Мальта́ — одна з найвідоміших пізньопалеолітичних стоянок Сибіру, знаходилася біля нинішнього села Іркутської області на річці Білій неподалік від озера Байкал. Стоянка була відкрита, коли селянин Савельцев відкопав із землі величезну кістку. 7 лютого 1928 р. співробітник краєзнавчого музею М. М. Герасимов прибув до Мальти і влітку почав розкопки. Ним була вивчена територія близько 1 000 м².
Радіовуглецеве датування стоянки вказує, що вона існувала на початку , приблизно 14 750 років тому (XIII тисячоліття до н. е.). Раніше пропонувалися й інші дати: 25-20 тисяч років тому. Інвентар, близький до матеріалів стоянок Буреті (знаходиться за 20 км від Мальти) і Ачинської, на цій підставі виділяється .
Житла і знахідки
На території розкопано 15 жител, витягнутих вздовж річки. Оскільки житла не перекривали один одного, передбачається, що вони існували в один час. У центрі знаходилося споруда завдовжки 14 м і завширшки 4-5 м. Інші будови утворювали 3 групи: 6, 4 і 4 житла, і розрізнялися за площею і формою.
Підлога була заглиблена в землю на 50-70 см. Стіни робилися з великих кісток мамута, дах був покритий шкірами, фундамент робився з дрібніших кісток. Одне з жител було наземним, каркас стін становили роги оленів, а в основі — кільце з масивних плит вапняку, поставлених на ребро. А. П. підкреслював схожість конструкції жител (напівземлянка з каркасом з кісток і вузьким тунелеподібним виходом) і одягу мальтинців і ескімосів XVII—XIX ст.
Серед залишків фауни велика частина належить північному оленю. Крім того, знайдені (у порядку убування) кістки песця, шерстистого носорога, мамута, бізона, бика, коня, росомахи, лева, вовка. Матеріали Мальти свідчать, що на песців, і взагалі на деяких хижаків, полювали виключно заради хутра.
Дослідження пилкових проб вказують на те, що поблизу поселення росли сосни, берези, можливо, ялинки, але переважає пилок трав'янистих рослин.
Кам'яний інвентар виготовлений з сірого смугастого кременю, зустрічаються призматичні, конічні, кубовидний . З крем'яних платівок виготовляли вістря, проколки, невеликі ножі, різноманітні різці, долотоподібні знаряддя. З бивня мамута виготовляли довгі вістря з поперечними нарізками, також шила і голки. Крім того, були знайдені вироби з .
Мистецтво
Усього в Мальті і Буреті знайдено близько 40 статуеток, від 3,7 см до 13,6 см заввишки. Майже всі вони виготовлені з бивня мамута, одна — з рогу північного оленя (остання носить вкрай схематичний характер). Велика їхня частина зображує жінок, також є серія зображень птахів і одна фігура, ймовірно, росомахи, покрита орнаментом із лав півмісяцевих вирізів. Кілька фігур зображають куріпку, лебедя, а також водоплавних птахів у польоті: тулуб сплощеної овальної форми, невеликі виступи зображують крила, трикутна головка сидить на довгій шиї.
Поверхня деяких жіночих фігурок вкрита суцільним орнаментом (за гіпотезою А. П. Окладникова, так зображали хутряний одяг). Головки статуеток великі і часто мають схематично модельовані обличчя. Орнамент на голові — спроба передати зачіску. Цим вони відрізняються від статуеток західноєвропейського палеоліту, які передають голе тіло і не виділяють риси обличчя. Форми жінки-матері підкреслені в Мальті менше, груди передані неглибокою різьбленою лінією. Ноги вкорочені, в нижній їхній частині просвердлюють отвори, що дозволяло їх підвішувати.
Крім статуеток, знайдені гравійовані зображення. На платівці бивня мамута нанесена фігура мамута. На іншій пластині зображені змії з роздутими головами.
У Мальті виявлено єдине поховання дитини приблизно 4 років, разом з якою знайдено багатий інвентар: намисто з намистин і підвісок із бивня мамута, фрагменти зображення птаха, що летить, крем'яні вироби і браслет. У 2013 році були опубліковані результати вивчення знайденого на стоянці скелета хлопчика MA-1. Хлопчик з Мальти́́ жив, відповідно до відкаліброваних даних радіовуглецевого аналізу, близько 24 тис. років тому (23,891-24,423 тис. років). Дослідження показало його схожість з європейцями і американськими індіанцями і відсутність зв'язків із сучасними східноазійськими популяціями.
