Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ві тус Йона ссен Бери нг дан Vitus Jonassen Bering тж Behring 12 серпня 1681 Горсенс дан Horsens Данія 8 19 грудня 1741

Вітус Беринг

Вітус Беринг

Ві́тус Йона́ссен Бери́нг (дан. Vitus Jonassen Bering, тж. Behring; 12 серпня 1681, Горсенс (дан. Horsens), Данія — 8 (19) грудня 1741, Острів Беринга, Командорські острови) — данський морський офіцер на російській військово-морській службі, дослідник Камчатки, Тихоокеанського узбережжя Росії та західних берегів Північної Америки, капітан-командор російського флоту.

Вітус Беринг
дан. Vitus Jonassen Bering
image
Ім'я при народженнідан. Vitus Jonassen Bering
Народився12 серпня 1681(1681-08-12)
Горсенс
image Данія
Помер8 (19) грудня 1741(1741-12-19) (60 років)
острів Беринга, Камчатка
image Російська імперія
·цинга
КраїнаКоролівство Данія
image Російська імперія
Національністьданець
Діяльністьмандрівник-дослідник, гідрограф, офіцер ВМФ, мореплавець
Відомий завдякимореплавець, першовідкривач морського проходу між Чукоткою та Аляскою,
Командорських островів
Знання мовданська[2]
Військове званнякапітан-командор російського флоту
РодичіVitus Bering[d]
У шлюбі зd
Автографimage
image
Меморіал В. Й. Берингу в однойменному парку дан. Vitus Bering Parken в його рідному місті Горсенсі
image
Мапа подорожей В. Й. Беринга

Життєпис

Народився в Горсенсі (Данія). На службі в Російській імперії провів 37 років. У 1703–1724 роках служив на Балтійському й Азовському флотах. 1725 року за дорученням Петра I, очолив , яка вирушила в Тихий океан, аби з'ясувати, чи з'єднується Азія з Америкою. 1732-го очолив вже Другу Камчатську, або Велику Північну, експедицію, з якої не повернувся.

Позначив на карті узбережжя Аляски, низку островів із груп Алеутського, Курильського та Японського архіпелагу.

На честь Беринга названо море, острів, протоку, мис на узбережжі Охотського моря. Його ім'я носять також Командорські острови.

Перша Камчатська експедиція

У Першу Камчатську експедицію Івана Івановича Беринга (так у Росії його звали) послав Петро І за два тижні до смерті. Пошук морських шляхів завжди був ідеєю фікс цього монарха. Проте ні взяття Азова, ні похід на Каспій виходу у відкритий океан не давали. Панування на Балтиці було досить відносне — шведи чи данці щохвилини могли покласти йому край. Залишався Далекий Схід: через протоку між Азією й Америкою російські судна могли б прорватися до Індії й Китаю.

В інструкціях, отриманих Берингом, говорилося:

image
  1. Надлежит на Камчатке или в другом там месте сделать один или два бота с палубами;
  2. на оных ботах возле земли, которая идет на Норд и по чаянию (понеже оной конца не знают), кажется та земля часть Америки;
  3. для того искать, где оная сошлась с Америкою: и чтобы доехать до какого города европейских владений или ежели увидят какой корабль европейской, проведать от него, как оный куст называют и взять на письме и самим побывать на берегу и взять подлинную ведомость и, поставя на карту, приезжать сюды.
 image

Іронія долі була в тому, що протоку між Азією й Америкою за 80 років до цього відкрив козак Семен Дежньов. Однак результати його приватної експедиції надбанням громадськості не стали. Принаймні про неї не знали ні цар Петро, ні капітан Беринг.

Експедиція вирушила з Петербурга на Далекий Схід у січні 1725 року, але тільки 13 липня 1728 Беринг ступив на борт корабля «Св. Гавриїл», побудованого в , й вирушив на північ. Більше місяця він позначав незнайомі береги на карті. Досяг 67°18′ пн. ш. 167°00′ сх. д. / 67.300° пн. ш. 167.000° сх. д. / 67.300; 167.000, дізнався від місцевого населення — чукчів та алеутів, що далі берег простирається на захід, і зробив категоричний висновок:

image Не можна Азії з'єднуватися з Америкою. image

Вважаючи свою місію виконаною, Беринг повернув назад.

У Петербурзі він подав на розгляд адміралтейства-колегії свій вахтовий журнал і карти й запропонував спорядити нову експедицію для дослідження північного та північно-східного берегів Сибіру. До відкриттів Беринга колегія поставилася недовірливо: все-таки протоки він на власні очі не бачив і на карті не позначив. Проте йому виклопотали чин капітан-командора, та й пропозицію схвалили.

Друга Камчатська експедиція

Докладніше: Велика Північна експедиція
image
Поштова марка СРСР, 1966 року, присвячена плаванню командора й відкриттю Командорських островів.
image
Могила Вітуса Беринга

28 грудня 1732 року з найвищого повеління Анни Іванівни спорядили Другу Камчатську експедицію. Задумали її набагато масштабнішою, ніж першу: планувалося не лише ретельно досліджувати й позначати на карті береги, а й організувати там господарську діяльність: землеробство, видобування корисних копалин, суднобудування; закласти нові порти.

Друга експедиція тривала майже десять років. Більшу частину цього часу Беринг змушений був сидіти на березі, координуючи дії численних експедиційних загонів та воюючи з місцевими чиновниками. Лише 4 червня 1740 року він вийшов у море з Петропавловська на кораблі «Св. Петро». Разом із Берингом на цьому судні в похід вирушив , у рейс до берегів Америки.

Тридцять років по тому англійський мореплавець Джеймс Кук дав протоці ім'я Беринга й висловив захоплення, наскільки досконалими виявилися карти, складені під час останнього походу Берінга. Саме тоді командор позначив на карті узбережжя Аляски, Алеутські, Курильські, Японські острови.

Уточнюючи координати Землі Хуана да Гама, яка містилася, якщо вірити тодішнім картам, на південний схід від Камчатки, експедиція потрапила у шторм. Судна збилися з дороги й загубили одне одного. Чирікову на «Св. Павлі» після безуспішних пошуків Беринга вдалося зрештою повернутися до Петропавловська.

Лейтенант Свен Ваксель, який залишився живим, згодом написав в офіційному рапорті:

image Кров закипає в мені щоразу, коли я згадую про безсовісний обман, у який ми були введені неправильною картою. З вини цієї карти майже половина нашої команди загинула марною смертю. image
image Не знаю, чи може бути на світі безрадісніший або тяжчий стан, ніж плавання в неописаних водах. image

Серед людей на кораблі почалася цинга. Першим помер матрос Шумагін, його поховали на невеликому острові. Ця група островів досі називається . Коли моряки знову побачили невідому землю, 12 чоловік з корабля вже померли, 34 були хворі. «Св. Петро» був уже практично некерованим, і висадка більше скидалася на аварію корабля. Члени експедиції опинилися на острові, який згодом було названо островом Беринга, а весь ланцюг островів — Командорськими.

Розпочалася зимівля-робінзонада. Землянки, намети зі звіриних шкур, м'ясо кита, викинутого на берег. Утім, моряки постаралися зберегти майно з розбитого корабля. Збереглася навіть «Роспись пакетбота Св. Петра шкиперским припасам, которые по отбытии нашем оставлены на острове в новопостроенном нами сарае», де скрупульозно виписано 2 071 «казенну» річ.

Беринг помер через місяць після висадки на острів. Незадовго до його смерті стався невеликий землетрус і хворого командора наполовину засипало в його хатині-землянці. Як згадував Свен Ваксель, командор попросив товаришів не відкопувати його — під землею тілу було тепліше. Його поховали з немислимими почестями тіло командора обклали чотирма дошками. Саме за цією імпровізованою труною через чверть тисячоліття дослідники впізнали його поховання серед інших.

З останків «Св. Петра» одному з членів експедиції, козаку Саві Стародубцеву, до весни пощастило побудувати нове судно. На ньому 46 чоловік, які залишилися живими (із 77, які вирушили в плавання), добралися до Петропавловська.

Обличчя командора

image
Портрет данського поета — Беринга Вітуса Педерсена, що довгий час приписували його небожу, відомому мореплавцю

Сенсаційну знахідку виявили археологи з російсько-данської експедиції «Беринг-91» під керівництвом Андрія Станюковича, яка працювала на острові 1991 року, рік 250-х роковин смерті мореплавця. Використовуючи метод фосфатного аналізу ґрунту, науковці розшукали п'ять поховань з останками шести моряків. Експедиція наспіла вчасно: щороку поверхня суші в Авачинській бухті занурюється в море на 90 мм. Вочевидь склад «казенних» речей із «Св. Петра» вже змило в море — на березі вдалося намити лише жменю кольорового бісеру, який моряки везли, щоб дарувати аборигенам. Утім, можливо, над складом попрацювали й «туристи-скарбошукачі». Зате археологи відкопали чотири гармати з корабля, знайшли рештки кузні, спорудженої моряками, а ще — сліди неолітичних стоянок: древні мореплавці відвідували острів задовго до Беринга.

Останки командора передали професору Віктору Звягіну, учню антрополога М. Герасимова. Дослідження засвідчили, що останки належать чоловікові європеоїдної раси віком від 57 до 66 років, середнього зросту (близько 170 см) і ваги (трохи більше 70 кг), але великої фізичної сили — це визначили за масивністю кісток, особливо лопаток та кінцівок. Хороший стан зубів спростував версію про те, що Беринг помер від цинги, але точно встановити причину його смерті не вдалося.

За герасимовським методом реконструкції за черепом передбачалося встановити, який вигляд мав насправді Вітус Іонассен Беринг. З приводу того, що портрет огрядного чоловіка в цивільному справді зображає капітан-командора, науковці завжди сумнівалися. Зрештою було доведено: це портрет подвійного тезки Вітуса Беринга, його , який був зовсім не відважним моряком, а поетом. Під час реконструкції портрет поета використовували також — генетична подібність родичів. Збіглася приблизно половина з порівнюваних ознак зовнішності. Беринг-моряк був значно худорлявіший, зі злегка асиметричним обличчям, вузьким чолом і носом, високими очницями, товстою й м'язистою шиєю. Уже після реконструкції до рук науковців потрапила фотографія праправнука командора А. Тімашова-Беринга, подібність була явна.

Відтворене погруддя мореплавця, яке створювали з допомогою психологів вивіряючи його міміку, емоції, так і залишилось «широко відомим у вузькому колі». У довідковій літературі досі вміщують без жодних пояснень портрет поета Вітуса Беринга, який ніколи не відкривав нових земель. Людини, за висловом Льва Толстого, з «кімнатним обличчям». Таке саме обличчя і в пам'ятника командору.

Примітки

  1. А. Крубер Беринг, Витус // Барыкова — Бессалько — 1927. — Т. 5.
    d:Track:Q2034254d:Track:Q100400780d:Track:Q20078554d:Track:Q43200228
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Не викликає сумнівів лише точність визначення широти з якої експедиція повернула назад.
  4. На голому острові кожна трісочка була на обліку, бо потрібне було пальне та матеріал для побудови рятівного човна.
  5. Так відновлено, приміром, зовнішність князя Ярослава Мудрого.

Див. також

Література

  1. Frost, Orcutt. Bering: The Russian Discovery of America. — New Haven, CT: Yale University Press, 2003. . (англ.)
  2. Lauridsen, P. Bering og de Russiske Opdagelsesrejser. — Copenhagen, 1885. (дан.)
  3. Müller, G.F. Sammlung russischer Geschichten, vol. III. — St Petersburg, 1758. (нім.)
  4. Oliver, James A. The Bering Strait Crossing. — UK: Information Architects, 2006. . (англ.)
  5. Under Vitus Bering's Command: New Perspectives on the Russian Kamchatka Expeditions (Beringiana, 1), edited by Natasha Okhotina Lind and Peter Ulf Møller. — Aarhus: Aarhus University Press, 2002. . (англ.)
  6. Андреев А. И. Экспедиции Беринга // Известия Всесоюзного географического общества. — 1943. — Т. 25. Вып. 2. (рос.)
  7. Аронов В. Н. Патриарх камчатского мореходства // Вопросы истории рыбной промышленности Камчатки: Историко-краеведческий сборник. Выпуск 3. — 2000. (рос.)
  8. Берг Л. Открытие Камчатки и экспедиция Беринга (1724—1742). — Л.; М., 1946. (рос.)
  9. Ваксель С. Вторая Камчатская экспедиция Витуса Беринга. — Л.; М., 1940. (рос.)
  10. Вахрин С. Покорители великого океана. — Петропавловск-Камчатский: Камштат, 1993. (рос.)
  11. Магидович И. П., Магидович В. И. Очерки по истории географических открытий. Том III. — М., 1984. (рос.)
  12. Пасецкий В. М. Витус Беринг. — М., 1982. (рос.)
  13. Свердлов Л. М. Русское поселение на Аляске в XVII веке? // Природа. — М., 1992. № 4. — С. 67–69. (рос.)
  14. Чернышев А. А. Российский парусный флот: Справочник в 2-х томах. — Том 2. — М.: Воениздат, 2002. с. 424–425. (рос.)
  15. Яников Г. В. Великая Северная экспедиция. — М. : Географгиз, 1949. — 164 с. (рос.)

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vitus Bering
  • археологічної експедиції 1991 року. (англ.) (нім.) (дан.) (фр.)
  • Неофіційне інтернет-представництво [ 9 лютого 2011 у Wayback Machine.] Командорських островів. (рос.)
  • в Горсенсі. (англ.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vi tus Jona ssen Beri ng dan Vitus Jonassen Bering tzh Behring 12 serpnya 1681 Gorsens dan Horsens Daniya 8 19 grudnya 1741 Ostriv Beringa Komandorski ostrovi danskij morskij oficer na rosijskij vijskovo morskij sluzhbi doslidnik Kamchatki Tihookeanskogo uzberezhzhya Rosiyi ta zahidnih beregiv Pivnichnoyi Ameriki kapitan komandor rosijskogo flotu Vitus Beringdan Vitus Jonassen BeringIm ya pri narodzhennidan Vitus Jonassen BeringNarodivsya12 serpnya 1681 1681 08 12 Gorsens DaniyaPomer8 19 grudnya 1741 1741 12 19 60 rokiv ostriv Beringa Kamchatka Rosijska imperiya cingaKrayinaKorolivstvo Daniya Rosijska imperiyaNacionalnistdanecDiyalnistmandrivnik doslidnik gidrograf oficer VMF moreplavecVidomij zavdyakimoreplavec pershovidkrivach morskogo prohodu mizh Chukotkoyu ta Alyaskoyu Komandorskih ostrovivZnannya movdanska 2 Vijskove zvannyakapitan komandor rosijskogo flotuRodichiVitus Bering d U shlyubi zdAvtograf Mediafajli u VikishovishiMemorial V J Beringu v odnojmennomu parku dan Vitus Bering Parken v jogo ridnomu misti GorsensiMapa podorozhej V J BeringaZhittyepisNarodivsya v Gorsensi Daniya Na sluzhbi v Rosijskij imperiyi proviv 37 rokiv U 1703 1724 rokah sluzhiv na Baltijskomu j Azovskomu flotah 1725 roku za doruchennyam Petra I ocholiv yaka virushila v Tihij okean abi z yasuvati chi z yednuyetsya Aziya z Amerikoyu 1732 go ocholiv vzhe Drugu Kamchatsku abo Veliku Pivnichnu ekspediciyu z yakoyi ne povernuvsya Poznachiv na karti uzberezhzhya Alyaski nizku ostroviv iz grup Aleutskogo Kurilskogo ta Yaponskogo arhipelagu Na chest Beringa nazvano more ostriv protoku mis na uzberezhzhi Ohotskogo morya Jogo im ya nosyat takozh Komandorski ostrovi Persha Kamchatska ekspediciyaU Pershu Kamchatsku ekspediciyu Ivana Ivanovicha Beringa tak u Rosiyi jogo zvali poslav Petro I za dva tizhni do smerti Poshuk morskih shlyahiv zavzhdi buv ideyeyu fiks cogo monarha Prote ni vzyattya Azova ni pohid na Kaspij vihodu u vidkritij okean ne davali Panuvannya na Baltici bulo dosit vidnosne shvedi chi danci shohvilini mogli poklasti jomu kraj Zalishavsya Dalekij Shid cherez protoku mizh Aziyeyu j Amerikoyu rosijski sudna mogli b prorvatisya do Indiyi j Kitayu V instrukciyah otrimanih Beringom govorilosya Nadlezhit na Kamchatke ili v drugom tam meste sdelat odin ili dva bota s palubami na onyh botah vozle zemli kotoraya idet na Nord i po chayaniyu ponezhe onoj konca ne znayut kazhetsya ta zemlya chast Ameriki dlya togo iskat gde onaya soshlas s Amerikoyu i chtoby doehat do kakogo goroda evropejskih vladenij ili ezheli uvidyat kakoj korabl evropejskoj provedat ot nego kak onyj kust nazyvayut i vzyat na pisme i samim pobyvat na beregu i vzyat podlinnuyu vedomost i postavya na kartu priezzhat syudy Ironiya doli bula v tomu sho protoku mizh Aziyeyu j Amerikoyu za 80 rokiv do cogo