Джалал-ад-дін Міран-шах (1366—1408), третій син Тимура, намісник Хорасана в 1380—1399 роках. Матір'ю Міран-шаха була Менглібек Джан Курбані. В 1380 році, в чотирнадцятирічному віці, Міран-шах перший раз взяв участь у поході на Хорасан. Після цього походу про нього починають відгукуватися як про дуже молодого, але хороброго воїна.
Джалал-ад-дін Міран-шах | |
---|---|
میران شاہ | |
Емірзаде | |
Початок правління: | 1380 |
Кінець правління: | 1399 |
Попередник: | Тимур |
Дата народження: | 1366 |
Дата смерті: | 1408 |
Місце смерті: | Гур Емір, Узбекистан |
Поховання | Гур-Емір |
Дружина: | Ак-Суфи Севін Бек (Ханзаде), Даулат Гелді, Урун Султан |
Діти: | Абу Бакр Мирзо, Омар Мирзо, Халіль-Султан, Суюргатмиш Мирзо, Айал Мирзо, Мумаммед Султан, Фируза бегім, Ага бегім, Бикісі Султан, Іджил, Мухаммед Тимур, Саїд Ахмед |
Династія: | Тимуриди |
Батько: | Тимур |
Мати: | Менглибек Джан Курбані |
Джалал-ад-дін Міран-шах у Вікісховищі |
Після смерті брата Джахангіра, у 1376 році, Міран-шах одружується на онучці Узбек-хана Ханзаде бегім, що стає його головною дружиною. Також його дружинами були Даулат Гелді, дочка Паянд Султана з племені барлас і Урун Султан, дочка Суюргатмиш-хана. З 1383 року Міран-шах правитель Хорасану.
За все життя Міран-шах брав участь майже у всіх походах Тимура. Відомо, що він був активним політичним діячем і до 1400 року користувався довірою свого батька.
Початок політичної кар'єри
У 1392 під час «п'ятирічного походу» Міран-шах був призначений правителем Закавказзя, а у 1393 році Тимур призначив 27-річного Міран-шаха намісником в Північному Ірані, Іраку. Центр-місто Султанія в північному Ірані. В 1396 році Міран-шах отримав контроль над Азербайджаном, головним чином, містом Солтані, колишньою столицею Ільханів та Тебрізом. Улітку 1398 року він вирушив походом із Тебріза до Багдадського Джалайїра, але був змушений відкликати експедицію. Тим часом до Тимура дійшли чутки, що син планує зрадити його. Тимур був розгніваний відмовою Міран-шаха вирішити проблему з податківцями на підкорених йому місцевостях. Ще однією причиною непорозумінь стала втрата Міран-шахом важливої фортеці Алінджака.
Війни
Взимку 1386 року Міран-шах переміг вторгнення сил Золотої Орди на шляху до Персії. У 1400 році, під час «семирічного походу», в області, підконтрольній Міран-шаху, почалися заворушення, і Тимур скинув свого сина, придушив заворушення і розбив ворогів.
Дружини Міран-шаху
Міран Шах одружувався тричі:
- Долатгальді Ага, дочка Пайанди Султан бін Джахангір Барлас;
- Севін Бег Ага, відома як Ханзада, дочка Ах Суфі Хусейн Кункірат і Шукур Бег Ага, вдова і Джахангір Мірза;
- Урун Султан Ханіка, дочка Суюргатгамміша Хан Огедай;
Його наложницями були:
- Мурад Ага;
- Рупарвар Ага;
- Нігар Ага;
- Фаххіра Ага;
- Бахт Султан Ага;
- Долат Бахт Ага, жінка Фуладбукхані;
- Міхр Нуш Ага
Діти і нащадки
У Міран-шаха було вісім синів:
- Султан Мухаммад;
- Суюргатмиш;
- Іджіль;
- Халіль-Султан;
- Умар;
- Абу Бакр;
- Мухаммед Тимур;
- Саїд Ахмед і кілька дочок.
Його онук Султан Абу-Саїд — син Султана Мухаммада, очолив державу Тимуридів в Мавераннахрі в 1451 році.
Нащадок Міран-шаха Захір ад-дін Мухаммад Бабур став засновником держави Імперія Великих Моголів в Індії (1526—1858).
Спадкування
Трагічне падіння з коня восени 1396 року негативно позначилося на здоров'ї Міран-шаха. Він пошкодив при падінні голову і обличчя, але лікарям вдалося більш- менш врятувати зовнішність Міран-шаха, проте на все життя у нього залишилися нервові, психічні та розумові розлади. Через це Міран-шах не став кандидатом на пост Тимура. У 1405 році сину Тимура Абі Бакру вдалося вигнати Джалаїридів з Табрізу, а Міран-шах відновив себе в Азербайджані. У той же час, Міран Шах підтримав ще одного сина Халіль Султана у претензіях на престол. У 1405 році син закріплюється в Мавераннахрі. Тим часом Міран-шах мав справу із зростаючою загрозою туркменів «чорними вівцями» під проводом Кара Юсуфа.
Смерть
Після смерті Тимура старший син Міран Шаха — Абу Бакр Мірза прочитав хутбу і відчеканив монети з ім'ям батька. 21 квітня 1408 року він був убитий в битві з військами династії Кара-Коюнлу під проводом Кара Юсуфа в околицях Тебріза. Він був похований в родинній усипальниці Тимуридів в Гур Емір в Самарканді.
Перстень Міран-шаха
У 1885 році сходознавець Н. Веселовський придбав в Самарканді датований перстень з ім'ям Міран-шаха. Основну частину персня Міран-шаха становить вставка, виконана зі смарагду мигдалеподібної форми, вся вкрита написом. Камінь укладений в золоту оправу. Напис на персні Міран-шаха містить наступний текст: «Емір ель-умра Азербайджану мірза Міран-шах, син еміра Сахіб-Кира, еміра Тимура Гуркало, 802 рік (хіджри)» (1399—1400 р.)
Спогади
У 1403 році він іспанський посол Руї Гонзалес де Клавихо описував Міран-шаха при зустрічі в Султанії так: У четвер, двадцять шостого червня, опівдні приїхали у велике місто Солтані і там застали Міаха Мірассу (Міраншаха), старшого сина Тамурбека. На другий день, в п'ятницю, вранці вирушили до цього світах Мірассе. А так як у них прийнято, якщо хто-небудь приїжджає, дарувати подарунки, то посланці взяли з собою різні речі: суконні і вовняні одягу, що вони дуже цінують, інші [предмети] — і [все це] відвезли до цього Міаха Мірассе. Застали його в палаці, де поруч був великий сад і де знаходилося багато озброєних людей. Він прийняв їх дуже добре, запросив до себе в намет, де сидів, і запитав про здоров'я короля [Кастилії], нашого сеньйора. Поговоривши трохи, [посланці] пішли бенкетувати, і їли вони по їх звичаєм, а коли зібралися їхати, [світах Мірасса] наказав одягнути їх в сукню з камки.
Примітки
- Файзиев Т., Темурийлар шажараси. Ташкент, 1995, с.165
- Му‘изз ал-ансаб (Прославляющее генеалогии). Введение, перевод с персидского языка, примечания, подготовка факсимиле к изданию Ш. Х. Вахидова. // История Казахстана в персидских источниках. Т.3. Алматы: Дайк-Пресс, 2006, с.141-142
- . Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 3 червня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Файзиев Т., Темурийлар шажараси. Ташкент, 1995, с.169
- Руи Гонсалес де Клавихо. Дневник путешествия в Самарканд ко двору Тимура (1403—1406). М. Наука. 1990, с.79
Література
- Бартольд В. В. Сочинения. Т. II. Ч. 2. М., 1964.
- Стенли Лэн-Пуль. «Мусульманские династии». Издательская фирма «Восточная литература» РАН, издательская группа «Муравей», перевод с английского с примечаниями В. В. Бартольда, 2004.
- Хильда Хукхэм «Властитель семи созвездий» 1995, Ташкент, издательство «Адолат».
- «Уложение Тимура» Издательство литературы и искусства имени Гафура Гуляма, Ташкент. Перевод с персидского Хамидуллы Караматова, под научной редакцией Б. Ахмедова, автор предисловия, примечаний и комментариев Б. Ахмедов. 1999.
