13 липня

13 липня — 194-й день року (195-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 171 день.

← липень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31
2024 рік

Цей день в історії: ——

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

Національні

• Італія: Фестиваль Сан-Фермін. (з 7 по 14 липня)
• Казахстан: День Комітету національної безпеки Казахстану.
• Сербія: День міжнародного визнання Сербії
• США:
  • (штат Теннессі): День Натана Форреста.
  • День картоплі фрі.
• Чорногорія: День державності Чорногорії. (1878)
• Пакистан: День мучеників Кашміру. (1931)
• Аргентина:
  • День працівників електроенергетики. (Día del Trabajador de la Energía Eléctrica)
  • Національний день телекомунікацій. (Día Nacional de las Telecomunicaciones (1992)

Релігійні

Католицизм

• День Святого Сільвана.
• День Святого Ромейського Імператора Генріха.
• День Святої Клелії Барб'єрі.

Православ'я

Бахаїзм

Буддизм

• Свято Бон

Іменини

✙ Православні: Андрій, Іван, Петро, Пилип

✝  : , Якуб

Події

• 1260 — Відбулася битва біля озера Дурбе. Армія Тевтонського Ордена зазнала найбільшої поразки в XIII столітті (150 лицарів загинули) від військ жемайтів.
• 1728 — Данський морський офіцер на російській військово-морській службі Вітус Беринг вирушив в плавання з Камчатки на північ для відкриття протоки між Америкою і Азією
• 1772 — Британський мореплавець Джеймс Кук почав перше в історії навколосвітнє плавання із заходу на схід.
• 1837 — Королева Вікторія переїхала в Букінгемський палац, який став основною резиденцією королів Великої Британії.
• 1839 — , здійснена міністром фінансів Є. Ф. Канкріним: введення розрахунку на срібло шляхом девальвації.
• 1841 — Укладення конвенції між Російською імперією, Великою Британією, Королівством Франція, Королівством Пруссія і Османською імперією про заборону військовим суднам іноземних держав входити в протоки Босфор і Дарданелли.
• 1870 — Князь Отто фон Бісмарк, розіславши з Бад-Емса по дворах Європи телеграму з складеним ним в принизливому для Французької імперії дусі комюніке про минулі в цьому німецькому містечку переговори прусського короля Вільгельма I з французьким посланцем , здійснив свою знамениту і підступну провокацію, що увійшла до історії як «Емська депеша». Через 6 днів Французька імперія оголосила Королівству Пруссія війну, в якій вже в січні 1871 року зазнала поразки.
• 1885 — В Амстердамі відкритий Державний музей.
• 1897 — Гульєльмо Марконі отримав патент на радіо.
• 1908 — У Лондоні відкрилися IV Олімпійські ігри, де вперше взяли участь жінки
• 1920 — Створене товариство Червоного Хреста України.
• 1923 — Британський парламент схвалив внесений закон, що забороняв продаж алкоголю особам, молодшим 18 років.
• 1930 — Початок першого чемпіонату світу з футболу в Уругваї.
• 1938 — Перший телетеатр відкрився в Бостоні. За 25 центів 200 глядачів могли протягом 45 хвилин спостерігати за шоу з піснями і танцями. Сама вистава відбувалась поверхом вище і передавалася вниз за допомогою телебачення.
• 1939 — Френк Сінатра записав свою першу платівку з піснею .
• 1944 — Завершення наймасштабнішої повітряно-десантної операції американсько-британських військ під час Другої світової війни — операції «Оверлорд» (висадка в Нормандії).
• 1944 — Початок битви під Бродами (між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, до складу якого входила дивізія СС «Галичина», та радянськими військами 1-го Українського фронту).
• 1947 — У Парижі міністри закордонних справ європейських країн погодилися прийняти план відновлення Європи, запропонований держсекретарем США Джорджем Маршаллом. Від участі в конференції відмовилися країни радянського блоку і Фінляндія, але пропозиція їм приєднатися до плану пізніше залишалася в силі.
• 1949 — Папа Римський Пій XII оголосив, що будь-який католик, який свідомо і добровільно вступив в лави компартії або іншим чином підтримує її, буде відлучений від церкви.
• 1951 — В Лондоні закладенням першого каменя королевою почалося будівництво будівлі .
• 1956 — Закладений наріжний камінь «Кармеліта», першого на Близькому Сході метрополітену, розташованого в місті Хайфа, Ізраїль.
• 1964 — Китайська Народна Республіка звинуватила Хрущова у капіталістичних методах керування країною.
• 1966 — На екрани США вийшов фільм «Як украсти мільйон» з Одрі Гепберн і Пітером О'тулом в головних ролях.
• 1973 — Виходить перший альбом гурту «Queen».
• 1977 — почалася Огаденська війна.
• 1985
  • В Лондоні і Філадельфії одночасно пройшли концерти «Live Aid» для допомоги голодаючих Африки. Організатором заходу був лідер групи «Boomtown Rats» , який зумів привернути для участі таких зірок, як Мік Джаггер, Мадонна, Тіна Тернер, Пол Маккартні, Девід Бові, Боб Ділан. По телебаченню виставу дивилися більше півтора мільярда глядачів в 160 країнах. СРСР виявився чи не єдиною країною, що відмовилася від показу концерту;
  • На змаганнях в Парижі Сергій Бубка вперше подолав в стрибках з жердиною висоту 6 метрів.
• 1993 — У (Таджикистан) загинуло 25 російських прикордонників.

