Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Симон де Монфор (*23 травня 1208 — †4 серпня 1265) — англійський політичний та військовий діяч, 6-й граф Лестер, 1-й граф Честер, засновник Палати громад англійського парламенту.
| Симон де Монфор | |
|---|---|
| фр. Simon V de Montfort | |
 | |
| Псевдо | Simon de Montfort |
| Народився | 23 травня 1208 Монфор-л'Аморі, Королівство Франція |
| Помер | 4 серпня 1265 (57 років) Івшем ·загибель у битві |
| Поховання | d |
| Країна |  Королівство Англія |
| Національність | француз |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Галузь | політика[1] |
| Знання мов | французька[1] і англійська[1] |
| Учасник | Друга баронська війна, Q3002741?, Битва під Льюїсом і Битва під Івшемом |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1][1][1] |
| Титул | шляхтич, граф Лестер та граф Честер |
| Посада | Верховний стюард Англії |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | |
| Батько | Симон де Монфор, 5-й граф Лестер |
| Мати | Аліса де Монморансі |
| Родичі | Бомони |
| Брати, сестри | Аморі VI де Монфор, d і Аміція де Монфор |
| У шлюбі з | Елеонора Плантагенет |
| Діти | 5 синів та 2 доньки |
 | |
| |
Життєпис
Молоді роки
Народився у родині небагатого французького володаря Симона де Монфора, графа Лестеру, та Аліси де Монморансі. Замолоду брав участь в альбігойських хрестових походах свого батька, зокрема у 1217—1218 роках, поки його батько Монфор-старший не загинув під Тулузою. Після цього статки родини в Англії були конфісковані, а фрацузьким майном заволодів старший брат Аморі де Монфор. Після цього Симон продовжував воювати з катарами, сподіваючись придбати якесь володіння у Лангедоці. Зрештою у 1229 році порозумівся з братом Аморі. Симон відмовлявся від володінь у Франції, а Аморі — в Англії. Після цього Симон де Монфор став клопотати при дворі короля Генріха III щодо повернення спадкових земель. 1230 року отримав згоду на це, проте вступив у володіння графством Лестер лише у 1239 році. Це вдалося завдяки товариським стосункам з англійським королем. Крім того, Генріх III у 1238 році дав згоду на шлюб Монфора зі своєю сестрою Елеанорою. Це відбулося таємно з огляду на незнатне походження Симона. Коли ця таємниця розкрилася, шлюб засудив Едмунд Річ, архієпископ Кентерберійський, а згодом повстав Річард, граф Корнуел. За 6 тисяч марок Генріх III погасив невдоволення графа Корнуолу. Симон де Монфор змушений був їздити до папи римського Григорія IX, щоб отримати згоду церкви на цей шлюб. У цій справі допомогли дружні стосунки Симона з впливовим єпископом Робертом Гросетестом.
Політична кар'єра
Незабаром стосунки з королем погіршали. Монфор позичив у Томаса II Савойського значну суму грошей, записавши як свого гаранта короля Генріха III. Коли Симон не зміг сплатити борг, це довелося зробити королю, що спричинило конфлікт. Тому Симон де Монфор залишає Англію й перебирається спочатку до Аквітанії, а потім здійснює прощу до Палестини, звідки повертається у 1240 році. 1241 року приєднується до англійського короля у боротьбі за Пуату з Людовиком IX, королем Франції. Але ця військова кампанія виявилася невдалою, що знову загострило конфлікт між Монфором та королем Англії. 1247 року відбулося нове замирення. Симон де Монфор призначається намісником у Гасконі. На цій посаді активно придушує ворохобників, чим викликає невдоволення місцевої знаті, які вирушають із супліками до Генріха III. 1253 року завдяки Роберту Гросетесту відбувається нове замирення.
У 1254 році обирається до парламенту, де очолив опозицією до короля, зокрема активно протидіяв спробам збільшити королівські збори та податки. Втім, внаслідок конфлікту з іншими опозиційними баронами у 1256 році переходить на бік Генріха III. Але вже у 1258 році під час засідання так званого Симон де Монфор знову в опозиції. Завдяки його союзу з Річардом де Клером, графом Глостера, вдалося домогтися прийняття «Оксфордських провізій», що обмежували владу короля. 1259 року ці провізії були доповненні «Вестмінстерськими провізіями». Створювалася «Рада 15-ти». Втім у 1261 році папа римський Гонорій III звільнив Генріха III від клятви щодо виконання цих провізій. У відповідь Річард де Клер, граф Глостер, у 1262 році виступив проти короля, створивши «Співтовариство лицарів-васалів Англії». Зрештою було вирішено розв'язати суперечку у третейському суді в Ам'єні. Його очолив у 1263 році король Людовик IX, який постановив про незаконність «Оксфордських визначень».