Плитки з Мальти, вкриті геометричними візерунками, в науці зіставлялися з австралійськими чурингами, ритмічні візерунки на яких допомагають оповідачеві відновити послідовність міфу.
Точні знання
Аналіз ритміки орнаменту Мальти зроблений новосибірським ученим у книзі 1974 року. Найбільший інтерес представляє аналіз пряжки у вигляді трапеції, зараз зберігається в Ермітажі. На її внутрішній стороні зображені три змії. Зовнішня сторона покрита орнаментом, що складається з безлічі круглих ямок (на зворотному боці ямкам відповідають опуклості). У центрі пряжки велика спіраль, ліворуч і праворуч від неї розташовані по три менші спіралі, з кожної сторони одна спіраль проста, а дві об'єднані у формі S, всього спіралей можна нараховувати або п'ять, або сім, також на пряжці є ще дві постаті.
У великій спіралі сім витків, що містять 14 + 21 + 26 + 33 + 40 + 47 + 62 = 243 ямки. У лівій складній спіралі 7 + 14 + 14 + 7 + 14 + 7 = 63 ямки, в правій складній 7 + 14 + 7 + 9 + 14 + 7 = 58 ямок. У лівій простій спіралі 7 + 12 + 19 + 7 = 45 ямок, в правій простій 9 + 14 + 23 + 7 = 53 ямки. Крім того, ліворуч розташована місяцеподібна фігура з 14 ямок, а праворуч — вигнута лінія з 11 точок. Разом ліворуч 63 + 45 + 14 = 122 ямки, праворуч 58 + 53 + 11 = 122 ямки. З'єднання великої спіралі з сумою крайніх зображень або ліворуч, або праворуч, дає триста шістдесят п'ять — число днів у році. Якщо ж прибрати лінію з 11 ямок, то число днів — триста п'ятдесят чотири, тобто 12 місячних місяців у пізніших календарях. Таким чином, Фролов висунув гіпотезу, що це — найдавніший відомий науці календар.
Автор вивчив майже 30 предметів з орнаментом із Мальти. Центральну роль у них відіграють ритми 7 і 5. З найскладніших: на «летючому птаху» з поховання дитини — 28 рядів і 274 ямки; на одному з «ґудзиків» — 212 ямок. Можна вважати такі числа випадковими, але можна намагатися дати їм інтерпретацію, в тому числі археоастрономічну. Усі такі гіпотези вкрай складно верифікувати.
Ідеї Фролова спробував розвинути у двох своїх монографіях інший новосибірський дослідник . Так, під № 8 Фролов описав «стрижень довгий і злегка вигнутий», виявивши там не менше 95 насічок. Ларичев зробив спробу інтерпретувати їхній зміст, назвавши предмет «мальтиським жезлом». Його довжина близько 21 см. На голівці 53 лунки, на тулубі 118 (або 120, точне число через недостатню збереженість неясне), разом 173 (або 171). На основі цього Ларичев припустив, що 173 — половина «драконічного року». Елементи знакової системи жезла: 53 + 33 + 30 + 23 + 16 + 7 + 9 = 171 лунка. Якщо прибрати першу групу, то знаків буде 118 — тобто 4 синодичних місяці. Тулуб жезла, за його концепцією, служив древньому жерцеві для передбачення місячних затемнень, а голівка — для встановлення «великого сароса» (передбачення сонячних затемнень). Відповідно до одного відгуку, Ларичев, «на думку багатьох, висловлює фантастичні положення, але він їх і доводить». З усім тим широкого визнання в наукових колах ці тлумачення не отримали.
Примітки
- Палеолит СССР. М., 1984. С. 331.
- История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. М., 1986. С. 166—168.
- Палеолит СССР. М., 1984. С.353
- см. иллюстрации: Палеолит СССР. М., 1984. С.338
- Raghavan, Maanasa; Skoglund, Pontus; Graf, Kelly E.; Metspalu, Mait; Albrechtsen, Anders; Moltke, Ida; Rasmussen, Simon; Stafford, Thomas W.; Orlando, Ludovic (2 січня 2014). . Nature. Т. 505, № 7481. с. 87—91. doi:10.1038/nature12736. ISSN 1476-4687. PMC 4105016. PMID 24256729. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
- див. фотографії:Фролов Б. А.Числа в графіку палеоліту. Новосибірськ, Наука. 1974, с. 174—175.
