Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дрезденський Цвінгер (нім. Zwinger) — історичне місце в Дрездені, комплекс з чотирьох будов. Назва походить від його розташування — у середні віки «цвінґером» називали частину фортеці між зовнішньою і внутрішньою фортечними стінами. Перший варіант Дрезденського цвінґера був створений саме між фортечними мурами міста. Нині тут розташовані різні за призначенням музеї, серед котрих і уславлена Дрезденська картинна галерея, Музей порцеляни та Фізико-математичний музей.
| Цвінгер | |
|---|---|
|
| |
| 51°03′11″ пн. ш. 13°44′02″ сх. д. / 51.053055555583775° пн. ш. 13.733888888916776949° сх. д.Координати: 51°03′11″ пн. ш. 13°44′02″ сх. д. / 51.053055555583775° пн. ш. 13.733888888916776949° сх. д. | |
| Країна |  Німеччина[1][2] |
| Розташування | Дрезден[1][2] |
| Тип | палац (1719) будова[d] (1709) руїни (14 лютого 1945) будова[d] (вересень 1945) і пам'ятка |
| Стиль | бароко |
| Архітектор | Матеус Пепельман[2] |
| Дата заснування | 1711 |
| Адреса | d, d, d і d |
  Цвінгер Цвінгер (Німеччина) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Збіг вдалих обставин
В кінці 17 — на початку 18 ст. Саксонія переживала економічний розквіт. В Рудних горах збільшили видобуток срібла та олова.
Князь Август став курфюрстом з 1694 року.
Саксонський курфюрст вдало перехопив авантюрного алхіміка на ім'я Йоганн Фрідріх Беттгер. І той разом з фахівцями та науковцями курфюрста винайшов першу європейську порцеляну, яку поціновували дорожче за золото. Торгівля тільки мейсенською порцеляною приносила курфюрсту значні прибутки.
Також вдало курфюрст 1697 року перехопив корону Польщі, що підняло його статус і спонукало до будівництва розкішних резиденцій. В Дрездені на цей час скупчився значний осередок видатних майстрів, що надавало змогу втілювати в реальність розкішні і масштабні проєкти.
Попередник — дерев'яний амфітеатр
У 1709 р. в Дрездені пишно вітали короля Данії. Задля палацових свят і побудували дерев'яний амфітеатр з тріумфальними арками на честь вельможного гостя. Роботи виконав архітектор-курфюрст — Матеус Пьопельман. Ідея сподобалась. І багатий курфюрст наважився перебудувати дерев'яний амфітеатр на кам'яний, але розкішніший.
Курфюрст-замовник відрядив Пьопельмана в Австрію та Італію, видатні центри архітектури бароко, де Матеус Пьопельман вивчав устрій античних арен, цирків та палаців.
Проєкт
В проєкті майбутнього цвінгера архітектор Пьопельман нібито відштовхувався від давньоримського Марсова поля, але зробив все по новому. Пьопельман навіть сам не усвідомлював багатозначності власного твору і називав його «римським творінням».
Майбутній кам'яний цвінґер за ідеєю і надалі планували використовувати для свят, турнірів. Звідси відкриті пласкі покрівлі, що поєднували усі будівлі комплексу та багато прозорих галерей, які призначалися для вельможних гостей та придворних. Лише в деяких містах над пласкими покрівлями галерей височіли павільйони. Особливістю комплексу була відсутність палацу, який планували побудувати в майбутньому. Поступово проєкт насичували новими ідеями. Так виникла ідея створити декілька карильйонів в павільйонах, створити фонтани на подвір'ї, зробити каскад.
З їх появою Цвінґер все більше втрачав характер арени для турнірів і перетворювався на регулярний сад бароко з партерами, фонтанами, стримано введеними квітниками і павільйнами для маскарадів і палацових свят.
Будівництво
Роботи розпочали 1711 року. Будівництво тривало 20 років і не було доведено до кінця через безліч оздоб, значні грошові витрати і витратні технології самого будівництва. Створення парадного облямування двору почали з побудови оранжереї та її цетральної частини — Вальпавільйону. Аркади оранжереї і задали той трохи монотонний ритм галерей, притаманний першому поверху комплексу. Його збагачують барокові сходи, балюстради, декоративні вази і скульптури. Оранжерея була важливою частиною комплексу через панівну моду на помаранчеві дерева при західноєвропейських королівських дворах. Другою важливою частиною комплексу був павільйон для розташування приватних колекцій курфюрста і виборного короля Польщі.
Первісно за проєктом Пьопельмана навпроти павільйону Кронентор (павільйон під короною) на іншому боці комплексу мали вибудувати другу напівпрозору вежу - павільйон, а поряд із нею приземкуваті приміщення для картинної галереї курфюрста та наукового музею. Коли очікувати закінчення будівництва набридло, відкриту частину комплексу забудували дерев'яним парканом, котрий згодом замінили на цегляний.
