Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва при Пуатьє — одна з найбільших перемог англійців у Столітній війні, яка була здобута 19 вересня 1356 року під проводом Едуарда Чорного Принца над військом французького короля Іоанна II Доброго. У битві загинуло багато французьких лицарів, а Іоанн II був захоплений у полон.
| Битва при Пуатьє | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Столітня війна | |||||||
 Битва при Пуатьє. Середньовічна мініатюра | |||||||
| Координати: 46°32′24″ пн. ш. 0°23′24″ сх. д. / 46.54000000002777426° пн. ш. 0.390000000028° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Королівство Англія | Королівство Франція | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Едуард Чорний Принц | Іоанн II Добрий | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 1000 лучників 6000 піхотинців | 3000 арбалетників 500 вершників 17 000 піших воїнів | ||||||
| Втрати | |||||||
| Мінімальні | 2500 вбито чи поранено, 2000 захоплено у полон Включаючи: Іоанна Доброго 17 лордів 13 графів 5 віконтів понад 100 лицарів | ||||||
Передісторія
10 вересня 1355 року французький король Іоанн II Добрий і наваррський король Карл II уклали угоду, що становила потенційну загрозу англійським інтересам. Через це англійський король Едуард III доручив своєму сину Едуарду, принцу Уельському, який згодом став відомим під прізвиськом Чорний Принц за колір своїх обладунків, здійснити глибокий рейд (шеваше, фр. chevauchée) у землі південно-західної частини Королівства Франція. Едуард — герой битви при Кресі — склав план пройти з Бордо через французьке королівство, з'єднавшись на Луарі з військами Джона, герцога Ланкастерського. У липні він вирушив на Париж. Англійський загін виступив на північ з англійської бази в Аквітанії. Не зустрічаючи серйозного опору, англійські війська спалили безліч міст та вийшли до берегів Луари до Тура. Англійці не зуміли захопити фортецю. Спроби спалити місто теж провалились через сильну зливу. Затримкою Едуарда під Туром скористався французький король Іоанн, який виступив проти нечисленних англійських військ. Іоанн сконцентрував більшу частину своїх військ у Шартрі, на північ від обложеного Тура. Щоб досягти максимальної швидкості пересування, Іоанн розпустив свою низькокваліфіковану піхоту загальною чисельністю 15-20 тисяч вояків. Отримавши відомості про наближення французьких військ, Едуард наказав відступати. Едуард, якого переслідував французький король, з військами відступав на південь. Французи наздогнали англійців у кількох милях на південний захід Пуатьє.
Склад сторін і розташування перед боєм
Англійська та французька армії
Незважаючи на усі відмінності, армії Королівства Англія та Королівства Франція мали немало спільних рис як в озброєнні та обладнанні, так і в організації й комплектуванні військ. Армії включали до свого складу професійних важкоозброєних воїнів (лицарі, сквайри тощо), стрільців (лучники й арбалетники) та загони піхотинців. Значну частину піхоти, зокрема стрільців, було посаджено на коней для надання військам більшої мобільності, однак в бою вони діяли, як правило, у пішому строю.
До складу англійських військ, окрім власне англійських частин, входили загони з Гасконі, зокрема, вершники й арбалетники. Армія налічувала близько 7 тисяч воїнів. Найбільший контингент складали важкі вершники, яких підтримував нечисленний (1000 воїнів) загін лучників, арбалетників та інших піших солдатів.
Склад французьких військ був значною мірою визначений системою комплектування лицарського ополчення на письмовій чи усній контрактній основі. Така система, на відміну від аналогічної англійської, відрізнялась значною безсистемністю та неорганізованістю. Зокрема, була відсутня система постійної сплати грошей солдатам. Окрім лицарів, до складу французької армії входили напівбандитські піші формування так званих бригантів (фр. brigantes), що включали до свого складу різні роди піших військ. У складі французьких військ значне місце посідала піхота, що зазвичай переважала за чисельністю кавалерію утричі або у чотири рази. Французькі арбалетники, які довели свою неефективність у боях з англійцями, не залучались до участі в кампаніях, у зв'язку з чим у складі французької армії залишався контингент прославлених генуезьких арбалетників.
Диспозиція битви
Французький король Іоанн II Добрий, зібравши армію до 50 тис. чоловік, швидко з'явився на Луарі. У його війську було чотири сини короля, понад 20 герцогів й до 20 тис. важкої кінноти. Англійці не знали про наближення французів, тому, під час відступу англійської армії, французи опинились попереду неї й відрізали їй шлях. Малочисельність англійського війська, якого було не більше 10 тис., змусила Едуарда вагатись, і він запропонував французам стати до мирних перемовин, пообіцявши повернути усі завоювання й 7 років не воювати. Пропозиції було відкинути: французи надто вірили в перемогу.
Військо французів зайняло рівнину, англійське — висоти в полях Мопертюї, у двох льє від Пуатьє. Місцевість, де розташувались англійські війська, була перерізана чагарниками, виноградниками, парканами. Едуард уміло розставив стрільців у чагарниках, помістивши їх і перед виходом дороги на рівнину. Праворуч на пагорбі було приховано загін вершників.
Король Іоанн, відмовившись від традиційної тактики атаки важкою кавалерією, що показала свою повну неефективність у битві при Кресі, наказав своїй важкій кінноті спішитись, залишивши верхи тільки загін елітної лицарської кінноти кількістю 500 вояків. Їхнім завданням було розсіяти англійських лучників на початку битви. Приготувавшись битись пішими, французькі лицарі укоротили свої списи і зняли шпори. Сам король, спішившись, озброївся важкою сокирою й надягнув білосніжне сюрко. Такі самі сюрко надягнули ще 19 французьких лицарів з метою заплутати англійців.
 |  |
|---|
Хід битви
Перед боєм
Вранці перед боєм в англо-гасконських військах відслужили месу, багатьох воїнів було посвячено у лицарі, після чого принц Едуард віддав свої останні інструкції. За його наказом було заборонено брати полонених до того часу, поки англійці не здобудуть вирішальну перемогу. Принц наказав своїм воїнам утримуватись від спокуси полювання за іменитими полоненими, за яких могли дати багатий викуп.
Перша атака
На початку битви англійці під командуванням графа Ворріка симулювали відступ на своєму лівому фланзі. Невідомо, чи було це зроблено навмисне для провокування французької кінноти чи ж це було наслідком полонення англійських розвідників. Як би то не було, це спричинило поспішну атаку французьких лицарів маршала Одреєма проти англійських стрільців, які прикривали відхід своїх військ на лівому фланзі. Із наближенням французів більша частина військ Ворріка розвернулась і рушила назустріч французам. У той самий час командувач іншим французьким флангом маршал Клермонт, не згідний з діями Одреєма, також був змушений почати атаку силами французької кінноти й німецьких союзників. Помилкові висновки Одреєма, який вважав, що все англійське військо тікає, мали катастрофічне значення для подальших дій французької сторони.
Однак англійці очікували на це й почали обстріл супротивника. На лівому фланзі англійські лучники під командою графа Оксфорда, які захищали основні сили Ворріка, розташовувались у болотяній місцевості, що була непрохідною для важкої кінноти. Тому лицарі були змушені атакувати основні сили лівого флангу англійців, що відступав, минаючи позиції ворожих стрільців. Бельгійський літописець Жан Фруассар написав, що французька броня була невразливою для англійських стріл, які або ковзали бронею, або руйнувались від зіткнення. Англійська версія битви вказує на те, що їхні стріли довели здатність пробивати більшу частину броні того періоду. Подальші події показали правоту Фруассара. Перші англійські залпи не мали жодного ефекту. Однак із наближенням французів стрільці мали можливість вести вогонь по флангу лицарського війська. Броня на конях була слабшою з боків та ззаду, таким чином лучники, що знаходились у стороні від кінноти, стріляли по конях з флангів. Це було відомим методом зупинення атаки кінноти, оскільки кінь, що падає, часто руйнував єдність строю ворога. Результати були нищівними. Коні, яких також вражали з боків, починали панікувати, скидаючи з сідел лицарів та змушуючи їх тікати. Французька кіннота маршала Одреєма зазнала тяжких втрат, перш ніж досягла позицій англійських воїнів. Атаку деморалізованих і послаблених французьких лицарів було відбито англійцями.
Тим часом упевнений у відступі англійців маршал Клермонт атакував англійські позиції графа Солсбері. Цю атаку було підготовлено ретельніше: на допомогу кінноті позаду нападників рухались загони спішених лицарів. Лицарі були змушені рухатись схилом крізь розлами у паркані під обстрілом англійських лучників, які розташовувались на безпечних позиціях позаду канав та під прикриттям пагорбів. Багато важкоозброєних французьких дворян завдяки вазі своїх обладунків та кінської броні змогли проламати паркан і продовжити атаку. Невдовзі до місця бою надійшли підкріплення, і англо-гасконці завдяки значній чисельній перевазі змогли відкинути французів. Клермонт і чимало французів загинули.
Атака Дофіна
Ця атака супроводжувалась наступом піхоти Дофіна, який брав участь у битві, але відступив для перегрупування. Атака спішених французьких лицарів почалась перш, ніж французьке командування дізналось про розгром маршала Клермонта. Лицарі, що відступали, та їхні коні внесли певну долю безладу до лав піхоти, яка наступала. Незважаючи на гарне озброєння, лицарі просувались повільно й були ідеальними мішенями для англійських стрільців, однак більшість із них досягли паркану, що був сильно пошкоджений після минулої сутички. Це значно полегшило просування французів. Зав'язалась запекла битва, що тривала кілька годин і завершилась тільки із прибуттям підкріплень, надісланих принцом Едуардом. У бою було втрачено штандарт Дофіна, який захопили англійці. Врешті-решт французькі командири, усвідомлюючи безперспективність подальшої боротьби, наказали відступати.
Атака герцога Орлеанського
Наступна лінія піхоти під керівництвом , дізнавшись, що люди Дофіна зазнали невдачі, запанікувала й почала відступати, хоча багато воїнів стали до бою з англійцями. Уся армія на чолі з королем змішалась. Англійські лучники були поза зоною обстрілу французьких стрільців. Бій тривав, але Чорний принц мав резерв у лісі, який був здатний напасти на французів з флангів і тилу. Після короткої паузи принц наказав воїнам у резерві сісти верхи й атакувати французів, які боялися оточення і спробували втекти.
Остання атака й полонення короля
Однак король Іоанн II свято вірив у те, що його участь могла кардинально змінити перебіг битви на користь співвітчизників, тому на чолі свого загону кинувся в атаку на англійців, що наступали. На фланзі королівський загін прикривали загони арбалетників під прикриттям великих щитів-павез. Незважаючи на значну перевагу супротивника, загін короля був найбільш боєздатною та дисциплінованою частиною війська, окрім того, англійці та гасконці були сильно виснажені тривалим боєм. До того ж вони були немало здивовані раптовою атакою противника, що здавався розбитим. Навіть Чорний Принц був вражений несподіваним нападом короля.
Англійські лучники зав'язали перестрілку з французькими арбалетниками, однак через дефіцит стріл і гарні обладунки супротивника ця перестрілка була безрезультатною для англійців. Завдяки цьому французи атакували англійців практично у повному складу. Однак Едуард умілим фланговим маневром зумів непомітно помістити гасконський загін позаду лівого флангу французів, після чого наказав кінноті атакувати короля. Після того, як англійські лучники використали останні стріли, принц віддав наказ про загальний наступ піхоти. Лучники повикидали луки й приєднались до нападників. Потім гасконський загін, що розташовувався в тилу французів, завдав супротивнику удару. Французькі порядки змішались. Нечисленний і розгублений королівський загін був відкинутий на південь. Лучники довершили розгром французів. Король Іоанн II Добрий хоробро бився, але був узятий у полон, разом із молодшим сином Філіппом (у подальшому герцог Бургундський Філіпп II).
Підсумки
Загинув увесь цвіт французького лицарства. Серед убитих були герцог П'єр I де Бурбон, конетабль Франції Готьє VI де Брієнн, єпископ шалонський, 16 баронів, 2426 лицарів; разом убито 8 тис., а 5 тис. перебито під час втечі. 24 травня 1357 року полоненого короля урочисто привезли до Лондона. З Королівством Франція було укладено перемир'я на 2 роки. Викуп за короля дорівнював 2 річним прибуткам королівства. Було взято величезну здобич. Королівство Франція спохмурніло. Намісником короля став дофін Карл V Мудрий.
Невдачі у війні та гніт викупу привів простий народ Королівства Франція до серії заколотів, відомих як Жакерія. Сама ж битва, як і битва при Кресі показала, що тактика і стратегія можуть бути важливішими за кількісну та якісну перевагу.
Примітки
- Perrett, Bryan (1992). The Battle Book. London, England: Arms and Armour Press. . стор. 237
- Poitiers 1356. The capture of a king — David Nicolle, Graham Turner — Osprey Publishing, 2004
- Викуп за короля склав 3 мільйони золотих екю
Джерела
- Green, David. The Battle of Poitiers 1356, (2004), (англ.)
- Nicolle, David. Poitiers 1356: The Capture of a King, (2004), (англ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Пуатьє |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva pri Puatye Bitva pri Puatye odna z najbilshih peremog anglijciv u Stolitnij vijni yaka bula zdobuta 19 veresnya 1356 roku pid provodom Eduarda Chornogo Princa nad vijskom francuzkogo korolya Ioanna II Dobrogo U bitvi zaginulo bagato francuzkih licariv a Ioann II buv zahoplenij u polon Bitva pri Puatye Stolitnya vijna Bitva pri Puatye Serednovichna miniatyura Bitva pri Puatye Serednovichna miniatyura Koordinati 46 32 24 pn sh 0 23 24 sh d 46 54000000002777426 pn sh 0 390000000028 sh d 46 54000000002777426 0 390000000028 Data 19 veresnya 1356 Misce Nepodalik vid Mopertyuyi na pivden vid Puatye Korolivstvo Franciya Rezultat Rozgrom francuzkih vijsk polonennya korolya Ioanna II Storoni Korolivstvo Angliya Korolivstvo Franciya Komanduvachi Eduard Chornij Princ Ioann II Dobrij Vijskovi sili 1000 luchnikiv 6000 pihotinciv 3000 arbaletnikiv 500 vershnikiv 17 000 pishih voyiniv Vtrati Minimalni 2500 vbito chi poraneno 2000 zahopleno u polon Vklyuchayuchi Ioanna Dobrogo 17 lordiv 13 grafiv 5 vikontiv ponad 100 licarivPeredistoriya10 veresnya 1355 roku francuzkij korol Ioann II Dobrij i navarrskij korol Karl II uklali ugodu sho stanovila potencijnu zagrozu anglijskim interesam Cherez ce anglijskij korol Eduard III doruchiv svoyemu sinu Eduardu princu Uelskomu yakij zgodom stav vidomim pid prizviskom Chornij Princ za kolir svoyih obladunkiv zdijsniti glibokij rejd shevashe fr chevauchee u zemli pivdenno zahidnoyi chastini Korolivstva Franciya Eduard geroj bitvi pri Kresi sklav plan projti z Bordo cherez francuzke korolivstvo z yednavshis na Luari z vijskami Dzhona gercoga Lankasterskogo U lipni vin virushiv na Parizh Anglijskij zagin vistupiv na pivnich z anglijskoyi bazi v Akvitaniyi Ne zustrichayuchi serjoznogo oporu anglijski vijska spalili bezlich mist ta vijshli do beregiv Luari do Tura Anglijci ne zumili zahopiti fortecyu Sprobi spaliti misto tezh provalilis cherez silnu zlivu Zatrimkoyu Eduarda pid Turom skoristavsya francuzkij korol Ioann yakij vistupiv proti nechislennih anglijskih vijsk Ioann skoncentruvav bilshu chastinu svoyih vijsk u Shartri na pivnich vid oblozhenogo Tura Shob dosyagti maksimalnoyi shvidkosti peresuvannya Ioann rozpustiv svoyu nizkokvalifikovanu pihotu zagalnoyu chiselnistyu 15 20 tisyach voyakiv Otrimavshi vidomosti pro nablizhennya francuzkih vijsk Eduard nakazav vidstupati Eduard yakogo peresliduvav francuzkij korol z vijskami vidstupav na pivden Francuzi nazdognali anglijciv u kilkoh milyah na pivdennij zahid Puatye Sklad storin i roztashuvannya pered boyemAnglijska ta francuzka armiyi Nezvazhayuchi na usi vidminnosti armiyi Korolivstva Angliya ta Korolivstva Franciya mali nemalo spilnih ris yak v ozbroyenni ta obladnanni tak i v organizaciyi j komplektuvanni vijsk Armiyi vklyuchali do svogo skladu profesijnih vazhkoozbroyenih voyiniv licari skvajri tosho strilciv luchniki j arbaletniki ta zagoni pihotinciv Znachnu chastinu pihoti zokrema strilciv bulo posadzheno na konej dlya nadannya vijskam bilshoyi mobilnosti odnak v boyu voni diyali yak pravilo u pishomu stroyu Do skladu anglijskih vijsk okrim vlasne anglijskih chastin vhodili zagoni z Gaskoni zokrema vershniki j arbaletniki Armiya nalichuvala blizko 7 tisyach voyiniv Najbilshij kontingent skladali vazhki vershniki yakih pidtrimuvav nechislennij 1000 voyiniv zagin luchnikiv arbaletnikiv ta inshih pishih soldativ Sklad francuzkih vijsk buv znachnoyu miroyu viznachenij sistemoyu komplektuvannya licarskogo opolchennya na pismovij chi usnij kontraktnij osnovi Taka sistema na vidminu vid analogichnoyi anglijskoyi vidriznyalas znachnoyu bezsistemnistyu ta neorganizovanistyu Zokrema bula vidsutnya sistema postijnoyi splati groshej soldatam Okrim licariv do skladu francuzkoyi armiyi vhodili napivbanditski pishi formuvannya tak zvanih brigantiv fr brigantes sho vklyuchali do svogo skladu rizni rodi pishih vijsk U skladi francuzkih vijsk znachne misce posidala pihota sho zazvichaj perevazhala za chiselnistyu kavaleriyu utrichi abo u chotiri razi Francuzki arbaletniki yaki doveli svoyu neefektivnist u boyah z anglijcyami ne zaluchalis do uchasti v kampaniyah u zv yazku z chim u skladi francuzkoyi armiyi zalishavsya kontingent proslavlenih genuezkih arbaletnikiv Dispoziciya bitvi Francuzkij korol Ioann II Dobrij zibravshi armiyu do 50 tis cholovik shvidko z yavivsya na Luari U jogo vijsku bulo chotiri sini korolya ponad 20 gercogiv j do 20 tis vazhkoyi kinnoti Anglijci ne znali pro nablizhennya francuziv tomu pid chas vidstupu anglijskoyi armiyi francuzi opinilis poperedu neyi j vidrizali yij shlyah Malochiselnist anglijskogo vijska yakogo bulo ne bilshe 10 tis zmusila Eduarda vagatis i vin zaproponuvav francuzam stati do mirnih peremovin poobicyavshi povernuti usi zavoyuvannya j 7 rokiv ne voyuvati Propoziciyi bulo vidkinuti francuzi nadto virili v peremogu Vijsko francuziv zajnyalo rivninu anglijske visoti v polyah Mopertyuyi u dvoh lye vid Puatye Miscevist de roztashuvalis anglijski vijska bula pererizana chagarnikami vinogradnikami parkanami Eduard umilo rozstaviv strilciv u chagarnikah pomistivshi yih i pered vihodom dorogi na rivninu Pravoruch na pagorbi bulo prihovano zagin vershnikiv Korol Ioann vidmovivshis vid tradicijnoyi taktiki ataki vazhkoyu kavaleriyeyu sho pokazala svoyu povnu neefektivnist u bitvi pri Kresi nakazav svoyij vazhkij kinnoti spishitis zalishivshi verhi tilki zagin elitnoyi licarskoyi kinnoti kilkistyu 500 voyakiv Yihnim zavdannyam bulo rozsiyati anglijskih luchnikiv na pochatku bitvi Prigotuvavshis bitis pishimi francuzki licari ukorotili svoyi spisi i znyali shpori Sam korol spishivshis ozbroyivsya vazhkoyu sokiroyu j nadyagnuv bilosnizhne syurko Taki sami syurko nadyagnuli she 19 francuzkih licariv z metoyu zaplutati anglijciv Manevri pered bitvoyu Plan bitviHid bitviPolonennya Ioanna Dobrogo Pered boyem Vranci pered boyem v anglo gaskonskih vijskah vidsluzhili mesu bagatoh voyiniv bulo posvyacheno u licari pislya chogo princ Eduard viddav svoyi ostanni instrukciyi Za jogo nakazom bulo zaboroneno brati polonenih do togo chasu poki anglijci ne zdobudut virishalnu peremogu Princ nakazav svoyim voyinam utrimuvatis vid spokusi polyuvannya za imenitimi polonenimi za yakih mogli dati bagatij vikup Persha ataka Na pochatku bitvi anglijci pid komanduvannyam grafa Vorrika simulyuvali vidstup na svoyemu livomu flanzi Nevidomo chi bulo ce zrobleno navmisne dlya provokuvannya francuzkoyi kinnoti chi zh ce bulo naslidkom polonennya anglijskih rozvidnikiv Yak bi to ne bulo ce sprichinilo pospishnu ataku francuzkih licariv marshala Odreyema proti anglijskih strilciv yaki prikrivali vidhid svoyih vijsk na livomu flanzi Iz nablizhennyam francuziv bilsha chastina vijsk Vorrika rozvernulas i rushila nazustrich francuzam U toj samij chas komanduvach inshim francuzkim flangom marshal Klermont ne zgidnij z diyami Odreyema takozh buv zmushenij pochati ataku silami francuzkoyi kinnoti j nimeckih soyuznikiv Pomilkovi visnovki Odreyema yakij vvazhav sho vse anglijske vijsko tikaye mali katastrofichne znachennya dlya podalshih dij francuzkoyi storoni Odnak anglijci ochikuvali na ce j pochali obstril suprotivnika Na livomu flanzi anglijski luchniki pid komandoyu grafa Oksforda yaki zahishali osnovni sili Vorrika roztashovuvalis u bolotyanij miscevosti sho bula neprohidnoyu dlya vazhkoyi kinnoti Tomu licari buli zmusheni atakuvati osnovni sili livogo flangu anglijciv sho vidstupav minayuchi poziciyi vorozhih strilciv Belgijskij litopisec Zhan Fruassar napisav sho francuzka bronya bula nevrazlivoyu dlya anglijskih stril yaki abo kovzali broneyu abo rujnuvalis vid zitknennya Anglijska versiya bitvi vkazuye na te sho yihni strili doveli zdatnist probivati bilshu chastinu broni togo periodu Podalshi podiyi pokazali pravotu Fruassara Pershi anglijski zalpi ne mali zhodnogo efektu Odnak iz nablizhennyam francuziv strilci mali mozhlivist vesti vogon po flangu licarskogo vijska Bronya na konyah bula slabshoyu z bokiv ta zzadu takim chinom luchniki sho znahodilis u storoni vid kinnoti strilyali po konyah z flangiv Ce bulo vidomim metodom zupinennya ataki kinnoti oskilki kin sho padaye chasto rujnuvav yednist stroyu voroga Rezultati buli nishivnimi Koni yakih takozh vrazhali z bokiv pochinali panikuvati skidayuchi z sidel licariv ta zmushuyuchi yih tikati Francuzka kinnota marshala Odreyema zaznala tyazhkih vtrat persh nizh dosyagla pozicij anglijskih voyiniv Ataku demoralizovanih i poslablenih francuzkih licariv bulo vidbito anglijcyami Tim chasom upevnenij u vidstupi anglijciv marshal Klermont atakuvav anglijski poziciyi grafa Solsberi Cyu ataku bulo pidgotovleno retelnishe na dopomogu kinnoti pozadu napadnikiv ruhalis zagoni spishenih licariv Licari buli zmusheni ruhatis shilom kriz rozlami u parkani pid obstrilom anglijskih luchnikiv yaki roztashovuvalis na bezpechnih poziciyah pozadu kanav ta pid prikrittyam pagorbiv Bagato vazhkoozbroyenih francuzkih dvoryan zavdyaki vazi svoyih obladunkiv ta kinskoyi broni zmogli prolamati parkan i prodovzhiti ataku Nevdovzi do miscya boyu nadijshli pidkriplennya i anglo gaskonci zavdyaki znachnij chiselnij perevazi zmogli vidkinuti francuziv Klermont i chimalo francuziv zaginuli Ataka Dofina Bitva pri Puatye Miniatyura Cya ataka suprovodzhuvalas nastupom pihoti Dofina yakij brav uchast u bitvi ale vidstupiv dlya peregrupuvannya Ataka spishenih francuzkih licariv pochalas persh nizh francuzke komanduvannya diznalos pro rozgrom marshala Klermonta Licari sho vidstupali ta yihni koni vnesli pevnu dolyu bezladu do lav pihoti yaka nastupala Nezvazhayuchi na garne ozbroyennya licari prosuvalis povilno j buli idealnimi mishenyami dlya anglijskih strilciv odnak bilshist iz nih dosyagli parkanu sho buv silno poshkodzhenij pislya minuloyi sutichki Ce znachno polegshilo prosuvannya francuziv Zav yazalas zapekla bitva sho trivala kilka godin i zavershilas tilki iz pributtyam pidkriplen nadislanih princom Eduardom U boyu bulo vtracheno shtandart Dofina yakij zahopili anglijci Vreshti resht francuzki komandiri usvidomlyuyuchi bezperspektivnist podalshoyi borotbi nakazali vidstupati Ataka gercoga Orleanskogo Nastupna liniya pihoti pid kerivnictvom diznavshis sho lyudi Dofina zaznali nevdachi zapanikuvala j pochala vidstupati hocha bagato voyiniv stali do boyu z anglijcyami Usya armiya na choli z korolem zmishalas Anglijski luchniki buli poza zonoyu obstrilu francuzkih strilciv Bij trivav ale Chornij princ mav rezerv u lisi yakij buv zdatnij napasti na francuziv z flangiv i tilu Pislya korotkoyi pauzi princ nakazav voyinam u rezervi sisti verhi j atakuvati francuziv yaki boyalisya otochennya i sprobuvali vtekti Ostannya ataka j polonennya korolya Polonennya Ioanna Dobrogo u bitvi pri Puatye Miniatyura Odnak korol Ioann II svyato viriv u te sho jogo uchast mogla kardinalno zminiti perebig bitvi na korist spivvitchiznikiv tomu na choli svogo zagonu kinuvsya v ataku na anglijciv sho nastupali Na flanzi korolivskij zagin prikrivali zagoni arbaletnikiv pid prikrittyam velikih shitiv pavez Nezvazhayuchi na znachnu perevagu suprotivnika zagin korolya buv najbilsh boyezdatnoyu ta disciplinovanoyu chastinoyu vijska okrim togo anglijci ta gaskonci buli silno visnazheni trivalim boyem Do togo zh voni buli nemalo zdivovani raptovoyu atakoyu protivnika sho zdavavsya rozbitim Navit Chornij Princ buv vrazhenij nespodivanim napadom korolya Anglijski luchniki zav yazali perestrilku z francuzkimi arbaletnikami odnak cherez deficit stril i garni obladunki suprotivnika cya perestrilka bula bezrezultatnoyu dlya anglijciv Zavdyaki comu francuzi atakuvali anglijciv praktichno u povnomu skladu Odnak Eduard umilim flangovim manevrom zumiv nepomitno pomistiti gaskonskij zagin pozadu livogo flangu francuziv pislya chogo nakazav kinnoti atakuvati korolya Pislya togo yak anglijski luchniki vikoristali ostanni strili princ viddav nakaz pro zagalnij nastup pihoti Luchniki povikidali luki j priyednalis do napadnikiv Potim gaskonskij zagin sho roztashovuvavsya v tilu francuziv zavdav suprotivniku udaru Francuzki poryadki zmishalis Nechislennij i rozgublenij korolivskij zagin buv vidkinutij na pivden Luchniki dovershili rozgrom francuziv Korol Ioann II Dobrij horobro bivsya ale buv uzyatij u polon razom iz molodshim sinom Filippom u podalshomu gercog Burgundskij Filipp II PidsumkiZaginuv uves cvit francuzkogo licarstva Sered ubitih buli gercog P yer I de Burbon konetabl Franciyi Gotye VI de Briyenn yepiskop shalonskij 16 baroniv 2426 licariv razom ubito 8 tis a 5 tis perebito pid chas vtechi 24 travnya 1357 roku polonenogo korolya urochisto privezli do Londona Z Korolivstvom Franciya bulo ukladeno peremir ya na 2 roki Vikup za korolya dorivnyuvav 2 richnim pributkam korolivstva Bulo vzyato velicheznu zdobich Korolivstvo Franciya spohmurnilo Namisnikom korolya stav dofin Karl V Mudrij Nevdachi u vijni ta gnit vikupu priviv prostij narod Korolivstva Franciya do seriyi zakolotiv vidomih yak Zhakeriya Sama zh bitva yak i bitva pri Kresi pokazala sho taktika i strategiya mozhut buti vazhlivishimi za kilkisnu ta yakisnu perevagu PrimitkiPerrett Bryan 1992 The Battle Book London England Arms and Armour Press ISBN 1 85409 328 2 stor 237 Poitiers 1356 The capture of a king David Nicolle Graham Turner Osprey Publishing 2004 Vikup za korolya sklav 3 miljoni zolotih ekyuDzherelaGreen David The Battle of Poitiers 1356 2004 ISBN 0 7524 2557 9 angl Nicolle David Poitiers 1356 The Capture of a King 2004 ISBN 1 84176 516 3 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri Puatye