Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Другий хрестовий похід (1147—1149 рр.) — похід хрестоносців до Малої Азії, що через значні прорахунки закінчився невдало.
Початок походу
Використовуючи ідеї священної війни проти невірних («джихаду»), мосульський емір Імад ад-Дін Зенгі у 1137 р. розгромив війська Триполійського графства, і почав загрожувати захопленням прикордонних держав королівства, зокрема Едеського графства. Його тодішній правитель — (1118—1131) не мав достатньо військ, щоб захистити свої землі і місто. Провівши розвідку, у 1144 р. Зенгі розпочав облогу Едеси. Облога міста тривала 28 днів і Едеса була захоплена 25 грудня 1144 року. Антіохійський князь Раймунд де Пуатьє (1099—1149) не лише відмовився допомогти в біді своєму сусідові, а й під різними приводами затримував загони, що йшли на допомогу Жослену.
Успіх джихаду становив загрозу існуванню усіх держав хрестоносців. Після смерті свого батька Зенгі, Махмуд Нур ад-Дін (Нуреддін) (1146—1179) об'єднав протиборчих сирійських емірів на боротьбу проти хрестоносців, теж використовуючи гасла джихаду.
Той час у Європі
Хоч звістка про захоплення Едеси у Європі була зустрінута з гнівом і співчуттям, для організації нового походу було потрібно аж три роки. На відміну від Першого хрестового походу ініціатором Другого не був папа римський. 1144 року римським папою був Євгеній III, безвольний і слабкий політичний діяч, становище якого і в Італії, і в Римі на той час було надзвичайно непевним. У Римі проти папи почалося повстання, очолене Арнольдом Брешіанським, яке примусило понтифіка втекти з міста. Ініціатором організації Другого хрестового походу став блискучий проповідник — чернець Цистерціанського ордену Бернард Клервоський (1090—1153), який завоював популярність у всій Західній Європі.
Похід на Схід очолили два європейські монархи — французький король Людовик VII та король Німеччини Конрад III. Маршрут обох армій як і в час Першого хрестового походу проходив Малою Азією.
Війна
Війська обох правителів були обтяжені обозами і натовпами прочан-грабіжників. Тому сельджуки змогли легко розгромити військо Конрада поблизу . Французьке військо теж дорогою зазнавало сельджуцьких нападів. Обидва війська змогли дійти до Палестини лише в березні 1148 р. У Єрусалимі відбулася військова рада прибулих і місцевих володарів про продовження бойових дій проти сельджуків. Французький король прагнув відвоювати від них Едесу, Балдуїн ІІІ пропонував захопити Аскалон; князь Антіохії Раймунд де Пуатьє — штурмувати Алеппо. Врешті-решт із розрахунку на великі трофеї було вирішено розпочати наступ на багатий Дамаск, у той період союзника Єрусалимського королівства.
Дамаском правив тоді візир , котрий ухвалив рішення захищати місто від віроломних франків і спорядив гінців до Нуреддіна по допомогу. Облога Дамаска тривала лише 4 дні і завершилася 28 липня 1148 р. поспішним відступом ослабленого переходом і опором дамаскинців хрестоносного війська.
Восени 1148 року війська європейських монархів покинули територію Святої Землі і морем відплили назад до Європи. Їхній відступ розвіяв міф про непереможність європейських хрестоносців. Бернард Клервоський, який дорікав їм за відступ, був оголошений божевільним і ув'язнений у монастирі.
Весною 1149 року війська Нуреддіна із Сирії вторглися в Антіохійське князівство і 29 червня 1149, у битві при Маррі, князь Раймунд де Пуатьє загинув, а його військо було розгромлене. Хоча Антіохійське князівство вдалося відстояти, але втрата Едеського графства позбавила хрестоносців вигідно розташованих форпостів біля Євфрату. Таким чином, решта держав хрестоносців ставали відкритими для широкомасштабного нападу з боку Сирії.
У 1155 році Нур ад-Дін зробив Дамаск столицею своєї держави, а в 1169 приєднав Єгипет до своїх володінь, усунувши від влади династію Фатімідів. Таким чином, було створено небезпечне для інтересів хрестоносців об'єднання Сирії та Єгипту під владою єдиного правителя. Другий хрестовий похід закінчився безрезультатно. Мусульмани, консолідовані ідеєю священної війни, завдавали християнам відчутних поразок, знищуючи ослаблені внутрішніми чварами війська хрестоносців.
Учасники
Джерела
(рос.)
- Всемирная история. — М., 1957.
- Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С. Д. — М., 1972.
- Самаркин В. В. Историческая география Западной Европы в средние века. — М., 1976.
- История средних веков / Под ред. С. П. Карпова. — М., 2000. — Т. 1.
- История средних веков / Под ред. С. П. Карпова. — М., 2000. — Т. 2.
- История средних веков. Европа. — Минск, 2000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drugij hrestovij pohid 1147 1149 rr pohid hrestonosciv do Maloyi Aziyi sho cherez znachni prorahunki zakinchivsya nevdalo Drugij Hrestovij pohid Chastina Hrestovih pohodiv Padinnya Edesi na mapi vpravo v 1140 roci dalo poshtovh pochatku Drugogo hrestovogo pohodu Padinnya Edesi na mapi vpravo v 1140 roci dalo poshtovh pochatku Drugogo hrestovogo pohodu Data 1147 1149 Misce Blizkij Shid Rezultat Porazka hrestonosciv Nezdatnist vidnoviti Edeske grafstvo Mirnij dogovir mizh Vizantiyeyu i seldzhukami Storoni Hrestonosci Yerusalimske korolivstvo Tampliyeri Gospitalyeri Yerusalimskij Orden Svyatogo Grobu Gospodnogo Orden Svyatogo Lazarya Aragonskij licarskij orden Tripolijske grafstvo Antiohijske knyazivstvo Korolivstvo Franciya Svyashenna Rimska imperiya Portugalske korolivstvo Sicilijske korolivstvo Kastilske korolivstvo Barselonske grafstvo Leonske korolivstvo Genuezka respublika Pizanska respublika Korolivstvo Daniya Vizantijska imperiya Kilikijske carstvo Korolivstvo Angliya Polske korolivstvo Saracini Seldzhuckij sultanat Zangidi Abbasidi Fatimidi Komanduvachi Lyudovik VII Konrad III Rozher II Rajmund de Puatye Balduyin III Yerusalimskij Imad ad Din Zengi Vijskovi sili Hrestonosci nevidomo Saracini nevidomoPochatok pohoduVikoristovuyuchi ideyi svyashennoyi vijni proti nevirnih dzhihadu mosulskij emir Imad ad Din Zengi u 1137 r rozgromiv vijska Tripolijskogo grafstva i pochav zagrozhuvati zahoplennyam prikordonnih derzhav korolivstva zokrema Edeskogo grafstva Jogo todishnij pravitel 1118 1131 ne mav dostatno vijsk shob zahistiti svoyi zemli i misto Provivshi rozvidku u 1144 r Zengi rozpochav oblogu Edesi Obloga mista trivala 28 dniv i Edesa bula zahoplena 25 grudnya 1144 roku Antiohijskij knyaz Rajmund de Puatye 1099 1149 ne lishe vidmovivsya dopomogti v bidi svoyemu susidovi a j pid riznimi privodami zatrimuvav zagoni sho jshli na dopomogu Zhoslenu Uspih dzhihadu stanoviv zagrozu isnuvannyu usih derzhav hrestonosciv Pislya smerti svogo batka Zengi Mahmud Nur ad Din Nureddin 1146 1179 ob yednav protiborchih sirijskih emiriv na borotbu proti hrestonosciv tezh vikoristovuyuchi gasla dzhihadu Toj chas u YevropiHoch zvistka pro zahoplennya Edesi u Yevropi bula zustrinuta z gnivom i spivchuttyam dlya organizaciyi novogo pohodu bulo potribno azh tri roki Na vidminu vid Pershogo hrestovogo pohodu iniciatorom Drugogo ne buv papa rimskij 1144 roku rimskim papoyu buv Yevgenij III bezvolnij i slabkij politichnij diyach stanovishe yakogo i v Italiyi i v Rimi na toj chas bulo nadzvichajno nepevnim U Rimi proti papi pochalosya povstannya ocholene Arnoldom Breshianskim yake primusilo pontifika vtekti z mista Iniciatorom organizaciyi Drugogo hrestovogo pohodu stav bliskuchij propovidnik chernec Cistercianskogo ordenu Bernard Klervoskij 1090 1153 yakij zavoyuvav populyarnist u vsij Zahidnij Yevropi Hrestonosci u Konstantinopoli Jean Fouquet um 1460 Pohid na Shid ocholili dva yevropejski monarhi francuzkij korol Lyudovik VII ta korol Nimechchini Konrad III Marshrut oboh armij yak i v chas Pershogo hrestovogo pohodu prohodiv Maloyu Aziyeyu VijnaVijska oboh praviteliv buli obtyazheni obozami i natovpami prochan grabizhnikiv Tomu seldzhuki zmogli legko rozgromiti vijsko Konrada poblizu Francuzke vijsko tezh dorogoyu zaznavalo seldzhuckih napadiv Obidva vijska zmogli dijti do Palestini lishe v berezni 1148 r U Yerusalimi vidbulasya vijskova rada pribulih i miscevih volodariv pro prodovzhennya bojovih dij proti seldzhukiv Francuzkij korol pragnuv vidvoyuvati vid nih Edesu Balduyin III proponuvav zahopiti Askalon knyaz Antiohiyi Rajmund de Puatye shturmuvati Aleppo Vreshti resht iz rozrahunku na veliki trofeyi bulo virisheno rozpochati nastup na bagatij Damask u toj period soyuznika Yerusalimskogo korolivstva Damaskom praviv todi vizir kotrij uhvaliv rishennya zahishati misto vid virolomnih frankiv i sporyadiv ginciv do Nureddina po dopomogu Obloga Damaska trivala lishe 4 dni i zavershilasya 28 lipnya 1148 r pospishnim vidstupom oslablenogo perehodom i oporom damaskinciv hrestonosnogo vijska Voseni 1148 roku vijska yevropejskih monarhiv pokinuli teritoriyu Svyatoyi Zemli i morem vidplili nazad do Yevropi Yihnij vidstup rozviyav mif pro neperemozhnist yevropejskih hrestonosciv Bernard Klervoskij yakij dorikav yim za vidstup buv ogoloshenij bozhevilnim i uv yaznenij u monastiri Seredzemnomorskij svit pislya drugogo hrestovogo pohodu Vesnoyu 1149 roku vijska Nureddina iz Siriyi vtorglisya v Antiohijske knyazivstvo i 29 chervnya 1149 u bitvi pri Marri knyaz Rajmund de Puatye zaginuv a jogo vijsko bulo rozgromlene Hocha Antiohijske knyazivstvo vdalosya vidstoyati ale vtrata Edeskogo grafstva pozbavila hrestonosciv vigidno roztashovanih forpostiv bilya Yevfratu Takim chinom reshta derzhav hrestonosciv stavali vidkritimi dlya shirokomasshtabnogo napadu z boku Siriyi U 1155 roci Nur ad Din zrobiv Damask stoliceyu svoyeyi derzhavi a v 1169 priyednav Yegipet do svoyih volodin usunuvshi vid vladi dinastiyu Fatimidiv Takim chinom bulo stvoreno nebezpechne dlya interesiv hrestonosciv ob yednannya Siriyi ta Yegiptu pid vladoyu yedinogo pravitelya Drugij hrestovij pohid zakinchivsya bezrezultatno Musulmani konsolidovani ideyeyu svyashennoyi vijni zavdavali hristiyanam vidchutnih porazok znishuyuchi oslableni vnutrishnimi chvarami vijska hrestonosciv UchasnikiAmadej III graf Savojskij Dzherela ros Vsemirnaya istoriya M 1957 Evropa v srednie veka ekonomika politika kultura Sb statej k 80 letiyu akademika Skazkina S D M 1972 Samarkin V V Istoricheskaya geografiya Zapadnoj Evropy v srednie veka M 1976 Istoriya srednih vekov Pod red S P Karpova M 2000 T 1 Istoriya srednih vekov Pod red S P Karpova M 2000 T 2 Istoriya srednih vekov Evropa Minsk 2000