Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Декларація прав людини і громадянина (фр. Déclaration des Droits de l'Homme et du Citoyen) — історичний французький документ, прийнятий постановою Французьких Національних зборів 26 серпня 1789, визначна документальна пам'ятка Великої французької революції.
| Декларація прав людини і громадянина | |
| Дата створення / заснування | 1790 |
|---|---|
 | |
| Назва | фр. Déclaration des droits de l'homme et du citoyen |
| Країна |  Королівство Франція |
| Похідна робота | Конституція Франції |
| Видання або переклади | Q106570150?, Q106570153?, Q106570156?, Q106570161?, Q106570163?, Q106570168?, Q106570169?, Q106570170?, Q106570173?, Q106570177?, Q106570191?, Q106570197?, Q106570208? і Декларація прав людини і громадянина[d] |
| Автор | Національні установчі збори |
| Редактор | Національні установчі збори і d |
| Місце публікації | Париж |
| Мова твору або назви | французька |
| Дата публікації | 26 серпня 1789 |
| Кількість сторінок | 8 |
| Перший рядок | Les Représentans du Peuple François, constitués en Assemblée Nationale, considérant que l’ignorance, l’oubli ou le mépris des droits de l’Homme sont les seules causes des malheurs publics et de la corruption des Gouvernemens, ont résolu d’exposer, dans une Déclaration solemnelle, les droits naturels, inaliénables et sacrés de l’Homme, |
| Останній рядок | XVII. Les propriétés étant un droit inviolable et sacré, nul ne peut en être privé, si ce n’est lorsque la nécessité publique, légalement constatée, l’exige évidemment, et sous la condition d’une juste et préalable indemnité. |
| Статус спадщини | Програма ЮНЕСКО «Пам'ять світу»[1] |
| Опубліковано в | Q40577195? |
 | |
| Статус авторських прав | 🅮 і 🅮 |
| Дата промульгації | 3 листопада 1789 |
 Декларація прав людини і громадянина у Вікісховищі | |
Зміст
Декларація включає загальні колективні та індивідуальні права всіх громадян Франції, вона досі має фундаментальний характер для французького конституційного права.
1. Люди народжуються і залишаються вільними та рівними у правах; суспільні відмінності можуть ґрунтуватися лише на основі загальної користі.
2. Метою кожного політичного об'єднання є збереження природних і невіддільних прав людини; цими правами є свобода, власність, безпека та опір гніту.
3. Джерело всього суверенітету бере свій початок в нації; жодна група, жодна особа не може здійснювати владу, яка прямо не витікає з нього.
4. Свобода полягає у владі робити все, що не є шкідливим для інших; таким чином, здійснення природних прав кожної людини має лише такі межі, які забезпечують іншим членам суспільства користування такими самими правами; такі межі можуть бути визначені лише законом.
5. Закон може забороняти лише ті дії які є шкідливими для суспільства. Все, що не заборонено законом, те дозволено, і ніхто не може бути примушений робити те, що законом не передбачено.
6. Закон є виразом загальної волі; всі громадяни мають право брати участь особисто або через своїх представників у його створенні; повинен бути рівним для всіх, захищає він чи карає. Усі громадяни, як рівні перед ним, однаковою мірою допускаються до всіх державних посад, місць і служб, відповідно до їх здібностей і без розрізнення іншого, ніж на основі чеснот і обдарованості.
7. Жодна людина не може бути обвинувачена, заарештована або затримана, крім випадків, визначених законом, і відповідно до форм, передбачених ним. Той, хто домагається видання свавільних наказів, сприяє їх виданню, виконує їх, або той, на чию вимогу вони виконуються, повинен бути покараний; але кожний громадянин, викликаний чи затриманий на виконання закону, мусить негайно коритися; він є винним, якщо чинить опір.
8. Закон може встановлювати лише ті покарання, які безумовно та очевидно необхідні; ніхто не може бути покараний інакше, ніж на підставі закону, ухваленого й оприлюдненого до вчинення злочину, і правомірно застосованого.
