Орел-Орленко Іван Михайлович

Іва́н Миха́йлович Оре́л-Орле́нко (1896-1937) — український художник, представник школи «бойчукістів».

Орел-Орленко Іван Михайлович
Народження	25 вересня 1896(1896-09-25) Липовець, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	13 липня 1937(1937-07-13) (40 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	художник

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орленко.

Життєпис

В часі визвольних змагань — хорунжий Дієвої Армії УНР, технічні війська, помічник начальника розвідки при комендатурі в Києві.

1923 року був поручителем «по молодій» на вінчанні поручника Бориса Єфремова.

Виїхав до з Польщі до Ельзасу, Франція, 1923 року, а потім в Париж екзильна преса писала, що «там перейшов на службу совєтів. Аґент розвідки совєтів.» Уряд Франції змусив покинути країну в 1927.

Повернувся до України — тоді УСРР, навчався малюванню у Бойчука. Був першим директором Харківського дому архітектора у 1934-1936.

У листопаді 1936 заарештований, засуджений у справі "бойчукістів". Розстріляний 13 липня 1937 року.

Станом на 2017 рік роботи вважаються втраченими.

Джерела

• Гуманітарна сфера: під розстріл (до 73-ї річниці загибелі Михайла Бойчука)
• Вісті комбатанта
• https://galiciadivision.ml/lib/shandruk/r17.html
• http://taraskiev.blogspot.com/2010/01/my-relatives-tragic-typical-story.html