Народились

Дивись також

• 1527 — Джон Ді, англійський математик і географ, королівський астролог, перший перекладач англійською мовою Евклідової (†1609).
• 1590 — Климент X (у світі Еміліо Бонавентура Альтьєрі), Папа римський (1670—76; †1676).
• 1608 — Фердинанд III Габсбург, імператор Священної римської імперії (із 1625 — король Угорщини, з 1627 — Чехії; †1657).
• 1773 — , німецький письменник (†1798).
• 1808 — Патріс де Мак-Магон, президент Франції у 1873—79, маршал, герцог, який придушив Паризьку комуну.
• 1813 — Феофіл ван Гансен, австрійський архітектор данського походження, відомий своїми неокласичними проєктами у Відні та Афінах
• 1814 — Бханубхакта Ачарія, поет, реформатор непалі.
• 1826 — Станіслао Канніццаро, італійський учений, засновник сучасної хімії, розмежував поняття «атом» і «молекула» (†1910).
• 1841 — Вагнер Отто, австрійський архітектор, майстер стилю модерн, основоположник сучасної (†1918).
• 1874 — Марко Черемшина, український письменник.
• 1918 — Альберто Аскарі, італійський гонщик Формули-1, чемпіон світу у «Формулі-1» 1952 і 1953 (†1955).
• 1919 — Хао Боцунь, китайський, тайванський генерал і політик, голова уряду Тайваня.
• 1922 — Марія Виноградова, кіноактриса (†1995).
• 1923 — Михайло Пуговкін, радянський кіноактор («Весілля в Малинівці», «Спортлото-82», «Іван Васильович змінює професію»).
• 1925 — Раїса Сергієнко, українська співачка (; †1987).
• 1933 — Олександр Канерштейн, радянський і український композитор, педагог, піаніст (†2005).
• 1934 — Воле Шоїнка, нігерійський письменник, лауреат Нобелівської премії 1986 року «за створення театру величезної культурної перспективи і поезії».
• 1938 — Мирослав Скорик, український композитор і музикознавець, Герой України, лавреат Шевченківської премії.
• 1939 — Мовчан Павло Михайлович, український письменник, народний депутат України.
• 1940 — Іван Сокульський, український поет, правозахисник, громадський діяч, член Української гельсінської групи з 1979, один із засновників НРУ та УРП на Дніпропетровщині (†1992).
• 1940 — Патрік Стюарт, американський актор.
• 1940 — Йосип Джунь, доктор фіз.-мат. наук
• 1941 — Ігор Кульчицький, радянський футболіст.
• 1941 — (справжнє прізвище Сімоне), французький актор, режисер, кінопродюсер («Слідчий», «Тінь»).
• 1942 — Гаррісон Форд, американський актор («Зоряні війни», «Індіана Джонс», «Літак президента», «Втікач»).
• 1944 — Ерне Рубік, угорський винахідник; найвідоміший винахід — кубик Рубика.
• 1946 — Чіч Марін, американський кіноактор.
• 1951 — , польський рок-вокаліст, лідер гурту «TSA».
• 1956 — , бас-гітарист американського гурту «Twisted Sister».
• 1957 — Тьєрі Бутсен, бельгійський автогонщик, пілот Формули-1.
• 1957 — , американський .
• 1963 — Вадим Козаченко, співак.
• 1967 — Бенні Бенассі, італійський діджей.
• 1974 — Ярно Труллі, італійський автогонщик, пілот Формули-1.
• 1976 — Олег Сенцов, український кінорежисер, сценарист та письменник, громадський активіст.
• 1983 — Лю Сян, китайський легкоатлет.
• 1988 — Хе Пінпін, найменша людина у світі, зростом трохи більше 74 сантиметрів (†2010).
• 1993 — Натан Ло, студентський активіст і політик у Гонконзі.

Померли

Дивись також

• 939 — Лев VII, 127. папа Римський (3 січня 936 — 13 липня 939).
• 982 — Ландульф IV, князь Беневентський і князь Капуанський
• 1024 — Генріх II Святий, цісар (*973).
• 1762 — Джеймс Бредлі, британський астроном (*1693).
• 1854 — Аббас I Хільмі, єгипетський віце-король, внук .
• 1868 — , білоруський археолог (*1806).
• 1896 — Фрідріх Авґуст Кекуле фон Страдоніц, німецький хімік (*1829).
• 1912 — Марк-Еміль Руше, швейцарський політик.
• 1921 — Габрієль Ліппман, французький фізик, лауреат Нобелівської премії 1908 року за розробку методу кольорової фотографії, заснованого на інтерференції світла; отримав першу кольорову фотографію сонячного спектру.
• 1923 — , данський композитор, диригент (*1843).
• 1924 — , британський (*1852).
• 1924 — Альфред Маршалл, британський економіст (*1842).
• 1929 — Костянтин Арабажин, латвійський, російський і український літературознавець, журналіст, письменник (*1866).
• 1931 — Володимир Арциховський, радянський ботанік, фізіолог рослин (*1876).

Михайло Бойчук (до 1937)

• 1937 — Михайло Бойчук, український художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів» (*1882), жертва сталінського терору
• 1937 — Іван Липківський, український художник, представник школи «бойчукістів». Син українського релігійного діяча Василя Липківського. Обидва розстріляні органами НКВС СРСР.
• 1937 — Іван Орел-Орленко, український художник, представник школи «бойчукістів». Директор Харківського дому архітектора, жертва сталінського терору.
• 1937 — Іван Падалка, український художник та педагог. Учень Опанаса Сластіона та Михайла Бойчука, жертва сталінського терору.
• 1937 — Василь Седляр, український маляр-монументаліст, графік, художній критик, педагог, належав до групи «бойчукістів» (*1899), жертва сталінського терору.
• 1937 — , кубинський фольк-музикант, член (*1907).
• 1945 — Алла Назімова (справжнє ім'я Аделаїда Левентон), американська актриса і продюсер російського походження, близька подруга (*1879).
• 1951 — Арнольд Шенберг, австрійський композитор, модерніст («Що уцілів з Варшави»; *1874).
• 1954 — Фріда Кало, мексиканська художниця (*1901).
• 1956 — Захаров Володимир Григорович, композитор, народний артист СРСР (*1901).
• 1956 — Володимир Левицький, український математик, доктор філософії (*1872).
• 1965 — Антон Вальтер, український фізик, академік АН УРСР; 1932 року спільно з К. Д. Синельниковим, О. І. Лейпунським і уперше в СРСР здійснив розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками.
• 1974 — Патрік Блекетт, британський фізик (* 1897).
• 1996 — Браян Артур Селлік — британський анестезіолог.
• 2008 — Броніслав Геремек, польський історик і політик (*1932).
• 2014 — Лорін Маазель, американський диригент і скрипаль.
• 2017 — Лю Сяобо, китайський правозахисник, Лауреат Нобелівської премії миру.