- Women in Iran from the Rise of Islam to 1800, edited by Guity Nashat, Lois Beck
- The state under Timur: a study in empire building, Syed Jamaluddin — 1995—191 pages, Page 41
- Women in the Medieval Islamic World, edited by Gavin R. G. Hambly
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhalal ad din Miran shah 1366 1408 tretij sin Timura namisnik Horasana v 1380 1399 rokah Matir yu Miran shaha bula Menglibek Dzhan Kurbani V 1380 roci v chotirnadcyatirichnomu vici Miran shah pershij raz vzyav uchast u pohodi na Horasan Pislya cogo pohodu pro nogo pochinayut vidgukuvatisya yak pro duzhe molodogo ale horobrogo voyina Dzhalal ad din Miran shahمیران شاہ Dzhalal ad din Miran shahEmirzadePochatok pravlinnya 1380Kinec pravlinnya 1399Poperednik TimurData narodzhennya 1366Data smerti 1408Misce smerti Gur Emir UzbekistanPohovannyaGur EmirDruzhina Ak Sufi Sevin Bek Hanzade Daulat Geldi Urun SultanDiti Abu Bakr Mirzo Omar Mirzo Halil Sultan Suyurgatmish Mirzo Ajal Mirzo Mumammed Sultan Firuza begim Aga begim Bikisi Sultan Idzhil Muhammed Timur Sayid AhmedDinastiya TimuridiBatko TimurMati Menglibek Dzhan KurbaniDzhalal ad din Miran shah u Vikishovishi Pislya smerti brata Dzhahangira u 1376 roci Miran shah odruzhuyetsya na onuchci Uzbek hana Hanzade begim sho staye jogo golovnoyu druzhinoyu Takozh jogo druzhinami buli Daulat Geldi dochka Payand Sultana z plemeni barlas i Urun Sultan dochka Suyurgatmish hana Z 1383 roku Miran shah pravitel Horasanu Za vse zhittya Miran shah brav uchast majzhe u vsih pohodah Timura Vidomo sho vin buv aktivnim politichnim diyachem i do 1400 roku koristuvavsya doviroyu svogo batka Pochatok politichnoyi kar yeriU 1392 pid chas p yatirichnogo pohodu Miran shah buv priznachenij pravitelem Zakavkazzya a u 1393 roci Timur priznachiv 27 richnogo Miran shaha namisnikom v Pivnichnomu Irani Iraku Centr misto Sultaniya v pivnichnomu Irani V 1396 roci Miran shah otrimav kontrol nad Azerbajdzhanom golovnim chinom mistom Soltani kolishnoyu stoliceyu Ilhaniv ta Tebrizom Ulitku 1398 roku vin virushiv pohodom iz Tebriza do Bagdadskogo Dzhalajyira ale buv zmushenij vidklikati ekspediciyu Tim chasom do Timura dijshli chutki sho sin planuye zraditi jogo Timur buv rozgnivanij vidmovoyu Miran shaha virishiti problemu z podatkivcyami na pidkorenih jomu miscevostyah She odniyeyu prichinoyu neporozumin stala vtrata Miran shahom vazhlivoyi forteci Alindzhaka VijniVzimku 1386 roku Miran shah peremig vtorgnennya sil Zolotoyi Ordi na shlyahu do Persiyi U 1400 roci pid chas semirichnogo pohodu v oblasti pidkontrolnij Miran shahu pochalisya zavorushennya i Timur skinuv svogo sina pridushiv zavorushennya i rozbiv vorogiv Druzhini Miran shahuMiran Shah odruzhuvavsya trichi Dolatgaldi Aga dochka Pajandi Sultan bin Dzhahangir Barlas Sevin Beg Aga vidoma yak Hanzada dochka Ah Sufi Husejn Kunkirat i Shukur Beg Aga vdova i Dzhahangir Mirza Urun Sultan Hanika dochka Suyurgatgammisha Han Ogedaj Jogo nalozhnicyami buli Murad Aga Ruparvar Aga Nigar Aga Fahhira Aga Baht Sultan Aga Dolat Baht Aga zhinka Fuladbukhani Mihr Nush AgaDiti i nashadkiU Miran shaha bulo visim siniv Sultan Muhammad Suyurgatmish Idzhil Halil Sultan Umar Abu Bakr Muhammed Timur Sayid Ahmed i kilka dochok Jogo onuk Sultan Abu Sayid sin Sultana Muhammada ocholiv derzhavu Timuridiv v Maverannahri v 1451 roci Nashadok Miran shaha Zahir ad din Muhammad Babur stav zasnovnikom derzhavi Imperiya Velikih Mogoliv v Indiyi 1526 1858 SpadkuvannyaTragichne padinnya z konya voseni 1396 roku negativno poznachilosya na zdorov yi Miran shaha Vin poshkodiv pri padinni golovu i oblichchya ale likaryam vdalosya bilsh mensh vryatuvati zovnishnist Miran shaha prote na vse zhittya u nogo zalishilisya nervovi psihichni ta rozumovi rozladi Cherez ce Miran shah ne stav kandidatom na post Timura U 1405 roci sinu Timura Abi Bakru vdalosya vignati Dzhalayiridiv z Tabrizu a Miran shah vidnoviv sebe v Azerbajdzhani U toj zhe chas Miran Shah pidtrimav she odnogo sina Halil Sultana u pretenziyah na prestol U 1405 roci sin zakriplyuyetsya v Maverannahri Tim chasom Miran shah mav spravu iz zrostayuchoyu zagrozoyu turkmeniv chornimi vivcyami pid provodom Kara Yusufa Smertmavzolej Gur Emir Pislya smerti Timura starshij sin Miran Shaha Abu Bakr Mirza prochitav hutbu i vidchekaniv moneti z im yam batka 21 kvitnya 1408 roku vin buv ubitij v bitvi z vijskami dinastiyi Kara Koyunlu pid provodom Kara Yusufa v okolicyah Tebriza Vin buv pohovanij v rodinnij usipalnici Timuridiv v Gur Emir v Samarkandi Persten Miran shahaU 1885 roci shodoznavec N Veselovskij pridbav v Samarkandi datovanij persten z im yam Miran shaha Osnovnu chastinu persnya Miran shaha stanovit vstavka vikonana zi smaragdu migdalepodibnoyi formi vsya vkrita napisom Kamin ukladenij v zolotu opravu Napis na persni Miran shaha mistit nastupnij tekst Emir el umra Azerbajdzhanu mirza Miran shah sin emira Sahib Kira emira Timura Gurkalo 802 rik hidzhri 1399 1400 r SpogadiU 1403 roci vin ispanskij posol Ruyi Gonzales de Klaviho opisuvav Miran shaha pri zustrichi v Sultaniyi tak U chetver dvadcyat shostogo chervnya opivdni priyihali u velike misto Soltani i tam zastali Miaha Mirassu Miranshaha starshogo sina Tamurbeka Na drugij den v p yatnicyu vranci virushili do cogo svitah Mirasse A tak yak u nih prijnyato yaksho hto nebud priyizhdzhaye daruvati podarunki to poslanci vzyali z soboyu rizni rechi sukonni i vovnyani odyagu sho voni duzhe cinuyut inshi predmeti i vse ce vidvezli do cogo Miaha Mirasse Zastali jogo v palaci de poruch buv velikij sad i de znahodilosya bagato ozbroyenih lyudej Vin prijnyav yih duzhe dobre zaprosiv do sebe v namet de sidiv i zapitav pro zdorov ya korolya Kastiliyi nashogo senjora Pogovorivshi trohi poslanci pishli benketuvati i yili voni po yih zvichayem a koli zibralisya yihati svitah Mirassa nakazav odyagnuti yih v suknyu z kamki PrimitkiFajziev T Temurijlar shazharasi Tashkent 1995 s 165 Mu izz al ansab Proslavlyayushee genealogii Vvedenie perevod s persidskogo yazyka primechaniya podgotovka faksimile k izdaniyu Sh H Vahidova Istoriya Kazahstana v persidskih istochnikah T 3 Almaty Dajk Press 2006 s 141 142 Arhiv originalu za 18 travnya 2018 Procitovano 3 chervnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Fajziev T Temurijlar shazharasi Tashkent 1995 s 169 Rui Gonsales de Klaviho Dnevnik puteshestviya v Samarkand ko dvoru Timura 1403 1406 M Nauka 1990 s 79LiteraturaBartold V V Sochineniya T II Ch 2 M 1964 Stenli Len Pul Musulmanskie dinastii Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura RAN izdatelskaya gruppa Muravej perevod s anglijskogo s primechaniyami V V Bartolda 2004 Hilda Hukhem Vlastitel semi sozvezdij 1995 Tashkent izdatelstvo Adolat Ulozhenie Timura Izdatelstvo literatury i iskusstva imeni Gafura Gulyama Tashkent Perevod s persidskogo Hamidully Karamatova pod nauchnoj redakciej B Ahmedova avtor predisloviya primechanij i kommentariev B Ahmedov 1999 Women in Iran from the Rise of Islam to 1800 edited by Guity Nashat Lois Beck The state under Timur a study in empire building Syed Jamaluddin 1995 191 pages Page 41 Women in the Medieval Islamic World edited by Gavin R G Hambly