Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Плюралісти чна демокра тія сучасна концепція демократії відповідно до якої влада ніби розшаровується і здійснюється як д

Концепція плюралістичної демократії

Концепція плюралістичної демократії

Плюралісти́чна демокра́тія — сучасна концепція демократії, відповідно до якої влада ніби «розшаровується» і здійснюється як державою, так і багатьма недержавними об'єднаннями (асоціаціями підприємців, церквою, політичними партіями, фермерськими об'єднаннями тощо), що протидіють і зрівноважують одна одну, завдяки чому нібито досягається «чиста», «вища» демократія. Представниками цієї концепції були Г. Ласкі, М. Дюверже, Р. Дарендорф, Р. Даль, Й. Шумпетер та інші.

Сутність плюралістичної концепції

Модель плюралістичної демократії є найближчою до ідеалу народовладдя. На сучасному етапі вона стала характерною для більшості європейських країн. У плюралістичній концепції політика розглядається як конфлікт груп інтересів у їх політичній боротьбі, де рішення приймаються на основі компромісу заради задоволення максимального обсягу інтересів. Плюралістичні концепції зберігають всі цінності ліберальної демократії, але багато в чому йдуть далі. Основні положення плюралістичної концепції:

  • народ як суб'єкт влади має груповий склад;
  • реальним джерелом влади є не особа, не народ в цілому, а групи інтересів;
  • визнання групи інтересів центральним елементом демократичної політичної системи, в якому формуються інтереси, ціннісні орієнтації та яка гарантує реалізацію інтересів, прав і свобод особи; сама особа витискується на другий план, хоча і не відкидається її статус як первинного суб'єкта права;
  • групи інтересів проявляють себе через політичні інститути, діяльність яких об'єктивується в управлінській системі;
  • наявність партійної системи, що уможливлює вільну міжгрупову політичну конкуренцію;
  • головною засадою політики повинна бути репрезентація різних за своїм внутрішнім спрямуванням інтересів, соціальна основа демократичної влади — баланс інтересів;
  • діяльність держави розглядається як фактор збереження рівноваги суперницьких інтересів і забезпечення саморегулювання всього суспільства;
  • підтримка державою соціально незахищених груп і індивідів з метою підвищення їх життєвих шансів і дотримання вимог соціальної справедливості.

Концепція множинності еліт

Концепції множинності еліт виступають складовою теорії плюралістичної демократії.

Згідно з плюралістичною концепцією суспільством повинна керувати еліта, але елітарних груп повинно бути декілька, щоб вони могли конкурувати між собою в боротьбі за державну владу (О. Штаммер, Д. Рісмен, С. Келлер). Елітарні теорії демократії розглядають керівну еліту як групу, яка володіє необхідними для управління якостями і захищає демократичні цінності, здатна стримувати політичний ірраціоналізм мас.

Основні положення концепції множинності еліт:

  • кожна з базисних соціальних груп (професійних, регіональних, релігійних, демократичних та ін..) висуває свою власну еліту;
  • існуюча конкуренція еліт не допускає формування єдиної пануючою елітарної групи;
  • еліти знаходяться під контролем базисних груп;
  • кожна з елітарних груп намагається контролювати дії інших, і таким чином утворюється механізм контролю за політичною владою, що повинно запобігати її узурпації правлячою елітою;
  • різниця між елітою і громадянством відносна. В сучасних правових соціальних державах громадяни можуть вільно входити до складу еліти, брати участь в політичних процесах.

Умови для здійснення такої демократії — це відкритість формування еліти, підконтрольність їх діяльності по здійсненню влади і управління.

Критика плюралістичної концепції

При всій послідовності теорія плюралістичної демократії має слабкі місця. Критики до її недоліків відносять:

  1. ідеалізацію дійсності, перебільшенні участі громадян в «групах інтересів». Активне залучення до групової (партійної, зокрема) діяльності практично означає, що всі політичні рішення будуть прийматися лідерами «груп тиску», партій, участь пересічних громадян в таких умовах стає проблематичною. Демократія перестає бути владою більшості;
  2. ігнорування нерівного впливу соціальних груп на владу (зокрема, пріоритетного впливу бізнесу, бюрократії, профспілок тощо). Розширення участі у політиці різних груп, згідно з вимогами теорії плюралістичної демократії, може призвести до фрагментації політичного процесу;
  3. поглиблення протиріччя між рівністю і свободою, обмеження свободи на користь рівності. Механізми, запропоновані авторами концепції, можуть призвести до закріплення привілеїв і пільг для певних соціальних груп, що порушує індивідуальну рівність громадян перед законом. Підтримка державою соціально вражених прошарків населення може здійснюватись за рахунок інших груп населення.

Поліархія

Докладніше: Поліархія

Найбільш впливовим представником теорії політичного плюралізму є американський політолог Р. Даль, який запропонував спільно з використовувати для позначення інституційних рішень демократії поняття «поліархії». Спочатку Р. Даль і Ч. Ліндблом аналізували поліархію як процес, за допомогою якого громадяни можуть здійснювати контроль за політичними лідерами. У подальшому концепція поліархії доповнювалася суттєвими ознаками, що зачіпають інституційні, процесуальні та культурологічні аспекти плюралістичної демократії.

Ознаки поліархії:

  1. виборність органів влади, гарантована конституцією; за допомогою виборів здійснюється контроль над урядовими рішеннями;
  2. регулярне і періодичне проведення вільних і справедливих виборів, при яких виключений механізм примусу;
  3. загальне виборче право, коли практично все доросле населення наділено правом участі у виборах;
  4. право бути обраними до органів влади — практично все доросле населення наділене даним правом, хоча віковий ценз для права бути обраним може бути вище, ніж для права брати участь у виборах;
  5. свобода самовираження — громадяни мають право на свободу висловлювати свою думку щодо широкого кола політичних проблем, зокрема критику органів влади, уряду, режиму, соціально-економічного ладу і пануючої ідеології без страху зазнати покаранню;
  6. альтернативна інформація — громадяни мають права домагатися альтернативних джерел інформації, і, більше того, ці альтернативні джерела реально існують і охороняються законами;
  7. автономія асоціацій — для реалізації своїх різноманітних прав, включаючи і перераховані вище, громадяни мають також право створювати відносно незалежні асоціації та організації, включаючи незалежні політичні партії та групи за інтересами.

Виділені ознаки поліархії, які необхідно розглядати комплексно, в їх взаємозв'язку, з одного боку, дозволяють систематизувати основні риси сучасної демократії, а з іншого — провести різницю між демократичними і недемократичними політичними режимами, а також ступінь демократичного розвитку в кожній окремій країні. Концепція поліархії виходить з того обставини, що і теорії демократії ніколи не буде досягнутий остаточний консенсус з приводу вищих цінностей і цілей демократичного розвитку, будь це свобода, соціально-економічна рівність, економічна справедливість і т. д. Проте в ході руху від абстрактного ідеалу до практичної реальності, з точки зору даної концепції, всі перераховані вище субстанціональні проблеми в кінцевому підсумку впираються в питання демократичних процедур. Тому поліархія часто розглядається як тип процедурно-процесуальної демократії.

Консенсусна модель демократії

До концепції поліархічної демократії тісно примикає модель консенсусної демократії, тобто модель демократичного розвитку в ряді держав, що відрізняються складним характером суспільної структури, де суспільство розділене на безліч сегментів. Теоретична модель консенсусної демократії була розроблена американським дослідником А. Лейпхартом. Ним було показано, що досягнення соціальної злагоди можливе і в сегментарних суспільствах. Ця згода досягається за таких умов:

  • здійснення влади «великої коаліції» всіх значних сегментів багатоскладового суспільства, вона може виступати і як кабінет «великої коаліції» в парламентській системі, і як коаліція президента з важливими іншими посадовими особами при президентській системі, і як великий коаліційний комітет з важливими дорадчими функціями;
  • пропорційне представництво сегментів суспільства у всіх гілках державної влади;
  • взаємне вето;
  • високий ступінь автономності сегментів суспільства.

Зазначені ознаки відрізняють режим консенсусної демократії. Для суспільства з моделлю консенсусної демократії характерна, з одного боку відносна непроникність соціальних зв'язків між сегментами, а з іншого — міцні вертикальні зв'язки, що об'єднують маси з елітою всередині кожної субкультури.

Примітки

  1. Кадук Н. І. Сучасні концепції і моделі демократії., Перспектива 2(46)2009. С. 65-66.
  2. Личко Б. Т., Назаренко С. І. Демократія в контексті еволюції суспільства .- Харків, 2000. С.50-52.
  3. Даль Р. Введение в теорію демократии/ Р. Даль.- М.,1992.-С. 68-88.
  4. Грачев М. Н. Демократия: методология исследования, анализ перспектив: Монография/ М. Н. Грачев, А. С. Мадатов.- М.: АЛКИГАММА, 2004.- С. 52.
  5. Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах: Сравнительные исследования/ А. Лейпхарт.- М.: Аспект-Пресс, 1997.- С.60.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Plyuralisti chna demokra tiya suchasna koncepciya demokratiyi vidpovidno do yakoyi vlada nibi rozsharovuyetsya i zdijsnyuyetsya yak derzhavoyu tak i bagatma nederzhavnimi ob yednannyami asociaciyami pidpriyemciv cerkvoyu politichnimi partiyami fermerskimi ob yednannyami tosho sho protidiyut i zrivnovazhuyut odna odnu zavdyaki chomu nibito dosyagayetsya chista visha demokratiya Predstavnikami ciyeyi koncepciyi buli G Laski M Dyuverzhe R Darendorf R Dal J Shumpeter ta inshi Sutnist plyuralistichnoyi koncepciyiModel plyuralistichnoyi demokratiyi ye najblizhchoyu do idealu narodovladdya Na suchasnomu etapi vona stala harakternoyu dlya bilshosti yevropejskih krayin U plyuralistichnij koncepciyi politika rozglyadayetsya yak konflikt grup interesiv u yih politichnij borotbi de rishennya prijmayutsya na osnovi kompromisu zaradi zadovolennya maksimalnogo obsyagu interesiv Plyuralistichni koncepciyi zberigayut vsi cinnosti liberalnoyi demokratiyi ale bagato v chomu jdut dali Osnovni polozhennya plyuralistichnoyi koncepciyi narod yak sub yekt vladi maye grupovij sklad realnim dzherelom vladi ye ne osoba ne narod v cilomu a grupi interesiv viznannya grupi interesiv centralnim elementom demokratichnoyi politichnoyi sistemi v yakomu formuyutsya interesi cinnisni oriyentaciyi ta yaka garantuye realizaciyu interesiv prav i svobod osobi sama osoba vitiskuyetsya na drugij plan hocha i ne vidkidayetsya yiyi status yak pervinnogo sub yekta prava grupi interesiv proyavlyayut sebe cherez politichni instituti diyalnist yakih ob yektivuyetsya v upravlinskij sistemi nayavnist partijnoyi sistemi sho umozhlivlyuye vilnu mizhgrupovu politichnu konkurenciyu golovnoyu zasadoyu politiki povinna buti reprezentaciya riznih za svoyim vnutrishnim spryamuvannyam interesiv socialna osnova demokratichnoyi vladi balans interesiv diyalnist derzhavi rozglyadayetsya yak faktor zberezhennya rivnovagi supernickih interesiv i zabezpechennya samoregulyuvannya vsogo suspilstva pidtrimka derzhavoyu socialno nezahishenih grup i individiv z metoyu pidvishennya yih zhittyevih shansiv i dotrimannya vimog socialnoyi spravedlivosti Koncepciya mnozhinnosti elitKoncepciyi mnozhinnosti elit vistupayut skladovoyu teoriyi plyuralistichnoyi demokratiyi Zgidno z plyuralistichnoyu koncepciyeyu suspilstvom povinna keruvati elita ale elitarnih grup povinno buti dekilka shob voni mogli konkuruvati mizh soboyu v borotbi za derzhavnu vladu O Shtammer D Rismen S Keller Elitarni teoriyi demokratiyi rozglyadayut kerivnu