«Вели́ка ха́ртія во́льностей» 1215 року або Маґна Карта (середньов. лат. Magna Carta Libertatum, зазвичай Magna Carta) — перша «неписана» конституція Англії. Велика хартія вольностей вважається першим юридичним документом, у якому закладено основи концепції прав людини, створено передумови для подальшого утвердження свободи і верховенства права.
Перший юридичний документ Англії
15 червня 1215 під натиском повсталих проти нього баронів, до яких згодом приєдналися також лицарі та міщани, англійський король Іоан Безземельний скріпив своєю печаткою Велику хартію вольностей (Magna Carta), 63 статті якої гарантували права і привілеї феодальної знаті, надання свободи дій церкві і зобов'язували короля дотримуватися державних законів.
Давньогрецькі філософи-софісти проголосили ідею рівності всіх людей від народження, тобто те, що люди мають однакові зумовлені природою права, які мусять гарантуватися законом. Цей принцип знаходив підтвердження та доповнення на кожному етапі розвитку людства. Зробили, зокрема, свій внесок у розвиток уявлень про права людини представники християнства, які поширювали ідеї рівності й свободи всіх людей незалежно від майнового стану та державної належності. Проте за доби рабовласництва й феодалізму йшлося про боротьбу за права лише панівного прошарку суспільства. Першим досягненням на цьому шляху й стала англійська Велика хартія вольностей 1215 р. Вона обмежувала права монарха, захищала права на приватну власність, недоторканість та свободу особистості від абсолютизму. Згодом Реформація, пік якої припав на XVI ст., принесла ідеї віротерпимості і свободи віросповідання, які дістали закріплення у законодавстві ряду європейських країн.
Велика хартія вольностей, обнародувана королем Іоаном Безземельним, мала на меті обмеження свавілля короля, надавала окремі привілеї лицарству, певним категоріям купців, верхівці вільного селянства та застерігала окремі права громадян (міщан) загалом.
Ця хартія, поряд із привілеями феодалів, закріпила основні, хоча й елементарні, права людини. Тут зокрема, говориться: «Жодна вільна людина не буде заарештована, або ув'язнена, або позбавлена володіння, або у будь-який (інший) спосіб знедолена… як за законним вироком рівних їй та за законом країни».
Напевне, коли англійський король Іоанн Безземельний ще в 1215 році підписував під тиском бунтівних баронів Велику хартію вольностей (Magna Charta libertatum), він і не здогадувався, що це стане могутнім поштовхом до утворення й розвитку органу, якому протягом усієї подальшої історії випаде честь відігравати роль рушійної сили в процесі розвитку не лише британської, а й усієї західної цивілізації. Саме Magna Charta, яка й по сьогодні є неодмінною складовою британської «конституції», заклала основи обмеженої монархії — форми державного правління, що з XVII ст. незмінно панує в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.
Початок парламентаризму в Англії було покладено підписанням королем Іанном Безземельним саме Великої Хартії вольностей 1215 року, а сама назва «парламент» походить від давньофранцузького слова «parler» — «говорити». Британський парламент складається з трьох гілок: Палата лордів (House of Lords), Палата громад (House of Commons) та Корони (Sovereign).
Передумови прийняття Хартії
Брат Річарда Іоанн Безземельний (1199—1216) був правителем без великого таланту й енергії, вів безуспішну боротьбу за французькі землі і не мав значної підтримки. Його нехтування Нормандією призвело до втрати цих територій, зокрема володінь англійської знаті, що вкрай їх обурило. Крім того, Іоан відмовився прийняти архієпископом папського кандидата Стефана Ленгтона, що призвело до інтердикту 1208 року. 1209 року Папа Інокентій ІІІ відлучив Іонана від церкви. Лише 1213 року Іоан підкорився тиску Папи, визнав себе його васалом і прийняв Ленгтона. Також Папа зобов'язав Англію та Ірландію сплачувати щорічну данину 1000 марок. Іоан продовжував боротьбу за Нормандію, але в бою під 1214 року французи розгромили його військо.
Невдачі короля викликали проти нього повстання англійської знаті. Крім того, дізнавшись про рішення Іоана визнати себе васалом папи й платити йому данину в розмірі тисяча марок сріблом щороку, лорди Англії почали війну проти короля. Він не мав симпатій в Англії, бо тримався гордо, і все зазначав свої монархічні права, а поза тим більше дбав про свої спадщинні землі у Франції, ніж про англійську державу. Найвизначніші світські й духовні вельможі зажадали, щоб він повернув давні, «саксонські», права й вольності. Король спочатку не хотів йти на поступки, але коли лондонське міщанство пристало до повсталих, він мусив здатися. 15 червня 1215 року недалеко від Віндзора він підписав Велику хартію вольностей, що стала основою англійської конституції.
Зміст Хартії
Хартія вміщувала 63 статті, що регулювали питання права власності, свободи та особистої недоторканності англійських баронів (інших осіб, які володіли землею) та охороняла їх від абсолютної королівської влади й обмежувала владу короля і чиновників над людиною. Наприклад, ст. 39 Хартії проголошувала, що жодна вільна людина не буде заарештована чи ув'язнена, чи позбавлена володіння, чи якимось іншим шляхом знедолена без наявності на те законного вироку згідно із законами країни. Статтями 41 і 42 Хартії закріплені права кожного вільно пересуватися в межах країни та виїжджати за межі королівства. Саме Хартія започаткувала нормативне закріплення обмеження свавілля абсолютизму і мала значення не лише для Англії, а й для світової юридичної думки.
