Лібера́льна демокра́тія або Конституційна демократія (інша назва — поліархія) є формою суспільно-політичного ладу — правовою державою на основі представницької демократії, в якій воля більшості та здатність обраних представників здійснювати владу обмежені в ім'я захисту прав на дотримання належних , приватну власність, , свободу слова, свободу зібрань і свободу віросповідання. Ці ліберальні права закріплено у вищих законах (таких, як конституція чи статут, або ж у , ухвалених верховними судовими інстанціями), що, своєю чергою, наділяють різні державні та громадські органи повноваженнями з метою забезпечення цих прав.
Характерним елементом ліберальної демократії є «відкрите суспільство», що характеризується терпимістю, плюралізмом, співіснуванням і конкуренцією найширшого спектра суспільно-політичних поглядів. Завдяки періодичним виборам, кожна з груп, що дотримуються різних поглядів, має шанс отримати владу. На практиці екстремістські чи маргінальні точки зору дуже рідко грають значну роль у демократичному процесі. Однак модель відкритого суспільства утруднює консервацію влади керівною елітою, гарантує можливість безкровної зміни влади та створює стимули, аби уряд гнучко реагував на запити суспільства.
У ліберальній демократії політична група, що перебуває у владі, не зобов'язана поділяти всі аспекти ідеології лібералізму (наприклад, вона може виступати за демократичний соціалізм). Однак вона зобов'язана підпорядковуватися згаданому вище принципу панування права. Термін «ліберальний» в цьому випадку розуміється так само як в епоху буржуазних революцій кінця 18 сторіччя: такий, що забезпечує кожній людині захист від свавілля з боку влади й органів правопорядку.
Див. також
Джерела
- Демократія ліберальна //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
Література
- О. Бабкіна. Поліархія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с. 565
Посилання
Це незавершена стаття з політології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Libera lna demokra tiya abo Konstitucijna demokratiya insha nazva poliarhiya ye formoyu suspilno politichnogo ladu pravovoyu derzhavoyu na osnovi predstavnickoyi demokratiyi v yakij volya bilshosti ta zdatnist obranih predstavnikiv zdijsnyuvati vladu obmezheni v im ya zahistu prav na dotrimannya nalezhnih privatnu vlasnist svobodu slova svobodu zibran i svobodu virospovidannya Ci liberalni prava zakripleno u vishih zakonah takih yak konstituciya chi statut abo zh u uhvalenih verhovnimi sudovimi instanciyami sho svoyeyu chergoyu nadilyayut rizni derzhavni ta gromadski organi povnovazhennyami z metoyu zabezpechennya cih prav Harakternim elementom liberalnoyi demokratiyi ye vidkrite suspilstvo sho harakterizuyetsya terpimistyu plyuralizmom spivisnuvannyam i konkurenciyeyu najshirshogo spektra suspilno politichnih poglyadiv Zavdyaki periodichnim viboram kozhna z grup sho dotrimuyutsya riznih poglyadiv maye shans otrimati vladu Na praktici ekstremistski chi marginalni tochki zoru duzhe ridko grayut znachnu rol u demokratichnomu procesi Odnak model vidkritogo suspilstva utrudnyuye konservaciyu vladi kerivnoyu elitoyu garantuye mozhlivist bezkrovnoyi zmini vladi ta stvoryuye stimuli abi uryad gnuchko reaguvav na zapiti suspilstva U liberalnij demokratiyi politichna grupa sho perebuvaye u vladi ne zobov yazana podilyati vsi aspekti ideologiyi liberalizmu napriklad vona mozhe vistupati za demokratichnij socializm Odnak vona zobov yazana pidporyadkovuvatisya zgadanomu vishe principu panuvannya prava Termin liberalnij v comu vipadku rozumiyetsya tak samo yak v epohu burzhuaznih revolyucij kincya 18 storichchya takij sho zabezpechuye kozhnij lyudini zahist vid svavillya z boku vladi j organiv pravoporyadku Div takozhKoncepciya plyuralistichnoyi demokratiyiDzherelaDemokratiya liberalna Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015LiteraturaO Babkina Poliarhiya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 565 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaCe nezavershena stattya z politologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi