Ге́нріх IV (англ. Henry IV; 3 квітня 1366 — 20 березня 1413) — король Англії, господар Ірландії (1399—1413). Перший представник дому Ланкастерів на англійському троні. Син ланкастерського герцога Джона Гентського від першої дружини Бланки.
Генріх IV англ. Henry IV of Bolingbroke | ||
| ||
---|---|---|
Коронація: | 13 жовтня, 1399 | |
Попередник: | Річард II | |
Наступник: | Генріх V | |
Народження: | 3 квітня 1366 Лінкольншир | |
Смерть: | 20 березня 1413 (46 років) Лондон | |
Поховання: | Кентерберійський собор, Кент, Англія | |
Країна: | Королівство Англія | |
Рід: | Ланкастери | |
Батько: | Джон Гентський | |
Мати: | Бланка Ланкастерська | |
Шлюб: | Марія де Богун, Жанна Наваррська | |
Діти: | Генріх, Томас, Джон, Гамфрі, Бланка, Філіппа | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Молоді роки
Генріх Ланкастер народився в замку Болінгброк у Лінкольнширі, звідки його прізвисько Генрі Болінгброк, у родині Джона Гентського, герцога Ланкастерського. У молоді роки брав участь у шляхетській опозиції (англ. the lords appellants), що прагнула обмежити владу короля Річарда II, але потім, у 1388 році, вступив у союз з королем. З 1390 до 1392 року вів життя мандрівного лицаря в континентальній Європі й Палестині, брав участь, зокрема, у громадянській війні у Великому князівстві Литовському.
Заволодіння короною
У 1397 році отримав титул герцога Герефордського, але невдовзі король Річард II, скориставшись сваркою Генріха з герцогом Норфолком Томасом Моубреєм, вигнав обох з Англії. У 1399 році, після смерті Джона Гентського, Річард II конфіскував його володіння. Генріх усупереч волі короля повернувся до Англії й підбурив заколот. Його підтримало багато родовитих шляхтичів, і невдовзі Річарда змусили зректися трону, а Генріх таким чином узурпував корону.
Наприкінці вересня 1399 року Генріха Ланкастера обрали королем під ім'ям Генріха IV.
Боротьба з повстанцями
Першим завданням Генріха IV стало зміцнення своїх королівських позицій. Багато його підданих вважало Генріха узурпатором, через що відбулась низка повстань. Більшість повстань легко придушили, але повстання 1400 року під головуванням валлійського сквайра Овена Глендовера потребувало більшої уваги. Глендовер назвав себе справжнім принцом Уельським, аби претендувати на англійський престол. У 1403 році Глендовер вступив у союз з Генрі Персі, графом Нортумберленда, та його сином Генрі Хотспуром. Це спільне повстання було найсерйознішим викликом владі Генріха, закінчилося воно битвою з повстанцями біля Шрусбері в липні 1403 року, коли Хотспур був убитий. Подальше повстання графа Нортумберленда в 1408 році король швидко придушив, розбивши його в битві при Бремгем Мурі, і це було останнім збройним викликом повстанців авторитету Генріха IV.
Діяльність у розпалі правління
Тим не менш, король також мав боротися з численними набігами шотландців та вести військові дії проти французів. Врешті-решт агресію Шотландії вдалось приборкати завдяки захопленню в англійський полон Джеймса, спадкоємця шотландської корони.
У подальшому королю довелося мати проблеми з власним парламентом, що обмежував його у фінансуванні багатьох спроб реформування країни. Але хроністи того часу зазначали, що в цій противазі король поводив себе як справжній конституційний монарх. Генріх IV мав лише одного відданого йому радника — архієпископа Арундела, якого він зробив канцлером. Певний супротив Генріху у політичному житті робив його старший син принц Уельський, майбутній англійський король Генріх V, який підтримав у 1410 році зміщення з посади канцлера Арундела та заміну його на зведеного брата короля, Томаса Бофорта, якого ще й підтримував Генрі, єпископ Вінчестерський, його брат. Такий уряд проводив певною мірою не ту політику, яку хотів вести сам король. Зокрема, принц Уельський тиснув на уряд і парламент задля продовження інтенсивної війни з Францією. Томас Бофорт підбурював до примусового зречення Генріха IV через його вже на той момент досить значне нездоров'я. Але Генріх IV показав свою силу, добившись зняття Томаса Бедфорта, повернення на посаду канцлера архієпископа Арундела, заміну в парламенті принца Уельського на ще одного сина короля, Томаса, герцога Кларенса. На поступки партії, в якій був Бофорт, довелося піти — була споряджена військова експедиція до французького Орлеану.
Смерть
Помер король 20 березня 1413 року від прокази, на яку заразився під час перебування в Палестині. Під час молитви у Вестмінстерському абатстві він знепритомнів і сконав у той же вечір в Єрусалимській палаті.
Родовід
Цікаві факти
Генріх IV Болінгброк був першим англійським монархом з моменту норманського завоювання 1066 року, для якого єдиною рідною мовою була англійська, а не французька (точніше не англо-нормандська мова). Незважаючи на деякий опір професури й церкви, його правління стало початком занепаду французької мови в Англії та паралельного відродження англо-саксонської писемності й усної мови, а також становлення сучасної англійської мови.
У літературі
Генріх IV є персонажем драм Вільяма Шекспіра: «Річард II» та «Генріх IV», частини 1-а й 2-га.
Родина
Був одружений з Марією де Богун, від якої мав 4 синів та 2 дочок:
- Генріх, принц Уельський, у майбутньому, король Англії Генріх V (1387—1422 );
- Іоанн, герцог Бедфордський (1389—1435);
- Томас, герцог Кларенс (1388—1421);
- Гемфрі, герцог Глостерський (1390—1447 );
- Бланка (1392—1409 ); дружина Людвига III , курфюста Пфальцу
- Філіппа (1394—1430).
Другою дружиною була , дочка короля Наварри Карла II, від якої Генріх не мав дітей.
Джерела
- Encyclopedia Britannica, 11th Ed. Vol XIII. Charles L. Kingsford HENRY IV, King of England Cambridge: Cambridge University Press, 1910. 293. Luminarium Encyclopedia [ 20 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bevan, Bryan. Henry IV. Palgrave Macmillan, 1994. 176 р. (англ.)
- Biggs, Douglas. Three Armies in Britain: The Irish Campaign of Richard II and the Usurpation of Henry IV, 1397—1399. Brill Academic Publishers, 2006. 300 р. (англ.)
- Dodd, G. and D. Biggs, eds. Henry IV: The Establishment of the Regime, 1399—1406. York Medieval Press, 2003. 222 pages (англ.)
- Mortimer, Ian. The Fears of Henry IV: The Life of England's Self-Made King. Jonathan Cape, 2007. 352 pages (англ.)
- Strohm, Paul. England's Empty Throne: Usurpation and the Language of Legitimation, 1399—1422. (New Ed) University of Notre Dame Press, 2006. 292 pages (англ.)
Посилання
- [en]
- (англ.)