На чолі Англії
Такі дії англійського короля спричинили велике невдоволення серед баронів, яких очолив Симон де Монфор. 1264 року розпочалося військове протистояння між баронською партією та королем Генріхом III, так звана Друга баронська війна. 14 травня 1264 року відбулася Битва під Льюїсом, в якій Монфор здобув блискучу перемогу, захопивши короля та його сина Едуарда. Після цього зайняв Лондон. Отримує графство Честер, очолює уряд як протектор, формально розділяючи владу з Гілбертом де Клером, графом Глостером, та Стефаном Бернстедом, єпископом Чічестеру.
З цього моменту Монфор став проводити політику на послаблення впливу баронів, розуміючи небезпеку для країні у значній владі аристократії. Для встановлення суспільної рівноваги наприкінці 1264 року оголошує про скликання нового парламенту. Його засідання відбувалися з 20 січня до 15 лютого 1265 року. Була запроваджена нова практика — запрошувалися не лише барони, а представники місцевих громад. Обиратися міг будь-хто, володіючий земельною власністю з річною орендою у 40 шилінгів. Порядок представництва був такий: 2 виборця від міст, 4 виборці від П'яти портів. Цим було закладено існування Палати громад.
Загибель
Політика Симона де Монфора викликала незадоволення баронів. В цей час з полону тікає принц Едуард. Починається нова війна — цього разу баронів проти Монфора. У відповідь останній уклав союз з володарем Уельсу Лливелином ап Груфидом. Втім 28 травня 1265 року принц Едуард при Кенілворті завдав поразки прихильникам де Монфора. Той став відступати у бік Вустера. 4 серпня 1265 року відбулася вирішальна битва під Івшемом, в якій Монфор зазнав нищівної поразки та загинув.
Наслідки
Скориставшись поразкою де Монфора, принц Едуард взяв владу у країні у свої руки та разом з баронами мав намір скасувати рішення парламенту 1265 року, скликаного Монфором, а найголовніше скасувати сам принцип скликання представників та виборів від графств та міст. Втім тут Едуард зазнав поразки. Відчувши можливість впливати на внутрішню політику країни, значна кількість міст підтримала реформи Монфора. Тому принц Едуард вимушений був погодитися з принципом представництва, застосованого при скликанні парламенту 1265 року. 1266 року оголосив амністію прихильникам Монфора. 1267 року було видано Статут Мальборо, згідно з яким затверджувалися головні досягнення Симона де Монфора. З цього моменту термін «парламент» остаточно входить у вжиток.
Таким чином, попри поразку Симона де Монфора, його справа збереглася й з часом розвинулася у повноцінну Палату громад англійського парламенту.
Родина
Дружина — Елеонора (1215—1275), донька Іоанна I, короля Англії.
