Миха́йло Миха́йлович Гера́симов (рос. Михаи́л Миха́йлович Гера́симов, *2 (15) вересня 1907 — †21 липня 1970) — радянський та російський антрополог, історик-археолог та скульптор. Розробник методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків ().
Михайло Михайлович Герасимов | |
---|---|
рос. Михаил Михайлович Герасимов | |
Монета Банку Росії, присвячена Михайлу Герасимову | |
Народився | 2 (15) вересня 1907 Санкт-Петербург |
Помер | 21 липня 1970 (62 роки) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Місце проживання | Санкт-Петербург, Іркутськ, Москва |
Країна | Російська імперія СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | антрополог, скульптор, археолог, дослідник доісторичної епохи, винахідник, митець |
Alma mater | Іркутський університет, Державна академія історії матеріальної культури |
Галузь | антропологія, археологія |
Заклад | Інститут етнології та антропології РАН, ІА РАН |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | лабораторія пластичної реконструкції |
Вчителі | d |
Відомі учні | Дебец Г. Ф., |
Аспіранти, докторанти | d d |
Відомий завдяки: | автор методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків () |
Нагороди | |
Герасимов Михайло Михайлович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 2 (15) вересня 1907 року в Санкт-Петербурзі, у сім'ї лікаря.
Був захоплений роботою Жоржа Кюв'є та його дослідами з реконструкції вигляду вимерлих тварин. Дитячі та юнацькі роки провів у Іркутську. З 11 років брав участь в археологічних розкопках. З 13 років працював у анатомічному музеї при медичному факультеті Іркутського університету, багато часу провів у морзі вивчаючи зв'язок м'яких тканин обличчя з кістками черепа. Перше поховання людей кам'яної доби в Іркутську розкрив у свої 14 років, друге — в 17 років віку. У 18 років опублікував свою першу наукову статтю про розкопки палеолітичного стійбища біля Іркутська. Він вважав своїм учителем .
У 1922 році, ще школярем, Михайло почав працювати в .
У 1928 році, будучи співробітником згаданого краєзнавчого музею, Герасимов прибув у село Мальта (Іркутської області), де незадовго до цього місцевим жителем був виявлений бивень мамута. Дослідницька робота його привела до відкриття всесвітньо відомої палеолітичної стоянки «Мальта».
У 1939—1945 роках жив і працював в Самарканді. Створив скульптурні портрети-реконструкції шерегу історичних особистостей: Шахруха, Міран-шаха, та інших — червень 1941 року.
У 1944 р. з родиною переїхав до Москви. Працював в Інституті історії матеріальної культури РАН.
У 1956 р. — доктор історичних наук.
Досягнення
- Створив понад 200 скульптурних портретів-реконструкцій історичних особистостей. У тому числі: Тамерлана, Івана IV Грозного, Улугбека, Ушакова Ф. Ф., Ярослава Мудрого, Андрія Боголюбського та інших.
- Відкрив і дослідив верхньопалеолітичну стоянку Мальта.
- У 1931—1936 роках і в 1959 році досліджував біля села Фофаново в Кабанському районі Бурятії.
- Відновив вигляд пізнього неандертальця з грота Ла-Шапель-о-Сен у Франції та кроманьйонців зі стоянки Сунгир біля м. Володимира.
Праці
- (рос.)«Раскопки палеолитической стоянки в селе Мальте» // Палеолит СССР. — М.— Л., 1935.
- (рос.)«Восстановление лица по черепу». — М., 1955.
- (рос.)«Палеолитическая стоянка Мальта (раскопки 1956—1957 гг.)» // Советская этнография. — 1958.
- (рос.)«Люди каменного века». — М., 1964.
- (рос.)Флоренсов В. А., Флоренсов Н. А., Медведев Г. И., «Непроторенным путем: Жизнь и творчество М. М. Герасимова». — Иркутск, 1979.
- (рос.)Герасимова М. М., Медведев Г. И., Жизнь и деятельность Михаила Михайловича Герасимова // Вестник антропологии. — 1998. — № 5.
Примітки
- Антрополог Михаил Герасимов [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.] // сайт Иркипедия (рос.)
- Список известных личностей, связанных с Самаркандом [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.], сайт «О Ташкенте, Узбекистане» (рос.)
Джерела та література
- Гаврилюк Л.О. Герасимов Михайло Михайлович [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 88. — .
- Л. В. Литвинова. Герасимов Михайло Михайлович [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Відтворення обличчя (російська школа)
- Раушенбах Б. В., «Пристрастие — Михаил Михайлович Герасимов» [ 18 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- «Война началась не из-за моего отца!» [ 29 квітня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- , на сайте Музея антропологии и этнографии имени Петра Великого РАН(рос.)
- Рассказ о Михаиле Михайловиче Герасимове [ 18 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Реконструкции М. М. Герасимова и его учеников [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Gorki Park and Gerasimov [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Mould's Medical Anecdotes: Omnibus Edition. — New York, 1996. — P. 155—160.(англ.)
- Kobyliansky E., Pestryakov A., Veselovskaya E., // International Journal of Anthropology. — Vol. 28. № 2—3. — P. 95—119.(англ.)
