Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліві нім Die Linke німецька соціалістична лівопопулістська політична партія утворена в червні 2007 року внаслідок злиття

Ліві (Німеччина)

Ліві (Німеччина)

Ліві (нім. Die Linke) — німецька соціалістична, лівопопулістська політична партія, утворена в червні 2007 року внаслідок злиття східнонімецьких посткомуністів Партії демократичного соціалізму (ПДС) із західнонімецькою Виборчою альтернативою за працю і соціальну справедливість (ІАТСС, WASG). Обидві партії співпрацювали в бундестазі ще з 2005 року в складі фракції Лівих під головуванням Грегора Гізі (нім. Gregor Gysi).

Ліві

Die Linke
Країна image Німеччина
Голова партії [en] і [en]
Засновник Оскар Лафонтен
Дата заснування 16 червня 2007
Штаб-квартира Карл-Лібкнехт-Хаус, Александрштрасе 28, D-10178 Берлін
Ідеологія Демократичний соціалізм
Лівий популізм
Глобалізм
Позиція від лівих до ультралівих
Молодіжна організація d
Кількість членів  54 214
Місць у Бундестазі
39 / 736
Місць у Бундесраті
4 / 69
Місць у Європарламенті
5 / 96
Офіційний колір (кольори) червоний[3]
Офіційний сайт www.die-linke.de

У Бундестазі партія має 39 місця із 736, отримавши 9,2 % голосів на федеральних виборах 2021 року. На міжнародному рівні ліві є членом Партії європейських лівих і є найбільшою партією у фракції (Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі) в Європейському парламенті (має 8 місць із 99 виділених для Німеччини). За офіційними даними Ліва партія має 77 645 зареєстрованих членів станом на вересень 2009 року, що робить її четвертою за величиною партією в Німеччині.

Історія

Заснування

Масові протести, які призвели до відсторонення від влади лідера НДР Еріха Хонеккера в 1989 році, відкрили нові можливості молодому поколінню політиків-реформаторів у Соціалістичній єдиній партії (СЄПН), які вважали політику гласності та перебудови президента СРСР Михайла Горбачова моделлю для політичних змін. Такі реформатори, як політик , адвокат Грегор Гізі і дисиденти, як і незабаром почали реконструювати політичний авторитет партії. До кінця 1989 року, останні консервативні члени Центрального Комітету партії подали у відставку, а потім в 1990 році СЄПН залишили 95 % із 2,3 мільйона її членів .

На спеціальному з'їзді в грудні 1989 року партія відмовилася від своєї колишньої «провідної ролі» у житті суспільства і прийняла програму демократичних реформ. Для того, щоб дистанціювати реформовану партію із комуністичною ідеологією, партія додала слова «Партія демократичного соціалізму» до назви з СЄПН, а в кінцевому підсумку відмовилася від слів «Соціалістична єдина партія» в лютому 1990 року. Гізі став новим лідером. До того часу, ПДС вже не була марксистсько-ленінською партією, хоча неомарксистські і комуністичні фракції меншості продовжували існувати. 18 березня 1990 року, ПДС отримала 16,4 % голосів на перших вільних виборах у Східній Німеччині, і стала найбільшою опозиційною партією. До влади прийшов новий уряд на чолі з консервативним , що отримав 48 % голосів.

Партія демократичного соціалізму

На перших загально-німецьких виборах до Бундестагу в 1990 році, ПДС отримала лише 2,4 % від загальної кількості голосів, але завдяки виключенню у виборчому законодавстві Німеччини отримав у Бундестазі 17 депутатських мандатів на чолі з Гізі. На федеральних виборах 1994 року, незважаючи на агресивну антикомуністичну кампанію «Червоні шкарпетки», організовану проти ПДС правлячим в той час Християнсько-демократичним союзу, що була спрямована на відлякування виборців, ПДС вдалося збільшити свою частку голосів до 4,4 відсотка, завоювавши більшість у чотирьох східних виборчих округах, і знову увійти у бундестаг, збільшивши кількість депутатів до 30. У 1998 році партія досягла найвищої точки свого успіху, обравши 37 депутатів і отримавши 5,1 % голосів по країні, тим самим перевищивши 5 % поріг, що необхідний для гарантованого представництва та повноцінного парламентського статусу в Бундестазі. Гізі пішов у відставку в 2000 році після поразки у політичних дебатах з лівими угрупуваннями, що привели до конфлікту в ПДС. На федеральних виборах 2002 року партія не подолала прохідний бар'єр, отримавши лише 4,0 %. Протягом наступних чотирьох років, ПДС була представлена ​​двома одномандатницями, що були обираються безпосередньо від своїх округів, Петрою Пау і Гезіною Летш.

Після фіаско 2002 року, ПДС прийняла нову, помірну програму і обрала давнього союзник Гізі Лотара Біскі своїм головою. У 2004 році на виборах до Європейського парламенту, ПДС отримала 6,1 % голосів виборців по всій країні, більше ніж будь-коли до цього на федеральних виборах. Її електорат у східних німецьких землях продовжував зростати, де сьогодні вона разом із Християнсько-демократичним союзом (ХДС) і Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН) одна із з трьох найсильніших партій у регіоні. Тим не менш, незначна кількість членів та підтримка виборців у західних землях Німеччини спонукали партію до укладення виборчого союзу у липні 2005 року з новоутвореною партією Праця та соціальна справедливість — Виборча альтернатива (WASG), що в значній мірі складалася із дисидентів соціал-демократів, членів профспілок, а також різноманітних лівих радикалів.

Створення Лівої партії

Після переговорів, ПДС і WASG домовилися про створення спільного списку для участі в федеральних виборах 2005 року і зобов'язалися об'єднатися в єдину ліву партію в 2007 році. Згідно з домовленістю, партії не змагалися між собою ні в одному із округів. Замість цього, кандидати WASG, у тому числі колишній лідер СДПН Оскар Лафонтен, були включені до виборчого списку ПДС. Щоб символізувати нові відносини, ПДС змінила свою назву на Ліва партія. ПДС (нім. Linkspartei.PDS) або просто Ліві. ПДС, з необов'язковим використання літер «ПДС» в західних землях, де багато виборців досі вважали Партію демократичного соціалізму підозрілою.

Альянс сподівався вигоду від сильної електоральної бази на сході і потенціалу WASG виборців на заході. Грегор Гізі повертався до громадського життя після операції на головному мозку і двох серцевих нападів, загальна увага була прикута до Лафонтена, як одного з лідерів партії.

Опитування на початку літа показували, що єдиний Лівий список може набрати цілих 12 відсотків голосів, і якийсь час здавалося можливим, що партія може повторити успіхи минулого створеного альянсу (Союз 90/Зелені) і право-ліберальної Вільної демократичної партії і стати третьою найсильнішою фракцією Бундестагу. Стривожені несподіваним зростанням лівих в опитуваннях, основні політики Німеччини нападали на Лафонтена і Гізі, як «лівих популістів»" і «демагогів» і звинуватили партію заграванні з неонацистськими виборцями. Помилка Лафонтена, який назвав «іноземних робітників», як загрозу в одному виступі на початку кампанії, дали підставу до звинувачень, що ліві намагаються використовувати німецьку ксенофобію та антидемократичний популізм для залучення виборців від крайніх правих.

Незважаючи на все це, на виборах 2005 року Ліва партія стала четвертою за величиною партією в Бундестазі, отримавши 8,7 % голосів виборців і 53 місця. Переговори про об'єднання між Лівою партією. ПДС і WASG тривали протягом наступного року, і дві сили досягли угоди 27 березня 2007 року. Спільна партія, яка отримала назву просто «Ліві», провела свій установчий з'їзд 16 червня в Берліні.

Об'єднана партія незабаром стала виборчою силою вперше ів Західній Німеччині, завоювавши невелику кількість місць у земельних виборах в Бремені, Нижній Саксонії, Гессені і Гамбурзі. «П'яти-партійна система» в Німеччині в наш час[] стала реальністю яка на заході, так і на сході.

Ряд виборчих успіхів слідував потім у 2009 «році супер-виборів». У кампанії за місця в Європейському парламенті, Ліва партія отримала 7,5 % голосів виборців по всій країні, що продовжило стійку тенденція зростання голосів на європейських виборах (1994 рік: 4,7 %, 1999 рік: 5,8 %, 2004 рік: 6,1 %). На шести земельних виборах, партія або збільшила або зберегла попередні досягнення, збільшивши результат у Тюрингії і Гессені, і вперше отримала місця у землі Шлезвіг-Гольштейн. У Саарі партія стала значною силою, вперше в західній землі, завоювавши 19,2 % голосів і зайнявши третє місце, випередивши Вільну демократичну партія і Зелених. У Саксонії і Бранденбурзі відсоток голосів виборців трохи зменшився, але партія залишилася другою за величиною політичною силою в обох землях.