elitu yak grupu yaka volodiye neobhidnimi dlya upravlinnya yakostyami i zahishaye demokratichni cinnosti zdatna strimuvati politichnij irracionalizm mas Osnovni polozhennya koncepciyi mnozhinnosti elit kozhna z bazisnih socialnih grup profesijnih regionalnih religijnih demokratichnih ta in visuvaye svoyu vlasnu elitu isnuyucha konkurenciya elit ne dopuskaye formuvannya yedinoyi panuyuchoyu elitarnoyi grupi eliti znahodyatsya pid kontrolem bazisnih grup kozhna z elitarnih grup namagayetsya kontrolyuvati diyi inshih i takim chinom utvoryuyetsya mehanizm kontrolyu za politichnoyu vladoyu sho povinno zapobigati yiyi uzurpaciyi pravlyachoyu elitoyu riznicya mizh elitoyu i gromadyanstvom vidnosna V suchasnih pravovih socialnih derzhavah gromadyani mozhut vilno vhoditi do skladu eliti brati uchast v politichnih procesah Umovi dlya zdijsnennya takoyi demokratiyi ce vidkritist formuvannya eliti pidkontrolnist yih diyalnosti po zdijsnennyu vladi i upravlinnya Kritika plyuralistichnoyi koncepciyiPri vsij poslidovnosti teoriya plyuralistichnoyi demokratiyi maye slabki miscya Kritiki do yiyi nedolikiv vidnosyat idealizaciyu dijsnosti perebilshenni uchasti gromadyan v grupah interesiv Aktivne zaluchennya do grupovoyi partijnoyi zokrema diyalnosti praktichno oznachaye sho vsi politichni rishennya budut prijmatisya liderami grup tisku partij uchast peresichnih gromadyan v takih umovah staye problematichnoyu Demokratiya perestaye buti vladoyu bilshosti ignoruvannya nerivnogo vplivu socialnih grup na vladu zokrema prioritetnogo vplivu biznesu byurokratiyi profspilok tosho Rozshirennya uchasti u politici riznih grup zgidno z vimogami teoriyi plyuralistichnoyi demokratiyi mozhe prizvesti do fragmentaciyi politichnogo procesu pogliblennya protirichchya mizh rivnistyu i svobodoyu obmezhennya svobodi na korist rivnosti Mehanizmi zaproponovani avtorami koncepciyi mozhut prizvesti do zakriplennya privileyiv i pilg dlya pevnih socialnih grup sho porushuye individualnu rivnist gromadyan pered zakonom Pidtrimka derzhavoyu socialno vrazhenih prosharkiv naselennya mozhe zdijsnyuvatis za rahunok inshih grup naselennya PoliarhiyaDokladnishe Poliarhiya Najbilsh vplivovim predstavnikom teoriyi politichnogo plyuralizmu ye amerikanskij politolog R Dal yakij zaproponuvav spilno z vikoristovuvati dlya poznachennya institucijnih rishen demokratiyi ponyattya poliarhiyi Spochatku R Dal i Ch Lindblom analizuvali poliarhiyu yak proces za dopomogoyu yakogo gromadyani mozhut zdijsnyuvati kontrol za politichnimi liderami U podalshomu koncepciya poliarhiyi dopovnyuvalasya suttyevimi oznakami sho zachipayut institucijni procesualni ta kulturologichni aspekti plyuralistichnoyi demokratiyi Oznaki poliarhiyi vibornist organiv vladi garantovana konstituciyeyu za dopomogoyu viboriv zdijsnyuyetsya kontrol nad uryadovimi rishennyami regulyarne i periodichne provedennya vilnih i spravedlivih viboriv pri yakih viklyuchenij mehanizm primusu zagalne viborche pravo koli praktichno vse dorosle naselennya nadileno pravom uchasti u viborah pravo buti obranimi do organiv vladi praktichno vse dorosle naselennya nadilene danim pravom hocha vikovij cenz dlya prava buti obranim mozhe buti vishe nizh dlya prava brati uchast u viborah svoboda samovirazhennya gromadyani mayut pravo na svobodu vislovlyuvati svoyu dumku shodo shirokogo kola politichnih problem zokrema kritiku organiv vladi uryadu rezhimu