Повний текст Великої Хартії нараховує 63 статті, які розміщені без певної системи. Усі статті умовно поділяють на три групи:
- Статті, що стосуються матеріальних інтересів різних соціальних груп населення (ст. 1, 2, 9, 13, 15, 18).
- Статті, що реформують державний механізм англійської держави (ст. 12, 14, 61).
- Статті, що встановлюють принципи діяльності судово-адміністративного апарату (ст. 17, 20, 21, 39, 40).
Велика Хартія вольностей була підтверджена королем Генріхом ІІІ в 1225 і остаточно Едуардом І в 1297 році. Разом з тим, зміст Великої Хартії вже в XIII ст. зазнав суттєвих змін. Перш за все, було виключено статтю 61, яка ставила короля під нагляд баронської олігархії.
З 63 статей Хартії, що регулювали відносини англійського монарха з його підданими, 30 виражали інтереси баронів, 7 — лицарства і фрігольдерської верхівки, 3 — містян.
У статті 1 зазначалось, що англійська церква вільна і повністю володіє своїми правами. Її сеньйором визнавався папа римський. Усім вільним людям Хартія гарантувала їхні звичаї і вольності. Сума рельєфу за вступ у володіння спадщиною померлого барона або графа чітко фіксувалась. Неповнолітній спадкоємець звільнявся від сплати рельєфу і мита. Для збереження баронії вдові феодала заборонялось виходити заміж удруге без згоди короля.
Згідно з Хартією «щитові гроші» й допомогу король міг стягувати лише за згодою Ради королівства. Порядок збирання грошей на викуп короля з полону, а також на випадок посвячення в лицарство первородного сина, одруження старшої дочки монарха був таким, як і раніше, але сума мала бути помірною.
Піддані королівства дістали право виїжджати з країни «повертатись у повній безпеці по суші і по воді». Акт обмежував право сеньйора відбирати у васала , тому що це міг тепер зробити лише шериф за наказом короля.
У статті 39 зазначалось, що «жодна вільна людина не буде заарештована чи ув'язнена або позбавлена володіння чи знедолена будь-яким (іншим) способом», що король не виступить проти неї інакше, ніж відповідно до вироку рівних з ним (перів) і згідно з законом. Отже, ця стаття проголошувала гарантію особистого і майнового захисту від королівського свавілля не тільки баронів, а й усіх вільних підданих. Ідея законності фіксувалась і в статті 40: «Нікому не будемо продавати права і справедливості, нікому не будемо відмовляти в них або сповільнювати їх».
На момент прийняття Хартія відповідала насамперед інтересам баронів. Іоанн клявся, що, коли порушить підписану ним Хартію, відмовиться додержувати вольності баронів, то вони разом з «общиною всієї землі» можуть примусити його «всіма способами» виконувати взяті зобов'язання. Визнавалась лише особиста недоторканість короля, його дружини і дітей.
Для контролю за додержанням Хартії король утворив раду з 25 баронів. Пізніше з неї утворився парламент Англії.
Зразу після закінчення смути Іоанн відмовився від Хартії. У наступний період Хартія була майже забута, проте напередодні буржуазної революції радикальні парламентарії посилались на неї дедалі частіше. Вона стала юридичним символом y боротьбі проти абсолютизму. Статуї 18 баронів, що примусили короля підписати Хартію, і нині прикрашають Палату лордів.
Найважливіші постанови
- За англійською церквою закріплено всі давні права й вольності, а передусім вільний вибір єпископів.
- Податки король буде накладати за згодою ради королівства, до якої входять єпископи, графи, барони і безпосередні королівські васали, тільки у трьох випадках король може сам накласти данину: для викупу себе з неволі; коли вводять первородного сина у лицарський стан; коли віддає заміж найстаршу доньку.
- Місто Лондон і всі менші міста та містечка отримують свої давні права.
- Васали мають виконувати на своїх землях тільки таку службу, яка їм була назначена; забороняється примушувати лицаря до грошових оплат, коли він хоче службу виконувати особисто.
- Вільної людини не можна ув'язнити або жодним іншим способом покарати без судового присуду.
- Накладати кару можна тільки на основі свідчень присяжних свідків; забороняється забирати в засудженого майно, потрібне для його утримання.
- Забороняється забирати ліс на будову замків без згоди власника; забороняється брати у вільної людини коней і вози без її дозволу.
- Усі права має охороняти колегія, складена з 25 баронів (вельмож); коли король або котрий з урядовців порушить закон, барони мають короля про це повідомити; коли ж король не направить кривди впродовж 40 днів, барони разом з усім населенням можуть його примушувати і зневолювати всякими можливими способами, займаючи королівські землі, замки й маєтності, аж поки король не приверне справедливості. Але особи короля, королеви та королівських дітей лишаються недоторканими.
Зміст
1. По-перше, дали ми перед Богом свою згоду і цією хартією нашою підтвердили за нас і за спадкоємців наших на вічні часи, щоб англійська церква була вільною і володіла своїми правами у цілості і своїми вільностями недоторканими… Пожалували ми також усім вільним людям королівства нашого за нас і за спадкоємців наших на вічні часи усі нижчеописані вільності, щоб мали їх і володіли ними вони і їх спадкоємці від нас і від наступників наших.
2. Якщо хтось із графів або баронів або інших володільців, що тримають від нас безпосередньо за військову повинність, помре, і на момент його смерті спадкоємець його буде повнолітнім і зобов'язаний буде платити рельєф (рельєф — плата васала за право володіння спадковими землями), то він (спадкоємець) має одержати свою спадщину після сплати старовинного рельєфу, тобто спадкоємець або спадкоємці графа (мають заплатити) за графську баронію сто фунтів (стерлінгів), спадкоємець або спадкоємці барона за баронію — 100 фунтів, спадкоємець або спадкоємці лицаря, що володіє лицарським ф'єфом (феодом), — 100 шилінгів і не більше; хто менше має платити, нехай і дає менше, згідно з давнім звичаєм ф'єфів.
3. Якщо ж спадкоємець кого-небудь із таких (володільців) буде неповнолітнім і перебуватиме під опікою, то, досяг-ши повноліття, нехай одержує свою спадщину без плати рельєфа і мита.
8. Ніяку вдову не можна змушувати взяти шлюб, доки вона бажає жити без чоловіка; проте так, щоб подала поручення, що не одружиться без нашої згоди, якщо вона від нас володіє, або без згоди свого сеньйора, від якого вона володіє, якщо вона від когось іншого (а не від нас) одержала володіння.
9. Ні ми, ні наші чиновники не будемо захоплювати ні землі, ні доходи з неї за борг, поки рухомого (майна) боржника вистачає для сплати боргу; і поручники власне боржника не змушуватимуться (до сплати боргу), поки сам головний боржник буде спроможним заплатити борг.
12. Ні щитові гроші, ні допомога не повинні стягуватись у королівстві нашім, як тільки за загальною порадою королівства нашого, окрім того, якщо це не для викупу нашого із полону, і не для введення у лицарі найстаршого сина нашого, і не для першого шлюбу дочки нашої найстаршої; для цього необхідно давати лише помірну допомогу, і таким же чином необхідно діяти і стосовно допомоги від міста Лондона.
13. І місто Лондон може мати всі стародавні вільності і вільні свої звичаї як на суші, так і на воді. Окрім того, ми бажаємо і дозволяємо, щоб усі інші міста і бурги, і містечка, і порти мали усі вільності і вільні свої звичаї.
14. А для того, щоб мати загальну раду королівства при стягненні допомоги в інших випадках, окрім вищезгаданих, або для стягнення щитових, ми накажемо покликати архієпископів, єпископів, абатів, графів і старших баронів нашими листами і за нашими печатками; і окрім того, накажемо покликати огулом через шерифів і бейлифів наших усіх тих, хто володіє від нас безпосередньо на певний день, тобто принаймні за сорок днів до початку, і у певне місце; і в усіх тих містах пояснимо причину запрошення…
15. Ми не дозволимо надалі нікому брати допомогу із своїх вільних людей, окрім як для викупу його з полону і для введення у лицарі його найстаршого сина, і для одруження першим шлюбом його найстаршої дочки; для цього потрібно брати лише помірну допомогу.
16. Ніхто не має бути змушений відбувати більшу службу за свій лицарський лен або за інше вільне володіння, ніж та, яка має бути.
20. Вільна людина буде оштрафована за малий проступок тільки згідно з проступком, а за більший проступок буде оштрафована згідно з тяжкістю проступку, до того ж має залишатися недоторканим її основне майно; таким же чином (буде оштрафований) і купець, і його товар залишиться недоторканим; і віллан таким же чином буде оштрафований, і у нього залишиться недоторканим його інвентар, якщо вони будуть оштрафовані з нашого боку; і ніякий із названих штрафів не буде накладено інакше, як на основі клятвених свідчень чесних людей із сусідів.
21. Графи і пери будуть оштрафовані не інакше, як самими своїми перами і тільки згідно з тяжкістю проступку.
39. Жодна вільна людина не буде оштрафована, або ув'язнена, або позбавлена володіння, або якимось іншим чином обездолена, і ми не підемо на неї і не пошлемо на неї, тільки як за законним рішенням рівних їй (її перів) і за законом країни.
40. Нікому не будемо продавати права і справедливості, нікому не будемо відмовляти у них або затримувати їх.
41. Усі купці повинні мати право вільно і безпечно виїздити з Англії і в'їздити до Англії, і перебувати, і їздити по Англії як на суші, так і на воді, для того, щоб купувати і продавати без усяких протизаконних мит, сплачуючи лише старовинні і справедливі звичаєм встановлені мита, за винятком воєнного часу і якщо вони будуть із землі, що воює проти нас; і коли такі з'являться на нашій землі на початку війни, вони мають бути затримані без шкоди для їх тіла і майна, доки ми або великий юстиціарій (глава королівської адміністрації) наш не дізнаємось, як поводяться з купцями нашої землі, що перебувають у землі, що воює проти нас; і якщо наші там у безпеці, то і ті інші мають бути у безпеці на нашій землі.
45. Ми будемо призначати суддів, констеблів, шерифів і бейлифів (посадських осіб на місцях) тільки із тих, які знають закон королівства і мають бажання його добросовісно виконувати.
61. … Створюємо і жалуємо гарантію, щоб барони обрали 25 баронів із королівства, кого забажають, які повинні усіма силами дотримуватися і охороняти і змушувати дотримуватися миру і вільностей, які ми їм пожалували і цією Хартією підтвердили… І коли ми не виправимо порушень або коли ми будемо за межами королівства, і юстиціарій наш не виправить протягом сорока днів, рахуючи з того часу, коли було вказано це порушення нам або юстиціарію нашому, якщо ми перебували за межами королівства, то … чотири барони доповідають про це решті з 25 баронів, і ті 25 баронів спільно з громадою усієї землі будуть змушувати і тіснити нас усіма способами, якими тільки можуть, тобто через захоплення фортець, земель, володінь і усіма іншими способами, якими можуть, поки не буде виправлено (порушення) згідно з їхнім рішенням; недоторканою залишаються наша особа і особа королеви нашої і дітей наших; а коли виправлення буде зроблено, вони знову будуть слухатись нас, як робили раніше.
