Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людовик XVI (23 серпня 1754, Версаль — 21 січня 1793, Париж) — король Франції з 1774 року, онук Людовика XV, син Людовика Дофіна. Під час його правління сталася Французька революція.
| Людовик XVI фр. Louis XVI | |
|---|---|
| Dei Gratia Franciae et Navarrae Rex | |
 Портрет Антуана-Франсуа Калле, 1779 р. | |
| Король Франції | |
| Правління | 1774-1792 |
| Коронація | 11 червня 1775 |
| Попередник | Людовик XV Улюблений |
| Наступник | Людовик XVII |
| Інші титули | Король Наварри |
| Біографічні дані | |
| Релігія | католицтво |
| Народження | 23 серпня 1754 Версаль, Королівство Франція |
| Смерть | 21 січня 1793 (38 років) Париж, Французька республіка d |
| Поховання | Абатство Сен-Дені, Париж, Франція |
| Дружина | Марія-Антуанетта |
| Діти | , Людовик Жозеф, Людовик |
| Династія | Бурбони |
| Батько | Людовик Фердинанд |
| Мати | |
| Нагороди |    |
 | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Ранні роки життя
Народився під ім'ям Людовик Огюст, по народженні також отримав титул герцога Беррійського.
З 8 дітей дофіна Франції Людовика Фердинанда був 3-ю дитиною та онуком короля Людовика XV та його другої дружини Марії Жозефи Саксонської.
Людовик-Огюст був 3-м претендентом на французький престол після свого батька, дофіна Франції Людовика-Фердинанда, та старшого брата Людовика, який помер у 10-річному віці (1761).
20 грудня 1765 року — його батько помер від туберкульозу, і 11-річний Людовик-Огюст став дофіном Франції і новим наступником престолу.
На відміну від батька, матері та деяких інших членів родини, які померли від туберкульозу, дофін був здоровим хлопцем. Він цікавився мисливством, технічними науками, володів англійською мовою і латиною.
16 травня 1770 року — за клопотанням Людовика XV, був укладений шлюб дофіна Людовика з австрійською принцесою Марією Антонією Габсбург-Лотрінген, згодом відомою у Франції під ім'ям Марія-Антуанетта. 14-річна дівчина була наймолодшою дочкою Франца І та австрійської імператриці Марії-Терезії. На один рік старший від неї Людовик-Огюст був дуже сором'язливим та неготовим до сімейного життя: протягом декількох років майбутній король так і не зміг вступити у шлюбні зносини зі своєю дружиною, що викликало занепокоєння у монарших дворах Франції і Австрії, бо відсутність статевих стосунків у подружжі ставило під сумнів легітимність шлюбу між представниками австрійської і французької монархій. Лише 1778 року у королівського подружжя Франції народилася перша дитина з чотирьох.
Король Франції
10 травня 1774 року Людовик Огюст став королем Франції під ім'ям Людовик XVI. На той час юнакові було лише 19 років і він був не готовий до нових обов'язків, був нерішучим і непослідовним, перебував під впливом своєї дружини, Марії-Антуанетти.
На той час Франція переживала гостру фінансову кризу. Уряд мав величезні борги, зростало невдоволення монархією серед французького суспільства, зокрема, з боку буржуазії, яка вимагала реформи застарілої податкової системи. Зразу після сходження на престол молодий король відправив у відставку деяких міністрів попереднього уряду, але залишив на керівних посадах кількох досвідчених міністрів, зокрема канцлера [fr], який почав впроваджувати реформи, скорочував придворні витрати, скасовував феодальні права. Також у серпні 1774 р. міністром фінансів був призначений Анн-Робер Тюрго, який почав реформи у фінансовій сфері, що перебувала в найгіршому стані — були скасоване внутрішнє мито, монополія ремісничих цехів, запроваджена свобода хлібної торгівлі, деякі податки були поширені також і на представників вищих станів королівства. 12 листопада 1774 року року були відновлені представницькі установи держави — парламенти.
Впроваджені реформи викликали незадоволення серед різних верств населення, духовенство та дворянство чинили тиск на молодого і непослідовного монарха. Хвилі невдоволення викликані лібералізацією цін на хліб призвели до відставки міністра Тюрго та скасування деяких реформ. На посаду міністра фінансів був призначений один із критиків Тюрго — Жак Неккер. На відміну від попередника, він не впроваджував реформ, а намагався лавірувати між інтересами різних верств і станів, зокрема брав великі позики, які між іншим йшли на підтримку Американської революції. Погіршення фінансового стану держави призвело до консолідації у парламентах представників «першого» та «другого станів» (духовенство і шляхта), які посилили тиск на короля і змусили його звільнити міністра. Новий міністр [fr] запропонував досить амбітну фінансову реформу, але розчаровані та налаштовані вороже представники вищих станів відхилили всі її спроби.
Контрреформи
Першим проявом реакції був регламент 1781, що допускав підготовку в офіцери тільки дворян, які довели старовину свого роду (4 покоління), виняток був тільки для артилеристів та інженерів. Доступ до найвищих судових посад був закритий для осіб третього стану. Дворянство вживало всіх зусиль, щоб звільнитися від сплати як податків, створених Тюрго, а й тих, які були встановлені 1772 року. Воно взяло гору у суперечці із землеробами з приводу dîmes insolites — поширення церковної десятини на картоплю, сіяну траву тощо. Священикам заборонено було збиратися без дозволу їхнього начальства, тобто тих, проти кого вони шукали захисту у держави. Така ж реакція помічалася і у феодальних відносинах: сеньйори відновлювали свої феодальні права, пред'являючи старі документи, які тепер бралися до уваги. Пожвавлення феодалізму виявлялося навіть у королівських доменах. Довіра до королівської влади ослабла. Тим часом, участь Франції у північноамериканській війні посилило прагнення політичної свободи.
Фінансова криза та скликання Генеральних штатів
Фінанси приходили все більшого розладу: позики не могли покрити дефіциту, який досяг 198 млн ліврів на рік, частково внаслідок невмілого управління фінансами, частково внаслідок марнотратства королеви та щедрих дарів, які король під тиском оточуючих роздавав принцам та придворним. Уряд відчув, що він не в змозі впоратися зі складнощами, і побачив необхідність звернутися за допомогою до суспільства. Зроблено була спроба реформувати обласне і місцеве самоврядування: влада інтендантів була обмежена, частина її передана провінційним зборам із збереженням станових відмінностей — але вони були запроваджені лише де-не-де, як досвіду, і реформа нікого не задовольнила. Скликані були збори нотаблів, які погодились встановити загальний поземельний податок, вказавши, що така серйозна податкова реформа може бути санкціонована лише Генеральними штатами.
Парламент також відмовився зареєструвати едикти про нові податки, сміливо вказуючи на марнотратство двору та королеви та у свою чергу вимагавши скликання Генеральних штатів. Король у lit de justice змусив парламент зареєструвати едикти і вигнав його в Труа, але потім обіцяв скликати через п'ять років Генеральні штати, якщо парламент затвердить позику покриття витрат за цей час. Парламент відмовився. Тоді король наказав заарештувати кількох його членів і видав 8 січня 1788 р. едикт, який знищував парламенти і засновував на їхнє місце cours plénières з принців, перів та вищих придворних, судових та військових чинів. Це обурило всю країну: Брієнн повинен був покинути свою посаду, і на його місце призначено знову Неккер. Парламент було відновлено. Нові збори нотаблів ні до чого не призвели; тоді нарешті було скликані Генеральні штати.
Від Генеральних штатів до Національних зборів
Генеральні штати зібралися 5 травня 1789 року у Версалі. У всіх cahiers вимагалося докорінне перетворення старого порядку речей. На черзі стояло передусім питання про те, чи повинні Штати зберегти свою стару, станову форму. Третій стан дозволив його у сенсі розриву з минулим, оголосивши себе 17 червня Національними зборами та запросивши інші стани до об'єднання на цьому ґрунті. Людовік, піддавшись умовлянням аристократії, на королівському засіданні 23 червня наказав відновити старий порядок і голосувати за станами. Національні збори відмовилися коритися, і король сам змушений був просити дворянство і духовенство з'єднатися з третім станом. Постійно вагаючись, Людовік ставав то на бік народу, то на бік придворних, вигадуючи з ними плани державних переворотів, що вічно невдалі. 11 липня він відставив Неккера, що дуже обурило народ.
Зосередження 30 000 війська біля Парижа лише підлило олії на вогонь: 14 липня у Парижі спалахнуло повстання, Бастилія була взята народом. Марно Брольї марно переконував монарха стати на чолі військ і піти в Лотарингію. Король, побоюючись громадянської війни, 15 липня вирушив пішки до Національних зборів і заявив, що він і нація — одне і що війська будуть вилучені. 17 липня він поїхав до Парижа, схвалив заснування національної гвардії і повернувся у супроводі тріумфуючого натовпу. 18 вересня він затвердив декрет зборів про знищення залишків феодалізму. Після заколоту 5 і 6 жовтня він переселився до Парижа і впав на повну апатію; влада і вплив дедалі більше переходили до установчих зборів. Насправді він уже не царював, а був присутній, здивований і стривожений при зміні подій, то пристосовуючись до нових порядків, то реагуючи проти них у вигляді таємних звернень про допомогу до іноземних держав.
Революція і загибель
Поступово через неможливість контролювати ситуацію Людовик XVI був вимушений скликати Генеральні штати, які замість пошуку шляхів виходу з фінансової кризи призвели до консолідації опозиції та стали першим кроком до революції. Коли король втратив контроль над парламентом, представники «третього стану» в червні 1789 року створили Національну Асамблею. Подальша нерішучість короля та погіршення ситуації призвели до формування 9 липня 1789 Національних установчих зборів, які перебрали на себе більшість повноважень короля і перетворили країну на конституційну монархію. Кульмінацією революції та рішучим кроком у позбавленні короля влади став штурм Бастилії 14 липня 1789 року.
Людовик повністю втратив авторитет у червні 1791 року, коли намагався втекти з країни (при допомозі Мат'є Дюма), але був перехоплений і повернутий до Парижа.
У серпні 1792 року парижани взяли штурмом палац Тюїльрі й взяли під варту королівську родину.
Страта
Докладніше: Страта Людовика XVI
Був скинутий з престолу в грудні 1792 року, засуджений у січні 1793 року та гільйотинований. Був спочатку похований на цвинтарі Мадлен 21 січня 1793 року, 20 січня 1815 року перепохований у базиліці Абатства Сен-Дені.
Джерела
- Full text of writings of Louis XVI in Ball State University's
- Людовик XVI: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudovik XVI 23 serpnya 1754 Versal 21 sichnya 1793 Parizh korol Franciyi z 1774 roku onuk Lyudovika XV sin Lyudovika Dofina Pid chas jogo pravlinnya stalasya Francuzka revolyuciya Lyudovik XVI fr Louis XVIDei Gratia Franciae et Navarrae RexPortret Antuana Fransua Kalle 1779 r Korol FranciyiPravlinnya 1774 1792Koronaciya 11 chervnya 1775Poperednik Lyudovik XV UlyublenijNastupnik Lyudovik XVIIInshi tituli Korol NavarriBiografichni daniReligiya katolictvoNarodzhennya 23 serpnya 1754 1754 08 23 Versal Korolivstvo FranciyaSmert 21 sichnya 1793 1793 01 21 38 rokiv Parizh Francuzka respublika dPohovannya Abatstvo Sen Deni Parizh FranciyaDruzhina Mariya AntuanettaDiti Lyudovik Zhozef LyudovikDinastiya BurboniBatko Lyudovik FerdinandMatiNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki zhittya Narodivsya pid im yam Lyudovik Ogyust po narodzhenni takozh otrimav titul gercoga Berrijskogo Z 8 ditej dofina Franciyi Lyudovika Ferdinanda buv 3 yu ditinoyu ta onukom korolya Lyudovika XV ta jogo drugoyi druzhini Mariyi Zhozefi Saksonskoyi Lyudovik Ogyust buv 3 m pretendentom na francuzkij prestol pislya svogo batka dofina Franciyi Lyudovika Ferdinanda ta starshogo brata Lyudovika yakij pomer u 10 richnomu vici 1761 20 grudnya 1765 roku jogo batko pomer vid tuberkulozu i 11 richnij Lyudovik Ogyust stav dofinom Franciyi i novim nastupnikom prestolu Na vidminu vid batka materi ta deyakih inshih chleniv rodini yaki pomerli vid tuberkulozu dofin buv zdorovim hlopcem Vin cikavivsya mislivstvom tehnichnimi naukami volodiv anglijskoyu movoyu i latinoyu 16 travnya 1770 roku za klopotannyam Lyudovika XV buv ukladenij shlyub dofina Lyudovika z avstrijskoyu princesoyu Mariyeyu Antoniyeyu Gabsburg Lotringen zgodom vidomoyu u Franciyi pid im yam Mariya Antuanetta 14 richna divchina bula najmolodshoyu dochkoyu Franca I ta avstrijskoyi imperatrici Mariyi Tereziyi Na odin rik starshij vid neyi Lyudovik Ogyust buv duzhe sorom yazlivim ta negotovim do simejnogo zhittya protyagom dekilkoh rokiv majbutnij korol tak i ne zmig vstupiti u shlyubni znosini zi svoyeyu druzhinoyu sho viklikalo zanepokoyennya u monarshih dvorah Franciyi i Avstriyi bo vidsutnist statevih stosunkiv u podruzhzhi stavilo pid sumniv legitimnist shlyubu mizh predstavnikami avstrijskoyi i francuzkoyi monarhij Lishe 1778 roku u korolivskogo podruzhzhya Franciyi narodilasya persha ditina z chotiroh Korol Franciyi 10 travnya 1774 roku Lyudovik Ogyust stav korolem Franciyi pid im yam Lyudovik XVI Na toj chas yunakovi bulo lishe 19 rokiv i vin buv ne gotovij do novih obov yazkiv buv nerishuchim i neposlidovnim perebuvav pid vplivom svoyeyi druzhini Mariyi Antuanetti Na toj chas Franciya perezhivala gostru finansovu krizu Uryad mav velichezni borgi zrostalo nevdovolennya monarhiyeyu sered francuzkogo suspilstva zokrema z boku burzhuaziyi yaka vimagala reformi zastariloyi podatkovoyi sistemi Zrazu pislya shodzhennya na prestol molodij korol vidpraviv u vidstavku deyakih ministriv poperednogo uryadu ale zalishiv na kerivnih posadah kilkoh dosvidchenih ministriv zokrema kanclera fr yakij pochav vprovadzhuvati reformi skorochuvav pridvorni vitrati skasovuvav feodalni prava Takozh u serpni 1774 r ministrom finansiv buv priznachenij Ann Rober Tyurgo yakij pochav reformi u finansovij sferi sho perebuvala v najgirshomu stani buli skasovane vnutrishnye mito monopoliya remisnichih cehiv zaprovadzhena svoboda hlibnoyi torgivli deyaki podatki buli poshireni takozh i na predstavnikiv vishih staniv korolivstva 12 listopada 1774 roku roku buli vidnovleni predstavnicki ustanovi derzhavi parlamenti Vprovadzheni reformi viklikali nezadovolennya sered riznih verstv naselennya duhovenstvo ta dvoryanstvo chinili tisk na molodogo i neposlidovnogo monarha Hvili nevdovolennya viklikani liberalizaciyeyu cin na hlib prizveli do vidstavki ministra Tyurgo ta skasuvannya deyakih reform Na posadu ministra finansiv buv priznachenij odin iz kritikiv Tyurgo Zhak Nekker Na vidminu vid poperednika vin ne vprovadzhuvav reform a namagavsya laviruvati mizh interesami riznih verstv i staniv zokrema brav veliki poziki yaki mizh inshim jshli na pidtrimku Amerikanskoyi revolyuciyi Pogirshennya finansovogo stanu derzhavi prizvelo do konsolidaciyi u parlamentah predstavnikiv pershogo ta drugogo staniv duhovenstvo i shlyahta yaki posilili tisk na korolya i zmusili jogo zvilniti ministra Novij ministr fr zaproponuvav dosit ambitnu finansovu reformu ale rozcharovani ta nalashtovani vorozhe predstavniki vishih staniv vidhilili vsi yiyi sprobi Kontrreformi Pershim proyavom reakciyi buv reglament 1781 sho dopuskav pidgotovku v oficeri tilki dvoryan yaki doveli starovinu svogo rodu 4 pokolinnya vinyatok buv tilki dlya artileristiv ta inzheneriv Dostup do najvishih sudovih posad buv zakritij dlya osib tretogo stanu Dvoryanstvo vzhivalo vsih zusil shob zvilnitisya vid splati yak podatkiv stvorenih Tyurgo a j tih yaki buli vstanovleni 1772 roku Vono vzyalo goru u superechci iz zemlerobami z privodu dimes insolites poshirennya cerkovnoyi desyatini na kartoplyu siyanu travu tosho Svyashenikam zaboroneno bulo zbiratisya bez dozvolu yihnogo nachalstva tobto tih proti kogo voni shukali zahistu u derzhavi Taka zh reakciya pomichalasya i u feodalnih vidnosinah senjori vidnovlyuvali svoyi feodalni prava pred yavlyayuchi stari dokumenti yaki teper bralisya do uvagi Pozhvavlennya feodalizmu viyavlyalosya navit u korolivskih domenah Dovira do korolivskoyi vladi oslabla Tim chasom uchast Franciyi u pivnichnoamerikanskij vijni posililo pragnennya politichnoyi svobodi Finansova kriza ta sklikannya Generalnih shtativ Finansi prihodili vse bilshogo rozladu poziki ne mogli pokriti deficitu yakij dosyag 198 mln livriv na rik chastkovo vnaslidok nevmilogo upravlinnya finansami chastkovo vnaslidok marnotratstva korolevi ta shedrih dariv yaki korol pid tiskom otochuyuchih rozdavav princam ta pridvornim Uryad vidchuv sho vin ne v zmozi vporatisya zi skladnoshami i pobachiv neobhidnist zvernutisya za dopomogoyu do suspilstva Zrobleno bula sproba reformuvati oblasne i misceve samovryaduvannya vlada intendantiv bula obmezhena chastina yiyi peredana provincijnim zboram iz zberezhennyam stanovih vidminnostej ale voni buli zaprovadzheni lishe de ne de yak dosvidu i reforma nikogo ne zadovolnila Sklikani buli zbori notabliv yaki pogodilis vstanoviti zagalnij pozemelnij podatok vkazavshi sho taka serjozna podatkova reforma mozhe buti sankcionovana lishe Generalnimi shtatami Parlament takozh vidmovivsya zareyestruvati edikti pro novi podatki smilivo vkazuyuchi na marnotratstvo dvoru ta korolevi ta u svoyu chergu vimagavshi sklikannya Generalnih shtativ Korol u lit de justice zmusiv parlament zareyestruvati edikti i vignav jogo v Trua ale potim obicyav sklikati cherez p yat rokiv Generalni shtati yaksho parlament zatverdit poziku pokrittya vitrat za cej chas Parlament vidmovivsya Todi korol nakazav zaareshtuvati kilkoh jogo chleniv i vidav 8 sichnya 1788 r edikt yakij znishuvav parlamenti i zasnovuvav na yihnye misce cours plenieres z princiv periv ta vishih pridvornih sudovih ta vijskovih chiniv Ce oburilo vsyu krayinu Briyenn povinen buv pokinuti svoyu posadu i na jogo misce priznacheno znovu Nekker Parlament bulo vidnovleno Novi zbori notabliv ni do chogo ne prizveli todi nareshti bulo sklikani Generalni shtati Vid Generalnih shtativ do Nacionalnih zboriv Generalni shtati zibralisya 5 travnya 1789 roku u Versali U vsih cahiers vimagalosya dokorinne peretvorennya starogo poryadku rechej Na cherzi stoyalo peredusim pitannya pro