Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маршалл Місце смерті Роки активності Підпис Magnum opus Громадянство І

Альфред Маршалл

Альфред Маршалл
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маршалл.

Альфред Маршалл
англ. Alfred Marshall
image
Народився 26 липня 1842(1842-07-26)[1][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство[4]
Помер 13 липня 1924(1924-07-13)[2][1][…] (81 рік)
Кембридж, Англія, Велика Британія[2][4]
Поховання d
Місце проживання d
Країна image Сполучене Королівство
Діяльність економіст, філософ, викладач університету
Alma mater d
d
Кембриджський університет
Галузь економіка, економіка і Неокласична економічна теорія
Заклад d
Університет Оксфорда
Кембриджський університет
Бристольський університет
Відомі учні Артур Сесіл Пігу
d
Аспіранти, докторанти Артур Сесіл Пігу
Членство Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Туринська академія наук[4]
У шлюбі з Мері Маршалл
Нагороди
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Альфред Маршалл у Вікісховищі

Альфред Ма́ршалл (англ. Alfred Marshall, 26 липня 1842(18420726), Лондон — 13 липня 1924, Кембридж) — англійський економіст, лідер неокласичного напряму в економічній науці.

Біографія

Народився в лондонському районі Бермондсі. Вчився в Ітоні і Кембриджському університеті, який закінчив в 1865 року; викладав математику в Кембриджі, політичну економію в університетському коледжі Брістоля, з 1885 по 1908 очолював кафедру політекономії в Кембриджському університеті.

Помер у себе удома в Кембриджі 13 липня 1924 року. Похований на приходському кладовищі кембриджської церкви.

Наукова діяльність

Головним внеском Маршалла в економічну науку є з'єднання воєдино класичної теорії і маржиналізму, чим заклав основи сучасної мікроекономіки. Він вважає, що ринкова цінність товару визначається рівновагою граничної корисності товару і граничних витрат на його виробництво.

Обґрунтовуючи принцип економічної рівноваги, А. Маршалл увів в економічну науку категорію «рівноважної ціни», яка являє собою точку перетину кривої попиту (граничної корисності) і кривої пропозиції (граничних витрат). «Коли попит і пропозиція знаходяться у рівновазі, кількість товару, виробляємого в одиницю часу, можна назвати рівноважною кількістю, а ціну, за якою він продається, рівноважною ціною». Обидва ці фактори — складові ціни; корисність і витрати однаково значущі.

Маршаллу є автором таких понять як «еластичність попиту», «надлишок споживача».

А. Маршалл — засновник . Курс «Економіка» він уперше читав в 1885 році.

Графік попиту і пропозиії

Маршаллу належить авторство графічної моделі попиту і пропозиії, яка стала візитною карткою усієї економічної науки. Перетин кривих попиту і пропозиції нагадує ножиці, або хрест.

«Принципи економічної науки»

Вихід у світ першого тому «Принципів економічної науки» А. Маршалла у 1890 році відразу став значною подією. «Пелл-Мелл газет» писала: «Виникла „нова політекономія“, а „стара“ політична економія — ця лиховісна наука, котра розглядала індивідуальну людину як винятково егоїстичну і скупу тварину, а державу — лише як масу таких тварин, пішла в минуле».

Наукові праці

  • The pure theory of foreign trade and the pure theory of domestic values, L., 1879,
  • «Економіка промисловості» (The Economics of Industry,1879, у співавторстві з дружиною Мері Пейлі),
  • «Принципи економічної науки» (Principles of Economics, 1890—1891),
  • «Елементи економіки промисловості» (Elements of the Economics of Industry, 1892),
  • «Промисловість і торгівля» (Industry and Trade, 1919),
  • «Гроші, кредит і торгівля» (Money, Credit and Commerce, 1922).

Наприкінці життя мав наміри написати книгу «Прогрес: його економічні умови», але здійснити це не встиг.

Товариство імені Маршалла

У 1927 році співробітники Кембриджського університету для вивчення творчої спадщини А. Маршалла створили Маршалліанське товариство. Серед перших членів товариства були відомі англійські економісти: Дж. М. Кейнс, Н. Калдор, Дж. Робінсон.

У теперішній час членами товариства є як викладачі, так й студенти Кембриджа. Товариство щорічно проводить низку заходів, включаючи лекції, зустрічі з іноземними експертами, а також щорічний благодійний обід (Marshall Society Charity Dinner).

Товариство публікує журнал «The Cambridge Economist».

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Маршалл Альфред // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 15 : Ломбард — Мезитол. — С. 430.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  5. Pugh C. D. J. The household, household economics and housing // Housing Studies — , 1997. — Vol. 12, Iss. 3. — P. 383–392. — ISSN 0267-3037; 1466-1810 — doi:10.1080/02673039708720903
    d:Track:Q880582d:Track:Q15761272d:Track:Q99769055d:Track:Q116926009
  6. Проскурін П. В. (2005). Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. пос (укр.) . Київ: КНЕУ.

Джерела

  • Альфред Маршалл. Головні принципи економіки. London: Macmillan and Co., Ltd. 1890 [ 30 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Блауг М. Маршалл, Альфред // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2008. — С. 205—209. — 352 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-903816-01-9 (рос.)
  • Блауг М. Маршаллианская экономическая теория // Экономическая мысль в ретроспективе/Economic Theory in Retrospect. — М.: Дело, 1994. — С. 306—394. — XVII, 627 с. — ISBN 5-86461-151-4 (рос.)
  • Блюмин И. Г. Теория Маршалла // Критика буржуазной политической экономии: В 3 томах. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — Т. I. Субъективная школа в буржуазной политической экономии. — С. 152—227. — VIII, 872 с. — 3 200 экз. (рос.)
  • Маршалл Альфред // Ломбард — Мезитол. — М. : Советская энциклопедия, 1974. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров; 1969—1978, т. 15). (рос.)
  • Маршалль, Альфред // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marshall Misce smerti Roki aktivnosti Pidpis Magnum opus Gromadyanstvo Im ya Zhanr Misce narodzhennya Sajt Lib Im ya pri narodzhenni Data smerti Data narodzhennya Rid diyalnosti Original imeni Foto Shirina Napryamok Premiyi Alfred Marshallangl Alfred MarshallNarodivsya 26 lipnya 1842 1842 07 26 1 2 London Spoluchene Korolivstvo 4 Pomer 13 lipnya 1924 1924 07 13 2 1 81 rik Kembridzh Angliya Velika Britaniya 2 4 Pohovannya dMisce prozhivannya dKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnist ekonomist filosof vikladach universitetuAlma mater d d Kembridzhskij universitetGaluz ekonomika ekonomika i Neoklasichna ekonomichna teoriyaZaklad d Universitet Oksforda Kembridzhskij universitet Bristolskij universitetVidomi uchni Artur Sesil Pigu dAspiranti doktoranti Artur Sesil PiguChlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Turinska akademiya nauk 4 U shlyubi z Meri MarshallNagorodi d Chlen Britanskoyi akademiyiVislovlyuvannya u Vikicitatah Alfred Marshall u Vikishovishi Alfred Ma rshall angl Alfred Marshall 26 lipnya 1842 18420726 London 13 lipnya 1924 Kembridzh anglijskij ekonomist lider neoklasichnogo napryamu v ekonomichnij nauci BiografiyaNarodivsya v londonskomu rajoni Bermondsi Vchivsya v Itoni i Kembridzhskomu universiteti yakij zakinchiv v 1865 roku vikladav matematiku v Kembridzhi politichnu ekonomiyu v universitetskomu koledzhi Bristolya z 1885 po 1908 ocholyuvav kafedru politekonomiyi v Kembridzhskomu universiteti Pomer u sebe udoma v Kembridzhi 13 lipnya 1924 roku Pohovanij na prihodskomu kladovishi kembridzhskoyi cerkvi Naukova diyalnistGolovnim vneskom Marshalla v ekonomichnu nauku ye z yednannya voyedino klasichnoyi teoriyi i marzhinalizmu chim zaklav osnovi suchasnoyi mikroekonomiki Vin vvazhaye sho rinkova cinnist tovaru viznachayetsya rivnovagoyu granichnoyi korisnosti tovaru i granichnih vitrat na jogo virobnictvo Obgruntovuyuchi princip ekonomichnoyi rivnovagi A Marshall uviv v ekonomichnu nauku kategoriyu rivnovazhnoyi cini yaka yavlyaye soboyu tochku peretinu krivoyi popitu granichnoyi korisnosti i krivoyi propoziciyi granichnih vitrat Koli popit i propoziciya znahodyatsya u rivnovazi kilkist tovaru viroblyayemogo v odinicyu chasu mozhna nazvati rivnovazhnoyu kilkistyu a cinu za yakoyu vin prodayetsya rivnovazhnoyu cinoyu Obidva ci faktori skladovi cini korisnist i vitrati odnakovo znachushi Marshallu ye avtorom takih ponyat yak elastichnist popitu nadlishok spozhivacha A Marshall zasnovnik Kurs Ekonomika vin upershe chitav v 1885 roci Grafik popitu i propoziiyiMarshallu nalezhit avtorstvo grafichnoyi modeli popitu i propoziiyi yaka stala vizitnoyu kartkoyu usiyeyi ekonomichnoyi nauki Peretin krivih popitu i propoziciyi nagaduye nozhici abo hrest Principi ekonomichnoyi nauki Vihid u svit pershogo tomu Principiv ekonomichnoyi nauki A Marshalla u 1890 roci vidrazu stav znachnoyu podiyeyu Pell Mell gazet pisala Vinikla nova politekonomiya a stara politichna ekonomiya cya lihovisna nauka kotra rozglyadala individualnu lyudinu yak vinyatkovo egoyistichnu i skupu tvarinu a derzhavu lishe yak masu takih tvarin pishla v minule Naukovi praciThe pure theory of foreign trade and the pure theory of domestic values L 1879 Ekonomika promislovosti The Economics of Industry 1879 u spivavtorstvi z druzhinoyu Meri Pejli Principi ekonomichnoyi nauki Principles of Economics 1890 1891 Elementi ekonomiki promislovosti Elements of the Economics of Industry 1892 Promislovist i torgivlya Industry and Trade 1919 Groshi kredit i torgivlya Money Credit and Commerce 1922 Naprikinci zhittya mav namiri napisati knigu Progres jogo ekonomichni umovi ale zdijsniti ce ne vstig Tovaristvo imeni MarshallaU 1927 roci spivrobitniki Kembridzhskogo universitetu dlya vivchennya tvorchoyi spadshini A Marshalla stvorili Marshallianske tovaristvo Sered pershih chleniv tovaristva buli vidomi anglijski ekonomisti Dzh M Kejns N Kaldor Dzh Robinson U teperishnij chas chlenami tovaristva ye yak vikladachi tak j studenti Kembridzha Tovaristvo shorichno provodit nizku zahodiv vklyuchayuchi lekciyi zustrichi z inozemnimi ekspertami a takozh shorichnij blagodijnij obid Marshall Society Charity Dinner Tovaristvo publikuye zhurnal The Cambridge Economist Div takozhNova ekonomichna geografiya Popit MarshallaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Marshall Alfred Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1974 T 15 Lombard Mezitol S 430 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Pugh C D J The household household economics and housing Housing Studies Taylor amp Francis 1997 Vol 12 Iss 3 P 383 392 ISSN 0267 3037 1466 1810 doi 10 1080 02673039708720903 d Track Q880582d Track Q15761272d Track Q99769055d Track Q116926009 Proskurin P V 2005 Istoriya ekonomiki ta ekonomichnih uchen Narisi ekonomichnoyi istoriyi industrialnoyi civilizaciyi Navch pos ukr Kiyiv KNEU DzherelaAlfred Marshall Golovni principi ekonomiki London Macmillan and Co Ltd 1890 30 lipnya 2018 u Wayback Machine angl Blaug M Marshall Alfred 100 velikih ekonomistov do Kejnsa Great Economists before Keynes An introduction to the lives amp works of one hundred great economists of the past SPb Ekonomikus 2008 S 205 209 352 s Biblioteka Ekonomicheskoj shkoly vyp 42 1 500 ekz ISBN 978 5 903816 01 9 ros Blaug M Marshallianskaya ekonomicheskaya teoriya Ekonomicheskaya mysl v retrospektive Economic Theory in Retrospect M Delo 1994 S 306 394 XVII 627 s ISBN 5 86461 151 4 ros Blyumin I G Teoriya Marshalla Kritika burzhuaznoj politicheskoj ekonomii V 3 tomah M Izd vo AN SSSR 1962 T I Subektivnaya shkola v burzhuaznoj politicheskoj ekonomii S 152 227 VIII 872 s 3 200 ekz ros Marshall Alfred Lombard Mezitol M Sovetskaya enciklopediya 1974 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 15 ros Marshall Alfred Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref

Дата публікації:
Топ