Література
- Головатий С. «Верховенство права»: Монографія: У 3-х книгах. — К.: Видавництво «Фенікс», 2006. Книга 1. Верховенство права: від ідеї — до доктрини. — стор.125-170.
- Петрушевский Д. М. Великая Хартия Вольностей и конституционная борьба в английском обществе во II половине XIII века / Д. М. Петрушевский.- М.: Издательство Сабашниковых, 1918. (рос.)
- Петрушевский Д. М. Очерки из истории английского государства и общества в средние века. — М.: б/и, 1937. (рос.)
- Романов Н. А. Происхождение парламента в Англии / Н. А. Романов // Книга для чтения по истории средних веков / М.: б/и, 1918. (рос.)
- Хрестоматия по всеобщей истории государства и права / Под ред. К. И. Батыра. — Ч.1. — М.: Юристъ, 2000. (рос.)
- Arthur E. Dick Howard: The Road from Runnymede. Magna Carta and Constitutionalism in America, University Press of Virginia, Charlottesville / London 1968, .
- Arthur E. Dick Howard: Magna Charta. Text and Commentary. revised edition, University Press of Virginia, Charlottesville / London 1998, .
- James Clarke Holt: Magna Carta, [The Charter and its history]. 2., fully revised and extended edition, Cambridge University Press, Cambridge, MA / New York, NY 1992 / reprinted 1994, / .
- Thaddaeus Lau: Die Entstehungsgeschichte Der Magna Charta , Kessinger, 2010 (Erstausgabe 1857), (нім.).
- Janko Musulin (Hrsg.): Proklamationen der Freiheit. Von der Magna Charta bis zum Ungarischen Volksaufstand. Fischer-Taschenbuch, Frankfurt am Main 1959.
- Hans Wagner: Magna carta libertatum. Von 1215, mit erg. Aktenstücken. In: Quellen zur neueren Geschichte Heft 16. 2., durchgesehene Auflage, Lang, Bern 1973.
Див. також
Примітки
- Мортімер, Ієн (2019). Століття змін (укр) . Харків: Ранок. с. 79—80. ISBN .
Посилання
- Велика хартія вольностей [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велика хартія вольностей |
- Велика Хартія Вольностей (український переклад) [ 20 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Великая хартия вольностей (російський переклад проф. Д. М. Петрушевського, 1915)
- Велика хартія вольностей (оригінальний текст латиною).
- Текст англійською [ 10 вересня 2014 у Wayback Machine.].
- Британська бібліотека — текст Великої хартії вольностей. [ 14 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- Велика хартія вольностей на www.archives.gov [ 12 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Тексти Хартії латиною, англійською, іспанською, французькою [ 27 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Початок тексту Хартії латиною, англійською, іспанською, французькою [ 15 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Тексти Хартії [ 9 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Mark Cartwright. Magna Carta // The Ancient History Encyclopedia [ 21 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Claire Breay, Julian Harrison. Magna Carta: an introduction /// © British Library [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hartiya prav i svobod Veli ka ha rtiya vo lnostej 1215 roku abo Magna Karta serednov lat Magna Carta Libertatum zazvichaj Magna Carta persha nepisana konstituciya Angliyi Velika hartiya volnostej vvazhayetsya pershim yuridichnim dokumentom u yakomu zakladeno osnovi koncepciyi prav lyudini stvoreno peredumovi dlya podalshogo utverdzhennya svobodi i verhovenstva prava Zavirena kopiya sho zberigayetsya v Britanskij biblioteci Pershij yuridichnij dokument Angliyi15 chervnya 1215 pid natiskom povstalih proti nogo baroniv do yakih zgodom priyednalisya takozh licari ta mishani anglijskij korol Ioan Bezzemelnij skripiv svoyeyu pechatkoyu Veliku hartiyu volnostej Magna Carta 63 statti yakoyi garantuvali prava i privileyi feodalnoyi znati nadannya svobodi dij cerkvi i zobov yazuvali korolya dotrimuvatisya derzhavnih zakoniv Davnogrecki filosofi sofisti progolosili ideyu rivnosti vsih lyudej vid narodzhennya tobto te sho lyudi mayut odnakovi zumovleni prirodoyu prava yaki musyat garantuvatisya zakonom Cej princip znahodiv pidtverdzhennya ta dopovnennya na kozhnomu etapi rozvitku lyudstva Zrobili zokrema svij vnesok u rozvitok uyavlen pro prava lyudini predstavniki hristiyanstva yaki poshiryuvali ideyi rivnosti j svobodi vsih lyudej nezalezhno vid majnovogo stanu ta derzhavnoyi nalezhnosti Prote za dobi rabovlasnictva j feodalizmu jshlosya pro borotbu za prava lishe panivnogo prosharku suspilstva Pershim dosyagnennyam na comu shlyahu j stala anglijska Velika hartiya volnostej 1215 r Vona obmezhuvala prava monarha zahishala prava na privatnu vlasnist nedotorkanist ta svobodu osobistosti vid absolyutizmu Zgodom Reformaciya pik yakoyi pripav na XVI st prinesla ideyi viroterpimosti i svobodi virospovidannya yaki distali zakriplennya u zakonodavstvi ryadu yevropejskih krayin Velika hartiya volnostej obnaroduvana korolem Ioanom Bezzemelnim mala na meti obmezhennya svavillya korolya nadavala okremi privileyi licarstvu pevnim kategoriyam kupciv verhivci vilnogo selyanstva ta zasterigala okremi prava gromadyan mishan zagalom Cya hartiya poryad iz privileyami feodaliv zakripila osnovni hocha j elementarni prava lyudini Tut zokrema govoritsya Zhodna vilna lyudina ne bude zaareshtovana abo uv yaznena abo pozbavlena volodinnya abo u bud yakij inshij sposib znedolena yak za zakonnim virokom rivnih yij ta za zakonom krayini Napevne koli anglijskij korol Ioann Bezzemelnij she v 1215 roci pidpisuvav pid tiskom buntivnih baroniv Veliku hartiyu volnostej Magna Charta libertatum vin i ne zdogaduvavsya sho ce stane mogutnim poshtovhom do utvorennya j rozvitku organu yakomu protyagom usiyeyi podalshoyi istoriyi vipade chest vidigravati rol rushijnoyi sili v procesi rozvitku ne lishe britanskoyi a j usiyeyi zahidnoyi civilizaciyi Same Magna Charta yaka j po sogodni ye neodminnoyu skladovoyu britanskoyi konstituciyi zaklala osnovi obmezhenoyi monarhiyi formi derzhavnogo pravlinnya sho z XVII st nezminno panuye v Spoluchenomu Korolivstvi Velikoyi Britaniyi ta Pivnichnoyi Irlandiyi Pochatok parlamentarizmu v Angliyi bulo pokladeno pidpisannyam korolem Iannom Bezzemelnim same Velikoyi Hartiyi volnostej 1215 roku a sama nazva parlament pohodit vid davnofrancuzkogo slova parler govoriti Britanskij parlament skladayetsya z troh gilok Palata lordiv House of Lords Palata gromad House of Commons ta Koroni Sovereign Div takozh Korona v ParlamentiPeredumovi prijnyattya HartiyiBrat Richarda Ioann Bezzemelnij 1199 1216 buv pravitelem bez velikogo talantu j energiyi viv bezuspishnu borotbu za francuzki zemli i ne mav znachnoyi pidtrimki Jogo nehtuvannya Normandiyeyu prizvelo do vtrati cih teritorij zokrema volodin anglijskoyi znati sho vkraj yih oburilo Krim togo Ioan vidmovivsya prijnyati arhiyepiskopom papskogo kandidata Stefana Lengtona sho prizvelo do interdiktu 1208 roku 1209 roku Papa Inokentij III vidluchiv Ionana vid cerkvi Lishe 1213 roku Ioan pidkorivsya tisku Papi viznav sebe jogo vasalom i prijnyav Lengtona Takozh Papa zobov yazav Angliyu ta Irlandiyu splachuvati shorichnu daninu 1000 marok Ioan prodovzhuvav borotbu za Normandiyu ale v boyu pid 1214 roku francuzi rozgromili jogo vijsko Nevdachi korolya viklikali proti nogo povstannya anglijskoyi znati Krim togo diznavshis pro rishennya Ioana viznati sebe vasalom papi j platiti jomu daninu v rozmiri tisyacha marok sriblom shoroku lordi Angliyi pochali vijnu proti korolya Vin ne mav simpatij v Angliyi bo trimavsya gordo i vse zaznachav svoyi monarhichni prava a poza tim bilshe dbav pro svoyi spadshinni zemli u Franciyi nizh pro anglijsku derzhavu Najviznachnishi svitski j duhovni velmozhi zazhadali shob vin povernuv davni saksonski prava j volnosti Korol spochatku ne hotiv jti na postupki ale koli londonske mishanstvo pristalo do povstalih vin musiv zdatisya 15 chervnya 1215 roku nedaleko vid Vindzora vin pidpisav Veliku hartiyu volnostej sho stala osnovoyu anglijskoyi konstituciyi Zmist HartiyiHartiya vmishuvala 63 statti sho regulyuvali pitannya prava vlasnosti svobodi ta osobistoyi nedotorkannosti anglijskih baroniv inshih osib yaki volodili zemleyu ta ohoronyala yih vid absolyutnoyi korolivskoyi vladi j obmezhuvala vladu korolya i chinovnikiv nad lyudinoyu Napriklad st 39 Hartiyi progoloshuvala sho zhodna vilna lyudina ne bude zaareshtovana chi uv yaznena chi pozbavlena volodinnya chi yakimos inshim shlyahom znedolena bez nayavnosti na te zakonnogo viroku zgidno iz zakonami krayini Stattyami 41 i 42 Hartiyi zakripleni prava kozhnogo vilno peresuvatisya v mezhah krayini ta viyizhdzhati za mezhi korolivstva Same Hartiya zapochatkuvala normativne zakriplennya obmezhennya svavillya absolyutizmu i mala znachennya ne lishe dlya Angliyi a j dlya svitovoyi yuridichnoyi dumki Povnij tekst Velikoyi Hartiyi narahovuye 63 statti yaki rozmisheni bez pevnoyi sistemi Usi statti umovno podilyayut na tri grupi Statti sho stosuyutsya materialnih interesiv riznih socialnih grup naselennya st 1 2 9 13 15 18 Statti sho reformuyut derzhavnij mehanizm anglijskoyi derzhavi st 12 14 61 Statti sho vstanovlyuyut principi diyalnosti