vidkriv kozak Semen Dezhnov Odnak rezultati jogo privatnoyi ekspediciyi nadbannyam gromadskosti ne stali Prinajmni pro neyi ne znali ni car Petro ni kapitan Bering Ekspediciya virushila z Peterburga na Dalekij Shid u sichni 1725 roku ale tilki 13 lipnya 1728 Bering stupiv na bort korablya Sv Gavriyil pobudovanogo v j virushiv na pivnich Bilshe misyacya vin poznachav neznajomi beregi na karti Dosyag 67 18 pn sh 167 00 sh d 67 300 pn sh 167 000 sh d 67 300 167 000 diznavsya vid miscevogo naselennya chukchiv ta aleutiv sho dali bereg prostirayetsya na zahid i zrobiv kategorichnij visnovok Ne mozhna Aziyi z yednuvatisya z Amerikoyu Vvazhayuchi svoyu misiyu vikonanoyu Bering povernuv nazad U Peterburzi vin podav na rozglyad admiraltejstva kolegiyi svij vahtovij zhurnal i karti j zaproponuvav sporyaditi novu ekspediciyu dlya doslidzhennya pivnichnogo ta pivnichno shidnogo beregiv Sibiru Do vidkrittiv Beringa kolegiya postavilasya nedovirlivo vse taki protoki vin na vlasni ochi ne bachiv i na karti ne poznachiv Prote jomu viklopotali chin kapitan komandora ta j propoziciyu shvalili Druga Kamchatska ekspediciyaDokladnishe Velika Pivnichna ekspediciya Poshtova marka SRSR 1966 roku prisvyachena plavannyu komandora j vidkrittyu Komandorskih ostroviv Mogila Vitusa Beringa 28 grudnya 1732 roku z najvishogo povelinnya Anni Ivanivni sporyadili Drugu Kamchatsku ekspediciyu Zadumali yiyi nabagato masshtabnishoyu nizh pershu planuvalosya ne lishe retelno doslidzhuvati j poznachati na karti beregi a j organizuvati tam gospodarsku diyalnist zemlerobstvo vidobuvannya korisnih kopalin sudnobuduvannya zaklasti novi porti Druga ekspediciya trivala majzhe desyat rokiv Bilshu chastinu cogo chasu Bering zmushenij buv siditi na berezi koordinuyuchi diyi chislennih ekspedicijnih zagoniv ta voyuyuchi z miscevimi chinovnikami Lishe 4 chervnya 1740 roku vin vijshov u more z Petropavlovska na korabli Sv Petro Razom iz Beringom na comu sudni v pohid virushiv u rejs do beregiv Ameriki Tridcyat rokiv po tomu anglijskij moreplavec Dzhejms Kuk dav protoci im ya Beringa j visloviv zahoplennya naskilki doskonalimi viyavilisya karti skladeni pid chas ostannogo pohodu Beringa Same todi komandor poznachiv na karti uzberezhzhya Alyaski Aleutski Kurilski Yaponski ostrovi Utochnyuyuchi koordinati Zemli Huana da Gama yaka mistilasya yaksho viriti todishnim kartam na pivdennij shid vid Kamchatki ekspediciya potrapila u shtorm Sudna zbilisya z dorogi j zagubili odne odnogo Chirikovu na Sv Pavli pislya bezuspishnih poshukiv Beringa vdalosya zreshtoyu povernutisya do Petropavlovska Lejtenant Sven Vaksel yakij zalishivsya zhivim zgodom napisav v oficijnomu raporti Krov zakipaye v meni shorazu koli ya zgaduyu pro bezsovisnij obman u yakij mi buli vvedeni nepravilnoyu kartoyu Z vini ciyeyi karti majzhe polovina nashoyi komandi zaginula marnoyu smertyu Ne znayu chi mozhe buti na sviti bezradisnishij abo tyazhchij stan nizh plavannya v neopisanih vodah Sered lyudej na korabli pochalasya cinga Pershim pomer matros Shumagin jogo pohovali na nevelikomu ostrovi Cya grupa ostroviv dosi nazivayetsya Koli moryaki