Спад популярності Соціал-демократичної партії на федеральних виборах 27 вересня 2009 дав Лівим безпрецедентну можливість збільшити свій вплив в німецькій політиці. Кількість поданих голосів за партію зросла до 11,9 відсотків, збільшивши своє представництво в бундестагу з 54 до 76 місць. На виборах 2021 року Ліві здобули 4,9 % голосів, отримавши 39 місць у Бундестазі. Ліві є третьою за величиною опозиційною партією.

Ідеологія та політичні позиції

Ліві прагнуть досягнути демократичного соціалізму та подолати капіталізм. Як платформу для політики лівих на хвилі глобалізації, ліві включають в собі безліч різних фракцій, починаючи від комуністів до соціал-демократів. Ліві ще не прийняли власну програму партії, хоча вони випустили докладну передвиборчу програму перед федеральною передвиборчою кампанією 2009 року. У березні 2007 року, в ході спільної партійної конвенції Лівої партії і WASG, був узгоджений документ з викладом принципів політики.

Податково-бюджетна політика партії

Податково-бюджетна політика партії заснована на кейнсіанській економіці, яку уряди почали впроваджувати у 1930-х роках у відповідь на Велику депресію. Центральний банк і уряд повинні співпрацювати у експансіоністській фіскальній та грошово-кредитній політиці з метою поліпшення економічних циклів, для підтримки економічного зростання і зниження рівня безробіття. Заробітна плата повинна бути підвищена у приватному секторі та визначатися зростанням продуктивності праці, рівнем інфляції визначеним Європейським центральним банком та рамковими угодами.

Партія виступає за підвищення бюджетних витрат в галузі державних інвестицій, освіти, досліджень та розвитку, культури та інфраструктури, а також підвищення податків на великі корпорації. Вона закликає до збільшення ставок податку на спадщину і обкладання податками «чистої вартість[]». Ліві виступають за прогресивний прибутковий податок, який буде сприяти скороченню податкового навантаження на нижні і середні доходи та підвищення на верхні. Боротьба з податковими лазівками є пріоритетним питання тому, що, як вважають ліві, вони в першу чергу є корисним для людей з високими доходами.

Фінансові ринки мають бути предметом важче державного регулювання, з метою, серед іншого, для зменшення спекуляцій облігацій та похідних інструментів (дериватив). Партія хоче посилити антимонопольне законодавство і розширити можливості кооперативів для децентралізації економіки. Подальші економічні реформи повинні включати солідарність і більше самовизначення для працівників, відмова від приватизації і введення федерального мінімуму заробітної плати, і в загальнішому повалення власності та владних структур, посилаючись на афоризм Карла Маркса «людина принижена, поневолена, занедбана, зневажена сутність».

Зовнішня політика

Що стосується зовнішньої політики, Ліві закликають до міжнародного роззброєння та виключають будь-яку форму участі бундесверу за межами Німеччини. Партія вимагає заміни НАТО системою колективної безпеки, у тому числі участю в ній Росії. Німецька зовнішня політика повинна бути строго обмежена цілями цивільної дипломатії та співпрацею замість конфронтації.

Співпраця з міжнародними організаціями

Партія підтримує подальше анулювання заборгованості країн і збільшення допомоги на цілі розвитку у співпраці з Організацією Об'єднаних Націй, Світової організації торгівлі , Світового банку, а також різних двосторонніх договорів між країнами. Партія підтримує реформу Організації Об'єднаних Націй, якщо вона спрямована на справедливий баланс між розвиненими і країнами, що розвиваються. Всі американські військові бази на території Німеччини, а якщо можливо, в Європейському Союзі, прийняті в рамках обов'язкового договору, повинні бути розпущеними. Лівий вітають процес європейської інтеграції, у той же час опонують, на їх думку, неоліберальній політиці Європейського Союзу. Партія прагне до демократизації інститутів ЄС і посилення ролі Організації Об'єднаних Націй в міжнародній політиці. Ліві проти обох війн в Афганістані та в Іраку, а також Лісабонського договору.

Російсько-українська війна

Довкола теми російсько-української війни всередині партії «Ліві» точаться гострі внутрішні суперечки, через що нею не було випрацювано однозначної позиції з цього питання. Партія зазнавала жорсткої критики в низці українських ЗМІ, які характеризували її як «проросійську». Соціолог Тарас Саламанюк відзначає неоднорідність позицій партійців «Лівих» щодо українського питання. Зокрема, він прираховує до «проукраїнського крила» партії екслідера фракції «Лівих» у Бундестазі Ґреґора Ґізі, депутатів Буденстагу [en] і [de]; до «проросійського крила» — депутатів Бундестагу [en] (етнічного українця), [en] й [en].

Одним з найгучніших прихильних до Росії голосів серед «Лівих» донедавна була Сара Ваґенкнехт ― колишня очільниця фракції у Бундестазі, скандальна й конфлітна фігура у партії. Зокрема, як пише «Вашингтон пост», ім'я Ваґенкнехт згадується у документах 2021 року про плани керівництва РФ розробити стратегію зі створення двопартійної «антивоєнної коаліції» за участі ультраправої та ультралівої німецьких партій – «Альтернативи для Німеччини» та «Лівих», з метою послаблення підтримки України в Європі. Помітно консервативніші й більш традиціоналістські погляди Ваґенкнхет, ніж у значної частини її партійців, призвели до розколу серед «Лівих». Ваґенкхнет покинула партію і створила власну, «Альянс Сари Ваґенкнехт», яка вирізняється соціальним консерватизмом, націоналізмом, скептицизмом щодо зеленої політики та більш правим ставленням до соціокультурних питань. До «Альянсу Сари Ваґенкнехт» згодом примкнула помітна частина «проросійського крила» «Лівих».

Коментуючи анексію Криму Росією у 2014 році, депутат Європарламенту від «Лівих» Вольфґанґ Ґерке зазначив, що «Кримський референдум, як і колишній референдум щодо Косова, не відповідає міжнародному праву», але додав, що «до його результату треба ставитись серйозно». У тому ж коментарі Ґерке заявив, що «Росія не повинна роздмухувати український конфлікт військовими погрозами», а ЄС і США мають утриматися від жорстких санкцій, аби «не втягнути Європу у нову Холодну війну».

У 2022 році в офіційній заяві «Ліві» засудили російське вторгнення в Україну, зазначивши, що «немає жодного виправдання цій наступальній війні, яка порушує всі норми міжнародного права» і що «Росія має негайно припинити військові дії, погодитися на припинення вогню та повернутися за стіл переговорів». Ескалація російсько-української війни призвела до нових внутрішніх суперечок усередині партії, зокрема щодо санкційної політики та постачання летальної військової допомоги в Україну.

Суперечки

Деякі вважають, Ліва партія несе відповідальність за дії попередника партії, СЄПН колишньої Німецької Демократичної Республіки, тоді як більшість її членів у партії лівих сьогодні немає. Наприклад, у 2001 році , в той час голова попередника Лівої партії — ПДС, офіційно визнала несправедливість будівництва Берлінської стіни в 1961 році, але вона не відчувала себе зобов'язаною вибачитися від імені парті.

Спостереження за системою «захисту Конституції»

У Німеччині діє система «захисту Конституції» (нім. Verfassungsschutz) на федеральному рівні (нім. Bundesamt für Verfassungsschutz , BfV) та земельному рівні (нім. Landesbehörden für Verfassungsschutz , LfV), яка здійснює внутрішній нагляд за фактичною і підозрілою діяльністю, яка може загрожувати «вільному і демократичному ладу» (нім. freiheitlich-Demokratische Grundordnung) на основі німецької конституції. Ліва партія і деякі з її фракцій залишаються під спостереженням BfV, перелічені у щорічнику Verfassungsschutzbericht під заголовком «ліві екстремістські тенденції і підозрілі випадки».

Структура партії

Керівництво

На установчому з'їзді партії 16 червня 2007 року головами (нім. Parteivorsitzender) були обрані Лотар Біскі і Оскар Лафонтен. 23 січня 2010 Лафонтен заявив про відмову від свого місця в бундестазі і звільнення з посади співголови партії на федеральному рівні через хворобу. Лотар Біскі, в свою чергу заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на майбутньому з'їзді «Лівих» в травні 2010 року.

У травні 2010 року партію очолили Гезіне Летш і Клаус Ернст. Заступниками голови (нім. Stellvertretender Parteivorsitzender) партії на кінець 2010 року були Галина Вавціняк, Катя Кіппінг, Сара Вагенкнехт, Гайнц Бірбаум. Посади федеральних секретарів (нім. Bundesgeschaftsfuhrer) партії обіймали Вернер Дрейбус і Карен Лай, федерального скарбника (Bundesschatzmeister) — Раджу Шарма. Всього до складу Правління партії (нім. Parteivorstandes) входить 44 людини Фракцію «Лівих» в Бундестазі очолює[] Грегор Гізі.

25 червня 2022 року на федеральній партійній конференції головами партії обрані [en] і [en].

Течії всередині партії

  • «Антикапіталістичні ліві» (нім. Antikapitalistische Linke) — радикальна ліва течія партії, яка виступає проти всіх форм капіталізму. Об'єднує супротивників і критиків участі «Лівих» в коаліційних урядах, у тому числі з соціал-демократами. Найвідомішими представниками течії є: колишній депутат Європарламенту Тобіас Пфлюгер, колишні депутати Бундестагу Корнелія Хірш і Улла Епке, члени Правління партії: депутат Бундестагу Сара Вагенкнехт, депутат Європарламенту Сабіна Лезінг і Тієс Глейсс.
  • «Комуністична платформа» (нім. Kommunistische Plattform) — марксистська течія, яка виступає за «будівництво нового соціалістичного суспільства, використовуючи позитивний досвід „реального соціалізму“ і враховуючи його помилки». Ключовими лідерами платформи є Сара Вагенкнехт і Матіас Бервольф.
  • «Емансипативні ліві» (нім. Emanzipatorische Linke, Ema.Li) — течія, що базується на принципах лібертарного соціалізму і тісно пов'язана з підтримкою соціальних рухів. Офіційними представниками течії є Крістофер Шпер і Юлія Бонк, обрана в саксонський ландтаг у віці 18 років і стала наймолодшим депутатом у Німеччині. Також до числа відомих прихильників течії відносяться заступник голови партії Катя Кіппінг і член Правління партії Карен Лей.
  • «Соціалістичні ліві» (нім. Sozialistische Linke) — течія, що включає лівих кейнсіанців (переважно з соціал-демократичним минулим) і єврокомуністів, орієнтована на роботу всередині профспілкового руху. Ключовими фігурами в течії є депутати бундестагу Дітер Дем і Христина Бухгольц, а також депутати Європарламенту Томас Хендель і Юрген Клута. Бухгольц і Клута також є членами Правління партії. На міжнародному рівні орієнтується на італійську Партію комуністичного відродження і нідерландську Соціалістичну партію.
  • «Демократичний соціалістичний форум» (нім. Forum demokratischer Sozialismus) — течія демократичних соціалістів, прихильників участі в коаліційних урядах. Ідеологічно близько до течії «Реформаторська ліва мережа». Найвідомішими представниками течії є члени Правління партії Стефан Лібіх, Інга Нітце і Карен Лей.
  • «Реформаторська ліва мережа» (нім. Netzwerk Reformlinke) — течія, близька до соціал-демократичних позицій, підтримує спільну діяльність з Соціал-демократичною партією Німеччини і «Союзом 90/Зелені», в тому числі участь у коаліціях з ними. Найвідомішими фігурами цієї течії є депутати бундестагу Петра Пау, член правління партії Ян Корте, Стефан Лібіх і заступник голови партії Галина Вавціняк.

Зовнішні союзники

З «Лівими» співпрацюють, надають електоральну підтримку або безпосередньо беруть участь в діяльності партії наступні ліві групи:

  •  — колишня прорадянська компартія, створена в 1968 році замість забороненої КПН. Після об'єднання Німеччини багато активістів КПН перейшли в ПДС; на федеральних виборах 2005 року партія підтримала «Ліву партію — ПДС». У 2008 році вибухнув політичний скандал, коли було оголошено по телебаченню, що обрана за списком «Лівих» в ландтаг Нижньої Саксонії Крістель Вегнер в інтерв'ю виступила з виправданням Берлінської стіни і штазі. На адресу керівництва «Лівих» посипалися звинувачення, і партія дистанціювалася від передбачуваних висловлювань Вегнер, виключивши її з партійної фракції в ландтазі.
  • Соціалістична альтернатива (SAV) — секція троцькістського Комітету за робочий інтернаціонал, раніше діяла на західнонімецьких землях всередині Jusos (молодіжки СДПН) і партії «Праця і соціальна справедливість — Виборча альтернатива»(WASG). Як і «Linksruck», тісно співпрацює з молодіжним рухом і антифашистами. Особа Соціалістичної альтернативи — молода активістка Люсі Редлер («Червона Люсі») — спочатку намагалася проводити незалежну політику і повела на вибори в берлінську палату депутатів окремий від «Лівої партії — ПДС» список WASG, щоб не допустити продовження неоліберального курсу місцевої коаліцією СДПН і ПДС. Спробувавши створити нову регіональну партію — «Берлінську альтернативу за солідарність і опір» — і ініціювавши створення «Мережі лівої опозиції», що об'єднала ліворадикальних противників об'єднання WASG і ПДС, Люсі Редлер, зрештою, підкорилася рішенню SAV і вступила в берлінський осередок партії «Ліві», але керівництво останньої в особі Клауса Ернста відмовило їй у членстві.
  • «Зрушення вліво» (нім. Linksruck), нині «Маркс 21 — Мережа за міжнародний соціалізм» — секція Міжнародної соціалістичної тенденції, прихильники масової політики. Розчарувавшись у ентризмі (спробі проникненню з метою радикалізації) в молодіжні структури СДПН, активісти «Зрушення вліво» вітали освіта WASG та її об'єднання з ПДС в політичну силу лівіше соціал-демократії. «Зрушення вліво» підтримує платформу «Соціалістичних лівих». 1 вересня 2007 «Зрушення вліво» оголосила про формальний саморозпуск, сконцентрувавшись на партійній діяльності, і приступив до випуску нового журналу «marx21». Представниця цієї тенденції Крістін Буххольц входить до складу національного правління «Лівих».
  • Міжнародні соціалістичні ліві (МСЛ) — одна з двох німецьких секцій Четвертого інтернаціоналу (поряд з Революційною соціалістичною лігою). Функціонери МСЛ співпрацювали з WASG і антиглобалістськими рухами. На відміну від РСЛ, активно бере участь у роботі партії «Ліві». У 2006 році МСЛ стали ініціаторами підписання Маніфесту антикапіталістичних лівих, навколо якого сформувалася відповідна течія «Лівих». Член МСЛ Тієс Глейсс є координатором «антикапіталістичних лівих» і входить до складу правління «Лівих».
  • Асоціація за єдину перспективу (VsP) — утворена в 1986 році в результаті об'єднання троцькістської Міжнародної марксистської групи і маоїстської-ходжаїстської ультралівої партії — Комуністична партія Німеччини/Марксистсько-ленінська, що включає МСЛ як фракцію. VsP підтримує «Лівих», починаючи з федеральних виборів 2005 року.

Міжнародні зв'язки

Партія є колективним членом партії Європейські ліві, бере участь в роботі форуму Нових європейських лівих. Партія є єдиною партією, яка представляє ФРН в Партії європейських лівих на основі постійного членства.. .

Фонд Рози Люксембург

«Ліві», як і інші провідні політичні партії Німеччини, підтримують зв'язки з неурядовим політичним фондом. Їм є Фонд Рози Люксембург, заснований на базі зареєстрованого в 1990 році суспільства критичної соціально-філософської думки «Аналіз суспільства і політичну освіту». Ідейно приєднуючись спочатку до Партії демократичного соціалізму, а нині — до «Лівих», Фонд Рози Люксембург працює незалежно і самостійно, тісно співпрацює з лівими земельними фондами і товариствами у всіх федеральних землях.

Фонд займається політичним освітою, культурною діяльністю і аналізом суспільного розвитку. Його лейтмотивами є демократичний соціалізм і інтернаціоналізм, антифашизм і антирасизм, відмова від догматизованого марксизму-ленінізму. Фонд організовує суспільно-громадянське просвітництво, поширює знання про суспільні взаємозв'язки в умовах глобального, суперечливого світу; є майданчиком для критичного аналізу сучасного стану суспільства; є центром програмних дискусій про демократичний соціалізм, що відповідає вимогам часу; є у Федеративній Республіці Німеччині і в міжнародному плані форум для діалогу між лівими соціальними рухами та організаціями, інтелектуалами та неурядовими організаціями; підтримує молодих вчених у формі надання навчальних та аспірантських стипендій; заохочує самовизначається суспільно-політичну активність і підтримує виступи за мир і взаєморозуміння між народами, проти фашизму і расизму, за соціальну справедливість і солідарність між людьми.

У штаб-квартирі Фонду Рози Люксембург в Берліні працюють близько 100 осіб. Відділення Фонду відкриті у Брюсселі, Варшаві, Москві, Сан-Паулу, Мехіко, Йоганнесбурзі, Тель-Авіві, Єрусалимі (Рамалла), Пекіні та Ханої.

Примітки

  1. . Deutsche Welle (українською) . 26 червня 2022. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 22 серпня 2022.
  2. Gegen den Ampel-Trend: Grüne wachsen weiter // Merkur: Deutsche Zeitschrift für europäisches Denken / Hrsg.: H. Paeschke, H. Schwab-Felisch, J. Moras et al. — Stg: Klett-Cotta Verlag, 2023. — ISSN 0026-0096; 2510-4179
    d:Track:Q98370d:Track:Q895736d:Track:Q1444698d:Track:Q1690323d:Track:Q1022d:Track:Q15978197d:Track:Q15644089
  3. Umgang mit der Marke DIE LINKE — С. 8.
  4. . www.bundeswahlleiter.de (англійською) . Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 20 лютого 2022.
  5. Фракція DIE LINKE в Бундестазі та українське питання. Спільне (укр.). Процитовано 27 травня 2024.
  6. Через нетрі DIE LINKE, або випадок однієї конференції. Спільне (укр.). Процитовано 27 травня 2024.
  7. Замок, Високий (9 травня 2024). Що турбує німецьку молодь? Дорога шаурма… — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 27 травня 2024.
  8. Чому це (не) смішно - друзі путіна у Німеччині пропонують видавати субсидії студентам "на шаурму". Bituk Media (укр.). 8 травня 2024. Процитовано 27 травня 2024.
  9. Зелена, Інна (10 травня 2023). Союз жаби і гадюки: Кремль намагається поєднати ультралівих і ультраправих у Німеччині. ҐРУНТ (укр.). Процитовано 27 травня 2024.
  10. Змичка. Праві та ліві депутати Бундестагу однаково підтримують російські тези про війну в Україні. texty.org.ua (укр.). 2023. Процитовано 27 травня 2024.
  11. Antiimperialistische Front – Andrej Hunko, MdB. andrej-hunko.de. Процитовано 27 травня 2024.
  12. Germany's Left calls on controversial lawmaker to quit party – DW – 06/10/2023. dw.com (англ.). Процитовано 27 травня 2024.
  13. Sahra Wagenknecht Divides the German Left. Dissent Magazine. Процитовано 27 травня 2024.
  14. Tril, Maria (23 жовтня 2023). Controversial German leftist Wagenknecht announces new party, slamming the government as the "worst ever". Euromaidan Press (амер.). Процитовано 27 травня 2024.
  15. German Left Party plunges into crisis, declares party icon persona non grata. POLITICO (брит.). 12 червня 2023. Процитовано 27 травня 2024.
  16. Кремль хоче сформувати антиукраїнську коаліцію з ультралівих і ультраправих у Німеччині – WP. Європейська правда (укр.). Процитовано 27 травня 2024.
  17. Кремль хоче сформувати антиукраїнську коаліцію з ультралівих і ультраправих у Німеччині – WP. Європейська правда (укр.). Процитовано 11 грудня 2023.
  18. Junginger, Bernhard. Die Linke liegt am Boden: Erster Schritt für Wagenknecht-Partei. Augsburger Allgemeine (нім.). Процитовано 27 травня 2024.
  19. Wo liegt das Potenzial einer Wagenknecht-Partei?. JACOBIN Magazin (нім.). 9 червня 2023. Процитовано 27 травня 2024.
  20. Zerstrittene Friedensfreunde in Brandenburg. www.rbb24.de (нім.). 9 квітня 2023. Процитовано 27 травня 2024.
  21. Spaltung Europas muss verhindert werden. Die Linke (нім.). 17 березня 2014. Процитовано 27 травня 2024.
  22. DIE LINKE verurteilt Angriff auf die Ukraine aufs Schärfste, Russland muss Kampfhandlungen sofort einstellen!. Die Linke (нім.). 24 лютого 2022. Процитовано 27 травня 2024.
  23. Oltermann, Philip (19 вересня 2022). Germany’s Die Linke on verge of split over sanctions on Russia. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 27 травня 2024.
  24. Німецьким лівим загрожує розкол через розбіжності у питанні санкцій проти РФ. Європейська правда (укр.). Процитовано 27 травня 2024.
  25. Глава Левой партии уходит из федеральной политики [ 29 січня 2010 у Wayback Machine.] (, 23 января, 2010) (рос.)
  26. Правління партії «Ліві» [ 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
  27. Левую партию Германии возглавят Гезине Лётш и Клаус Эрнст [ 27 липня 2010 у Wayback Machine.] («Немецкая волна», 26 января, 2010) (рос.)
  28. Е. Казаков. Немецкие троцкисты и создание Левой партии[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  29. Партия европейских левых: Процесс становления [ 14 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  30. Фонд Розы Люксембург [ 6 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на сайте (рос.)

Посилання

  • Тарас Саламанюк. Фракція Die Linke в Бундестазі та українське питання [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Спільне — 23 вересня 2015.
  • Тарас Саламанюк. Die Linke: успіхи і невдачі широкої німецької лівиці [ 17 червня 2017 у Wayback Machine.] // Політична критика. — 14 червня 2017.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліві (Німеччина)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Livi nim Die Linke nimecka socialistichna livopopulistska politichna partiya utvorena v chervni 2007 roku vnaslidok zlittya shidnonimeckih postkomunistiv Partiyi demokratichnogo socializmu PDS iz zahidnonimeckoyu Viborchoyu alternativoyu za pracyu i socialnu spravedlivist IATSS WASG Obidvi partiyi spivpracyuvali v bundestazi she z 2005 roku v skladi frakciyi Livih pid golovuvannyam Gregora Gizi nim Gregor Gysi Livi Die LinkeKrayina NimechchinaGolova partiyi en i en Zasnovnik Oskar LafontenData zasnuvannya 16 chervnya 2007Shtab kvartira Karl Libkneht Haus Aleksandrshtrase 28 D 10178 BerlinIdeologiya Demokratichnij socializm Livij populizm GlobalizmPoziciya vid livih do ultralivihMolodizhna organizaciya dKilkist chleniv 54 214Misc u Bundestazi 39 736Misc u Bundesrati 4 69Misc u Yevroparlamenti 5 96Oficijnij kolir kolori chervonij 3 Oficijnij sajt www die linke de U Bundestazi partiya maye 39 miscya iz 736 otrimavshi 9 2 golosiv na federalnih viborah 2021 roku Na mizhnarodnomu rivni livi ye chlenom Partiyi yevropejskih livih i ye najbilshoyu partiyeyu u frakciyi Yevropejski ob yednani livi Livo zeleni Pivnochi v Yevropejskomu parlamenti maye 8 misc iz 99 vidilenih dlya Nimechchini Za oficijnimi danimi Liva partiya maye 77 645 zareyestrovanih chleniv stanom na veresen 2009 roku sho robit yiyi chetvertoyu za velichinoyu partiyeyu v Nimechchini IstoriyaZasnuvannya Masovi protesti yaki prizveli do vidstoronennya vid vladi lidera NDR Eriha Honekkera v 1989 roci vidkrili novi mozhlivosti molodomu pokolinnyu politikiv reformatoriv u Socialistichnij yedinij partiyi SYePN yaki vvazhali politiku glasnosti ta perebudovi prezidenta SRSR Mihajla Gorbachova modellyu dlya politichnih zmin Taki reformatori yak politik advokat Gregor Gizi i disidenti yak i nezabarom pochali rekonstruyuvati politichnij avtoritet partiyi Do kincya 1989 roku ostanni konservativni chleni Centralnogo Komitetu partiyi podali u vidstavku a potim v 1990 roci SYePN zalishili 95 iz 2 3 miljona yiyi chleniv Na specialnomu z yizdi v grudni 1989 roku partiya vidmovilasya vid svoyeyi kolishnoyi providnoyi roli u zhitti suspilstva i prijnyala programu demokratichnih reform Dlya togo shob distanciyuvati reformovanu partiyu iz komunistichnoyu ideologiyeyu partiya dodala slova Partiya demokratichnogo socializmu do nazvi z SYePN a v kincevomu pidsumku vidmovilasya vid sliv Socialistichna yedina partiya v lyutomu 1990 roku Gizi stav novim liderom Do togo chasu PDS vzhe ne bula marksistsko leninskoyu partiyeyu hocha neomarksistski i komunistichni frakciyi menshosti prodovzhuvali isnuvati 18 bereznya 1990 roku PDS otrimala 16 4 golosiv na pershih vilnih viborah u Shidnij Nimechchini i stala najbilshoyu opozicijnoyu partiyeyu Do vladi prijshov novij uryad na choli z konservativnim sho otrimav 48 golosiv Partiya demokratichnogo socializmu Na pershih zagalno nimeckih viborah do Bundestagu v 1990 roci PDS otrimala lishe 2 4 vid zagalnoyi kilkosti golosiv ale zavdyaki viklyuchennyu u viborchomu zakonodavstvi Nimechchini otrimav u Bundestazi 17 deputatskih mandativ na choli z Gizi Na federalnih viborah 1994 roku nezvazhayuchi na agresivnu antikomunistichnu kampaniyu Chervoni shkarpetki organizovanu proti PDS pravlyachim v toj chas Hristiyansko demokratichnim soyuzu sho bula spryamovana na vidlyakuvannya viborciv PDS vdalosya zbilshiti svoyu chastku golosiv do 4 4 vidsotka zavoyuvavshi bilshist u chotiroh shidnih viborchih okrugah i znovu uvijti u bundestag zbilshivshi kilkist deputativ do 30 U 1998 roci partiya dosyagla najvishoyi tochki svogo uspihu obravshi 37 deputativ i otrimavshi 5 1 golosiv po krayini tim samim perevishivshi 5 porig sho neobhidnij dlya garantovanogo predstavnictva ta povnocinnogo parlamentskogo statusu v Bundestazi Gizi pishov u vidstavku v 2000 roci pislya porazki u politichnih debatah z livimi ugrupuvannyami sho priveli do konfliktu v PDS Na federalnih viborah 2002 roku partiya ne podolala prohidnij bar yer otrimavshi lishe 4 0 Protyagom nastupnih chotiroh rokiv PDS bula predstavlena dvoma odnomandatnicyami sho buli obirayutsya bezposeredno vid svoyih okrugiv Petroyu Pau i Gezinoyu Letsh Pislya fiasko 2002 roku PDS prijnyala novu pomirnu programu i obrala davnogo soyuznik Gizi Lotara Biski svoyim golovoyu U 2004 roci na viborah do Yevropejskogo parlamentu PDS otrimala 6 1 golosiv viborciv po vsij krayini bilshe nizh bud koli do cogo na federalnih viborah Yiyi elektorat u shidnih nimeckih zemlyah prodovzhuvav zrostati de sogodni vona razom iz Hristiyansko demokratichnim soyuzom HDS i Social demokratichnoyu partiyeyu Nimechchini SDPN odna iz z troh najsilnishih partij u regioni Tim ne mensh neznachna kilkist chleniv ta pidtrimka viborciv u zahidnih zemlyah Nimechchini sponukali partiyu do ukladennya viborchogo soyuzu u lipni 2005 roku z novoutvorenoyu partiyeyu Pracya ta socialna spravedlivist Viborcha alternativa WASG sho v znachnij miri skladalasya iz disidentiv social demokrativ chleniv profspilok a takozh riznomanitnih livih radikaliv Stvorennya Livoyi partiyi Pislya peregovoriv PDS i WASG domovilisya pro stvorennya spilnogo spisku dlya uchasti v federalnih viborah 2005 roku i zobov yazalisya ob yednatisya v yedinu livu partiyu v 2007 roci Zgidno z domovlenistyu partiyi ne zmagalisya mizh soboyu ni v odnomu iz okrugiv Zamist cogo kandidati WASG u tomu chisli kolishnij lider SDPN Oskar Lafonten buli vklyucheni do viborchogo spisku PDS Shob simvolizuvati novi vidnosini PDS zminila svoyu nazvu na Liva partiya PDS nim Linkspartei PDS abo prosto Livi PDS z neobov yazkovim vikoristannya liter PDS v zahidnih zemlyah de bagato viborciv dosi vvazhali Partiyu demokratichnogo socializmu pidozriloyu Alyans spodivavsya vigodu vid silnoyi elektoralnoyi bazi na shodi i potencialu WASG viborciv na zahodi Gregor Gizi povertavsya do gromadskogo zhittya pislya operaciyi na golovnomu mozku i dvoh sercevih napadiv zagalna uvaga bula prikuta do Lafontena yak odnogo z lideriv partiyi Opituvannya na pochatku lita pokazuvali sho yedinij Livij spisok mozhe nabrati cilih 12 vidsotkiv golosiv i yakijs chas zdavalosya mozhlivim sho partiya mozhe povtoriti uspihi minulogo stvorenogo alyansu Soyuz 90 Zeleni i pravo liberalnoyi Vilnoyi demokratichnoyi partiyi i stati tretoyu najsilnishoyu frakciyeyu Bundestagu Strivozheni nespodivanim zrostannyam livih v opituvannyah osnovni politiki Nimechchini napadali na Lafontena i Gizi yak livih populistiv i demagogiv i zvinuvatili partiyu zagravanni z neonacistskimi viborcyami Pomilka Lafontena yakij nazvav inozemnih robitnikiv yak zagrozu v odnomu vistupi na pochatku kampaniyi dali pidstavu do zvinuvachen sho livi namagayutsya vikoristovuvati nimecku ksenofobiyu ta antidemokratichnij populizm dlya zaluchennya viborciv vid krajnih pravih Nezvazhayuchi na vse ce na viborah 2005 roku Liva partiya stala chetvertoyu za velichinoyu partiyeyu v Bundestazi otrimavshi 8 7 golosiv viborciv i 53 miscya