sudovo administrativnogo aparatu st 17 20 21 39 40 Velika Hartiya volnostej bula pidtverdzhena korolem Genrihom III v 1225 i ostatochno Eduardom I v 1297 roci Razom z tim zmist Velikoyi Hartiyi vzhe v XIII st zaznav suttyevih zmin Persh za vse bulo viklyucheno stattyu 61 yaka stavila korolya pid naglyad baronskoyi oligarhiyi Z 63 statej Hartiyi sho regulyuvali vidnosini anglijskogo monarha z jogo piddanimi 30 virazhali interesi baroniv 7 licarstva i frigolderskoyi verhivki 3 mistyan U statti 1 zaznachalos sho anglijska cerkva vilna i povnistyu volodiye svoyimi pravami Yiyi senjorom viznavavsya papa rimskij Usim vilnim lyudyam Hartiya garantuvala yihni zvichayi i volnosti Suma relyefu za vstup u volodinnya spadshinoyu pomerlogo barona abo grafa chitko fiksuvalas Nepovnolitnij spadkoyemec zvilnyavsya vid splati relyefu i mita Dlya zberezhennya baroniyi vdovi feodala zaboronyalos vihoditi zamizh udruge bez zgodi korolya Zgidno z Hartiyeyu shitovi groshi j dopomogu korol mig styaguvati lishe za zgodoyu Radi korolivstva Poryadok zbirannya groshej na vikup korolya z polonu a takozh na vipadok posvyachennya v licarstvo pervorodnogo sina odruzhennya starshoyi dochki monarha buv takim yak i ranishe ale suma mala buti pomirnoyu Piddani korolivstva distali pravo viyizhdzhati z krayini povertatis u povnij bezpeci po sushi i po vodi Akt obmezhuvav pravo senjora vidbirati u vasala tomu sho ce mig teper zrobiti lishe sherif za nakazom korolya U statti 39 zaznachalos sho zhodna vilna lyudina ne bude zaareshtovana chi uv yaznena abo pozbavlena volodinnya chi znedolena bud yakim inshim sposobom sho korol ne vistupit proti neyi inakshe nizh vidpovidno do viroku rivnih z nim periv i zgidno z zakonom Otzhe cya stattya progoloshuvala garantiyu osobistogo i majnovogo zahistu vid korolivskogo svavillya ne tilki baroniv a j usih vilnih piddanih Ideya zakonnosti fiksuvalas i v statti 40 Nikomu ne budemo prodavati prava i spravedlivosti nikomu ne budemo vidmovlyati v nih abo spovilnyuvati yih Na moment prijnyattya Hartiya vidpovidala nasampered interesam baroniv Ioann klyavsya sho koli porushit pidpisanu nim Hartiyu vidmovitsya doderzhuvati volnosti baroniv to voni razom z obshinoyu vsiyeyi zemli mozhut primusiti jogo vsima sposobami vikonuvati vzyati zobov yazannya Viznavalas lishe osobista nedotorkanist korolya jogo druzhini i ditej Dlya kontrolyu za doderzhannyam Hartiyi korol utvoriv radu z 25 baroniv Piznishe z neyi utvorivsya parlament Angliyi Zrazu pislya zakinchennya smuti Ioann vidmovivsya vid Hartiyi U nastupnij period Hartiya bula majzhe zabuta prote naperedodni burzhuaznoyi revolyuciyi radikalni parlamentariyi posilalis na neyi dedali chastishe Vona stala yuridichnim simvolom y borotbi proti absolyutizmu Statuyi 18 baroniv sho primusili korolya pidpisati Hartiyu i nini prikrashayut Palatu lordiv Najvazhlivishi postanoviZa anglijskoyu cerkvoyu zakripleno vsi davni prava j volnosti a peredusim vilnij vibir yepiskopiv Podatki korol bude nakladati za zgodoyu radi korolivstva do yakoyi vhodyat yepiskopi grafi baroni i bezposeredni korolivski vasali tilki u troh vipadkah korol mozhe sam naklasti daninu dlya vikupu sebe z nevoli koli vvodyat pervorodnogo sina u licarskij stan koli viddaye zamizh najstarshu donku Misto London i vsi menshi mista ta mistechka otrimuyut svoyi davni prava Vasali mayut vikonuvati na svoyih zemlyah tilki taku sluzhbu yaka yim bula naznachena zaboronyayetsya primushuvati licarya do groshovih oplat koli vin hoche sluzhbu vikonuvati osobisto Vilnoyi lyudini ne mozhna uv yazniti abo zhodnim inshim sposobom pokarati bez sudovogo prisudu Nakladati karu mozhna tilki na osnovi svidchen prisyazhnih svidkiv zaboronyayetsya zabirati v zasudzhenogo majno potribne dlya jogo utrimannya Zaboronyayetsya zabirati lis na budovu zamkiv bez zgodi vlasnika zaboronyayetsya brati u vilnoyi lyudini konej i vozi bez yiyi dozvolu Usi prava maye ohoronyati kolegiya skladena z 25 baroniv velmozh koli korol abo kotrij z uryadovciv porushit zakon baroni mayut korolya pro ce povidomiti koli zh korol ne napravit krivdi vprodovzh 40 dniv baroni razom z usim naselennyam mozhut jogo primushuvati i znevolyuvati vsyakimi mozhlivimi sposobami zajmayuchi korolivski zemli zamki j mayetnosti azh poki korol ne priverne spravedlivosti Ale osobi korolya korolevi ta korolivskih ditej lishayutsya nedotorkanimi Zmist 1 Po pershe dali mi pered Bogom svoyu zgodu i ciyeyu hartiyeyu nashoyu pidtverdili za nas i za spadkoyemciv nashih na vichni