- Henry IV 1399—1413 Ancestry and Early Life [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Попередник Річард II | Король Англії 1399-1413 | Наступник Генріх V |
Попередник Річард II | Король Франції титулярний 1399-1413 | Наступник Генріх V |
Попередник Річард II | Лорд Ірландії 1399-1413 | Наступник Генріх IV |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Genrih IV Ge nrih IV angl Henry IV 3 kvitnya 1366 20 bereznya 1413 korol Angliyi gospodar Irlandiyi 1399 1413 Pershij predstavnik domu Lankasteriv na anglijskomu troni Sin lankasterskogo gercoga Dzhona Gentskogo vid pershoyi druzhini Blanki Genrih IV angl Henry IV of Bolingbroke Korol Angliyi Koronaciya 13 zhovtnya 1399 Poperednik Richard II Nastupnik Genrih V Narodzhennya 3 kvitnya 1366 1366 04 03 LinkolnshirSmert 20 bereznya 1413 1413 03 20 46 rokiv LondonPohovannya Kenterberijskij sobor Kent AngliyaKrayina Korolivstvo AngliyaRid LankasteriBatko Dzhon GentskijMati Blanka LankasterskaShlyub Mariya de Bogun Zhanna NavarrskaDiti Genrih Tomas Dzhon Gamfri Blanka Filippa Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaMolodi roki Genrih Lankaster narodivsya v zamku Bolingbrok u Linkolnshiri zvidki jogo prizvisko Genri Bolingbrok u rodini Dzhona Gentskogo gercoga Lankasterskogo U molodi roki brav uchast u shlyahetskij opoziciyi angl the lords appellants sho pragnula obmezhiti vladu korolya Richarda II ale potim u 1388 roci vstupiv u soyuz z korolem Z 1390 do 1392 roku viv zhittya mandrivnogo licarya v kontinentalnij Yevropi j Palestini brav uchast zokrema u gromadyanskij vijni u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Zavolodinnya koronoyu U 1397 roci otrimav titul gercoga Gerefordskogo ale nevdovzi korol Richard II skoristavshis svarkoyu Genriha z gercogom Norfolkom Tomasom Moubreyem vignav oboh z Angliyi U 1399 roci pislya smerti Dzhona Gentskogo Richard II konfiskuvav jogo volodinnya Genrih usuperech voli korolya povernuvsya do Angliyi j pidburiv zakolot Jogo pidtrimalo bagato rodovitih shlyahtichiv i nevdovzi Richarda zmusili zrektisya tronu a Genrih takim chinom uzurpuvav koronu Naprikinci veresnya 1399 roku Genriha Lankastera obrali korolem pid im yam Genriha IV Koronaciya Genriha IV Borotba z povstancyami Pershim zavdannyam Genriha IV stalo zmicnennya svoyih korolivskih pozicij Bagato jogo piddanih vvazhalo Genriha uzurpatorom cherez sho vidbulas nizka povstan Bilshist povstan legko pridushili ale povstannya 1400 roku pid golovuvannyam vallijskogo skvajra Ovena Glendovera potrebuvalo bilshoyi uvagi Glendover nazvav sebe spravzhnim princom Uelskim abi pretenduvati na anglijskij prestol U 1403 roci Glendover vstupiv u soyuz z Genri Persi grafom Nortumberlenda ta jogo sinom Genri Hotspurom Ce spilne povstannya bulo najserjoznishim viklikom vladi Genriha zakinchilosya vono bitvoyu z povstancyami bilya Shrusberi v lipni 1403 roku koli Hotspur buv ubitij Podalshe povstannya grafa Nortumberlenda v 1408 roci korol shvidko pridushiv rozbivshi jogo v bitvi pri Bremgem Muri i ce bulo ostannim zbrojnim viklikom povstanciv avtoritetu Genriha IV Diyalnist u rozpali pravlinnya Tim ne mensh korol takozh mav borotisya z chislennimi nabigami shotlandciv ta vesti vijskovi diyi proti francuziv Vreshti resht agresiyu Shotlandiyi vdalos priborkati zavdyaki zahoplennyu v anglijskij polon Dzhejmsa spadkoyemcya shotlandskoyi koroni U podalshomu korolyu dovelosya mati problemi z vlasnim parlamentom sho obmezhuvav jogo u finansuvanni bagatoh sprob reformuvannya krayini Ale hronisti togo chasu zaznachali sho v cij protivazi korol povodiv sebe yak spravzhnij konstitucijnij monarh Genrih IV mav lishe odnogo viddanogo jomu radnika arhiyepiskopa Arundela yakogo vin zrobiv kanclerom Pevnij suprotiv Genrihu u politichnomu zhitti robiv jogo starshij sin princ Uelskij majbutnij anglijskij korol Genrih V yakij pidtrimav u 1410 roci zmishennya z posadi kanclera Arundela ta zaminu jogo na zvedenogo brata korolya Tomasa Boforta yakogo she j pidtrimuvav Genri yepiskop Vinchesterskij jogo brat Takij uryad provodiv pevnoyu miroyu ne tu politiku yaku hotiv vesti sam korol Zokrema princ Uelskij tisnuv na uryad i parlament zadlya prodovzhennya intensivnoyi vijni z Franciyeyu Tomas Bofort pidburyuvav do primusovogo zrechennya Genriha IV cherez jogo vzhe na toj moment dosit znachne nezdorov ya Ale Genrih IV pokazav svoyu silu dobivshis znyattya Tomasa Bedforta povernennya na posadu kanclera arhiyepiskopa Arundela zaminu v parlamenti princa Uelskogo na she odnogo sina korolya Tomasa gercoga Klarensa Na postupki partiyi v yakij buv Bofort dovelosya piti bula sporyadzhena vijskova ekspediciya do francuzkogo Orleanu Smert Pomer korol 20 bereznya 1413 roku vid prokazi na yaku zarazivsya pid chas perebuvannya v Palestini Pid chas molitvi u Vestminsterskomu abatstvi vin znepritomniv i skonav u toj zhe vechir v Yerusalimskij palati RodovidCikavi faktiGenrih IV Bolingbrok buv pershim anglijskim monarhom z momentu normanskogo zavoyuvannya 1066 roku dlya yakogo yedinoyu ridnoyu movoyu bula anglijska a ne francuzka tochnishe ne anglo normandska mova Nezvazhayuchi na deyakij opir profesuri j cerkvi jogo pravlinnya stalo pochatkom zanepadu francuzkoyi movi v Angliyi ta paralelnogo vidrodzhennya anglo saksonskoyi pisemnosti j usnoyi movi a takozh stanovlennya suchasnoyi anglijskoyi movi U literaturiGenrih IV ye personazhem dram Vilyama Shekspira Richard II ta Genrih IV chastini 1 a j 2 ga RodinaBuv odruzhenij z Mariyeyu de Bogun vid yakoyi mav 4 siniv ta 2 dochok Genrih princ Uelskij u majbutnomu korol Angliyi Genrih V 1387 1422 Ioann gercog Bedfordskij 1389 1435 Tomas gercog Klarens 1388 1421 Gemfri gercog Glosterskij 1390 1447 Blanka 1392 1409 druzhina Lyudviga III kurfyusta Pfalcu Filippa 1394 1430 Drugoyu druzhinoyu bula dochka korolya Navarri Karla II vid yakoyi Genrih ne mav ditej DzherelaEncyclopedia Britannica 11th Ed Vol XIII Charles L Kingsford HENRY IV King of England Cambridge Cambridge University Press 1910 293 Luminarium Encyclopedia 20 travnya 2016 u Wayback Machine angl Bevan Bryan Henry IV Palgrave Macmillan 1994 176 r ISBN 9780312116965 angl Biggs Douglas Three Armies in Britain The Irish Campaign of Richard II and the Usurpation of Henry IV 1397 1399 Brill Academic Publishers 2006 300 r ISBN 978 9004152151 angl Dodd G and D Biggs eds Henry IV The Establishment of the Regime 1399 1406 York Medieval Press 2003 222 pages ISBN 978 1903153123 angl Mortimer Ian The Fears of Henry IV The Life of England s Self Made King Jonathan Cape 2007 352 pages ISBN 978 0224073004 angl Strohm Paul England s Empty Throne Usurpation and the Language of Legitimation 1399 1422 New Ed University of Notre Dame Press 2006 292 pages ISBN 978 0268041212 angl Posilannya en angl Henry IV 1399 1413 Ancestry and Early Life 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Poperednik Richard II Korol Angliyi 1399 1413 Nastupnik Genrih V Poperednik Richard II Korol Franciyi titulyarnij 1399 1413 Nastupnik Genrih V Poperednik Richard II Lord Irlandiyi 1399 1413 Nastupnik Genrih IV