Діти:
- Генріх (1238—1265)
- Симон (1240—1271)
- Аморі (1242—1300), канонік Йорку
- Гай (1244—1288), граф Ноли
- Джоанна (1248—1251)
- Річард (д/н—1266)
- Елеонора (1252—1282), дружина [ru]
Примітки
- Czech National Authority Database
Джерела
- Mandell Creighton: Life of Simon de Montfort, Earl of Leicester (Adamant Media Corporation, 2001)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simon de Monfor 23 travnya 1208 4 serpnya 1265 anglijskij politichnij ta vijskovij diyach 6 j graf Lester 1 j graf Chester zasnovnik Palati gromad anglijskogo parlamentu Simon de Monforfr Simon V de MontfortPsevdo Simon de MontfortNarodivsya 23 travnya 1208 1208 05 23 Monfor l Amori Korolivstvo FranciyaPomer 4 serpnya 1265 1265 08 04 57 rokiv Ivshem zagibel u bitviPohovannya dKrayina Korolivstvo AngliyaNacionalnist francuzDiyalnist politik vijskovij ochilnikGaluz politika 1 Znannya mov francuzka 1 i anglijska 1 Uchasnik Druga baronska vijna Q3002741 Bitva pid Lyuyisom i Bitva pid IvshemomSuspilnij stan shlyahtich d 1 1 1 Titul shlyahtich graf Lester ta graf ChesterPosada Verhovnij styuard AngliyiKonfesiya katolictvoRidBatko Simon de Monfor 5 j graf LesterMati Alisa de MonmoransiRodichi BomoniBrati sestri Amori VI de Monfor d i Amiciya de MonforU shlyubi z Eleonora PlantagenetDiti 5 siniv ta 2 donkiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Narodivsya u rodini nebagatogo francuzkogo volodarya Simona de Monfora grafa Lesteru ta Alisi de Monmoransi Zamolodu brav uchast v albigojskih hrestovih pohodah svogo batka zokrema u 1217 1218 rokah poki jogo batko Monfor starshij ne zaginuv pid Tuluzoyu Pislya cogo statki rodini v Angliyi buli konfiskovani a fracuzkim majnom zavolodiv starshij brat Amori de Monfor Pislya cogo Simon prodovzhuvav voyuvati z katarami spodivayuchis pridbati yakes volodinnya u Langedoci Zreshtoyu u 1229 roci porozumivsya z bratom Amori Simon vidmovlyavsya vid volodin u Franciyi a Amori v Angliyi Pislya cogo Simon de Monfor stav klopotati pri dvori korolya Genriha III shodo povernennya spadkovih zemel 1230 roku otrimav zgodu na ce prote vstupiv u volodinnya grafstvom Lester lishe u 1239 roci Ce vdalosya zavdyaki tovariskim stosunkam z anglijskim korolem Krim togo Genrih III u 1238 roci dav zgodu na shlyub Monfora zi svoyeyu sestroyu Eleanoroyu Ce vidbulosya tayemno z oglyadu na neznatne pohodzhennya Simona Koli cya tayemnicya rozkrilasya shlyub zasudiv Edmund Rich arhiyepiskop Kenterberijskij a zgodom povstav Richard graf Kornuel Za 6 tisyach marok Genrih III pogasiv nevdovolennya grafa Kornuolu Simon de Monfor zmushenij buv yizditi do papi rimskogo Grigoriya IX shob otrimati zgodu cerkvi na cej shlyub U cij spravi dopomogli druzhni stosunki Simona z vplivovim yepiskopom Robertom Grosetestom Politichna kar yera Statuya Simona de Monfor u godinnikovij bashti Lestera Nezabarom stosunki z korolem pogirshali Monfor pozichiv u Tomasa II Savojskogo znachnu sumu groshej zapisavshi yak svogo garanta korolya Genriha III Koli Simon ne zmig splatiti borg ce dovelosya zrobiti korolyu sho sprichinilo konflikt Tomu Simon de Monfor zalishaye Angliyu j perebirayetsya spochatku do Akvitaniyi a potim zdijsnyuye proshu do Palestini zvidki povertayetsya u 1240 roci 1241 roku priyednuyetsya do anglijskogo korolya u borotbi za Puatu z Lyudovikom IX korolem Franciyi Ale cya vijskova kampaniya viyavilasya nevdaloyu sho znovu zagostrilo konflikt mizh Monforom ta korolem Angliyi 1247 roku vidbulosya nove zamirennya Simon de Monfor priznachayetsya namisnikom u Gaskoni Na cij posadi aktivno pridushuye vorohobnikiv chim viklikaye nevdovolennya miscevoyi znati yaki virushayut iz suplikami do Genriha III 1253 roku zavdyaki Robertu Grosetestu vidbuvayetsya nove zamirennya U 1254 roci obirayetsya do parlamentu de ocholiv opoziciyeyu do korolya zokrema aktivno protidiyav sprobam zbilshiti korolivski zbori ta podatki Vtim vnaslidok konfliktu z inshimi opozicijnimi baronami u 1256 roci perehodit na bik Genriha III Ale vzhe u 1258 roci pid chas zasidannya tak zvanogo Simon de Monfor znovu v opoziciyi Zavdyaki jogo soyuzu z Richardom de Klerom grafom Glostera vdalosya domogtisya prijnyattya Oksfordskih provizij sho obmezhuvali vladu korolya 1259 roku ci proviziyi buli dopovnenni Vestminsterskimi proviziyami Stvoryuvalasya Rada 15 ti Vtim u 1261 roci papa rimskij Gonorij III zvilniv Genriha III vid klyatvi shodo vikonannya cih provizij U vidpovid Richard de Kler graf Gloster u 1262 roci vistupiv proti korolya stvorivshi Spivtovaristvo licariv vasaliv Angliyi Zreshtoyu bulo virisheno rozv yazati superechku u tretejskomu sudi v Am yeni Jogo ocholiv u 1263 roci korol Lyudovik IX yakij postanoviv pro nezakonnist Oksfordskih viznachen Na choli Angliyi Taki diyi anglijskogo korolya sprichinili velike nevdovolennya sered baroniv yakih ocholiv Simon de Monfor 1264 roku rozpochalosya vijskove protistoyannya mizh baronskoyu partiyeyu ta korolem Genrihom III tak zvana Druga baronska vijna 14 travnya 1264 roku vidbulasya Bitva pid Lyuyisom v yakij Monfor zdobuv bliskuchu peremogu zahopivshi korolya ta jogo sina Eduarda Pislya cogo zajnyav London Otrimuye grafstvo Chester ocholyuye uryad yak protektor formalno rozdilyayuchi vladu z Gilbertom de Klerom grafom Glosterom ta Stefanom Bernstedom yepiskopom Chichesteru Z cogo momentu Monfor stav provoditi politiku na poslablennya vplivu baroniv rozumiyuchi nebezpeku dlya krayini u znachnij vladi aristokratiyi Dlya vstanovlennya suspilnoyi rivnovagi naprikinci 1264 roku ogoloshuye pro sklikannya novogo parlamentu Jogo zasidannya vidbuvalisya z 20 sichnya do 15 lyutogo 1265 roku Bula zaprovadzhena nova praktika zaproshuvalisya ne lishe baroni a predstavniki miscevih gromad Obiratisya mig bud hto volodiyuchij zemelnoyu vlasnistyu z richnoyu orendoyu u 40 shilingiv Poryadok predstavnictva buv takij 2 viborcya vid mist 4 viborci vid P yati portiv Cim bulo zakladeno isnuvannya Palati gromad Zagibel Memorialnij kamin na misci pohovannya Simona de Monfora v Ivshemi Politika Simona de Monfora viklikala nezadovolennya baroniv V cej chas z polonu tikaye princ Eduard Pochinayetsya nova vijna cogo razu baroniv proti Monfora U vidpovid ostannij uklav soyuz z volodarem Uelsu Llivelinom ap Grufidom Vtim 28 travnya 1265 roku princ Eduard pri Kenilvorti zavdav porazki prihilnikam de Monfora Toj stav vidstupati u bik Vustera 4 serpnya 1265 roku vidbulasya virishalna bitva pid Ivshemom v yakij Monfor zaznav nishivnoyi porazki ta zaginuv Naslidki Skoristavshis porazkoyu de Monfora princ Eduard vzyav vladu u krayini u svoyi ruki ta razom z baronami mav namir skasuvati rishennya parlamentu 1265 roku sklikanogo Monforom a najgolovnishe skasuvati sam princip sklikannya predstavnikiv ta viboriv vid grafstv ta mist Vtim tut Eduard zaznav porazki Vidchuvshi mozhlivist vplivati na vnutrishnyu politiku krayini znachna kilkist mist pidtrimala reformi Monfora Tomu princ Eduard vimushenij buv pogoditisya z principom predstavnictva zastosovanogo pri sklikanni parlamentu 1265 roku 1266 roku ogolosiv amnistiyu prihilnikam Monfora 1267 roku bulo vidano Statut Malboro zgidno z yakim zatverdzhuvalisya golovni dosyagnennya Simona de Monfora Z cogo momentu termin parlament ostatochno vhodit u vzhitok Takim chinom popri porazku Simona de Monfora jogo sprava zbereglasya j z chasom rozvinulasya u povnocinnu Palatu gromad anglijskogo parlamentu RodinaDruzhina Eleonora 1215 1275 donka Ioanna I korolya Angliyi Diti Genrih 1238 1265 Simon 1240 1271 Amori 1242 1300 kanonik Jorku Gaj 1244 1288 graf Noli Dzhoanna 1248 1251 Richard d n 1266 Eleonora 1252 1282 druzhina ru PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaMandell Creighton Life of Simon de Montfort Earl of Leicester Adamant Media Corporation 2001