chasi shob anglijska cerkva bula vilnoyu i volodila svoyimi pravami u cilosti i svoyimi vilnostyami nedotorkanimi Pozhaluvali mi takozh usim vilnim lyudyam korolivstva nashogo za nas i za spadkoyemciv nashih na vichni chasi usi nizhcheopisani vilnosti shob mali yih i volodili nimi voni i yih spadkoyemci vid nas i vid nastupnikiv nashih 2 Yaksho htos iz grafiv abo baroniv abo inshih volodilciv sho trimayut vid nas bezposeredno za vijskovu povinnist pomre i na moment jogo smerti spadkoyemec jogo bude povnolitnim i zobov yazanij bude platiti relyef relyef plata vasala za pravo volodinnya spadkovimi zemlyami to vin spadkoyemec maye oderzhati svoyu spadshinu pislya splati starovinnogo relyefu tobto spadkoyemec abo spadkoyemci grafa mayut zaplatiti za grafsku baroniyu sto funtiv sterlingiv spadkoyemec abo spadkoyemci barona za baroniyu 100 funtiv spadkoyemec abo spadkoyemci licarya sho volodiye licarskim f yefom feodom 100 shilingiv i ne bilshe hto menshe maye platiti nehaj i daye menshe zgidno z davnim zvichayem f yefiv 3 Yaksho zh spadkoyemec kogo nebud iz takih volodilciv bude nepovnolitnim i perebuvatime pid opikoyu to dosyag shi povnolittya nehaj oderzhuye svoyu spadshinu bez plati relyefa i mita 8 Niyaku vdovu ne mozhna zmushuvati vzyati shlyub doki vona bazhaye zhiti bez cholovika prote tak shob podala poruchennya sho ne odruzhitsya bez nashoyi zgodi yaksho vona vid nas volodiye abo bez zgodi svogo senjora vid yakogo vona volodiye yaksho vona vid kogos inshogo a ne vid nas oderzhala volodinnya 9 Ni mi ni nashi chinovniki ne budemo zahoplyuvati ni zemli ni dohodi z neyi za borg poki ruhomogo majna borzhnika vistachaye dlya splati borgu i poruchniki vlasne borzhnika ne zmushuvatimutsya do splati borgu poki sam golovnij borzhnik bude spromozhnim zaplatiti borg 12 Ni shitovi groshi ni dopomoga ne povinni styaguvatis u korolivstvi nashim yak tilki za zagalnoyu poradoyu korolivstva nashogo okrim togo yaksho ce ne dlya vikupu nashogo iz polonu i ne dlya vvedennya u licari najstarshogo sina nashogo i ne dlya pershogo shlyubu dochki nashoyi najstarshoyi dlya cogo neobhidno davati lishe pomirnu dopomogu i takim zhe chinom neobhidno diyati i stosovno dopomogi vid mista Londona 13 I misto London mozhe mati vsi starodavni vilnosti i vilni svoyi zvichayi yak na sushi tak i na vodi Okrim togo mi bazhayemo i dozvolyayemo shob usi inshi mista i burgi i mistechka i porti mali usi vilnosti i vilni svoyi zvichayi 14 A dlya togo shob mati zagalnu radu korolivstva pri styagnenni dopomogi v inshih vipadkah okrim vishezgadanih abo dlya styagnennya shitovih mi nakazhemo poklikati arhiyepiskopiv yepiskopiv abativ grafiv i starshih baroniv nashimi listami i za nashimi pechatkami i okrim togo nakazhemo poklikati ogulom cherez sherifiv i bejlifiv nashih usih tih hto volodiye vid nas bezposeredno na pevnij den tobto prinajmni za sorok dniv do pochatku i u pevne misce i v usih tih mistah poyasnimo prichinu zaproshennya 15 Mi ne dozvolimo nadali nikomu brati dopomogu iz svoyih vilnih lyudej okrim yak dlya vikupu jogo z polonu i dlya vvedennya u licari jogo najstarshogo sina i dlya odruzhennya pershim shlyubom jogo najstarshoyi dochki dlya cogo potribno brati lishe pomirnu dopomogu 16 Nihto ne maye buti zmushenij vidbuvati bilshu sluzhbu za svij licarskij len abo za inshe vilne volodinnya nizh ta yaka maye buti 20 Vilna lyudina bude oshtrafovana za malij prostupok tilki zgidno z prostupkom a za bilshij prostupok bude oshtrafovana zgidno z tyazhkistyu prostupku do togo zh maye zalishatisya nedotorkanim yiyi osnovne majno takim zhe chinom bude oshtrafovanij i kupec i jogo tovar zalishitsya nedotorkanim i villan takim zhe chinom bude oshtrafovanij i u nogo zalishitsya nedotorkanim jogo inventar yaksho voni budut oshtrafovani z nashogo boku i niyakij iz nazvanih shtrafiv ne bude nakladeno inakshe yak na osnovi klyatvenih svidchen chesnih lyudej iz susidiv 21 Grafi i peri budut oshtrafovani ne inakshe yak samimi svoyimi perami i tilki zgidno z tyazhkistyu prostupku 39 Zhodna vilna lyudina ne bude oshtrafovana abo uv yaznena abo pozbavlena volodinnya abo yakimos inshim chinom obezdolena i mi ne pidemo na neyi i ne poshlemo na neyi tilki yak za zakonnim rishennyam rivnih yij yiyi periv i za zakonom krayini 40 Nikomu ne budemo prodavati prava i spravedlivosti nikomu ne budemo vidmovlyati u nih abo zatrimuvati yih 41 Usi kupci povinni mati pravo vilno i bezpechno viyizditi z Angliyi i v yizditi do Angliyi i perebuvati i yizditi po Angliyi yak na sushi