Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Амаларіх Amalareiks король Амалів 502 531 останній король вестготів з династії Балтів у 511 531 роках Амаларіхлат Amalar

Амаларіх

Амаларіх

Амаларіх (Amalareiks — «король Амалів», 502–531) — останній король вестготів з династії Балтів у 511—531 роках.

Амаларіх
лат. Amalaricus
image
Народився502[3][4]
невідомо
Помер531
Барселона, Іспанія
КраїнаВестготське королівство
Національністьвестгот
Діяльністьсуверен
Титулкороль
Посадакороль вестготів
Термін511—531
ПопередникГезалех
НаступникТеудіс
Конфесіяаріанство
РідБалти
БатькоАларіх II
Матиd
Брати, сестриГезалех
У шлюбі зd

Життєпис

Походив з династії Балтів. Син короля Аларіха II та Теодеготи (Тіулогото), онук Теодоріха I, короля остготів в Італії. Був ще малим, коли у 507 році його батько загинув у битві на Вогладенських полях (поблизу Пуатьє) проти франкського короля Хлодвіга I. Амаларіх разом із наближеними врятувався втечею до Іспанії. Владу захопив його зведений брат Гезалех.

У 508 на допомогу Амаларіху прибуло потужне остготське військо, надіслане його дідом Теодоріхом Великим. Воно утримало франків від подальших завоювань і врятувало частину вестготських володінь в південній Галлії (Септиманія та південна Гасконь). У результаті бойових дій у 510—511 роках владу Гезалеха було повалено, а Амаларіха оголошено королем вестготів. Утім останній внаслідок малого віку опинився під «опікою» діда. У результаті фактично відбулося об'єднання королівств вестготів та остготів. У 511 році, скориставшись смертю Хлодвіга I війська вестготів та остготів відвоювали Родез, Альбі, область Тулузи, південь Новемпопулани.

Утім юридичне обґрунтування правління Теодоріха поки достеменно не з'ясовано. Низка вчених відкидають опікунство, як припускав Прокопій Кесарійський, оскільки законним королем тоді вважався б Амаларіх. Але він був проголошений королем лише після смерті діда в 526 році, хоча за вестготськими законами він мав право приступати до керування державою з 15 років, тобто приблизно в 517 року. Прагнення до якомога тіснішого злиття остготської і вестготської держав виявилося також у тому, що Теодоріх I наказав перевести з Каркассона в Равенну частину королівської скарбниці, яка не потрапила до франків. При цьому війни з франками тривали у 512—513 та 514—515 роках. За договорами готи відмовилися від Тулузи.

Державою вестготів управляли уповноважені Теодоріха I. Спочатку керівництво здійснював Ібба, а в 523—526 роках джерела повідомляють про остготських чиновників Ліувіріте і Ампеліо. Дуже високе положення, хоча і з неясними функціями, обіймав Теудіс, зброєносець Теодоріха Великого.

Після смерті Теодоріха I у 526 році тісний зв'язок між двома гілками готського племені перервалася знову. Вестготи оголосили королем Амаларіха. Останній обрав своєю столицею Нарбонн. Прокопій повідомляє, що після смерті короля остготів стався розділ держави між Амаларіхом і Аталаріхом, сином доньки Теодеріха — Амаласунти. При цьому області на схід від Рони дісталися остготам. Амаласунта, яка керувала равеннським урядом за неповнолітнього Аталаріха, повернула вестготам їхню королівську скарбницю. З цього видно, що вона не була включена до скарбниці остготських королів.

Амаларіх розумів, що смерть Теодеріха I призведе до ослаблення могутності остготів. Усвідомлюючи, що не слід більше очікувати допомоги з Равенни, він прагнув, і не без успіху, до налагодження союзницьких відносин зі своїми найнебезпечнішими супротивниками — франками. З цією метою одружився з дочкою Хлодвіга I — Хлодехільдою (Клотильдою). Водночас намагався посилити своє становище в середині держав. Для цього призначив колишнього намісника Теудіса до Толедо.

Втім перешкодами, які Амаларіх, що був аріанином, чинив своїй дружині у дотримуванні нікейської (католицької) віри, він надав її братові Хільдеберту I привід до нападу. Григорій Турський пише: «Часто, коли вона йшла в святу церкву, він наказував кидати в неї гній і різні нечистоти і, нарешті, кажуть, він так її жорстоко побив, що вона переслала братові хустку, просочену її кров'ю». Про те, що Амаларіх негідно поводився зі своєю дружиною, не дозволяв їй робити звичні обряди і що через це спалахнула війна між готами і франками, пише і Прокопій Кесарійський. Разом з тим у праці Йордана та Життєпису св. Авіта не йдеться про нетерпимість Амаларіха. Тому частина дослідників вважають за привід або якусь провокацію, що спричинило до війни між франками й вестготами.

Ситуацію погіршив конфлікт з Теудісом, який набрав значну силу, встановивши контроль над усіма іспанськими володіннями вестготів. Для виправлення цього ще у 529 році Амаларіх призначив представника іспано-римської знаті Стефані префектом Іспанських провінцій.

