Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саксо́нія (нім. Freistaat Sachsen) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в східній частині країни. Столиця — місто Дрезден. Сусідами землі є Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Тюрингія, Баварія, а також Чехія і Польща. Утворена 3 жовтня 1990 року. Площа — 18.449,99 км². Населення — 4 056 941 (31 грудня 2020). На теренах землі розмовляють німецькою і верхньолужицькою. ХДС, (Зелені) і СДПН очолюють земельний уряд. Голова уряду — Міхаель Кречмер (ХДС). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 30 вересня 2019 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (45 депутатів), Ліві (14), СДПН (10), (Зелені) (12), АдН (38). Має 4 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 126,364 млрд € (2018). Борг землі становить 3,904 млрд € (30 вересня 2019). Рівень безробіття — 5,0 % (листопад 2019). Міжнародний код — DE-SN.
| Саксо́нія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна | Німеччина | ||||
| Столиця | Дрезден | ||||
| Площа | 18.449,99 км² | ||||
| Населення | 4 056 941 (31 грудня 2020) | ||||
| Густота | 220 осіб/км² | ||||
| Утворена | 3 жовтня 1990 | ||||
| ВВП | 126,364 млрд € (2018) | ||||
| Борг | 3,904 млрд € (30 вересня 2019) | ||||
| Голова | Міхаель Кречмер (ХДС) | ||||
| Уряд | ХДС, (Зелені) і СДПН | ||||
| Ландтаг | ХДС (45 депутатів), Ліві (14), СДПН (10), (Зелені) (12), АдН (38) | ||||
| Останні вибори | 30 вересня 2019 | ||||
| Наступні вибори | 2024 | ||||
| Голосів у Бундесраті | 4 | ||||
| ISO | DE-SN | ||||
| Сайт | www.sachsen.de | ||||
Назва
Географія
Саксонія — найсхідніша федеральна земля Німеччини. Має спільні кордони із чотирма іншими федеральними землями Німеччини:
- на заході із Баварією та Тюрингією,
- на північному заході із Саксонією-Ангальт,
- на півночі із Бранденбургом,
- на сході з Польщею,
- на півдні з Чеською республікою,
- на південному заході з Баварією.
Довжина кордону — близько 1 190 км.
Прикордонними пунктами є:
- на півночі: Домміч (під Торгау) 51 ° 41' 07"
- на півдні: Бад-Брамбах (Фогтланд) 50 ° 10' 19"
- на заході: Мюльтроф (Фогтланд) 11 ° 52' 22"
- на сході: Найсеауе (під Герліц) 15 ° 02' 37"
Найбільші міста — Лейпциг (510 тис. мешканців), Дрезден (480 тис. мешканців) та Хемніц (250 тис. мешканців).
Найважливіші гори — Рудні гори, Лужицькі гори і Саксонська Швейцарія. Гора в Рудних горах є найвищою точкою Саксонії (1 215 м). Важливі річки — Мульде, , Чопау, Вайсе-Ельстер і Шпре, які течуть на північ та належать до річкової системи Ельби, що перетинає Саксонію з південного сходу на північний захід. На сході Саксонія обмежується річкою Нейсе, яка впадає в річку Одру.
Історія
Назва «Саксонія» щодо федеральної землі Саксонія з'являється з XV столітті, коли маркграф Майсена Фрідріх I (1381–1428) у 1423 році одержав титул курфюрста Саксонського. Корінна ж Саксонія завойована Карлом Великим 792 року, стала могутнім німецьким герцогством, але розпалась у XII столітті на різні феодальні володіння. Маркграфство Мейсен (згодом Саксонія) виникло в X столітті на землях полабських слов'ян — лужицьких сербів. У XI столітті воно перейшло до роду Веттінів, які і правили тут до 1918 року. Правителі Саксонії були також королями Польщі у 1697–1763 роках.
Була частиною Східної Німеччини в 1945–1990 роках.
Державний устрій
Законодавчий орган — Саксонський Ландтаг (Саксонський Земський Сейм).
Виконавчий орган — Саксонський державний уряд, що складається із саксонського прем'єр-міністра та державних міністрів (штатсміністрів). До 1934 виконавчим органом Саксонії було Загальне міністерство (Gesamtministerium), що складалося з Голови Загального міністерства (Vorsitzende des Gesamtministeriums) (з 1919 — Міністр-Президент) та членів Загального міністерства (Mitglieder des Gesamtministeriums).
Ландтаг
Розподіл місць у Саксонському ландтазі за результатами виборів 30 вересня 2019 року. Уряд очолює коаліція ХДС, (Зелені) і СДПН.
Розподіл 119 місць:
Адміністративний поділ
Саксонія поділяється на три округи:
Які в свою чергу поділяються на 10 районів:
- Баутцен (BZ)
- Рудні Гори (ERZ)
- Герліц (GR)
- Лейпциг (L)
- Майсен (MEI)
- Середня Саксонія (DL)
- Північна Саксонія (TDO)
- Саксонська Швейцарія — Східні Рудні Гори (PIR)
- Фогтланд (V)
- Цвіккау (Z)
Окрім цього, є міста, що не належать до жодного району:
| Міста з кількістю мешканців понад 20 тисяч станом на 31 грудня 2011 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Регіони
Регіони в Саксонії — Sächsisches Elbland, Leipziger Tieflandsbucht, Рудні гори, Саксонська Швейцарія, та Верхня Лужиця.
Адміністративна реформа
З 1 серпня 2008 число районів у Саксонії скоротилося з 22 до 10 і число міст, прирівняних до районів, з 7 до 3.
Економіка
Має давні індустріальні традиції. Виробляється електроніка, текстиль, транспортні засоби, хімікати, буре вугілля.
Туризм
Саксонія пропонує безліч пишних палаців та майстерно оформлених парків. Крім дрезденського Цвінґера, туристів запрошують палаци Моріцбург, Раменау, замок Клаффенабах, оточений ровами з водою, палац і парк Пільніц та садово-парковий ансамбль .
Наука
Університети існують у Лейпцизі, Фрайберзі, Дрездені та Хемніці.
Див. також
- Верхня Саксонія
- Саксонія (герцогство)
- 5866 Захсен — астероїд, названий на честь землі.
Примітки
- www.sachsen.de Площа, населення. www.statistik.sachsen.de.
- Bevölkerung der Gemeinden Sachsens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (Gebietsstand 01.01.2021) (нім.)
- Bruttoinlandsprodukt von Sachsen von 1991 bis 2018. de.statista.com.
- Schulden, Finanzvermögen. www.destatis.de.
- Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.
- Sächsisches Kreisgebietsneugliederungsgesetz [ 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] (PDF, 1,1 MB)
Джерела
- Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010.
Посилання
- Саксонія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саксонія![image]()
Географічні дані про Саксонія // OpenStreetMap- Офіційний сайт федеральної землі Саксонія
 Саксонія-Ангальт |  Бранденбург | |
 Тюрингія |  |  Польща |
 Баварія |  Чехія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Saksoniya znachennya Sakso niya nim Freistaat Sachsen zemlya Federativnoyi Respubliki Nimechchina Roztashovana v shidnij chastini krayini Stolicya misto Drezden Susidami zemli ye Brandenburg Saksoniya Angalt Tyuringiya Bavariya a takozh Chehiya i Polsha Utvorena 3 zhovtnya 1990 roku Plosha 18 449 99 km Naselennya 4 056 941 31 grudnya 2020 Na terenah zemli rozmovlyayut nimeckoyu i verhnoluzhickoyu HDS Zeleni i SDPN ocholyuyut zemelnij uryad Golova uryadu Mihael Krechmer HDS Za rezultami viboriv do landtagu sho vidbulisya 30 veresnya 2019 roku v nomu predstavleni taki partiyi HDS 45 deputativ Livi 14 SDPN 10 Zeleni 12 AdN 38 Maye 4 deputativ u Bundesrati verhnij palati parlamentu Nimechchini Valovij vnutrishnij produkt zemli skladaye 126 364 mlrd 2018 Borg zemli stanovit 3 904 mlrd 30 veresnya 2019 Riven bezrobittya 5 0 listopad 2019 Mizhnarodnij kod DE SN Sakso niyaPrapor GerbKarteKrayina NimechchinaStolicya DrezdenPlosha 18 449 99 km Naselennya 4 056 941 31 grudnya 2020 Gustota 220 osib km Utvorena 3 zhovtnya 1990VVP 126 364 mlrd 2018 Borg 3 904 mlrd 30 veresnya 2019 Golova Mihael Krechmer HDS Uryad HDS Zeleni i SDPNLandtag HDS 45 deputativ Livi 14 SDPN 10 Zeleni 12 AdN 38 Ostanni vibori 30 veresnya 2019Nastupni vibori 2024Golosiv u Bundesrati 4ISO DE SNSajt www sachsen deNazvaSaksoniya nim Sachsen v luzh Sakska lat Saxonia najposhirenisha nazva zemli Vilna derzhava Saksoniya nim Freistaat Sachsen v luzh Swobodny stat Sakska oficijna nazva zemli Zaksen Zahsen Saksen nim Sachsen GeografiyaSaksoniya najshidnisha federalna zemlya Nimechchini Maye spilni kordoni iz chotirma inshimi federalnimi zemlyami Nimechchini na zahodi iz Bavariyeyu ta Tyuringiyeyu na pivnichnomu zahodi iz Saksoniyeyu Angalt na pivnochi iz Brandenburgom na shodi z Polsheyu na pivdni z Cheskoyu respublikoyu na pivdennomu zahodi z Bavariyeyu Dovzhina kordonu blizko 1 190 km Prikordonnimi punktami ye na pivnochi Dommich pid Torgau 51 41 07 na pivdni Bad Brambah Fogtland 50 10 19 na zahodi Myultrof Fogtland 11 52 22 na shodi Najseaue pid Gerlic 15 02 37 Najbilshi mista Lejpcig 510 tis meshkanciv Drezden 480 tis meshkanciv ta Hemnic 250 tis meshkanciv Najvazhlivishi gori Rudni gori Luzhicki gori i Saksonska Shvejcariya Gora v Rudnih gorah ye najvishoyu tochkoyu Saksoniyi 1 215 m Vazhlivi richki Mulde Chopau Vajse Elster i Shpre yaki techut na pivnich ta nalezhat do richkovoyi sistemi Elbi sho peretinaye Saksoniyu z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid Na shodi Saksoniya obmezhuyetsya richkoyu Nejse yaka vpadaye v richku Odru IstoriyaNazva Saksoniya shodo federalnoyi zemli Saksoniya z yavlyayetsya z XV stolitti koli markgraf Majsena Fridrih I 1381 1428 u 1423 roci oderzhav titul kurfyursta Saksonskogo Korinna zh Saksoniya zavojovana Karlom Velikim 792 roku stala mogutnim nimeckim gercogstvom ale rozpalas u XII stolitti na rizni feodalni volodinnya Markgrafstvo Mejsen zgodom Saksoniya viniklo v X stolitti na zemlyah polabskih slov yan luzhickih serbiv U XI stolitti vono perejshlo do rodu Vettiniv yaki i pravili tut do 1918 roku Praviteli Saksoniyi buli takozh korolyami Polshi u 1697 1763 rokah Bula chastinoyu Shidnoyi Nimechchini v 1945 1990 rokah Derzhavnij ustrijZakonodavchij organ Saksonskij Landtag Saksonskij Zemskij Sejm Vikonavchij organ Saksonskij derzhavnij uryad sho skladayetsya iz saksonskogo prem yer ministra ta derzhavnih ministriv shtatsministriv Do 1934 vikonavchim organom Saksoniyi bulo Zagalne ministerstvo Gesamtministerium sho