tak i na vodi dlya togo shob kupuvati i prodavati bez usyakih protizakonnih mit splachuyuchi lishe starovinni i spravedlivi zvichayem vstanovleni mita za vinyatkom voyennogo chasu i yaksho voni budut iz zemli sho voyuye proti nas i koli taki z yavlyatsya na nashij zemli na pochatku vijni voni mayut buti zatrimani bez shkodi dlya yih tila i majna doki mi abo velikij yusticiarij glava korolivskoyi administraciyi nash ne diznayemos yak povodyatsya z kupcyami nashoyi zemli sho perebuvayut u zemli sho voyuye proti nas i yaksho nashi tam u bezpeci to i ti inshi mayut buti u bezpeci na nashij zemli 45 Mi budemo priznachati suddiv konstebliv sherifiv i bejlifiv posadskih osib na miscyah tilki iz tih yaki znayut zakon korolivstva i mayut bazhannya jogo dobrosovisno vikonuvati 61 Stvoryuyemo i zhaluyemo garantiyu shob baroni obrali 25 baroniv iz korolivstva kogo zabazhayut yaki povinni usima silami dotrimuvatisya i ohoronyati i zmushuvati dotrimuvatisya miru i vilnostej yaki mi yim pozhaluvali i ciyeyu Hartiyeyu pidtverdili I koli mi ne vipravimo porushen abo koli mi budemo za mezhami korolivstva i yusticiarij nash ne vipravit protyagom soroka dniv rahuyuchi z togo chasu koli bulo vkazano ce porushennya nam abo yusticiariyu nashomu yaksho mi perebuvali za mezhami korolivstva to chotiri baroni dopovidayut pro ce reshti z 25 baroniv i ti 25 baroniv spilno z gromadoyu usiyeyi zemli budut zmushuvati i tisniti nas usima sposobami yakimi tilki mozhut tobto cherez zahoplennya fortec zemel volodin i usima inshimi sposobami yakimi mozhut poki ne bude vipravleno porushennya zgidno z yihnim rishennyam nedotorkanoyu zalishayutsya nasha osoba i osoba korolevi nashoyi i ditej nashih a koli vipravlennya bude zrobleno voni znovu budut sluhatis nas yak robili ranishe LiteraturaGolovatij S Verhovenstvo prava Monografiya U 3 h knigah K Vidavnictvo Feniks 2006 Kniga 1 Verhovenstvo prava vid ideyi do doktrini stor 125 170 Petrushevskij D M Velikaya Hartiya Volnostej i konstitucionnaya borba v anglijskom obshestve vo II polovine XIII veka D M Petrushevskij M Izdatelstvo Sabashnikovyh 1918 ros Petrushevskij D M Ocherki iz istorii anglijskogo gosudarstva i obshestva v srednie veka M b i 1937 ros Romanov N A Proishozhdenie parlamenta v Anglii N A Romanov Kniga dlya chteniya po istorii srednih vekov M b i 1918 ros Hrestomatiya po vseobshej istorii gosudarstva i prava Pod red K I Batyra Ch 1 M Yurist 2000 ros Arthur E Dick Howard The Road from Runnymede Magna Carta and Constitutionalism in America University Press of Virginia Charlottesville London 1968 ISBN 0 8139 0122 7 Arthur E Dick Howard Magna Charta Text and Commentary revised edition University Press of Virginia Charlottesville London 1998 ISBN 0 8139 0121 9 James Clarke Holt Magna Carta The Charter and its history 2 fully revised and extended edition Cambridge University Press Cambridge MA New York NY 1992 reprinted 1994 ISBN 0 521 27778 7 ISBN 0 521 25970 3 Thaddaeus Lau Die Entstehungsgeschichte Der Magna Charta Kessinger 2010 Erstausgabe 1857 ISBN 978 1 161 08456 6 nim Janko Musulin Hrsg Proklamationen der Freiheit Von der Magna Charta bis zum Ungarischen Volksaufstand Fischer Taschenbuch Frankfurt am Main 1959 Hans Wagner Magna carta libertatum Von 1215 mit erg Aktenstucken In Quellen zur neueren Geschichte Heft 16 2 durchgesehene Auflage Lang Bern 1973 Div takozhPokolinnya prav lyudini Verhovenstvo prava MonografiyaPrimitkiMortimer Iyen 2019 Stolittya zmin ukr Harkiv Ranok s 79 80 ISBN 978 617 09 4040 7 PosilannyaVelika hartiya volnostej 4 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velika hartiya volnostej Velika Hartiya Volnostej ukrayinskij pereklad 20 lyutogo 2015 u Wayback Machine Velikaya hartiya volnostej rosijskij pereklad prof D M Petrushevskogo 1915 Velika hartiya volnostej originalnij tekst latinoyu Tekst anglijskoyu 10 veresnya 2014 u Wayback Machine Britanska biblioteka tekst Velikoyi hartiyi volnostej 14 kvitnya 2005 u Wayback Machine Velika hartiya volnostej na www archives gov 12 bereznya 2011 u Wayback Machine Teksti Hartiyi latinoyu anglijskoyu ispanskoyu francuzkoyu 27 chervnya 2011 u Wayback Machine Pochatok tekstu Hartiyi latinoyu anglijskoyu ispanskoyu francuzkoyu 15 kvitnya 2010 u Wayback Machine Teksti Hartiyi 9 lyutogo 2009 u Wayback Machine Mark Cartwright Magna Carta The Ancient History Encyclopedia 21 listopada 2018 u Wayback Machine Claire Breay Julian Harrison Magna Carta an introduction c British Library 12 listopada 2020 u Wayback Machine