te chi povinni Shtati zberegti svoyu staru stanovu formu Tretij stan dozvoliv jogo u sensi rozrivu z minulim ogolosivshi sebe 17 chervnya Nacionalnimi zborami ta zaprosivshi inshi stani do ob yednannya na comu grunti Lyudovik piddavshis umovlyannyam aristokratiyi na korolivskomu zasidanni 23 chervnya nakazav vidnoviti starij poryadok i golosuvati za stanami Nacionalni zbori vidmovilisya koritisya i korol sam zmushenij buv prositi dvoryanstvo i duhovenstvo z yednatisya z tretim stanom Postijno vagayuchis Lyudovik stavav to na bik narodu to na bik pridvornih vigaduyuchi z nimi plani derzhavnih perevorotiv sho vichno nevdali 11 lipnya vin vidstaviv Nekkera sho duzhe oburilo narod Zoseredzhennya 30 000 vijska bilya Parizha lishe pidlilo oliyi na vogon 14 lipnya u Parizhi spalahnulo povstannya Bastiliya bula vzyata narodom Marno Brolyi marno perekonuvav monarha stati na choli vijsk i piti v Lotaringiyu Korol poboyuyuchis gromadyanskoyi vijni 15 lipnya virushiv pishki do Nacionalnih zboriv i zayaviv sho vin i naciya odne i sho vijska budut vilucheni 17 lipnya vin poyihav do Parizha shvaliv zasnuvannya nacionalnoyi gvardiyi i povernuvsya u suprovodi triumfuyuchogo natovpu 18 veresnya vin zatverdiv dekret zboriv pro znishennya zalishkiv feodalizmu Pislya zakolotu 5 i 6 zhovtnya vin pereselivsya do Parizha i vpav na povnu apatiyu vlada i vpliv dedali bilshe perehodili do ustanovchih zboriv Naspravdi vin uzhe ne caryuvav a buv prisutnij zdivovanij i strivozhenij pri zmini podij to pristosovuyuchis do novih poryadkiv to reaguyuchi proti nih u viglyadi tayemnih zvernen pro dopomogu do inozemnih derzhav Revolyuciya i zagibel Strata Lyudovika XVI Postupovo cherez nemozhlivist kontrolyuvati situaciyu Lyudovik XVI buv vimushenij sklikati Generalni shtati yaki zamist poshuku shlyahiv vihodu z finansovoyi krizi prizveli do konsolidaciyi opoziciyi ta stali pershim krokom do revolyuciyi Koli korol vtrativ kontrol nad parlamentom predstavniki tretogo stanu v chervni 1789 roku stvorili Nacionalnu Asambleyu Podalsha nerishuchist korolya ta pogirshennya situaciyi prizveli do formuvannya 9 lipnya 1789 Nacionalnih ustanovchih zboriv yaki perebrali na sebe bilshist povnovazhen korolya i peretvorili krayinu na konstitucijnu monarhiyu Kulminaciyeyu revolyuciyi ta rishuchim krokom u pozbavlenni korolya vladi stav shturm Bastiliyi 14 lipnya 1789 roku Lyudovik povnistyu vtrativ avtoritet u chervni 1791 roku koli namagavsya vtekti z krayini pri dopomozi Mat ye Dyuma ale buv perehoplenij i povernutij do Parizha U serpni 1792 roku parizhani vzyali shturmom palac Tyuyilri j vzyali pid vartu korolivsku rodinu Strata Dokladnishe Strata Lyudovika XVI Buv skinutij z prestolu v grudni 1792 roku zasudzhenij u sichni 1793 roku ta giljotinovanij Buv spochatku pohovanij na cvintari Madlen 21 sichnya 1793 roku 20 sichnya 1815 roku perepohovanij u bazilici Abatstva Sen Deni DzherelaFull text of writings of Louis XVI in Ball State University s Lyudovik XVI tvori u biblioteci WorldCat katalog Poperednik Lyudovik XV Ulyublenij Korol Franciyi 1774 1792 Nastupnik Lyudovik XVII Poperednik Lyudovik IV Ulyublenij Korol Navarri 1774 1791 Nastupnik Lyudovik VI Poperednik Lyudovik de Burbon Korol Yerusalimu 1774 1792 titulyarnij Nastupnik Lyudovik de Burbon