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gerasimov Miha jlo Miha jlovich Gera simov ros Mihai l Miha jlovich Gera simov 2 15 veresnya 1907 19070915 21 lipnya 1970 radyanskij ta rosijskij antropolog istorik arheolog ta skulptor Rozrobnik metodiki vidnovlennya zovnishnogo viglyadu lyudini na osnovi skeletnih zalishkiv Mihajlo Mihajlovich Gerasimovros Mihail Mihajlovich GerasimovMoneta Banku Rosiyi prisvyachena Mihajlu Gerasimovu Moneta Banku Rosiyi prisvyachena Mihajlu GerasimovuNarodivsya 2 15 veresnya 1907 1907 09 15 Sankt PeterburgPomer 21 lipnya 1970 1970 07 21 62 roki MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarMisce prozhivannya Sankt Peterburg Irkutsk MoskvaKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist antropolog skulptor arheolog doslidnik doistorichnoyi epohi vinahidnik mitecAlma mater Irkutskij universitet Derzhavna akademiya istoriyi materialnoyi kulturiGaluz antropologiya arheologiyaZaklad Institut etnologiyi ta antropologiyi RAN IA RANNaukovij stupin doktor istorichnih naukNaukovij kerivnik laboratoriya plastichnoyi rekonstrukciyiVchiteli dVidomi uchni Debec G F Aspiranti doktoranti d dVidomij zavdyaki avtor metodiki vidnovlennya zovnishnogo viglyadu lyudini na osnovi skeletnih zalishkiv Nagorodi Gerasimov Mihajlo Mihajlovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 2 15 veresnya 1907 roku v Sankt Peterburzi u sim yi likarya Buv zahoplenij robotoyu Zhorzha Kyuv ye ta jogo doslidami z rekonstrukciyi viglyadu vimerlih tvarin Dityachi ta yunacki roki proviv u Irkutsku Z 11 rokiv brav uchast v arheologichnih rozkopkah Z 13 rokiv pracyuvav u anatomichnomu muzeyi pri medichnomu fakulteti Irkutskogo universitetu bagato chasu proviv u morzi vivchayuchi zv yazok m yakih tkanin oblichchya z kistkami cherepa Pershe pohovannya lyudej kam yanoyi dobi v Irkutsku rozkriv u svoyi 14 rokiv druge v 17 rokiv viku U 18 rokiv opublikuvav svoyu pershu naukovu stattyu pro rozkopki paleolitichnogo stijbisha bilya Irkutska Vin vvazhav svoyim uchitelem U 1922 roci she shkolyarem Mihajlo pochav pracyuvati v U 1928 roci buduchi spivrobitnikom zgadanogo krayeznavchogo muzeyu Gerasimov pribuv u selo Malta Irkutskoyi oblasti de nezadovgo do cogo miscevim zhitelem buv viyavlenij biven mamuta Doslidnicka robota jogo privela do vidkrittya vsesvitno vidomoyi paleolitichnoyi stoyanki Malta U 1939 1945 rokah zhiv i pracyuvav v Samarkandi Stvoriv skulpturni portreti rekonstrukciyi sheregu istorichnih osobistostej Shahruha Miran shaha ta inshih cherven 1941 roku U 1944 r z rodinoyu pereyihav do Moskvi Pracyuvav v Instituti istoriyi materialnoyi kulturi RAN U 1956 r doktor istorichnih nauk DosyagnennyaStvoriv ponad 200 skulpturnih portretiv rekonstrukcij istorichnih osobistostej U tomu chisli Tamerlana Ivana IV Groznogo Ulugbeka Ushakova F F Yaroslava Mudrogo Andriya Bogolyubskogo ta inshih Vidkriv i doslidiv verhnopaleolitichnu stoyanku Malta U 1931 1936 rokah i v 1959 roci doslidzhuvav bilya sela Fofanovo v Kabanskomu rajoni Buryatiyi Vidnoviv viglyad piznogo neandertalcya z grota La Shapel o Sen u Franciyi ta kromanjonciv zi stoyanki Sungir bilya m Volodimira Praci ros Raskopki paleoliticheskoj stoyanki v sele Malte Paleolit SSSR M L 1935 ros Vosstanovlenie lica po cherepu M 1955 ros Paleoliticheskaya stoyanka Malta raskopki 1956 1957 gg Sovetskaya etnografiya 1958 ros Lyudi kamennogo veka M 1964 ros Florensov V A Florensov N A Medvedev G I Neprotorennym putem Zhizn i tvorchestvo M M Gerasimova Irkutsk 1979 ros Gerasimova M M Medvedev G I Zhizn i deyatelnost Mihaila Mihajlovicha Gerasimova Vestnik antropologii 1998 5 PrimitkiAntropolog Mihail Gerasimov 6 travnya 2016 u Wayback Machine sajt Irkipediya ros Spisok izvestnyh lichnostej svyazannyh s Samarkandom 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine sajt O Tashkente Uzbekistane ros Dzherela ta literaturaGavrilyuk L O Gerasimov Mihajlo Mihajlovich 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 88 ISBN 966 00 0405 2 L V Litvinova Gerasimov Mihajlo Mihajlovich 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vidtvorennya oblichchya rosijska shkola Raushenbah B V Pristrastie Mihail Mihajlovich Gerasimov 18 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Vojna nachalas ne iz za moego otca 29 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros na sajte Muzeya antropologii i etnografii imeni Petra Velikogo RAN ros Rasskaz o Mihaile Mihajloviche Gerasimove 18 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Rekonstrukcii M M Gerasimova i ego uchenikov 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Gorki Park and Gerasimov 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Mould s Medical Anecdotes Omnibus Edition New York 1996 P 155 160 angl Kobyliansky E Pestryakov A Veselovskaya E International Journal of Anthropology Vol 28 2 3 P 95 119 angl Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi