Штурм Басти́лії (фр. Prise de la Bastille [pʁiz də la bastij]) — подія, що відбулася в Парижі вранці 14 липня 1789 року. Середньовічна фортеця-в'язниця Бастилія становила королівську владу в центрі Парижа. На момент штурму в ній перебувало семеро ув'язнених, проте вона стала символом падіння монархії; її взяття стало відправною точкою для спалаху Великої французької революції.
Штурм Бастилії | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Велика французька революція | |||||||
«Штурм Бастилії 14 липня 1789», художник | |||||||
Координати: 48°51′11″ пн. ш. 2°22′09″ сх. д. / 48.8530555555837722° пн. ш. 2.369166666694477730° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Французький уряд | Ополчення Парижа (майбутня Національна гвардія) | ||||||
Командувачі | |||||||
Бернар Рене де Лоне | |||||||
Військові сили | |||||||
114 солдат, 30 гармат | 600 — 1,000 повстанців | ||||||
Втрати | |||||||
1 (6 чи 8 солдатів вбиті після падіння Бастилії) | 98 |
День взяття Бастилії 14 липня у Франції є державним святом. Ця подія детально описана в романі Александра Дюма (батька) «Анж Піту».
Перебіг штурму
13 липня 1789 року повстанцями був розграбований Арсенал, Будинок Інвалідів та міська мерія, а наступного дня озброєний натовп підійшов до Бастилії.
Гарнізон фортеці складався з 82 інвалідів та 32 швейцарців. Після відмови коменданта Бастилії маркіза де Лоне добровільно здати фортецю, повстанці опівдні почали штурм. З легкістю проникнувши в перший зовнішній двір та розрубавши сокирами ланцюги, які тримали міст, вони увійшли у другий двір, де містилися квартири коменданта та гарнізону. Почалася запекла стрілянина.
Лоне, розуміючи, що гарнізону довго не встояти проти облоги, зважився підірвати Бастилію. Але в той час, коли він із запаленими смолоскипом у руках хотів спуститися в пороховий льох, два унтерофіцери Беккар та Ферран кинулися на нього та примусили скликати військову раду. Майже одноголосно вирішили здатися. Підняли білий прапор та через кілька хвилин повстанці захопили Бастилію.
У день штурму Бастилії король Франції Людовик XVI записав у своєму щоденнику: «Нічого».
Примітки
- Сергей Цветков. Кому мешала Бастилия? (рос.)
Це незавершена стаття з історії Франції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shturm Basti liyi fr Prise de la Bastille pʁiz de la bastij podiya sho vidbulasya v Parizhi vranci 14 lipnya 1789 roku Serednovichna fortecya v yaznicya Bastiliya stanovila korolivsku vladu v centri Parizha Na moment shturmu v nij perebuvalo semero uv yaznenih prote vona stala simvolom padinnya monarhiyi yiyi vzyattya stalo vidpravnoyu tochkoyu dlya spalahu Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Shturm Bastiliyi Velika francuzka revolyuciya Shturm Bastiliyi 14 lipnya 1789 hudozhnik Shturm Bastiliyi 14 lipnya 1789 hudozhnik Koordinati 48 51 11 pn sh 2 22 09 sh d 48 8530555555837722 pn sh 2 369166666694477730 sh d 48 8530555555837722 2 369166666694477730 Data 14 lipnya 1789 Misce Parizh Franciya Rezultat Bastiliya zahoplena povstancyami pochatok revolyuciyi Storoni Francuzkij uryad Opolchennya Parizha majbutnya Nacionalna gvardiya Komanduvachi Bernar Rene de Lone Vijskovi sili 114 soldat 30 garmat 600 1 000 povstanciv Vtrati 1 6 chi 8 soldativ vbiti pislya padinnya Bastiliyi 98 Den vzyattya Bastiliyi 14 lipnya u Franciyi ye derzhavnim svyatom Cya podiya detalno opisana v romani Aleksandra Dyuma batka Anzh Pitu Perebig shturmu13 lipnya 1789 roku povstancyami buv rozgrabovanij Arsenal Budinok Invalidiv ta miska meriya a nastupnogo dnya ozbroyenij natovp pidijshov do Bastiliyi Garnizon forteci skladavsya z 82 invalidiv ta 32 shvejcarciv Pislya vidmovi komendanta Bastiliyi markiza de Lone dobrovilno zdati fortecyu povstanci opivdni pochali shturm Z legkistyu proniknuvshi v pershij zovnishnij dvir ta rozrubavshi sokirami lancyugi yaki trimali mist voni uvijshli u drugij dvir de mistilisya kvartiri komendanta ta garnizonu Pochalasya zapekla strilyanina Lone rozumiyuchi sho garnizonu dovgo ne vstoyati proti oblogi zvazhivsya pidirvati Bastiliyu Ale v toj chas koli vin iz zapalenimi smoloskipom u rukah hotiv spustitisya v porohovij loh dva unteroficeri Bekkar ta Ferran kinulisya na nogo ta primusili sklikati vijskovu radu Majzhe odnogolosno virishili zdatisya Pidnyali bilij prapor ta cherez kilka hvilin povstanci zahopili Bastiliyu U den shturmu Bastiliyi korol Franciyi Lyudovik XVI zapisav u svoyemu shodenniku Nichogo PrimitkiSergej Cvetkov Komu meshala Bastiliya ros Ce nezavershena stattya z istoriyi Franciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi