці 1960-тих металургія та вуглевидобуток почали занепадати у Валлонії, а Фландрія почала розвивати легку та електронну промисловості, і стала економічно розвинутішою за інші регіони Бельгії. Фландрія перетворилася на безумовного економічного лідера країни. З другої половини XX століття, в умовах бурхливого економічного розвитку Фландрії, загострилися протиріччя між фламандцями та валлонами через національні та мовні проблеми.

Закони про мову 1963 року в Бельгії остаточно визначили межу між землями з тільки нідерландською офіційною мовою (Фландрія), тільки французькою офіційною мовою (Валлонія) та офіційно двомовним Брюсселем. Значна частина брюссельців фламандського походження тепер уживають французьку мову як основну.

1971 року фламандці домоглися прийняття закону, яким було зрівняно права нідерландської мови та французької мов, а 1989 року прийнято закон про федеративний устрій Бельгії з федеральним парламентом, трьома регіональними парламентами у Фландрії, Валлонії та Брюссельському столичному окрузі, та трьома парламентами громад за мовною ознакою: нідерландська, французька та німецька.

Мова

Фламандці розмовляють декількома діалектами нідерландської мови. У школах вивчається літературна нідерландська мова, яка має статус державної у Бельгії.

Видатні представники

Примітки

  1. «Structuur van de bevolking — België / Brussels Hoofdstedelijk Gewest / Vlaams Gewest / Waals Gewest / De 25 bevolkingsrijke gemeenten (2000—2006)»
  2. Vlamingen in de Wereld
  3. American Fact Finder (US Census Bureau). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 20 січня 2012.
  4. [1]

Посилання

image Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про Бельгію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Flama ndci nid Vlamingen germanskij narod osnovne naselennya Flandriyi Pivnichna Belgiya takozh kompaktno meshkayut na pivdni Niderlandiv ta na pivnochi Franciyi Naselennya blizko 7 3 mln osib Rozmovlyayut niderlandskoyu movoyu Odna z dvoh osnovnih etnichnih grup Belgiyi poryad z vallonami Osnovna religiya katolicizm z IV stolittya Nashadki salichnih frankiv saksiv ta friziv Kulturno blizki do gollandciv Formuvannya flamandciv yak etnosu vidbuvalosya u XV XVI st FlamandciFlamandci zelenim u BelgiyiKilkist 7 3 miljoniv 2011 Areal Belgiya 6 230 000 Franciya 1 456 937 SShA 389 171 Pivdenno Afrikanska Respublika 55 200 Avstraliya 15 130 Braziliya 6 000Blizki do niderlandci afrikaneriMova niderlandska inodi francuzkaReligiya bilshist katolikiIstoriyaMapa Flandriyi 1609 roku Na pochatku XIV stolittya Flandriya bula okupovana Franciyeyu a 1384 roku stala chastinoyu volodin gercogiv Burgundskih 1477 roku vvijshla do skladu volodin Gabsburgiv z 1556 do 1700 roku perebuvali pid panuvannyam ispanciv z 1714 roku pid vladoyu avstrijciv 1794 roku vklyuchena do skladu Franciyi Za rishennyam Videnskogo kongresu 1814 1815 rokiv Flandriya vvijshla do skladu Niderlandskogo korolivstva Pislya Belgijskoyi revolyuciyi 1830 roku bilshist flamandciv razom iz vallonami stvorili nezalezhnu derzhavu Belgiya chastina flamandciv zalishilasya v skladi Niderlandiv U novostvorenij derzhavi frankomovni valloni politichno j gospodarcho perevazhali v krayini oskilki Valloniya bula bilsh ekonomichno rozvinenoyu dobrobut bazuvavsya na metalurgiyi ta vuglevidobutku Tomu francuzka mova bula yedinoyu derzhavnoyu movoyu ohoplyuvala osnovni sferi zhittya osvitu pravosuddya armiyu Presa ta literatura vidavalisya francuzkoyu vona zh bula movoyu vishih verstv suspilstva Pri comu chiselnist vallonskogo naselennya bula znachno mensha za flamandske a flamandskoyu movoyu rozmovlyala bilshist naselennya Belgiyi Flamandsku ne tilki vitisnili z usih sfer vzhitku ale j zaboronyali Frankomovna elita kontrolyuvala prijnyattya rishen bez urahuvannya interesiv flamandciv ta chinila opir rozshirennyu prav flamandciv Tak do 1883 roku v Belgiyi ne bulo serednih shkil de b vikladali flamandsku 1847 roku flamandci stvorili ruh metoyu yakogo bulo domogtisya rivnosti flamandskoyi ta francuzkoyi mov Pershih uspihiv dosyagnuli 1898 roku koli buv zatverdzhenij zakon pro princip dvomovnosti Naprikinci 1960 tih metalurgiya ta vuglevidobutok pochali zanepadati u Valloniyi a Flandriya pochala rozvivati legku ta elektronnu promislovosti i stala ekonomichno rozvinutishoyu za inshi regioni Belgiyi Flandriya peretvorilasya na bezumovnogo ekonomichnogo lidera krayini Z drugoyi polovini XX stolittya v umovah burhlivogo ekonomichnogo rozvitku Flandriyi zagostrilisya protirichchya mizh flamandcyami ta vallonami cherez nacionalni ta movni problemi Zakoni pro movu 1963 roku v Belgiyi ostatochno viznachili mezhu mizh zemlyami z tilki niderlandskoyu oficijnoyu movoyu Flandriya tilki francuzkoyu oficijnoyu movoyu Valloniya ta oficijno dvomovnim Bryusselem Znachna chastina bryusselciv flamandskogo pohodzhennya teper uzhivayut francuzku movu yak osnovnu 1971 roku flamandci domoglisya prijnyattya zakonu yakim bulo zrivnyano prava niderlandskoyi movi ta francuzkoyi mov a 1989 roku prijnyato zakon pro federativnij ustrij Belgiyi z federalnim parlamentom troma regionalnimi parlamentami u Flandriyi Valloniyi ta Bryusselskomu stolichnomu okruzi ta troma parlamentami gromad za movnoyu oznakoyu niderlandska francuzka ta nimecka MovaFlamandci rozmovlyayut dekilkoma dialektami niderlandskoyi movi U shkolah vivchayetsya literaturna niderlandska mova yaka maye status derzhavnoyi u Belgiyi Vidatni predstavnikiBartolomeus Shpranger zhivopisec Piter Paul Rubens zhivopisec Anton van Dejk zhivopisec Yakob Jordans hudozhnik Frans Snejders zhivopisec David Tenirs molodshij hudozhnik Piter Brejgel starshij zhivopisec Primitki Structuur van de bevolking Belgie Brussels Hoofdstedelijk Gewest Vlaams Gewest Waals Gewest De 25 bevolkingsrijke gemeenten 2000 2006 Vlamingen in de Wereld American Fact Finder US Census Bureau Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 20 sichnya 2012 1 PosilannyaFlamandci Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Regionalizm ta antiimmigracijni nastroyi v Belgiyi Seriya Politologiya Sociologiya Filosofiya Vipusk 15 2010 rCe nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Belgiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