- Фролов Б. А.Числа в графіку палеоліту. Новосибірськ, Наука. 1974. С. 124.
- І. В. Шмідт. «Палеолітичне мистецтво Сибіру…» [ 18 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Герасимов М. М., Мальта — палеолитическая стоянка. Результат работ 1928—1929 гг. Иркутск, 1931. 34 с. (рецензия Окладникова)(рос.)
- Герасимов М. М., Раскопки палеолитической стоянки в с. Мальта. // Палеолит СССР. Л., 1935.(рос.)
- Герасимов М. М., Палеолитическая стоянка Мальта (раскопки 1956-57 годов). // Советская этнография. 1958. № 3.(рос.)
- Герасимов М. М., Круглое жилище стоянки Мальта. // КСИА. 1961. Вып.82.(рос.)
- Фролов Б. А., Числа в графике палеолита. Отв. ред. А. П. Окладников. Новосибирск, Наука. 1974. — С.48-52. (рос.)()
- Формозов А. А., К характеристике палеолитического поселения Мальта. // Советская археология. 1976. № 2. — С.205-210.
- Палеолит СССР. (Серия «Археология СССР»). М., Наука. 1984. — С.313-315, 328—329 (автор раздела — З. А. Абрамова)(рос.)
- Ларичев В. Е., Мудрость змеи. Новосибирск, Наука. 1989.(рос.)
- Ларичев В. Е., Сотворение Вселенной: Солнце, Луна и Небесный дракон. Отв. ред. В. И. Молодин. Новосибирск, Наука. 1993.(рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malta odna z najvidomishih piznopaleolitichnih stoyanok Sibiru znahodilasya bilya ninishnogo sela Irkutskoyi oblasti na richci Bilij nepodalik vid ozera Bajkal Stoyanka bula vidkrita koli selyanin Savelcev vidkopav iz zemli velicheznu kistku 7 lyutogo 1928 r spivrobitnik krayeznavchogo muzeyu M M Gerasimov pribuv do Malti i vlitku pochav rozkopki Nim bula vivchena teritoriya blizko 1 000 m Zobrazhennya mamuta na stoyanci v Malti Ermitazh Radiovugleceve datuvannya stoyanki vkazuye sho vona isnuvala na pochatku priblizno 14 750 rokiv tomu XIII tisyacholittya do n e Ranishe proponuvalisya j inshi dati 25 20 tisyach rokiv tomu Inventar blizkij do materialiv stoyanok Bureti znahoditsya za 20 km vid Malti i Achinskoyi na cij pidstavi vidilyayetsya Zhitla i znahidkiNa teritoriyi rozkopano 15 zhitel vityagnutih vzdovzh richki Oskilki zhitla ne perekrivali odin odnogo peredbachayetsya sho voni isnuvali v odin chas U centri znahodilosya sporuda zavdovzhki 14 m i zavshirshki 4 5 m Inshi budovi utvoryuvali 3 grupi 6 4 i 4 zhitla i rozriznyalisya za plosheyu i formoyu Pidloga bula zagliblena v zemlyu na 50 70 sm Stini robilisya z velikih kistok mamuta dah buv pokritij shkirami fundament robivsya z dribnishih kistok Odne z zhitel bulo nazemnim karkas stin stanovili rogi oleniv a v osnovi kilce z masivnih plit vapnyaku postavlenih na rebro A P pidkreslyuvav shozhist konstrukciyi zhitel napivzemlyanka z karkasom z kistok i vuzkim tunelepodibnim vihodom i odyagu maltinciv i eskimosiv XVII XIX st Sered zalishkiv fauni velika chastina nalezhit pivnichnomu olenyu Krim togo znajdeni u poryadku ubuvannya kistki pescya sherstistogo nosoroga mamuta bizona bika konya rosomahi leva vovka Materiali Malti svidchat sho na pesciv i vzagali na deyakih hizhakiv polyuvali viklyuchno zaradi hutra Doslidzhennya pilkovih prob vkazuyut na te sho poblizu poselennya rosli sosni berezi mozhlivo yalinki ale perevazhaye pilok trav yanistih roslin Kam yanij inventar vigotovlenij z sirogo smugastogo kremenyu zustrichayutsya prizmatichni konichni kubovidnij Z krem yanih plativok vigotovlyali vistrya prokolki neveliki nozhi riznomanitni rizci dolotopodibni znaryaddya Z bivnya mamuta vigotovlyali dovgi vistrya z poperechnimi narizkami takozh shila i golki Krim togo buli znajdeni virobi z MistectvoVenera Maltinska Usogo v Malti i Bureti znajdeno blizko 40 statuetok vid 3 7 sm do 13 6 sm zavvishki Majzhe vsi voni vigotovleni z bivnya mamuta odna z rogu pivnichnogo olenya ostannya nosit vkraj shematichnij harakter Velika yihnya chastina zobrazhuye zhinok takozh ye seriya zobrazhen ptahiv i odna figura jmovirno rosomahi pokrita ornamentom iz lav pivmisyacevih viriziv Kilka figur zobrazhayut kuripku lebedya a takozh vodoplavnih ptahiv u poloti tulub sploshenoyi ovalnoyi formi neveliki vistupi zobrazhuyut krila trikutna golovka sidit na dovgij shiyi Poverhnya deyakih zhinochih figurok vkrita sucilnim ornamentom za gipotezoyu A P Okladnikova tak zobrazhali hutryanij odyag Golovki statuetok veliki i chasto mayut shematichno modelovani oblichchya Ornament na golovi sproba peredati zachisku Cim voni vidriznyayutsya vid statuetok zahidnoyevropejskogo paleolitu yaki peredayut gole tilo i ne vidilyayut risi oblichchya Formi zhinki materi pidkresleni v Malti menshe grudi peredani neglibokoyu rizblenoyu liniyeyu Nogi vkorocheni v nizhnij yihnij chastini prosverdlyuyut otvori sho dozvolyalo yih pidvishuvati Krim statuetok znajdeni gravijovani zobrazhennya Na plativci bivnya mamuta nanesena figura mamuta Na inshij plastini zobrazheni zmiyi z rozdutimi golovami U Malti viyavleno yedine pohovannya ditini priblizno 4 rokiv razom z yakoyu znajdeno bagatij inventar namisto z namistin i pidvisok iz bivnya mamuta fragmenti zobrazhennya ptaha sho letit krem yani virobi i braslet U 2013 roci buli opublikovani rezultati vivchennya znajdenogo na stoyanci skeleta hlopchika MA 1 Hlopchik z Malti zhiv vidpovidno do vidkalibrovanih danih radiovuglecevogo analizu blizko 24 tis rokiv tomu 23 891 24 423 tis rokiv Doslidzhennya pokazalo jogo shozhist z yevropejcyami i amerikanskimi indiancyami i vidsutnist zv yazkiv iz suchasnimi shidnoazijskimi populyaciyami Plitki z Malti vkriti geometrichnimi vizerunkami v nauci zistavlyalisya z avstralijskimi churingami ritmichni vizerunki na yakih dopomagayut opovidachevi vidnoviti poslidovnist mifu Tochni znannyaAnaliz ritmiki ornamentu Malti zroblenij novosibirskim uchenim u knizi 1974 roku Najbilshij interes predstavlyaye analiz pryazhki u viglyadi trapeciyi zaraz zberigayetsya v Ermitazhi Na yiyi vnutrishnij storoni zobrazheni tri zmiyi Zovnishnya storona pokrita ornamentom sho skladayetsya z bezlichi kruglih yamok na zvorotnomu boci yamkam vidpovidayut opuklosti U centri pryazhki velika spiral livoruch i pravoruch vid neyi roztashovani po tri menshi spirali z kozhnoyi storoni odna spiral prosta a dvi ob yednani u formi S vsogo spiralej mozhna narahovuvati abo p yat abo sim takozh na pryazhci ye she dvi postati U velikij spirali sim vitkiv sho mistyat 14 21 26 33 40 47 62 243 yamki U livij skladnij spirali 7 14 14 7 14 7 63 yamki v pravij skladnij 7 14 7 9 14 7 58 yamok U livij prostij spirali 7 12 19 7 45 yamok v pravij prostij 9 14 23 7 53 yamki Krim togo livoruch roztashovana misyacepodibna figura z 14 yamok a pravoruch vignuta liniya z 11 tochok Razom livoruch 63 45 14 122 yamki pravoruch 58 53 11 122 yamki Z yednannya velikoyi spirali z sumoyu krajnih zobrazhen abo livoruch abo pravoruch daye trista shistdesyat p yat chislo dniv u roci Yaksho zh pribrati liniyu z 11 yamok to chislo dniv trista p yatdesyat chotiri tobto 12 misyachnih misyaciv u piznishih kalendaryah Takim chinom Frolov visunuv gipotezu sho ce najdavnishij vidomij nauci kalendar Avtor vivchiv majzhe 30 predmetiv z ornamentom iz Malti Centralnu rol u nih vidigrayut ritmi 7 i 5 Z najskladnishih na letyuchomu ptahu z pohovannya ditini 28 ryadiv i 274 yamki na odnomu z gudzikiv 212 yamok Mozhna vvazhati taki chisla vipadkovimi ale mozhna namagatisya dati yim interpretaciyu v tomu chisli arheoastronomichnu Usi taki gipotezi vkraj skladno verifikuvati Ideyi Frolova sprobuvav rozvinuti u dvoh svoyih monografiyah inshij novosibirskij doslidnik Tak pid 8 Frolov opisav strizhen dovgij i zlegka vignutij viyavivshi tam ne menshe 95 nasichok Larichev zrobiv sprobu interpretuvati yihnij zmist nazvavshi predmet maltiskim zhezlom Jogo dovzhina blizko 21 sm Na golivci 53 lunki na tulubi 118 abo 120 tochne chislo cherez nedostatnyu zberezhenist neyasne razom 173 abo 171 Na osnovi cogo Larichev pripustiv sho 173 polovina drakonichnogo roku Elementi znakovoyi sistemi zhezla 53 33 30 23 16 7 9 171 lunka Yaksho pribrati pershu grupu to znakiv bude 118 tobto 4 sinodichnih misyaci Tulub zhezla za jogo koncepciyeyu sluzhiv drevnomu zhercevi dlya peredbachennya misyachnih zatemnen a golivka dlya vstanovlennya velikogo sarosa peredbachennya sonyachnih zatemnen Vidpovidno do odnogo vidguku Larichev na dumku bagatoh vislovlyuye fantastichni polozhennya ale vin yih i dovodit Z usim tim shirokogo viznannya v naukovih kolah ci tlumachennya ne otrimali PrimitkiPaleolit SSSR M 1984 S 331 Istoriya pervobytnogo obshestva Epoha pervobytnoj rodovoj obshiny M 1986 S 166 168 Paleolit SSSR M 1984 S 353 sm illyustracii Paleolit SSSR M 1984 S 338 Raghavan Maanasa Skoglund Pontus Graf Kelly E Metspalu Mait Albrechtsen Anders Moltke Ida Rasmussen Simon Stafford Thomas W Orlando Ludovic 2 sichnya 2014 Nature T 505 7481 s 87 91 doi 10 1038 nature12736 ISSN 1476 4687 PMC 4105016 PMID 24256729 Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 div fotografiyi Frolov B A Chisla v grafiku paleolitu Novosibirsk Nauka 1974 s 174 175 Frolov B A Chisla v grafiku paleolitu Novosibirsk Nauka 1974 S 124 I V Shmidt Paleolitichne mistectvo Sibiru 18 travnya 2012 u Wayback Machine ros DzherelaGerasimov M M Malta paleoliticheskaya stoyanka Rezultat rabot 1928 1929 gg Irkutsk 1931 34 s recenziya Okladnikova ros Gerasimov M M Raskopki paleoliticheskoj stoyanki v s Malta Paleolit SSSR L 1935 ros Gerasimov M M Paleoliticheskaya stoyanka Malta raskopki 1956 57 godov Sovetskaya etnografiya 1958 3 ros Gerasimov M M Krugloe zhilishe stoyanki Malta KSIA 1961 Vyp 82 ros Frolov B A Chisla v grafike paleolita Otv red A P Okladnikov Novosibirsk Nauka 1974 S 48 52 ros Formozov A A K harakteristike paleoliticheskogo poseleniya Malta Sovetskaya arheologiya 1976 2 S 205 210 Paleolit SSSR Seriya Arheologiya SSSR M Nauka 1984 S 313 315 328 329 avtor razdela Z A Abramova ros Larichev V E Mudrost zmei Novosibirsk Nauka 1989 ros Larichev V E Sotvorenie Vselennoj Solnce Luna i Nebesnyj drakon Otv red V I Molodin Novosibirsk Nauka 1993 ros Posilannya