Цвінґер — це парадний, майже квадратний двір розмірами 106 на 107 метрів, збагачений підковоподібними двориками з павільйонами в центрах дугоподібних галерей навпроти один одного. Другу вісь ансамблю починала вежа Кронентор, що виходила на розімкнену частину комплексу, відкриту на річку Ельба. Ця частина палацового комплексу так і не була забудована за часів курфюрста та Пьопельмана. Лише в 19 столітті її заповнили будівлею в стилі неоренесанс, де розмістили картинну галерею (архітектор Готфрід Земпер). Лише після цього комплекс набув замкненого, відокремленого від середовища характеру.
Архітектор отримав 1847 року замову на розташування кінного монументу, для котрого він повинен був знайти відповідне місце.
Готфрід Земпер натомість створив власний проєкт добудов, що передбачав створення нового театру з урахуванням досягнень 19 ст., нового приміщення оранжерей та парадної пристані на річці Ельба поряд із спорудами початку 18 ст. Вісь від вибудованого Цвінгера простягалась до самої річки, а нову площу мали прикрасити монументи. Але втілити проєкт Земпера не вдалося. Новий театр вибудували, але не на тому місці, що передбачав архітектор, як і нову оранжерею, котру вибудували на другорядній земельній ділянці вулиці. Картинну галерею вибудували на місці паркану і в історичній стилістиці неоренесансу, а не бароко. Приміщення замкнуло подвір'я Цвінґера, але втратило здатність до прибудов і розширення в майбутньому.
Складові частини комплексу
- Вежа Кронентор
- Павільйон Глокеншпильпавільйон з карильйоном, єдиним, який створили.
- Вальпавільйон оранжереї
- Німецький павільйон
- Природничо-науковий павільйон
- Фізико-математичний павільйон (Фізико-математичний салон)
- Французький павільйон.
Музеї Цвінґера
- Дрезденська картинна галерея (Галерея старих майстрів)
- Музей порцеляни (Дрезден)
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany
Джерела
- Hubert Georg Ermisch: Der Dresdner Zwinger. (Schriften des Instituts für Theorie und Geschichte der Baukunst der Deutschen Bauakademie) Dresden (Sachsenverlag) 1953
- Краткая художественная энциклопедия, Искусство стран и народов мира, т 1. М. 1962
- Richard Borek (Hrsg.): Borek Briefmarken-Katalog Deutschland. Braunschweig (Verl. Richard Borek)1981
- Adolph Canzler / / Ludwig Neumann: Die Bauten, technischen und industriellen Anlagen von Dresden. Dresden (Meinhold & Söhne) 1878
- Walter Dänhardt (Hrsg.): Festschrift aus Anlaß des hundertjährigen Bestehens der Flora, Sächsische Gesellschaft für Botanik und Gartenbau. Dresden (Selbstverlag) [1926]
- Georg Dehio: Handbuch der Deutschen Kunstdenkmäler. Bd. Dresden. München, Berlin (Deutscher Kunstverlag) 2005
- Hubert Georg Ermisch: Der Dresdner Zwinger. (Schriften des Instituts für Theorie und Geschichte der Baukunst der Deutschen Bauakademie) Dresden (Sachsenverlag) 1953
- Hermann Heckmann: Matthäus Daniel Pöppelmann und die Barockbaukunst in Dresden. Berlin (Verlag für Bauwesen) 1986
- LIPSIA Farbkatalog DDR 1983. Berlin (transpress) 1983
- Harald Marx (Hrsg.): Matthäus Daniel Pöppelmann. Der Architekt des Dresdner Zwingers. Leipzig (E.A. Seemann) 1990
- Arno Naumann: Dresdens Gartenbau bis zur Gründungszeit der «Flora» Gesellschaft für Botanik und Gartenbau in Dresden. Dresden 1896
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цвінгер