Peregovori pro ob yednannya mizh Livoyu partiyeyu PDS i WASG trivali protyagom nastupnogo roku i dvi sili dosyagli ugodi 27 bereznya 2007 roku Spilna partiya yaka otrimala nazvu prosto Livi provela svij ustanovchij z yizd 16 chervnya v Berlini Ob yednana partiya nezabarom stala viborchoyu siloyu vpershe iv Zahidnij Nimechchini zavoyuvavshi neveliku kilkist misc u zemelnih viborah v Bremeni Nizhnij Saksoniyi Gesseni i Gamburzi P yati partijna sistema v Nimechchini v nash chas koli stala realnistyu yaka na zahodi tak i na shodi Ryad viborchih uspihiv sliduvav potim u 2009 roci super viboriv U kampaniyi za miscya v Yevropejskomu parlamenti Liva partiya otrimala 7 5 golosiv viborciv po vsij krayini sho prodovzhilo stijku tendenciya zrostannya golosiv na yevropejskih viborah 1994 rik 4 7 1999 rik 5 8 2004 rik 6 1 Na shesti zemelnih viborah partiya abo zbilshila abo zberegla poperedni dosyagnennya zbilshivshi rezultat u Tyuringiyi i Gesseni i vpershe otrimala miscya u zemli Shlezvig Golshtejn U Saari partiya stala znachnoyu siloyu vpershe v zahidnij zemli zavoyuvavshi 19 2 golosiv i zajnyavshi tretye misce viperedivshi Vilnu demokratichnu partiya i Zelenih U Saksoniyi i Brandenburzi vidsotok golosiv viborciv trohi zmenshivsya ale partiya zalishilasya drugoyu za velichinoyu politichnoyu siloyu v oboh zemlyah Spad populyarnosti Social demokratichnoyi partiyi na federalnih viborah 27 veresnya 2009 dav Livim bezprecedentnu mozhlivist zbilshiti svij vpliv v nimeckij politici Kilkist podanih golosiv za partiyu zrosla do 11 9 vidsotkiv zbilshivshi svoye predstavnictvo v bundestagu z 54 do 76 misc Na viborah 2021 roku Livi zdobuli 4 9 golosiv otrimavshi 39 misc u Bundestazi Livi ye tretoyu za velichinoyu opozicijnoyu partiyeyu Ideologiya ta politichni poziciyiLivi pragnut dosyagnuti demokratichnogo socializmu ta podolati kapitalizm Yak platformu dlya politiki livih na hvili globalizaciyi livi vklyuchayut v sobi bezlich riznih frakcij pochinayuchi vid komunistiv do social demokrativ Livi she ne prijnyali vlasnu programu partiyi hocha voni vipustili dokladnu peredviborchu programu pered federalnoyu peredviborchoyu kampaniyeyu 2009 roku U berezni 2007 roku v hodi spilnoyi partijnoyi konvenciyi Livoyi partiyi i WASG buv uzgodzhenij dokument z vikladom principiv politiki Podatkovo byudzhetna politika partiyi Podatkovo byudzhetna politika partiyi zasnovana na kejnsianskij ekonomici yaku uryadi pochali vprovadzhuvati u 1930 h rokah u vidpovid na Veliku depresiyu Centralnij bank i uryad povinni spivpracyuvati u ekspansionistskij fiskalnij ta groshovo kreditnij politici z metoyu polipshennya ekonomichnih cikliv dlya pidtrimki ekonomichnogo zrostannya i znizhennya rivnya bezrobittya Zarobitna plata povinna buti pidvishena u privatnomu sektori ta viznachatisya zrostannyam produktivnosti praci rivnem inflyaciyi viznachenim Yevropejskim centralnim bankom ta ramkovimi ugodami Partiya vistupaye za pidvishennya byudzhetnih vitrat v galuzi derzhavnih investicij osviti doslidzhen ta rozvitku kulturi ta infrastrukturi a takozh pidvishennya podatkiv na veliki korporaciyi Vona zaklikaye do zbilshennya stavok podatku na spadshinu i obkladannya podatkami chistoyi vartist utochniti Livi vistupayut za progresivnij pributkovij podatok yakij bude spriyati skorochennyu podatkovogo navantazhennya na nizhni i seredni dohodi ta pidvishennya na verhni Borotba z podatkovimi lazivkami ye prioritetnim pitannya tomu sho yak vvazhayut livi voni v pershu chergu ye korisnim dlya lyudej z visokimi dohodami Finansovi rinki mayut buti predmetom vazhche derzhavnogo regulyuvannya z metoyu sered inshogo dlya zmenshennya spekulyacij obligacij ta pohidnih instrumentiv derivativ Partiya hoche posiliti antimonopolne zakonodavstvo i rozshiriti mozhlivosti kooperativiv dlya decentralizaciyi ekonomiki Podalshi ekonomichni reformi povinni vklyuchati solidarnist i bilshe samoviznachennya dlya pracivnikiv vidmova vid privatizaciyi i vvedennya federalnogo minimumu zarobitnoyi plati i v zagalnishomu povalennya vlasnosti ta vladnih struktur posilayuchis na aforizm Karla Marksa lyudina prinizhena ponevolena zanedbana znevazhena sutnist Zovnishnya politika Sho stosuyetsya zovnishnoyi politiki Livi zaklikayut do mizhnarodnogo rozzbroyennya ta viklyuchayut bud yaku formu uchasti bundesveru za mezhami Nimechchini Partiya vimagaye zamini NATO sistemoyu kolektivnoyi bezpeki u tomu chisli uchastyu v nij Rosiyi Nimecka zovnishnya politika povinna buti strogo obmezhena cilyami civilnoyi diplomatiyi ta spivpraceyu zamist konfrontaciyi Spivpracya z mizhnarodnimi organizaciyami Partiya pidtrimuye podalshe anulyuvannya zaborgovanosti krayin i zbilshennya dopomogi na cili rozvitku u spivpraci z Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij Svitovoyi organizaciyi torgivli Svitovogo banku a takozh riznih dvostoronnih dogovoriv mizh krayinami Partiya pidtrimuye reformu Organizaciyi Ob yednanih Nacij yaksho vona spryamovana na spravedlivij balans mizh rozvinenimi i krayinami sho rozvivayutsya Vsi amerikanski vijskovi bazi na teritoriyi Nimechchini a yaksho mozhlivo v Yevropejskomu Soyuzi prijnyati v ramkah obov yazkovogo dogovoru povinni buti rozpushenimi Livij vitayut proces yevropejskoyi integraciyi u toj zhe chas oponuyut na yih dumku neoliberalnij politici Yevropejskogo Soyuzu Partiya pragne do demokratizaciyi institutiv YeS i posilennya roli Organizaciyi Ob yednanih Nacij v mizhnarodnij politici Livi proti oboh vijn v Afganistani ta v Iraku a takozh Lisabonskogo dogovoru Rosijsko ukrayinska vijna Dovkola temi rosijsko ukrayinskoyi vijni vseredini partiyi Livi tochatsya gostri vnutrishni superechki cherez sho neyu ne bulo vipracyuvano odnoznachnoyi poziciyi z cogo pitannya Partiya zaznavala zhorstkoyi kritiki v nizci ukrayinskih ZMI yaki harakterizuvali yiyi yak prorosijsku Sociolog Taras Salamanyuk vidznachaye neodnoridnist pozicij partijciv Livih shodo ukrayinskogo pitannya Zokrema vin prirahovuye do proukrayinskogo krila partiyi ekslidera frakciyi Livih u Bundestazi Gregora Gizi deputativ Budenstagu en i de do prorosijskogo krila deputativ Bundestagu en etnichnogo ukrayincya en j en Odnim z najguchnishih prihilnih do Rosiyi golosiv sered Livih donedavna bula Sara Vagenkneht kolishnya ochilnicya frakciyi u Bundestazi skandalna j konflitna figura u partiyi Zokrema yak pishe Vashington post im ya Vagenkneht zgaduyetsya u dokumentah 2021 roku pro plani kerivnictva RF rozrobiti strategiyu zi stvorennya dvopartijnoyi antivoyennoyi koaliciyi za uchasti ultrapravoyi ta ultralivoyi nimeckih partij Alternativi dlya Nimechchini ta Livih z metoyu poslablennya pidtrimki Ukrayini v Yevropi Pomitno konservativnishi j bilsh tradicionalistski poglyadi Vagenknhet nizh u znachnoyi chastini yiyi partijciv prizveli do rozkolu sered Livih Vagenkhnet pokinula partiyu i stvorila vlasnu Alyans Sari Vagenkneht yaka viriznyayetsya socialnim konservatizmom nacionalizmom skepticizmom shodo zelenoyi politiki ta bilsh pravim stavlennyam do sociokulturnih pitan Do Alyansu Sari Vagenkneht zgodom primknula pomitna chastina prorosijskogo krila Livih Komentuyuchi aneksiyu Krimu Rosiyeyu u 2014 roci deputat Yevroparlamentu vid Livih Volfgang Gerke zaznachiv sho Krimskij referendum yak i kolishnij referendum shodo Kosova ne vidpovidaye mizhnarodnomu pravu ale dodav sho do jogo rezultatu treba stavitis serjozno U tomu zh komentari Gerke zayaviv sho Rosiya ne povinna rozdmuhuvati ukrayinskij konflikt vijskovimi pogrozami a YeS i SShA mayut utrimatisya vid zhorstkih sankcij abi ne vtyagnuti Yevropu u novu Holodnu vijnu U 2022 roci v oficijnij zayavi Livi zasudili rosijske vtorgnennya v Ukrayinu zaznachivshi sho nemaye zhodnogo vipravdannya cij nastupalnij vijni yaka porushuye vsi normi mizhnarodnogo prava i sho Rosiya maye negajno pripiniti vijskovi diyi pogoditisya na pripinennya vognyu ta povernutisya za stil peregovoriv Eskalaciya rosijsko ukrayinskoyi vijni prizvela do novih vnutrishnih superechok useredini partiyi zokrema shodo sankcijnoyi politiki ta postachannya letalnoyi vijskovoyi dopomogi v Ukrayinu SuperechkiDeyaki vvazhayut Liva partiya nese vidpovidalnist za diyi poperednika partiyi SYePN kolishnoyi Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki todi yak bilshist yiyi chleniv u partiyi livih sogodni nemaye Napriklad u 2001 roci v toj chas golova poperednika Livoyi partiyi PDS oficijno viznala nespravedlivist budivnictva Berlinskoyi stini v 1961 roci ale vona ne vidchuvala sebe zobov yazanoyu vibachitisya vid imeni parti Sposterezhennya za sistemoyu zahistu Konstituciyi U Nimechchini diye sistema zahistu Konstituciyi nim Verfassungsschutz na federalnomu rivni nim Bundesamt fur Verfassungsschutz BfV ta zemelnomu rivni nim Landesbehorden fur Verfassungsschutz LfV yaka zdijsnyuye vnutrishnij naglyad za faktichnoyu i pidozriloyu diyalnistyu yaka mozhe zagrozhuvati vilnomu i demokratichnomu ladu nim freiheitlich Demokratische Grundordnung na osnovi nimeckoyi konstituciyi Liva partiya i deyaki z yiyi frakcij zalishayutsya pid sposterezhennyam BfV perelicheni u shorichniku Verfassungsschutzbericht pid zagolovkom livi ekstremistski tendenciyi i pidozrili vipadki Struktura partiyiKerivnictvo Na ustanovchomu z yizdi partiyi 16 chervnya 2007 roku golovami nim Parteivorsitzender buli obrani Lotar Biski i Oskar Lafonten 23 sichnya 2010 Lafonten zayaviv pro vidmovu vid svogo miscya v bundestazi i zvilnennya z posadi spivgolovi partiyi na federalnomu rivni cherez hvorobu Lotar Biski v svoyu chergu zayaviv sho ne bude visuvati svoyu kandidaturu na majbutnomu z yizdi Livih v travni 2010 roku U travni 2010 roku partiyu ocholili Gezine Letsh i Klaus Ernst Zastupnikami golovi nim Stellvertretender Parteivorsitzender partiyi na kinec 2010 roku buli Galina Vavcinyak Katya Kipping Sara Vagenkneht Gajnc Birbaum Posadi federalnih sekretariv nim Bundesgeschaftsfuhrer partiyi obijmali Verner Drejbus i Karen Laj federalnogo skarbnika Bundesschatzmeister Radzhu Sharma Vsogo do skladu Pravlinnya partiyi nim Parteivorstandes vhodit 44 lyudini Frakciyu Livih v Bundestazi ocholyuye koli Gregor Gizi 25 chervnya 2022 roku na federalnij partijnij konferenciyi golovami partiyi obrani en i en Techiyi vseredini partiyi Antikapitalistichni livi nim Antikapitalistische Linke radikalna liva techiya partiyi yaka vistupaye proti vsih form kapitalizmu Ob yednuye suprotivnikiv i kritikiv uchasti Livih v koalicijnih uryadah u tomu chisli z social demokratami Najvidomishimi predstavnikami techiyi ye kolishnij deputat Yevroparlamentu Tobias Pflyuger kolishni deputati Bundestagu Korneliya Hirsh i Ulla Epke chleni Pravlinnya partiyi deputat Bundestagu Sara Vagenkneht deputat Yevroparlamentu Sabina Lezing i Tiyes Glejss Komunistichna platforma nim Kommunistische Plattform marksistska techiya yaka vistupaye za budivnictvo novogo socialistichnogo suspilstva vikoristovuyuchi pozitivnij dosvid realnogo socializmu i vrahovuyuchi jogo pomilki Klyuchovimi liderami platformi ye Sara Vagenkneht i Matias Bervolf Emansipativni livi nim Emanzipatorische Linke Ema Li techiya sho bazuyetsya na principah libertarnogo socializmu i tisno pov yazana z pidtrimkoyu socialnih ruhiv Oficijnimi predstavnikami techiyi ye Kristofer Shper i Yuliya Bonk obrana v saksonskij landtag u vici 18 rokiv i stala najmolodshim deputatom u Nimechchini Takozh do chisla vidomih prihilnikiv techiyi vidnosyatsya zastupnik golovi partiyi Katya Kipping i chlen Pravlinnya partiyi Karen Lej Socialistichni livi nim Sozialistische Linke techiya sho vklyuchaye livih kejnsianciv perevazhno z social demokratichnim minulim i yevrokomunistiv oriyentovana na robotu vseredini profspilkovogo ruhu Klyuchovimi figurami v techiyi ye deputati bundestagu Diter Dem i Hristina Buhgolc a takozh deputati Yevroparlamentu Tomas Hendel i Yurgen Kluta Buhgolc i Kluta takozh ye chlenami Pravlinnya partiyi Na mizhnarodnomu rivni oriyentuyetsya na italijsku Partiyu komunistichnogo vidrodzhennya i niderlandsku Socialistichnu partiyu Demokratichnij socialistichnij forum nim Forum demokratischer Sozialismus techiya demokratichnih socialistiv prihilnikiv uchasti v koalicijnih uryadah Ideologichno blizko do techiyi Reformatorska liva merezha Najvidomishimi predstavnikami techiyi ye chleni Pravlinnya partiyi Stefan Libih Inga Nitce i Karen Lej Reformatorska liva merezha nim Netzwerk Reformlinke techiya blizka do social demokratichnih pozicij pidtrimuye spilnu diyalnist z Social demokratichnoyu partiyeyu Nimechchini i Soyuzom 90 Zeleni v tomu chisli uchast u koaliciyah z nimi Najvidomishimi figurami ciyeyi techiyi ye deputati bundestagu Petra Pau chlen pravlinnya partiyi Yan Korte Stefan Libih i zastupnik golovi partiyi Galina Vavcinyak Zovnishni soyuzniki Z Livimi spivpracyuyut nadayut elektoralnu pidtrimku abo bezposeredno berut uchast v diyalnosti partiyi nastupni livi grupi kolishnya proradyanska kompartiya stvorena v 1968 roci zamist zaboronenoyi KPN Pislya ob yednannya Nimechchini bagato aktivistiv KPN perejshli v PDS na federalnih viborah 2005 roku partiya pidtrimala Livu partiyu PDS U 2008 roci vibuhnuv politichnij skandal koli bulo ogolosheno po telebachennyu sho obrana za spiskom Livih v landtag Nizhnoyi Saksoniyi Kristel Vegner v interv yu vistupila z vipravdannyam Berlinskoyi stini i shtazi Na adresu kerivnictva Livih posipalisya zvinuvachennya i partiya distanciyuvalasya vid peredbachuvanih vislovlyuvan Vegner viklyuchivshi yiyi z partijnoyi frakciyi v landtazi Socialistichna alternativa SAV sekciya trockistskogo Komitetu za robochij internacional ranishe diyala na zahidnonimeckih zemlyah vseredini Jusos molodizhki SDPN i partiyi Pracya i socialna spravedlivist Viborcha alternativa WASG Yak i Linksruck tisno spivpracyuye z molodizhnim ruhom i antifashistami Osoba Socialistichnoyi alternativi moloda aktivistka Lyusi Redler Chervona Lyusi spochatku namagalasya provoditi nezalezhnu politiku i povela na vibori v berlinsku palatu deputativ okremij vid Livoyi partiyi PDS spisok WASG shob ne dopustiti prodovzhennya neoliberalnogo kursu miscevoyi koaliciyeyu SDPN i PDS Sprobuvavshi stvoriti novu regionalnu partiyu Berlinsku alternativu za solidarnist i opir i iniciyuvavshi stvorennya Merezhi livoyi opoziciyi sho ob yednala livoradikalnih protivnikiv ob yednannya WASG i PDS Lyusi Redler zreshtoyu pidkorilasya rishennyu SAV i vstupila v berlinskij oseredok partiyi Livi ale kerivnictvo ostannoyi v osobi Klausa Ernsta vidmovilo yij u chlenstvi Zrushennya vlivo nim Linksruck nini Marks 21 Merezha za mizhnarodnij socializm sekciya Mizhnarodnoyi socialistichnoyi tendenciyi prihilniki masovoyi politiki Rozcharuvavshis u entrizmi sprobi proniknennyu z metoyu radikalizaciyi v molodizhni strukturi SDPN aktivisti Zrushennya vlivo vitali osvita WASG ta yiyi ob yednannya z PDS v politichnu silu livishe social demokratiyi Zrushennya vlivo pidtrimuye platformu Socialistichnih livih 1 veresnya 2007 Zrushennya vlivo ogolosila pro formalnij samorozpusk skoncentruvavshis na partijnij diyalnosti i pristupiv do vipusku novogo zhurnalu marx21 Predstavnicya ciyeyi tendenciyi Kristin Buhholc vhodit do skladu nacionalnogo pravlinnya Livih Mizhnarodni socialistichni livi MSL odna z dvoh nimeckih sekcij Chetvertogo internacionalu poryad z Revolyucijnoyu socialistichnoyu ligoyu Funkcioneri MSL spivpracyuvali z WASG i antiglobalistskimi ruhami Na vidminu vid RSL aktivno bere uchast u roboti partiyi Livi U 2006 roci MSL stali iniciatorami pidpisannya Manifestu antikapitalistichnih livih navkolo yakogo sformuvalasya vidpovidna techiya Livih Chlen MSL Tiyes Glejss ye koordinatorom antikapitalistichnih livih i vhodit do skladu pravlinnya Livih Asociaciya za yedinu perspektivu VsP utvorena v 1986 roci v rezultati ob yednannya trockistskoyi Mizhnarodnoyi marksistskoyi grupi i maoyistskoyi hodzhayistskoyi ultralivoyi partiyi Komunistichna partiya Nimechchini Marksistsko leninska sho vklyuchaye MSL yak frakciyu VsP pidtrimuye Livih pochinayuchi z federalnih viboriv 2005 roku Mizhnarodni zv yazki Partiya ye kolektivnim chlenom partiyi Yevropejski livi bere uchast v roboti forumu Novih yevropejskih livih Partiya ye yedinoyu partiyeyu yaka predstavlyaye FRN v Partiyi yevropejskih livih na osnovi postijnogo chlenstva Fond Rozi Lyuksemburg Livi yak i inshi providni politichni partiyi Nimechchini pidtrimuyut zv yazki z neuryadovim politichnim fondom Yim ye Fond Rozi Lyuksemburg zasnovanij na bazi zareyestrovanogo v 1990 roci suspilstva kritichnoyi socialno filosofskoyi dumki Analiz suspilstva i politichnu osvitu Idejno priyednuyuchis spochatku do Partiyi demokratichnogo socializmu a nini do Livih Fond Rozi Lyuksemburg pracyuye nezalezhno i samostijno tisno spivpracyuye z livimi zemelnimi fondami i tovaristvami u vsih federalnih zemlyah Fond zajmayetsya politichnim osvitoyu kulturnoyu diyalnistyu i analizom suspilnogo rozvitku Jogo lejtmotivami ye demokratichnij socializm i internacionalizm antifashizm i antirasizm vidmova vid dogmatizovanogo marksizmu leninizmu Fond organizovuye suspilno gromadyanske prosvitnictvo poshiryuye znannya pro suspilni vzayemozv yazki v umovah globalnogo superechlivogo svitu ye majdanchikom dlya kritichnogo analizu suchasnogo stanu suspilstva ye centrom programnih diskusij pro demokratichnij socializm sho vidpovidaye vimogam chasu ye u Federativnij Respublici Nimechchini i v mizhnarodnomu plani forum dlya dialogu mizh livimi socialnimi ruhami ta organizaciyami intelektualami ta neuryadovimi organizaciyami pidtrimuye molodih vchenih u formi nadannya navchalnih ta aspirantskih stipendij zaohochuye samoviznachayetsya suspilno politichnu aktivnist i pidtrimuye vistupi za mir i vzayemorozuminnya mizh narodami proti fashizmu i rasizmu za socialnu spravedlivist i solidarnist mizh lyudmi U shtab kvartiri Fondu Rozi Lyuksemburg v Berlini pracyuyut blizko 100 osib Viddilennya Fondu vidkriti u Bryusseli Varshavi Moskvi San Paulu Mehiko Jogannesburzi Tel Avivi Yerusalimi Ramalla Pekini ta Hanoyi Primitki Deutsche Welle ukrayinskoyu 26 chervnya 2022 Arhiv originalu za 26 chervnya 2022 Procitovano 22 serpnya 2022 Gegen den Ampel Trend Grune wachsen weiter Merkur Deutsche Zeitschrift fur europaisches Denken Hrsg H Paeschke H Schwab Felisch J Moras et al Stg Klett Cotta Verlag 2023 ISSN 0026 0096 2510 4179 d Track Q98370d Track Q895736d Track Q1444698d Track Q1690323d Track Q1022d Track Q15978197d Track Q15644089 Umgang mit der Marke DIE LINKE S 8 www bundeswahlleiter de anglijskoyu Arhiv originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 20 lyutogo 2022 Frakciya DIE LINKE v Bundestazi ta ukrayinske pitannya Spilne ukr Procitovano 27 travnya 2024 Cherez netri DIE LINKE abo vipadok odniyeyi konferenciyi Spilne ukr Procitovano 27 travnya 2024 Zamok Visokij 9 travnya 2024 Sho turbuye nimecku molod Doroga shaurma Visokij Zamok wz lviv ua uk ua Procitovano 27 travnya 2024 Chomu ce ne smishno druzi putina u Nimechchini proponuyut vidavati subsidiyi studentam na shaurmu Bituk Media ukr 8 travnya 2024 Procitovano 27 travnya 2024 Zelena Inna 10 travnya 2023 Soyuz zhabi i gadyuki Kreml namagayetsya poyednati ultralivih i ultrapravih u Nimechchini GRUNT ukr Procitovano 27 travnya 2024 Zmichka Pravi ta livi deputati Bundestagu odnakovo pidtrimuyut rosijski tezi pro vijnu v Ukrayini texty org ua ukr 2023 Procitovano 27 travnya 2024 Antiimperialistische Front Andrej Hunko MdB andrej hunko de Procitovano 27 travnya 2024 Germany s Left calls on controversial lawmaker to quit party DW 06 10 2023 dw com angl Procitovano 27 travnya 2024 Sahra Wagenknecht Divides the German Left Dissent Magazine Procitovano 27 travnya 2024 Tril Maria 23 zhovtnya 2023 Controversial German leftist Wagenknecht announces new party slamming the government as the worst ever Euromaidan Press amer Procitovano 27 travnya 2024 German Left Party plunges into crisis declares party icon persona non grata POLITICO brit 12 chervnya 2023 Procitovano 27 travnya 2024 Kreml hoche sformuvati antiukrayinsku koaliciyu z ultralivih i ultrapravih u Nimechchini WP Yevropejska pravda ukr Procitovano 27 travnya 2024 Kreml hoche sformuvati antiukrayinsku koaliciyu z ultralivih i ultrapravih u Nimechchini WP Yevropejska pravda ukr Procitovano 11 grudnya 2023 Junginger Bernhard Die Linke liegt am Boden Erster Schritt fur Wagenknecht Partei Augsburger Allgemeine nim Procitovano 27 travnya 2024 Wo liegt das Potenzial einer Wagenknecht Partei JACOBIN Magazin nim 9 chervnya 2023 Procitovano 27 travnya 2024 Zerstrittene Friedensfreunde in Brandenburg www rbb24 de nim 9 kvitnya 2023 Procitovano 27 travnya 2024 Spaltung Europas muss verhindert werden Die Linke nim 17 bereznya 2014 Procitovano 27 travnya 2024 DIE LINKE verurteilt Angriff auf die Ukraine aufs Scharfste Russland muss Kampfhandlungen sofort einstellen Die Linke nim 24 lyutogo 2022 Procitovano 27 travnya 2024 Oltermann Philip 19 veresnya 2022 Germany s Die Linke on verge of split over sanctions on Russia The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 27 travnya 2024 Nimeckim livim zagrozhuye rozkol cherez rozbizhnosti u pitanni sankcij proti RF Yevropejska pravda ukr Procitovano 27 travnya 2024 Glava Levoj partii uhodit iz federalnoj politiki 29 sichnya 2010 u Wayback Machine 23 yanvarya 2010 ros Pravlinnya partiyi Livi 23 serpnya 2011 u Wayback Machine nim Levuyu partiyu Germanii vozglavyat Gezine Lyotsh i Klaus Ernst 27 lipnya 2010 u Wayback Machine Nemeckaya volna 26 yanvarya 2010 ros E Kazakov Nemeckie trockisty i sozdanie Levoj partii nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Partiya evropejskih levyh Process stanovleniya 14 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Fond Rozy Lyuksemburg 6 zhovtnya 2011 u Wayback Machine na sajte ros PosilannyaTaras Salamanyuk Frakciya Die Linke v Bundestazi ta ukrayinske pitannya 28 listopada 2020 u Wayback Machine Spilne 23 veresnya 2015 Taras Salamanyuk Die Linke uspihi i nevdachi shirokoyi nimeckoyi livici 17 chervnya 2017 u Wayback Machine Politichna kritika 14 chervnya 2017 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Livi Nimechchina

Дата публікації:
Топ