Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герцоги Аквітанії фр Duc d Aquitaine правили герцогством Аквітанія яке в основному збігалося за територією з історичною

Список правителів Аквітанії

Список правителів Аквітанії

Герцоги Аквітанії (фр. Duc d'Aquitaine) правили герцогством Аквітанія, яке, в основному, збігалося за територією з історичною областю Аквітанія, під сюзеренітетом спочатку королів Франків, а згодом королів Франції.

image
Герб герцогства Аквітанського

Герцоги й королі Аквітанії за Франкських королів

Королі Аквітанії з династії Каролінгів

Після 778 року Карл I Великий не призначав більше герцогів Аквітанії. У 781 році він призначив свого сина Людовіка васальним королем Аквітанії. Після Людовіка ще низка представників династії Каролінгів правили цим регіоном як королі, залежні від франкської імперії.

Після 882 року, коли Карломан спадкував своєму брату Людовику III і став королем Франції, Аквітанія залишилась під верховною владою королів Франції.

Герцоги Аквітанії при королях Франції

Королі Франків з династії Каролінгів знову почали призначати герцогів Аквітанії у 852, потім, після невеликої перерви, у 887 році. Згодом, за Плантагенетів, герцогство почало називатись «Гієнь».

843 : Бего (пом. 843)

  • 887—890 : Рамнульф II, син Рамнульфа I, також , самопроголосив себе Королем Аквітанії у 888 і був ним до своєї смерті
  • 890—893 : Ебль Бастард (також Манцер), позашлюбний син Рамнульфа, також й .
Беллоніди
Капетинги
Їй спадкували її нащадки від останнього чоловіка, оскільки від першого вона мала тільки дочок.
Плантагенети

Правителі Аквітанії за Плантагенетів

У 1337 році король Франції Філіп VI зажадав від Едуарда III, короля Англії й герцога Аквітанського, повернення феодального володіння герцогства Аквітанського (Гієнського). Едуард у відповідь зажадав для себе корону Франції за правом свого походження — за материнською лінією він був онуком короля Франції Філіпа IV Красивого. Цей конфлікт спровокував початок Столітньої війни, під час якої Плантагенети й Валуа домагались свого панування над Аквітанією.

У 1360 році Англія та Франція підписали , за якою Едуард відмовлявся від прав на корону Франції, але залишався герцогом Аквітанії. Однак 1369 року угоду було порушено і війна продовжилась.

У 1362 році король Едуард III, як герцог (лорд) Аквітанії, зробив свого старшого сина Едуарда, принца Уельського князем Аквітанії.

У 1390 році король Річард II призначив свого дядька Джона Гонта Герцогом Аквітанії, який передав цей титул своїм нащадкам.

Ставши королём Англії, Генріх продовжував правити й Аквітанією. Він зробив успіхи в отриманні французької корони для своїх нащадків, уклавши угоду в Труа (1420). Син Генріха, Генріх VI, був проголошений королем Англії та Франції у 1422 році, але поступово втратив контроль над володіннями у Франції (остаточно — до 1453 року).

Герцоги Аквітанії з династій Валуа та Бурбонів

Королі Франції з династії Валуа, претендуючи на господство над Аквітанією, надавали титул герцогів Аквітанських своїм старшим синам, Дофінам.

Після завершення Столітньої війни, Аквітанія повернулась у володіння французької корони та увійшла до складу домену королів Франції. Тільки зрідка король давав герцогство і титул герцога Аквітанії одному з представників своєї династії.

Титулярний герцог Аквітанський

1972—2000: Гонсальво де Бурбон (1937—2000), принц Французький, молодший син претендента на трон Франції Жака Анрі де Бурбон, «герцога Анжуйського та Сеговії». Зведений у герцоги Аквітанії своїм батьком 21 вересня 1972.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 30 вересня 2011.
  2. Robert Favreau. Otto von Braunschweig und Aquitanien, 1995

Посилання

  • Columbia Encyclopedia’s Entry for Aquitaine [ 27 травня 2006 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gercogi Akvitaniyi fr Duc d Aquitaine pravili gercogstvom Akvitaniya yake v osnovnomu zbigalosya za teritoriyeyu z istorichnoyu oblastyu Akvitaniya pid syuzerenitetom spochatku koroliv Frankiv a zgodom koroliv Franciyi Gerb gercogstva AkvitanskogoGercogi j koroli Akvitaniyi za Frankskih korolivHramn Chramn 555 560 Deziderij 583 587 Bladast Bladast 583 587 Astrobald 587 589 Sereus Sereus 589 592 Garibert II 629 632 sin Hlotara II korol Akvitaniyi zi stoliceyu v Tuluzi Gilperik 632 Boggis Boggis Bohggis Bodogisel 632 660 Feliks 660 670 Lup I 670 676 Odo Velikij 688 735 mozhlivo pochav praviti z 692 700 abo 715 jogo pohodzhennya nevidome Gunald I Hunald 735 748 sin poperednogo zriksya prestolu ta pishov u monastir mozhlivo piznishe povernuvsya do vladi div dali Vajfer 748 767 sin poperednogo Gunald II 767 769 mozhlivo Gunald I sho povernuvsya z monastirya abo inshij Gunald vtik do Lupa II Gaskonskogo j buv vidanij Karlu Velikomu Lup II 768 781 stavlenik Karla Velikogo i rodich GunaldaKoroli Akvitaniyi z dinastiyi KarolingivPislya 778 roku Karl I Velikij ne priznachav bilshe gercogiv Akvitaniyi U 781 roci vin priznachiv svogo sina Lyudovika vasalnim korolem Akvitaniyi Pislya Lyudovika she nizka predstavnikiv dinastiyi Karolingiv pravili cim regionom yak koroli zalezhni vid frankskoyi imperiyi 781 817 Lyudovik I Blagochestivij 778 840 817 832 834 838 Pipin I 797 838 sin poperednogo 838 839 843 848 854 Pipin II 823 864 sin poperednogo vidnovlenij 855 j do samoyi smerti u 864 borovsya z kandidatom vid Karla II Lisogo 832 834 839 843 848 852 Karl I Lisij 823 877 sin Lyudovika I 852 855 Lyudovik II Molodshij 835 882 sin Lyudovika II Nimeckogo ta pleminnik Karla II Lisogo 855 863 865 866 Karl II Ditya 847 866 sin Karla II Lisogo 867 879 Lyudovik III Zayika 846 879 sin Karla Lisogo takozh korol Franciyi z 877 roku 879 884 Karloman 866 884 sin poperednogo takozh Raul 982 987 Lyudovik IV Linivij 966 987 Pislya 882 roku koli Karloman spadkuvav svoyemu bratu Lyudoviku III i stav korolem Franciyi Akvitaniya zalishilas pid verhovnoyu vladoyu koroliv Franciyi Gercogi Akvitaniyi pri korolyah FranciyiKoroli Frankiv z dinastiyi Karolingiv znovu pochali priznachati gercogiv Akvitaniyi u 852 potim pislya nevelikoyi perervi u 887 roci Zgodom za Plantagenetiv gercogstvo pochalo nazivatis Giyen 843 Bego pom 843 852 866 Ramnulf I takozh 885 886 Bernar Plantvelyu sin Bernara Septimanskogo markgraf Akvitaniyi takozh graf Tuluzi 887 890 Ramnulf II sin Ramnulfa I takozh samoprogolosiv sebe Korolem Akvitaniyi u 888 i buv nim do svoyeyi smerti 890 893 Ebl Bastard takozh Mancer pozashlyubnij sin Ramnulfa takozh j 893 918 Gijom I Blagochestivij takozh Bellonidi 918 926 Gijom II Molodij pleminnik Gijoma I takozh 926 927 Akfred brat Gijoma II takozh 927 932 Ebl Bastard takozh Mancer udruge 932 936 Rajmund I Pons 936 955 Rajmund II markiz Gotiyi Kapetingi 955 956 Gugo I Velikij gercog Franciyi 956 962 Gugo II Kapet takozh korol Franciyi 962 963 Gijom III Patlatij sin Eblya takozh j Graf gercogstva Akvitaniya z 959 963 995 Gijom IV Zaliznorukij sin poperednogo takozh 995 1030 Gijom V Velikij sin poperednogo takozh 1030 1038 Gijom VI Tovstij 1 j sin poperednogo takozh 1038 1039 Ed 2 j sin Gijoma V takozh i 1039 1058 Gijom VII 3 j sin Gijoma V takozh 1058 1086 Gijom VIII 4 j sin Gijoma V takozh i 1086 1127 Gijom IX Trubadur sin poperednogo takozh i 1127 1137 Gijom X Svyatij sin poperednogo takozh i 1137 1204 Eleonora dochka poperednogo takozh grafinya de Puatye i gercoginya Gaskoni bula poslidovno druzhinoyu korolya Franciyi Lyudovika VII j korolya Angliyi Genriha II Yij spadkuvali yiyi nashadki vid ostannogo cholovika oskilki vid pershogo vona mala tilki dochok 1137 1152 Lyudovik I Molodij takozh korol Franciyi buv gercogom Akvitaniyi yak cholovik Eleonori Plantageneti 1152 1172 Genrih I Korotkij Plash takozh korol Angliyi buv gercogom Akvitaniyi yak cholovik Eleonori 1172 1199 Richard I Levove Serce takozh korol Angliyi gercog Akvitaniyi cherez svoyu matir 1196 1198 Otton I graf Puatye i gercog Akvitaniyi takozh imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Otton IV 1199 1216 Ioann Bezzemelnij takozh korol Angliyi gercog Akvitaniyi cherez svoyu matir do 1204 1216 1272 Genrih II takozh korol Angliyi 1272 1306 Eduard I Dovgonogij takozh z 1252 i korol Angliyi 1306 1325 Eduard II takozh korol Angliyi 1325 1362 Eduard III takozh korol Angliyi Praviteli Akvitaniyi za PlantagenetivU 1337 roci korol Franciyi Filip VI zazhadav vid Eduarda III korolya Angliyi j gercoga Akvitanskogo povernennya feodalnogo volodinnya gercogstva Akvitanskogo Giyenskogo Eduard u vidpovid zazhadav dlya sebe koronu Franciyi za pravom svogo pohodzhennya za materinskoyu liniyeyu vin buv onukom korolya Franciyi Filipa IV Krasivogo Cej konflikt sprovokuvav pochatok Stolitnoyi vijni pid chas yakoyi Plantageneti j Valua domagalis svogo panuvannya nad Akvitaniyeyu U 1360 roci Angliya ta Franciya pidpisali za yakoyu Eduard vidmovlyavsya vid prav na koronu Franciyi ale zalishavsya gercogom Akvitaniyi Odnak 1369 roku ugodu bulo porusheno i vijna prodovzhilas U 1362 roci korol Eduard III yak gercog lord Akvitaniyi zrobiv svogo starshogo sina Eduarda princa Uelskogo knyazem Akvitaniyi 1362 1375 Eduard IV Chornij Princ 1 j sin Eduarda III takozh princ Uelskij 1377 1390 Richard II sin poperednogo takozh korol Angliyi U 1390 roci korol Richard II priznachiv svogo dyadka Dzhona Gonta Gercogom Akvitaniyi yakij peredav cej titul svoyim nashadkam 1390 1399 Ioann II 2 j sin Eduarda III takozh 1399 1399 Genrih III uspadkuvav gercogstvo vid batka stav korolem Angliyi peredav gercogstvo svoyemu sinu 1399 1422 Genrih IV sin poperednogo takozh korol Angliyi 1413 1422 Stavshi korolyom Angliyi Genrih prodovzhuvav praviti j Akvitaniyeyu Vin zrobiv uspihi v otrimanni francuzkoyi koroni dlya svoyih nashadkiv uklavshi ugodu v Trua 1420 Sin Genriha Genrih VI buv progoloshenij korolem Angliyi ta Franciyi u 1422 roci ale postupovo vtrativ kontrol nad volodinnyami u Franciyi ostatochno do 1453 roku Gercogi Akvitaniyi z dinastij Valua ta BurbonivKoroli Franciyi z dinastiyi Valua pretenduyuchi na gospodstvo nad Akvitaniyeyu nadavali titul gercogiv Akvitanskih svoyim starshim sinam Dofinam 1345 1350 Ioann III Dobrij 1319 1364 sin Filipa VI u 1350 stav korolem Franciyi 1392 1401 Karl I 1392 1401 sin Karla VI dofin 1401 1415 Lyudovik II 1401 1415 sin Karla VI dofin 1424 1441 Margarita Burgundska 1390 1441 vdova poperednogo Pislya zavershennya Stolitnoyi vijni Akvitaniya povernulas u volodinnya francuzkoyi koroni ta uvijshla do skladu domenu koroliv Franciyi Tilki zridka korol davav gercogstvo i titul gercoga Akvitaniyi odnomu z predstavnikiv svoyeyi dinastiyi 1469 1472 Karl II 1446 1472 sin Karla VII 1753 1754 Ksavye 1753 1754 2 j sin Luyi Ferdinanda dofina Franciyi Titulyarnij gercog Akvitanskij1972 2000 Gonsalvo de Burbon 1937 2000 princ Francuzkij molodshij sin pretendenta na tron Franciyi Zhaka Anri de Burbon gercoga Anzhujskogo ta Segoviyi Zvedenij u gercogi Akvitaniyi svoyim batkom 21 veresnya 1972 Primitki Arhiv originalu za 12 grudnya 2017 Procitovano 30 veresnya 2011 Robert Favreau Otto von Braunschweig und Aquitanien 1995PosilannyaColumbia Encyclopedia s Entry for Aquitaine 27 travnya 2006 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