socialno ekonomichnogo ladu i panuyuchoyi ideologiyi bez strahu zaznati pokarannyu alternativna informaciya gromadyani mayut prava domagatisya alternativnih dzherel informaciyi i bilshe togo ci alternativni dzherela realno isnuyut i ohoronyayutsya zakonami avtonomiya asociacij dlya realizaciyi svoyih riznomanitnih prav vklyuchayuchi i pererahovani vishe gromadyani mayut takozh pravo stvoryuvati vidnosno nezalezhni asociaciyi ta organizaciyi vklyuchayuchi nezalezhni politichni partiyi ta grupi za interesami Vidileni oznaki poliarhiyi yaki neobhidno rozglyadati kompleksno v yih vzayemozv yazku z odnogo boku dozvolyayut sistematizuvati osnovni risi suchasnoyi demokratiyi a z inshogo provesti riznicyu mizh demokratichnimi i nedemokratichnimi politichnimi rezhimami a takozh stupin demokratichnogo rozvitku v kozhnij okremij krayini Koncepciya poliarhiyi vihodit z togo obstavini sho i teoriyi demokratiyi nikoli ne bude dosyagnutij ostatochnij konsensus z privodu vishih cinnostej i cilej demokratichnogo rozvitku bud ce svoboda socialno ekonomichna rivnist ekonomichna spravedlivist i t d Prote v hodi ruhu vid abstraktnogo idealu do praktichnoyi realnosti z tochki zoru danoyi koncepciyi vsi pererahovani vishe substancionalni problemi v kincevomu pidsumku vpirayutsya v pitannya demokratichnih procedur Tomu poliarhiya chasto rozglyadayetsya yak tip procedurno procesualnoyi demokratiyi Konsensusna model demokratiyiDo koncepciyi poliarhichnoyi demokratiyi tisno primikaye model konsensusnoyi demokratiyi tobto model demokratichnogo rozvitku v ryadi derzhav sho vidriznyayutsya skladnim harakterom suspilnoyi strukturi de suspilstvo rozdilene na bezlich segmentiv Teoretichna model konsensusnoyi demokratiyi bula rozroblena amerikanskim doslidnikom A Lejphartom Nim bulo pokazano sho dosyagnennya socialnoyi zlagodi mozhlive i v segmentarnih suspilstvah Cya zgoda dosyagayetsya za takih umov zdijsnennya vladi velikoyi koaliciyi vsih znachnih segmentiv bagatoskladovogo suspilstva vona mozhe vistupati i yak kabinet velikoyi koaliciyi v parlamentskij sistemi i yak koaliciya prezidenta z vazhlivimi inshimi posadovimi osobami pri prezidentskij sistemi i yak velikij koalicijnij komitet z vazhlivimi doradchimi funkciyami proporcijne predstavnictvo segmentiv suspilstva u vsih gilkah derzhavnoyi vladi vzayemne veto visokij stupin avtonomnosti segmentiv suspilstva Zaznacheni oznaki vidriznyayut rezhim konsensusnoyi demokratiyi Dlya suspilstva z modellyu konsensusnoyi demokratiyi harakterna z odnogo boku vidnosna neproniknist socialnih zv yazkiv mizh segmentami a z inshogo micni vertikalni zv yazki sho ob yednuyut masi z elitoyu vseredini kozhnoyi subkulturi PrimitkiKaduk N I Suchasni koncepciyi i modeli demokratiyi Perspektiva 2 46 2009 S 65 66 Lichko B T Nazarenko S I Demokratiya v konteksti evolyuciyi suspilstva Harkiv 2000 S 50 52 Dal R Vvedenie v teoriyu demokratii R Dal M 1992 S 68 88 Grachev M N Demokratiya metodologiya issledovaniya analiz perspektiv Monografiya M N Grachev A S Madatov M ALKIGAMMA 2004 S 52 Lejphart A Demokratiya v mnogosostavnyh obshestvah Sravnitelnye issledovaniya A Lejphart M Aspekt Press 1997 S 60 LiteraturaN Polishuk Plyuralistichna demokratiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 489 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaKolektivnist 27 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6

Дата публікації:
Топ