Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сигізмунд (д/н — 524) — король бургундів у 516—524 роках.
| Сигізмунд Sigismund | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Гундобад | |
| Наступник: | Годомар II | |
| Народження: | невідомо | |
| Смерть: | 524 Орлеан | |
| Причина смерті: | обезголовлення | |
| Країна: | d | |
| Релігія: | d | |
| Рід: | d | |
| Батько: | Гундобад | |
| Мати: | Каретена | |
| Шлюб: | Острогота[d] | |
| Діти: | 3 сини і 1 донька | |
| | ||
Біографія
Молоді роки
Старший син Гундобада, короля бургундів. У 493 році було влаштовано політичний шлюб, внаслідок чого Сигізмунд оженився на Остроготі, доньці остготського короля Теодориха Великого. У 497 році таємно перейшов до католицтва (обряд провів Авіт, єпископ В'єннський).
У 507 році під час війни франків з вестготами війська бургундів під командуванням Сигізмунда підійшли на допомогу до Хлодвіга. У вирішальній битві при Вує (неподалік Пуатьє) вестготи були розбиті, Аларіх II загинув, його син Амаларіх відступив до Іспанії. Після цього Сигізмунд разом з сином франкського короля Теодоріхом зайняв внутрішні райони Аквітанії. У 508—509 роках воював з остготами за Септиманію. В результаті зазнав поразки й відступив від Німу і Каркассону.
У 515 році Сигізмунд засновує абатство святого Маврикія, на місці вівтаря, де спочивали рештки цього святого, і робить його місцем паломництва численних віруючих. Починаючи з цього часу, Сигізмунд офіційно відходить від аріанства і стає ревним прихильником католицтва, постійно намагаючись схилити до нової віри своїх одноплемінників.
Правління
У 516 році після смерті батька стає володарем Бургундського королівства. У 517 році Сигізмунд, після смерті своєї першої дружини з династії Амалів, одружується вдруге. Відносини старшого сина Сигізмунда Сігеріха і мачухи не склалися.
Водночас сприяв переходу бургундів до католицтва. При цьому вбачав в католицькій церкві опору королівської влади у протистоянні з могутніми феодалами. Разом з цим продовжив батьківську політику зі зміцнення контактів з Візантійською імперією. Як і батько, отримав від імператора Анастасія I почесну посаду magister militum Galliae (військового магістра Галлії) і титул патрикія. 517 року провів церковний собор в Епаоні, де було закріплено союз між королем і католицьким духівництвом. У 518 році стосунки з Візантією погіршилися, оскільки новий імператор Юстин I вбачав в Остготському королівстві союзників, тоді як Сигізмунд розглядав остготів як суперників, що заважають його королівству отримати вихід до моря.
У 522 році після того, як Сігеріх в черговий раз образив свою мачуху, Сигізмунд, почекавши, коли той нап'ється п'яним і піде спати, наказав своїм слугам його задушити. Пізніше він, каючись у скоєному, на деякий час пішов у монастир Святого Маврикія і там намагався замолити свій гріх. У тому ж році Сигізмунд видав свою дочку Суавеготу заміж за свого союзника Теодоріха I, короля Австразії. На думку більшості дослідників, це весілля відбулося до вбивства Сігеріха. Тому, можливо, останній загинув на початку 523 року.
Вбивство Сігеріха послужило формальним приводом для вторгнення франків до Бургундського королівства в 523 році. Франкські королі Хлодомир, Хільдеберт I і Хлотар I були стриєчними братами Сігеріха. Проти Сигізмунда також виступили остготи, що перетнули річку Дуранс. Франки розгромили Сигізмунда і його брата Годомара. Сигізмунд намагався втекти, але був узятий в полон і запроторений за ґрати, разом з родиною його утримували в околиці Орлеана. Незабаром брат Годомар II завдав поразки франкам. У відповідь на це 1 травня 524 року Хлодомир стратив Сигізмунда, його дружину і двох синів, а їхні трупи кинув в колодязь близько Колумна, села в околицях Орлеана. 535 року його рештки було витягнуто з колодязя. Згодом Сигізмунда було канонізовано і визнано святим.
Родина
1.Дружина — Острогота, донька Теодориха, короля остготів
Діти:
- Гізальд (д/н—524)
- Гундобад (д/н—524)
- Сігеріх (494/495—522/523)
- Суавегота, дружина Теодоріха I, короля Австразії
2. Дружина — невідома
дітей не було
Джерела
- Wolfgang Kuhoff: Sigismundus. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 10, Bautz, Herzberg 1995, , Sp. 274—277.
- Justin Favrod, Les Burgondes, Lausanne, Presse polytechniques et universitaire romande, coll. " Le savoir suisse ", 2002.
- Reinhold Kaiser: Die Burgunder (= Kohlhammer-Urban-Taschenbücher. Bd. 586). Kohlhammer, Stuttgart 2004, .
- E. T Dailey, Queens, Consorts, Concubines: Gregory of Tours and Women of the Merovingian Elite, (Brill, 2015), 88.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сигізмунд (король бургундів) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigizmund d n 524 korol burgundiv u 516 524 rokah Sigizmund SigismundSigizmund korol burgundiv Poperednik Gundobad Nastupnik Godomar II Narodzhennya nevidomoSmert 524 OrleanPrichina smerti obezgolovlennyaKrayina dReligiya dRid dBatko GundobadMati KaretenaShlyub Ostrogota d Diti 3 sini i 1 donka Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Starshij sin Gundobada korolya burgundiv U 493 roci bulo vlashtovano politichnij shlyub vnaslidok chogo Sigizmund ozhenivsya na Ostrogoti donci ostgotskogo korolya Teodoriha Velikogo U 497 roci tayemno perejshov do katolictva obryad proviv Avit yepiskop V yennskij U 507 roci pid chas vijni frankiv z vestgotami vijska burgundiv pid komanduvannyam Sigizmunda pidijshli na dopomogu do Hlodviga U virishalnij bitvi pri Vuye nepodalik Puatye vestgoti buli rozbiti Alarih II zaginuv jogo sin Amalarih vidstupiv do Ispaniyi Pislya cogo Sigizmund razom z sinom frankskogo korolya Teodorihom zajnyav vnutrishni rajoni Akvitaniyi U 508 509 rokah voyuvav z ostgotami za Septimaniyu V rezultati zaznav porazki j vidstupiv vid Nimu i Karkassonu U 515 roci Sigizmund zasnovuye abatstvo svyatogo Mavrikiya na misci vivtarya de spochivali reshtki cogo svyatogo i robit jogo miscem palomnictva chislennih viruyuchih Pochinayuchi z cogo chasu Sigizmund oficijno vidhodit vid arianstva i staye revnim prihilnikom katolictva postijno namagayuchis shiliti do novoyi viri svoyih odnopleminnikiv Pravlinnya U 516 roci pislya smerti batka staye volodarem Burgundskogo korolivstva U 517 roci Sigizmund pislya smerti svoyeyi pershoyi druzhini z dinastiyi Amaliv odruzhuyetsya vdruge Vidnosini starshogo sina Sigizmunda Sigeriha i machuhi ne sklalisya Vodnochas spriyav perehodu burgundiv do katolictva Pri comu vbachav v katolickij cerkvi oporu korolivskoyi vladi u protistoyanni z mogutnimi feodalami Razom z cim prodovzhiv batkivsku politiku zi zmicnennya kontaktiv z Vizantijskoyu imperiyeyu Yak i batko otrimav vid imperatora Anastasiya I pochesnu posadu magister militum Galliae vijskovogo magistra Galliyi i titul patrikiya 517 roku proviv cerkovnij sobor v Epaoni de bulo zakripleno soyuz mizh korolem i katolickim duhivnictvom U 518 roci stosunki z Vizantiyeyu pogirshilisya oskilki novij imperator Yustin I vbachav v Ostgotskomu korolivstvi soyuznikiv todi yak Sigizmund rozglyadav ostgotiv yak supernikiv sho zavazhayut jogo korolivstvu otrimati vihid do morya U 522 roci pislya togo yak Sigerih v chergovij raz obraziv svoyu machuhu Sigizmund pochekavshi koli toj nap yetsya p yanim i pide spati nakazav svoyim slugam jogo zadushiti Piznishe vin kayuchis u skoyenomu na deyakij chas pishov u monastir Svyatogo Mavrikiya i tam namagavsya zamoliti svij grih U tomu zh roci Sigizmund vidav svoyu dochku Suavegotu zamizh za svogo soyuznika Teodoriha I korolya Avstraziyi Na dumku bilshosti doslidnikiv ce vesillya vidbulosya do vbivstva Sigeriha Tomu mozhlivo ostannij zaginuv na pochatku 523 roku Vbivstvo Sigeriha posluzhilo formalnim privodom dlya vtorgnennya frankiv do Burgundskogo korolivstva v 523 roci Frankski koroli Hlodomir Hildebert I i Hlotar I buli striyechnimi bratami Sigeriha Proti Sigizmunda takozh vistupili ostgoti sho peretnuli richku Durans Franki rozgromili Sigizmunda i jogo brata Godomara Sigizmund namagavsya vtekti ale buv uzyatij v polon i zaprotorenij za grati razom z rodinoyu jogo utrimuvali v okolici Orleana Nezabarom brat Godomar II zavdav porazki frankam U vidpovid na ce 1 travnya 524 roku Hlodomir strativ Sigizmunda jogo druzhinu i dvoh siniv a yihni trupi kinuv v kolodyaz blizko Kolumna sela v okolicyah Orleana 535 roku jogo reshtki bulo vityagnuto z kolodyazya Zgodom Sigizmunda bulo kanonizovano i viznano svyatim Rodina1 Druzhina Ostrogota donka Teodoriha korolya ostgotiv Diti Gizald d n 524 Gundobad d n 524 Sigerih 494 495 522 523 Suavegota druzhina Teodoriha I korolya Avstraziyi 2 Druzhina nevidoma ditej ne buloDzherelaWolfgang Kuhoff Sigismundus In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 10 Bautz Herzberg 1995 ISBN 3 88309 062 X Sp 274 277 Justin Favrod Les Burgondes Lausanne Presse polytechniques et universitaire romande coll Le savoir suisse 2002 Reinhold Kaiser Die Burgunder Kohlhammer Urban Taschenbucher Bd 586 Kohlhammer Stuttgart 2004 ISBN 3 17 016205 5 E T Dailey Queens Consorts Concubines Gregory of Tours and Women of the Merovingian Elite Brill 2015 88 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sigizmund korol burgundiv