znovu pobachili nevidomu zemlyu 12 cholovik z korablya vzhe pomerli 34 buli hvori Sv Petro buv uzhe praktichno nekerovanim i visadka bilshe skidalasya na avariyu korablya Chleni ekspediciyi opinilisya na ostrovi yakij zgodom bulo nazvano ostrovom Beringa a ves lancyug ostroviv Komandorskimi Rozpochalasya zimivlya robinzonada Zemlyanki nameti zi zvirinih shkur m yaso kita vikinutogo na bereg Utim moryaki postaralisya zberegti majno z rozbitogo korablya Zbereglasya navit Rospis paketbota Sv Petra shkiperskim pripasam kotorye po otbytii nashem ostavleny na ostrove v novopostroennom nami sarae de skrupulozno vipisano 2 071 kazennu rich Bering pomer cherez misyac pislya visadki na ostriv Nezadovgo do jogo smerti stavsya nevelikij zemletrus i hvorogo komandora napolovinu zasipalo v jogo hatini zemlyanci Yak zgaduvav Sven Vaksel komandor poprosiv tovarishiv ne vidkopuvati jogo pid zemleyu tilu bulo teplishe Jogo pohovali z nemislimimi pochestyami tilo komandora obklali chotirma doshkami Same za ciyeyu improvizovanoyu trunoyu cherez chvert tisyacholittya doslidniki vpiznali jogo pohovannya sered inshih Z ostankiv Sv Petra odnomu z chleniv ekspediciyi kozaku Savi Starodubcevu do vesni poshastilo pobuduvati nove sudno Na nomu 46 cholovik yaki zalishilisya zhivimi iz 77 yaki virushili v plavannya dobralisya do Petropavlovska Oblichchya komandoraPortret danskogo poeta Beringa Vitusa Pedersena sho dovgij chas pripisuvali jogo nebozhu vidomomu moreplavcyu Sensacijnu znahidku viyavili arheologi z rosijsko danskoyi ekspediciyi Bering 91 pid kerivnictvom Andriya Stanyukovicha yaka pracyuvala na ostrovi 1991 roku rik 250 h rokovin smerti moreplavcya Vikoristovuyuchi metod fosfatnogo analizu gruntu naukovci rozshukali p yat pohovan z ostankami shesti moryakiv Ekspediciya naspila vchasno shoroku poverhnya sushi v Avachinskij buhti zanuryuyetsya v more na 90 mm Vochevid sklad kazennih rechej iz Sv Petra vzhe zmilo v more na berezi vdalosya namiti lishe zhmenyu kolorovogo biseru yakij moryaki vezli shob daruvati aborigenam Utim mozhlivo nad skladom popracyuvali j turisti skarboshukachi Zate arheologi vidkopali chotiri garmati z korablya znajshli reshtki kuzni sporudzhenoyi moryakami a she slidi neolitichnih stoyanok drevni moreplavci vidviduvali ostriv zadovgo do Beringa Ostanki komandora peredali profesoru Viktoru Zvyaginu uchnyu antropologa M Gerasimova Doslidzhennya zasvidchili sho ostanki nalezhat cholovikovi yevropeoyidnoyi rasi vikom vid 57 do 66 rokiv serednogo zrostu blizko 170 sm i vagi trohi bilshe 70 kg ale velikoyi fizichnoyi sili ce viznachili za masivnistyu kistok osoblivo lopatok ta kincivok Horoshij stan zubiv sprostuvav versiyu pro te sho Bering pomer vid cingi ale tochno vstanoviti prichinu jogo smerti ne vdalosya Za gerasimovskim metodom rekonstrukciyi za cherepom peredbachalosya vstanoviti yakij viglyad mav naspravdi Vitus Ionassen Bering Z privodu togo sho portret ogryadnogo cholovika v civilnomu spravdi zobrazhaye kapitan komandora naukovci zavzhdi sumnivalisya Zreshtoyu bulo dovedeno ce portret podvijnogo tezki Vitusa Beringa jogo yakij buv zovsim ne vidvazhnim moryakom a poetom Pid chas rekonstrukciyi portret poeta vikoristovuvali takozh genetichna podibnist rodichiv Zbiglasya priblizno polovina z porivnyuvanih oznak zovnishnosti Bering moryak buv znachno hudorlyavishij zi zlegka asimetrichnim oblichchyam vuzkim cholom i nosom visokimi ochnicyami tovstoyu j m yazistoyu shiyeyu Uzhe pislya rekonstrukciyi do ruk naukovciv potrapila fotografiya prapravnuka komandora A Timashova Beringa podibnist bula yavna Vidtvorene pogruddya moreplavcya yake stvoryuvali z dopomogoyu psihologiv viviryayuchi jogo mimiku emociyi tak i zalishilos shiroko vidomim u vuzkomu koli U dovidkovij literaturi dosi vmishuyut bez zhodnih poyasnen portret poeta Vitusa Beringa yakij nikoli ne vidkrivav novih zemel Lyudini za vislovom Lva Tolstogo z kimnatnim oblichchyam Take same oblichchya i v pam yatnika komandoru PrimitkiA Kruber Bering Vitus Barykova Bessalko 1927 T 5 d Track Q2034254d Track Q100400780d Track Q20078554d Track Q43200228 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ne viklikaye sumniviv lishe tochnist viznachennya shiroti z yakoyi ekspediciya povernula nazad Na golomu ostrovi kozhna trisochka bula na obliku bo potribne bulo palne ta material dlya pobudovi ryativnogo chovna Tak vidnovleno primirom zovnishnist knyazya Yaroslava Mudrogo Div takozhDruga Kamchatska ekspediciya Komandorski ostroviLiteraturaFrost Orcutt Bering The Russian Discovery of America New Haven CT Yale University Press 2003 ISBN 0 300 10059 0 angl Lauridsen P Bering og de Russiske Opdagelsesrejser Copenhagen 1885 dan Muller G F Sammlung russischer Geschichten vol III St Petersburg 1758 nim Oliver James A The Bering Strait Crossing UK Information Architects 2006 ISBN 0 9546995 7 2 angl Under Vitus Bering s Command New Perspectives on the Russian Kamchatka Expeditions Beringiana 1 edited by Natasha Okhotina Lind and Peter Ulf Moller Aarhus Aarhus University Press 2002 ISBN 87 7288 932 2 angl Andreev A I Ekspedicii Beringa Izvestiya Vsesoyuznogo geograficheskogo obshestva 1943 T 25 Vyp 2 ros Aronov V N Patriarh kamchatskogo morehodstva Voprosy istorii rybnoj promyshlennosti Kamchatki Istoriko kraevedcheskij sbornik Vypusk 3 2000 ros Berg L Otkrytie Kamchatki i ekspediciya Beringa 1724 1742 L M 1946 ros Vaksel S Vtoraya Kamchatskaya ekspediciya Vitusa Beringa L M 1940 ros Vahrin S Pokoriteli velikogo okeana Petropavlovsk Kamchatskij Kamshtat 1993 ros Magidovich I P Magidovich V I Ocherki po istorii geograficheskih otkrytij Tom III M 1984 ros Paseckij V M Vitus Bering M 1982 ros Sverdlov L M Russkoe poselenie na Alyaske v XVII veke Priroda M 1992 4 S 67 69 ros Chernyshev A A Rossijskij parusnyj flot Spravochnik v 2 h tomah Tom 2 M Voenizdat 2002 s 424 425 ros Yanikov G V Velikaya Severnaya ekspediciya M Geografgiz 1949 164 s ros Div takozh15732 Vitusbering asteroyid yakij nazvano na chest mandrivnika PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vitus Beringarheologichnoyi ekspediciyi 1991 roku angl nim dan fr Neoficijne internet predstavnictvo 9 lyutogo 2011 u Wayback Machine Komandorskih ostroviv ros v Gorsensi angl

Дата публікації:
Топ