Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
День взяття Бастилії — французьке національне свято, що відзначається щороку 14 липня. У Франції воно має назву La Fête Nationale (Національне Свято), а також le quatorze juillet (чотирнадцяте липня). Свято знаменує щорічні роковини з нагоди взяття Бастилії 14 липня 1789 року; роковини штурму фортеці-в'язниці Бастилії є символом єдності сьогоденної нації та примирення усіх французів всередині конституційної монархії, що передувала Першій республіці під час французької революції. Святкування та офіційні церемонії проводяться по всій території Франції. Найстаріший та найбільший парад Європи проводиться вранці 14 липня на Єлисейських Полях у Парижі у присутності Президента республіки, високопосадовців та зарубіжних гостей.
Традиції святкування
Парад відкривають кадети (молодь), за ними крокують інші підрозділи піхоти та моторизовані одиниці у супроводі авіації. Останнім часом на парад традиційно запрошують підрозділи з країн-союзниць Франції. Раніше Президент традиційно давав інтерв'ю засобам масової інформації та обговорював ситуацію в країні, але Ніколя Саркозі, обраний у 2007 році, скасував цю традицію. У Єлисейському палаці Президентом проводиться прийом гостей. 17-та стаття Конституції Франції дає президенту право амністувати ув'язнених (переважно винуватців ДТП). У 2007 році президент Саркозі скасував цю традицію. Одним з найулюбленіших свят французів є 14 липня — День взяття Бастилії[]. Офіційні святкування в цей день можуть і не особливо вразити мандрівника, але от веселощі, з яким народ святкує цей день, залишає враження надовго — всюди відбуваються вечірки (часто навіть просто на вулицях), бали, наприклад, бал пожежників або Великий Бал, який влаштовують вже 13 липня в саду Тюїльрі. За Єлисейськими Полями проходить урочистий парад, який приймає президент Франції, а приблизно о 10:00 вечора над містами Франції переливаються салюти і феєрверки.
Історія
Штурм Бастилії
17 травня 1789 року Людовик XVI скликав майновласників для того, щоб вислухати їхні скарги. Депутати третьої верстви, що представляли простолюд (двома іншими станами були представники Католицької церкви та дворянства) вирішили відокремитися у Національну асамблею. 20 червня депутати третьої верстви захопили залу для гри в теніс та присяглися не відокремлюватись до ухвалення конституції. До них поступово приєднувалися депутати з інших верств; 27 червня Людовік XVI визнав їх легітимність. 9 липня асамблею було перейменовано на Народні Установчі збори, розпочинається їх законне функціонування та написання проєкту Конституції.
Одразу після звільнення Жека Некера, що відбулося 11 липня, населення Парижа, побоюючись, що вони та їх представники зазнають нападу королівських військ, розпочало штурм Бастилії (в'язниці-фортеці, де людей було ув'язнено переважно за політичними мотивами) аби захопити велику кількість зброї і набоїв та озброїти народні маси. Крім того, Бастилія символізувала абсолютизм королівської влади та репресії проти усіх незгодних з монаршою владою. Так сталося, що в день липневої облоги 1789 року у в'язниці перебувало лише 7 осіб, ув'язнених не за політичними мотивами.
Коли зрештою натовп, підкріплений бунтівниками з французької гвардії, продемонстрував захисникам фортеці усю серйозність своїх намірів, губернатор де Лоне, командуючий Бастилією, капітулював та відчинив ворота аби запобігти масовій різанині. Однак, ймовірно, через непорозуміння, бій поновився. У результаті бою загинуло 98 атакуючих та лише 1 захисник, але, крім того, було вбито де Лоне та сім інших захисників.
Взяття Бастилії було скоріше відправним пунктом та символічною перемогою повстання, аніж тактичним здобутком.
4 серпня, невдовзі після штурму Бастилії, феодалізм було скасовано, а 26 серпня було проголошено Декларацію Прав Людини та Громадянина.
Джерела
- , sur le site du
- Свято Франції в Дюссельдорфі [ 13 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім).
- Tage in Blau6 Weiß und Rot. Rheinische Post, Düsseldorf, 9 Juli 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Den vzyattya Bastiliyi francuzke nacionalne svyato sho vidznachayetsya shoroku 14 lipnya U Franciyi vono maye nazvu La Fete Nationale Nacionalne Svyato a takozh le quatorze juillet chotirnadcyate lipnya Svyato znamenuye shorichni rokovini z nagodi vzyattya Bastiliyi 14 lipnya 1789 roku rokovini shturmu forteci v yaznici Bastiliyi ye simvolom yednosti sogodennoyi naciyi ta primirennya usih francuziv vseredini konstitucijnoyi monarhiyi sho pereduvala Pershij respublici pid chas francuzkoyi revolyuciyi Svyatkuvannya ta oficijni ceremoniyi provodyatsya po vsij teritoriyi Franciyi Najstarishij ta najbilshij parad Yevropi provoditsya vranci 14 lipnya na Yelisejskih Polyah u Parizhi u prisutnosti Prezidenta respubliki visokoposadovciv ta zarubizhnih gostej Den vzyattya Bastiliyi svyatkuvannya 1878 Klod Mone Svyato Dnya vzyattya Bastiliyi v Parizhi 2006 r Shturm Bastiliyi Vzyattya BastiliyiTradiciyi svyatkuvannyaParad vidkrivayut kadeti molod za nimi krokuyut inshi pidrozdili pihoti ta motorizovani odinici u suprovodi aviaciyi Ostannim chasom na parad tradicijno zaproshuyut pidrozdili z krayin soyuznic Franciyi Ranishe Prezident tradicijno davav interv yu zasobam masovoyi informaciyi ta obgovoryuvav situaciyu v krayini ale Nikolya Sarkozi obranij u 2007 roci skasuvav cyu tradiciyu U Yelisejskomu palaci Prezidentom provoditsya prijom gostej 17 ta stattya Konstituciyi Franciyi daye prezidentu pravo amnistuvati uv yaznenih perevazhno vinuvatciv DTP U 2007 roci prezident Sarkozi skasuvav cyu tradiciyu Odnim z najulyublenishih svyat francuziv ye 14 lipnya Den vzyattya Bastiliyi dzherelo Oficijni svyatkuvannya v cej den mozhut i ne osoblivo vraziti mandrivnika ale ot veseloshi z yakim narod svyatkuye cej den zalishaye vrazhennya nadovgo vsyudi vidbuvayutsya vechirki chasto navit prosto na vulicyah bali napriklad bal pozhezhnikiv abo Velikij Bal yakij vlashtovuyut vzhe 13 lipnya v sadu Tyuyilri Za Yelisejskimi Polyami prohodit urochistij parad yakij prijmaye prezident Franciyi a priblizno o 10 00 vechora nad mistami Franciyi perelivayutsya salyuti i feyerverki IstoriyaShturm Bastiliyi 17 travnya 1789 roku Lyudovik XVI sklikav majnovlasnikiv dlya togo shob visluhati yihni skargi Deputati tretoyi verstvi sho predstavlyali prostolyud dvoma inshimi stanami buli predstavniki Katolickoyi cerkvi ta dvoryanstva virishili vidokremitisya u Nacionalnu asambleyu 20 chervnya deputati tretoyi verstvi zahopili zalu dlya gri v tenis ta prisyaglisya ne vidokremlyuvatis do uhvalennya konstituciyi Do nih postupovo priyednuvalisya deputati z inshih verstv 27 chervnya Lyudovik XVI viznav yih legitimnist 9 lipnya asambleyu bulo perejmenovano na Narodni Ustanovchi zbori rozpochinayetsya yih zakonne funkcionuvannya ta napisannya proyektu Konstituciyi Odrazu pislya zvilnennya Zheka Nekera sho vidbulosya 11 lipnya naselennya Parizha poboyuyuchis sho voni ta yih predstavniki zaznayut napadu korolivskih vijsk rozpochalo shturm Bastiliyi v yaznici forteci de lyudej bulo uv yazneno perevazhno za politichnimi motivami abi zahopiti veliku kilkist zbroyi i naboyiv ta ozbroyiti narodni masi Krim togo Bastiliya simvolizuvala absolyutizm korolivskoyi vladi ta represiyi proti usih nezgodnih z monarshoyu vladoyu Tak stalosya sho v den lipnevoyi oblogi 1789 roku u v yaznici perebuvalo lishe 7 osib uv yaznenih ne za politichnimi motivami Koli zreshtoyu natovp pidkriplenij buntivnikami z francuzkoyi gvardiyi prodemonstruvav zahisnikam forteci usyu serjoznist svoyih namiriv gubernator de Lone komanduyuchij Bastiliyeyu kapitulyuvav ta vidchiniv vorota abi zapobigti masovij rizanini Odnak jmovirno cherez neporozuminnya bij ponovivsya U rezultati boyu zaginulo 98 atakuyuchih ta lishe 1 zahisnik ale krim togo bulo vbito de Lone ta sim inshih zahisnikiv Vzyattya Bastiliyi bulo skorishe vidpravnim punktom ta simvolichnoyu peremogoyu povstannya anizh taktichnim zdobutkom 4 serpnya nevdovzi pislya shturmu Bastiliyi feodalizm bulo skasovano a 26 serpnya bulo progolosheno Deklaraciyu Prav Lyudini ta Gromadyanina Dzherela sur le site du Svyato Franciyi v Dyusseldorfi 13 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim Tage in Blau6 Weiss und Rot Rheinische Post Dusseldorf 9 Juli 2009