Генріх III (англ. Henry III; 1 жовтня 1207 — 16 листопада 1272) — король Англії у 1216–1272 роках. Спровокував заколот аристократії, яка змусила його погодитися на низку реформ, що становили важливий крок до конституційної монархії. Під час правління Генріха ІІІ Палата громад стала частиною Парламенту. Перший Парламент розпочав роботу 20 січня 1265 року.
Генріх III англ. Henry III | ||
| ||
---|---|---|
Коронація: | 28 жовтня 1216 | |
Попередник: | Іоанн I Безземельний | |
Наступник: | Едуард I Довгоногий | |
Ім'я при народженні: | Генрі Плантагенет | |
Народження: | 1 жовтня 1207 Вінчестер | |
Смерть: | 16 листопада 1272 (65 років) Вестмінстер | |
Поховання: | Вестмінстерське абатство, Лондон, Англія | |
Країна: | Королівство Англія | |
Рід: | Плантагенети | |
Батько: | Іоанн I Безземельний | |
Мати: | Ізабелла Ангулемська | |
Шлюб: | Елеонора Прованська | |
Діти: | Едуард, Маргарита, Беатриса, Едмунд, Катерина | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Син Іоанна I Безземельного; вступив на престол у віці 9 років. Смерть його батька зупинила заворушення знаті; барони, що прагнули скинути Іоанна, який порушував щойно надану їм Велику хартію вольностей й готові вже покликати на престол французького принца, лишень Іоанн помер, охоче присягнули його малолітньому сину. Під час малолітства Генріха й регентства (до 1227) управління державою здійснювалось відповідно до Великої хартії, яку було формально підтверджено 1217 року.
Однак, коли він подорослішав і став повновладним правителем, Генріх схилявся до авторитарного стилю правління; він призначав на високі пости в державі французів, придворних своєї дружини, Елеонори Прованської, не був підзвітним перед парламентом, роздавав велику кількість державної власності тимчасовим власникам.
До часів його правління належить зростання культу святого короля Едуарда Сповідника; Генріх заснував низку церков та монастирів на його честь, наслідував Едуарду в манері одягатись й у підкресленому благочесті, зрештою, він назвав свого старшого сина (майбутнього короля Едуарда I) на честь Сповідника. За Генріха III було перебудовано у готичному стилі французькими архітекторами Вестмінстерське абатство і взагалі зросла роль Вестмінстера як адміністративного центру королівства.
Генріх був відомий своєю скупістю: коли народився його старший син, Генріх зажадав від баронів та видних дворян багатих подарунків, тож, за словами Матвія Паризького, багато хто казав: «Бог дав нам цю дитину, а Генріх хоче нам її продати».
Після конфлікту з баронами й папою Олександром IV у 1250-их роках Генріх, подібно до свого батька, був змушений урочисто укласти угоду з баронами про регулярне скликання парламентів (Оксфордські провізії, 1258), а також ще раз підтвердити Велику хартію вольностей. Однак папа звільнив його від цієї клятви (булла від 13 квітня 1261 року), і почалась громадянська війна. Війська баронів, під командуванням Симона де Монфора, розгромили армію Генріха та його сина під Льюїсом; батько і син потрапили у полон, утримувались під домашнім арештом, натомість Монфор правив Англією як диктатор й розіслав у всі міста своїх представників. Ситуація була вкрай близькою до тієї, яка пізніше складеться під час революції XVII століття, скасування монархії й диктатури Кромвеля. Однак Едуард втік з полону, у 1265 році знову зустрів Монфора на полі бою, й у битві під Івшемом останній загинув; Генріха було звільнено й відновлено попередній режим.
У 1269 році було завершено розкішну гробницю Едуарда Сповідника у Вестмінстерському абатстві; тіло самого Генріха, який помер 1272 року, тимчасово почивало у цій самій гробниці, поки поряд зводилась його власна.
Шлюб та діти
14 січня 1236 року в Кентерберійському соборі в Кенті одружився з Елеонорою Прованською; від цього шлюбу народилось, принаймні, п'ятеро дітей:
- Едуард I (17 червня 1239 — 7 липня 1307);
- (29 вересня 1240 — 26 лютого 1275), заміжня за Олександром III, королем Шотландії;
- (25 червня 1242 — 24 березня 1275), заміжня за Жаном II, герцогом Бретані;
- (16 січня 1245 — 5 червня 1296);
- Катерина (25 листопада 1253 — 3 травня 1257), у віці 2 років у неї виявили глухоту.
Родовід
Див. також
- [en]
Примітки
- Documents of the baronial movement of reform and rebellion, 1258—1267 [1] [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.] Oxford University Press-1973,
- Given-Wilson, Chris (1996). An Illustrated History of Late Medieval England. Manchester, England: Manchester University Press. p. 87.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Genrih III Genrih III angl Henry III 1 zhovtnya 1207 16 listopada 1272 korol Angliyi u 1216 1272 rokah Sprovokuvav zakolot aristokratiyi yaka zmusila jogo pogoditisya na nizku reform sho stanovili vazhlivij krok do konstitucijnoyi monarhiyi Pid chas pravlinnya Genriha III Palata gromad stala chastinoyu Parlamentu Pershij Parlament rozpochav robotu 20 sichnya 1265 roku Genrih III angl Henry IIIGenrih IIIKorol AngliyiKoronaciya 28 zhovtnya 1216Poperednik Ioann I BezzemelnijNastupnik Eduard I Dovgonogij Im ya pri narodzhenni Genri PlantagenetNarodzhennya 1 zhovtnya 1207 1207 10 01 VinchesterSmert 16 listopada 1272 1272 11 16 65 rokiv VestminsterPohovannya Vestminsterske abatstvo London AngliyaKrayina Korolivstvo AngliyaRid PlantagenetiBatko Ioann I BezzemelnijMati Izabella AngulemskaShlyub Eleonora ProvanskaDiti Eduard Margarita Beatrisa Edmund Katerina Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaSin Ioanna I Bezzemelnogo vstupiv na prestol u vici 9 rokiv Smert jogo batka zupinila zavorushennya znati baroni sho pragnuli skinuti Ioanna yakij porushuvav shojno nadanu yim Veliku hartiyu volnostej j gotovi vzhe poklikati na prestol francuzkogo princa lishen Ioann pomer ohoche prisyagnuli jogo malolitnomu sinu Pid chas malolitstva Genriha j regentstva do 1227 upravlinnya derzhavoyu zdijsnyuvalos vidpovidno do Velikoyi hartiyi yaku bulo formalno pidtverdzheno 1217 roku Odnak koli vin podoroslishav i stav povnovladnim pravitelem Genrih shilyavsya do avtoritarnogo stilyu pravlinnya vin priznachav na visoki posti v derzhavi francuziv pridvornih svoyeyi druzhini Eleonori Provanskoyi ne buv pidzvitnim pered parlamentom rozdavav veliku kilkist derzhavnoyi vlasnosti timchasovim vlasnikam Do chasiv jogo pravlinnya nalezhit zrostannya kultu svyatogo korolya Eduarda Spovidnika Genrih zasnuvav nizku cerkov ta monastiriv na jogo chest nasliduvav Eduardu v maneri odyagatis j u pidkreslenomu blagochesti zreshtoyu vin nazvav svogo starshogo sina majbutnogo korolya Eduarda I na chest Spovidnika Za Genriha III bulo perebudovano u gotichnomu stili francuzkimi arhitektorami Vestminsterske abatstvo i vzagali zrosla rol Vestminstera yak administrativnogo centru korolivstva Genrih buv vidomij svoyeyu skupistyu koli narodivsya jogo starshij sin Genrih zazhadav vid baroniv ta vidnih dvoryan bagatih podarunkiv tozh za slovami Matviya Parizkogo bagato hto kazav Bog dav nam cyu ditinu a Genrih hoche nam yiyi prodati Pislya konfliktu z baronami j papoyu Oleksandrom IV u 1250 ih rokah Genrih podibno do svogo batka buv zmushenij urochisto uklasti ugodu z baronami pro regulyarne sklikannya parlamentiv Oksfordski proviziyi 1258 a takozh she raz pidtverditi Veliku hartiyu volnostej Odnak papa zvilniv jogo vid ciyeyi klyatvi bulla vid 13 kvitnya 1261 roku i pochalas gromadyanska vijna Vijska baroniv pid komanduvannyam Simona de Monfora rozgromili armiyu Genriha ta jogo sina pid Lyuyisom batko i sin potrapili u polon utrimuvalis pid domashnim areshtom natomist Monfor praviv Angliyeyu yak diktator j rozislav u vsi mista svoyih predstavnikiv Situaciya bula vkraj blizkoyu do tiyeyi yaka piznishe skladetsya pid chas revolyuciyi XVII stolittya skasuvannya monarhiyi j diktaturi Kromvelya Odnak Eduard vtik z polonu u 1265 roci znovu zustriv Monfora na poli boyu j u bitvi pid Ivshemom ostannij zaginuv Genriha bulo zvilneno j vidnovleno poperednij rezhim U 1269 roci bulo zaversheno rozkishnu grobnicyu Eduarda Spovidnika u Vestminsterskomu abatstvi tilo samogo Genriha yakij pomer 1272 roku timchasovo pochivalo u cij samij grobnici poki poryad zvodilas jogo vlasna Shlyub ta diti14 sichnya 1236 roku v Kenterberijskomu sobori v Kenti odruzhivsya z Eleonoroyu Provanskoyu vid cogo shlyubu narodilos prinajmni p yatero ditej Eduard I 17 chervnya 1239 7 lipnya 1307 29 veresnya 1240 26 lyutogo 1275 zamizhnya za Oleksandrom III korolem Shotlandiyi 25 chervnya 1242 24 bereznya 1275 zamizhnya za Zhanom II gercogom Bretani 16 sichnya 1245 5 chervnya 1296 Katerina 25 listopada 1253 3 travnya 1257 u vici 2 rokiv u neyi viyavili gluhotu RodovidDiv takozh en PrimitkiDocuments of the baronial movement of reform and rebellion 1258 1267 1 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Oxford University Press 1973 ISBN 0 19 822222 X Given Wilson Chris 1996 An Illustrated History of Late Medieval England Manchester England Manchester University Press p 87 ISBN 0 7190 4152 X Poperednik Ioann I Bezzemelnij Korol Angliyi 1216 1272 Nastupnik Eduard I Dovgonogij Poperednik Ioann I Bezzemelnij Lord Irlandiyi 1216 1272 Nastupnik Eduard I Dovgonogij Poperednik Ioann I Bezzemelnij Gercog Akvitaniyi 1216 1272 Nastupnik Eduard I Dovgonogij