skladalosya z Golovi Zagalnogo ministerstva Vorsitzende des Gesamtministeriums z 1919 Ministr Prezident ta chleniv Zagalnogo ministerstva Mitglieder des Gesamtministeriums Landtag Mihael Krechmer golova zemelnogo uryadu z 13 grudnya 2017 roku Rozpodil misc u Saksonskomu landtazi za rezultatami viboriv 30 veresnya 2019 roku Uryad ocholyuye koaliciya HDS Zeleni i SDPN 14 10 12 45 38 14 10 12 45 38 Rozpodil 119 misc Livi 14 Social demokratichna partiya Nimechchini SDPN 10 Soyuz 90 Zeleni Zeleni 12 Hristiyansko demokratichnij soyuz HDS 45 Alternativa dlya Nimechchini ADN 38Administrativnij podilSaksoniya podilyayetsya na tri okrugi Hemnic Drezden Lejpcig Yaki v svoyu chergu podilyayutsya na 10 rajoniv Bautcen BZ Rudni Gori ERZ Gerlic GR Lejpcig L Majsen MEI Serednya Saksoniya DL Pivnichna Saksoniya TDO Saksonska Shvejcariya Shidni Rudni Gori PIR Fogtland V Cvikkau Z Okrim cogo ye mista sho ne nalezhat do zhodnogo rajonu Hemnic C Drezden DD Lejpcig L Mista z kilkistyu meshkanciv ponad 20 tisyach stanom na 31 grudnya 2011Drezden 517 8 Grimma 29 1Lejpcig 510 0 Majsen 27 1Hemnic 240 5 Cittau 26 5Cvikkau 92 8 Delich 25 2Plauen 64 3 Limbah Oberfrona 24 6Gerlic 54 3 Markleberg 23 8Bautcen 40 1 Glauhau 23 4Frajberg 40 0 Verdau 21 5Frajtal 38 4 Debeln 20 9Pirna 37 6 Annaberg Buhholc 20 9Gojersverda 35 7 Kosvig 20 7Radebojl 33 3 Torgau 20 5Riza 32 3RegioniRegioni v Saksoniyi Sachsisches Elbland Leipziger Tieflandsbucht Rudni gori Saksonska Shvejcariya ta Verhnya Luzhicya Administrativna reformaZ 1 serpnya 2008 chislo rajoniv u Saksoniyi skorotilosya z 22 do 10 i chislo mist pririvnyanih do rajoniv z 7 do 3 EkonomikaMaye davni industrialni tradiciyi Viroblyayetsya elektronika tekstil transportni zasobi himikati bure vugillya TurizmSaksoniya proponuye bezlich pishnih palaciv ta majsterno oformlenih parkiv Krim drezdenskogo Cvingera turistiv zaproshuyut palaci Moricburg Ramenau zamok Klaffenabah otochenij rovami z vodoyu palac i park Pilnic ta sadovo parkovij ansambl NaukaUniversiteti isnuyut u Lejpcizi Frajberzi Drezdeni ta Hemnici Div takozhVerhnya Saksoniya Saksoniya gercogstvo 5866 Zahsen asteroyid nazvanij na chest zemli Primitkiwww sachsen de Plosha naselennya www statistik sachsen de Bevolkerung der Gemeinden Sachsens am 31 Dezember 2020 Fortschreibung des Bevolkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9 Mai 2011 Gebietsstand 01 01 2021 nim Bruttoinlandsprodukt von Sachsen von 1991 bis 2018 de statista com Schulden Finanzvermogen www destatis de Arbeitslosenquoten im November 2019 Lander und Kreise statistik arbeitsagentur de Statistik der Bundesagentur fur Arbeit Procitovano 2 grudnya 2019 Sachsisches Kreisgebietsneugliederungsgesetz 3 listopada 2012 u Wayback Machine PDF 1 1 MB DzherelaFakti pro Nimechchinu red Zhanet Shayan Sabine Gile per Volodimir Shelest Frankfurt na Majni Zociyetets Ferlag 2010 ISBN 978 3 7973 1211 2PosilannyaSaksoniya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Saksoniya Geografichni dani pro Saksoniya OpenStreetMap Oficijnij sajt federalnoyi zemli SaksoniyaSaksoniya Angalt BrandenburgTyuringiya PolshaBavariya Chehiya