9. Оскільки кожна людина вважається невинуватою, доки її не визнано винною, то у разі необхідності застосування арешту, будь-яка надмірна суворість для забезпечення охорони особи обвинуваченого повинна суворо каратися законом.
10. Ніхто не може зазнавати утисків через вираження своїх поглядів, навіть релігійних, якщо їх вираження не порушує громадського порядку, встановленого законом.
11. Вільне повідомлення ідей і поглядів є одним з найцінніших прав людини. Як наслідок, кожен громадянин може вільно висловлюватись, писати та друкувати, але підлягає відповідальності за зловживання цією свободою у випадках, передбачених законом.
12. Забезпечення прав людини та громадянина передбачає необхідність застосування публічної сили; тому така сила встановлюється для блага усіх, а не в приватних інтересах тих, кому вона довірена.
13. Для утримання публічної сили й витрат на управління обов'язковим є загальний податок; він повинен стягуватись однаковою мірою з усіх громадян відповідно до їх статків.
14. Громадяни мають право встановлювати самостійно або через своїх представників необхідність державного податку, вільно погоджуватись на його стягнення, наглядати за його використанням і визначати його частку, розмір, порядок сплати й тривалість.
15. Суспільство має право вимагати від кожного представника влади звітування про його управлінську діяльність.
16. Усяке суспільство, в якому не забезпечуються гарантії прав або не проведено розподілу влад, не має конституції взагалі.
17. Оскільки власність є священним і непорушним правом, ніхто не може бути позбавлений її інакше, ніж у разі законно встановленої суспільної необхідності й за умови справедливого і попереднього відшкодування.
Ці права включають право брати участь у , рівність перед законом, волю від несправедливого ув'язнення, свободу слова і релігії, податок у залежності від можливості його заплатити (прогресивне оподаткування), безпеку власності. Попри те, що Декларація встановлює загальні права всіх без винятку громадян Франції, у ній жодним чином не зображений статус жінок та рабства.
У 1946 були додані рівні права для жінок, право на роботу, на створення спілок, на страйки, відпочинок, соціальну забезпеченість, допомогу в літньому віці та безплатне навчання.
Значення сьогодні
Відповідно до преамбули чинної Конституції П'ятої французької республіки від 4 жовтня 1958 р., принципи, викладені у Декларації, мають конституційну силу. Багато законів та інших нормативних актів були скасовані, оскільки, на думку Конституційної ради Франції або Державної ради, вони не узгоджувались із принципами Декларації.
Декларація мала великий загальносвітовий вплив на утвердження ліберальної демократії. Оригінал документа зберігається у . У 2003 документ був внесений до міжнародного реєстру ЮНЕСКО «Пам'ять світу».
Див. також
Примітки
- http://www.unesco.org/new/en/communication-and-information/memory-of-the-world/register/full-list-of-registered-heritage/registered-heritage-page-6/original-declaration-of-the-rights-of-man-and-of-the-citizen-1789-1791/
Література
- О. Мироненко. Декларація прав людини і громадянина 1789 // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 185
Посилання
- Декларація прав людини і громадянина 1789 [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
| У Вікіджерелах є Декларація прав людини і громадянина |