Хільдеберт I вирішив помститися за сестру. Згідно з Сарагоською хронікою, в 531 році Хільдеберт почав похід у Септіманію, де розбив вестготів у битві під Нарбонною. У цій битві Амаларіх загинув. Але за повідомленням Сарагоської хроніки, Амаларіха вбив франк на ім'я Бессон у Барселоні. Можливо, це був військовик Хлодехільди. Напевне Амаларіх намагався втекти до родичів в Італії. Відповідно до Ісидора Севільського, вестготського короля було вбито власними воїнами, можливо за намовою Теудіса. Григорій Турський зображує справу так: вбивство було скоєне невідомим франком безпосередньо після битви при Нарбонні. Він жбурнув в Амаларіха списа, коли той намагався сховатися в церкві.

У результаті династія Балтів припинила своє існування, землі на півдні Галлії в сучасній області Родез були втрачені. Владу перебрав остгот Теудіс.

Родина

Дружина Хлодехільда або наложниці:

Примітки

  1. Амаларихъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 64.
    d:Track:Q21282453d:Track:Q4532135d:Track:Q656d:Track:Q48547975
  2. Amalaric // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 777.
    d:Track:Q867541d:Track:Q84654537
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Sapere.it — De Agostini Editore, 2001.
    d:Track:Q63346450d:Track:Q2521786
  5. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 59. —
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577

Джерела

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амаларіх

  • Isidore of Seville, History of the Goths, chapter 40. Translation by Guido Donini and Gordon B. Ford, Isidore of Seville's History of the Goths, Vandals, and Suevi, second revised edition (Leiden: E.J. Brill, 1970), p. 19
  • Herwig Wolfram, History of the Goths, translated by Thomas J. Dunlap (Berkeley: University of California, 1988), p. 244
  • Rafael Altamira, La Spagna sotto i Visigoti, in «Storia del mondo medievale», vol. I, 1999, pp. 743—779

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Amalarih Amalareiks korol Amaliv 502 531 ostannij korol vestgotiv z dinastiyi Baltiv u 511 531 rokah Amalarihlat AmalaricusNarodivsya502 3 4 nevidomoPomer531 Barselona IspaniyaKrayinaVestgotske korolivstvoNacionalnistvestgotDiyalnistsuverenTitulkorolPosadakorol vestgotivTermin511 531PoperednikGezalehNastupnikTeudisKonfesiyaarianstvoRidBaltiBatkoAlarih IIMatidBrati sestriGezalehU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Baltiv Sin korolya Alariha II ta Teodegoti Tiulogoto onuk Teodoriha I korolya ostgotiv v Italiyi Buv she malim koli u 507 roci jogo batko zaginuv u bitvi na Vogladenskih polyah poblizu Puatye proti frankskogo korolya Hlodviga I Amalarih razom iz nablizhenimi vryatuvavsya vtecheyu do Ispaniyi Vladu zahopiv jogo zvedenij brat Gezaleh U 508 na dopomogu Amalarihu pribulo potuzhne ostgotske vijsko nadislane jogo didom Teodorihom Velikim Vono utrimalo frankiv vid podalshih zavoyuvan i vryatuvalo chastinu vestgotskih volodin v pivdennij Galliyi Septimaniya ta pivdenna Gaskon U rezultati bojovih dij u 510 511 rokah vladu Gezaleha bulo povaleno a Amalariha ogolosheno korolem vestgotiv Utim ostannij vnaslidok malogo viku opinivsya pid opikoyu dida U rezultati faktichno vidbulosya ob yednannya korolivstv vestgotiv ta ostgotiv U 511 roci skoristavshis smertyu Hlodviga I vijska vestgotiv ta ostgotiv vidvoyuvali Rodez Albi oblast Tuluzi pivden Novempopulani Utim yuridichne obgruntuvannya pravlinnya Teodoriha poki dostemenno ne z yasovano Nizka vchenih vidkidayut opikunstvo yak pripuskav Prokopij Kesarijskij oskilki zakonnim korolem todi vvazhavsya b Amalarih Ale vin buv progoloshenij korolem lishe pislya smerti dida v 526 roci hocha za vestgotskimi zakonami vin mav pravo pristupati do keruvannya derzhavoyu z 15 rokiv tobto priblizno v 517 roku Pragnennya do yakomoga tisnishogo zlittya ostgotskoyi i vestgotskoyi derzhav viyavilosya takozh u tomu sho Teodorih I nakazav perevesti z Karkassona v Ravennu chastinu korolivskoyi skarbnici yaka ne potrapila do frankiv Pri comu vijni z frankami trivali u 512 513 ta 514 515 rokah Za dogovorami goti vidmovilisya vid Tuluzi Derzhavoyu vestgotiv upravlyali upovnovazheni Teodoriha I Spochatku kerivnictvo zdijsnyuvav Ibba a v 523 526 rokah dzherela povidomlyayut pro ostgotskih chinovnikiv Liuvirite i Ampelio Duzhe visoke polozhennya hocha i z neyasnimi funkciyami obijmav Teudis zbroyenosec Teodoriha Velikogo Pislya smerti Teodoriha I u 526 roci tisnij zv yazok mizh dvoma gilkami gotskogo plemeni perervalasya znovu Vestgoti ogolosili korolem Amalariha Ostannij obrav svoyeyu stoliceyu Narbonn Prokopij povidomlyaye sho pislya smerti korolya ostgotiv stavsya rozdil derzhavi mizh Amalarihom i Atalarihom sinom donki Teoderiha Amalasunti Pri comu oblasti na shid vid Roni distalisya ostgotam Amalasunta yaka keruvala ravennskim uryadom za nepovnolitnogo Atalariha povernula vestgotam yihnyu korolivsku skarbnicyu Z cogo vidno sho vona ne bula vklyuchena do skarbnici ostgotskih koroliv Amalarih rozumiv sho smert Teoderiha I prizvede do oslablennya mogutnosti ostgotiv Usvidomlyuyuchi sho ne slid bilshe ochikuvati dopomogi z Ravenni vin pragnuv i ne bez uspihu do nalagodzhennya soyuznickih vidnosin zi svoyimi najnebezpechnishimi suprotivnikami frankami Z ciyeyu metoyu odruzhivsya z dochkoyu Hlodviga I Hlodehildoyu Klotildoyu Vodnochas namagavsya posiliti svoye stanovishe v seredini derzhav Dlya cogo priznachiv kolishnogo namisnika Teudisa do Toledo Vtim pereshkodami yaki Amalarih sho buv arianinom chiniv svoyij druzhini u dotrimuvanni nikejskoyi katolickoyi viri vin nadav yiyi bratovi Hildebertu I privid do napadu Grigorij Turskij pishe Chasto koli vona jshla v svyatu cerkvu vin nakazuvav kidati v neyi gnij i rizni nechistoti i nareshti kazhut vin tak yiyi zhorstoko pobiv sho vona pereslala bratovi hustku prosochenu yiyi krov yu Pro te sho Amalarih negidno povodivsya zi svoyeyu druzhinoyu ne dozvolyav yij robiti zvichni obryadi i sho cherez ce spalahnula vijna mizh gotami i frankami pishe i Prokopij Kesarijskij Razom z tim u praci Jordana ta Zhittyepisu sv Avita ne jdetsya pro neterpimist Amalariha Tomu chastina doslidnikiv vvazhayut za privid abo yakus provokaciyu sho sprichinilo do vijni mizh frankami j vestgotami Situaciyu pogirshiv konflikt z Teudisom yakij nabrav znachnu silu vstanovivshi kontrol nad usima ispanskimi volodinnyami vestgotiv Dlya vipravlennya cogo she u 529 roci Amalarih priznachiv predstavnika ispano rimskoyi znati Stefani prefektom Ispanskih provincij Hildebert I virishiv pomstitisya za sestru Zgidno z Saragoskoyu hronikoyu v 531 roci Hildebert pochav pohid u Septimaniyu de rozbiv vestgotiv u bitvi pid Narbonnoyu U cij bitvi Amalarih zaginuv Ale za povidomlennyam Saragoskoyi hroniki Amalariha vbiv frank na im ya Besson u Barseloni Mozhlivo ce buv vijskovik Hlodehildi Napevne Amalarih namagavsya vtekti do rodichiv v Italiyi Vidpovidno do Isidora Sevilskogo vestgotskogo korolya bulo vbito vlasnimi voyinami mozhlivo za namovoyu Teudisa Grigorij Turskij zobrazhuye spravu tak vbivstvo bulo skoyene nevidomim frankom bezposeredno pislya bitvi pri Narbonni Vin zhburnuv v Amalariha spisa koli toj namagavsya shovatisya v cerkvi U rezultati dinastiya Baltiv pripinila svoye isnuvannya zemli na pivdni Galliyi v suchasnij oblasti Rodez buli vtracheni Vladu perebrav ostgot Teudis RodinaDruzhina Hlodehilda abo nalozhnici Gosvinda d n 589 druzhina 1 korolya Atanagilda 2 korolya Leovigilda PrimitkiAmalarih Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 64 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q656d Track Q48547975 Amalaric Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 1 P 777 d Track Q867541d Track Q84654537 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Sapere it De Agostini Editore 2001 d Track Q63346450d Track Q2521786 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 59 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amalarih Isidore of Seville History of the Goths chapter 40 Translation by Guido Donini and Gordon B Ford Isidore of Seville s History of the Goths Vandals and Suevi second revised edition Leiden E J Brill 1970 p 19 Herwig Wolfram History of the Goths translated by Thomas J Dunlap Berkeley University of California 1988 p 244 Rafael Altamira La Spagna sotto i Visigoti in Storia del mondo medievale vol I 1999 pp 743 779

Дата публікації:
Топ