Хрестові походи пастушків антифеодальні повстання XIII XIV ст в Південних Нідерландах і Франції Перший з них відбувся в

Хрестові походи пастушків — антифеодальні повстання XIII–XIV ст. в Південних Нідерландах і Франції. Перший з них відбувся в 1251 році під час сьомого хрестового походу, другий мав місце в 1320. Походи отримали таку назву у зв'язку з тим, що ватажки повстань вважали себе «пастирями (пастухами) божими».

Перший похід пастушків (1251)

У 1248 році король Франції Людовик IX пішов на сьомий хрестовий похід, але після поразки хрестоносців він був узятий в полон близько Даміетта в Єгипті.

Селянський рух виник в північній Франції в підтримку Людовика. Очолив його дехто Яків, колишній монах, який стверджував, що отримав вказівку від Діви Марії вести пастухів Франції в Святу Землю, щоб врятувати Людовика. В русі взяло участь близько 100 000 селян і бідняків. Яків рушив до Парижа, де зустрівся з матір'ю Людовика IX, чинною регентшею.

Група повсталих розділилася після виходу з міста і створила заворушення в Руані, Турі і Орлеані. В Ам'єні, а потім в Бурже, вони також почали нападати на євреїв. Влада заарештувала і відлучила від церкви хрестоносців. Однак група вчинила опір владі недалеко від міста Буржа, внаслідок чого ватажок повстання був убитий.

Другий похід пастушків (1320)

У 1315 році у Євроі стався жахливий голод, найстрашніший за всю її історію. Літо 1314 було дощовим, а влітку 1315 вибухнув справжній потоп. Результатом був катастрофічний неврожай. Голод лютував так сильно, що в Парижі чи Антверпені люди сотнями помирали прямо на вулицях. Не краще йшли справи й у селах. Стали нерідкими випадки канібалізму. Ціна на зерно зросла вп'ятеро. Булочники випікали хліб з винним осадом і всілякими відходами. В 1316 і 1317 роках знову були неврожаї. Тільки в 1318 році настало деяке поліпшення, але наслідки лих були великі — епідемії і заворушення ще довго спостерігалися в багатьох районах.

У 1320 році селяни Північної Франції вирушили у Святу землю. За легендою, у молодого пастуха було видіння, що йому на плече сів чарівний птах, потім він перетворився на молоду дівчину, яка закликала його на битву з невірними. Так виникла ідея хрестового походу «пастушків». Дорогою число «пастушків» швидко збільшувалося.

Під час походу загони добували собі прожиток у місцевих жителів, тобто займалися пограбуваннями, від котрих насамперед страждали євреї. «Пастушки» змогли дістатися до Аквітанії, але влада вирішила вжити заходів проти «пастушків», які своїм грабіжництвом розоряли Південь Франції, оскільки просувалися дуже повільно. Папа Іоанн XXII виступив з проповіддю проти них, а король Філіп V виступив проти них з військами, які розправилися з селянським військом.

Література

Пастушки [ 20 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Советская историческая энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия . Под ред. Е. М. Жукова. 1973–1982.
Пастушки [ 20 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978.
Пастушки [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Средневековый мир в терминах, именах и названиях. — Минск: Беларусь. Е. Д. Смирнова Л. П. Сушкевич В. А. Федосик. 1999.