- Декларація прав людини і громадянина // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Оригінальний текст Декларації прав людини і громадянина французькою [ 11 червня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deklaraciya prav lyudini i gromadyanina fr Declaration des Droits de l Homme et du Citoyen istorichnij francuzkij dokument prijnyatij postanovoyu Francuzkih Nacionalnih zboriv 26 serpnya 1789 viznachna dokumentalna pam yatka Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Deklaraciya prav lyudini i gromadyaninaData stvorennya zasnuvannya1790Nazvafr Declaration des droits de l homme et du citoyenKrayina Korolivstvo FranciyaPohidna robotaKonstituciya FranciyiVidannya abo perekladiQ106570150 Q106570153 Q106570156 Q106570161 Q106570163 Q106570168 Q106570169 Q106570170 Q106570173 Q106570177 Q106570191 Q106570197 Q106570208 i Deklaraciya prav lyudini i gromadyanina d AvtorNacionalni ustanovchi zboriRedaktorNacionalni ustanovchi zbori i dMisce publikaciyiParizhMova tvoru abo nazvifrancuzkaData publikaciyi26 serpnya 1789Kilkist storinok8Pershij ryadokLes Representans du Peuple Francois constitues en Assemblee Nationale considerant que l ignorance l oubli ou le mepris des droits de l Homme sont les seules causes des malheurs publics et de la corruption des Gouvernemens ont resolu d exposer dans une Declaration solemnelle les droits naturels inalienables et sacres de l Homme Ostannij ryadokXVII Les proprietes etant un droit inviolable et sacre nul ne peut en etre prive si ce n est lorsque la necessite publique legalement constatee l exige evidemment et sous la condition d une juste et prealable indemnite Status spadshiniPrograma YuNESKO Pam yat svitu 1 Opublikovano vQ40577195 Status avtorskih prav i Data promulgaciyi3 listopada 1789 Deklaraciya prav lyudini i gromadyanina u VikishovishiZmistDeklaraciya vklyuchaye zagalni kolektivni ta individualni prava vsih gromadyan Franciyi vona dosi maye fundamentalnij harakter dlya francuzkogo konstitucijnogo prava 1 Lyudi narodzhuyutsya i zalishayutsya vilnimi ta rivnimi u pravah suspilni vidminnosti mozhut gruntuvatisya lishe na osnovi zagalnoyi koristi 2 Metoyu kozhnogo politichnogo ob yednannya ye zberezhennya prirodnih i neviddilnih prav lyudini cimi pravami ye svoboda vlasnist bezpeka ta opir gnitu 3 Dzherelo vsogo suverenitetu bere svij pochatok v naciyi zhodna grupa zhodna osoba ne mozhe zdijsnyuvati vladu yaka pryamo ne vitikaye z nogo 4 Svoboda polyagaye u vladi robiti vse sho ne ye shkidlivim dlya inshih takim chinom zdijsnennya prirodnih prav kozhnoyi lyudini maye lishe taki mezhi yaki zabezpechuyut inshim chlenam suspilstva koristuvannya takimi samimi pravami taki mezhi mozhut buti viznacheni lishe zakonom 5 Zakon mozhe zaboronyati lishe ti diyi yaki ye shkidlivimi dlya suspilstva Vse sho ne zaboroneno zakonom te dozvoleno i nihto ne mozhe buti primushenij robiti te sho zakonom ne peredbacheno 6 Zakon ye virazom zagalnoyi voli vsi gromadyani mayut pravo brati uchast osobisto abo cherez svoyih predstavnikiv u jogo stvorenni povinen buti rivnim dlya vsih zahishaye vin chi karaye Usi gromadyani yak rivni pered nim odnakovoyu miroyu dopuskayutsya do vsih derzhavnih posad misc i sluzhb vidpovidno do yih zdibnostej i bez rozriznennya inshogo nizh na osnovi chesnot i obdarovanosti 7 Zhodna lyudina ne mozhe buti obvinuvachena zaareshtovana abo zatrimana krim vipadkiv viznachenih zakonom i vidpovidno do form peredbachenih nim Toj hto domagayetsya vidannya svavilnih nakaziv spriyaye yih vidannyu vikonuye yih abo toj na chiyu vimogu voni vikonuyutsya povinen buti pokaranij ale kozhnij gromadyanin viklikanij chi zatrimanij na vikonannya zakonu musit negajno koritisya vin ye vinnim yaksho chinit opir 8 Zakon mozhe vstanovlyuvati lishe ti pokarannya yaki bezumovno ta ochevidno neobhidni nihto ne mozhe buti pokaranij inakshe nizh na pidstavi zakonu uhvalenogo j oprilyudnenogo do vchinennya zlochinu i pravomirno zastosovanogo 9 Oskilki kozhna lyudina vvazhayetsya nevinuvatoyu doki yiyi ne viznano vinnoyu to u razi neobhidnosti zastosuvannya areshtu bud yaka nadmirna suvorist dlya zabezpechennya ohoroni osobi obvinuvachenogo povinna suvoro karatisya zakonom 10 Nihto ne mozhe zaznavati utiskiv cherez virazhennya svoyih poglyadiv navit religijnih yaksho yih virazhennya ne porushuye gromadskogo poryadku vstanovlenogo zakonom 11 Vilne povidomlennya idej i poglyadiv ye odnim z najcinnishih prav lyudini Yak naslidok kozhen gromadyanin mozhe vilno vislovlyuvatis pisati ta drukuvati ale pidlyagaye vidpovidalnosti za zlovzhivannya ciyeyu svobodoyu u vipadkah peredbachenih zakonom 12 Zabezpechennya prav lyudini ta gromadyanina peredbachaye neobhidnist zastosuvannya publichnoyi sili tomu taka sila vstanovlyuyetsya dlya blaga usih a ne v privatnih interesah tih komu vona dovirena 13 Dlya utrimannya publichnoyi sili j vitrat na upravlinnya obov yazkovim ye zagalnij podatok vin povinen styaguvatis odnakovoyu miroyu z usih gromadyan vidpovidno do yih statkiv 14 Gromadyani mayut pravo vstanovlyuvati samostijno abo cherez svoyih predstavnikiv neobhidnist derzhavnogo podatku vilno pogodzhuvatis na jogo styagnennya naglyadati za jogo vikoristannyam i viznachati jogo chastku rozmir poryadok splati j trivalist 15 Suspilstvo maye pravo vimagati vid kozhnogo predstavnika vladi zvituvannya pro jogo upravlinsku diyalnist 16 Usyake suspilstvo v yakomu ne zabezpechuyutsya garantiyi prav abo ne provedeno rozpodilu vlad ne maye konstituciyi vzagali 17 Oskilki vlasnist ye svyashennim i neporushnim pravom nihto ne mozhe buti pozbavlenij yiyi inakshe nizh u razi zakonno vstanovlenoyi suspilnoyi neobhidnosti j za umovi spravedlivogo i poperednogo vidshkoduvannya Ci prava vklyuchayut pravo brati uchast u rivnist pered zakonom volyu vid nespravedlivogo uv yaznennya svobodu slova i religiyi podatok u zalezhnosti vid mozhlivosti jogo zaplatiti progresivne opodatkuvannya bezpeku vlasnosti Popri te sho Deklaraciya vstanovlyuye zagalni prava vsih bez vinyatku gromadyan Franciyi u nij zhodnim chinom ne zobrazhenij status zhinok ta rabstva U 1946 buli dodani rivni prava dlya zhinok pravo na robotu na stvorennya spilok na strajki vidpochinok socialnu zabezpechenist dopomogu v litnomu vici ta bezplatne navchannya Znachennya sogodniVidpovidno do preambuli chinnoyi Konstituciyi P yatoyi francuzkoyi respubliki vid 4 zhovtnya 1958 r principi vikladeni u Deklaraciyi mayut konstitucijnu silu Bagato zakoniv ta inshih normativnih aktiv buli skasovani oskilki na dumku Konstitucijnoyi radi Franciyi abo Derzhavnoyi radi voni ne uzgodzhuvalis iz principami Deklaraciyi Deklaraciya mala velikij zagalnosvitovij vpliv na utverdzhennya liberalnoyi demokratiyi Original dokumenta zberigayetsya u U 2003 dokument buv vnesenij do mizhnarodnogo reyestru YuNESKO Pam yat svitu Div takozhZagalna deklaraciya prav lyudiniPrimitkihttp www unesco org new en communication and information memory of the world register full list of registered heritage registered heritage page 6 original declaration of the rights of man and of the citizen 1789 1791 LiteraturaO Mironenko Deklaraciya prav lyudini i gromadyanina 1789 Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 185 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaDeklaraciya prav lyudini i gromadyanina 1789 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 U Vikidzherelah ye Deklaraciya prav lyudini i gromadyaninaDeklaraciya prav lyudini i gromadyanina Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Originalnij tekst Deklaraciyi prav lyudini i gromadyanina francuzkoyu 11 chervnya 2010 u Wayback Machine