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drezdenskij Cvinger nim Zwinger istorichne misce v Drezdeni kompleks z chotiroh budov Nazva pohodit vid jogo roztashuvannya u seredni viki cvingerom nazivali chastinu forteci mizh zovnishnoyu i vnutrishnoyu fortechnimi stinami Pershij variant Drezdenskogo cvingera buv stvorenij same mizh fortechnimi murami mista Nini tut roztashovani rizni za priznachennyam muzeyi sered kotrih i uslavlena Drezdenska kartinna galereya Muzej porcelyani ta Fiziko matematichnij muzej Cvinger51 03 11 pn sh 13 44 02 sh d 51 053055555583775 pn sh 13 733888888916776949 sh d 51 053055555583775 13 733888888916776949 Koordinati 51 03 11 pn sh 13 44 02 sh d 51 053055555583775 pn sh 13 733888888916776949 sh d 51 053055555583775 13 733888888916776949Krayina Nimechchina 1 2 Roztashuvannya Drezden 1 2 Tip palac 1719 budova d 1709 ruyini 14 lyutogo 1945 budova d veresen 1945 i pam yatkaStil barokoArhitektor Mateus Pepelman 2 Data zasnuvannya 1711Adresa d d d i dCvingerCvinger Nimechchina Mediafajli u Vikishovishi Cvinger z visoti ptashinogo polotu Na zadnomu plani richka Elba i opera Zempera na perednomu dramatichnij teatrIstoriyaZbig vdalih obstavin Hud Luyi de Silvestr kurfyurst Avgust II Silnij blizko 1720 roku V kinci 17 na pochatku 18 st Saksoniya perezhivala ekonomichnij rozkvit V Rudnih gorah zbilshili vidobutok sribla ta olova Knyaz Avgust stav kurfyurstom z 1694 roku Saksonskij kurfyurst vdalo perehopiv avantyurnogo alhimika na im ya Jogann Fridrih Bettger I toj razom z fahivcyami ta naukovcyami kurfyursta vinajshov pershu yevropejsku porcelyanu yaku pocinovuvali dorozhche za zoloto Torgivlya tilki mejsenskoyu porcelyanoyu prinosila kurfyurstu znachni pributki Takozh vdalo kurfyurst 1697 roku perehopiv koronu Polshi sho pidnyalo jogo status i sponukalo do budivnictva rozkishnih rezidencij V Drezdeni na cej chas skupchivsya znachnij oseredok vidatnih majstriv sho nadavalo zmogu vtilyuvati v realnist rozkishni i masshtabni proyekti Poperednik derev yanij amfiteatr U 1709 r v Drezdeni pishno vitali korolya Daniyi Zadlya palacovih svyat i pobuduvali derev yanij amfiteatr z triumfalnimi arkami na chest velmozhnogo gostya Roboti vikonav arhitektor kurfyurst Mateus Popelman Ideya spodobalas I bagatij kurfyurst navazhivsya perebuduvati derev yanij amfiteatr na kam yanij ale rozkishnishij Kurfyurst zamovnik vidryadiv Popelmana v Avstriyu ta Italiyu vidatni centri arhitekturi baroko de Mateus Popelman vivchav ustrij antichnih aren cirkiv ta palaciv Proyekt V proyekti majbutnogo cvingera arhitektor Popelman nibito vidshtovhuvavsya vid davnorimskogo Marsova polya ale zrobiv vse po novomu Popelman navit sam ne usvidomlyuvav bagatoznachnosti vlasnogo tvoru i nazivav jogo rimskim tvorinnyam Majbutnij kam yanij cvinger za ideyeyu i nadali planuvali vikoristovuvati dlya svyat turniriv Zvidsi vidkriti plaski pokrivli sho poyednuvali usi budivli kompleksu ta bagato prozorih galerej yaki priznachalisya dlya velmozhnih gostej ta pridvornih Lishe v deyakih mistah nad plaskimi pokrivlyami galerej visochili paviljoni Osoblivistyu kompleksu bula vidsutnist palacu yakij planuvali pobuduvati v majbutnomu Postupovo proyekt nasichuvali novimi ideyami Tak vinikla ideya stvoriti dekilka kariljoniv v paviljonah stvoriti fontani na podvir yi zrobiti kaskad Z yih poyavoyu Cvinger vse bilshe vtrachav harakter areni dlya turniriv i peretvoryuvavsya na regulyarnij sad baroko z parterami fontanami strimano vvedenimi kvitnikami i paviljnami dlya maskaradiv i palacovih svyat Budivnictvo Pidkovopodibnij dvorik oranzhereyi ta Valpaviljon pislya vidnovlennya Suchasnij viglyad galereyi Zempera viglyad z boku Cvingera Roboti rozpochali 1711 roku Budivnictvo trivalo 20 rokiv i ne bulo dovedeno do kincya cherez bezlich ozdob znachni groshovi vitrati i vitratni tehnologiyi samogo budivnictva Stvorennya paradnogo oblyamuvannya dvoru pochali z pobudovi oranzhereyi ta yiyi cetralnoyi chastini Valpaviljonu Arkadi oranzhereyi i zadali toj trohi monotonnij ritm galerej pritamannij pershomu poverhu kompleksu Jogo zbagachuyut barokovi shodi balyustradi dekorativni vazi i skulpturi Oranzhereya bula vazhlivoyu chastinoyu kompleksu cherez panivnu modu na pomaranchevi dereva pri zahidnoyevropejskih korolivskih dvorah Drugoyu vazhlivoyu chastinoyu kompleksu buv paviljon dlya roztashuvannya privatnih kolekcij kurfyursta i vibornogo korolya Polshi Pervisno za proyektom Popelmana navproti paviljonu Kronentor paviljon pid koronoyu na inshomu boci kompleksu mali vibuduvati drugu napivprozoru vezhu paviljon a poryad iz neyu prizemkuvati primishennya dlya kartinnoyi galereyi kurfyursta ta naukovogo muzeyu Koli ochikuvati zakinchennya budivnictva nabridlo vidkritu chastinu kompleksu zabuduvali derev yanim parkanom kotrij zgodom zaminili na ceglyanij Cvinger ce paradnij majzhe kvadratnij dvir rozmirami 106 na 107 metriv zbagachenij pidkovopodibnimi dvorikami z paviljonami v centrah dugopodibnih galerej navproti odin odnogo Drugu vis ansamblyu pochinala vezha Kronentor sho vihodila na rozimknenu chastinu kompleksu vidkritu na richku Elba Cya chastina palacovogo kompleksu tak i ne bula zabudovana za chasiv kurfyursta ta Popelmana Lishe v 19 stolitti yiyi zapovnili budivleyu v stili neorenesans de rozmistili kartinnu galereyu arhitektor Gotfrid Zemper Lishe pislya cogo kompleks nabuv zamknenogo vidokremlenogo vid seredovisha harakteru Arhitektor otrimav 1847 roku zamovu na roztashuvannya kinnogo monumentu dlya kotrogo vin povinen buv znajti vidpovidne misce Gotfrid Zemper natomist stvoriv vlasnij proyekt dobudov sho peredbachav stvorennya novogo teatru z urahuvannyam dosyagnen 19 st novogo primishennya oranzherej ta paradnoyi pristani na richci Elba poryad iz sporudami pochatku 18 st Vis vid vibudovanogo Cvingera prostyagalas do samoyi richki a novu ploshu mali prikrasiti monumenti Ale vtiliti proyekt Zempera ne vdalosya Novij teatr vibuduvali ale ne na tomu misci sho peredbachav arhitektor yak i novu oranzhereyu kotru vibuduvali na drugoryadnij zemelnij dilyanci vulici Kartinnu galereyu vibuduvali na misci parkanu i v istorichnij stilistici neorenesansu a ne baroko Primishennya zamknulo podvir ya Cvingera ale vtratilo zdatnist do pribudov i rozshirennya v majbutnomu Skladovi chastini kompleksu Vezha Kronentor Paviljon Glokenshpilpaviljon z kariljonom yedinim yakij stvorili Valpaviljon oranzhereyi Nimeckij paviljon Prirodnicho naukovij paviljon Fiziko matematichnij paviljon Fiziko matematichnij salon Francuzkij paviljon Muzeyi Cvingera Drezdenska kartinna galereya Galereya starih majstriv Muzej porcelyani Drezden Panoramnij viglyad Drezdenskogo CvingeraPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany d Track Q107174967DzherelaHubert Georg Ermisch Der Dresdner Zwinger Schriften des Instituts fur Theorie und Geschichte der Baukunst der Deutschen Bauakademie Dresden Sachsenverlag 1953 Kratkaya hudozhestvennaya enciklopediya Iskusstvo stran i narodov mira t 1 M 1962 Richard Borek Hrsg Borek Briefmarken Katalog Deutschland Braunschweig Verl Richard Borek 1981 ISBN 3 87091 102 6 Adolph Canzler Ludwig Neumann Die Bauten technischen und industriellen Anlagen von Dresden Dresden Meinhold amp Sohne 1878 Walter Danhardt Hrsg Festschrift aus Anlass des hundertjahrigen Bestehens der Flora Sachsische Gesellschaft fur Botanik und Gartenbau Dresden Selbstverlag 1926 Georg Dehio Handbuch der Deutschen Kunstdenkmaler Bd Dresden Munchen Berlin Deutscher Kunstverlag 2005 ISBN 3 422 03110 3 Hubert Georg Ermisch Der Dresdner Zwinger Schriften des Instituts fur Theorie und Geschichte der Baukunst der Deutschen Bauakademie Dresden Sachsenverlag 1953 Hermann Heckmann Matthaus Daniel Poppelmann und die Barockbaukunst in Dresden Berlin Verlag fur Bauwesen 1986 ISBN 3 345 00018 0 LIPSIA Farbkatalog DDR 1983 Berlin transpress 1983 Harald Marx Hrsg Matthaus Daniel Poppelmann Der Architekt des Dresdner Zwingers Leipzig E A Seemann 1990 ISBN 3 363 00414 1 Arno Naumann Dresdens Gartenbau bis zur Grundungszeit der Flora Gesellschaft fur Botanik und Gartenbau in Dresden Dresden 1896PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cvinger