Комуна́льний ру́х — у Західній Європі X–XIII століть рух містян проти сеньйорів за самоврядування та незалежність. Спочатку вимоги містян зводились до обмеження феодального тиску і скорочення поборів. Потім виникли політичні завдання — набуття міського самоврядування й прав. Боротьба велась не проти феодальної системи в цілому, а проти сеньйорів тих чи інших міст.
У південній Франції містяни домоглись незалежності без кровопролиття (IX–XII ст.). Міста північної Франції (Ам'єн, Лан, Бове, Суассон й інші) та Фландрії (Гент, Брюгге, Лілль) стали самоврядними в результаті запеклої, в основному збройної, боротьби. Містяни обирали зі свого кола раду, її голову — мера та інших посадових осіб, мали власний суд, воєнне ополчення, фінанси, самостійно встановлювали податки. Ці міста звільнялись від ренти та сеньйорських повинностей. Замість цього вони сплачували сеньйору певну невелику грошову ренту, у разі війни виставляли невеликий військовий загін, нерідко самі виступали як колективний сеньйор щодо селян навколишніх територій.
Міста північної та середньої Італії (Венеція, Генуя, Сієна, Флоренція, Лукка, Равенна, Болонья та ін.) стали у IX–XII століттях; у Німеччині в XII–XIII століттях з'явились так звані імперські міста — вони формально підпорядковувались імператору Священної Римської імперії, але насправді були незалежними міськими республіками (Любек, Нюрнберг, Франкфурт-на-Майні та ін.)
Міста, розташовані на королівській землі, у країнах з відносно сильною центральною владою, не могли домогтись повного самоврядування; під владою сеньйорів залишалась і більшість дрібних міст, особливо тих, що належали духовним сеньйорам. Найважливіший результат боротьби міст із сеньйорами — звільнення більшості їхніх жителів від особистої залежності. Було встановлено також правило, відповідно до якого селянин, який втік до міста і прожив там «рік і один день», ставав вільним. Середньовічне прислів'я не дарма казала, що «міське повітря робить вільним».
Посилання
- Велика радянська енциклопедія [ 20 Вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Середньовічне місто [ 22 Жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komuna lnij ru h u Zahidnij Yevropi X XIII stolit ruh mistyan proti senjoriv za samovryaduvannya ta nezalezhnist Spochatku vimogi mistyan zvodilis do obmezhennya feodalnogo tisku i skorochennya poboriv Potim vinikli politichni zavdannya nabuttya miskogo samovryaduvannya j prav Borotba velas ne proti feodalnoyi sistemi v cilomu a proti senjoriv tih chi inshih mist U pivdennij Franciyi mistyani domoglis nezalezhnosti bez krovoprolittya IX XII st Mista pivnichnoyi Franciyi Am yen Lan Bove Suasson j inshi ta Flandriyi Gent Bryugge Lill stali samovryadnimi v rezultati zapekloyi v osnovnomu zbrojnoyi borotbi Mistyani obirali zi svogo kola radu yiyi golovu mera ta inshih posadovih osib mali vlasnij sud voyenne opolchennya finansi samostijno vstanovlyuvali podatki Ci mista zvilnyalis vid renti ta senjorskih povinnostej Zamist cogo voni splachuvali senjoru pevnu neveliku groshovu rentu u razi vijni vistavlyali nevelikij vijskovij zagin neridko sami vistupali yak kolektivnij senjor shodo selyan navkolishnih teritorij Mista pivnichnoyi ta serednoyi Italiyi Veneciya Genuya Siyena Florenciya Lukka Ravenna Bolonya ta in stali u IX XII stolittyah u Nimechchini v XII XIII stolittyah z yavilis tak zvani imperski mista voni formalno pidporyadkovuvalis imperatoru Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ale naspravdi buli nezalezhnimi miskimi respublikami Lyubek Nyurnberg Frankfurt na Majni ta in Mista roztashovani na korolivskij zemli u krayinah z vidnosno silnoyu centralnoyu vladoyu ne mogli domogtis povnogo samovryaduvannya pid vladoyu senjoriv zalishalas i bilshist dribnih mist osoblivo tih sho nalezhali duhovnim senjoram Najvazhlivishij rezultat borotbi mist iz senjorami zvilnennya bilshosti yihnih zhiteliv vid osobistoyi zalezhnosti Bulo vstanovleno takozh pravilo vidpovidno do yakogo selyanin yakij vtik do mista i prozhiv tam rik i odin den stavav vilnim Serednovichne prisliv ya ne darma kazala sho miske povitrya robit vilnim PosilannyaVelika radyanska enciklopediya 20 Veresnya 2011 u Wayback Machine Serednovichne misto 22 Zhovtnya 2011 u Wayback Machine